НАТО: Росія має вивести своїх "миротворців" з Абхазії (/)
04/28/2008 | observеr
Комментируя итоги этих встреч, официальный представитель НАТО Джеймс Аппартурай подчеркнул, что НАТО считает обязательным вывод российских миротворцев из зоны конфликта в Абхазии. "Главной темой сегодняшней встречи было обеспечение безопасности в зоне грузино-абхазского конфликта. Сегодня все 26 стран-членов НАТО зафиксировали, что поддерживают территориальную целостность Грузии и считают, что Абхазия - неотъемлемая часть Грузии. Страны-члены НАТО считают, что российский миротворческий контингент должен быть выведен из зоны конфликта", - заявил Джеймс Аппартурай. "На этом этапе мы не можем говорить о том, что его заменят подразделения НАТО, но заявляем, что вывод этих голубых касок - обязателен", - отметил он. "НАТО обращается к международному содружеству с призывом защитить суверенитет Грузии, и этот призыв - единогласный со стороны всех 26 стран", - подчеркнул официальный представитель НАТО.
http://www.regnum.ru/news/993528.html
http://www.regnum.ru/news/993528.html
Відповіді
2008.04.29 | Адвокат ...
Давно пора!
Шкода тіко, що еврики та й НАТО,-- те ж,-- чекають до останнього. А коли ситуяйція на добро не стає,-- волають по допомогу до Стейтів. От же ж страуси! Дали б Ґрузії ПДЧ,-- і Мацькаву б попустило. Так нє, знов грають у "уміротворєніє аґрєссора". Курва їх мама! Ніц тих евроейців гішторія не вчить... Мабуть їм хоцця "ґєроічєской ґібєлі в нєравной борьбє с азіатамі". Ґрьобані жертви руSSкой літєратури!2008.04.29 | observеr
НАТО обвиняет грузинские СМИ во лжи (/)
Грузинское телевидение допустило "ужасное искажение" информации, сообщив, что НАТО выступает за вывод российских миротворцев из зоны конфликта в Абхазии, заявил официальный представитель НАТО Джеймс Аппатурай.http://korrespondent.net/world/447979
2008.04.29 | Свiдомий
Схоже, що Грузія банально видала бажане за дійсне.
2008.04.29 | AlexDomosedov
Або, що скоріш, Апатурай дав інтерв'ю "Кореспонденту"
ніц про то не знаючи. Російським газетам вірити - себе дурити.2008.04.29 | Свiдомий
Апатурай не ходить на засідання Ради НАТО?
2008.04.29 | AlexDomosedov
Ходить і ходив. А ось чи давав інтерв'ю "Кореспонденту"- питання
2008.04.29 | Свiдомий
Певне, так само, як Яценюк "Ізвєстіям".
2008.04.29 | observеr
ІТАР-ТАСС, а не Кореспондент
першоджерело - інтерв'ю ІТАР-ТАСС2008.04.29 | AlexDomosedov
І це виводить нас на питання, кому саме не давав інтев'ю
Апатурай, замість того, щоб розібратись, чи давав він його взагалі. А ще він міг сказати про "вкрай перекручений зміст заяв", почувши від кореспондента, що, мовляв, грузинська преса заявила, що НАТО пропонує у своїй заяві росіянам поцілувати себе в дупу. Після цього російські ЗМІ "чесно" розносять, що, мовляв, самі натовці вважають, що грузини їх заяви перекручують. Такі маніпуляції не використовує ніхто, окрім Росії. Ну, мабуть, їм можна. Що з них возьмеш2008.04.29 | Tatarchuk
тут типу хтось про інформаційну безпеку заїкався...
Чи то президент, чи то його секретаріат. Чи то кабмін якому це "височайше доручено".Так от. Україні потрібна власна потужна служба інформаційної безпеки. Я був би готовий там працювати за ту саму "символічну" платню яку чиновники навіть за зарплатню не вважають. Думаю що багато з присутніх тут теж взяли б там активну участь.
2008.04.29 | AlexDomosedov
А доведеться мабуть нам, пане, робити це самім і то безкоштовно.
Бо від держави, по перше, не дочекаємся, а по друге - чекати ніколи.2008.04.29 | Свiдомий
Re: А доведеться мабуть нам, пане, робити це самім і то безкошто
AlexDomosedov пише:> Бо від держави, по перше, не дочекаємся, а по друге - чекати ніколи.
А просто забити не пробували? Нема чого на них задарма пахати.
2008.04.29 | AlexDomosedov
Задарма працювати "на них" та на свою країну - то різні речи.
А забити - так. На "них" я давно забив.2008.04.29 | Свiдомий
Вони - це зараз і є держава Україна.
2008.04.29 | AlexDomosedov
Моя держава - то, перш за все, я сам. А "вони" -
то якась інша держава. Як казали хлопці з Брайтона - я в Америку не ходжу2008.04.29 | Свiдомий
Ніфіга. Ваша держава - то перш за все Балющенко і компанія
Щоб залишатися державою, вони активно імітують боротьбу між собою, але в разі потреби нагнуть Вас гуртом так, як тільки схочуть. Оце їхнє право Вас нагнути й характеризує їх як Вашу державу.2008.04.29 | Tatarchuk
назвіть Вашу державу
2008.04.29 | Свiдомий
Та сама, що й у мого співрозмовника.
2008.04.29 | AlexDomosedov
Пане, в мене стане й часу й натхнення влаштувати кілька тижднів
державних похорон. Але ким міняти? Чорновіл мертвий. А інші існуючу систему не подолають. Та й не хочу я робити Росії аж такий подарунок Тож вбити можно кожного, нагнути - ні. Хоч би як нас не переконували у зворотньому.2008.04.29 | Свiдомий
Re: Пане, в мене стане й часу й натхнення влаштувати кілька тижд
AlexDomosedov пише:> державних похорон. Але ким міняти? Чорновіл мертвий. А інші існуючу систему не подолають. Та й не хочу я робити Росії аж такий подарунок Тож вбити можно кожного, нагнути - ні. Хоч би як нас не переконували у зворотньому.
А таки можна й нагнути - лише треба мати для цього в руках державний апарат. Якщо й не кожного, то більшість - точно. Часто ще й так, що вона про це навіть не здогадуватиметься - бо роль заслону виконуватиме демонстрація чергового раунду імітованої між давно єдиними кланами "боротьби".
2008.04.29 | AlexDomosedov
Пане, я б з Вами погодився, якби не Ваш песімізм. Те,
що Ви робите зі співрозмовниками, у юристів зветься "навчена безпомічність". Ви це навмисно?2008.04.29 | Свiдомий
Re: Пане, я б з Вами погодився, якб не Ваш песімізм. Те,
AlexDomosedov пише:> що Ви робите зі співрозмовниками, у юристів зветься "навчена безпомічність". Ви це навмисно?
ТАК! (с) Хоча Ви можете й далі дотримуватись своїх поглядів - тому що (с) "весна переможе" (с).
2008.04.29 | AlexDomosedov
Який приємний пан. Дуже схожий на одного знайомого прапорщіка.
Той також, бува, казав: "Кругом одні вороги і піда***си". Така життева позиція, звісно, від розчарувань вберігає Але при цьому вкрай заважає повноцінно жити. Хоча, справа Ваша2008.04.29 | Свiдомий
ТАК! (с) Вірю, знаю, можемо! (с)
2008.04.29 | Михайло Свистович
Ні Re: Вони - це зараз і є держава Україна.
2008.04.29 | Свiдомий
Не судіть всіх по собі.
2008.04.29 | один_козак
Комусь його власний нік суперечить
2008.04.29 | Tatarchuk
не вапрос
AlexDomosedov пише:> Бо від держави, по перше, не дочекаємся, а по друге - чекати ніколи.
В принципі "символічну зряплату" я згадав саме тому, що в нашій країні або вона є - або ви_не_маєте права_та_повноважень. Це тупо але це так: зряплата означає статус та повноваження. Про волонтерство не готові всерйоз сприймати не те що в держстурктурах: можу розказати (якщо цікаво) не менше ТРЬОХ історій коли політичні та передвиборчі штаби казилися, коли їм пропонували безкоштовну допомогу. Для них це було надто підозріло
А втім вже думаю - може робити, пане, НЕДЕРЖАВНУ службу? Звісно будуть проблеми з імпелментацією, але, але ... той самий Мосад, той самий Меджліс та той самий Скотланд-Ярд колись будувалися на доровільних засадах - кому який приклад більш подобається
2008.04.29 | Свiдомий
Re: не вапрос
Tatarchuk пише:> AlexDomosedov пише:
> > Бо від держави, по перше, не дочекаємся, а по друге - чекати ніколи.
>
> В принципі "символічну зряплату" я згадав саме тому, що в нашій країні або вона є - або ви_не_маєте права_та_повноважень. Це тупо але це так: зряплата означає статус та повноваження. Про волонтерство не готові всерйоз сприймати не те що в держстурктурах: можу розказати (якщо цікаво) не менше ТРЬОХ історій коли політичні та передвиборчі штаби казилися, коли їм пропонували безкоштовну допомогу. Для них це було надто підозріло
>
> А втім вже думаю - може робити, пане, НЕДЕРЖАВНУ службу? Звісно будуть проблеми з імпелментацією, але, але ... той самий Мосад, той самий Меджліс та той самий Скотланд-Ярд колись будувалися на доровільних засадах - кому який приклад більш подобається
Ви забули згадати Аль-Каїду.
2008.04.29 | Tatarchuk
Re: не вапрос
Свiдомий пише:> Tatarchuk пише:
> > А втім вже думаю - може робити, пане, НЕДЕРЖАВНУ службу? Звісно будуть проблеми з імпелментацією, але, але ... той самий Мосад, той самий Меджліс та той самий Скотланд-Ярд колись будувалися на доровільних засадах - кому який приклад більш подобається
> Ви забули згадати Аль-Каїду.
Та я БАГАТО кого не згадав. Повний перелік був би довгий, вражаючий та шокуючий
2008.04.29 | AlexDomosedov
Цілком згоден. Пропоную повернутись до цієї теми за кілька днів-
експромт має бути обмозгований. Зараз, навскид - від нас достатньо буде просто приводити приклади, що саме сказав тоді й тоді якійсь достойник та на які саме питання. Оскільки брехуни з-за кордону - усе одно офіційний статус покарати їх не дуже допоможе. Та й не потрібно в Україні "міністерство правди". Одне вже колись було, та й то, славити бога, не в нас (а саме це нам би закидали, я майже певен)До речи, можна зробити систему, при якій допускається участь непросіяних волонтерів без ризку для справи. Тож, згодом спишемось?
2008.04.29 | Tatarchuk
OK
2008.04.29 | AlexDomosedov
OK
2008.04.29 | один_козак
О! Так це вже починається козацтво, пане Татарчук.))
2008.04.29 | Свiдомий
Re: тут типу хтось про інформаційну безпеку заїкався...
Tatarchuk пише:> Чи то президент, чи то його секретаріат. Чи то кабмін якому це "височайше доручено".
>
> Так от. Україні потрібна власна потужна служба інформаційної безпеки. Я був би готовий там працювати за ту саму "символічну" платню яку чиновники навіть за зарплатню не вважають. Думаю що багато з присутніх тут теж взяли б там активну участь.
Фігвам! Вони навіть на таке пожлобляться.
2008.04.29 | Mossad
Грузини виявилися брехунами, як і всі "кольорові революціонери"
2008.04.29 | Свiдомий
І тільки російська преса павєдаєт вам правду-матушку!
2008.04.29 | AlexDomosedov
О, є! Путінська расєя рулез. (хоча й у дупу, схоже, руле)
2008.04.29 | Свiдомий
Пох куди, головне - що рулєз!
2008.04.29 | AlexDomosedov
То так. Шкода, пан Моссад так щіро й захопливо атжигал... Ми
приєднались - а він десь подівся2008.04.29 | Mossad
дик по суті вам сказати нічого, друзі брехунів
і кривавого режиму Саакашвілі, убивці Жванія та Патаркацишвілі, фальсифікатора виборів та мілітариста.2008.04.29 | AlexDomosedov
Дійсно нічого. Ну ось ніяк не хоче мілітарист Саакашвілі
складати зброю перед російськими "миротворцями". Ти ба, яке падло. Мілітаріст, ясна річ.2008.04.29 | Mossad
а вони що, нападають на нього?
2008.04.29 | Свiдомий
А якого дідька вони роблять в його країні? Він їх запрошував?
2008.04.29 | Mossad
Грузія? Звичайно.
2008.04.29 | Свiдомий
Та вже ж бо, що не Москва
Чи ви десь бачили непрошених грузинських миротворців в Чечні?2008.04.29 | AlexDomosedov
А чи вони не на землі гогія? Та чи з'явились там на прохання
грузин? Пане, мені чудово відомо, з чого почався конфлікт грузин з осетинами. Причому з вихвалнь самих осетин. Не тре заливати.2008.04.29 | Mossad
вони на землях, які втекли від вульгарних варварів
на жаль, Грузія повернулася туди, звідки її есс врятувала Росія у сивій історії.І мені теж усе прекрасно відомо, мабуть лише версії у нас з вами різні, що й не дивно.
2008.04.29 | AlexDomosedov
Свою версію стисло зможете? Буду вдячний.
2008.04.29 | Mossad
Re: Свою версію стисло зможете? Буду вдячний.
Южная Осетияесли бы Россия, подобно некоторым союзным республикам, встала на путь сепаратизма, то российские автономии, согласно существовавшему на тот период закону СССР о порядке разрешения вопросов, связанных с выходом союзной республики из Союза ССР, имели право провести на своей территории референдум. И в случае положительного ответа могли остаться в составе той республики или тех республик, которая стала бы правопреемницей Советского Союза. Именно этим правом воспользовались Абхазия и Южная Осетия, оказавшись перед необходимостью выбора между грузинским сепаратизмом и сохранением единого Союзного государства.
Напомним, что в ноябре 1989 года и в марте-июне 1990 года Верховный Совет Грузинской ССР в нарушение Конституции СССР и суверенитета СССР принял решение об отмене законодательных актов, принятых в ГССР за советский период после февраля 1921 года. Этим самым был отменён договор от 30 декабря 1922 года "Об образовании СССР", а также упразднена Юго-Осетинская автономная область, образованная в 1922 году на основе советского законодательства. Это был первый шаг к одностороннему выходу из состава Советского Союза, поставивший Южную Осетию и Абхазию вне правового пространства Грузии.
Свои крайние формы сепаратизм в Грузии принял после прихода к власти в сентябре 1990 года националистических сил во главе с Звиадом Гамсахурдия. Усилился и нажим на автономные образования, от которых требовалось неукоснительное подчинение всем приказам из Тбилиси. В этих условиях областной Совет народных депутатов Юго-Осетинской автономной области 20 сентября 1990 года принял постановление о действии Конституции СССР на территории Южной Осетии.
17 марта 1991 года в СССР проводился референдум о сохранении СССР. Грузия отказалась проводить референдум на своей территории, и этим самым окончательно поставила вне закона правовые основания своего существования. В Южной Осетии референдум о сохранении СССР был проведён и на нём 72 процента принявших участие в голосовании проголосовали за сохранение СССР. Начиная с этого дня, притязания Грузии на Южную Осетию не имели никаких законных прав. Спустя две недели, а именно 31 марта 1991 года в Грузии был проведён свой референдум о независимости. Южная Осетия в этом референдуме не участвовала.
Таким образом, на разгул сепаратизма и национализма в Грузии Южная Осетия ответила взвешенными решениями, соответствовавшими Конституции и законам СССР. Развал Советского Союза не предусматривался ни Конституцией, ни другими законами СССР. Южная Осетия не несёт ответственности за развал Советского Союза и не должна страдать из-за безответственных решений отдельных лидеров бывших союзных республик, отдавших автономии на откуп союзным республикам, не взирая на результаты референдума СССР.
Абхазия
Миф, имеющий две диаметрально противоположные интерпретации: “Абхазы никогда не были независимыми и, если бы не грузины, давно были бы стерты с лица земли турками или персами” или, наоборот, “Абхазия всегда была суверенной, и только большевики “втащили” ее под юрисдикцию Грузии”. И то и другое неправда. Человеку, не имеющему времени перерывать архивы, разобраться довольно трудно: советские учебники истории в большинстве своем не отражают реальной картины, а служители Клио постсоветского периода, пишущие об отношениях Грузии и Абхазии, как правило, являются людьми заинтересованными и потому тянут одеяло кто в сторону Тбилиси, кто в сторону Сухуми.
Не претендуя на полную объективность, позволю себе отметить некоторые исторические факты. Угроза окончательного порабощения со стороны султанской Турции побуждала владетелей Абхазии искать помощи и покровительства России. Еще в 1770-м абхазский владетель Леван Шервашидзе вел на этот предмет переговоры с генералом Тотлебеном, командовавшим русским экспедиционным отрядом, направленным на Кавказ Екатериной II. В 1810 году сын преемника Шервашидзе Георгий обратился за помощью к русскому правительству и был признан им “наследственным князем абхазского владения под покровительством России”.
4 марта 1921 года Абхазия была провозглашена Советской Социалистической Республикой. 21 марта ревком Грузии, руководствуясь провозглашенным принципом права народов на самоопределение, издал декларацию о независимости Абхазии. Когда же 13 декабря 1922 года была образована Закавказская Федеративная Советская Социалистическая Республика, в ее составе Абхазия вошла в Союз ССР. Лишь в начале 30-х Абхазия была включена в состав Грузии в качестве автономной республики и сюда переселилось большое количество западных грузин. На протяжении нескольких десятилетий федеральная оболочка, создававшая видимость самоопределения народов СССР, сдерживала националистические страсти. Однако уже тогда было замечено стремление к реальному утверждению собственной национальной государственности и суверенитета.
Очевидно, что с развалом Союза все это выплеснулось наружу. В 1989 году возобновилось национальное движение за отделение Абхазии от Грузии. Однако к тому времени абхазы составляли не более 20 процентов населения республики, грузины — примерно 46 процентов, остальные — русские, армяне, греки. В том же году произошли столкновения между абхазами и грузинами. Лишь ввод войск МВД СССР в Сухуми приостановил разрастание межэтнического конфликта.
23 июля 1992 года Верховный Совет Абхазии постановил, что Конституция Абхазской АССР 1978 года утрачивает силу и что, вплоть до принятия нового Основного Закона, вступает в силу абхазская Конституция 1925 года, предусматривавшая договорные отношения с Грузией. Госсовет Грузии объявил это решение недействительным и под предлогом охраны железной дороги ввел в Абхазию войска. Началась кровопролитная война, в результате которой огромное число жителей Абхазии стали беженцами и оказались на территории Грузии, РФ и других стран.
Пару лет назад основным обвинением Тбилиси в адрес абхазских властей была неготовность последних обеспечить возвращение беженцев на родину. Однако весной 1999 года руководители Абхазии в одностороннем порядке объявили о возвращении беженцев.
Правда, в Тбилиси, решив, что “доступное невысоко ценится”, заявили: Сухуми не сможет предоставить возвращающимся людям гарантий безопасности, и одновременно руками “партизан” не прекращали попыток решить конфликт силовым путем. Ну, если не окончательно решить, то хоть немного абхазам крови подпортить. О том, что силовые действия приведут к еще большей миграции, как это было в ходе трагических майских событий 1998 года, “партизаны” и их руководители не думали. Или думали, но пренебрегали интересами людей, используя их лишь как козырь в своей игре.
На основании соглашения о прекращении огня и разъединении сил, подписанного 14 мая 1994 года, в зону конфликта был введен миротворческий контингент СНГ, но состоял он и состоит до сих пор только из российских военных. Произошло это 23 июня 1994 года, и с тех пор именно проблема возвращения беженцев была поводом для нападок Тбилиси на миротворцев. Если коротко, то грузинская сторона требовала от российских “голубых касок” выполнения функций, не предусмотренных миротворческим мандатом, а именно: активно, то есть с оружием в руках, защищать интересы беженцев. На самом же деле Грузия, зная заинтересованность Москвы в военном присутствии в Закавказье, стремилась использовать миротворцев как повод поторговаться. В конечном счете Тбилиси всегда продлевал мандат “голубых касок”, прекрасно понимая, что в случае их ухода возобновятся активные боевые действия и Грузии нет оснований рассчитывать, что их исход будет отличным от 1993 года.
Так само і Грузія поновила дорадянську конституцію, і країни прибалтики...
Так що агресор зрозуміло хто...
2008.04.29 | Tatarchuk
аха
Mossad пише:> если бы Россия, подобно некоторым союзным республикам, встала на путь сепаратизма, то российские автономии, согласно существовавшему на тот период закону СССР о порядке разрешения вопросов, связанных с выходом союзной республики из Союза ССР, имели право провести на своей территории референдум. И в случае положительного ответа могли остаться в составе той республики или тех республик, которая стала бы правопреемницей Советского Союза. Именно этим правом воспользовались Абхазия и Южная Осетия, оказавшись перед необходимостью выбора между грузинским сепаратизмом и сохранением единого Союзного государства.
А також Чечня тим правом скористалася. Що з того вийшло знаємо добре.
2008.04.29 | AlexDomosedov
Це далеко не початок. Ось з чого почалося:.
Це мені розповіли мої сусіди - осетини. Власне, починалось усе звичайно та буденно. На піднявшийся хвилі патріотизму у 1989 році абхази та осетини, що мешкали власнее у Грузії, почали мінятись житлом з грузинами, що мешкали в Абхазії та Південній Осетії. Звичайна справа, побутова. Хіба що масова. Так би мовити, кожен їхав на свою історичну батьківщину. А в обміні житла, юристи не дадуть збрехати, було тоді застереження, що впродовж кількох місяців (вибачте, скількох точно не пам'ятаю), як котрусь зі сторін не влаштує нове житло - можна "відіграти" договір назад. І, як це не неприємно визнавати, але грузинам у власне Грузії не сподобалось. Тож вони почали вертатись до Абхазії та Південної Осетії з вимогою (цілком законною) розірвати договор міни. Також масово. І ось, коли до моїх теперишніх сусідів там, в Осетії, підійшла одна осетинка та сказала: Що ж робити, старі хазяї повернулися, хочуть усе відіграти назад, а я до Грузії вертатись не хочу - їй, "нє мудрствуя лукаво" відповили: "А пашлі ти іх на хєр!" Вона й послала. І це також було масово. Місцева міліція розділилася у цьому питанні по національній приналежності. Грузини-міліціянти викидали осетин та вселяли грузин у їх старі домівки, осетини-міліціянти боронили своїх. Так само й в Абхазії. Дуже швидко дійшло й до стрілянини. І ця каша варилася саме в Осетії та Абхазії. А помешкання абхазів та осетин стояли у Грузії порожні.Один нюанс, що пояснює усе наступне: у абхазів та осетин вже стояла у паспорті абхазька та осетинська прописка, а у грузин - вже грузинська(а хто й виписатись встиг, коли схотів вертатись). Пам'ятаєте: "гражданин в трёхдневный срок обязан!". Назад їх вже ніхто не реєстрував. Це й дозволило згодом провести згадані Вами референдуми, не враховуючи волі абхазів та осетин грузинської національності. "Саатвєтствєнна прапіске". Саме ці, залишені без домівок грузини і є ті самі "партизани". І саме вони й є неприміренні. А Грузія втяглася у конфлікт далеко не одразу, і то на їх вимогу. Ії спочатку усе влаштовувало. Так би мовити, "Грузія для грузин". Те, на що посилаєтеся Ви - лише наслідки.
Щодо 1993-го - то навряд чи він повториться. Тоді з абхазами Тбіліс атакували чеченські збройні загони. Добре озброєні та навчені. Вже не знаю, про що там тоді през Грузії домовився з презом Росії, але його вертоліт спокійно злетів з даху президенського палацу, хоча й під прицілом десятків "стріл". Але, як казали тоді російські "совєтнікі" - "кто его, бля, єбнєт - тому нє то шо яйца, семьї і друзєй нах парєжєм". Подіяло. А ось охорона палацу з УНА-УНСО полягла там уся. Після втечі преза вони все одно відмовились здатися, та були спалені реактивними вогнеметами. Як розповідав мій колишній колега по роботі - абхаз, ніхто так і не вийшов, хоча пропонували до останнього. Він якраз був на штурмі, та по ним стріляв. Його повазі до УНСО я вірю - це повага до ворога, а не ура-патріотизм. До речі, саме допомога чеченців у знищенні охорони президенського палацу й заважала повній довірі між чеченцями та УНСОвцями згодом, коли чеченці повернули зброю вже проти Росії. Та то вже лірика.
2008.04.29 | Михайло Свистович
З якою травою таку міфологію роздають?
AlexDomosedov пише:> Це мені розповіли мої сусіди - осетини. Власне, починалось усе звичайно та буденно. На піднявшийся хвилі патріотизму у 1989 році абхази та осетини, що мешкали власнее у Грузії, почали мінятись житлом з грузинами, що мешкали в Абхазії та Південній Осетії. Звичайна справа, побутова. Хіба що масова. Так би мовити, кожен їхав на свою історичну батьківщину. А в обміні житла, юристи не дадуть збрехати, було тоді застереження, що впродовж кількох місяців (вибачте, скількох точно не пам'ятаю), як котрусь зі сторін не влаштує нове житло - можна "відіграти" договір назад. І, як це не неприємно визнавати, але грузинам у власне Грузії не сподобалось. Тож вони почали вертатись до Абхазії та Південної Осетії з вимогою (цілком законною) розірвати договор міни. Також масово. І ось, коли до моїх теперишніх сусідів там, в Осетії, підійшла одна осетинка та сказала: Що ж робити, старі хазяї повернулися, хочуть усе відіграти назад, а я до Грузії вертатись не хочу - їй, "нє мудрствуя лукаво" відповили: "А пашлі ти іх на хєр!" Вона й послала. І це також було масово. Місцева міліція розділилася у цьому питанні по національній приналежності. Грузини-міліціянти викидали осетин та вселяли грузин у їх старі домівки, осетини-міліціянти боронили своїх. Так само й в Абхазії. Дуже швидко дійшло й до стрілянини. І ця каша варилася саме в Осетії та Абхазії. А помешкання абхазів та осетин стояли у Грузії порожні.
> Один нюанс, що пояснює усе наступне: у абхазів та осетин вже стояла у паспорті абхазька та осетинська прописка, а у грузин - вже грузинська(а хто й виписатись встиг, коли схотів вертатись). Пам'ятаєте: "гражданин в трёхдневный срок обязан!". Назад їх вже ніхто не реєстрував. Це й дозволило згодом провести згадані Вами референдуми, не враховуючи волі абхазів та осетин грузинської національності. "Саатвєтствєнна прапіске". Саме ці, залишені без домівок грузини і є ті самі "партизани". І саме вони й є неприміренні. А Грузія втяглася у конфлікт далеко не одразу, і то на їх вимогу. Ії спочатку усе влаштовувало. Так би мовити, "Грузія для грузин". Те, на що посилаєтеся Ви - лише наслідки.
> Щодо 1993-го - то навряд чи він повториться. Тоді з абхазами Тбіліс атакували чеченські збройні загони. Добре озброєні та навчені. Вже не знаю, про що там тоді през Грузії домовився з презом Росії, але його вертоліт спокійно злетів з даху президенського палацу, хоча й під прицілом десятків "стріл". Але, як казали тоді російські "совєтнікі" - "кто его, бля, єбнєт - тому нє то шо яйца, семьї і друзєй нах парєжєм". Подіяло. А ось охорона палацу з УНА-УНСО полягла там уся. Після втечі преза вони все одно відмовились здатися, та були спалені реактивними вогнеметами. Як розповідав мій колишній колега по роботі - абхаз, ніхто так і не вийшов, хоча пропонували до останнього. Він якраз був на штурмі, та по ним стріляв. Його повазі до УНСО я вірю - це повага до ворога, а не ура-патріотизм. До речі, саме допомога чеченців у знищенні охорони президенського палацу й заважала повній довірі між чеченцями та УНСОвцями згодом, коли чеченці повернули зброю вже проти Росії. Та то вже лірика.
2008.04.29 | AlexDomosedov
Можливо й міф. Тіки нащо його розповсюджувати ворогам?
2008.04.29 | Михайло Свистович
Не знаюRe:Можливо й міф. Тіки нащо його розповсюджувати ворогам?
2008.04.29 | AlexDomosedov
То, може, свою версію? Буду вдячний.
2008.04.29 | Михайло Свистович
Навіщо версії, коли у відкритих джерелах є вся інформація?
І не потрібно вигадувати нічого на кшталт масової загибелі унсовців під час штурму президентського палацу та втечі президента на гвинтокрилі.2008.04.29 | AlexDomosedov
Дійсно, звучить як міф.
Але я чомусь вірю тим, хто там був. Бо я їх знаю особисто. Та й були вони трохи з іншого боку, щоб співати осани УНСО та вигадувати, як кинули грузин. Ви їх не знаєте, тож Вам ближчі "відкриті джерела". Що ж, можливо й брехня. Сперечатись не буду.2008.04.29 | Михайло Свистович
Re: Дійсно, звучить як міф.
AlexDomosedov пише:> Але я чомусь вірю тим, хто там був. Бо я їх знаю особисто.
І я.
> Та й були вони трохи з іншого боку
Мабуть, з іншого боку Ліхського хребта, якщо вигадали те, що суперечить як розповідям унсовців, так і телекадрам того часу, які ми всі мали змогу бачити.
> Ви їх не знаєте, тож Вам ближчі "відкриті джерела"
Ні, мені ближча повна інформація, яка в цілому співпадає із відкритими джерелами, хоча я маю інформацію і з закритих - вона практично ідентична тій, що у відкритих.
2008.04.29 | AlexDomosedov
Що ж, змушений червоніти.
Не бачу сенсу сперечатись з унсівцями відносно їх історії Отак от вірити абхазам2008.04.29 | Михайло Свистович
Re: Що ж, змушений червоніти.
AlexDomosedov пише:> Не бачу сенсу сперечатись з унсівцями відносно їх історії Отак от вірити абхазам
Та Бог з ними з тими унсовцями. А от те, як през тікав у колоні з кількох БТРів, прорвавшись крізь оточення, а не на гвинтокрилі, по всіх телеканалах показували
2008.04.29 | AlexDomosedov
Мене то оминуло. Часу на сон не було, не те, що на теленовини.
2008.04.29 | Дядя Вова
Главное НМД, чтобы абхазы сами могли решать, с кем им быть.
Раньше - до косовского прецедента - мы имели право и на такую мысль: «не ваше абхазское дело решать эти вопросы, будьте любезны придерживаться международного права».А теперь, простите, это уже не грузинское дело. И не российское тоже.
Вот если бы я прочитал, что группа абхазов вышла на демонстрацию с призывами к воссоединению с Грузией, а их побили или посадили в тюрьму - вот это была бы тема НМД для правозащиты.
А действительно, почему войска НАТО должны стоять между НЕ членами НАТО: Грузией, Абхазией, Россией - мне это непонятно. Завтра они захотят стать в Киеве между Ющенко и Тимошенко, если Юлия добьётся импичмента, а Виктор обратится к Европе с призывом его защитить.
Поэтому любая наглость империй меня немного коробит - будь то Евросоюз (НАТО), Россия, США или Китай.
«Обе хороши»(с).
2008.04.29 | observеr
...щоб громадяни грузії, у т.ч. абхазці могли вирішувати
Дядя Вова пише:> Раньше - до косовского прецедента -
а косово тут до чого? хібу грузини чинили геноцид абхазців - як це робили серби?
2008.04.29 | Михайло Свистович
Re: ...щоб громадяни грузії, у т.ч. абхазці могли вирішувати
observеr пише:>
> а хібу грузини чинили геноцид абхазців - як це робили серби?
В принципі чинили. Як і абхази.
2008.04.29 | observеr
Re: ...щоб громадяни грузії, у т.ч. абхазці могли вирішувати
Михайло Свистович пише:> observеr пише:
> >
> > а хібу грузини чинили геноцид абхазців - як це робили серби?
>
> В принципі чинили
і близько не в таких масштабах, як серби
2008.04.29 | Михайло Свистович
Re: ...щоб громадяни грузії, у т.ч. абхазці могли вирішувати
observеr пише:>
> і близько не в таких масштабах, як серби
Не в менших, якщо взяти відсотки
2008.04.29 | Михайло Свистович
Абхази чи мешканці Абхазії? Ви хвошист?
Дядя Вова пише:>
> А теперь, простите, это уже не грузинское дело
Таки грузинське. Вчіть історію Абхазії.
2008.04.29 | Дядя Вова
Но они же даже к разным языковым семьям принадлежат.
Михайло Свистович пише:> Таки грузинське. Вчіть історію Абхазії.
Это Вам не сваны и не мингрелы.
Кстати, то же касается и осетин, Вы знаете. Может, в этом проблема отделения всех их от Грузии?
2008.04.29 | Михайло Свистович
А от про це вчені сперечаються досі
Бо одні відносять абхазів та грузинів до однієї кавказької сім"ї, а інші виокремлюють грузинів як окрему карвельську сім"ю.Однак це не грає ролі. Чому долю Абхазії має вирішувати жалюгідна абхазька меншість, а не всі її мешканці? Ви ж не відмовляєте проживаючим в Україні росіянам у вирішенні долю нашої держави?
>
> Кстати, то же касается и осетин, Вы знаете. Может, в этом проблема отделения всех их от Грузии?
Може, але долю території незалежно від її назви мають вирішувати всі її мешканці.
2008.04.29 | Дядя Вова
Да, я только что понял, что именно Вы тогда не поняли:
когда я говорил про «косовский прецедент», то кроме «нарушения аксиомы о нерушимости границ в Европе», я имел ввиду и абсолютный неучёт мнения бывшего населения этой территории. Раз это можно было допустить тогда, то почему нельзя и сейчас?А в остальном я с Вами согласен, спасибо, Михаил за внимание к поднятой проблеме.
2008.04.29 | Михайло Свистович
Re: Да, я только что понял, что именно Вы тогда не поняли:
Дядя Вова пише:> когда я говорил про «косовский прецедент», то кроме «нарушения аксиомы о нерушимости границ в Европе», я имел ввиду и абсолютный неучёт мнения бывшего населения этой территории.
Навіть з врахуванням колишнього населення Косова нічого б не змінилось. На відміну від Абхазії, де більшість населення становили грузини.
2008.04.29 | ilia25
В Абхазії нема інших мешканців. Грузинів -- так точно нема
2008.04.29 | Михайло Свистович
По-перше, є. По-друге, є і грузини. По-третє, легко вирішувати,
вигнавши незгодних, які становили більшу частину населення2008.04.30 | Mossad
грузинам тепер ніхто не вірить, і правильно робить
важко їм буде реабілітуватися за свої витівкиА Схеферу доведеться з'їcти свою краватку.