Неготовность "жить по средствам" ведет экономику к кризису(/)
04/18/2008 | observеr
Мнение: На пороге стагфляции
Сегодня, 11:02
Корреспондент.net Украина
"Неготовность "жить по средствам" ведет экономику к кризису. А всех нас - к понижению уровня жизни", пишет руководитель отдела исследовательской компании GfK Ukraine Глеб Вышлинский в своей колонке для журнала Корреспондент.
Вчера у меня была очередная битва с клиентом - мобильным оператором. Клиент утвердил бюджет на маркетинговые исследования осенью прошлого года, а работы необходимо проводить сейчас. За полгода цены выросли примерно на 15%, но в бюджете клиента этих 15% нет. Ситуацию усугубляет то, что мобильная связь - едва ли не единственный сектор экономики, где цены еще стабильны, при этом темпы роста бизнеса резко сократились. Так украинский бизнес начинает чувствовать на себе инфляционное давление, о котором уже успели позабыть.
Рост зарплат воспринимается в обществе как восстановление справедливости, а не как вознаграждение за более тяжелый и производительный труд
Счастливые времена макроэкономической стабильности в Украине завершились вместе с победой демократии в 2004 году. Жесткая политическая конкуренция последних лет привела к безоглядной популистской политике. Она легла на благодатную почву советского патернализма и взаимного недоверия между людьми. По данным общенационального опроса, проведенного компанией GfK Ukraine в феврале этого года, 38% респондентов были полностью согласны с утверждением "если бы власть хотела, она бы могла в течение года выплатить все обесцененные сбережения в Сбербанке с процентами (3 трлн грн.) без каких-либо проблем для экономики". Не согласились с этим заведомо нереалистичным утверждением лишь 24%, а 38% затруднились дать ему оценку. Практически половина опрошенных украинцев (49%) согласилась еще с двумя утверждениями: "цены на продукты питания растут из-за сговора власти и олигархов, никаких других причин для этого нет" и "я буду всегда поддерживать власть, которая помогает бедным людям, независимо от того, что она делает в других вопросах". Здесь несогласных было еще меньше - 16% и 13%, соответственно.
Трудящиеся требуют постоянного повышения зарплат исходя из своих растущих потребностей. Это делает украинскую экономику неконкурентоспособной и дефицитной
В этих цифрах вы можете найти объяснение и политики нынешнего правительства, и высокой поддержки мэра Киева Леонида Черновецкого. Показательно, что ответы на данные вопросы одинаковы у сторонников всех трех ведущих политических сил страны, и лишь для сторонников Компартии они существенно выше. Говоря маркетинговым языком, ни одна из политических сил пока не готова "отстроиться от конкурентов", предложив избирателям другую повестку дня для страны, кроме раздувания социальных выплат, галопирующих зарплат и обвинения врагов и предшественников в неизбежном росте цен.
Украинцы видят, чем чревата такая стратегия политиков. Индекс инфляционных ожиданий в Украине, рассчитываемый GfK Ukraine и Международным центром перспективных исследований на данных общенационального опроса, в феврале 2008-го достиг наивысшего с 2000 года значения 190,1. Такое значение, близкое к верхней границе диапазона от 0 до 200, говорит о том, что практически все респонденты ожидают в ближайшие месяцы ускорения или сохранения нынешних темпов роста цен.
Одновременный торговый и бюджетный дефицит вместе с инфляцией, которая в этом году грозит превысить 20%, ведут экономику страны к масштабному кризису
От мгновенного погружения в пучину стагфляции, когда быстрый рост цен сопровождается боязнью тратить и стагнацией в экономике, Украину спас потребительский ажиотаж, царящий в стране последние годы. Как и во времена одновременной инфляции и девальвации начала 1990-х, в ответ на рост цен украинцы вкладывают деньги в товары. Несмотря на то, что по данным того же исследования, большинство ожидает ухудшения экономической ситуации, одновременно это же большинство считает, что сейчас благоприятное время делать крупные покупки для дома. К безоглядной трате денег украинцев подталкивает и навязанная важность статусных покупок. По данным международного исследования Roper Report группы GfK, в стремлении достичь богатства, статуса и максимального удовольствия от жизни украинцы обгоняют даже россиян, не говоря уж о среднем европейце.
К сожалению, этот кутеж не может длиться вечно. Средняя зарплата в Украине за последние пять лет выросла в три раза при стабильном курсе доллара. При этом рост зарплат воспринимается в обществе как восстановление справедливости, а не как вознаграждение за более тяжелый и производительный труд. Трудящиеся требуют постоянного повышения зарплат исходя из своих растущих потребностей. Это делает украинскую экономику неконкурентоспособной и дефицитной. Одновременный торговый и бюджетный дефицит вместе с инфляцией, которая в этом году грозит превысить 20%, ведут экономику страны к масштабному кризису. Остановить его можно, только своевременно затянув пояса. Если не сделать это вовремя, "жесткая посадка" грозит и рядовому украинцу, и зараженным популизмом политикам.
Сегодня, 11:02
Корреспондент.net Украина
"Неготовность "жить по средствам" ведет экономику к кризису. А всех нас - к понижению уровня жизни", пишет руководитель отдела исследовательской компании GfK Ukraine Глеб Вышлинский в своей колонке для журнала Корреспондент.
Вчера у меня была очередная битва с клиентом - мобильным оператором. Клиент утвердил бюджет на маркетинговые исследования осенью прошлого года, а работы необходимо проводить сейчас. За полгода цены выросли примерно на 15%, но в бюджете клиента этих 15% нет. Ситуацию усугубляет то, что мобильная связь - едва ли не единственный сектор экономики, где цены еще стабильны, при этом темпы роста бизнеса резко сократились. Так украинский бизнес начинает чувствовать на себе инфляционное давление, о котором уже успели позабыть.
Рост зарплат воспринимается в обществе как восстановление справедливости, а не как вознаграждение за более тяжелый и производительный труд
Счастливые времена макроэкономической стабильности в Украине завершились вместе с победой демократии в 2004 году. Жесткая политическая конкуренция последних лет привела к безоглядной популистской политике. Она легла на благодатную почву советского патернализма и взаимного недоверия между людьми. По данным общенационального опроса, проведенного компанией GfK Ukraine в феврале этого года, 38% респондентов были полностью согласны с утверждением "если бы власть хотела, она бы могла в течение года выплатить все обесцененные сбережения в Сбербанке с процентами (3 трлн грн.) без каких-либо проблем для экономики". Не согласились с этим заведомо нереалистичным утверждением лишь 24%, а 38% затруднились дать ему оценку. Практически половина опрошенных украинцев (49%) согласилась еще с двумя утверждениями: "цены на продукты питания растут из-за сговора власти и олигархов, никаких других причин для этого нет" и "я буду всегда поддерживать власть, которая помогает бедным людям, независимо от того, что она делает в других вопросах". Здесь несогласных было еще меньше - 16% и 13%, соответственно.
Трудящиеся требуют постоянного повышения зарплат исходя из своих растущих потребностей. Это делает украинскую экономику неконкурентоспособной и дефицитной
В этих цифрах вы можете найти объяснение и политики нынешнего правительства, и высокой поддержки мэра Киева Леонида Черновецкого. Показательно, что ответы на данные вопросы одинаковы у сторонников всех трех ведущих политических сил страны, и лишь для сторонников Компартии они существенно выше. Говоря маркетинговым языком, ни одна из политических сил пока не готова "отстроиться от конкурентов", предложив избирателям другую повестку дня для страны, кроме раздувания социальных выплат, галопирующих зарплат и обвинения врагов и предшественников в неизбежном росте цен.
Украинцы видят, чем чревата такая стратегия политиков. Индекс инфляционных ожиданий в Украине, рассчитываемый GfK Ukraine и Международным центром перспективных исследований на данных общенационального опроса, в феврале 2008-го достиг наивысшего с 2000 года значения 190,1. Такое значение, близкое к верхней границе диапазона от 0 до 200, говорит о том, что практически все респонденты ожидают в ближайшие месяцы ускорения или сохранения нынешних темпов роста цен.
Одновременный торговый и бюджетный дефицит вместе с инфляцией, которая в этом году грозит превысить 20%, ведут экономику страны к масштабному кризису
От мгновенного погружения в пучину стагфляции, когда быстрый рост цен сопровождается боязнью тратить и стагнацией в экономике, Украину спас потребительский ажиотаж, царящий в стране последние годы. Как и во времена одновременной инфляции и девальвации начала 1990-х, в ответ на рост цен украинцы вкладывают деньги в товары. Несмотря на то, что по данным того же исследования, большинство ожидает ухудшения экономической ситуации, одновременно это же большинство считает, что сейчас благоприятное время делать крупные покупки для дома. К безоглядной трате денег украинцев подталкивает и навязанная важность статусных покупок. По данным международного исследования Roper Report группы GfK, в стремлении достичь богатства, статуса и максимального удовольствия от жизни украинцы обгоняют даже россиян, не говоря уж о среднем европейце.
К сожалению, этот кутеж не может длиться вечно. Средняя зарплата в Украине за последние пять лет выросла в три раза при стабильном курсе доллара. При этом рост зарплат воспринимается в обществе как восстановление справедливости, а не как вознаграждение за более тяжелый и производительный труд. Трудящиеся требуют постоянного повышения зарплат исходя из своих растущих потребностей. Это делает украинскую экономику неконкурентоспособной и дефицитной. Одновременный торговый и бюджетный дефицит вместе с инфляцией, которая в этом году грозит превысить 20%, ведут экономику страны к масштабному кризису. Остановить его можно, только своевременно затянув пояса. Если не сделать это вовремя, "жесткая посадка" грозит и рядовому украинцу, и зараженным популизмом политикам.
Відповіді
2008.04.18 | Михайло Свистович
Я знаю - криза буде, я знаю - кризі цвєсть,
коли такії люди у владі нашій єсть.observеr пише:
>
> Рост зарплат воспринимается в обществе как восстановление справедливости, а не как вознаграждение за более тяжелый и производительный труд
Угу
>
> По данным общенационального опроса, проведенного компанией GfK Ukraine в феврале этого года, 38% респондентов были полностью согласны с утверждением "если бы власть хотела, она бы могла в течение года выплатить все обесцененные сбережения в Сбербанке с процентами (3 трлн грн.) без каких-либо проблем для экономики".
Афіґєть
>
> Практически половина опрошенных украинцев (49%) согласилась еще с двумя утверждениями: "цены на продукты питания растут из-за сговора власти и олигархов, никаких других причин для этого нет" и "я буду всегда поддерживать власть, которая помогает бедным людям, независимо от того, что она делает в других вопросах". Здесь несогласных было еще меньше - 16% и 13%, соответственно.
Бідні бідні люди, які стануть іще біднішими через власну дурість
>
> В этих цифрах вы можете найти объяснение и политики нынешнего правительства, и высокой поддержки мэра Киева Леонида Черновецкого
Угу. Він обскакав Юлю по популізму.
>
> Говоря маркетинговым языком, ни одна из политических сил пока не готова "отстроиться от конкурентов", предложив избирателям другую повестку дня для страны, кроме раздувания социальных выплат, галопирующих зарплат и обвинения врагов и предшественников в неизбежном росте цен.
І не скоро буде готова. А хто буде готовий, не збере лохторальний врожай. Бідна Україна
>
> Украинцы видят, чем чревата такая стратегия политиков. Индекс инфляционных ожиданий в Украине, рассчитываемый GfK Ukraine и Международным центром перспективных исследований на данных общенационального опроса, в феврале 2008-го достиг наивысшего с 2000 года значения 190,1. Такое значение, близкое к верхней границе диапазона от 0 до 200, говорит о том, что практически все респонденты ожидают в ближайшие месяцы ускорения или сохранения нынешних темпов роста цен.
>
> Одновременный торговый и бюджетный дефицит вместе с инфляцией, которая в этом году грозит превысить 20%, ведут экономику страны к масштабному кризису
Пусть сільнєє (і скарєє) грянєт буря. Мож етоді багато хто зрозуміє, що так жить нільзя. Бо іншого виходу я не бачу.
>
> Трудящиеся требуют постоянного повышения зарплат исходя из своих растущих потребностей. Это делает украинскую экономику неконкурентоспособной и дефицитной. Одновременный торговый и бюджетный дефицит вместе с инфляцией, которая в этом году грозит превысить 20%, ведут экономику страны к масштабному кризису. Остановить его можно, только своевременно затянув пояса. Если не сделать это вовремя, "жесткая посадка" грозит и рядовому украинцу, и зараженным популизмом политикам.
Скоріш би, бо чим пізніше це станеться, тим болісніше буде викарабкуватися. Всі провідні політичні сили - суки.
2008.04.18 | Предсказамус
Вопрос неспециалиста.
Я не экономист, поэтому оценить статью не берусь. Но как-то слышал, что процент оплаты труда в украинском конечном продукте намного ниже, чем в других, вполне процветающих странах.Если это неправда, то было бы здорово, чтоб кто-то дал ссылку. Если правда, то, может, проблемы нужно искать не в размерах оплаты труда?
2008.04.18 | gurza2008
Re: Вопрос неспециалиста.
Так у нас и производительность труда, и КПД каждого рабоьника в целом - близко от западных стран не стояло.2008.04.18 | Предсказамус
Вы специалист, или как я?
2008.04.18 | gurza2008
из смежной, такскать, области
2008.04.18 | Предсказамус
Значит, как я. ОК, подождем специалиста
2008.04.18 | Боровик
Re: Значит, как я. ОК, подождем специалиста
Та беріть дані з відкритих джерел. Беріть ВВП з перерахунком на к-ть жителів, зарплату і отримаєте досить чисті дані. Різні джерела дають різні дані, але вони не відрізняються суттево. Якщо вас це дуже цікавить і дотошно, то з сайту http://www.building-cost.net/ знайдете, наскільки дорожче у нас платиться встановлення гіпсокарнтону, штукатурки, сайдингу....У нас за одну електроточку на об*єкті беруть 4-5 доларів і більше, якщо кладуть дуже професійно. В гамериці такого електрик не отримує.
2008.04.20 | media
А чим Вам цей спеціаліст не подобається?
Я, у свою чергу, як "неспеціаліст" і "просто громадянин", зверну увагу не на долю заробітної плати у загальному кошті праці в Україні, і не на частку соціальних трансфертів серед бюджетних видатків (яка в Україні достатньо висока). Мене особисто більше цікавлять так "суспільно бажані блага", зокрема public goods, виробництво яких в Україні знаходиться на вкрай низькому рівні. І держава (в тому числі Народні Уряди, а так само й Антинародні) жодних кроків у цьому напрямі не зробила.Як казали свого часу "неспеціалісти", припустимо у кожного роботяги грошей - як у дурня фантиків, а медичне обслуговування відсутнє як таке, а міліція не виконує своїх завдань, а дороги розбиті... От і питання - а навіщо ті гроші? Ви ж не забувайте, що "якість життя" - це не лише кількість грошових знаків у кишені, які до того ж мають останнім часом властивість дуже швидко знецінюватися.
Відносно нескладно виплатити 1000 гривень "кожному"; а от побудувати автостраду Львів-Донецьк - уже складніше. То пофіг, що ця автострада служила би десятиліттями, і була би чинником для приваблення інвестицій і створення робочих місць. Аргументи "все одно все розкрадуть" не приймаються - що ж це за "народний професійний уряд", який береться керувати усією країною, то що, йому не під силу організувати "чесну побудову" хоча б однієї автостради?
Ну і покличте будь-ласка спеціаліста, який вищесказане спростує.
2008.04.18 | saha
Re: Вопрос неспециалиста.
А причём производительность и КПД к проценту в конечном продукте ?????Почитайте классика Карла Маркса.
О проценте эксплуатации рабочего.
100% это если человек делает продукции(добавленной стоимости) на 200 грн, а ему платят 100.
то есть если кожа на туфли стоит 50 грн(другие затраты для урпощения опнимания откидаем), а конечный продукт 200 в цене производителя и, а рабочий получает 50грн с каждой пары - то это ксплуатация на 200%
А вот сколько туфлей сделает рабочий в день это КПД.
2008.04.20 | watchdog
Re: Вопрос неспециалиста.
Это неверно для многих отраслей. Например, в производстве нового софта не требуется каких-то супер технологий, которые недоступны нам. Кроме того, огромные прибыли известных личностей, которые просчитаны, и которые оседают в офшорах, не в пользу ваших тез, ) gurza2008.2008.04.18 | Боровик
Re: Вопрос неспециалиста.
Наскільки знаю, так воно було до 2003-2004. Потім вирівнялось і зараз вже геть перевалило за такі ж показники в тих же США.Дивіться на звіті світового банку:
http://siteresources.worldbank.org/ICPINT/Resources/ICP_final-results.pdf
Порівняйте ВВП на душу населення, візьміть середню ЗП там і там і побачите цікаві речі, що скоро гамериканці до нас на заробітки їхатимуть.
Цікаво, що в 2002-му в металургії укроаїнці працювали за 0.5 долара в годину, зараз навіть в сільському господарстві менше як за 1.5 вже ніхто не хоче працювати.
Предсказамус пише:
> Я не экономист, поэтому оценить статью не берусь. Но как-то слышал, что процент оплаты труда в украинском конечном продукте намного ниже, чем в других, вполне процветающих странах.
> Если это неправда, то было бы здорово, чтоб кто-то дал ссылку. Если правда, то, может, проблемы нужно искать не в размерах оплаты труда?
2008.04.18 | SpokusXalepniy
Пусть первый же экономист бросит в меня камень.
Предсказамус пише:> ...Но как-то слышал, что процент оплаты труда в украинском конечном продукте намного ниже, чем в других, вполне процветающих странах. Если это неправда, то было бы здорово, чтоб кто-то дал ссылку. Если правда, то, может, проблемы нужно искать не в размерах оплаты труда?
Возьмём продукты питания... Но не бананы. А безусловную украинскую гордость в историческом масштабе - сахар.
В Украине его цена даже чуть выше, чем в США.
Предполагаем, что "в этом конечном продукте процент оплаты труда" значительно выше в США, чем в Украине.
А вот для тех, кто считает, что американские рабочие получают намного меньшую зарплату, чем украинские, - то для них актуальность статьи совершенно обоснована. @Але_це_такое (Sean).
2008.04.20 | QuasiGiraffe
На какую ссылку Вы надеетесь?
Что, известно, какая часть экономики и какая часть зарплаты находится в тени?По собственным оценкам, внутри одной конторы, могу сказать, зарплата в общих затратах составляла процентов 5, за последние годы выросла максимум до 10. По сравнению с ростом цен на жилье...
Напомню также, что массовый переход малых, средних и частично довольно крупных контор в статус совокупности частных предпринимателей довольно резко снизил базу налогообложения.
Тема глобальна и ужасна своими размерами. Тому, кто в этом разберется, можно давать 5 нобелевских премий за пять ближайших лет наперед.
2008.04.18 | Rus36
Это всё неважно,
главное, что у вас - Свобода и Демократия.2008.04.18 | gurza2008
Rus-36 - это 100%
Потому что если б как в Росси, где ни свободы ни демократии к тем же бедам что у нас - ваще хоть не живи2008.04.18 | Ghost
кстати, а какая в России инфляция?
2008.04.20 | Rus36
В два раза меньше, чем ваша.
2008.04.20 | Mossad
дик
просто Росія більша і відстає у розвитку, така інфляція буде у вас під кінець року і далі, тим більше що ви щось намундячили з адмініструванням,намагалися заморозити ціни.Щодо ситуації загалом, то стаття, хоч і правдива, але консервативно-людожерська.
а) борги треба повертати
б) обіцянки передвиборні треба виконувати
як казали давні трипільці:
зукуфе ьгтвгы ашфе шгыешешф!
або
pereat mundus fiat iustitia
в) у нас жалюгідні зарплати. Хіба що топ-менеджмент та депутатство і чиновницьтво (+пільги) вибиваються вперед європейських.
Але питання не в цьому. Всім дають красти, тому народ і не протестує за підвищення зарплат. А протестує за всяку хвігню. Оце сумно.
2008.04.20 | Torr
та це ж економічне диво!
>Средняя зарплата в Украине за последние пять лет выросла в три раза при стабильном курсе доллараце шаленний економ розвиток? чи за часів Кучми людям просто не платили зароблене?
2008.04.21 | Mossad
а вине помічаєте, що декілька років поспіль бум?
ще з 2000 року починаючи.Людям платитимуть більше, якщо вони вимагатимуть. А у нас не вимагають, бо тирять, беруть хабарі, і це всіх влаштовує. Зарплати і справді дуже низькі. Але системно це могли би змінити профспілки, але немає й їх...
2008.04.21 | Михайло Свистович
Re: дик
Mossad пише:>
> як казали давні трипільці:
>
> зукуфе ьгтвгы ашфе шгыешешф!
Брехати негарно. Вони так не казали.
2008.04.21 | Mossad
а ви що, знаєте як? То не брешіть.
2008.04.21 | Михайло Свистович
Знаю, що не так. Тому не брешу.
2008.04.20 | QuasiGiraffe
Re: Неготовность "жить по средствам" ведет экономику к кризису(/
observеr цитує:> Мнение: На пороге стагфляции
> Сегодня, 11:02
> Корреспондент.net Украина
>
> "Неготовность "жить по средствам" ведет экономику к кризису. А всех нас - к понижению уровня жизни", пишет руководитель отдела исследовательской компании GfK Ukraine Глеб Вышлинский в своей колонке для журнала Корреспондент.
>
> Вчера у меня была очередная битва с клиентом - мобильным оператором. Клиент утвердил бюджет на маркетинговые исследования осенью прошлого года, а работы необходимо проводить сейчас. За полгода цены выросли примерно на 15%, но в бюджете клиента этих 15% нет. Ситуацию усугубляет то, что мобильная связь - едва ли не единственный сектор экономики, где цены еще стабильны, при этом темпы роста бизнеса резко сократились. Так украинский бизнес начинает чувствовать на себе инфляционное давление, о котором уже успели позабыть.
На что выросли цены на 15% и не позволяют Глебу Вышлинскому проводить маркетинговые исследования? Подождите, я догадаюсь: на зарплату самому Глебу Вышлинскому и его сотрудникам? Или для проведения этих исследований ему нужны (не на съедение!!!) подсолнечное масло и мясо? Нет, думаю, в подобного рода работах зарплата занимает весьма и весьма...
Так о чем мастер маркетинга сокрушается? Честны ли его горести в остальной части статьи?
>
> Рост зарплат воспринимается в обществе как восстановление справедливости, а не как вознаграждение за более тяжелый и производительный труд
Все зависит от начального уровня зарплаты.
>
> Счастливые времена макроэкономической стабильности в Украине завершились вместе с победой демократии в 2004 году. Жесткая политическая конкуренция последних лет привела к безоглядной популистской политике. Она легла на благодатную почву советского патернализма и взаимного недоверия между людьми. По данным общенационального опроса, проведенного компанией GfK Ukraine в феврале этого года, 38% респондентов были полностью согласны с утверждением "если бы власть хотела, она бы могла в течение года выплатить все обесцененные сбережения в Сбербанке с процентами (3 трлн грн.) без каких-либо проблем для экономики". Не согласились с этим заведомо нереалистичным утверждением лишь 24%, а 38% затруднились дать ему оценку. Практически половина опрошенных украинцев (49%) согласилась еще с двумя утверждениями: "цены на продукты питания растут из-за сговора власти и олигархов, никаких других причин для этого нет" и "я буду всегда поддерживать власть, которая помогает бедным людям, независимо от того, что она делает в других вопросах". Здесь несогласных было еще меньше - 16% и 13%, соответственно.
Странно, что не проводились исследования, делать ли водку бесплатной.
Требовать, чтобы каждый украинец проникался проблемами экономики, кажется, наивно. Не думаю, что средний украинец в этом разнится, скажем, от среднего норвежца.
>
> Трудящиеся требуют постоянного повышения зарплат исходя из своих растущих потребностей. Это делает украинскую экономику неконкурентоспособной и дефицитной
Ах, вот в чем дело! А если перестанут?
>
> В этих цифрах вы можете найти объяснение и политики нынешнего правительства, и высокой поддержки мэра Киева Леонида Черновецкого. Показательно, что ответы на данные вопросы одинаковы у сторонников всех трех ведущих политических сил страны, и лишь для сторонников Компартии они существенно выше. Говоря маркетинговым языком, ни одна из политических сил пока не готова "отстроиться от конкурентов", предложив избирателям другую повестку дня для страны, кроме раздувания социальных выплат, галопирующих зарплат и обвинения врагов и предшественников в неизбежном росте цен.
>
> Украинцы видят, чем чревата такая стратегия политиков. Индекс инфляционных ожиданий в Украине, рассчитываемый GfK Ukraine и Международным центром перспективных исследований на данных общенационального опроса, в феврале 2008-го достиг наивысшего с 2000 года значения 190,1. Такое значение, близкое к верхней границе диапазона от 0 до 200, говорит о том, что практически все респонденты ожидают в ближайшие месяцы ускорения или сохранения нынешних темпов роста цен.
Погодите, пять абзацев назад украинцы были несознательными и ничего этого не видели. Более того, способствовали вполне осознанно.
>
> Одновременный торговый и бюджетный дефицит вместе с инфляцией, которая в этом году грозит превысить 20%, ведут экономику страны к масштабному кризису
А из вышесказанного следует наличие торгового и бюджетного дефицита?
>
> От мгновенного погружения в пучину стагфляции, когда быстрый рост цен сопровождается боязнью тратить и стагнацией в экономике, Украину спас потребительский ажиотаж, царящий в стране последние годы. Как и во времена одновременной инфляции и девальвации начала 1990-х, в ответ на рост цен украинцы вкладывают деньги в товары. Несмотря на то, что по данным того же исследования, большинство ожидает ухудшения экономической ситуации, одновременно это же большинство считает, что сейчас благоприятное время делать крупные покупки для дома. К безоглядной трате денег украинцев подталкивает и навязанная важность статусных покупок. По данным международного исследования Roper Report группы GfK, в стремлении достичь богатства, статуса и максимального удовольствия от жизни украинцы обгоняют даже россиян, не говоря уж о среднем европейце.
Эээ, стремление к богатству, статусу и максимальному удовольствию - это навряд ли за зарплату...
>
> К сожалению, этот кутеж не может длиться вечно. Средняя зарплата в Украине за последние пять лет выросла в три раза при стабильном курсе доллара. При этом рост зарплат воспринимается в обществе как восстановление справедливости, а не как вознаграждение за более тяжелый и производительный труд. Трудящиеся требуют постоянного повышения зарплат исходя из своих растущих потребностей. Это делает украинскую экономику неконкурентоспособной и дефицитной. Одновременный торговый и бюджетный дефицит вместе с инфляцией, которая в этом году грозит превысить 20%, ведут экономику страны к масштабному кризису. Остановить его можно, только своевременно затянув пояса. Если не сделать это вовремя, "жесткая посадка" грозит и рядовому украинцу, и зараженным популизмом политикам.
Трудящиеся, затяните пояса! Чиновники, вольно! Неужели кто-то думает, что коттеджные городки и новые квартиры - на зарплату?
2008.04.20 | media
Ну аффтар часом є неадекватним, але в дечому можна і погодитися
> На что выросли цены на 15% и не позволяют Глебу Вышлинскому проводить маркетинговые исследования? Подождите, я догадаюсь: на зарплату самому Глебу Вышлинскому и его сотрудникам?Думаю, Ви маєте рацію. Вимога індексації заробітної плати для компенсування інфляції - цілком закономірна, це фундаментальний закон ринкової економіки.
> >
> > Рост зарплат воспринимается в обществе как восстановление справедливости, а не как вознаграждение за более тяжелый и производительный труд
>
> Все зависит от начального уровня зарплаты.
Так, тут питання "кем воспринимается". "Середню температуру" по палаті міряти тут навряд чи доцільно. Для найменш низькооплачуваних верств - то так, дійсно. Ну а на більш високому рівні по різному буває.
> Странно, что не проводились исследования, делать ли водку бесплатной.
> Требовать, чтобы каждый украинец проникался проблемами экономики, кажется, наивно. Не думаю, что средний украинец в этом разнится, скажем, от среднего норвежца.
На жаль. Але якщо прийдуть до середніх норвежців і будуть "виплачувати вклади", то я думаю що може би більша частина людей задумалася. Не кажучи вже про те, що інфляція в 10% за три місяці була би однозначно потрактована у будь-якій європейській країні як серйозна проблема.
> > Трудящиеся требуют постоянного повышения зарплат исходя из своих растущих потребностей. Это делает украинскую экономику неконкурентоспособной и дефицитной
Але от так відбувається всюди, в Україні просто в більших масштабах, але економічно - тут ніякого "українського дива" нема.
> > В этих цифрах вы можете найти объяснение и политики нынешнего правительства, и высокой поддержки мэра Киева Леонида Черновецкого. Показательно, что ответы на данные вопросы одинаковы у сторонников всех трех ведущих политических сил страны, и лишь для сторонников Компартии они существенно выше.
> >
> Погодите, пять абзацев назад украинцы были несознательными и ничего этого не видели. Более того, способствовали вполне осознанно.
Ну так все залежить від того, які питання задавати
> > Одновременный торговый и бюджетный дефицит вместе с инфляцией, которая в этом году грозит превысить 20%, ведут экономику страны к масштабному кризису
>
> А из вышесказанного следует наличие торгового и бюджетного дефицита?
Ну, просто всі ці чинники можуть мати кумулятивний ефект. Тут не підрядний зв"язок, а поєднання різних факторів.
> > От мгновенного погружения в пучину стагфляции, когда быстрый рост цен сопровождается боязнью тратить и стагнацией в экономике, Украину спас потребительский ажиотаж, царящий в стране последние годы. Как и во времена одновременной инфляции и девальвации начала 1990-х, в ответ на рост цен украинцы вкладывают деньги в товары. Несмотря на то, что по данным того же исследования, большинство ожидает ухудшения экономической ситуации, одновременно это же большинство считает, что сейчас благоприятное время делать крупные покупки для дома. К безоглядной трате денег украинцев подталкивает и навязанная важность статусных покупок. По данным международного исследования Roper Report группы GfK, в стремлении достичь богатства, статуса и максимального удовольствия от жизни украинцы обгоняют даже россиян, не говоря уж о среднем европейце.
>
> Эээ, стремление к богатству, статусу и максимальному удовольствию - это навряд ли за зарплату...
Ну і питання хто ж підтримує цей споживацький ажіотаж. Наприклад, у його підтриманні зацікавлений банківський сектор, який в Україні є надзвичайно ліквідним і отримує надприбутки за рахунок агресивного кредитування.
> > К сожалению, этот кутеж не может длиться вечно. Средняя зарплата в Украине за последние пять лет выросла в три раза при стабильном курсе доллара.
От мені складно зрозуміти, до чого саме тут курс долара. Ним же не можна міряти величину реальних доходів населення. До того ж, курс долара не такий і стабільний, а відсотків на 5 за 5 років знизився.
>
> Трудящиеся, затяните пояса! Чиновники, вольно! Неужели кто-то думает, что коттеджные городки и новые квартиры - на зарплату?
Звісно, і проблеми української економіки не тільки, і не лише, у зрості "споживацьких" настроїв чи занадто "соціальної" політики уряду. Проблемою є відсутність тотальна корумпованіст, монополізація економіки і відсутність довготривалих інвестицій. Це спричиняє інші проблеми - "перегрітість" окремих, стратегічно важливих ринків (наприклад, житлового). В результаті в країні загострюється соціальна напруженість (і ніякі "виплати тисячі" від цього не врятують), відсутній нормальний фондовий ринок і так далі.
"Простих людей" можна зрозуміти - коли по вулицях ганяють джипи і інші наддорогі автомобілі (яких немає в таких кількостях у Зах. Європі), коли масово будуються "хатинки" під Києвом, а молоді сім"ї сплачують величезні відсотки за кредит, а інфляція галопує - то будь-хто буде вимагати для себе підвищення зарплати.
Тут можна підтримати те що сказав у цій гілці Свистович - тільки повна руйнація існуючої системи може сприяти виходу з кризи.
2008.04.20 | QuasiGiraffe
Re: Ну аффтар часом є неадекватним, але в дечому можна і погодит
media пише:>
> ... Але якщо прийдуть до середніх норвежців і будуть "виплачувати вклади", то я думаю що може би більша частина людей задумалася. Не кажучи вже про те, що інфляція в 10% за три місяці була би однозначно потрактована у будь-якій європейській країні як серйозна проблема.
Не можу змовчати, знов.
За кілька днів до початку не-розумію-чому-сумнозвісних виплат я отримав новорічну премію. Якраз тисячу. Певен, що багато хто з форумців теж отримав. Якщо хтось спробує мене запевнити, що нас таких премійованих перед святами було менше трьох мільйонів і отримали ми в середньому менше тисячі, я буду гучно сміятися. Певно, не я один.
Тож ефект від новорічних премій був в кілька, якщо не в кільканадцять разів більший, ніж від виплат через Ощадбанк. І, зауважу, такий ефект щорічний!
> Ну і питання хто ж підтримує цей споживацький ажіотаж. Наприклад, у його підтриманні зацікавлений банківський сектор, який в Україні є надзвичайно ліквідним і отримує надприбутки за рахунок агресивного кредитування.
Роль банківського сектору дуже цікава. З одного боку, збільшення ринку кредитів позбавляє кризи надвиробництва. Але чи є (була) така криза у нас? Чи товари власного виробництва купують в кредит і чи кризу власного надвиробництва українці за допомогою банків розсмоктують?
>
>
2008.04.20 | media
Re: Ну аффтар часом є неадекватним, але в дечому можна і погодит
> Не можу змовчати, знов.
> За кілька днів до початку не-розумію-чому-сумнозвісних виплат я отримав новорічну премію. Якраз тисячу. Певен, що багато хто з форумців теж отримав.
Премії отримують люди, які працюють, мають стабільне, відносно високе по українським масштабам джерело доходу і схильність яких у зв"язку з цим до негайного споживання є набагато меншою. Багато хто з людей, особливо тих що отримали "вище середнього", витратили її на погашення коштів раніше взятих кредитів, на заощадження, на, наприклад, поїздку на відпочинок тощо. Ну, хіба ще купили перед Новим Роком шампанського чи ікри - до новорічних стрибків попиту на ці товари всі вже призвичаїлися.
"Понадпланова" ж тисяча - це було не так внесення зайвої грошової маси, як "внесок" у цінові очікування у найбільш чутливих сегментах -продуктів харчування зокрема. Не так може сам факт виплат, як раптовий їх характер, ажіотаж тощо - були фатальними. Психологічний ефект від цих тисяч був набагато вищий, ніж від планованих новорічних премій.
От і "понеслась". Плюс не забувайте, що одночасно з "тисячею" було підвищено пенсії і мінімальні заробітні плати. Коротше, відповідальна влада би могла вигадати механізм - як повернути заощадження, але амортизувати при цьому побічні ефекти. Ну, але то відповідальна.
> Тож ефект від новорічних премій був в кілька, якщо не в кільканадцять разів більший, ніж від виплат через Ощадбанк. І, зауважу, такий ефект щорічний!
Ну так до речі під кінець року, в грудні, інфляція стабільно - найбільша (або одна з найбільших) протягом року. Але якщо "зазвичай" це амортизується тими чинниками, про які я казав, то з "виплатами тисяч" сталося по іншому. Результат бачите на табло - інфляція в Україні удвічі вища від російської і в кілька раз - від країн ЄС.
> Чи товари власного виробництва купують в кредит і чи кризу власного надвиробництва українці за допомогою банків розсмоктують?
Ну криза надвиробництва як у 29му Україні не загрожує, радше криза типу іпотечної в США - кредити беруться під високі відсотки, раптом що з економікою - і все...
2008.04.21 | QuasiGiraffe
Re: Ну аффтар часом є неадекватним, але в дечому можна і погодит
media пише:>
> Премії отримують люди, які працюють, мають стабільне, відносно високе по українським масштабам джерело доходу і схильність яких у зв"язку з цим до негайного споживання є набагато меншою. Багато хто з людей, особливо тих що отримали "вище середнього", витратили її на погашення коштів раніше взятих кредитів, на заощадження, на, наприклад, поїздку на відпочинок тощо. Ну, хіба ще купили перед Новим Роком шампанського чи ікри - до новорічних стрибків попиту на ці товари всі вже призвичаїлися.
> "Понадпланова" ж тисяча - це було не так внесення зайвої грошової маси, як "внесок" у цінові очікування у найбільш чутливих сегментах -продуктів харчування зокрема. Не так може сам факт виплат, як раптовий їх характер, ажіотаж тощо - були фатальними. Психологічний ефект від цих тисяч був набагато вищий, ніж від планованих новорічних премій.
Ну, і яка різниця? І ті, і ті витратили (припустимо). Ніякої різниці не бачу. Хіба що Ви припускаєте, що на всю "юліну тисячу" пенсіонер одразу накупився борошна-олії-цукру-м'яса і сів на все це згори, міцно обіймаючи? Я не погоджуюся з цією позицію, попри те, що чув подібну точку зору від людей на таких посадах, де варто думати головою.
> От і "понеслась". Плюс не забувайте, що одночасно з "тисячею" було підвищено пенсії і мінімальні заробітні плати. Коротше, відповідальна влада би могла вигадати механізм - як повернути заощадження, але амортизувати при цьому побічні ефекти. Ну, але то відповідальна.
Або як підвищити пенсії і мінімальні зарплати і амортизувати побічні ефекти. Ви вже самі визнаєте, що відсоток тих тисяч у вкиданні готівкових грошей був незначний, тим більш Ви про підвищення пенсій згадали.
Багато більший ефект має дати зв'язання тих готівкових грошей, що гуляють вище, набагато вище тих пенсіонерських тисяч. Але та ж програма "Контрабанда-стоп" спрацювала, певен, на підвищення цін - знизилися обсяги деяких товарів, загальмованих "до кращих часів" перед митницею (і це теж перекосило співвідношення товарної і грошової маси), ті ж товари, що легально пройшли митницю, додали до своєї "звичайної" собівартості мито, ПДВ і знов-таки "геройську" націнку за те, що цей товар на ринок втрапив, а конкурентний - ні.
> Ну так до речі під кінець року, в грудні, інфляція стабільно - найбільша (або одна з найбільших) протягом року. Але якщо "зазвичай" це амортизується тими чинниками, про які я казав, то з "виплатами тисяч" сталося по іншому. Результат бачите на табло - інфляція в Україні удвічі вища від російської і в кілька раз - від країн ЄС.
Тут знов-таки почну сперечатися. Інфляція у нас не більше, як в США - якщо згадати, що класичним її означенням є зменшення вартості грошової одиниці. У порівнянні з доларом гривня не впала, у порівнянні з євро - впала разом з доларом. До того ж ми практично не маємо росту цін на інші, не сільськогосподарські товари.
Тому висловлю припущення, що інфляцією ми називаємо банальне підвищення цін на харчі. Яке, якщо вірити форумним запискам, є і в США, і в інших країнах. І наше горе тільки в тому, що витрати на ці харчі у нас займають левову частку родинних бюджетів.
> Ну криза надвиробництва як у 29му Україні не загрожує, радше криза типу іпотечної в США - кредити беруться під високі відсотки, раптом що з економікою - і все...
Я не буду страждати від банкрутства ряду родин, яке відбудеться внаслідок зниження цін на нерухомість - так їм і треба. Значно більша кількість родин буде мати можливість мати житло без зайвих ажиотажних накруток. Принаймні, в це хотілося б вірити.
2008.04.21 | media
Re: Ну аффтар часом є неадекватним, але в дечому можна і погодит
QuasiGiraffe пише:> media пише:
> Ну, і яка різниця? І ті, і ті витратили (припустимо). Ніякої різниці не бачу. Хіба що Ви припускаєте, що на всю "юліну тисячу" пенсіонер одразу накупився борошна-олії-цукру-м'яса і сів на все це згори, міцно обіймаючи?
Не знаю, від кого Ви це чули, поки що і Ви, і я - фантазуємо на тему. Надавайте якісь дані маркетингових досліджень, статистики, тощо - "будемо полемізувати". Поки що ж я на правах такого, як і Ви фантазера скажу як інфляція працює - наприклад, пенсіонери раніше купували курятину. Отримали тисячу - почали купувати свинину, результат - зростання цін на цей продукт. Головної ролі це не відіграло, звісно, але психологічний ефект (і медіа-супровід) мало. Уряд мав би думати про те, що ажіотаж навколо "тисяч" неминуче викличе зріст інфляційних очікувань. Ну а цим неминуче скористаються "мережі супермаркетів", яких потім доведеться викликати на ковьор в кабмін.
>
> Але та ж програма "Контрабанда-стоп" спрацювала, певен, на підвищення цін - знизилися обсяги деяких товарів, загальмованих "до кращих часів" перед митницею
Ну власне, це теж свою роль відіграло. Інфляцію викликають багато різних чинників, в тому числі - і товарні, і монетарні, і психологічні. Ви це чудово знаєте. Але щодо жодного з них дії уряду ефекту поки що не дали.
>
> Тут знов-таки почну сперечатися. Інфляція у нас не більше, як в США - якщо згадати, що класичним її означенням є зменшення вартості грошової одиниці.
Та ви що?
>У порівнянні з доларом гривня не впала, у порівнянні з євро - впала разом з доларом.
Довго сміявся. А до чого тут долар взагалі? Ви що, не розумієте різниці між курсом валют і інфляцією? Ви ж не в Каліфорнії свої зароблені гривні витрачаєте, а в українських магазинах, правда?
>До того ж ми практично не маємо росту цін на інші, не сільськогосподарські товари.
Ну, зайдіть на сайт Держкомстату
http://ukrstat.gov.ua/control/uk/localfiles/display/operativ/operativ2008/ct/isc/isc_u/isc2008m_u.html
Суттєво зросли ціни на послуги охорони здоров"я (1.4%, в т.ч. ліки 2%), траспорт, пальне. Наприклад, у березні "по палаті" було 3.8%, а на траспорт, ресторани та готелі - 3.9%, на паливо - на 8.2%, відповідно і на автобуси - на 4.2%. Алкоголь і тютюн теж не стоять на місці - 2.2%. А в цілому на весь кошик сільськогосподарської продукції - ціни виросли на 5.6%, тому ваша теза що це "лише ціни на харчі" не відповідає дійсності. Росте все потроху. Ну і ціни на харчі мають здатність викликати зріст цін на товари в інших секторах. Тільки в Україні чомусь ціни на харчі ростуть швидше, ніж в "цивілізованому світі", а поряд з тим зростають і інші ціни.
> Тому висловлю припущення, що інфляцією ми називаємо банальне підвищення цін на харчі.
В усьому світі інфляцією називають "банальне підвищення цін на те, що люди купують". Чи ви вважаєте, що громадяни України не купують харчів?
> Яке, якщо вірити форумним запискам, є і в США, і в інших країнах. І наше горе тільки в тому, що витрати на ці харчі у нас займають левову частку родинних бюджетів.
А ще наше горе в тому, що маємо півтори тисячі кілометрів кордону з Росією, правда?
Питання в тому, що Уряд чудово знав про структуру споживчого кошика -і добре знав, що і дії на митниці, і ажіотажні соціальні виплати мають викликати інфляцію. Ну, та втім "інфляційний податок" він дуже добре впливає на виконання бюджету
> Я не буду страждати від банкрутства ряду родин, яке відбудеться внаслідок зниження цін на нерухомість - так їм і треба. Та невідомо ще, чи це буде. Ну але побачимо, я теж не проти
2008.04.22 | QuasiGiraffe
Re: Ну аффтар часом є неадекватним, але в дечому можна і погодит
media пише:>
> Не знаю, від кого Ви це чули, поки що і Ви, і я - фантазуємо на тему.
Ну як же ж, це ж Ви почали говорити, що ці гроші понесли в найбільш чутливий семент ринку? А крім як від Вас, чув це від такого собі пана Сугоняко, голови чи то президента АУБ.
> Надавайте якісь дані маркетингових досліджень, статистики, тощо - "будемо полемізувати".
Ой, з тих маркетингових досліджень ми й почали
> Поки що ж я на правах такого, як і Ви фантазера скажу як інфляція працює - наприклад, пенсіонери раніше купували курятину. Отримали тисячу - почали купувати свинину, результат - зростання цін на цей продукт.
Дійсно, доволі фантастичне припущення. Я от не впевнений, чи дозволили пенсіонери собі курятину хоч на ту тисячу...
> Головної ролі це не відіграло, звісно, але психологічний ефект (і медіа-супровід) мало. Уряд мав би думати про те, що ажіотаж навколо "тисяч" неминуче викличе зріст інфляційних очікувань. Ну а цим неминуче скористаються "мережі супермаркетів", яких потім доведеться викликати на ковьор в кабмін.
Я так зрозумів, тисячі треба було давати нишком, і щоб ніхто про це не знав. Або взагалі не давати, або почекати з ними і з підвищенням пенсій, допоки на світовому ринку не подешевшає олія та нафта. Тоді б на цю тисячу накупилися!
> >
> > Але та ж програма "Контрабанда-стоп" спрацювала, певен, на підвищення цін - знизилися обсяги деяких товарів, загальмованих "до кращих часів" перед митницею
> Ну власне, це теж свою роль відіграло. Інфляцію викликають багато різних чинників, в тому числі - і товарні, і монетарні, і психологічні. Ви це чудово знаєте. Але щодо жодного з них дії уряду ефекту поки що не дали.
Ай, Ви ж чудово знаєте, що гучна реакція на ревальвацію гривні була, реакція на товарні інтервенції була, це ж була реакція на ЩОСЬ? Себто, уряд щось таки робив.
> >
> > Тут знов-таки почну сперечатися. Інфляція у нас не більше, як в США - якщо згадати, що класичним її означенням є зменшення вартості грошової одиниці.
> Та ви що?
Я це класичне визначення вчив ще в інституті. Сміятися нема з чого. Те, що у кожного економіста своє визначення, мене ні до чого не забов'язує, вибачте.
> >У порівнянні з доларом гривня не впала, у порівнянні з євро - впала разом з доларом.
> Довго сміявся. А до чого тут долар взагалі? Ви що, не розумієте різниці між курсом валют і інфляцією? Ви ж не в Каліфорнії свої зароблені гривні витрачаєте, а в українських магазинах, правда?
До чого долар? Я ж кажу про співвідношення вартостей валют і інфляцію як його зміну. Вибачте, буду цим користуватися й далі.
> >До того ж ми практично не маємо росту цін на інші, не сільськогосподарські товари.
> Ну, зайдіть на сайт Держкомстату
> http://ukrstat.gov.ua/control/uk/localfiles/display/operativ/operativ2008/ct/isc/isc_u/isc2008m_u.html
> Суттєво зросли ціни на послуги охорони здоров"я (1.4%, в т.ч. ліки 2%), траспорт, пальне. Наприклад, у березні "по палаті" було 3.8%, а на траспорт, ресторани та готелі - 3.9%, на паливо - на 8.2%, відповідно і на автобуси - на 4.2%. Алкоголь і тютюн теж не стоять на місці - 2.2%. А в цілому на весь кошик сільськогосподарської продукції - ціни виросли на 5.6%, тому ваша теза що це "лише ціни на харчі" не відповідає дійсності. Росте все потроху. Ну і ціни на харчі мають здатність викликати зріст цін на товари в інших секторах. Тільки в Україні чомусь ціни на харчі ростуть швидше, ніж в "цивілізованому світі", а поряд з тим зростають і інші ціни.
Я б Держкомстату не довіряв взагалі, хоча б тому, що він не знає реальних доходів населення. Те ж, що Ви навели - дуже суттєво, особливо для пенсіонерів, особливо ресторани й готелі. Аптека ж росте постійно, і ріст почався ще до інфляції імені Януковича.
> > Тому висловлю припущення, що інфляцією ми називаємо банальне підвищення цін на харчі.
> В усьому світі інфляцією називають "банальне підвищення цін на те, що люди купують". Чи ви вважаєте, що громадяни України не купують харчів?
Громадяни України також купують побутову техніку, продавці якої не те що цін не піднімають, вигадують знижки і кредити, аби хоч це продати. То в харчах інфляція є, а в одежі чи холодильниках нема?
> > Яке, якщо вірити форумним запискам, є і в США, і в інших країнах. І наше горе тільки в тому, що витрати на ці харчі у нас займають левову частку родинних бюджетів.
> А ще наше горе в тому, що маємо півтори тисячі кілометрів кордону з Росією, правда?
Не побачив в Вашому пасажі, що Ви конкретно мені закидаєте. Так, є реалії, і деякі з них народилися в зовнішньому світі. Є маловрожайний 2007 рік, і харчі подорожчали не тільки у нас. Що, в тій самій Росії інфляція вдвічі менша? Так у них профіцит орієнтованого на експорт сировини бюджету такий, що тієї інфляції взагалі не має бути. А зміна структури споживчого кошику піде тільки шляхом підвищення об'ємів грошової маси, і ніяк інше. Кожен з товаривиробників чи посередник в такій ситуації буде бажати забрати надлишок грошів собі, альтруїстів ніде немає. Але зробити він це зможе до межі світових цін на свій товар, далі будуть купляти імпортне. І якщо є люфт до світової ціни, його будуть вибирати.
> Питання в тому, що Уряд чудово знав про структуру споживчого кошика -і добре знав, що і дії на митниці, і ажіотажні соціальні виплати мають викликати інфляцію. Ну, та втім "інфляційний податок" він дуже добре впливає на виконання бюджету
На противагу Вашим апокаліптичним картинкам і зростають і зарплати, і пенсії. Мабуть, і хабарі
Форду приписують фразу, що не треба боятися великих видатків. Треба боятися малих прибутків. Щось у цьому є.
А цей рік має бути врожайним. От восени і подивимось, зможе хто задрати ціни чи ні.
>
> >
2008.04.22 | media
Та Ви я бачу економіст ще той
QuasiGiraffe пише:> Ну як же ж, це ж Ви почали говорити, що ці гроші понесли в найбільш чутливий семент ринку? А крім як від Вас, чув це від такого собі пана Сугоняко, голови чи то президента АУБ.
Так може він просто трохи краще розбирається в економіці, ніж ви?
> > Надавайте якісь дані маркетингових досліджень, статистики, тощо - "будемо полемізувати".
> Ой, з тих маркетингових досліджень ми й почали
Ми почали із загальних фраз і думок експертів. Давайте цифри, факти, графіки, а то так я не дуже вам вірю.
> Дійсно, доволі фантастичне припущення. Я от не впевнений, чи дозволили пенсіонери собі курятину хоч на ту тисячу...
Тобто? Ну давайте проведем спеціальні дослідження і встановимо це.
>
> Я так зрозумів, тисячі треба було давати нишком, і щоб ніхто про це не знав.
Ну у всякому разі з виплатами "з 8 січня" можна було би обійтися. Можна було би дійсно такого ажіотажу не створювати, насамперед в інформаційному полі (ви що, не пам"ятаєте як це у січні робилося?). Ну але комусь (не будемо тикати пальцем) залежало саме на створенні ажіотажу.
> Ай, Ви ж чудово знаєте, що гучна реакція на ревальвацію гривні була, реакція на товарні інтервенції була, це ж була реакція на ЩОСЬ? Себто, уряд щось таки робив.
В тому то й справа, що "щось таки робив". На жаль, якби уряд хотів дійсно знизити інфляцію - не треба було виплачувати "тисяч", не треба було виплат робити і треба було зробити все щоб товари на митниці не простоювали. Але це вже таке, питання пріоритетів і зараз маємо те що маємо.
> > > Тут знов-таки почну сперечатися. Інфляція у нас не більше, як в США - якщо згадати, що класичним її означенням є зменшення вартості грошової одиниці.
> Я це класичне визначення вчив ще в інституті. Сміятися нема з чого. Те, що у кожного економіста своє визначення, мене ні до чого не забов'язує, вибачте.
Почитайте те, що написали. "Інфляція не більша ніж в США" (!!!). От у лютому цього року інфляція в штатах дорівнювала 0, а в Україні - 2.7%. І після цього ви будете казати, що "інфляція в Україні рівна нулю"?
> До чого долар? Я ж кажу про співвідношення вартостей валют і інфляцію як його зміну. Вибачте, буду цим користуватися й далі.
А чого ж тоді ви не берете наприклад євро чи російський рубль (адже Росія і ЄС є основними торгівельними партнерами України?).
>> Я б Держкомстату не довіряв взагалі,
МВФ йому довіряє, світовий банк довіряє, Ви - ні. Ваше право.
> хоча б тому, що він не знає реальних доходів населення.
А те як ціни змінюються, знає?
>Те ж, що Ви навели - дуже суттєво, особливо для пенсіонерів, особливо ресторани й готелі. Аптека ж росте постійно, і ріст почався ще до інфляції імені Януковича.
Для пенсіонерів суттєве одне, для інших - інше.
> > > Тому висловлю припущення, що інфляцією ми називаємо банальне підвищення цін на харчі.
> Громадяни України також купують побутову техніку, продавці якої не те що цін не піднімають, вигадують знижки і кредити, аби хоч це продати. То в харчах інфляція є, а в одежі чи холодильниках нема?
Саме так - в одних сегментах (харчі, траспорт, аптека) вона є, в інших немає. Що вас дивує? І хіба десь у світі ціни одночасно дорожчали однаковою мірою на ВСЕ? Ну хіба під час гіперінфляції.
> Не побачив в Вашому пасажі, що Ви конкретно мені закидаєте. Так, є реалії, і деякі з них народилися в зовнішньому світі. Є маловрожайний 2007 рік, і харчі подорожчали не тільки у нас.
Так от мене особисто цікавить, чому в Європі харчі так сильно, однак, не подорожчали?
>Що, в тій самій Росії інфляція вдвічі менша? Так у них профіцит орієнтованого на експорт сировини бюджету такий, що тієї інфляції взагалі не має бути.
Дефіцит бюджету це не єдиний можливий чинник інфляції. Є ще наприклад тиск грошової маси, агресивне кредитування і споживання - все те ж, що і в Україні.
> > Питання в тому, що Уряд чудово знав про структуру споживчого кошика -і добре знав, що і дії на митниці, і ажіотажні соціальні виплати мають викликати інфляцію. Ну, та втім "інфляційний податок" він дуже добре впливає на виконання бюджету
>
> На противагу Вашим апокаліптичним картинкам і зростають і зарплати, і пенсії. Мабуть, і хабарі
Ну все купується, і що? Я кажу лише, що підвищення зарплат "з"їсть інфляція", побачимо в кінці року.
> А цей рік має бути врожайним. От восени і подивимось, зможе хто задрати ціни чи ні.
Все-таки врожай цього року навіть вам складніше буде спрогнозувати, ніж мені - рівень інфляції
2008.04.22 | QuasiGiraffe
Re: Та Ви я бачу економіст ще той
media пише:> QuasiGiraffe пише:
>
> > Ну як же ж, це ж Ви почали говорити, що ці гроші понесли в найбільш чутливий семент ринку? А крім як від Вас, чув це від такого собі пана Сугоняко, голови чи то президента АУБ.
> Так може він просто трохи краще розбирається в економіці, ніж ви?
Не називайте це економікою. Це гадання, куди пенсіонери понесуть гроші.
> > > Надавайте якісь дані маркетингових досліджень, статистики, тощо - "будемо полемізувати".
> > Ой, з тих маркетингових досліджень ми й почали
> Ми почали із загальних фраз і думок експертів. Давайте цифри, факти, графіки, а то так я не дуже вам вірю.
Після Ваших
> > Дійсно, доволі фантастичне припущення. Я от не впевнений, чи дозволили пенсіонери собі курятину хоч на ту тисячу...
> Тобто? Ну давайте проведем спеціальні дослідження і встановимо це.
Починайте.
> >
> > Я так зрозумів, тисячі треба було давати нишком, і щоб ніхто про це не знав.
> Ну у всякому разі з виплатами "з 8 січня" можна було би обійтися. Можна було би дійсно такого ажіотажу не створювати, насамперед в інформаційному полі (ви що, не пам"ятаєте як це у січні робилося?). Ну але комусь (не будемо тикати пальцем) залежало саме на створенні ажіотажу.
Ви б не хотіли піти до пенсіонерів і пояснити їм, що їм не варто було ці тисячі платити. Обережно, у декого ключки!
> > Ай, Ви ж чудово знаєте, що гучна реакція на ревальвацію гривні була, реакція на товарні інтервенції була, це ж була реакція на ЩОСЬ? Себто, уряд щось таки робив.
> В тому то й справа, що "щось таки робив". На жаль, якби уряд хотів дійсно знизити інфляцію - не треба було виплачувати "тисяч", не треба було виплат робити і треба було зробити все щоб товари на митниці не простоювали. Але це вже таке, питання пріоритетів і зараз маємо те що маємо.
> > > > Тут знов-таки почну сперечатися. Інфляція у нас не більше, як в США - якщо згадати, що класичним її означенням є зменшення вартості грошової одиниці.
> > Я це класичне визначення вчив ще в інституті. Сміятися нема з чого. Те, що у кожного економіста своє визначення, мене ні до чого не забов'язує, вибачте.
> Почитайте те, що написали. "Інфляція не більша ніж в США" (!!!). От у лютому цього року інфляція в штатах дорівнювала 0, а в Україні - 2.7%. І після цього ви будете казати, що "інфляція в Україні рівна нулю"? ї
У них там, здається, якась криза? Якби кризи не було, була б дефляція?
> > До чого долар? Я ж кажу про співвідношення вартостей валют і інфляцію як його зміну. Вибачте, буду цим користуватися й далі.
> А чого ж тоді ви не берете наприклад євро чи російський рубль (адже Росія і ЄС є основними торгівельними партнерами України?).
Беру, і кажу, що відносно євро інфляція є. Перегляньте.
> >> Я б Держкомстату не довіряв взагалі,
> МВФ йому довіряє, світовий банк довіряє, Ви - ні. Ваше право.
Я їм скористуюся.
> > хоча б тому, що він не знає реальних доходів населення.
> А те як ціни змінюються, знає?
> >Те ж, що Ви навели - дуже суттєво, особливо для пенсіонерів, особливо ресторани й готелі. Аптека ж росте постійно, і ріст почався ще до інфляції імені Януковича.
> Для пенсіонерів суттєве одне, для інших - інше.
> > > > Тому висловлю припущення, що інфляцією ми називаємо банальне підвищення цін на харчі.
> > Громадяни України також купують побутову техніку, продавці якої не те що цін не піднімають, вигадують знижки і кредити, аби хоч це продати. То в харчах інфляція є, а в одежі чи холодильниках нема?
> Саме так - в одних сегментах (харчі, траспорт, аптека) вона є, в інших немає. Що вас дивує? І хіба десь у світі ціни одночасно дорожчали однаковою мірою на ВСЕ? Ну хіба під час гіперінфляції.
Гіперінфляція визначається тільки величиною, не групами товарів.
> > Не побачив в Вашому пасажі, що Ви конкретно мені закидаєте. Так, є реалії, і деякі з них народилися в зовнішньому світі. Є маловрожайний 2007 рік, і харчі подорожчали не тільки у нас.
> Так от мене особисто цікавить, чому в Європі харчі так сильно, однак, не подорожчали?
Мабуть, у них інше сільське господарство. І структура купівельного кошика.
> >Що, в тій самій Росії інфляція вдвічі менша? Так у них профіцит орієнтованого на експорт сировини бюджету такий, що тієї інфляції взагалі не має бути.
> Дефіцит бюджету це не єдиний можливий чинник інфляції. Є ще наприклад тиск грошової маси, агресивне кредитування і споживання - все те ж, що і в Україні.
Все правильно, але ж дефіцит/профіцит впливає? Чи якщо не єдиний, то вже не впливає?
> > > Питання в тому, що Уряд чудово знав про структуру споживчого кошика -і добре знав, що і дії на митниці, і ажіотажні соціальні виплати мають викликати інфляцію. Ну, та втім "інфляційний податок" він дуже добре впливає на виконання бюджету
> >
> > На противагу Вашим апокаліптичним картинкам і зростають і зарплати, і пенсії. Мабуть, і хабарі
> Ну все купується, і що? Я кажу лише, що підвищення зарплат "з"їсть інфляція", побачимо в кінці року.
> > А цей рік має бути врожайним. От восени і подивимось, зможе хто задрати ціни чи ні.
> Все-таки врожай цього року навіть вам складніше буде спрогнозувати, ніж мені - рівень інфляції
Добре, 88-й рік пам'ятаєте? 20 років тому. З того року не було жодного, щоб інфляції не було. Вона була всіляка - повзучо-підступна і жахаюче-галопуюча. Періоди дефляції може й були, але навряд чи вона покривала хоч скільки-небудь інфляцію в суміжні періоди.
І що? Ваш рівень життя за цей період впав разом з віртістю грошових одиниць в сотні разів? Мій - точно ні. Навіть пенсіонери живуть краще, ніж тоді. Так що не переймайтеся, допоки подорожчання супроводжується виплатами, ситуація не катастрофічна. Гірше, коли не супроводжується. А Ви агітуєте якраз за це.
2008.04.20 | watchdog
Re: Неготовность "жить по средствам" ведет экономику к кризису(/)
Наука, это хорошо. Глубокий анализ - это хорошо. Но, как говорил еще живой экспонат, место сидения определяет точку зрения или что-то в этом роде.Анализы, битье себя в грудь, плач за народ совершают люди, которые не имеют никаких проблем с ам-ам. Все у них хорошо, и после сытного обеда они могут лениво поковырять у себя в зубах и порассуждать об экономике.
Хотелось бы послушать их мнение после того, как они, ну, хотя бы годик, пожили бы на 500 грн в месяц. Или хотя бы на две тысячи.
Если прикинуть, сколько бабла имеют новоиспеченные нувориши, по ихнему, элита, и сколько этих самых самых у нас в стране, то сразу можно сказать, что разговоры о стагнации экономики - это призыв еще больше прижать истинных создателей всех материальных ценностей и ни в коем случае не вспоминать нуворишей, как-будто их нет. Они (результаты производства) останутся навсегда. А вот результат этого Корреспондент.net, который наверняка хорошо оплачивается, и который по-сути призывает к затягиванию поясов, никто не будет вспоминать уже через 5 дней.
Дайте год спокойно поработать правительству. За это время может быть то, что вам не нравится. Система (государство) имеет устойчивые состояния. Но имеет и переходные процессы, если возникла необходимость перейти из одного устойчивого состояния в другое. Например, из автократии к демократии. Переходные процессы самые болезненные и подвергаются самой острой критике и сопротивлению тех, кто этого не желает. Как говорится, не дай вам Бог жить в эпоху перемен.
Для пояснений. Вы недовольны своим состоянием: излишщнее брюшко, повышенное давление, бессоница, боли в пояснице, быстрая утомляемость. Это есть одно их устойчивых состояний, в котором вы находитесь. Имеется масса способов привести себя в порядок. Они описаны в многочисленной доступной литературе. Но много ли вы знаете людей, которые что-то изменили к лучшему в своей жизни. Каждый желает исправить все не причиняя себе никаких неудобств. Выпить дюжину таблеток, либо последовать рекламе, которая рекламирует три минуты в день упражнений на тренажере. Никто ничего не делает, потому что в действительности для перехода в другое усойчивое состояние нужно преодолет кучу очень и очень неприятных переходных процессов. Перейти на другое питание, рано вставать, чтобы позаботитья о теле и душе, отказаться от многих не очень хороших привычек. При этом могут возникать кризисы, для преодоления которых нужно включать веру и знания.
То же и в нашей повседневности. Переходной процесс к чему то другому требует времени. Сейчас мы не можем утверждать с определенностью достигнем ли мы того, чего задумали.
Но хоронить, преждевременно. Нужен хотя бы год. Похороны устраивают те, кто заранее запланировал устроить их в первый же день начала работы над переменами, в нашей жизни.
2008.04.21 | zmej_gorynych
Re: Неготовность "жить по средствам" ведет экономику к кризису(/)
+1.Сподобались роздуми та аргументи. Дякую.
Але якби ж то хоч була чітко прописана/відома мета, по дорозі до якої ми переживаємо оті підлі перехідні процеси... Так само як загодя відомий (хоча би в загальних рисах) список отих сучих процесів.
Нема. Ніхто не має (принаймі не показує) ні мети, ні step-by-step інструкції як до тої мети добиратися. Нема нічого. Натомість лошарикам якусь х..ню явну демонструють типу "Покращення чийогось життя вже сьодні", "10 кроків назустріч моїм людям", чи "Український Нарив сцуко".