04/13/2008 | Майдан-ІНФОРМ

Цинізм та маніпулятивність повідомлення яскраво демонструє стан речей, пануючий у цьому відомстві, яке знущається над нами за наші ж гроші, вважаючи за повних ідіотів.

Це повідомлення, яке надійшло на Майдан 11 квітня о 13:14, тобто наступного дня після подій на вулиці Тургенєвській, 102-б, виходить вже не від Київської обласної міліції. Під ним стоїть підпис Департаменту зв'язків із громадськістю та міжнародної діяльності МВС України. Тобто, відповідальність (хай навіть моральну) за його зміст несе міністр внутрішніх справ Юрій Луценко, якому, очевидно, більш важливим є авторитет збоку підлеглих, ніж збоку людей, які цих підлеглих наймають своїми податками для захисту законності.

В жодній європейській країні МВС не могло б написати такого листа до того, як буде проведена перевірка. В кращому випадку воно б виклало це як точку зору якогось з міліцейських чиновників, якщо вже вирішило так поспішити з коментарем подій. Якщо ж це повідомлення – остаточна точка зору МВС, то немає чого дивуватися низьким рівнем довіри до міліції збоку громадян. Вона на такий рівень довіри цілком заслуговує.

Сьогодні це повідомлення ДЗГ та МД МВС України буде поширене без коментарів серед мешканців вулиць Тургенєвська, Північна та Степанівська в місті Ірпені Київської області, і ми радимо правоохоронцям бути цинічними до кінця та спрямувати туди всіх співробітників Ірпінського МВ ГУ МВС України в Київській області. В них буде можливість перевиконати план по адміністративних затриманнях за порушення громадського порядку – лайку в публічних місцях, яку справедливо викличе цей лист у народу.

Нижче подаємо саме повідомлення Департаменту зв'язків із громадськістю та міжнародної діяльності МВС України і наш коментар щодо його нюансів.


Міліція Київщини забезпечує охорону громадського порядку в Ірпені під час конфлікту, що виник між прихильниками та противниками будівництва гуртожитків Національного університету державної податкової служби України

До чергової частини Ірпінського міськвідділу ГУМВС України в Київській області надійшло повідомлення, що група місцевих мешканців у кількості 25 осіб має намір без погодження з органами місцевого самоврядування заблокувати під'їзд до будівельного майданчика, де відновлено спорудження гуртожитків Національного університету державної податкової служби України. Тож для охорони громадського порядку на місце події було направлено сім працівників Ірпінського міськвідділу міліції, десять співробітників підрозділу „Беркут” і групи документування.

Конфліктна ситуація виникла, коли 51-річна мешканка Ірпеня, з метою провокації насильства стосовно неї, кравецькими ножицями намагалася спричинити тілесні ушкодження охоронцю будівельного майданчика. Тож працівники міліції кинулися вгамовувати правопорушницю. Під час сутички жінка ножицями спричинила тілесні ушкодження у вигляді ссадин правої кисті працівникові спецпідрозділу „Беркут”. Ще один співробітник „Беркуту” отримав поверхневу забійну рану обличчя.

Після цього працівники міліції застосували заходи фізичного впливу, внаслідок чого одна з правопорушниць отримала тілесні ушкодження у вигляді розтягнення м'язів лівого плечового суглобу.

Наразі за фактом спричинення тілесних ушкоджень працівникам міліції проводиться службова перевірка. Зібрані групами документування матеріали направлено до місцевої прокуратури для ухвалення рішення
згідно з чинним законодавством.

ДЗГ та МД МВС України

Коментар Майдан-Інформу:

„Високі кучмістські стандарти” цього повідомлення, проти яких, за логікою речей, мав би боротися провідний антикучміст Юрій Луценко, починаються вже з першого речення: „чорне – це біле, мир – це війна, правда – брехня”. Нагадаємо, що перші кілька годин міліція демонстративно не втручалася в події, коли охоронці фірми „Коплє” (фірма створена тими самими людьми, що й сумнозвісний „Пересвіт”, і там в якості рядових співробітників присутні ті ж самі обличчя) крутили руки жінкам кидали їх на землю.

Далі ідуть абсолютно маніпулятивні й цинічні, але дуже важливі для розуміння ситуації слова про прибуття на місце подій працівників міліції (в т.ч. і групи документування) за повідомленням, яке нібито надійшло до чергової частини Ірпінського міськвідділу ГУМВС України в Київській області про те, що група місцевих мешканців осіб має намір без погодження з органами місцевого самоврядування заблокувати під'їзд до будівельного майданчика.

Ці слова яскраво демонструють змову міліції із забудовниками та заздалегідь сплановані спільні дії.

По-перше, конфлікт на вул. Тургенєвська, 102-б продовжується вже майже рік, і всі його деталі добре відомі не лише Ірпінського міськвідділу чи ГУМВС України в Київській області, але й самому міністру внутрішніх справ.

По-друге, група місцевих мешканців там знаходиться постійно, і поведінка сторін нічим не відрізнялася від інших днів конфлікту – відрізнялася лише поведінка міліції, яка різко змінилася. Саме надсилання потужної групи документування (раніше чомусь правоохоронці цього не робили) свідчить про те, що міліція готувалася зовсім до інших дій, ніж вона чинила кілька місяців до того (якщо точка зору МВС співпадає л п’ятничним повідомленням ДЗГ та МД МВС України, то логічно було б покарати правоохоронців за попередню бездіяльність, щоб бути вже до кінця послідовним).

По-третє, Ірпінський міськвідділ міліції чудово знає, що мешканцями прилеглих до лісу вулиць до Ірпінської міської ради подане таке саме повідомлення, які колись Юрій Луценко подавав до Київради під час протестних акцій проти режиму Кучми, а саме про безстроковість акції протесту.

По-четверте, через два з половиною роки після перемоги Помаранчевої революції працівникам очолюваного одним з її польових командирів Міністерства внутрішніх справ пора б нарешті вивчити статтю 39 Конституції України, яка гарантує повідомлювальний, а не погоджувальний характер таких акцій.

По-п’яте, отримати інформацію про те, що акція „не погоджена з органами місцевого самоврядування”, міліція могла тільки в Ірпінський міській раді (якщо ж вона взяла на віру слова інших осіб – за таке треба як мінімум гнати з роботи). І якщо навіть припустити, що вона туди зверталася, і їй там збрехали, незрозуміло, що заважало міліції протягом кількох годин конфлікту до прийняття рішення про застосування силових дій проти пікетувальників звернутися до міської ради з питанням „Чи була подана заява про апеляційне оскарження постанови Господарського суду Київської області, яку використовували як підставу забудовники?” Тим більше, що про існування такої заяви ще до застосування правоохоронцями сили пікетувальники повідомили заступника начальника ГУ МВС України в Київській області генерала Сергія Корніча. (Тут ми навіть абстрагуємось від того, що подібна заява місцевих мешканців, подана до суду, також є чинною, оскільки, згідно Кодексу адміністративного судочинства, будь-яка особа, чиї права порушені, може вступити до судового процесу на будь-якій його стадії, а також від того, що навіть виграш в апеляційній інстанції не дає права Податковому університету на забудову, оскільки діючим залишається ніким досі не оскаржене і не скасоване рішення Ірпінської міськради від 25 травня 2007 року про зупинення рішення цієї ж ради від 3 квітня 2007 року щодо надання конфліктної земельної ділянки у постійне користування Податковому університету – і це рішення депутат Віктор Бархоленко демонстрував Сергію Корнічу).

По-шосте, хоч це і неважливо, „Беркут” прибув значно пізніше, коли стало зрозуміло, що навіть чисельно переважаючі та фізично більші бойовики забудовника нічого не зможуть зробити з жінками після того, як тим на допомогу прибуло кілька чоловіків.

Бреше ДЗГ та МД МВС України й про те, що „конфліктна ситуація виникла, коли 51-річна мешканка Ірпеня, з метою провокації насильства стосовно неї, кравецькими ножицями намагалася спричинити тілесні ушкодження охоронцю будівельного майданчика”:

По-перше, конфліктна ситуація виникла голина так на шість раніше, коли люди стали на шляху неправомірно заїжджаючої на будівельний майданчик техніки, а бойовики з найнятої забудовником охоронної структури кинулись відтягувати їх, викручуючи жінкам руки та застосовуючи інші больові прийоми. Міліція у цій ситуації залигалася абсолютно бездіяльною.

По-друге, „Беркут” втрутився у конфлікт на стороні забудовника із застосуванням сили задовго (години за дві) до того як Тетяна Сабрига взагалі з’явилася з ножицями, якими обстригала песика. Тож заходи фізичного впливу працівники міліції застосували не після того, а за дві години до того.

По-третє, не Т. Сабрига провокувала охоронця, який знаходився далеко за межами будівництва, яке мав охороняти, а саме він її. І дуже зрадів, коли побачив у її целофановому кульку ножиці, про що відразу з широкою посмішкою на обличчі почав сигналізувати міліціонерам, які негайно виконали його наказ. До того міліція не реагувала на погрози збоку охоронців вбік місцевих мешканців „стрелять на поражение”, пропонуючи людям написати з цього приводу заяву й почекати її розгляду.

По-четверте, маніпулятивно виглядають згадки про тілесні ушкодження правоохоронців. Незнайомий з ситуацією читач зрозуміє, що міліціонер отримав забійну рану обличчя від жінки, яка тримала ножиці. Однак, важко уявити, що інвалід першої групи може аж так сильно вдарити здорованя у бронежилеті. Насправді ж це – звичайнісінька брехня, і ніхто з протестуючих не бив правоохоронців ні по обличчю, ні по інших частинах тіла. Забійну рану обличчя, яку можна було розгледіти хіба що під мікроскопом (ми бачили всіх „забитих”), правоохоронці могли отримати лише випадково вдарившись об щось тверде (наприклад, об потилицю того на кого вони напали з розгону), не втримавши рівновагу під час застосування сили проти жінок, або від випадкового удару когось із своїх. Вже мовчимо, що учасники протесту мають значно більші забої та ссадини (наприклад, автор цих рядків не може зараз підіймати нічого важкого лівою рукою через біль у лікті, також у нього болять ребра у верхній частині з обох боків, хребет та забита ліва частина обличчя), однак ніхто з них (в т.ч. і жінки) навіть не думав скаржитись , бо жодна експертиза, якщо вона не ручна, не встановить там навіть легких тілесних ушкоджень. Бо головні претензії до міліції не щодо характеру нанесених людям побоїв, а в тому, що вона абсолютно невмотивовано змінила лінію поведінки, якої дотримувалася кілька місяців до того, та спочатку залишалася бездіяльною, коли мордовороти в камуфляжах били жінок, а потім і сама втрутилася у конфлікт на стороні забудовника (задовго до появи стрижучої песика жінки з ножицями).

По-п’яте, в повідомленні пишеться, що „одна з правопорушниць отримала тілесні ушкодження у вигляді розтягнення м’язів лівого плечового суглобу”, чим наводить читача на думку, що правопорушників було кілька, хоча насправді тілесні ушкодження отримала саме жінка з ножицями. Про інших же правопорушниць та здійснені ними правопорушення, в повідомленні ДЗГ та МД МВС України нічого не говориться. Чому? Може тому, що їх не було?

Також люди не можуть не тішитися, що службова перевірка, як витікає з повідомлення ДЗГ та МД МВС України, проводиться лише за фактом спричинення тілесних ушкоджень працівникам міліції (про громадян ніхто і не думає нічого розслідувати), і що навіть матеріали про це спрямовані до місцевої прокуратури, працівники якої, до речі, також знаходились під час конфлікту разом з міліцією та забудовниками на місці подій, що іще раз підтверджує завчасну узгодженість та спланованість їхніх дій.

Ми по секрету повідомляємо прокуратурі та міліції, що місцеві мешканці вже нічого давно не бояться. Їм немає чого втрачати, оскільки багато з них і так вже втратили роботу, захищаючи ліс (ніхто не триматиме в себе працівників, які через раптові та часті приїзди техніки забудовників або не з’являються вчасно на роботу, або регулярно відпрошуються з неї), а після того, як ліс буде остаточно вирубано й на його місці з’являться висотки, втратять іще й власні хати, які швидко зруйнують стримувані раніше лісом ґрунтові води навіть, якщо усі зароблені кошти люди вкладатимуть у поточний ремонт. Тож радимо прокуратурі застосувати щодо ”правопорушниць” максимальні терміни покарання, бо країні, яка що при синьо-білій, що при помаранчевій владі однаковими темпами прямує до латиноамериканського безправ’я вбік від правової держави, конче і якнайшвидше необхідна нова революція, яка змете торгуючих з трибун ідеями демагогів та лицемірів усіх кольорів. А заодно з ними й злочинців на державних посадах.

P.S. До речі, побиті міліцією протестувальники проти незаконного будівництва біля Жовтневої лікарні у Києві, чиї представники вже висловили бажання прийти на пікетування ірпінцями МВС, досі чекають обіцяних речником ГУ МВС у м. Києві Володимиром Поліщуком вибачень за брехню його підлеглих щодо брехні у повідомленні про ті події.