04/01/2008 | Майдан-ІНФОРМ

Єдиний в Ірпені цілодобовий магазин "Каштан" вивісив банер з оцінкою дії Олега Бондаря: „Где появляется О. В. Бондарь, там заканчивается закон и начинается беспредел!!!”

Магазин «Каштан», в якому можна купити найрізноманітніші необхідні тут і зараз товари (від голки з ниткою чи засобів особистої гігієни до продуктів харчування) є хрестоматійним прикладом підприємницької діяльності з нуля. Починався він як простий дерев’яний кіоск, власник якого вкладав зароблені власним потом кошт у розширення й за 15 років досяг певного рівня, продовжуючи працювати за прилавком разом з усією родиною (мати, дружина, сестра) та даючи роботу іще кільком найманим працівникам.

Але його місцерозташування (в самому центрі міста) впало в око новій ірпінській владі, яка кожну земельну ділянку бачить як місце для чергової багатоквартирної „свічки”. Приводом для наїздів на „Каштан” став продаж у ньому алкогольних напоїв на розлив. Однак і після того як власник відмовився від цього виду заробітку, наїзди не припинилися. Виконком і рада приймають бєспрєдєльне рішення про закриття роботи магазину без будь-якої конкретної мотивації, і міська СЕС (!) виносить припис про його закриття, хоча навіть перевірки на предмет антисанітарії не проводила, та й рішення виконкому та ради ні словом не згадували про санітарний стан (він, до речі, в магазині на висоті). Потім податкова відмовляється приймати платежі, а ЖЕК – укладати угоду про вивіз сміття.

Змирившись з тим, що непокірний власник ділянку не звільнить, з нього вимагають 10 тисяч доларів хабаря, однак підприємець відмовляється і подає до суду, який виграє. У своїй боротьбі він спирається на місцевих мешканців, які задоволені існуванням цілодобової крамниці, оскільки багато ірпінчан працюють у Києві і повертаються з роботи, коли усі інші магазини вже зачинені. Листівки на прилавках, оголошення на дверях стали звичними деталями в роботі „Каштану”, оскільки терор проти нього не припиняється, не зважаючи на повний юридичний програш влади. Тому власник і пішов на такий відчайдушний крок.

До речі, „Каштан” є н епершим, хто вдався до такого протесту. Ще раніше це зробив також розташований у центрі міста (але з іншого боку залізниці) „Централ-клуб”, після чого став об’єктом міліцейського свавілля. Про нього ми напишемо пізніше, оскільки це пов’язане з тим, що інтернет-сервіс Youtube не сприймає великих відео файлів, і нам потрібно порізати на кілька шматків наявний у нас відеозапис міліцейського наскоку на підприємство.