05/11/2008 | Майдан-ІНФОРМ

То що, ставати українцям терористами?..

Влада бездіє, а безкарні порушники продовжують катувати безвинну журналістку, влада вшановує чиновників і не шанує своїх громадян, а особливо – геніальних творців, влада хизується створеними для мас видовищами і одночасно своєю бездіяльністю руйнує заклади культури… І все це – тільки дещиця того зла, яку привносить у наше життя байдужа до нас, українців, влада. І, як мені не здається, - не тільки в Кривому Розі, не тільки на Дніпропетровщині, а й всюди в Україні.

12 квітня 2008 року я звернувся із заявою для ЗМІ, яку оприлюднили maidan.org.ua, деякі інші інтернет-видання, а також - три друковані видання в Кривому Розі, з вимогами до низки керівників виконати покладені на них функції і керуватися в своїх діях Конституцією та законодавством України. Але до цього часу не надійшло жодної відповіді ні від голови Дніпропетровської облдержадміністрації Віктора БОНДАРЯ, ні від міського голови міста Кривого Рогу Юрія ЛЮБОНЕНКА, ні від головного редактора газети «Червоний гірник» Володимира ШТЕЛЬМАХА, ні від генерального директора Криворізького міського державного об’єднання телебачення і радіомовлення Юрія ПІВНЯ, а секретаріат Президента України, мабуть, взагалі не зацікавлений у виконанні чинних указів Президента, бо до цього часу на адресу часопису «Промінь Просвіти» навіть не надійшло повідомлення про те, що моє звернення отримане.

Тож з огляду на це я вважаю, що 16 травня (а якщо не дозволить стан здоров’я або зміняться обставини, то 19 травня 2008 року) я піду на свою четверту протестну акцію шляхом голодування навпроти приміщення Дніпропетровської облдержадміністрації. Про це вже письмово повідомлено і голову облдержадміністрації, і прокурора Дніпропетровської області. Але справа в іншому…

Попри мою вимогу виконати рішення судів (апеляційного і Верховного) щодо журналістки Олени МАКОВІЙ, відповіді про це від Юрія ПІВНЯ не надійшло, а у кабінеті, де вона працює, і досі не встановили телефон, їй не видали посвідчення редактора радіомовлення, і тільки сьогодні, 6 травня 2008 року, їй належним чином (під підпис) дали завдання на наступні дні. Але як вона їх буде виконувати без посвідчення і без телефону? Крім того, керівники залишилися в телерадіоорганізації всі ті ж, які до цього десятками й сотнями нізащо бракували її інформації й передачі, «біле» називаючи «чорним», які припинили вихід цілої низки її авторських програм і не допускали не тільки до прямого ефіру, а й взагалі до мікрофону. Тобто, їй у цій ситуації залишається чекати тільки чергового звільнення. А на іншу роботу годі й сподіватись, а тому редколегія часопису знову наполовину складатиметься з безробітних. І що – знову місяці й роки витрачати на суди?!

А якщо редактор «Червоного гірника» Володимир ШТЕЛЬМАХ під тиском щось і відповість про якісь там опубліковані в газеті матеріали (це ще одна моя вимога) про криворіжців – воїнів УПА (тільки де він там їх знайде?), але ж цей багатолітній журналіст-номенклатурник і пенсіонер і надалі, бувши при цьому ще й пенсіонером, залишиться на своїй керівній посаді, а газета й надалі мало матиме на своїх сторінках якийсь зв’язок із реаліями Кривого Рогу. Так само – і з іншими вимогами…

Більше того, днями Криворізька міська рада вслід за міським головою Юрієм ЛЮБОНЕНКОМ начхала на городян з висоти свого становища і, не порадившись з криворіжцями, присвоїла звання «Почесний громадянин міста Кривого Рогу» директору концерну «Укрудпром» і одночасно члену виконкому міськради Валерію КОЛОСОВУ. При цьому - не назвавши ні під час сесії міськради, ні після неї нашим журналістам жодного прізвища з числа інших 19-ти кандидатів, жодного прізвища комісії (а чи була взагалі така?), яка нібито розглядала інших претендентів на це звання. Криворізькі народні обранці начхали й на пропозицію свого колеги, редактора часопису «Вестник Кривбасса» Володимира ГОНЧАРА, зняти це питання з обговорення, бо є люди більш достойні: такі, як лауреат Шевченківської премії художник-монументаліст Григорій СИНИЦЯ в рік відзначення його 100-річчя. Він сказав, що вся фракція БЮТ з цієї причини за Валерія КОЛОСОВА не буде голосувати. Але міськрада все-таки зробила свою чорну справу…

Тож з огляду на це все я й думаю: «А що ж нам, українцям, у такій ситуації робити, коли влада відверто на нас чхає (чи вже плює?)?». То що, ставати терористами чи вже брати до рук вила, аби встановити, врешті, владу не політиканів-невігласів, а нашу: УКРАЇНСЬКУ? Адже і в Загальній декларації прав людини, і в Конституції у нас є право на повстання. І ніхто його (поки Конституцію різні невігласи не змінили) у нас цього права ніхто не відбирав…

Сергій ЗІНЧЕНКО,
редактор часопису «Промінь Просвіти», м. Кривий Ріг