04/14/2008 | Майдан-ІНФОРМ

Як відомо, міністр внутрішніх справ Юрій Луценко розпустив Ірпінську, Обухівську та Бориспільську міліцію за вкрай погану роботу у сфері розслідування злочинів із землею. Розпустив справедливо, але жодних позитивних наслідків це не принесло. Наприклад, Ірпінська міліція успішно співпрацює саме з тими, хто здійснює земельний дерибан. З владою. Бо навряд чи сумновідомий в Ірпені Володимир Барабаш з власної ініціативи здійснює наїзди на підприємців, які відмовляються платити владі хабарі та відверто говорять про це у пресі та громадських слуханнях. Тим більше, що з чоловіком підприємця Олени Ляшенко, яка, до речі, в останню новорічну ніч народила троє хлопців-близнюків, зачатих природнім шляхом, В. Барабаш дуже добре знайомий ще зі шкільних років і навряд чи поводив би себе так, якби не мав наказу начальства. До того ж не в компетенції Барабаша залучати до таких наїздів цілий автобус „Беркуту”. Більше того, ірпінський „Беркут” взагалі не знаходиться у підпорядкуванні навіть начальника міськвідділу міліції, і віддавати подібні накази йому можуть лише з Головного управління МВС України у Київській області. Коротко історія виглядає так (у подробицях можна прочитати інтерв’ю Олени Ляшенко – http://maidan.org.ua/static/mai/1205341522.html): 23 травня 2007 року в інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю було зареєстровано акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта. Йшлося про добудовану до вже існуючої будівлі частини торговельно-розважального комплексу „Централ-клуб”, розташованого у центрі міста в районі Привокзальної площі. Після цього залишалася маленька формальність – затвердження цього акту рішенням виконкому та підпис і печатка про це міського голови на акті. Згідно п. 27 Постанови Кабінету міністрів України №1243, акт, підписаний без зауважень всіма членами комісії, підлягає затвердженню органом місцевого самоврядування протягом 15 днів. Однак у той час в Ірпені тривала виборча кампанія, яка мала закінчитися 17 червня. Поставившись з розумінням до того, що новій владі слід хоч трохи увійти в курс справи, О. Ляшенко звернулася до органу місцевого самоврядування 2 липня. 13 липня 2007 року Олег Бондар, який прийшов в Ірпені до влади, завірив цей акт своїм підписом та печаткою, зазначивши як підставу для цього рішення виконкому Ірпінської міської ради від того ж числа. Оскільки на виготовлення офіційних рішень виконкому після їх прийняття (друк на бланку, підписи, печатки) потрібен певний час, Олена Ляшенко зайшла за документом через кілька днів. Але їй його не видали. Вона пішла за справедливістю до Олега Бондаря, однак той оцінив справедливість у 15 тисяч доларів: „От у тебе там 1500 квадратних метрів, от по 10 доларів за квадратний метр мені й заплати”. Як виявилось, О. Бондар здійснив службовий підлог, підписавши цей акт, оскільки 13 липня 2007 року засідання виконкому взагалі не було. Суд визнав цей акт дійсним, працювати підприємству можна, але без рішення виконкому підприємець не може оформити у БТІ на збудований за власні кошти об’єкт право власності. Олег Бондар же вперто на виконком розгляд цього питання не виносить, бо формальних підстав для відмови в затвердженні акту немає, а тому суд визнає таку відмову незаконною. Доведена до відчаю підприємець пішла на відчайдушний крок. Запустила на своєму закладі біжучий рядок такого змісту „Злочинна влада Бондаря зухвало знущається над нами!!! Гальмує розвиток підприємства, знищує підприємців, розпродає землю, спонукає до дачі хабарів!!! Влада відокремилась від народу електронними замками. Бондар звітує – дороги в Ірпіні відремонтував. А продаж спиртного – він заборонить. Наступна заява – сексу в Ірпіні нема. Ми за такого мера не голосували! Ірпінці! Досить мовчати! Чи потрібен нам такий мер?!? Геть злочинну владу!”. (на інтернет-сервері http://www.youtube.com цей сюжет також можна подивитися за лінком http://www.youtube.com/watch?v=IZKmev8NXew&feature=related) Після цього в підприємства почались неприємності. До нього почали ходити різноманітні перевірки з метою знайти хоч щось, аби отримати підставу для незатвердження виконкомом вже затвердженою комісією акту (до комісії входили і члени виконкому). 24 січня 2008 року до „Централ-клубу” завітали заступники міського голови Петро Адамович та Борис Кузьомко і начальник інспекції Держархбудконтролю Анатолій Береговий (останні двоє входили до приймальної комісії, і їхні підписи стоять на акті). Візит був зроблений з метою провокації, щоб отримати зачепку для виклику міліції. Троє чоловіків прийшли до закладу за годину до початку його роботи і навіть не представляючись, почали вимагати пустити їх „Попити чайку”. Охорона у відсутність начальства не пустила незнайомих людей, пояснюючи, що навіть зварити чайку при всьому бажанні нікому, Петро Адамович обізвав їх бидлом, а після цього розпочалися регулярні міліцейські наїзди. Спочатку міліція усно вимагала зняти біжучий рядок (жодних письмових вимог вона не надавала), а потім обґрунтовувала свої наїзди перевірками, не маючи для їх проведення жодних документів, навіть розпорядження начальства чи бодай якогось затвердженого плану перевірок на рік чи на квартал. , ні будь-якого іншого документу. В той час, як вулиці Ірпеня залишаються непатрульовані, регулярні приїзди великої кількості міліціонерів та автобусу „Беркуту” відбувалися під час робочого дня закладу у вечірній час, коли саме непогано було пройтися темними вулицями міста в пошуках справжніх правопорушників. Навряд чи міліція мала на меті щось знайти. Скоріш за все терор має інші цілі – відбити у відвідувачів охоту ходити до „Централ-клубу”. Адже хто піде до закладу, двері якого регулярно блокуються натовпом правоохоронців на вхід і на вихід, і так продовжується не день і не два? Пропонуємо ваші увазі відео одного з таких наїздів. На жаль, http://www.youtube.com має обмеження на розмір файлу і тривалість сюжету, як і наш інтернет, з якого ми заливаємо на цей сервер сюжети, тому ми розміщуємо тут лише кілька уривків, які в цілому дають картину того, що відбувалося: http://www.youtube.com/watch?v=BfWzeendJlo http://www.youtube.com/watch?v=OgmSKXo3bek http://youtube.com/watch?v=P-VblOJ_tbM http://www.youtube.com/watch?v=4txsvVrDoWw http://www.youtube.com/watch?v=3QMptUa5ApY Міліція прибула у „Централ-клуб” нібито „для проведення перевірки”, не маючи для цього жодних підстав Підприємці відмовились пускати правоохоронців Врешті решт чоловік Олени Ляшенко запропонував Володимиру Барабашу та співробітниці паспортного столу піти з ним і перевірити все, хоч туалети, але не брати з собою натовп міліції, щоб не лякати відвідувачів „Перевірка” нічого не виявила І цілий автобус правоохоронців поїхав у інше місце (але явно не патрулювати вулиці) До речі, приклад „Централ-бару” наслідував і єдиний цілодобовий магазин в Ірпені – „Каштан”, з якого заступник міського голови Петро Адамович вимагав вже 100 тисяч доларів. Ми вже писали, як власник крамниці вивісив банер з оцінкою діючої влади, а також про комплексну перевірку, якої були піддані ці два заклади та про „величезний успіх” цієї перевірки в одному з них – „Централ-барі”, де санепідстанцією було знайдено в туалеті швабру без інвентарного номеру. Продовження розповіді про наїзди правоохоронців на непокірних підприємців в наших наступних новинах. P.S. Подібні проблеми мають й інші заклади в Ірпені, однак вони поки що бояться протестувати. Інші – не витримують і платять. Тоді їм дозволяють працювати нормально. А розташований прямо біля центрального відкритого дитячого майданчика бар „Софіт”, де безкоштовно харчуються Олег Бондар та наближені до нього чиновники, працював і вдень, і вночі навіть без затвердженого приймальною комісією акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта. На черговому засіданні виконкому, де обговорювалося питання як не затвердити „Централ-бару” акт про прийняття в експлуатацію, Олегу Бондарю навели приклад „Софіту”, і він не лише не закликав застосувати якихось санкцій до порушника законодавства, а дав наказ негайно оформити такий акт. Отакий „закон один для всіх” панує в Ірпені.