Антисвобода слова. Перший етап (/)
04/30/2008 | Hoja_Nasreddin
http://www.ord-ua.com/categ_1/article_52637.html
24.04.2008 г.
Антисвобода слова. Первый этап
Украина сделала еще один большущий шаг к «демократии» по-китайски. Указом президента утверждено решение СНБО «О неотложных мерах по обеспечению информационной безопасности Украины». В числе мер – блокирование и удаления из украинского сегмента Интернета запрещенной информации.
Под это понятие можно подтянуть все что угодно. А сам указ фактически легализует уже начавшийся процесс подавления силами спецслужб ресурсов, распространяющих нежелательную для высоких должностных лиц информацию.
То, что свобода слова специально придумана, чтобы вывести из себя «плохих танцоров» от власти замечено не нами. Действительно, когда дела в государстве идут хорошо и руководство страны справляется со своими обязанностями – СМИ почти никому не мешают. Даже критика не вызывает нервную чесотку. А вот когда все не так хорошо, как хотелось бы, и отовсюду злобными крысами наползают проблемы, хочется чего-то доброго, веселого, как комедии Рязанова или потемкинские деревни императрициного любовника. И вот тут-то свобода слова начинает давать свои негативные плоды.
Оппозиция всех мастей, как политически заангажированная, так и неорганизованная, по велению души или распоряжению партийного начальства обрушивает на власть ворох заслуженной критики. В бюджете дыра. Носки в армии украли. Госконтракты подписываются не с самыми выгодными партнерами, но зато с самыми щедрыми на взятки. В милиции бьют и пытают. А СБУ не может поймать хулиганов на Говерле и неуклюже раскрывает тайну следствия. Кроме того, из СМИ можно узнать, кто и что прикупил, где украл, кого коррумпировали, а кому необходимо срочно встретиться с психиатром.
И даже если не все публикации стопроцентно подтверждены фактами, правды в них больше, чем вымысла. Да и дыма без огня не бывает. Помогают установлению справедливости подаренные благодарными читателями и собранные руками умельцев базы данных. Именно о распространении этой информации заботится президент в своем указе. Хотя чего ему тревожиться? Вроде бы все у него чисто: земельный участок, машина, пчелы, коза. Все соответствует задекларированному и показанному прессе перечню имущества. Никаких левых доходов, и вообще ничего левого.
Но, видимо, неспокойно на душе у отдельных добрых людей, имеющих доступ к телу президента. У них-то и фирмы, и машины, и темное прошлое, осевшее в базе данных правоохранительных органов. Мало кто хочет, чтобы вся эта информация как мыльное пятно осела на блестящей политической карьере. Поэтому созрело «мудрое» решение: запретить всю дискредитирующую дрянь нах! Очистить украинский сегмент Интернета от нехороших новостей. Но поскольку Конституция все-таки еще что-то талдычит о свободе слова, пришлось высказать мысли незатейливой двуходовкой. Сначала СБУ через Кабмин внести в парламент проекты законов о запрете сбора информации, систематизации баз данных и т.д. А потом вычистить все это из сети как противозаконные штучки.
То, что это технически сложно сделать (именно ограничившись украинским сегментом мировой паутины) никого не волнует. У Китая же как-то получалось. Не очень успешно, но все же. Каких-нибудь пару сотен миллионов затрат и у нас все получится. А, если не получится, есть опыт Ирана или Кубы, где долгое время лазить в Интернет было сурово запрещено.
Правда, Украина – не исламская страна с ее ограничениями. И не фамильная диктатура мягкого типа как на Кубе. У нас все происходит по принципу «яка країна, такі й теракти». Внезапно для всех на нелояльные к президенту и его окружению Интернет-ресурсы началась так называемая DDoS атака. Ее жертвами стали сайты «Инфорпорн» Татьяны Монтян, «Украина криминальная», «Дурдом» с Татьяной Коробовой, «ОРД» Станислава Речинского, и многие другие. «ОРД» DDoSят уже больше месяца. И, по информации, которая не вызывает особых сомнений, за хакерскими мероприятиями стоит СБУ, заказчиком является Секретариат президента, а осуществляется это группой хакеров, в свое время оказавшейся в долгу перед спецслужбами. При этом следует отметить, что ни один из перечисленных Интернет ресурсов не занимался ничем, кроме реализации конституционного права свободы слова. Никаких порнографических материалов, сцен насилия или, упаси Боже, призывов к ликвидации строя, там не наблюдалось. Просто эти ресурсы не любят президента и его окружение.
Таким образом, можно констатировать: методы политических дискуссий с Интернет-прессой потихоньку отработаны. Осталось это узаконить. И вот тут-то глава государства попадает в капканы, расставленные его юридической службой и угодливыми советчиками. В отличие от Владимира Путина, который в свое время заявил, что считает невозможным контроль Интернета с технологической точки зрения, Виктор Ющенко решил попробовать. И не важно, что понятие «украинский Интернет» так же абсурдно с точки зрения логики, как фраза «украинское небо». Не существенно, что в погоне за искоренением враждебных ресурсов отечественные спецслужбы заползают на чужую территорию и DDoSят серверы американских компаний, где поселились украинские сайты. Важен сам принцип: искоренить свободомыслящее зло.
«Как всегда, президенту подсовывают вещи, которые не реализуемы, – говорит экс-зампред СБУ, а теперь народный депутат генерал Геннадий Москаль. – Запрещать любые публикации, в том числе и в Интернете можно лишь в судебном порядке, по заявлению того, кто обратился с иском о защите чести, достоинства и деловой репутации. Или с жалобой в правоохранительные органы, что статья угрожает его личной безопасности. На усмотрение Секретариата СБУ не может чистить Интернет. И любой ресурс, на который таким образом «наехали», должен через судебное решение открываться через суд. А президенту давно пора поменять команду, которая его подставляет», – заключает он.
Известный политолог Виктор Небоженко говорит, что специфика Интернета не позволяет удержать его в ежовых рукавицах. «Интернет – специфическое СМИ, это не газета, где можно уничтожить тираж и заставить главного редактора изменить все вплоть до названия издания. Даже для Китая контроль – это большая проблема. Поэтому если в Секретариате думают, что беспокоящая их информация, удаленная с одного ресурса не появится на другом, там сильно ошибаются. В идеале этот указ должен получать оценку в Интернет-сообществе».
Руководитель пресс-службы Соцпартии Украины Ирина Гаврилова еще более категорична. «Этим указом Ющенко расстался с последним позитивом, сохранившимся с Майдана – свободой слова. Указ следует расценивать не иначе, как жесткий прессинг независимых СМИ. Подобные меры связаны не с информационной безопасностью, а с попыткой закрыть от общества факты воровства, коррупции, взяточничества, которые цветут буйным цветом в нашей власти.
Это способ оградить избирателей от «ненужной» им информации о родственниках, кумовьях и друзьях президента, его окружения, и, главное, о спонсорах будущей избирательной кампании Ющенко. А также еще один элемент борьбы за влияние в информационном пространстве.
На сегодняшний момент команда президента вытесняет БЮТ, что заставляет сильно нервничать Тимошенко. Но для победы на выборах президенту нужен полный контроль Интернета и ручные дрессированные СМИ, которые будут формировать правильное общественное мнение. Мало кто понимает, что таким образом фактически наложен запрет на журналистские расследования, в нашей ситуации подменяющие работу карманной прокуратуру и СБУ».
Впрочем, БЮТ пока пытается делать хорошую мину при плохой игре. Вице-премьер-министр Григорий Немыря недавно сказал, что во всех странах, в том числе и европейских, существуют определенные обстоятельства, исходя из которых спецслужбы имеют возможность прибегать к определенным методам, если это касается вопроса национальной безопасности. Правда иногда возникает соблазн чрезмерной секьюритизации, и это может каким-то образом ущемить права человека. Это касается приватной переписки и других вопросов. Разные страны имеют разный опыт. Например, в Швеции с конца 18 столетия был принят акт о доступе к информации. Там фактически все, за исключением истории болезни и некоторых аспектов личной жизни, является открытым для публичного доступа. В Интернете даже можно найти переписку министров. Это – шведский вариант. Но есть и более жесткие ограничения в других странах. То есть, государство тем или иным способом регулирует эти вопросы», – подчеркнул чиновник.
Что добавить к сказанному выше? Наверное, хорошую новость. По мнению мэтра адвокатского дела Виктора Никазакова, указ можно и нужно оспорить в суде. «Президент превысил свои полномочия, определенные Конституцией и законом, – говорит Никазаков. – Он не вправе давать указаний Кабмину. Создается впечатление, что Ющенко не читал Конституцию вообще: она гарантирует свободу получения информации, а любое ограничение должно оправдываться. Но в преамбуле указа говорится о гипотетической угрозе, которая при этом не названа. И еще один момент. Не понятно, зачем глава государства дает указания СБУ или Кабмину что-то разработать в законодательном плане, если он может дать поручение своему же секретариату и, воспользовавшись правом законодательной инициативы, подать соответствующие проекты в парламент.
В любом случае указ – это намерения. Но даже как намерения они опасны и противозаконны. Поскольку данные вопросы регулируются законом, Кабмин может обратиться в административный суд. Более того, я как гражданин могу обратиться в административный суд. И, возможно, даже это сделаю.
Вообще, читая этот документ, я очень сильно возмущался. Такого не позволял себе даже Леонид Кучма, хотя во время секретарства в СНБО Владимира Горбулин пытался поднимать вопросы информационной якобы безопасности.
Думаю, что, если бы президент хотел действительно озаботится информационной безопасностью своих граждан, он бы смог легальным способом вмешаться в суд над убийцами журналиста Гонгадзе, чтобы сделать его открытым. И мы бы знали, кто за нами следит и как собирает о нас сведения. Это и есть информационная безопасность. Приоритет должен быть за гражданами, а попытки государства помахать кулаками – незаконны».
Галина Моисеева, \"Версии\"
24.04.2008 г.
Антисвобода слова. Первый этап
Украина сделала еще один большущий шаг к «демократии» по-китайски. Указом президента утверждено решение СНБО «О неотложных мерах по обеспечению информационной безопасности Украины». В числе мер – блокирование и удаления из украинского сегмента Интернета запрещенной информации.
Под это понятие можно подтянуть все что угодно. А сам указ фактически легализует уже начавшийся процесс подавления силами спецслужб ресурсов, распространяющих нежелательную для высоких должностных лиц информацию.
То, что свобода слова специально придумана, чтобы вывести из себя «плохих танцоров» от власти замечено не нами. Действительно, когда дела в государстве идут хорошо и руководство страны справляется со своими обязанностями – СМИ почти никому не мешают. Даже критика не вызывает нервную чесотку. А вот когда все не так хорошо, как хотелось бы, и отовсюду злобными крысами наползают проблемы, хочется чего-то доброго, веселого, как комедии Рязанова или потемкинские деревни императрициного любовника. И вот тут-то свобода слова начинает давать свои негативные плоды.
Оппозиция всех мастей, как политически заангажированная, так и неорганизованная, по велению души или распоряжению партийного начальства обрушивает на власть ворох заслуженной критики. В бюджете дыра. Носки в армии украли. Госконтракты подписываются не с самыми выгодными партнерами, но зато с самыми щедрыми на взятки. В милиции бьют и пытают. А СБУ не может поймать хулиганов на Говерле и неуклюже раскрывает тайну следствия. Кроме того, из СМИ можно узнать, кто и что прикупил, где украл, кого коррумпировали, а кому необходимо срочно встретиться с психиатром.
И даже если не все публикации стопроцентно подтверждены фактами, правды в них больше, чем вымысла. Да и дыма без огня не бывает. Помогают установлению справедливости подаренные благодарными читателями и собранные руками умельцев базы данных. Именно о распространении этой информации заботится президент в своем указе. Хотя чего ему тревожиться? Вроде бы все у него чисто: земельный участок, машина, пчелы, коза. Все соответствует задекларированному и показанному прессе перечню имущества. Никаких левых доходов, и вообще ничего левого.
Но, видимо, неспокойно на душе у отдельных добрых людей, имеющих доступ к телу президента. У них-то и фирмы, и машины, и темное прошлое, осевшее в базе данных правоохранительных органов. Мало кто хочет, чтобы вся эта информация как мыльное пятно осела на блестящей политической карьере. Поэтому созрело «мудрое» решение: запретить всю дискредитирующую дрянь нах! Очистить украинский сегмент Интернета от нехороших новостей. Но поскольку Конституция все-таки еще что-то талдычит о свободе слова, пришлось высказать мысли незатейливой двуходовкой. Сначала СБУ через Кабмин внести в парламент проекты законов о запрете сбора информации, систематизации баз данных и т.д. А потом вычистить все это из сети как противозаконные штучки.
То, что это технически сложно сделать (именно ограничившись украинским сегментом мировой паутины) никого не волнует. У Китая же как-то получалось. Не очень успешно, но все же. Каких-нибудь пару сотен миллионов затрат и у нас все получится. А, если не получится, есть опыт Ирана или Кубы, где долгое время лазить в Интернет было сурово запрещено.
Правда, Украина – не исламская страна с ее ограничениями. И не фамильная диктатура мягкого типа как на Кубе. У нас все происходит по принципу «яка країна, такі й теракти». Внезапно для всех на нелояльные к президенту и его окружению Интернет-ресурсы началась так называемая DDoS атака. Ее жертвами стали сайты «Инфорпорн» Татьяны Монтян, «Украина криминальная», «Дурдом» с Татьяной Коробовой, «ОРД» Станислава Речинского, и многие другие. «ОРД» DDoSят уже больше месяца. И, по информации, которая не вызывает особых сомнений, за хакерскими мероприятиями стоит СБУ, заказчиком является Секретариат президента, а осуществляется это группой хакеров, в свое время оказавшейся в долгу перед спецслужбами. При этом следует отметить, что ни один из перечисленных Интернет ресурсов не занимался ничем, кроме реализации конституционного права свободы слова. Никаких порнографических материалов, сцен насилия или, упаси Боже, призывов к ликвидации строя, там не наблюдалось. Просто эти ресурсы не любят президента и его окружение.
Таким образом, можно констатировать: методы политических дискуссий с Интернет-прессой потихоньку отработаны. Осталось это узаконить. И вот тут-то глава государства попадает в капканы, расставленные его юридической службой и угодливыми советчиками. В отличие от Владимира Путина, который в свое время заявил, что считает невозможным контроль Интернета с технологической точки зрения, Виктор Ющенко решил попробовать. И не важно, что понятие «украинский Интернет» так же абсурдно с точки зрения логики, как фраза «украинское небо». Не существенно, что в погоне за искоренением враждебных ресурсов отечественные спецслужбы заползают на чужую территорию и DDoSят серверы американских компаний, где поселились украинские сайты. Важен сам принцип: искоренить свободомыслящее зло.
«Как всегда, президенту подсовывают вещи, которые не реализуемы, – говорит экс-зампред СБУ, а теперь народный депутат генерал Геннадий Москаль. – Запрещать любые публикации, в том числе и в Интернете можно лишь в судебном порядке, по заявлению того, кто обратился с иском о защите чести, достоинства и деловой репутации. Или с жалобой в правоохранительные органы, что статья угрожает его личной безопасности. На усмотрение Секретариата СБУ не может чистить Интернет. И любой ресурс, на который таким образом «наехали», должен через судебное решение открываться через суд. А президенту давно пора поменять команду, которая его подставляет», – заключает он.
Известный политолог Виктор Небоженко говорит, что специфика Интернета не позволяет удержать его в ежовых рукавицах. «Интернет – специфическое СМИ, это не газета, где можно уничтожить тираж и заставить главного редактора изменить все вплоть до названия издания. Даже для Китая контроль – это большая проблема. Поэтому если в Секретариате думают, что беспокоящая их информация, удаленная с одного ресурса не появится на другом, там сильно ошибаются. В идеале этот указ должен получать оценку в Интернет-сообществе».
Руководитель пресс-службы Соцпартии Украины Ирина Гаврилова еще более категорична. «Этим указом Ющенко расстался с последним позитивом, сохранившимся с Майдана – свободой слова. Указ следует расценивать не иначе, как жесткий прессинг независимых СМИ. Подобные меры связаны не с информационной безопасностью, а с попыткой закрыть от общества факты воровства, коррупции, взяточничества, которые цветут буйным цветом в нашей власти.
Это способ оградить избирателей от «ненужной» им информации о родственниках, кумовьях и друзьях президента, его окружения, и, главное, о спонсорах будущей избирательной кампании Ющенко. А также еще один элемент борьбы за влияние в информационном пространстве.
На сегодняшний момент команда президента вытесняет БЮТ, что заставляет сильно нервничать Тимошенко. Но для победы на выборах президенту нужен полный контроль Интернета и ручные дрессированные СМИ, которые будут формировать правильное общественное мнение. Мало кто понимает, что таким образом фактически наложен запрет на журналистские расследования, в нашей ситуации подменяющие работу карманной прокуратуру и СБУ».
Впрочем, БЮТ пока пытается делать хорошую мину при плохой игре. Вице-премьер-министр Григорий Немыря недавно сказал, что во всех странах, в том числе и европейских, существуют определенные обстоятельства, исходя из которых спецслужбы имеют возможность прибегать к определенным методам, если это касается вопроса национальной безопасности. Правда иногда возникает соблазн чрезмерной секьюритизации, и это может каким-то образом ущемить права человека. Это касается приватной переписки и других вопросов. Разные страны имеют разный опыт. Например, в Швеции с конца 18 столетия был принят акт о доступе к информации. Там фактически все, за исключением истории болезни и некоторых аспектов личной жизни, является открытым для публичного доступа. В Интернете даже можно найти переписку министров. Это – шведский вариант. Но есть и более жесткие ограничения в других странах. То есть, государство тем или иным способом регулирует эти вопросы», – подчеркнул чиновник.
Что добавить к сказанному выше? Наверное, хорошую новость. По мнению мэтра адвокатского дела Виктора Никазакова, указ можно и нужно оспорить в суде. «Президент превысил свои полномочия, определенные Конституцией и законом, – говорит Никазаков. – Он не вправе давать указаний Кабмину. Создается впечатление, что Ющенко не читал Конституцию вообще: она гарантирует свободу получения информации, а любое ограничение должно оправдываться. Но в преамбуле указа говорится о гипотетической угрозе, которая при этом не названа. И еще один момент. Не понятно, зачем глава государства дает указания СБУ или Кабмину что-то разработать в законодательном плане, если он может дать поручение своему же секретариату и, воспользовавшись правом законодательной инициативы, подать соответствующие проекты в парламент.
В любом случае указ – это намерения. Но даже как намерения они опасны и противозаконны. Поскольку данные вопросы регулируются законом, Кабмин может обратиться в административный суд. Более того, я как гражданин могу обратиться в административный суд. И, возможно, даже это сделаю.
Вообще, читая этот документ, я очень сильно возмущался. Такого не позволял себе даже Леонид Кучма, хотя во время секретарства в СНБО Владимира Горбулин пытался поднимать вопросы информационной якобы безопасности.
Думаю, что, если бы президент хотел действительно озаботится информационной безопасностью своих граждан, он бы смог легальным способом вмешаться в суд над убийцами журналиста Гонгадзе, чтобы сделать его открытым. И мы бы знали, кто за нами следит и как собирает о нас сведения. Это и есть информационная безопасность. Приоритет должен быть за гражданами, а попытки государства помахать кулаками – незаконны».
Галина Моисеева, \"Версии\"
Відповіді
2008.04.30 | Hoja_Nasreddin
Навздогін, за темою (/)
http://www.ord-ua.com/categ_1/article_52638.html24.04.2008 г.
Проблемы информационной безопасности Президента или «почему умер Ющенко»
Публикуемый ниже текст решения СНБОУ «О неотложных мерах относительно обеспечения информационной безопасносности Украины» производит мягко говоря, странное впечатление. С одной стороны – это яркий пример того, что механизмы управления в государстве окончательно сдохли. Столь сырой и абсолютно несистемный документ не был возможен ни в советское время, ни в период Кучмы. Совместное «творчество» закарпатского контрабандиста, пчеловода-бухгалтера и гинеколога – это иллюстрация не только окончательного разложения управленческого механизма государства, но и пример распада мыслительного аппарата, пример неспособности современных высших госчиновников к связыванию простейших логических цепочек.
Этот «документ», похожий на лоскутное одеяло, было бы интересно проанализировать с точки зрения целей, которых этим документом собираются добиться. Локальные цели безусловно есть и было бы интересно услышать мнения на этот счет со стороны специалистов. Для неспециалиста же документ интересен и как образец бюрократической патологии и как источник некоторой новой информации.
К примеру, процитируем отрывок из этого странного текста: «4) розробити і внести у шестимісячний строк на розгляд Верховної Ради України проект Концепції національної інформаційної політики, яка визначатиме основні напрями, засади і принципи національної політики та механізми її реалізації, а також пріоритети розвитку інформаційної сфери, буде спрямована на створення умов для побудови в Україні розвинутого інформаційного суспільства, забезпечення пріоритетного розвитку інформаційних ресурсів та інфраструктури, впровадження новітніх інформаційних технологій, захист національних моральних і культурних цінностей, забезпечення конституційних прав людини і громадянина на свободу слова та вільний доступ до інформації;
5) підготувати та внести на розгляд Верховної Ради України у двомісячний строк після схвалення Радою національної безпеки і оборони України концепції створення системи Суспільного телебачення і радіомовлення України законопроект про внесення змін до Закону України «Про систему Суспільного телебачення і радіомовлення України» (нова редакція), розроблений на основі зазначеної концепції та з урахуванням досвіду європейських держав, і забезпечити його супроводження у парламенті;
6) вжити невідкладних заходів щодо забезпечення належного фінансування з Державного бюджету України державних телерадіокомпаній та інформаційних агентств, а також виробництва і розповсюдження телевізійних та радіопрограм, виготовлених для державних потреб;
7) вжити за участю Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення невідкладних заходів щодо забезпечення присутності програм вітчизняних телерадіоорганізацій у багатоканальних мережах інших держав;
8) здійснити комплекс заходів щодо впровадження операторами мобільного зв\\\'язку GSM в Україні алгоритму А5/1;
9) вжити разом зі Службою безпеки України, Фондом державного майна України, Антимонопольним комітетом України заходів щодо забезпечення національної безпеки України в інформаційній сфері під час підготовки до приватизації відкритого акціонерного товариства «Укртелеком».»
Весьма странная последовательность, в которой уживаются и «вечные» словоблудные темы вроде «створення умов для побудови в Україні розвинутого інформаційного суспільства, забезпечення пріоритетного розвитку інформаційних ресурсів та інфраструктури» и вполне здравые предложения, но из совсем другой оперы. А именно – последние два пункта. Наконец-то Украина решила внедрять алгоритм А5/1 в мобильной связи! Это так называемый «сильный» алгоритм шифрования передаваемых данных, который давно уже используется во всем цивилизованном мире и в России. Алгоритм А5/2 – которым мы до сих пор пользуемся – это специально ослабленный по требованию НАТО алгоритм, позволяющий прослушивать мобильный траффик он-лайн. Создан он был специально для стран, относительно которых применялись международные санкции или просто «подозрительных», вроде Белоруссии. Кстати, оба алгоритма уже давно взломаны и не являются защитой от расшифровки данных. Запад уже вплотную подошел к переходу на новый алгоритм шифорования А5/3, который пока что обеспечивает конфиденциальность переговоров. Почему именно сейчас зашла речь о переходе на «новый» алгоритм? Разрешил Запад? Или причина в активной экспансии российских операторов мобильной связи?
Приватизация «Укртелекома». Очень интересный вопрос. Ведь действительно, кто владеет «Укртелекомом» -- тот владеет тайнами, в том числе и государственными. Но почему этот вопрос поднят только сейчас и именно сейчас?
Мы намеренно только задаем вопросы, не пытаясь на них ответить. Отвечать должны специалисты в ходе дискуссии, на которую мы и расчитываем.
Очень интересен и вот этот кусок странного текста:
«г) розробити за участю Служби безпеки України і внести у тримісячний строк на розгляд Верховної Ради України законопроекти щодо:
регулювання обігу спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, зокрема контролю за їх переміщенням через державний кордон України, а також установлення кримінальної відповідальності за незаконне виготовлення, ввезення, зберігання та реалізацію спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації;
посилення кримінальної відповідальності за незаконне збирання, зберігання, використання або поширення персональних даних особи без її згоди, а також установлення відповідальності за незабезпечення захисту персональних даних, що піддаються автоматизованій обробці;
ратифікації Конвенції про захист осіб стосовно автоматизованої обробки даних особистого характеру;
обов\\\'язкового віднесення до інформації з обмеженим доступом персональних даних, а також відомостей, що надаються фізичними та юридичними особами органам державної влади, підприємствам і організаціям у зв\\\'язку з виконанням їхніх повноважень та розголошення яких може завдати шкоди зазначеним особам;
правових механізмів виявлення, фіксації, кваліфікації, блокування та видалення з українського сегмента мережі Інтернет інформації, поширення якої заборонено законодавством України;»
Насчет спецсредств негласного получения информации все понятно, это монополия государства. Хотя, если госчиновник меня «слушает», причем незаконно – почему я не могу «слушать» его? Но почему вдруг такой упор делается на усиление уголовной ответственности за незаконный «сбор, хранение» персональных данных лица без его согласия? Мы вот тоже занимаемся и сбором, и хранением, а также использованием и распространением «персональных данных». И, естественно, без согласия «лица». Но что является «персональными данными»? Огласите дефиницию, пжжалста. Год рождения – персональные данные? Имущество, которым владеет человек, в том числе, земельные участки – это персональные данные, которые «собирать» нельзя? Уголовное прошлое – это тоже персональные данные? Полеты за госсчет в развлекательных целях? В принципе, этот пункт документа настолько идиотичен, что его даже нельзя считать угрозой для, например, журналистики. Но – это чьи-то страхи, чьи-то пожелания. Балоги? Виктора и Петра Ющенко? Или вообще всей «элиты» Украины? А почему вдруг именно сейчас? Господа собрались уходить и хотят жить на пасеке спокойно и без лишних вопросов? Ну-ну…
Наконец, наиболее близкий нам абзац насчет « правових механізмів виявлення, фіксації, кваліфікації, блокування та видалення з українського сегмента мережі Інтернет інформації, поширення якої заборонено законодавством України». Законодательством Украины запрещено распространение информации, разжигающей национальную и расовую рознь, а также « Публічні заклики до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або до захоплення державної влади, а також розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій», « Умисні дії, вчинені з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, а також публічні заклики чи розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій», «Публічні заклики до погромів, підпалів, знищення майна, захоплення будівель чи споруд, насильницького виселення громадян, що загрожують громадському порядку, а також розповсюдження, виготовлення чи зберігання з метою розповсюдження матеріалів такого змісту», « Публічні заклики до агресивної війни або до розв\\\'язування воєнного конфлікту, а також виготовлення матеріалів із закликами до вчинення таких дій з метою їх розповсюдження або розповсюдження таких матеріалів».
Список довольно объемный и, в принципе, под него можно подвести любую, например, публицистику. Напишешь, грубо говоря «Балогу – геть!» -- и все. Потому что Президент сказал вначале, что «Балога – это я», а потом уточнил, что это его технический аппарат. Типа – прибор. Ну, а если напишешь «Ющенко – геть!» -- то сразу конкретное «блокирование» в виде бессрочной ддос-атаки.
Кстати, в пункте насчет «правового механизма» блокирования все совершенно логично. Сначала власть руками СБУ и прочих силовиков начала «блокировать» неприятные ей сайты, а сейчас ищет для этого правовое прикрытие. Примечательно, что блокируются не агрессивные скинхедовские сайты и не сайты, открыто призывающие к нарушению целостности Украины. Блокируются сайты, критикующие Балогу и его «технический аппарат» -- Ющенко. Мы, кстати, отнюдь не призываем блокировать скинхедов или сепаратистов. И у них должно быть право голоса. И в нормальных странах блокируют только одно – детскую порнографию. Потому что все остальное, даже так называемый терроризм (весьма относительное понятие) – должно иметь право голоса.
Вообще, сейчас в Украине складывается какая-то интересная цензура. Власти, в принципе, абсолютно по барабану, что о ней знают и говорят журналисты и народ вообще. Порог бесстыдства давно преодолен. И вся цензура затеяна сейчас ради одной цели – не расстраивать Папу Ющенко. Потому как Папа нежный, моральный и ранимый. Или раненый. В голову. Даже Балоге в принципе давно пофиг, что о нем говорят и пишут. Но вот «технический аппарат» у него нежный и чувствительный. И он страдает, когда его называют словом из трех букв. Именно «аппарату», а не Украине нужна та информационная «безопасность», о которой идет речь в нашей бумажке. Виктор Андреевич у нас ну чисто дамочка, которая не выносит никакой критики и сразу начинает стучать зубами о стакан. И оберегают его, нежного, все кто только может. Балога, Вера Ивановна, жена. Недавний пример. Одна украинская газета вышла с заголовком «Ющенко умер». И тут же супруга Виктора Андреевича разразилась душещипательным интервью, в котором рассказывала о том, как эти два слова больно ранили всю ее семью. Ранили? Так нехрен было в политику лезть. Вспомните, сколько раз в России газеты выходили с заголовком «Ельцин умер». И это было не фигурой речи, это писалось буквально. И никто из-за этих слов не скулил и не плакал. И других президентов и премьеров в разных странах журналисты «хоронили» и называли всякими нехорошими словами. И в действительно демократических странах это воспринималось нормально. В других – журналистам иногда отрезали головы. И наш истеричка-Виктор Андреевич очень быстро может придти к такому же результату. Странно, что этого не понимает Катерина Ющенко. Президентов в США тоже ведь по-разному называли и называют. Дебильность Буша обсуждается чуть ли не повсеместно. И ничего. Самое смешное, что в статье под заголовком «Ющенко умер» не шла речь о физической смерти Ющенко. Это была всего лишь метафора, фигура речи. Вызвавшая крайне странную реакцию супруги Президента. И эта реакция говорит о том, что вокруг Гаранта и с самим Гарантом – совсем плохо. Похоже, что тот замкнутый, закрытый, провонявшийся и «информационно безопасный» мирок Ющенко уже сформировал некое свое «дворцовое», и абсолютно далекое от реальности сознание. И сознание это требует еще большей изоляции, а соответственно – еще большей неадекватности. А Ющенко – действительно умер. Он просто задохнулся в этой закрытой банке, в которую его засунули Балога и компания. Впрочем – он хотел этого сам. Потому что боялся и не умел принимать решения. И потому что, почувствовав себя Мессией, лишь обострил свои комплексы. И Ющенко умер. Для очень многих из тех, кто действительно в него верил.
Но хватит эпитафий Ющенко. Нужно думать о себе и поэтому читать странный документ, который мы приводим ниже.
Кстати, мы доступны по адресу ord-ua.info
Станислав Речинский, “ОРД”
РАДА НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ І ОБОРОНИ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
від 21 березня 2008 року
Про невідкладні заходи щодо забезпечення інформаційної безпеки України
Розглянувши комплекс питань щодо реалізації державної політики та забезпечення національної безпеки в інформаційній сфері, констатуючи наявність гострих проблем, явищ та чинників, що створюють небезпеку національним інтересам України в цій сфері та негативно впливають на суспільний розвиток держави та реалізацію її євроінтеграційних прагнень, Рада національної безпеки і оборони України вирішила:
1. Кабінету Міністрів України:
1) у місячний строк:
а) внести у зв\\\'язку із впровадженням в Україні цифрових стандартів телерадіомовлення Раді національної безпеки і оборони України пропозиції щодо органу управління відповідними установами та підприємствами галузі зв\\\'язку;
б) затвердити Державну програму впровадження цифрового телерадіомовлення, в якій передбачити, зокрема, не менше одного частотного покриття за рахунок державних передавальних засобів, забезпечення державної підтримки населення під час впровадження цифрового телерадіомовлення;
2) у двомісячний строк:
а) здійснити заходи щодо вдосконалення державного управління в інформаційній сфері, чіткого визначення повноважень та організації ефективної взаємодії органів державної влади із забезпечення національної безпеки в інформаційній сфері, зокрема, розглянути питання щодо:
утворення на базі Державного департаменту з питань зв\\\'язку та інформатизації Міністерства транспорту та зв\\\'язку України центрального органу виконавчої влади у сфері зв\\\'язку та інформатизації зі статусом державного комітету;
віднесення в установленому порядку до компетенції Державного комітету телебачення і радіомовлення України реалізації державної політики у сфері друкованих засобів масової інформації, зокрема здійснення державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств, а також контролю за дотриманням ними вимог чинного законодавства;
б) затвердити:
Державну програму формування позитивного іміджу України;
заходи щодо фінансової підтримки інформаційно-роз\\\'яснювальної діяльності культурно-інформаційних центрів при закордонних дипломатичних установах України, передбачивши розширення мережі таких центрів;
в) розробити за участю Антимонопольного комітету України, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Фонду державного майна України та затвердити заходи щодо сприяння розвитку конкуренції та запобігання монополізму у сферах телекомунікацій, телебачення, радіомовлення і друкованих засобів масової інформації;
г) внести в установленому порядку пропозиції щодо ратифікації Європейської конвенції про транскордонне телебачення;
д) розробити та затвердити невідкладні заходи щодо припинення ввезення на митну територію України та виробництва в Україні телеприймачів, нездатних приймати телевізійний сигнал у стандарті «DVB-Т/МРЕG-4»;
3) у тримісячний строк:
а) затвердити заходи щодо:
розбудови загальнодержавної мережі автоматизованої системи централізованого оповіщення населення в умовах воєнного або надзвичайного стану та при виникненні кризових ситуацій, що загрожують національній безпеці України;
розширення вітчизняного мовлення на території інших держав іноземними мовами;
б) розробити і внести на розгляд Верховної Ради України законопроект щодо реформування друкованих засобів масової інформації, що знаходяться у державній та комунальній власності, в якому передбачити, зокрема, механізми забезпечення прав громадян на доступ до інформації шляхом державної підтримки соціальне значущих видань, а також друкованих засобів масової інформації місцевої сфери розповсюдження;
в) розробити за участю Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення та затвердити заходи щодо:
державної підтримки створення та розповсюдження телевізійних і радіопрограм вітчизняного виробництва;
пріоритетного включення у багатоканальні мережі мовлення програм вітчизняних телерадіоорганізацій;
г) розробити за участю Служби безпеки України і внести у тримісячний строк на розгляд Верховної Ради України законопроекти щодо:
регулювання обігу спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, зокрема контролю за їх переміщенням через державний кордон України, а також установлення кримінальної відповідальності за незаконне виготовлення, ввезення, зберігання та реалізацію спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації;
посилення кримінальної відповідальності за незаконне збирання, зберігання, використання або поширення персональних даних особи без її згоди, а також установлення відповідальності за незабезпечення захисту персональних даних, що піддаються автоматизованій обробці;
ратифікації Конвенції про захист осіб стосовно автоматизованої обробки даних особистого характеру;
обов\\\'язкового віднесення до інформації з обмеженим доступом персональних даних, а також відомостей, що надаються фізичними та юридичними особами органам державної влади, підприємствам і організаціям у зв\\\'язку з виконанням їхніх повноважень та розголошення яких може завдати шкоди зазначеним особам;
правових механізмів виявлення, фіксації, кваліфікації, блокування та видалення з українського сегмента мережі Інтернет інформації, поширення якої заборонено законодавством України;
4) розробити і внести у шестимісячний строк на розгляд Верховної Ради України проект Концепції національної інформаційної політики, яка визначатиме основні напрями, засади і принципи національної політики та механізми її реалізації, а також пріоритети розвитку інформаційної сфери, буде спрямована на створення умов для побудови в Україні розвинутого інформаційного суспільства, забезпечення пріоритетного розвитку інформаційних ресурсів та інфраструктури, впровадження новітніх інформаційних технологій, захист національних моральних і культурних цінностей, забезпечення конституційних прав людини і громадянина на свободу слова та вільний доступ до інформації;
5) підготувати та внести на розгляд Верховної Ради України у двомісячний строк після схвалення Радою національної безпеки і оборони України концепції створення системи Суспільного телебачення і радіомовлення України законопроект про внесення змін до Закону України «Про систему Суспільного телебачення і радіомовлення України» (нова редакція), розроблений на основі зазначеної концепції та з урахуванням досвіду європейських держав, і забезпечити його супроводження у парламенті;
6) вжити невідкладних заходів щодо забезпечення належного фінансування з Державного бюджету України державних телерадіокомпаній та інформаційних агентств, а також виробництва і розповсюдження телевізійних та радіопрограм, виготовлених для державних потреб;
7) вжити за участю Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення невідкладних заходів щодо забезпечення присутності програм вітчизняних телерадіоорганізацій у багатоканальних мережах інших держав;
8) здійснити комплекс заходів щодо впровадження операторами мобільного зв\\\'язку GSM в Україні алгоритму А5/1;
9) вжити разом зі Службою безпеки України, Фондом державного майна України, Антимонопольним комітетом України заходів щодо забезпечення національної безпеки України в інформаційній сфері під час підготовки до приватизації відкритого акціонерного товариства «Укртелеком».
2. Запропонувати Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення вжити невідкладних заходів щодо:
удосконалення ліцензування мовлення, зокрема у частині забезпечення національних інтересів в інформаційній сфері, поліпшення охоплення населення вітчизняним інформаційним продуктом та підвищення якості наповнення національного інформаційного простору;
посилення контролю за додержанням телерадіоорганізаціями та провайдерами програмної послуги вимог законодавства про телебачення і радіомовлення, зокрема вимог щодо частки національного продукту в загальному обсязі мовлення телерадіоорганізацій та обов\\\'язкової частки мовлення українською мовою.
3. Національній комісії з питань регулювання зв\\\'язку України розробити разом із Міністерством транспорту та зв\\\'язку України, Міністерством оборони України, за участю Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення та затвердити у тримісячний строк заходи щодо забезпечення радіочастотним ресурсом України впровадження цифрового телерадіомовлення, насамперед у прикордонних областях та Автономній Республіці Крим.
4. Запропонувати Верховному Суду України узагальнити судову практику розгляду справ, пов\\\'язаних із питаннями регулювання в інформаційній сфері.
5. Секретареві Ради національної безпеки і оборони України:
вжити невідкладних заходів щодо відновлення роботи Міжвідомчої комісії з питань інформаційної політики та інформаційної безпеки при Раді національної безпеки і оборони України;
забезпечити підготовку до розгляду Радою національної безпеки і оборони України у липні 2008 року питання про хід впровадження цифрового телерадіомовлення в Україні та забезпечення громадянам України доступу до телевізійного сигналу;
організувати підготовку проекту Доктрини інформаційної безпеки України і подати його у шестимісячний строк на затвердження Президентові України.
Голова Ради національної безпеки і оборони України В. ЮЩЕНКО
Секретар Ради національної безпеки і оборони України Р. БОГАТИРЬОВА
2008.04.30 | Мінор
Як голова підкомітету по друкованим ЗМІ та Інтернету -
ініціюватиму розгляд цього питання на найближчому засіданні Комітету з питань свободи слова. Дякую за інформацію.2008.04.30 | OlalaZhm
Якщо справді так вчините - молодець
2008.04.30 | Володимир
Re: Як голова підкомітету по друкованим ЗМІ та Інтернету -
І підняти неймовірний кіпеш і гвалт скрізь, де тільки можна.Ці суки безсоромні, зате бзділуваті.
2008.04.30 | Hoja_Nasreddin
Як голова підкомітету щодо друкованих ЗМІ та Інтернету
Оце оперативність!("по друкованим ЗМІ" - неграмотно українською
2008.04.30 | 123
А яке питання розглядатимете? Що саме так турбує в цьому указі?
Прочитав по діагоналі - нічого страшного не побачив, скоріше навпаки.Втім, мені за уважне вивчання цього гроші не платять, тож буду вдячен якщо тицьнете у конкретно погані ініціативи.
2008.04.30 | Мінор
Мені не подобається розробник законопроекту і його предмет
>г) розробити за участю Служби безпеки України і внести у тримісячний строк на розгляд Верховної Ради України законопроекти щодо:…
>правових механізмів виявлення, фіксації, кваліфікації, блокування та видалення з українського сегмента мережі Інтернет інформації, поширення якої заборонено законодавством України;
Справа в тому, що для притягнення до відповідальності буде необхідно запровадити обов"язкову державну реєстрацію Інтернет-сайтів. Я буду категорично проти - Інтернет має залишитись вільним.
Інтернет - це бібліотека. Тут не поширюють інформацію (хіба за виключенням банерів та розсилок) - тут її зберігають. Ніхто нікого не силує заходити на цілком певні сайти і читати що там написано.
Відповідно в Інтернеті немає ЗМІ - тут є Дацзибао. І нічого і сюди пхати носа нашій рідній державі.
2008.04.30 | 123
Ви вже знаєте про що буде законопроект?
Мінор пише:> >г) розробити за участю Служби безпеки України і внести у тримісячний строк на розгляд Верховної Ради України законопроекти щодо:
> …
>
> >правових механізмів виявлення, фіксації, кваліфікації, блокування та видалення з українського сегмента мережі Інтернет інформації, поширення якої заборонено законодавством України;
>
> Справа в тому, що для притягнення до відповідальності буде необхідно запровадити обов"язкову державну реєстрацію Інтернет-сайтів. Я буду категорично проти - Інтернет має залишитись вільним.
З написаного тут неясно, що такого стращного буде в тому законопроекті (про згадану Вами відповідальність в Указі нема нічого взагалі).
В принципі такий закон міг би бути корисний - якби в ньому чітко було визначено, що треба кваліфікувати як таке що має бути вилучено (а що, відповідно, не треба!), і як це робити.
Реєстрація сайтів - це очевидний маразм, але в указі про це нема
> Інтернет - це бібліотека. Тут не поширюють інформацію (хіба за виключенням банерів та розсилок) - тут її зберігають. Ніхто нікого не силує заходити на цілком певні сайти і читати що там написано.
А що, в публічних бібілотеках може бути будь-яка інформація? І така, що розпалює міжнаціональну ворожнечу? І така, що спрямована на руйнування конституційного ладу?
2008.04.30 | Мінор
Я надто довго знаю нашу державу
щоб сподіватися від неї розумного регулювання. Особливо там, де регулювання зайве, адже і так існують законодавчі застереження прописані у багатьох законах щодо поширення>"інформації, поширення якої заборонено законодавством України";
> А що, в публічних бібілотеках може бути будь-яка інформація? І така, що розпалює міжнаціональну ворожнечу? І така, що спрямована на руйнування конституційного ладу?
А що для кожної сфери життя карний кодекс має знову і знову дублюватися? Як для дебілів?
2008.04.30 | троль ak1001
Re: Мені не подобається розробник законопроекту і його предмет
>г) розробити за участю Служби безпеки України і внести у тримісячний строк на розгляд Верховної Ради України законопроекти щодо:
…
>правових механізмів виявлення, фіксації, кваліфікації, блокування та видалення з українського сегмента мережі Інтернет інформації, поширення якої заборонено законодавством України;
вообще то логично
>Справа в тому, що для притягнення до відповідальності буде необхідно запровадити обов"язкову державну реєстрацію Інтернет-сайтів. Я буду категорично проти - Інтернет має залишитись вільним.
згоден
>Інтернет - це бібліотека. Тут не поширюють інформацію (хіба за виключенням банерів та розсилок) - тут її зберігають. Ніхто нікого не силує заходити на цілком певні сайти і читати що там написано.
не згоден
мають видалятися сайти з дитячою порнографією, сайти садистів, терористів, сайти фашистів, бритоголових
чи ви за те щоб Україна стала інтернет раєм для пєдофілів?
до речі в нас вже кілька таких "дитячих студій" прикрили, але чутки ходять що бізнес цвіте і пахне
---
а ось до речі насправді больне питання - спам
чи не пора вже пару спамерів посадити? коли будуть закони?
2008.04.30 | троль ak1001
The 10 Worst ROKSO Spammers (л)
http://www.spamhaus.org/statistics/spammers.lasso2
Alex Blood / Alexander Mosh / AlekseyB / Alex Polyakov
So many Alex & Alexey spamming! Alex Blood tied to Pilot Holding & bbasafehosting.com long ago, then Alex Polyakov posted he owned them. Massive botnet and child-porn spam ring, also pharma, mortgage, and more. May work with Kuvayev and Yambo.
Ukraine
9
Yambo Financials
Huge spamhaus tied into distribution and billing for child, animal, and incest-porn, pirated software, and pharmaceuticals. Run their own merchant services (credit-card "collection" sites) set up as a fake "bank."
Ukraine
2008.04.30 | Iryna_
+1000000000
2008.04.30 | Сергей ГРУЗДОВ
Объективно и своевременно! Re: Антисвобода
2008.04.30 | глечик
Re: Объективно и своевременно! Re: Антисвобода
А за якою адресою звертатися в Главлiт-Iнтернет?2008.04.30 | Сергей ГРУЗДОВ
Шоб настучать или представиться? :)))
2008.04.30 | глечик
Re: Шоб настучать или представиться? :)))
Чтоб низкоуклонно согласовать разрешенные публикации в новой ситуации.