Чому у Київраді мають бути українські націоналісти
05/16/2008 | Богдан Червак
Чому в меріях Парижу і Лондона, Мадрида і Берліна засідають націоналісти? Погодьмося, така постановка питання принайменше здивувала б французів, англійців, іспанців та німців. В Україні усе не так. В Україні – українським націоналістам треба буквально «прориватися» до влади, щоб зробити останню українською не лише за назвою, а передусім за змістом, формою і духом.
У даному випадку «битва» за владу у Києві, яка з кожним днем грозить перерости у «війну», нічим не різниться за «битву» за владу в Україні, де парламент, уряд та інші гілки влади важко назвати «національними», «українськими», або такими, що стоять на сторожі інтересів нації і держави.
Більше того, сьогодні є всі підстави стверджувати, що чинна київська влада, не лише корумпована, як про це говорять практично усі її опоненти, а й глибоко антиукраїнська, що неприпустимо для однієї з найбільших європейських столиць.
Коли йдеться про київську владу, то кияни, можливо, вперше з часів німецької та радянської окупації зіткнулися із своєрідним антиукраїнським гуманітарним феноменом. Його суть полягає в ігноруванні владою будь-яких національних, культурних та історичних традицій українців, що проживають у Києві та вважають це місто своїм.
Вдумаймося, міський голова найбільшого українського міста принципово ігнорує українську мову. Правда, слід визнати: якщо не брати до уваги Ярослава Мудрого, то жоден володар Києва, не відрізнявся особливими знаннями української мови. Але «мовлення» нинішнього «мера» – це відверта наруга над державним статусом української мови та всіма громадянами України, які поважають мову титульної нації. При цьому ігнорування ним української мови – акт свідомої поведінки. Досвід останніх років показує, що при бажанні високопосадовці доволі легко опановують державну мову та користуються нею. Прикладом можуть слугувати політичні антиподи Віктор Янукович та Юлія Тимошенко, які досягли значного прогресу в оволодінні рідною мовою. Натомість «мер усіх киян» – зразок мовного невігластва та принципового несприйняття мови, якою розмовляють більшість мешканців столиці.
Важко пригадати бодай одну гуманітарну чи культурну ініціативу нинішнього міського голови та міської ради, яка б спрямовувалася на утвердження культурних цінностей та традицій українського народу. Тим часом Київ стрімко втрачає національний образ та нагадує місто, де, з одного боку, законсервовано дух радянської епохи у вигляді пам’ятника Леніну на Бессарабській площі, а з другого – місту вперто нав’язується псевдоєвропейський стиль через засилля англомовної реклами та розважальних закладів західного типу.
Сьогодні перед київською громадою, а відтак столичною владою стоїть низка важливих викликів, відповіді на які стануть ілюстрацією спроможності Києва бути справжньою українською столицею.
Скажімо, вже довший кияни очікують, щоб їхня влада виконала Указ Президента України «Про заходи у зв'язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні», яким, в тому числі й київські владі в установленому порядку доручається вжити «заходів щодо демонтажу пам'ятників та пам'ятних знаків, присвячених особам, причетним до організації та здійснення Голодомору 1932-1933 років в Україні та політичних репресій, а також щодо перейменування в установленому порядку вулиць, площ, провулків, проспектів, парків та скверів у населених пунктах України, назви яких пов'язані з такими особами».
У столиці ж до цих пір безліч пам'ятків катам українського народу, а чимало вулиць носять назви вождів комуністичного режиму, безпосередньо причетних до Голодомору. Найвища пора демонтувати пам'ятники найодіознішим особам комуністичного режиму Леніну, Косіору, Петровському, Чубарю, Мануїльському, Крупській.
Уже в травні цього року українці в Україні та за кордоном відзначатимуть 70-ту річницю з дня трагічної загибелі одного з найавторитетніших діячів національно-визвольного руху доби УНР, засновника і першого голови Організації Українських Націоналістів полковника Євгена Коновальця. У цьому зв’язку представники багатьох громадських організації, партій, широкі кола української інтелігенції справедливо вимагають, щоб прах полковника було перевезено із Роттердама до Києва, а в самій столиці на належному рівні організовано його перепоховання. На заваді стоїть лише одне: немає гарантій, певності, що чинна київська влада сповна усвідомлює значення і велич постаті Коновальця та спроможна увіковічнити його пам’ять на високому державному рівні. Але ж Є.Коновалець не єдиний із великих українців, хто має «повернутися» на Батьківщину до Києва. Коли це станеться? Чи довго чекати?
А скільки можна терпіти зневажливе ставлення київського офіціозу до пам’яті іншої великої українки – поетеси, члена ОУН Олени Теліги. Більше десятка років у Бабиному Яру на її честь та на вшанування пам’яті сотень інших замордованих нацистами у 1941-1942 роках українських патріотів стоїть скромний християнський хрест. Час і негода роблять свою справу, а тому є реальним побоювання, що хрест у будь-який момент може звалитися. Про це київську владу було не одноразово попереджено. Також неодноразово наголошувалося, що у Бабиному Яру давно пора спорудити бодай скромну каплицю на честь загиблих тут українців, якщо ми не на словах, а на ділі дбаємо про відновлення історичної й національної справедливості. Яка реакція влади? Немає жодної.
Комусь може видатися, що наведені приклади не сповна віддзеркалюють проблеми киян. Мовляв, соціальні, демографічні, побутові та інші «соціально-економічні», або як писав Іван Франко «шлункові» проблеми, їх хвилюють більше. Але якщо київська влада не може, чи не хоче розв’язувати пекучі проблеми національного життя Києва, то чи має вона право називатися столичною, українською, справедливою і ефективною?
Нині кияни отримали черговий шанс обрати в Києві українську владу. Для цього треба лише прийти до виборчих дільниць, отримати бюлетень, знайти там список українських націоналістів та проголосувати за нього. Це буде гідна відповідь на головний виклик сьогодення, який свідчитиме, що кияни як і парижани, лондонці, берлінці чи мадрідці хочуть бути господарями свого міста, яке зветься столицею Української держави.
У даному випадку «битва» за владу у Києві, яка з кожним днем грозить перерости у «війну», нічим не різниться за «битву» за владу в Україні, де парламент, уряд та інші гілки влади важко назвати «національними», «українськими», або такими, що стоять на сторожі інтересів нації і держави.
Більше того, сьогодні є всі підстави стверджувати, що чинна київська влада, не лише корумпована, як про це говорять практично усі її опоненти, а й глибоко антиукраїнська, що неприпустимо для однієї з найбільших європейських столиць.
Коли йдеться про київську владу, то кияни, можливо, вперше з часів німецької та радянської окупації зіткнулися із своєрідним антиукраїнським гуманітарним феноменом. Його суть полягає в ігноруванні владою будь-яких національних, культурних та історичних традицій українців, що проживають у Києві та вважають це місто своїм.
Вдумаймося, міський голова найбільшого українського міста принципово ігнорує українську мову. Правда, слід визнати: якщо не брати до уваги Ярослава Мудрого, то жоден володар Києва, не відрізнявся особливими знаннями української мови. Але «мовлення» нинішнього «мера» – це відверта наруга над державним статусом української мови та всіма громадянами України, які поважають мову титульної нації. При цьому ігнорування ним української мови – акт свідомої поведінки. Досвід останніх років показує, що при бажанні високопосадовці доволі легко опановують державну мову та користуються нею. Прикладом можуть слугувати політичні антиподи Віктор Янукович та Юлія Тимошенко, які досягли значного прогресу в оволодінні рідною мовою. Натомість «мер усіх киян» – зразок мовного невігластва та принципового несприйняття мови, якою розмовляють більшість мешканців столиці.
Важко пригадати бодай одну гуманітарну чи культурну ініціативу нинішнього міського голови та міської ради, яка б спрямовувалася на утвердження культурних цінностей та традицій українського народу. Тим часом Київ стрімко втрачає національний образ та нагадує місто, де, з одного боку, законсервовано дух радянської епохи у вигляді пам’ятника Леніну на Бессарабській площі, а з другого – місту вперто нав’язується псевдоєвропейський стиль через засилля англомовної реклами та розважальних закладів західного типу.
Сьогодні перед київською громадою, а відтак столичною владою стоїть низка важливих викликів, відповіді на які стануть ілюстрацією спроможності Києва бути справжньою українською столицею.
Скажімо, вже довший кияни очікують, щоб їхня влада виконала Указ Президента України «Про заходи у зв'язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні», яким, в тому числі й київські владі в установленому порядку доручається вжити «заходів щодо демонтажу пам'ятників та пам'ятних знаків, присвячених особам, причетним до організації та здійснення Голодомору 1932-1933 років в Україні та політичних репресій, а також щодо перейменування в установленому порядку вулиць, площ, провулків, проспектів, парків та скверів у населених пунктах України, назви яких пов'язані з такими особами».
У столиці ж до цих пір безліч пам'ятків катам українського народу, а чимало вулиць носять назви вождів комуністичного режиму, безпосередньо причетних до Голодомору. Найвища пора демонтувати пам'ятники найодіознішим особам комуністичного режиму Леніну, Косіору, Петровському, Чубарю, Мануїльському, Крупській.
Уже в травні цього року українці в Україні та за кордоном відзначатимуть 70-ту річницю з дня трагічної загибелі одного з найавторитетніших діячів національно-визвольного руху доби УНР, засновника і першого голови Організації Українських Націоналістів полковника Євгена Коновальця. У цьому зв’язку представники багатьох громадських організації, партій, широкі кола української інтелігенції справедливо вимагають, щоб прах полковника було перевезено із Роттердама до Києва, а в самій столиці на належному рівні організовано його перепоховання. На заваді стоїть лише одне: немає гарантій, певності, що чинна київська влада сповна усвідомлює значення і велич постаті Коновальця та спроможна увіковічнити його пам’ять на високому державному рівні. Але ж Є.Коновалець не єдиний із великих українців, хто має «повернутися» на Батьківщину до Києва. Коли це станеться? Чи довго чекати?
А скільки можна терпіти зневажливе ставлення київського офіціозу до пам’яті іншої великої українки – поетеси, члена ОУН Олени Теліги. Більше десятка років у Бабиному Яру на її честь та на вшанування пам’яті сотень інших замордованих нацистами у 1941-1942 роках українських патріотів стоїть скромний християнський хрест. Час і негода роблять свою справу, а тому є реальним побоювання, що хрест у будь-який момент може звалитися. Про це київську владу було не одноразово попереджено. Також неодноразово наголошувалося, що у Бабиному Яру давно пора спорудити бодай скромну каплицю на честь загиблих тут українців, якщо ми не на словах, а на ділі дбаємо про відновлення історичної й національної справедливості. Яка реакція влади? Немає жодної.
Комусь може видатися, що наведені приклади не сповна віддзеркалюють проблеми киян. Мовляв, соціальні, демографічні, побутові та інші «соціально-економічні», або як писав Іван Франко «шлункові» проблеми, їх хвилюють більше. Але якщо київська влада не може, чи не хоче розв’язувати пекучі проблеми національного життя Києва, то чи має вона право називатися столичною, українською, справедливою і ефективною?
Нині кияни отримали черговий шанс обрати в Києві українську владу. Для цього треба лише прийти до виборчих дільниць, отримати бюлетень, знайти там список українських націоналістів та проголосувати за нього. Це буде гідна відповідь на головний виклик сьогодення, який свідчитиме, що кияни як і парижани, лондонці, берлінці чи мадрідці хочуть бути господарями свого міста, яке зветься столицею Української держави.
Відповіді
2008.05.16 | сябр(справжній)
таких ідіотів, як наші суперпупернаціоналісти, в європі тримають
на маргінесі. ОУн (б) і ОУН (м) в сучасній Україні - цілком маргінальні організації без чіткої програми дій та широкої підтримки. ну про КУН ім. Льохи Мерседеса я взагалі мовчу, як і про тягнивбока.2008.05.16 | Наталка
Світ вважає за рабів ідіотів, які власних патріотів поборюють!
"Доборолась Україна до самого краю, гірше ляха свої діти її розпинають"Т. Шевченко
ПС Досвід та технології ОУН-УПА вивчали найсильніші армії світу. Рабам замість того, щоб прирівнюватись до 5-ї колони, краще піти комусь лапу полизати, може кістку під стіл кинуть...
2008.05.16 | сябр(справжній)
Re: Світ вважає за рабів ідіотів, які власних патріотів поборюють!
досить баєчок! Технольоггії ОУН-УПа в кінцевому підсумку призвели до поразки. до того ж ми зараз говоримо про вибори до Києвради, а не про організацію партизанського руху. А от тут сучасні укрнаціоналісти - повні дебіли.2008.05.17 | Наталка
А яка різниця хто мером стане при цій владі?
Київ і далі будуть так само дерибанити, продавати та забудовувати.2008.05.17 | саша_нічна варта
Це хто, Івченко-Мерседес?
2008.05.17 | 2
А процентная норма будет?
А процентная норма будет? Сам Тягнибок обещал, однако.2008.05.17 | 2
Может ли настоящий националист
сравнивать Ющенко с всего лишь Выговским?http://www.pravda.com.ua/news/2008/5/15/75827.htm
По мне, он больше смахивает на Александра Македонского. А Тягнибок, соответственно, на вице-короля Индии.
2008.05.17 | Володимир
Re: Может ли настоящий националист
Скажеш, коли сміятися.2008.05.17 | 2
Смеяться по приведенной выше ссылке
особенно в месте о хронически больном народе, не понимающем своих вождей2008.05.19 | Николай Чернигов
Дам еще одну ссылку...
...чтобы Берлагу с Балогой не перепутали!http://slon.nsys.by/library/index.php3?action=readtext&id=138&p=36
"-- Я вице-король Индии! -- крикнул Берлага, оглянувшись на санитара.
Безумец даже не посмотрел в сторону бухгалтера. Болезненно морщась, он снова принялся собирать свои мысли, разбежавшиеся от дикого крика Берлаги. Но зато к вице-королю подошел низкорослый идиот и, доверчиво обняв его за талию, сказал несколько слов на птичьем языке.
-- Что? -- искательно спросил перепугавшийся Берлага,
-- Эне, бэнэ, раба, квинтер, финтер, жаба, -- явственно произнес новый знакомый."
2008.05.19 | Николай Чернигов
А я так до слез смеялся.
Володимир пише:> Скажеш, коли сміятися.
Тягнибок - преемник Берлаги.
2008.05.20 | 2
Похожи они тем, что оба симулянты.
2008.05.17 | Mossad
вихід є!
"владу в Україні, де парламент, уряд та інші гілки влади важко назвати «національними», «українськими»"Ну то вперед, попрохайте у Леонід Міхалича грошей на резервацію (він добрий, він дасть), відкривайте у ній країну Українцію і мувайте туди. Можна навіть дати доступ до води, щоби Українція займалася річковою торгівлею.
А на громадянах України паразитувати нічого.
До речі, національною цю владу якраз можна назвати -- адже її обрано народом, а народ-правитель, колективний демократ і є нація.
Ви були би праві, якби написали не є "племінною", не належить до вашого трайбу, і т.д. Але це правильно, бо племен багато (наприклад, застиглі у своєму культурному розвитку наприкінці, мабуть, 19 ст. "канадійські українці"), а Україна -- одна.
2008.05.17 | Sean
Re: Чому у Київраді мають бути українські націоналісти
Богдан Червак пише:> Правда, слід визнати: якщо не брати до уваги Ярослава Мудрого, то жоден володар Києва, не відрізнявся особливими знаннями української мови.
А Ярослав таки відрізнявсь знанням саме української? Від Володимира? Чи від наступників? Чи від галицьких князів?
> Важко пригадати бодай одну гуманітарну чи культурну ініціативу нинішнього міського голови та міської ради, яка б спрямовувалася на утвердження культурних цінностей та традицій українського народу. Тим часом Київ стрімко втрачає національний образ та нагадує місто, де, з одного боку, законсервовано дух радянської епохи у вигляді пам’ятника Леніну на Бессарабській площі, а з другого – місту вперто нав’язується псевдоєвропейський стиль через засилля англомовної реклами та розважальних закладів західного типу.
А які закладі потрібні - східного типу? Гарем, караван-сарай і зиндан?
> Скажімо, вже довший кияни очікують
Перелік киян можна? Ну, скажімо, я трохи очікую, а ще хто?
> У столиці ж до цих пір безліч пам'ятків катам українського народу, а чимало вулиць носять назви вождів комуністичного режиму, безпосередньо причетних до Голодомору. Найвища пора демонтувати пам'ятники найодіознішим особам комуністичного режиму Леніну, Косіору, Петровському, Чубарю, Мануїльському, Крупській.
А чом не з енкаведистів на Либідьскій?
> Уже в травні цього року українці в Україні та за кордоном відзначатимуть 70-ту річницю з дня трагічної загибелі одного з найавторитетніших діячів національно-визвольного руху доби УНР, засновника і першого голови Організації Українських Націоналістів полковника Євгена Коновальця.
Я правильно розумію, що за версією автора якісь українці таки відзначатимуть річницю загибелі полковника? Може краще вшанувати пам'ять?
> Нині кияни отримали черговий шанс обрати в Києві українську владу. Для цього треба лише прийти до виборчих дільниць, отримати бюлетень, знайти там список українських націоналістів
це хто?
> та проголосувати за нього. Це буде гідна відповідь на головний виклик сьогодення, який свідчитиме, що кияни як і парижани, лондонці, берлінці чи мадрідці хочуть бути господарями свого міста, яке зветься столицею Української держави.
Cтолицею Українською держави Київ звався 1918 року - за Гетьманату
2008.05.19 | Наталка
Шоне, що за примітив женете? Змучені?
Ви мене розчаровуєте.2008.05.19 | Sean
а я Вас і не намагався зачарувати
Наталка пише:> Ви мене розчаровуєте.
2008.05.17 | Горицвіт
не жоден володар
Богдан Червак пише:> Правда, слід визнати: якщо не брати до уваги Ярослава Мудрого, то жоден володар Києва, не відрізнявся особливими знаннями української мови.
Не скажу, як з "особливими знаннями мови" (що це таке, до речі?), але Омельченко говорив українською і Косаківський, принаймні офіційно - теж.
2008.05.17 | Дима
Ха-ха-ха! В Берлине у власти посткоммунисты!!!
Ха-ха-ха! В Берлине у власти Социал-демократы и посткоммунисты!!!2008.05.18 | 12323534
Re: Чому у Київраді мають бути українські націоналісти
Я думаю, что в мериях западноевропейских городов есть националисты, потому что эти националисты - не национально-озабоченные идиоты. Если человек пишет, что Ленин, умерший в 1924 году, имеет отношение к организации голодомора 1932-33 года, то это - клиника. Тут больше добавить нечего. То есть, либо клинический придурок, либо полный невежда. Тогда нужно ещё обвинить в организации голодомора 1932 года, например, Карла Маркса. Или Фридриха Энгельса.2008.05.19 | Наталка
Ідіотам про ТРИ Голодомори, які пережила Україна
Богдан не говорить, що Ленін був відповідальний за Голодомор 32-33 років. Хоча я вважаю, що таки був - бо приніс червоний терор на нашу землю, який пізніше породив сталіних, бєрій, кагановічєй і прочєй сатани.Ленін, невігласе, був відповідальний за перший Голодомор. Всі три Голодомори забрали близько 12 млн українських життів.
2008.05.19 | 12323534
Небольшой ликбез для полных невежд.
В конце своей жизни Ленин ввёл Новую экономическую политику, что положило конец голоду и разрухе. Сам Ленин подчёркивал, что «НЭП — это всерьёз и надолго!». Если бы Ленин не умер, и власть в стране не захватили сталины, берии и кагановичи (расстреляв всех старых большевиков), голодомора 1932-33, безусловно, не было бы.Что касается Богдана, то он пишет только про один голодомор 1932-33. При этом, виновными в нём считает, наряду с прочими, и тех, кто умер задолго до его возникновения.
Сначала:
"вже довший кияни очікують, щоб їхня влада виконала Указ Президента України «Про заходи у зв'язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні», яким, в тому числі й київські владі в установленому порядку доручається вжити «заходів щодо демонтажу пам'ятників та пам'ятних знаків, присвячених особам, причетним до організації та здійснення Голодомору 1932-1933 років в Україні та політичних репресій, а також щодо перейменування в установленому порядку вулиць, площ, провулків, проспектів, парків та скверів у населених пунктах України, назви яких пов'язані з такими особами»."
потом:
"Найвища пора демонтувати пам'ятники найодіознішим особам комуністичного режиму Леніну, Косіору, Петровському, Чубарю, Мануїльському, Крупській."
Если ты хочешь демонтировать памятник Ленину- то агитируй за демонтаж памятника Ленину. Голодомор 1932-33 зачем сюда приплетать?
Именно этим-полным отстутствием логики, культуры, здравого смысла и образования и отличаются отечественные националисты. Поэтому, и не избирают их.
Наталка пише:
> Богдан не говорить, що Ленін був відповідальний за Голодомор 32-33 років. Хоча я вважаю, що таки був - бо приніс червоний терор на нашу землю, який пізніше породив сталіних, бєрій, кагановічєй і прочєй сатани.
>
> Ленін, невігласе, був відповідальний за перший Голодомор. Всі три Голодомори забрали близько 12 млн українських життів.
2008.05.21 | Николай Чернигов
Краткий курс, да и только!
12323534 пише:> В конце своей жизни Ленин ввёл Новую экономическую политику, что положило конец голоду и разрухе. Сам Ленин подчёркивал, что «НЭП — это всерьёз и надолго!». Если бы Ленин не умер, и власть в стране не захватили сталины, берии и кагановичи (расстреляв всех старых большевиков), голодомора 1932-33, безусловно, не было бы.
Один дедушка Ленин - хороший был вождь,
А все остальные - такие дураки!
2008.05.18 | Чучхе
Прикмета в тему від Костенка (/)
http://www.unp-ua.org/clients/unp.nsf/0/1323808CAF3C3270C225743E004A867F?OpenDocumentЮрій КОСТЕНКО знає прикмету: якщо в раді немає правих, вона не допрацює свій термін
«Попередня Верховна Рада протрималася лише рік – у ній вперше за історію незалежності не було представників українських, правих сил. У 2006 році до Київради також потрапили лише мегаблоки. І Київрада без проукраїнських партій не пропрацювала повний термін – її розпустили!» - на таку закономірність звертає увагу лідер Української народної партії, народний депутат України Юрій КОСТЕНКО.
На його переконання, «існує суттєва різниця між «патріотизмом щодо свого міста і країни» та «патріотизмом щодо своєї кишені»», і «саме ця різниця особливо рельєфно проявилася в роботі Київради останнього скликання».
КОСТЕНКО відзначає й ще один з наслідків відсутності правих у Київраді: «Сьогодні потрапивши до Києва, так одразу й не скажеш, столицею якої держави він є: вулиці з англомовними вивісками, російськомовні реклама та переважна більшість преси, мер, що ніяк не довчить українську, русомовні продавці в магазинах... Коли при владі фінансовий інтерес, а не політичні сили, всі інші теми, окрім «купи-продай», опиняються на задвірках».
«Зробити Київ українським», – таке завдання КОСТЕНКО бачить перед новим мером та новою Київською міською радою. Він зазначає, що це – один з пунктів програми кандидатів до Київради від Української народної партії. Реалізація цього завдання, вважає політик, «можлива лише за присутності в Київраді правих політичних сил».
2008.05.19 | Мартинюк
Цікава прикмета
Без націоналістів нардепівський народ починає бридку колотнечу за майно і бабло...2008.05.19 | Николай Чернигов
Ай да Костенко! Ай да сукин сын!
Чучхе пише:> На його переконання, «існує суттєва різниця між «патріотизмом щодо свого міста і країни» та «патріотизмом щодо своєї кишені»»...
Конечно же разница существует! Хотите пример?
> КОСТЕНКО: ...вулиці з англомовними вивісками, російськомовні реклама та переважна більшість преси, мер, що ніяк не довчить українську, русомовні продавці в магазинах...
Это, часом, не по списку УНП идет журналист киевской газеты, не имеющей украинской инет-версии?
http://pk.kiev.ua/view/2008/05/19/105525.html
И как словами данного журналиста можно охарактеризовать спичи Костенко? Правильно, КОМПАНЕЙЩИНА!
2008.05.19 | harnack
Згадаймо, що історично Київ колись належав хозарятам! Пам'ять?
2008.05.19 | пан Roller
А фанов у них много?
2008.05.19 | марійка
Re: Чому у Київраді мають бути українські націоналісти
А всі інші, крім націоналістів, будуть присутні у Київраді? Чи для них існуватиме відсоткова норма, а пізніше їх до гетто переселять?2008.05.19 | Наталка
Дайош гетто українцям! Владу Київради - "всім іншим"!!!
Як казав мій покійний дідусь "бідні, дурні і додому далеко"...2008.05.19 | Николай Чернигов
Это, конечно, киевлянам решать...
...но что-то у меня сегодня смешливое настроение.Богдан Червак пише:
> Вдумаймося, міський голова найбільшого українського міста принципово ігнорує українську мову.
Ну вот, а говорите, что украинский националист! Вы украинский язык цените? Вы представляете себе, если бы Лёня говорил по-украински? Азаров отдыхает!
> якщо не брати до уваги Ярослава Мудрого, то жоден володар Києва, не відрізнявся особливими знаннями української мови.
Я, конечно, с ним не общался, поэтому остается поверить Вам. Думаю, Черновецкий, и вправду, знает украинский хуже, чем подзащитный Табачника.
> Досвід останніх років показує, що при бажанні високопосадовці доволі легко опановують державну мову та користуються нею.
А мои уши подсказывают мне, что в случае с Лёней, Ходжа Насреддин (даже наш, львовский
> Тим часом Київ стрімко втрачає національний образ та нагадує місто, де, з одного боку, законсервовано дух радянської епохи у вигляді пам’ятника Леніну на Бессарабській площі, а з другого – місту вперто нав’язується псевдоєвропейський стиль через засилля англомовної реклами та розважальних закладів західного типу.
Что-то, учась в Киеве, не замечал "национальный образ" Киева дальше раскладок перед Главпочтаптом. А перспективы очерчены в целом верно...
> Скажімо, вже довший кияни очікують, щоб їхня влада виконала Указ Президента України «Про заходи у зв'язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні», яким, в тому числі й київські владі в установленому порядку доручається вжити «заходів щодо демонтажу пам'ятників та пам'ятних знаків, присвячених особам, причетним до організації та здійснення Голодомору 1932-1933 років в Україні та політичних репресій, а також щодо перейменування в установленому порядку вулиць, площ, провулків, проспектів, парків та скверів у населених пунктах України, назви яких пов'язані з такими особами».
Приведите данные каких-нибудь соцопросов, где данная проблема считается киевлянами приоритетной.
> У столиці ж до цих пір безліч пам'ятків катам українського народу, а чимало вулиць носять назви вождів комуністичного режиму, безпосередньо причетних до Голодомору. Найвища пора демонтувати пам'ятники найодіознішим особам комуністичного режиму Леніну, Косіору, Петровському, Чубарю, Мануїльському, Крупській.
Снести, однозначно! Только шестое чуство мне подсказывает, что на освободившемся месте появятся шинок "Йди до біса!" и вареничная "Орандаренко і сынъ".
> А скільки можна терпіти зневажливе ставлення київського офіціозу до пам’яті іншої великої українки – поетеси, члена ОУН Олени Теліги. Більше десятка років у Бабиному Яру на її честь та на вшанування пам’яті сотень інших замордованих нацистами у 1941-1942 роках українських патріотів стоїть скромний християнський хрест.
И тут я Вас поддерживаю. Разве "скромний християнський хрест" может венчать могилу? ТОЛЬКО МАВЗОЛЕЙ!
> Також неодноразово наголошувалося, що у Бабиному Яру давно пора спорудити бодай скромну каплицю на честь загиблих тут українців, якщо ми не на словах, а на ділі дбаємо про відновлення історичної й національної справедливості. Яка реакція влади? Немає жодної.
А Вас, националистов, сколько в городе, что Вы не в состоянии соорудить скромную часовню героям?
> Комусь може видатися, що наведені приклади не сповна віддзеркалюють проблеми киян. Мовляв, соціальні, демографічні, побутові та інші «соціально-економічні», або як писав Іван Франко «шлункові» проблеми, їх хвилюють більше.
Что их волнует Вы сможете узнать по результатам выборов.
2008.05.20 | марійка
Re: Чому у Київраді мають бути українські націоналісти
Хочу ще додати. Так, сидять німці у Німкччині, французи - у Франції тощо. Але німці - це громадяни Німеччини, французи - Франції. І жодній людині не спаде на думку з’ясовувати їх етнічну належність. за це передбачена кримінальна відповідальність. Вам не потрібні розумні, досвідчені люди у раді, головне - щоб вони були "чистокровні арійці". З таким ставленням Україна не має майбутнього. А діти вивчатимуть "Майн кампф" та расову теорію.Це буде мононаціональна держава, на кшталт Німеччини часу приходу нацистів до влади. Усіх з цим поздоровляю!