Хромая судьба (с)
05/17/2008 | Tatarchuk
Ну якщо молва не бреше, то нам нарахували Ярослава Володимировича в герої. Того самого якого не дуже освічені чиновники вперто йменують "Я. Мудрим", коли згадують про назву вулиці, державну нагороду та ВНЗ його імені.
Не заглядаючи у справочну літературу спробую намалювати ту "кульгаву долю", що її усособлює цей герой. Тільки не кажить що я не маю про історичну постать так писати - я його не ненавиджу, так само як і Гітлера з Сталіним (чесноє слово)
Короткий огляд.
Ярослав Володимирович народився в сімьї воєнного адміністратора Володимира Святославича. Можливо (тут я свічку не тримав як і мої літопісці) його матінкою була Рогніда, яку "силою взяв" Володимир, що ми його звемо Святим.
Знову ж за легендою, одного разу Рогніда вирішила вбити свого чоловіка-гвалтивника. Не вдалося, Володимир хтів її стратити, тут звідкись вибіжав кульгавий хлопчик з протянутим мечем (!) Вражений Володимир так проникся патріотизмом (надлюдяним) сина, що нікого не вбив. Так от з вірогідністю 50 на 50 то й був Ярослав (а може його брат Ізяслав, цікаво вони там що всі кульгаві були?)... Принаймні так малюють подію поети.
Підрастаючи, Ярослав отримав вотчину Новгород (не одразу а після того як кілька його братів пійшло в вирій). Новгород ви самі всі знаєте, вечно бунтував проти Києва. Володимир сам колись заскочив Києв з того Новгорода, а потім тільки й думав якби там тримати надійного намісника.
Коли Володимир важко захворів, то Ярослав показав йому свої немолочні зуби: в саму скрутну хвилину заділався сепаратистом та відмовився сплачувати данину.
Ледь не це й вбило Володимира. Але ж вмираючи той встиг розпорядитися і кому передати владу, і кого покарати. І Ярослав звісно не був в фаворі... Правда при ньому історію дещо переписували, але не досить вдало: гугль запам/ятав деякі кеши.
Всі мабуть чули про святих братів Бориса та Глеба. Вони були добрі сини Володимира, і Ярослава вони теж любили і взагалі мовляв Ярослав сприймався ними як найзаконніший володар. Не те що Святополк, що його після смерті оголосили Окаяним.
Зі святців ми мабуть знаєте, як отой Святополк наказав ганебно вбити Бориса та Глеба, і як він не додумався вбити й Ярослава і як той помстився - пішов проти нього, і воссів у Києві.
Але гугль все знає. В конунга Яріцлейва був брат Буріцлейв. Який воював на східному фронті, а як почув що в Києві буде заваруха, то прийшов разом з печенігами під Києв.
А в Яріцлейва були вірні варяги, які пійшли та вбили того Буріцлейва. А як він потім ридав над тілом брата!
Потім країна була поділена - піля загадкового зникнення та вбивства ще кількох братів - між двома: Мстиславом та Ярославом. Мстислав все по східним краям взяв під себе, навіть власноруч забив касозького кагана Редедю. А от зустрічі з рідним братом не витримав.
Запросив якось лідера своїх юга-васточних регіонів Мстислава києвський Ярослав в гості. За круглим столом посідіти, черговий меморандум обговорити, чарочку перехилити.
Не встіг Мстислав виїхати відбрата, як йому стало зле. І він вмер. А Ярослав дуже зажурився і об/єднав таки країну.
Улюблений персонаж Сталіна та водночас "гарний приклад арійського духу" в Гітлера. Цікавий персонаж.
В рік його смерті між церквами християснького світу стався великий розкол або схизма. Але до цієї історії він (сподіваюся) відношення вже не мав, і те слава Богу, хоч щось
ПС. Автор випустив деякі агіографічні моменти з життя Ярослава.
Не заглядаючи у справочну літературу спробую намалювати ту "кульгаву долю", що її усособлює цей герой. Тільки не кажить що я не маю про історичну постать так писати - я його не ненавиджу, так само як і Гітлера з Сталіним (чесноє слово)
Короткий огляд.
Ярослав Володимирович народився в сімьї воєнного адміністратора Володимира Святославича. Можливо (тут я свічку не тримав як і мої літопісці) його матінкою була Рогніда, яку "силою взяв" Володимир, що ми його звемо Святим.
Знову ж за легендою, одного разу Рогніда вирішила вбити свого чоловіка-гвалтивника. Не вдалося, Володимир хтів її стратити, тут звідкись вибіжав кульгавий хлопчик з протянутим мечем (!) Вражений Володимир так проникся патріотизмом (надлюдяним) сина, що нікого не вбив. Так от з вірогідністю 50 на 50 то й був Ярослав (а може його брат Ізяслав, цікаво вони там що всі кульгаві були?)... Принаймні так малюють подію поети.
Підрастаючи, Ярослав отримав вотчину Новгород (не одразу а після того як кілька його братів пійшло в вирій). Новгород ви самі всі знаєте, вечно бунтував проти Києва. Володимир сам колись заскочив Києв з того Новгорода, а потім тільки й думав якби там тримати надійного намісника.
Коли Володимир важко захворів, то Ярослав показав йому свої немолочні зуби: в саму скрутну хвилину заділався сепаратистом та відмовився сплачувати данину.
Ледь не це й вбило Володимира. Але ж вмираючи той встиг розпорядитися і кому передати владу, і кого покарати. І Ярослав звісно не був в фаворі... Правда при ньому історію дещо переписували, але не досить вдало: гугль запам/ятав деякі кеши.
Всі мабуть чули про святих братів Бориса та Глеба. Вони були добрі сини Володимира, і Ярослава вони теж любили і взагалі мовляв Ярослав сприймався ними як найзаконніший володар. Не те що Святополк, що його після смерті оголосили Окаяним.
Зі святців ми мабуть знаєте, як отой Святополк наказав ганебно вбити Бориса та Глеба, і як він не додумався вбити й Ярослава і як той помстився - пішов проти нього, і воссів у Києві.
Але гугль все знає. В конунга Яріцлейва був брат Буріцлейв. Який воював на східному фронті, а як почув що в Києві буде заваруха, то прийшов разом з печенігами під Києв.
А в Яріцлейва були вірні варяги, які пійшли та вбили того Буріцлейва. А як він потім ридав над тілом брата!
Потім країна була поділена - піля загадкового зникнення та вбивства ще кількох братів - між двома: Мстиславом та Ярославом. Мстислав все по східним краям взяв під себе, навіть власноруч забив касозького кагана Редедю. А от зустрічі з рідним братом не витримав.
Запросив якось лідера своїх юга-васточних регіонів Мстислава києвський Ярослав в гості. За круглим столом посідіти, черговий меморандум обговорити, чарочку перехилити.
Не встіг Мстислав виїхати відбрата, як йому стало зле. І він вмер. А Ярослав дуже зажурився і об/єднав таки країну.
Улюблений персонаж Сталіна та водночас "гарний приклад арійського духу" в Гітлера. Цікавий персонаж.
В рік його смерті між церквами християснького світу стався великий розкол або схизма. Але до цієї історії він (сподіваюся) відношення вже не мав, і те слава Богу, хоч щось
ПС. Автор випустив деякі агіографічні моменти з життя Ярослава.
Відповіді
2008.05.17 | SpokusXalepniy
Ось з того часу і повелось в Україні...
...не тих людей мудрими називати.Хоча, тема мудрості в дописі так і не розкрита. Ну, хіба що... брат лише тільки покинув гостювати почув себе зле. Невже в цьому і вся мудрість полягала?
2008.05.17 | Tatarchuk
його при житті ніхто Мудрим не називав
SpokusXalepniy пише:> ...не тих людей мудрими називати.
> Хоча, тема мудрості в дописі так і не розкрита. Ну, хіба що... брат лише тільки покинув гостювати почув себе зле. Невже в цьому і вся мудрість полягала?
Все пізнається в порівнянні. Ярослав полишив по собі ТАКИХ ярославічів, що вони за коротке правління встигли і Києв спалити кількаразів, і "шолудивого Боняка" приймати, і кожен по еміграції помотатися, і взагалі кияни викликали з білоруських дебрів князя-колдуна Вещего Всеслава. Зауважте, останього за життя Віщім звали...
Так от я думаю що на фоні ціх подій Ярослав в 1075 році, себто через 21 рік по смерті, почав здаватися мудрим. Принамйні церква тепер чтить його пам/ять саме під цім ніком та логіном.
А з точки зору половців-кипчаків його взагалі варто брати прямо в добрі духи: розтрощив торків, загубив берендеїв та знищів печенігів, і в якості нагороди отримав це східне плем/я, що аж до приходу монголів було головним степовим партнером по бізнесу для Русі
2008.05.17 | SpokusXalepniy
Ага, раскололись! Клещами надо правду из вас тянуть. :)
2008.05.17 | троль ak1001
того і диви скоро Кучму мудрим назовуть
бо Тимошенко Ющенко і Янукович таки щось спалять2008.05.17 | Tatarchuk
якщо ви про битву ярославичів з ярославною...
SpokusXalepniy слушно зауважив, що в нас не тіх мудрими називають часто. Особливо постфактум.троль ak1001 пише:
> бо Тимошенко Ющенко і Янукович таки щось спалять
Ну погодьтеся що не справа справжнього мудреця залишати всім назло по собі отаких ярославичів з ярославнами, просто заради того щоб років за 20 вас визнали мудрим
2008.05.17 | троль ak1001
неисповедимы думы народные
мало кто чего там думалглавное чего народ про них подумает, или чего ему накажуть подумать
2008.05.17 | Mercury
Чому в Ярослава з*явився нік - "Мудрий"
Пане Татарчук, якщо Ви історик, то принаймні подавайте правдиву інформацію для широкого загалу. Я розумію, що Вам, як і мені, не до вподоби п. Табачник та його махінації. Але до чого тут Ярослав? Чи він приплатив Табачнегу, щоб бути першим? У Ваших дописах, шановний пан Татарчук, є, принаймні, два недоліки: 1. Модернізація історчного минулого в оцінках та манері опису.2. Перенос Вашого особистого ставлення до п.Табачника на ЯМ. Дідусь Фройд це явище називав "трансфером".
Може, було б краще проаналізувати, про що свідчить обрання такої трійці перших: ЯМ, М. Амосов, С. Бандера? Нмд, це дуже показово та заслуговує уваги.
З повагою,
М.
Далі - коротка довідка:
http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2_%D0%9C%D1%83%D0%B4%D1%80%D1%8B%D0%B9
Древнерусские летописцы поднимают тему мудрости Ярослава начиная с «похвалы книгам», помещённой под 1037 годом в «Повести временных лет», которая состояла по их сказаниям в том, что Ярослав мудр потому, что построил храмы Святой Софии в Киеве и Новгороде, то есть посвятил главные храмы городов Софии — премудрости божьей, которой посвящён главный храм Константинополя. Тем самым Ярослав объявляет, что русская церковь стоит наравне с церковью византийской. Упомянув о мудрости, летописцы, как правило раскрывают это понятие, ссылаясь на ветхозаветного Соломона[14].
2008.05.17 | Адвокат ...
Да-с, інтєрєсно девкі пляшут!
Он, Гетьман Іван Мазепа,-- кіко церков побудував,-- і що "руSSкая церковь" го Мудрим нарекла? Навпаки,-- "впаяла" му анатему!2008.05.17 | Tatarchuk
не нада нас дурити
Mercury пише:> Пане Татарчук, якщо Ви історик, то принаймні подавайте правдиву інформацію для широкого загалу. Я розумію, що Вам, як і мені, не до вподоби п. Табачник та його махінації. Але до чого тут Ярослав? Чи він приплатив Табачнегу, щоб бути першим? У Ваших дописах, шановний пан Татарчук, є, принаймні, два недоліки: 1. Модернізація історчного минулого в оцінках та манері опису.
> Древнерусские летописцы поднимают тему мудрости Ярослава начиная с «похвалы книгам», помещённой под 1037 годом в «Повести временных лет», которая состояла по их сказаниям в том, что Ярослав мудр потому, что построил храмы Святой Софии в Киеве и Новгороде, то есть посвятил главные храмы городов Софии — премудрости божьей, которой посвящён главный храм Константинополя. Тем самым Ярослав объявляет, что русская церковь стоит наравне с церковью византийской. Упомянув о мудрости, летописцы, как правило раскрывают это понятие, ссылаясь на ветхозаветного Соломона[14].
Згаданий допис ПОМЕЩЬОНИЙ ПІД 1037 роком ажніяк не датується 1037 роком, це вам скаже будь-який джерелознавець
Я назвав найнижчу ймовірну дату коли його вперше могли назвати мудрим - 1075 рік, згадка Адама Бременського що тепер його називають мудрим і святим. Літописи датовані щонайменше 1110-ми роками, відповідно й дописи до років. Інціятива ідеалізації Ярослава ймовірно йде від Володимира Мономаха.
Mercury пише:
> 1. Модернізація історчного минулого в оцінках та манері опису.
Та я ж не приховував що це фельйєтон - по стилю видно. Але ж ніде й не надав перекручених фактів, окрім попереджень що то агіографія, а то поетичний опис.
> 2. Перенос Вашого особистого ставлення до п.Табачника на ЯМ. Дідусь Фройд це явище називав "трансфером".
Я ніяк не ставлюся до Табачника.
2008.05.17 | Mercury
Навіщо політизувати історію?
П. Татарчук, про датування літописів можна сперечатися довгий час. Ви є фаховий джерелознавець? Ви працювали з літописами? Я - ні. Читаю різні дослідження фахівців, бо, як Вам відомо, в історичні науці є спеціальні дісципліни. Але справа не в тому.Ви казали що невідомо, чого його назвали "мудрим", я пояснив, дав посилання. Ще раз:
"Ярослав мудр потому, что построил храмы Святой Софии в Киеве и Новгороде, то есть посвятил главные храмы городов Софии — премудрости божьей, которой посвящён главный храм Константинополя. Тем самым Ярослав объявляет, что русская церковь стоит наравне с церковью византийской. Упомянув о мудрости, летописцы, как правило раскрывают это понятие, ссылаясь на ветхозаветного Соломона[14]"
-- Ви не згодні що "Мудрий" завдяки будівництву храму Св. Софії - Премудрості Божої?
Адвокату ж відповім, що Мазепа, нмд, величезна постать. Але з візантійською традицією руське християнство пов*язали Св. Володимир та Ярослав. Це - факт. Якщо це комусь не подобаєься - то інша річ, та інша тема для обговорення.
2008.05.17 | Tatarchuk
не треба я згодний
Mercury пише:> П. Татарчук, про датування літописів можна сперечатися довгий час. Ви є фаховий джерелознавець? Ви працювали з літописами? Я - ні. Читаю різні дослідження фахівців, бо, як Вам відомо, в історичні науці є спеціальні дісципліни. Але справа не в тому.
Ну я просто гарно вивчав саме цей розділ джерелознавства. Та нічого складного, просто до Грушевського загляньте навіть - як він датує дописи в літописах того періоду. Можу лінків надавати... Коротко кажучи оригінальних дописів 11 століття обмаль, вік літописів - це 12 століття.
> Ви казали що невідомо, чого його назвали "мудрим", я пояснив, дав посилання. Ще раз:
> "Ярослав мудр потому, что построил храмы Святой Софии в Киеве и Новгороде, то есть посвятил главные храмы городов Софии — премудрости божьей, которой посвящён главный храм Константинополя. Тем самым Ярослав объявляет, что русская церковь стоит наравне с церковью византийской. Упомянув о мудрости, летописцы, как правило раскрывают это понятие, ссылаясь на ветхозаветного Соломона[14]"
Ну це ж ЯВНО ПОСМІРТНА характеристика, блін - що нарівні з Византийською церковью руська. Ви здається мій колега? Невже вам це не очевидно, що таке могло родитися в голові після 1054 ніяк не раніше.
> -- Ви не згодні що "Мудрий" завдяки будівництву храму Св. Софії - Премудрості Божої?
То офіційна церковна трактовка, НМД очевидно не прижиттєва. З чим ви власне сперечаєтеся - що МЕНІ НЕВІДОМО за що його насправді назвали мудрим? Чи з тим що його за життя так не звали?
А про політизацію - я вам так скажу, тепер це неминуче, то давайте вже краще ми завдамо тональність, щоб було побільше фактів і поменше вигадок. Ніж це робитимуть ті, хто окрім наведеної вами церковної агії нічого не знатимуть і не шукатимуть. Не згодні?
2008.05.17 | Mercury
Re: не треба я згодний
> >(М) -- Ви не згодні що "Мудрий" завдяки будівництву храму Св. Софії - Премудрості Божої?
>
(Т) То офіційна церковна трактовка, НМД очевидно не прижиттєва.
(М) Це в данному випадку не має значення.
(Т)З чим ви власне сперечаєтеся - що МЕНІ НЕВІДОМО за що його насправді назвали мудрим? Чи з тим що його за життя так не звали?
(М) У мене немає ніяких сумнівів в Вашій обізнаності. Припускаю Вашу правоту що його за життя так не звали. Але ж Ви написали для загалу, та й не згадали, за що саме - "мудрий", ось я і нагадав.
>
(Т) А про політизацію - я вам так скажу, тепер це неминуче, то давайте вже краще ми завдамо тональність, щоб було побільше фактів і поменше вигадок. Ніж це робитимуть ті, хто окрім наведеної вами церковної агії нічого не знатимуть і не шукатимуть. Не згодні?
(М) Згоден на 100%. Це те, на чому я наполягаю. так, на жаль, в Україні працює небагато істориків, але вони є. В іншій гілці я давав лінки на інтервью Ярослава Грицака щодо постаті С. Бандери. Грицак, Н. Яковенко - саме науково, а не іделогічно працюють з історичними фактами. Можете назвати ще когось?
2008.05.17 | Hoja_Nasreddin
Re: не треба я згодний
>Я.Грицак, Н. Яковенко - саме науково, а не іделогічно працюють з історичними фактами.Отакі твердження Грицака (зі статі за Вашим посиланням) Ви називаєте історичними фактами?!
-- Після арешту влітку 1941 року Бандера був ізольований і не зовсім розумів, що відбувається в країні
(це хто розповів Грицакові)
-- Мій світлої памяті колега Юрій Киричук пропонував провідника УПА Романа Шухевича
(в чому світлість пам'яті Киричука полягає? В тому що цей комуніст під час збирання підписів на мех-маті у Львівському університеті Франка за державність української мови був одним з трьох офіційних представників ректорату-парткому хто проводив ідеологічну обробку студентів та викладачів, переконуючи, що не можна надавати статус державної українській мові, бо - дослівно - так історично склалося. А як повіяли інші вітри то зробився чи не основним з питань ОУН,УПА та див.Галичина)
-- Ідея партизанської війни здавалася Бандері мало амбітною, замало романтичною
(цікавий науковий факт)
-- Євген Стахів, який подає цей лист, твердить, що коли б Гітлер запропонував співпрацю українцям, то Бандера без вагання став би українським Квіслінгом.
(але твердження науковця Грицака)
-- Хоча це й звучить парадоксально, але українські націоналісти і Кремль, хоча й взаємно себе ненавиділи, але в певних справах їх погляди були досить подібними.
(де ж наукове обгрунтування парадоксу)
-- Соціологічні опитування показують, що коли йдеться про симпатію українців, то Степан Бандера займає одне з останніх місць поряд із Петлюрою та Сталіним
(а це взагалі локшина типу соцопитувань а-ля київські вибори)
-- Ідеологія і практика українського націоналізму в 30-х роках пригадує нацизм і, передусім, італійський фашизм
(отакої! Вітренко відпочиває)
-- Бандера і його прихильники ставили собі за мету атакувати не лише польські структури, а й українські, які діяли легально
(якщо мали за мету але не зробили - як Грицак здогадався, а якщо атакували - де факти)
Отож, дане інтерв'ю більше нагадує "заспокійливі ліки", аніж науковий підхід. Як на мене, річ ясна.
2008.05.17 | Mercury
Re: не треба я згодний
Hoja_Nasreddin пише:> Отакі твердження Грицака (зі статі за Вашим посиланням) Ви називаєте історичними фактами?!
> Отож, дане інтерв'ю більше нагадує "заспокійливі ліки", аніж науковий підхід. Як на мене, річ ясна.
-- Полемізуйте, змістовно доведіть свої думки і це буде добре. Сучасна ґуманітарна думка тільки так й існує - в змістовній полеміці. Все інше - ідеолоґія того чи іншого кольору, але ми же кажемо за ґуманітарну наукову історичну думку. До того ж, Ґрицак мешкає у Львові, де його позиція дослідника може завжди бути опонованою протилежною. Це нормальний стан речей.
2008.05.17 | Адвокат ...
То. як я Вас вірно зрозумів,-- уся "мудрість" ЯМ полягала
у поєднанні з візантійською традицією?Йой, краще б римською!
2008.05.17 | Mercury
Іншої історії для Вас у мене немає
«Історикам не залишається нічого іншого, як тільки методичне зняття позолоти з постатей, яким поставлено пам'ятники: комуністичні - зі Сходу, націоналістичні - із Заходу. Лише так колись наведемо лад із власною історією»Ярослав Грицак.
2008.05.17 | Адвокат ...
Панові Грицаку,-- скрєбок в рукі!
2008.05.17 | Mossad
молодець конунг Ярослав, всіх об'єднав!
Переможців не судять.А страждає бідний Татарчук, що не смердючий терорист переміг, якого німці випустили з польської тюрми і який рябчиків жував у "концтаборі". Мабуть, дехто денщик Ющенко наливав йому запашної німецької кави.
2008.05.17 | Адвокат ...
Як на Вашу обізнаність спогляну, так і думаю:
що Ви,-- певно,-- були молодшим асистентом "подавальника запашної німецької кави", а "па ходу пієси",-- "тирілі рябчіков".От звідка взяли сь "цивілізовані"
"українці"ґебівці.2008.05.17 | Tatarchuk
Re: молодець конунг Ярослав, всіх об'єднав!
Mossad пише:> Переможців не судять.
А хто його судить? Просто його життя. Якщо воно вам подобається, наздоровьячко.
> А страждає бідний Татарчук, що не смердючий терорист переміг, якого німці випустили з польської тюрми і який рябчиків жував у "концтаборі". Мабуть, дехто денщик Ющенко наливав йому запашної німецької кави.
Знову мімо: мені абсолютно пофіг було і є хто там переміг. Я не слідкував за перебігом подій аж до вчорашньої півночи, після перегляду одного з перших попсових шоу. Чи ви доводитимете про високий рівень шоу?
2008.05.17 | Hoja_Nasreddin
Катта рахмат Татарчукови, дістав насолоду від тексту
2008.05.17 | Капітаан Немо
У Славка просто кращий піар
Хоч гривня вже трохи зінфлювала, але... не кожен з кандидатів мав свого патрета на гривні.А за Шеву обідно.
2008.05.17 | Mercury
Шева - поза конкуренцією
Капітаан Немо пише:> Хоч гривня вже трохи зінфлювала, але... не кожен з кандидатів мав свого патрета на гривні.
> А за Шеву обідно.
А якщо по суті, то Шеву зробили іконою, вихлостивши його живу душу. Це сігнал для того, щоб замислитись і відродити живе, а не замулене сприйняття творчості Шевченка.
2008.05.17 | Volodymir
+ крівая (:с)
2008.05.17 | Hoja_Nasreddin
Re: Хромая судьба (с)
>Всі мабуть чули про святих братів Бориса та Глеба. Вони були добрі сини Володимира, і Ярослава вони теж любили і взагалі мовляв Ярослав сприймався ними як найзаконніший володар. Не те що Святополк, що його після смерті оголосили Окаяним.>Зі святців ми мабуть знаєте, як отой Святополк наказав ганебно вбити Бориса та Глеба, і як він не додумався вбити й Ярослава і як той помстився - пішов проти нього, і воссів у Києві.
>Але гугль все знає. В конунга Яріцлейва був брат Буріцлейв. Який воював на східному фронті, а як почув що в Києві буде заваруха, то прийшов разом з печенігами під Києв.
Тут трохи інакше написано:
Зловісна історія боротьби Ярослава з братами за київський престол досі ховає в собі чимало таємниць. Причина цього криється в самому характері повідомлень джерел. Наші літописці, замість переповідання реальних подій 1015—1019 рр. на Русі, вмістили церковну легенду, створену наприкінці XI ст., про страшне вбивство Бориса й Гліба їхнім братом Святополком, прозваним за те Окаянним (від біблійного братовбивці Каїна). Здолавши Святополка, Ярослав відновив справедливість і законним шляхом здобув собі престол.
Однак з «Хроніки» сучасника тих подій саксонця Тітмара дізнаємось, що Святополка в дні загибелі Бориса й Гліба взагалі не було на Русі. Посаджений за непокору, Володимиром до київської в'язниці ще 1012 р., він, скориставшись із смерті великого князя, вирвався з ув'язнення і помчав до тестя, польського князя Болеслава Хороброго. Хто ж тоді у дійсності забив Бориса й Гліба? Джерела про це мовчать. Дехто з істориків припускає, що Гліб загинув у боротьбі з самим Ярославом, а Борис наклав головою в битві проти свого старшого брата Мстислава з Тмутаракані. Мабуть, вчені ніколи не дізнаються істини.
>Улюблений персонаж Сталіна та водночас "гарний приклад арійського духу" в Гітлера
Чи маєте посилання на джерела, що підтверджують це?