Чи відбудеться "декагебізація" СБУ?
04/29/2008 | Євген Захаров
Міжнародна конференція "Захист демократичних цінностей і дотримання прав людини в діяльності спецслужб" була першою такою конференцією за часи незалежності. Мені було дуже цікаво подивитися на працівників СБУ, наскільки вони відрізняються від кагебістів, і я без роздумів погодився на запрошення взяти участь.
Конференцію відкрив т.в.о Голови СБУ Валентин Наливайченко. Він підкреслив, що СБУ має перетворитися на спецслужбу цивілізованої європейської країни, готова до реформування і відкрита для контролю, зокрема, з боку громадських організацій. Головними чинниками реформування пан Наливайченко назвав декагебізацію, демілітарізацію та відпрацювання такого механізму, коли неурядові організації будуть не тільки почуті, а й матимуть право голосу, зокрема, правозахисні організації та організації, які опікуються правами біженців. Він зазначив, що демократичний цивільний контроль за діяльністю СБУ має бути постійним, системним і впливовим. Запрошував громадські організації подавати свої пропозиції і зауваження щодо роботи СБУ
Наливайченко виглядав щирим, відвертим та розкутим. Цікаво, що в повідомленні прес-центру СБУ його виступ переданий скорочено, зокрема, слова про „декагебізацію” відсутні (http://www.ssu.gov.ua/sbu/control/uk/publish/article?art_id=78210&cat_id=39574). Проте, більш детально про його погляди щодо реформування СБУ можна прочитати в інтерв’ю http://www.ssu.gov.ua/sbu/control/uk/publish/article?art_id=78244&cat_id=47863
Іноземні експерти розповідали про правові засади діяльності спецслужб і про баланс між правами людини і правом суспільства на безпеку, проте, їхні виступи не дуже кореспондувалися з українською дійсністю і виступами більшості українських учасників. Серед іноземців виділявся своєю обізнаністю з нашими реаліями англієць Джеймс Шерр. Відчувалося, що він багато знає про українську спецслужбу, значно більше, ніж пересічні українці. Цікавим був виступ посла США Вільяма Тейлора, який багато говорив про підтримку євроатлантичної інтеграції України з боку Сполучених Штатів.
Про підготовку нових кадрів розповів ректор Академії СБУ Віктор Мікулін. Він зазначив, що на вивчення прав людини спрямовано 30% учбового часу правових дисциплін та 7% – спеціальних.
Вже 24 квітня на сайті СБУ були вміщені рекомендації конференції від імені оргкомітету http://www.ssu.gov.ua/sbu/control/uk/publish/article?art_id=78267&cat_id=39574. Вони суттєво відрізнялися від підготовленого заздалегідь проекту. Зокрема, з’явилося положення „організувати комплексне дослідження правових підстав обмеження прав і свобод людини та громадянина”, яке фактично є реакцією на критичні зауваження щодо діяльності СБУ, які було чути на конференції. Зауважу, що текст свого виступу і пропозиції до рекомендацій я записав вже після конференції. Подаю його.
До деяких правових проблем реформування Служби безпеки України
У виділений для виступу час важко сказати все, що треба було б, і тому я тільки коротко окреслю деякі проблеми із правами людини, що пов’язані з діяльністю СБУ, не заглиблюючись в їх сутність.
По-перше, СБУ сьогодні є одночасно спецслужбою та правоохоронним органом. Цього дуалізму треба позбавлятися. Я розумію, що це не можна зробити швидко, але вважаю, що необхідно публічно заявити, ясно і чітко, що СБУ буде поступово перетворюватися на спецслужбу, а свої функції правоохоронного органу – дізнання, слідства тощо – поступово передавати іншим правоохоронним органам.
По-друге, ключовою є проблема відкритості інформації, свободи інформаційного обміну. Френсіс Фукуяма в своїй книжці „The Trust” (“Довіра”) переконливо довів, що ті суспільства успішні в сучасному світі, які відкриті чужому. Найуспішнішою країною в цьому сенсі є Сполучені Штати, де найбільша свобода інформаційного обміну і, відповідно, найбільше наукових та культурних досягнень. А у нас є виразною тенденція обмеження доступу до інформації і свободи інформаційного обміну під приводом захисту інформаційної безпеки. Водночас поняття інформаційної безпеки законом чітко не визначено, є малозмістовним, і що саме захищається, взагалі кажучи, незрозуміло. Мусимо визнати, що свобода інформації у нас надто обмежена і постійно безпідставно порушується. У нас не розвинена культура відкритості, що зрозуміло, враховуючи сумний посаг радянських часів, коли засекречувалося геть усе. І зараз необґрунтовано, на мою думку, засекречується надто багато відомостей. На цьому питанні варто трохи зосередитися.
Свобода інформації базується на декількох базових положеннях, з яких згадаємо зараз лише декілька. Вся інформація, яку зберігають державні органи влади, підлягає оприлюдненню, виключення можуть бути тільки для дуже обмеженого числа випадків. Ці виключення повинні бути ясними, описуватися вузько та підлягати суворому контролю на предмет наявності «шкоди» і впливу на «суспільні інтереси» – перевірці згідно із трискладовим тестом Європейського суду з прав людини. А саме: бажання державного органу втаємничити інформацію є виправданим, якщо, по-перше, інформація має відношення до легітимної мети, передбаченої законом, по-друге, її оприлюднення має дійсно загрожувати спричиненням суттєвої шкоди легітимній меті (тут ключовим є слово „суттєва”), і, по-третє, шкода, яка може бути заподіяною вказаній меті, повинна бути вагомішою, ніж суспільний інтерес в отриманні інформації. Трискладовий тест частково відображений в останній частині статті 30 Закону „Про інформацію”, але, на жаль, не застосовується на практиці. Законодавче регулювання цих питань бажає кращого, оскільки є великою. нечіткою і погано прогнозованою „сіра зона” відомостей, яким надається не визначений жодним законом гриф „для службового користування” (ДСК) і які є конфіденційною інформацією, що є власністю держави. Це поняття визначено в статті 30 Закону „Про інформацію”, на мою думку, некоректно. Згідно з Положенням про порядок роботи з такими відомостями, схваленим Кабінетом Міністрів України у Постанові № 1893 від 27 листопада 1998 р., усі центральні і місцеві органи виконавчої влади і органи місцевого самоврядування були повинні у шестимісячний термін розробити і ввести в дію переліки таких відомостей. Але, як засвідчили відповіді на наші інформаційні запити до усіх центральних органів виконавчої влади (їх можна знайти на сайті „Майдан” www.maidanua.org в рубриці „Право на Правду”), більшість з них почали створювати такі переліки тільки в 2005 році, не всі їх створили, а якщо і створили, то не всі ці переліки оприлюднили. А, наприклад, відповідний документ Мінприроди сам отримав гриф ДСК і є тому недоступним, що, звісно, є абсурдним. Багато відомостей з цих переліків, на мою думку, мали б бути відкритими. Є також очевидним, що ані в Положенні, ані в практиці його застосування не використовується відомий принцип „засекречується інформація, а не документ”. Відсутність відкритого зведеного переліку відомостей, які можуть мати гриф ДСК, взагалі кажучи, означає наявність цензури, оскільки a priori неясно, чи можуть якісь конкретні відомості бути з обмеженим доступом. Але ж за розповсюдження конфіденційної інформації, що є власністю держави, передбачена адміністративна відповідальність, а за передачу іноземним державам – кримінальна! І саме Служба безпеки як орган, відповідальний за збереження відомостей з обмеженим доступом, мала би навести лад в цій сфері.
Ситуація з правовим регулюванням щодо державних таємниць краща: Закон „Про державну таємницю” загалом відповідає принципам законодавства про свободу інформації. Але, якщо оглянути Звід відомостей, що становлять державну таємницю (ЗВДТ), то можна побачити, що засекречується надто багато і є великі негаразди із розсекречуванням. Я думаю, що гасло декагебізації СБУ, проголошене паном Наливайченком, є поки що тільки декларацією, оскільки, наприклад, досі зберігаються під грифом „таємно” архівно-слідчі справи тих репресованих в 20-40 роки, які не були реабілітовані. Хіба можна зберігати в таємниці усі відомості про політичні репресії 60-80-річної давнини? Це схоже на абсурд! Усюди в світі термін максимального засекречування становить 30-40 років. Так, ЦРУ в 1997 році розсекретила інформацію про свої ж злочини в Латинській Америці на початку 50-х. Навіщо ж нам залишати таємними такі давні архівні дані? Те, що СБУ розсекретила документи про Голодомор 32-33 рр. і деякі відомості про діяльність ОУН-УПА, – це добре, але розсекречування має здійснюватися систематично на підставі закону, а не в межах якихось кампаній.
Ще один приклад безпідставного засекречування – статистичні дані про оперативно-розшукову діяльність (п. 4.4.8 ЗВДТ). Ці відомості засекретили наказом від 12 серпня 2005 року – якраз після підвищення уваги громадськості до кількості дозволів на зняття інформації з каналів зв’язку. І тут я переходжу до третьої проблеми – правового регулювання оперативно-розшукових заходів (ОРЗ), які порушують право на приватність, про це вже багато говорили сьогодні. Україна вже програла одну справу в Європейському суді за порушення статті 8 Європейської конвенції, і програє ще багато, оскільки гарантії проти зловживань під час зняття інформації з каналів зв’язку дуже слабкі. Закон „Про оперативно-розшукову діяльність” змінювався багато разів, але жодного разу зміни не торкалися цих гарантій. Нагадаю, що ці ОРЗ можна застосовувати, коли йдеться про тяжкі та особливо тяжкі злочини. І просте порівняння кількості засуджених за тяжкі та особливо тяжкі злочини з кількістю дозволів на зняття інформації може характеризувати ефективність роботи оперативних підрозділів: вона є вкрай низькою. Чи не тому засекретили ці статистичні дані? У 2002 році було надано 40 000 дозволів, у 2003 році в найменшій області України – Чернівецькій – 823 дозволи, за перші 9 місяців 2005 року за повідомленням тодішнього Генерального прокурора Святослава Піскуна – 11000 дозволів, і лише тільки у 40 справах ці дані, за його словами, були використані. З огляду на співставлення різних даних можна стверджувати, що кількість дозволів останні три роки – не менше 12 000 щорічно, на порядок більше, ніж в європейських країнах, де зазвичай кількість дозволів не перевищує 1000 на рік. Це більше стосується податкової міліції та міліції, а не СБУ, але саме СБУ здійснює ці заходи і мусить дбати про їхню законність та обґрунтованість. Зауважу у цьому контексті, що моніторинг телекомунікацій здійснюється СБУ не на підставі закону, і, за відсутності базового закону про захист персональних даних, становить серйозну загрозу праву на приватність. Згадаємо також, що жодна справа про незаконне прослуховування розмов політиків високого рангу так і не була розслідувана.
Четверта проблема, на яку я хочу звернути увагу, – це контроль за діями СБУ. Серед багатьох аспектів цієї проблеми зазначу тільки один. За законом СБУ має подавати щорічний звіт про свою діяльність до профільного парламентського комітету – з питань оборони та національної безпеки. Але ці звіти ніколи не були публічними, громадськості невідома реакція парламентарів на них. На мою думку, ці звіти повинні публікуватися, принаймні, їх відкрита частина, яка не складає державної таємниці, матеріали обговорення діяльності СБУ в Верховній Раді також мають бути доступними.
Я пропоную включити до рекомендацій конференції такі положення.
1. У Концепції реформування СБУ зазначити, що СБУ поступово буде позбавлятися повноважень правоохоронного органу.
2. Внести зміни до Закону „Про державну таємницю”, зазначивши, що максимальний термін засекречування не може перевищувати 40 років.
3. Запровадити в законопроекті „Про державні секрети” і в практичній роботі державних експертів з питань державних таємниць використання трискладового тесту Європейського суду щодо балансу суспільних інтересів і можливої шкоди, завданої оприлюдненням інформації.
4. Провести в законопроекті „Про державні секрети” послідовне регулювання щодо відомостей, які складають службову таємницю у відповідності до принципів законодавства про свободу інформації.
5. Провести ревізію переліків конфіденційної інформації, що є власністю держави, складених органами виконавчої влади та місцевого самоврядування, на предмет необґрунтованого віднесення відомостей до категорії конфіденційних.
6. Переглянути ЗВДТ на предмет обґрунтованості віднесення відомостей до таких, що складають державну таємницю.
7. Підготувати зміни до Закону „Про оперативно-розшукову діяльність”, які забезпечать гарантії дотримання права на приватність у відповідності до рішень Європейського суду з прав людини.
8. Підготувати нову версію законопроекту „Про моніторинг телекомунікацій”, яка передбачає достатні гарантії дотримання прав людини.
9. Ввести практику оприлюднення відкритої частини річних звітів про діяльність СБУ.
Конференцію відкрив т.в.о Голови СБУ Валентин Наливайченко. Він підкреслив, що СБУ має перетворитися на спецслужбу цивілізованої європейської країни, готова до реформування і відкрита для контролю, зокрема, з боку громадських організацій. Головними чинниками реформування пан Наливайченко назвав декагебізацію, демілітарізацію та відпрацювання такого механізму, коли неурядові організації будуть не тільки почуті, а й матимуть право голосу, зокрема, правозахисні організації та організації, які опікуються правами біженців. Він зазначив, що демократичний цивільний контроль за діяльністю СБУ має бути постійним, системним і впливовим. Запрошував громадські організації подавати свої пропозиції і зауваження щодо роботи СБУ
Наливайченко виглядав щирим, відвертим та розкутим. Цікаво, що в повідомленні прес-центру СБУ його виступ переданий скорочено, зокрема, слова про „декагебізацію” відсутні (http://www.ssu.gov.ua/sbu/control/uk/publish/article?art_id=78210&cat_id=39574). Проте, більш детально про його погляди щодо реформування СБУ можна прочитати в інтерв’ю http://www.ssu.gov.ua/sbu/control/uk/publish/article?art_id=78244&cat_id=47863
Іноземні експерти розповідали про правові засади діяльності спецслужб і про баланс між правами людини і правом суспільства на безпеку, проте, їхні виступи не дуже кореспондувалися з українською дійсністю і виступами більшості українських учасників. Серед іноземців виділявся своєю обізнаністю з нашими реаліями англієць Джеймс Шерр. Відчувалося, що він багато знає про українську спецслужбу, значно більше, ніж пересічні українці. Цікавим був виступ посла США Вільяма Тейлора, який багато говорив про підтримку євроатлантичної інтеграції України з боку Сполучених Штатів.
Про підготовку нових кадрів розповів ректор Академії СБУ Віктор Мікулін. Він зазначив, що на вивчення прав людини спрямовано 30% учбового часу правових дисциплін та 7% – спеціальних.
Вже 24 квітня на сайті СБУ були вміщені рекомендації конференції від імені оргкомітету http://www.ssu.gov.ua/sbu/control/uk/publish/article?art_id=78267&cat_id=39574. Вони суттєво відрізнялися від підготовленого заздалегідь проекту. Зокрема, з’явилося положення „організувати комплексне дослідження правових підстав обмеження прав і свобод людини та громадянина”, яке фактично є реакцією на критичні зауваження щодо діяльності СБУ, які було чути на конференції. Зауважу, що текст свого виступу і пропозиції до рекомендацій я записав вже після конференції. Подаю його.
До деяких правових проблем реформування Служби безпеки України
У виділений для виступу час важко сказати все, що треба було б, і тому я тільки коротко окреслю деякі проблеми із правами людини, що пов’язані з діяльністю СБУ, не заглиблюючись в їх сутність.
По-перше, СБУ сьогодні є одночасно спецслужбою та правоохоронним органом. Цього дуалізму треба позбавлятися. Я розумію, що це не можна зробити швидко, але вважаю, що необхідно публічно заявити, ясно і чітко, що СБУ буде поступово перетворюватися на спецслужбу, а свої функції правоохоронного органу – дізнання, слідства тощо – поступово передавати іншим правоохоронним органам.
По-друге, ключовою є проблема відкритості інформації, свободи інформаційного обміну. Френсіс Фукуяма в своїй книжці „The Trust” (“Довіра”) переконливо довів, що ті суспільства успішні в сучасному світі, які відкриті чужому. Найуспішнішою країною в цьому сенсі є Сполучені Штати, де найбільша свобода інформаційного обміну і, відповідно, найбільше наукових та культурних досягнень. А у нас є виразною тенденція обмеження доступу до інформації і свободи інформаційного обміну під приводом захисту інформаційної безпеки. Водночас поняття інформаційної безпеки законом чітко не визначено, є малозмістовним, і що саме захищається, взагалі кажучи, незрозуміло. Мусимо визнати, що свобода інформації у нас надто обмежена і постійно безпідставно порушується. У нас не розвинена культура відкритості, що зрозуміло, враховуючи сумний посаг радянських часів, коли засекречувалося геть усе. І зараз необґрунтовано, на мою думку, засекречується надто багато відомостей. На цьому питанні варто трохи зосередитися.
Свобода інформації базується на декількох базових положеннях, з яких згадаємо зараз лише декілька. Вся інформація, яку зберігають державні органи влади, підлягає оприлюдненню, виключення можуть бути тільки для дуже обмеженого числа випадків. Ці виключення повинні бути ясними, описуватися вузько та підлягати суворому контролю на предмет наявності «шкоди» і впливу на «суспільні інтереси» – перевірці згідно із трискладовим тестом Європейського суду з прав людини. А саме: бажання державного органу втаємничити інформацію є виправданим, якщо, по-перше, інформація має відношення до легітимної мети, передбаченої законом, по-друге, її оприлюднення має дійсно загрожувати спричиненням суттєвої шкоди легітимній меті (тут ключовим є слово „суттєва”), і, по-третє, шкода, яка може бути заподіяною вказаній меті, повинна бути вагомішою, ніж суспільний інтерес в отриманні інформації. Трискладовий тест частково відображений в останній частині статті 30 Закону „Про інформацію”, але, на жаль, не застосовується на практиці. Законодавче регулювання цих питань бажає кращого, оскільки є великою. нечіткою і погано прогнозованою „сіра зона” відомостей, яким надається не визначений жодним законом гриф „для службового користування” (ДСК) і які є конфіденційною інформацією, що є власністю держави. Це поняття визначено в статті 30 Закону „Про інформацію”, на мою думку, некоректно. Згідно з Положенням про порядок роботи з такими відомостями, схваленим Кабінетом Міністрів України у Постанові № 1893 від 27 листопада 1998 р., усі центральні і місцеві органи виконавчої влади і органи місцевого самоврядування були повинні у шестимісячний термін розробити і ввести в дію переліки таких відомостей. Але, як засвідчили відповіді на наші інформаційні запити до усіх центральних органів виконавчої влади (їх можна знайти на сайті „Майдан” www.maidanua.org в рубриці „Право на Правду”), більшість з них почали створювати такі переліки тільки в 2005 році, не всі їх створили, а якщо і створили, то не всі ці переліки оприлюднили. А, наприклад, відповідний документ Мінприроди сам отримав гриф ДСК і є тому недоступним, що, звісно, є абсурдним. Багато відомостей з цих переліків, на мою думку, мали б бути відкритими. Є також очевидним, що ані в Положенні, ані в практиці його застосування не використовується відомий принцип „засекречується інформація, а не документ”. Відсутність відкритого зведеного переліку відомостей, які можуть мати гриф ДСК, взагалі кажучи, означає наявність цензури, оскільки a priori неясно, чи можуть якісь конкретні відомості бути з обмеженим доступом. Але ж за розповсюдження конфіденційної інформації, що є власністю держави, передбачена адміністративна відповідальність, а за передачу іноземним державам – кримінальна! І саме Служба безпеки як орган, відповідальний за збереження відомостей з обмеженим доступом, мала би навести лад в цій сфері.
Ситуація з правовим регулюванням щодо державних таємниць краща: Закон „Про державну таємницю” загалом відповідає принципам законодавства про свободу інформації. Але, якщо оглянути Звід відомостей, що становлять державну таємницю (ЗВДТ), то можна побачити, що засекречується надто багато і є великі негаразди із розсекречуванням. Я думаю, що гасло декагебізації СБУ, проголошене паном Наливайченком, є поки що тільки декларацією, оскільки, наприклад, досі зберігаються під грифом „таємно” архівно-слідчі справи тих репресованих в 20-40 роки, які не були реабілітовані. Хіба можна зберігати в таємниці усі відомості про політичні репресії 60-80-річної давнини? Це схоже на абсурд! Усюди в світі термін максимального засекречування становить 30-40 років. Так, ЦРУ в 1997 році розсекретила інформацію про свої ж злочини в Латинській Америці на початку 50-х. Навіщо ж нам залишати таємними такі давні архівні дані? Те, що СБУ розсекретила документи про Голодомор 32-33 рр. і деякі відомості про діяльність ОУН-УПА, – це добре, але розсекречування має здійснюватися систематично на підставі закону, а не в межах якихось кампаній.
Ще один приклад безпідставного засекречування – статистичні дані про оперативно-розшукову діяльність (п. 4.4.8 ЗВДТ). Ці відомості засекретили наказом від 12 серпня 2005 року – якраз після підвищення уваги громадськості до кількості дозволів на зняття інформації з каналів зв’язку. І тут я переходжу до третьої проблеми – правового регулювання оперативно-розшукових заходів (ОРЗ), які порушують право на приватність, про це вже багато говорили сьогодні. Україна вже програла одну справу в Європейському суді за порушення статті 8 Європейської конвенції, і програє ще багато, оскільки гарантії проти зловживань під час зняття інформації з каналів зв’язку дуже слабкі. Закон „Про оперативно-розшукову діяльність” змінювався багато разів, але жодного разу зміни не торкалися цих гарантій. Нагадаю, що ці ОРЗ можна застосовувати, коли йдеться про тяжкі та особливо тяжкі злочини. І просте порівняння кількості засуджених за тяжкі та особливо тяжкі злочини з кількістю дозволів на зняття інформації може характеризувати ефективність роботи оперативних підрозділів: вона є вкрай низькою. Чи не тому засекретили ці статистичні дані? У 2002 році було надано 40 000 дозволів, у 2003 році в найменшій області України – Чернівецькій – 823 дозволи, за перші 9 місяців 2005 року за повідомленням тодішнього Генерального прокурора Святослава Піскуна – 11000 дозволів, і лише тільки у 40 справах ці дані, за його словами, були використані. З огляду на співставлення різних даних можна стверджувати, що кількість дозволів останні три роки – не менше 12 000 щорічно, на порядок більше, ніж в європейських країнах, де зазвичай кількість дозволів не перевищує 1000 на рік. Це більше стосується податкової міліції та міліції, а не СБУ, але саме СБУ здійснює ці заходи і мусить дбати про їхню законність та обґрунтованість. Зауважу у цьому контексті, що моніторинг телекомунікацій здійснюється СБУ не на підставі закону, і, за відсутності базового закону про захист персональних даних, становить серйозну загрозу праву на приватність. Згадаємо також, що жодна справа про незаконне прослуховування розмов політиків високого рангу так і не була розслідувана.
Четверта проблема, на яку я хочу звернути увагу, – це контроль за діями СБУ. Серед багатьох аспектів цієї проблеми зазначу тільки один. За законом СБУ має подавати щорічний звіт про свою діяльність до профільного парламентського комітету – з питань оборони та національної безпеки. Але ці звіти ніколи не були публічними, громадськості невідома реакція парламентарів на них. На мою думку, ці звіти повинні публікуватися, принаймні, їх відкрита частина, яка не складає державної таємниці, матеріали обговорення діяльності СБУ в Верховній Раді також мають бути доступними.
Я пропоную включити до рекомендацій конференції такі положення.
1. У Концепції реформування СБУ зазначити, що СБУ поступово буде позбавлятися повноважень правоохоронного органу.
2. Внести зміни до Закону „Про державну таємницю”, зазначивши, що максимальний термін засекречування не може перевищувати 40 років.
3. Запровадити в законопроекті „Про державні секрети” і в практичній роботі державних експертів з питань державних таємниць використання трискладового тесту Європейського суду щодо балансу суспільних інтересів і можливої шкоди, завданої оприлюдненням інформації.
4. Провести в законопроекті „Про державні секрети” послідовне регулювання щодо відомостей, які складають службову таємницю у відповідності до принципів законодавства про свободу інформації.
5. Провести ревізію переліків конфіденційної інформації, що є власністю держави, складених органами виконавчої влади та місцевого самоврядування, на предмет необґрунтованого віднесення відомостей до категорії конфіденційних.
6. Переглянути ЗВДТ на предмет обґрунтованості віднесення відомостей до таких, що складають державну таємницю.
7. Підготувати зміни до Закону „Про оперативно-розшукову діяльність”, які забезпечать гарантії дотримання права на приватність у відповідності до рішень Європейського суду з прав людини.
8. Підготувати нову версію законопроекту „Про моніторинг телекомунікацій”, яка передбачає достатні гарантії дотримання прав людини.
9. Ввести практику оприлюднення відкритої частини річних звітів про діяльність СБУ.
Відповіді
2008.04.29 | igorg
На жаль СБУ дуже міцно перейняла традиції КГБ
та її методи роботи. На жаль одним із основних напрямків її діяльності є збір інформації та робота із суспільним громадським активом. Власне одна із найважливіших функцій КГБ. Вочевидь, що така діяльність спрямована проти власного народу й на службу тим чи іншим політичним кланам.2008.04.29 | Євген Захаров
Re: На жаль СБУ дуже міцно перейняла традиції КГБ
igorg пише:> та її методи роботи. На жаль одним із основних напрямків її діяльності є збір інформації та робота із суспільним громадським активом. Власне одна із найважливіших функцій КГБ. Вочевидь, що така діяльність спрямована проти власного народу й на службу тим чи іншим політичним кланам.
Ви знаєте, я багато років жив під пресом 5-го управління КДБ, і знаю про це доволі багато - як саме це відбувалося у 60-80-ті роки. Зараз справді є схоже управління, точно не пам'ятаю назву, щось схоже на "управління захисту конституційного ладу". І мушу сказати, що його навіть порівнювати не можна з 5-м управлінням КДБ. Хоча засоби лишилися, безперечно, ті ж самі, проте, ця діяльність зараз - дуже слабка копія того, що було раніше.
Різниця ж полягає в тому, що діяльність КДБ була незаконною. Існуючі тоді закони були неправовими, які там права людини! Загальну декларацію прав людини забирали на общуках як ант ирадянський документ. Взагалі, говорити тоді про законність було важко. А зараз СБУ все ж таки підкоряється закону значно серйозніше, ніж КГБ тоді, та й закони все ж таки краще. Я можу навести купу відповідних прикладів. Ще серйозна різниця - у відсутності страху перед СБУ у великої кількості людей. А тоді КГБ викликав у левової більшості людей просто паралізуючий страх. Страх був на генетичному рівні.
Послати кагебістів навіть нікому на думку не спадало, за окремимим рідкісними виключеннями. Але ж як просто було, коли пошлеш!
2008.04.30 | igorg
Бачите, я не поділяю Вашого оптимізму. До речі
чому ж тоді підіймаєте це питання?Можливості й рейтинг цієї служби дуже легко можна підняти до рівня КГБ й використати за нагоди. Це питання не самої служби а вищої влади. Допоки Президент Ющенко я більш-менш спокійний, за інших не розпишуся. Поясніть на якого біса ця служба займається вербуванням активної молоді й збирає інформацію про грамадянських активістів? Це загроза конституційному ладу? Кому й для чого це потрібно? Хто планує цю роботу? Здається відповідь очевидна. Для отієї самої нагоди.
2008.05.01 | Євген Захаров
Re: Бачите, я не поділяю Вашого оптимізму. До речі
igorg пише:> чому ж тоді підіймаєте це питання?
> Можливості й рейтинг цієї служби дуже легко можна підняти до рівня КГБ й використати за нагоди. Це питання не самої служби а вищої влади. Допоки Президент Ющенко я більш-менш спокійний, за інших не розпишуся. Поясніть на якого біса ця служба займається вербуванням активної молоді й збирає інформацію про грамадянських активістів? Це загроза конституційному ладу? Кому й для чого це потрібно? Хто планує цю роботу? Здається відповідь очевидна. Для отієї самої нагоди.
Де Ви побачили оптимізм? Це проста констатація: СБУ не грає тої ролі, яку грав КГБ. Ніякого порівняння в цьому сенсі! Хіба можна було навіть подумати, що хтось з пересічних громадян, та й номенклатури також, не буде виконувати забаганки ГБ? Дисиденти не рахуються, їх було небагато. Я дуже добре пам'ятаю, як їх боялися всі навкруги, а мене, коли я відмовився розмовляти, йти на "бесіди" вважали ледь не героєм
Вербують вони собі агентів, ясно чому - усі спецслужби так працюють, тут нема нічого дивного. Важливо, як все це регулюється законом, я, зокрема, про це і говорив, і написав тут - що регулювання вкрай погане. Стежать за активістами - частково за інерцією, частково - просто, щоб знати чего чекати. Часто не за теми активістами стежать -і це правда. А що Ви хочете, щоб за 17 років все змінилося? Світосприйняття у великої части людей лишилося старим, такі речі швидко не змінюються. Тим більше зараз, на разломі часів.
2008.05.01 | igorg
Україна не СССР, але за дуже негарних обставин
ця структура дуже активно зіграє проти України. Крім того не факт що ця інформація не зливається скажімо ФСБ. Бо якраз для ФСБ ця інформація вкрай важлива. Чому така думка? СБУ організована з КГБ, а отже добра частина штату є фактично агентами ФСБ (не є секретом що ці хлопці міцно тримають людей на гачку). З іншого боку саме громадянська активність поламала надії 2004 року й віддаляє Україну від Росії. Тобто, за кошт українців, структура яка мала б стояти на сторожі державності від чужих спецслужб та розвідок, фактично на них працює. І саме робота з громадським активом є яскравим свідченням цього. Й на мій погляд це найбільша проблема.2008.05.01 | Євген Захаров
Re: Україна не СССР, але за дуже негарних обставин
igorg пише:> ця структура дуже активно зіграє проти України. Крім того не факт що ця інформація не зливається скажімо ФСБ. Бо якраз для ФСБ ця інформація вкрай важлива. Чому така думка? СБУ організована з КГБ, а отже добра частина штату є фактично агентами ФСБ (не є секретом що ці хлопці міцно тримають людей на гачку). З іншого боку саме громадянська активність поламала надії 2004 року й віддаляє Україну від Росії. Тобто, за кошт українців, структура яка мала б стояти на сторожі державності від чужих спецслужб та розвідок, фактично на них працює. І саме робота з громадським активом є яскравим свідченням цього. Й на мій погляд це найбільша проблема.
З Вами можна погодитися, якщо припустити, що Ваше твердження "Добра частина штату є фактично агентами ФСБ" є справедливим. Такі погляди є розповсюдженими. Отут поруч написали, 90% чи 99%? Але які факти підтверджують це припущення? Щось не видно. Я із загальних міркувань припускаю, що якась кількість таких має бути, але їх має бути значно менше.
У 1992 році всіх працівників служби звільнили і приймали заново, і доволі багато старих працівників відсіяли. Займалися тим депутатська група, в яку входили Юрій Костенко та два колишніх політзека - Михайло Горинь і Генріх Алтунян. Генріх - був моїм бризьким другом, він розповідав, що дуже багато кагебістів тоді відсіяли. Колишніх працівників 5-го управління КГБ перевіряли особливо прискіпливо. Працівників, старших за 45 років, лишили тільки частину, не менше як полковників, і то далеко не всіх.
От і рахуйте, скільки в СБУ зараз кадрових гебістів. Я думаю, що не так вже й багато.
Те, що СБУ цікавиться громадськими рухами, постійно намагається завербувати собі сексотів - це правда. Але, знов-таки, це дуже далеко від дій КГБ, який в кожній студентській академічній групі кожного вузу намагався мати як мінімум одного стукача.
Тепер - чому СБУ цим займається? А Ви подивіться, з кого складаються сучасні українські скінхеди, футбольні фани, які ходять із свастикою і від яких постійно чути "Хайль Гітлер!"? Та ті ж студенти. Останні два роки ці розрізнені групи об'єдналися і стали значно масовіше і сильніше. І хто ж та молодь? Хто організовує націстські марші, яких в Києві вже було декілька? Має спецслужба збирати інформацію про
ці групи, щоб попередити їхні насильницькі дії? А уся ця "православная общєствєнность", яка на Сході і Півдні організовує пікети церков УПЦ-КП з гаслами на кшталт "Філарет - ти блазень, а не патріарх"? Дуже схожі, що організатори цих пікетів виконують замовлення, відпрацьовують грант, і зрозуміло, від кого. А студентські ходи із смолоскипами біля гуртожитків, де мешкають іноземні студенти, в ніч з суботи на неділю і з гаслами "Україна для українців", а всі "студенти" спілкуються виключно російською мовою, -це що? Чи має це бути предметом зацікавленості СБУ? Питання, здається, риторичне.
Було б цікаво почути від Вас факти, які підтверджують, що зацікавлення СБУ громадським активом - це найбільша проблема.
2008.05.01 | Петро
Re: Україна не СССР, але за дуже негарних обставин
Скажу більше. Не лише стара кадрова колода СБУ але й Генштабу, РНБОбільшою часткою майже резиденти ФСБ. Крім того кого саме набирають в Академії СБУ, чиїх дітей, за якими ознаками? Ми знаємо. Кримінал сує своїх байстрюків у міліцію, суди та юридичні академії Одеси, Харкова.
СБУ оновлюється діточками колишніх кадрових КДБешників. Стара система працює на самозбереження.
2008.05.02 | Євген Захаров
Re: Україна не СССР, але за дуже негарних обставин
Петро пише:> Скажу більше. Не лише стара кадрова колода СБУ але й Генштабу, РНБО
> більшою часткою майже резиденти ФСБ. Крім того кого саме набирають в Академії СБУ, чиїх дітей, за якими ознаками? Ми знаємо. Кримінал сує своїх байстрюків у міліцію, суди та юридичні академії Одеси, Харкова.
> СБУ оновлюється діточками колишніх кадрових КДБешників. Стара система працює на самозбереження.
Мені видається, що все складніше. Ваші висновки в першолм наблиєенні здаються схожими на парвду, але не є нею. IMHO, звичайно.
2008.05.02 | rais
Re: Україна не СССР, але за дуже негарних обставин
Старе, як світ бажання бути найближче до корита - ось і вся правда, яку намагається донести Петро. Розподіл, контроль, силові, судові та правоохронні системи завжди в цьому розкладі при "совкє" виконували репресивні функції. А їх участь у стриманні 90 відсотків населення на протязі 17 років "рівних" стартових умов накопичення первинного капіталу підтверджено сьогоденням. Принцип: Закон ворогам, а друзям все - напевно не викликає у Вас недовіри?2008.05.02 | Євген Захаров
Re: Україна не СССР, але за дуже негарних обставин
Він, здається, трохи про інше, але з Вами не можна не погодитися: ця практика є усталеною, Але, як з усіма правилами, тут бувають і виключення.2008.05.02 | rais
Re: Україна не СССР, але за дуже негарних обставин
Нажаль ці виключення мізерні. А правила, генетично прищеплені старою ситемою підготовки спец закладів (враховуючі і нашу Харьківську Юридичну Академію), покривають ці паростки як бик вівцю.Загальний рівень довіри населення до всієї правоохоронної системи, на чолі з судовою, знаходиться дуже низько. Відстоювання адвокатами у судах відомих владоможних злочинців понижує цей рівень. Безпокараність системних злочинців розцінюється як правовий безлад і веде до правового негілізму. 17 років масового порушення прав людини в Україні привело до фізичного знищення майже 6 мільйонів українців.
Причиною цього стали штучно створені умови життя. Але застосування Конвенції про покарання за геноциид замінюється поняттям "еволюція".
Той, хто не добіг до купи акцій Криворіж Сталі, Київ Стару, БЛАСКО був відібраний еволюцією. Всі бігли за азарови у рівних стартових умовах, вибачайте. Дайош амністію капіталу, 1000 у.е. за кв.м. житла і конвертні зарплати... Зараз ці успішні злочинці відберуть землю і все? Яку стабільність в країні гарантує СБУ? Як вони і інші служби
забезпечували безпокаране обкрадання України всі 17 років? Кому вігідна ця соціальна нестабільність, що є головною загрозою нац безпеки?
2008.04.30 | Свiдомий
Re: На жаль СБУ дуже міцно перейняла традиції КГБ
igorg пише:> та її методи роботи. На жаль одним із основних напрямків її діяльності є збір інформації та робота із суспільним громадським активом. Власне одна із найважливіших функцій КГБ. Вочевидь, що така діяльність спрямована проти власного народу й на службу тим чи іншим політичним кланам.
Тому що (с) хто платить, той і музику замовляє.
2008.04.30 | Mossad
здається уже повна відбулася
Погані зарплати, низька якість роботи. Те, що потрібно було спонсорам та натхненникам "декагебізації" з охайних берегів Потомака, де, зрозуміло, ні про яку деАНБізацію, деЦРУзацію чи деФБРацію ніхто і не думав. Он воно як.2008.04.30 | Сергей ГРУЗДОВ
Демобилизация, декагебизация, дебилизация
Интересно, кто что понимает под "декагебизацией"?Должен заметить уважаемым апологетам данного "процесса", что случись он реально, то СБУ немедленно обезглавит современную украинскую власть. На всех уровнях. Потому, что главным пороком советской спецслужбы, расцветшим на теле страны при подкормке государством, понимаю принципы "Политической целесообразности" и "Подчинения мнению инстанций".
Может я ошибаюсь, а "деКГБзацией" считают что-то иное?
2008.04.30 | Tatarchuk
слушне запитання
Сергей ГРУЗДОВ пише:> Интересно, кто что понимает под "декагебизацией"?
>
> Должен заметить уважаемым апологетам данного "процесса", что случись он реально, то СБУ немедленно обезглавит современную украинскую власть. На всех уровнях. Потому, что главным пороком советской спецслужбы, расцветшим на теле страны при подкормке государством, понимаю принципы "Политической целесообразности" и "Подчинения мнению инстанций".
>
> Может я ошибаюсь, а "деКГБзацией" считают что-то иное?
Як будь-який ідеологічний штамп (найяскравіший приклад ідеологічного штампу - це деідеологізація чогось) воно містить дуже багато смислів, причому з них кожен говорячий "синтезує" ті що йому потрібні, і відкидає непотрібні.
Наприклад:
- декгбізація як форма люстрації (фізична неможливість займати посади всім колишнім співробітникам КДБ; постає питання: від всіх?)
- декгбізація як рішуча відмова від методів КДБ (знову ж багато смислів: що, від всіх? навіть азбучних?)
- декгбізація як фактична деФСБізація
- декгбізація як рішуча відмова від традицій, вшанування, наслідництва (фактично деЧКзація)
- (мій варіант, але то власно мій, не факт що інші в нього це вкладають): технологізація та перетворення "контори стукачів та шпигунів" на "інтелідженс сервіс", в моїй трактовці - на службу інформаційної безпеки.
Але як зазначив вже, воно є по суті поки що "ідейно вірним речекряком" (© Дж. Оруел), типу "подолання корупції в чиновництві", "викорення уставщини та неуставщини в армії".
2008.05.01 | Євген Захаров
Re: слушне запитання
Tatarchuk пише:> Як будь-який ідеологічний штамп (найяскравіший приклад ідеологічного штампу - це деідеологізація чогось) воно містить дуже багато смислів, причому з них кожен говорячий "синтезує" ті що йому потрібні, і відкидає непотрібні.
>
> Наприклад:
> - декгбізація як форма люстрації (фізична неможливість займати посади всім колишнім співробітникам КДБ; постає питання: від всіх?)
> - декгбізація як рішуча відмова від методів КДБ (знову ж багато смислів: що, від всіх? навіть азбучних?)
> - декгбізація як фактична деФСБізація
> - декгбізація як рішуча відмова від традицій, вшанування, наслідництва (фактично деЧКзація)
> - (мій варіант, але то власно мій, не факт що інші в нього це вкладають): технологізація та перетворення "контори стукачів та шпигунів" на "інтелідженс сервіс", в моїй трактовці - на службу інформаційної безпеки.
>
> Але як зазначив вже, воно є по суті поки що "ідейно вірним речекряком" (© Дж. Оруел), типу "подолання корупції в чиновництві", "викорення уставщини та неуставщини в армії".
Судячи зі слів Наливайченка, для нього це саме відмова від репрессивних методів КГБ, коли террор був засобом державного управлівння, і саме НКВД-КГБ його здійснював. Він також стверджував, що також за перетворення СБУ в спецслужбу, а з функцій правоохоронного органу вважає необхідним залишити тільки боротьбу із злочинами, пов'язаними з тероризмом.
А от щодо інформаційної безпеки - я не поділяю таке повальне захоплення її захистом. Інакше це треба робити, зовсім інакше. Оскільки захист інформаційної безпеки в нашому варіанті має наслідком обмеження свободи інформаційного обміну, відставання в науковій, технологічній та інших сферах, еміграцію вчених тощо.
2008.05.01 | Tatarchuk
патретіки СБУшників
Євген Захаров пише:> А от щодо інформаційної безпеки - я не поділяю таке повальне захоплення її захистом. Інакше це треба робити, зовсім інакше. Оскільки захист інформаційної безпеки в нашому варіанті має наслідком обмеження свободи інформаційного обміну, відставання в науковій, технологічній та інших сферах, еміграцію вчених тощо.
А хто тут захищає методи на які спроможні Ющенко з Наливайченком? Інформаційна безпека - це не заборона видань і вже точно не шухерська атака на сайти. Інформаційна безпека - це інформаційна політика + ціле мистецтво відстежування інформації. На це не спроможна сучасна "служба небезпеки".
І набір в нову службу має бути просто незалежно від того, чи був кадр в СБУ чи ні. Але завше за все (ну типу як я собі це уявляю) - в них не буде шансів.
От три приклади СБУшників які я особисто знаю.
1) середня-низька ланка. Чувак "курує" проросійські рухи. Читає (здається саме читає а не прочитав) Збігнева Бжезинського, любить прозсуждати що світ є велика шахова дошка. Всерйоз переконаний (в розмовах робить вигляд принаймні) що проросійські сили в Криму - нелояльні й до Росії, і тому треба співробітничати з ФСБ щодо їх викореннення. Єдине що йому гарно вдається - це фарбувати шевелюру та вуси так, що я його не одразу впізнаю наступного разу коли бачу.
2) ще нижчий рівень. Чувак посідає сінекуру, "курує" зарубіжні поїздки наших науковців. Коли я йому сказав "давайте флешку", він грустно повідомів що флешку йому начальство нікак нє купіт (! - а дискети йому теж начальство має покупати?) і що користуватися він ще не вміє ... але вже купив фільм "Флешка" (це російський трілер) і трохи поняв що це.
3) рядовий чи як там у них. Колишній студент. Йому доручено було моніторінгувати "Прорив", і він прохав підказати йому АДРЕСУ в інтернеті, де про них всьо написано. Коли мій знайомий за 10 хвилин скачав йому "досьє", той був щаслив. Тепер видаватиме це за результат кількамісячної наполегливої праці, що дасть йому змогу ще кілька місяців не працювати.
Підозрюю що це ТИПОВІ патретіки. З ними в 21 століття просто не можна.
2008.05.01 | Євген Захаров
Re: патретіки СБУшників
Так, і я таких бачив. Але бачив і добре підготовлених людей.2008.05.03 | Mossad
так типові, розумні хлопці як правило, нудьгують там
і рано чи пізно переходять у приватні структури, чого всім і бажаю.2008.05.03 | Євген Захаров
Re: так типові, розумні хлопці як правило, нудьгують там
Розумні не бувають типовими, вони завжди індивідуальні. А Ви це, мабуть, про себе написали?2008.04.30 | ГРАД
Скоріше - деФСБзація.
Найближчих 5-7 років, дуже і дуже малоймовірно.2008.05.01 | Мірко
17 років і Україна далі в полоні
2008.05.02 | Петро
Re: 17 років і Україна далі в полоні
Вона з цього полону нажаль ще не вирвалася. Прорив потрібен. Прорив.До Кінаха з Тимошенко це слово ніякого відношення не має. Прорив у свідомості нової генерації. Тут знову питання - у чиїх руках стратегічний ресурс впливу на цю свідомість. ЗМІ, кіберпростір, радіочаст... Комідеологі вчать як далі жити... Граблі під ногами 17 років. Танці з зірками політбомонду - синці на лобі. А розуму прибрати не вистачає. СБУ виявляється недофінансовано Російськими спецслужбами.
2008.05.01 | Євген Захаров
Re: Скоріше - деФСБзація.
Це майже синоніми.В Росії ФСБ таки дуже близько від КГБ.
2008.05.01 | ГРАД
Re: Скоріше - деФСБзація.
СБУ на старшому віковому рівні досі дуже залежно від ФСБ.АЛЕ! Середній та нижчий вікові рівні це зовсім інше.
2008.05.02 | Євген Захаров
Re: Скоріше - деФСБзація.
Та скільки там того старшого вікового рівня? Вже майже немає.2008.05.01 | Анатоль
Просто цікаво, який процент СБУшників працює на Москву? 90чи 99%
2008.05.01 | Свiдомий
Запитайте в Гаранта, якому СБУ підконтрольна.
2008.05.01 | Sean
менший. вони переважно працюють на себе
втім, звісно, можна казати, що у такий спосіб вони теж працюють на москву2008.05.03 | Mossad
а на кого працює прикордонник запасу
із такою біографією батька, що не знаю, що треба було зробити, аби потрапити до прикордонних військ...2008.05.03 | Mossad
українська національна державність -- це одне
а перепідпорядкування Вашингтону -- це цілком інше, ви так не вважаєте?Захищати обов'язково, і від одних, і від інших, і від третіх.
Та цього за помаранчів не буде ніколи.
2008.05.03 | Михайло Свистович
Re: а на кого працює прикордонник запасу
Mossad пише:> із такою біографією батька, що не знаю, що треба було зробити, аби потрапити до прикордонних військ...
Нічого не треба було робити. До прикордонних військ брали всіх підряд, аби здоров"я дозволяло.
2008.05.03 | Mossad
михайле, ну не ганьбіться
це хіба що за перебудови, та й те наврядЦе війська КДБ СРСР
2008.05.03 | Михайло Свистович
Не ганьблюсь
Mossad пише:> це хіба що за перебудови, та й те навряд
>
> Це війська КДБ СРСР
Формально - так. Але фактично там ніяким КГБ і не пахло. Звичайна строкова служба, куди брали всіх без особливої перевірки. І до перебудови також. Тим більше, що в батька Ющенка нормальна біографія як для несталінських часів.
2008.05.03 | Mossad
не фіга собі -- ладно, просто будемо вважати, що ви
некомпетентні у цьому питанні.Продовжуйте вивчати місцеве самоврядування.
Може, ще знадобитесь вищим силам.
2008.05.03 | Михайло Свистович
Мене менше всього обходить, що Ви вважаєте
Факти від цього фактами бути не перестають.Mossad пише:
>
> Продовжуйте вивчати місцеве самоврядування
Давно вже вивчив. Якби ще й Ви вивчили хоч щось, а не писали б сюди відвертих маразмів з роздутими щоками.
>
> Може, ще знадобитесь вищим силам
Я не вірю у їх існування
2008.05.03 | Предсказамус
Вы заставляете меня поддержать Mossadа
Срочники погранслужбы проходили такую же проверку, как милиция, к примеру. Т.е. довольно серьезную (вплоть до опроса соседей и т.п.)2008.05.03 | Михайло Свистович
Та хоч Януковича Re: Вы заставляете меня поддержать Mossadа
Предсказамус пише:> Срочники погранслужбы проходили такую же проверку, как милиция, к примеру. Т.е. довольно серьезную (вплоть до опроса соседей и т.п.)
Це у вас були якісь неблагонадійні строковики. В мене нікого з численних знайомих, які там служили, ніхто особливо не перевіряв. Причому серед них і племінники упівців служили, і діти засланих у Сибір за антирадянську діяльність, і навіть ті, хто народився ще в Росії у родинах, які перебували на засланні, але потім були реабілітовані. І нереабілітовані теж.
2008.05.03 | Предсказамус
Ваши "многочисленные знакомые" тоже в 1972-1974 служили?
Короче, не морочьте голову.2008.05.03 | Михайло Свистович
Так Re: Ваши "многочисленные знакомые" тоже в 1972-1974 служили?
Предсказамус пише:> Короче, не морочьте голову
Морочите голову Ви, влізши в чужу розмову. Я до Вас не озивався, Вам у спірозмовники не нав"язувався.
2008.05.03 | Предсказамус
Совсем сдурели...
Михайло Свистович пише:> Морочите голову Ви, влізши в чужу розмову. Я до Вас не озивався, Вам у спірозмовники не нав"язувався.
Форум - это такая хрень, где все говорят со всеми. Столько уже мудрых мыслей сюда накидали, а до сих пор этого не поняли.
Что до проверок - я не предполагаю, а знаю. В этом между нами разница.
2008.05.03 | Михайло Свистович
Ви? Можливо. Re: Совсем сдурели...
Предсказамус пише:>
> Форум - это такая хрень, где все говорят со всеми
Але морочить голову той, хто комусь щось намагається довести. Тому, якби таке написав Мосад, було б зрозуміло. А Вашу поведінку можна пояснити хіба що назвою Вашого допису,на який я цим дописом відповідаю.
>
> Что до проверок - я не предполагаю, а знаю. В этом между нами разница.
І я знаю. Так що різниця між нами лише в тому, що я не керуюся принципом "Якщо факти суперечать теорії - тим гірше для фактів". Може у Харкові, яке звали мєнтовським містом, і були перевірки, а хлопців з села ніхто особливо не перевіряв.
2008.05.03 | Mossad
праільна, праільна, папірчика підписав з таким біо, і служи
2008.05.03 | Михайло Свистович
Та ні, ніхто нічого не підписував. Бо не було ніякого кайфу
служити у прикоржонних військах. Це якби не служити, то може б і був сенс підписувати папірці.2008.05.05 | Mossad
ваші висловлювання у цій темі створюють враження, що ви
народилися на Марсі.Я від вас, здається, молодший, але й те знаю, що таке прикордонні війська, і як до сих пір намагаються до них потрапити, нехай із інших причин.
2008.05.05 | Михайло Свистович
А Ваші - що Ви - на Венері. Де наслухались бабусиних казок.
Mossad пише:>
> Я від вас, здається, молодший, але й те знаю, що таке прикордонні війська, і як до сих пір намагаються до них потрапити, нехай із інших причин
Не знаєте, напевно, бо ніколи туди особливо ніхто не хотів потрапити. Хіба що ті, які потім хотіли поступати до вищої школи КГБ. Іншим це було нафіг не потрібно.
2008.05.01 | DADDY
"декагебізація" СБУ не відбудеться ніколи
Поки співробітники Служби будуть вважати себе нащадками Дзержинського і славний традицій того славного ВЧК ленінського призову.Сам дух Служби поміняється якщо буде записано в статуті, що Служба є правонаступником СБ ОУН-УПА.
Так само і держава не зміниться поки в конституції записано, що вона є правонаступницею УРСР і жодної тяглості до УНР, яку задушили московські більшовички
2008.05.01 | пан Roller
Почему Джержинского, а не Эраста Петровича Фандорина?
DADDY пише:> Поки співробітники Служби будуть вважати себе нащадками Дзержинського і славний традицій того славного ВЧК ленінського призову.
Почему Джержинского, а не Эраста Петровича Фандорина?
Я тоже думаю, что без КГБ Украины давно бы не существовало.
2008.05.01 | сябр
СБ ОУН-УПА вирізнялась крайньою жорстокістю і необєктивністю
Саме тому в 1950 -х рр. КДБ знищувало УПА руками СБ - підкидали інфу про співробітництво, і СБ нещадно вбивала "зрадників". Взагалі, щоб мати натхнення працювати в СБ. треба було бути кривавим садистом. Ніяких прав людини чи законності СБ не додержувалась. Ви хочете отримати таку СБУ?2008.05.01 | Євген Захаров
Re: "декагебізація" СБУ не відбудеться ніколи
DADDY пише:> Поки співробітники Служби будуть вважати себе нащадками Дзержинського і славний традицій того славного ВЧК ленінського призову.
> Сам дух Служби поміняється якщо буде записано в статуті, що Служба є правонаступником СБ ОУН-УПА.
> Так само і держава не зміниться поки в конституції записано, що вона є правонаступницею УРСР і жодної тяглості до УНР, яку задушили московські більшовички
Маєте рацію. Нещодавно в Харкові був Анджей Вайда, і я водив його на місце, де розстріляли його батька. Будівля та ж сама, тільки реконструойвана, а тих подвалів під комендатурою, звичайно, нема. Вайдав побачив меморіяльну дошку Дзержинського на будівлі. "І тут цей поляк!" - каже, з таким серцем.
Так ось дошку минулого тижня зняли. А до Літератруного музею приходили чекісти, допитувалои, а чи не можна сказати, що та джошка є історичним пам'ятником, щоб її повернути?
Але все ж таки зняли
Проте, тільки не СБ ОУН-УПА. Бо та повбивала стільки невинуватих людей! Почитайте хоча б спогади Данила Шумука, там багато про це.
2008.05.03 | Сергій Вакуленко
А хто зняв?
Євген Захаров пише:> меморіяльну дошку Дзержинського
> тижня зняли.
Тобто хто віддав наказ?
2008.05.03 | Євген Захаров
Re: А хто зняв?
Як мені сказхали, Мухатаєв, начальник обалсного управління.ю Взагалі, зараз же поступово йде кампанія щодо перейменування вулиць, площ, тощо, переноса пам'ятників, меморіяльних дошок... Облдержадміністрація підготувала великий список усього, що треба було б перейменувати, передала в Секретаріат Президента...2008.05.01 | ГРАД
Re: "декагебізація" СБУ не відбудеться ніколи
Неймовірно, але ФАКТ - друже DADDY має рацію! У СБУ на середньому віковому рівні мають місце тенденції саме до захисту національної української державності.2008.05.03 | Євген Захаров
Re: "декагебізація" СБУ не відбудеться ніколи
Майже жодного постінгу по суті того, що було сказано, і по темі конференції...2008.05.04 | Сергей ГРУЗДОВ
Не відбудеться
А як же. Бо майже ніхто не в темі. Балачки про все, крім суті змін в СБУ. Це не про Майдан гасла вигукувати, тут добре поміркувати потрібно.2008.05.05 | ГРАД
Як буду мати трохи вільного часу
орієнтовно десь через два-три дні, обов"язково викладу сюди дещо по темі, сподіваюсь , цікаве.