Мовної проблеми в Україні не існує
04/16/2008 | Майдан-ІНФОРМ
Близько третини (30%) громадян вважає, що в Україні мають бути дві державні мови, українська та російська, натомість майже дві третини (60,9%) згодні з тим, що єдиною державною мовою має бути українська.
Такі дані за результатами опитування громадської думки передані сьогодні УНІАН Фондом “Демократичні ініціативи” та компанією “Юкрейніан соцілоджі сервіс”.
Водночас, за результатами опитування, прихильники державного статусу лише української мови розділяються на дві великі частини: 42% підтримують збереження статус-кво: «українська – єдина державна (як зараз), а російська вільно використовується», а 19% висловлюються за формулу «українська – єдина державна, а у регіонах компактного проживання росіян російська мова може бути визнана офіційною».
За рік кількість прибічників державного статусу двох мов – російської та української – скоротилася на 5% – з 35,3% в грудні 2006 року до 30,3% в грудні 2007 року. Скорочення відбулося за рахунок макрорегіону Центр та Північний Схід: тут воно склало понад 7%.
Серед тих, хто вважає, що російській мові треба надати статус другої державної цілковито по всієї країні, лише 19% мотивують свою позицію тим, що «відсутність державного статусу російської мови порушує їхні мовні права». 20% свою позицію пояснюють тим, що «звикли до російськомовного середовища, i поява української викликає певні незручності», 3,3% – небажанням вчити українську, а 2,6% зізналися в тому, що їх просто дратує українська мова.
Водночас понад 70% з тих, хто підтримує надання російській мові статусу державної цілковито по всієї країні, або в окремих регіонах, зізнаються, що особисто не відчувають жодних незручностей чи обмежень у вживанні російської мови: 36% стверджують, що «можуть вільно вживати російську мову i реалізовувати свої потреби в російській мові i зараз, але про всяк випадок хочуть підстрахуватися від можливих перекосів держави в мовній політиці», а 35,5% кажуть, що в «моєму регіоні i зараз російськомовне населення почувається нормально, але я чув, що в інших регіонах права російськомовних порушуються».
Такі дані за результатами опитування громадської думки передані сьогодні УНІАН Фондом “Демократичні ініціативи” та компанією “Юкрейніан соцілоджі сервіс”.
Водночас, за результатами опитування, прихильники державного статусу лише української мови розділяються на дві великі частини: 42% підтримують збереження статус-кво: «українська – єдина державна (як зараз), а російська вільно використовується», а 19% висловлюються за формулу «українська – єдина державна, а у регіонах компактного проживання росіян російська мова може бути визнана офіційною».
За рік кількість прибічників державного статусу двох мов – російської та української – скоротилася на 5% – з 35,3% в грудні 2006 року до 30,3% в грудні 2007 року. Скорочення відбулося за рахунок макрорегіону Центр та Північний Схід: тут воно склало понад 7%.
Серед тих, хто вважає, що російській мові треба надати статус другої державної цілковито по всієї країні, лише 19% мотивують свою позицію тим, що «відсутність державного статусу російської мови порушує їхні мовні права». 20% свою позицію пояснюють тим, що «звикли до російськомовного середовища, i поява української викликає певні незручності», 3,3% – небажанням вчити українську, а 2,6% зізналися в тому, що їх просто дратує українська мова.
Водночас понад 70% з тих, хто підтримує надання російській мові статусу державної цілковито по всієї країні, або в окремих регіонах, зізнаються, що особисто не відчувають жодних незручностей чи обмежень у вживанні російської мови: 36% стверджують, що «можуть вільно вживати російську мову i реалізовувати свої потреби в російській мові i зараз, але про всяк випадок хочуть підстрахуватися від можливих перекосів держави в мовній політиці», а 35,5% кажуть, що в «моєму регіоні i зараз російськомовне населення почувається нормально, але я чув, що в інших регіонах права російськомовних порушуються».
Відповіді
2008.04.16 | Адвокат ...
"Слишал звон, да не знаю, ґдє он",..
Майдан-ІНФОРМ пише:> Серед тих, хто вважає, що російській мові треба надати статус другої державної цілковито по всієї країні, лише 19% мотивують свою позицію тим, що «відсутність державного статусу російської мови порушує їхні мовні права». 20% свою позицію пояснюють тим, що «звикли до російськомовного середовища, i поява української викликає певні незручності», 3,3% – небажанням вчити українську, а 2,6% зізналися в тому, що їх просто дратує українська мова.
То ж маємо майже три відсотки тих, кого можна сміливо називати клінічними українохвобами.
На жаль, немає динаміки цієї групи.
> Водночас понад 70% з тих, хто підтримує надання російській мові статусу державної цілковито по всієї країні, або в окремих регіонах, зізнаються, що особисто не відчувають жодних незручностей чи обмежень у вживанні російської мови: 36% стверджують, що «можуть вільно вживати російську мову i реалізовувати свої потреби в російській мові i зараз, але про всяк випадок хочуть підстрахуватися від можливих перекосів держави в мовній політиці», а 35,5% кажуть, що в «моєму регіоні i зараз російськомовне населення почувається нормально, але я чув, що в інших регіонах права російськомовних порушуються».
А оце,-- чи не резолюція "Бухґалтерія: Оплатіть!" зусилля тих політиків, "громадських" та "релігійних" діячів, "експертів", "журналістів", що натхненно працювали над прищепленням суспільствові міслєвірусу про утиски російськомовних громадян України та порушення їхніх людських прав. Схоже, що "оплата будєт своєврємєнной і щєдрой". То ж варто очикувати, що кількість тих, про кого Subj! зростатиме.