Вибори до Київради - це вершина популізму та аморальності
05/21/2008 | Роман Черніга
Передвиборча агітація в Києві не дратує хіба що самих кандидатів до Київради та тих, кому вони платять гроші за так звану агітацію. Пишу „так звану”, бо вона давно не діє на людей з мінімальним інтелектом, адже кольорові листівки зі стандартним набором обіцянок сприймаються як звичайна макулатура. Тим паче, що більшість претендентів на депутатство знаходяться у глибокому підпіллі. Наприклад, мої спроби отримати повний список кандидатів від мегаблоків закінчилися фіаско, бо в усіх агітаційних наметах роздають верхівку списків з 5—7 осіб. Навіть на Інтернет-сторінці Київради ця інформація відсутня, хоч там і є окремий розділ Київського тервиборчкому (http://kmr.gov.ua/divisions.asp?Id=2223 ). Гадаю, що все це дуже не випадково. Справа в тому, що навіть найпопулярніші партії не мають реальних низових партійних структур (навіть в Києві !), а тому на вибори вони „посколочували” команди з чинних депутатів місцевих рад та багатих бізнесменів. Ці команди поприкрашали більш-менш відомими п’ятірками лідерів і партійні списки готові!
Проте є один момент в передвиборчій агітації, який вперше так яскраво проявився цього року в усіх потенційних лідерів перегонів. І БЮТ, і Блок Кличка, і Блок Катеринчука зрозуміли, що перемогти команду Л.Черновецького можна лише його ж технологією, яку він першим успішно імпортував з Москви та реалізував. Суть технології дуже проста – треба здійснювати регулярні доплати до пенсій і зарплат найбіднішим соціальним прошаркам населення (в Москві пан Лужков вже давно так робить). Всі потенційні лідери перегонів прямим текстом говорять, що вони будуть щомісяця доплачувати пенсіонерам з низькими пенсіями, учителям, лікарям та іншим бюджетникам. Разом ці соціальні прошарки становлять половину виборців Києва (лише бідних пенсіонерів команда Л. Черновецького нарахувала 600 тисяч, а ще ж є багато тисяч вчителів, лікарів та членів їх сімей) і саме вони найкраще ходять на вибори та визначають результат цих виборів. Саме таким чином, всі вони хочуть реалізувати головну ідею соціалістів та комуністів в окремо взятому місті - зібрати податки з одної частини мешканців (тобто трохи заможніших, бо багаті рідко платять податки) та поділити їх серед біднішої частини мешканців, але за це отримати право ділити золоту київську землю та багатомільярдний міський бюджет. На мою думку, це є аморально і безвідповідально перед майбутнім багатомільйонного міста.
Всю цю армію претендентів „на папаху” практично не цікавлять проблеми інших прошарків, зокрема, середнього класу, представників якого в Києві таки чимало. Ці проблеми пов’язані з майбутнім міста і якщо їх не розв’язувати тепер, то в майбутньому Київ зіштовхнеться з їх катастрофічними наслідками. Однією з них є транспортна інфраструктура міста зі щоденною масою аварій, найгіршими дорогами серед усіх європейських столиць, з тисячами маршруток замість традиційного міського транспорту, повною відсутністю підземних паркінґів в центрі міста тощо. Як людина, яка побувала на Заході не як кількаденний турист, а мала щасливу нагоду провести по декілька місяців в Франції, Англії, Німеччині, хотів би поставити одне конкретне запитання кандидатам на пост мера столиці, які люблять погаласувати про європейськість Києва. В якій ще європейській столиці в 21 столітті продовжується масове будівництво багатоквартирних житлових будинків на 20—30 поверхів? Відповідь добре відома – такого будівництва в країнах Західної Європи нема вже понад 30 років, країни колишнього радянського табору його припинили 15-20 років тому. Одна з причин цього – таке будівництво неминуче призводить до нерозв’язних проблем з паркуванням автомобілів при традиційно щільній забудові великих міст. На разі, в Києві ця проблема вже набула чітких обрисів, але претенденти на керівництво міста не бажають її бачити. Автор цих рядків з нею вже зіштовхнувся в притик. З 1997 р. біля мого будинку діяла автостоянка КП „Екологія”, підпорядкованого Святошинській РДА Києва, яка 10 років забезпечувала місцями для автомобілів понад 300 сімей мешканців прилеглих будинків. Оскільки процес поділу київську землі є безперервним, то в грудні 2006 році настала черга і шматка землі під нашою автостоянкою, яку Київрада своїм рішенням передала під забудову приватній фірмі МЖК „Академмістечко”. В жовтні 2007 р. рахунки автостоянки було заблоковано і вона юридично припинила своє існування, хоч де-факто поки що існує.
З осені 2007 р. автор цих рядків веде листування з чиновниками КМДА щодо проблеми, яка виникла. А саме: куди тепер повинні ставити свою приватну власність понад 300 власників автомобілів, кожен з яких в установленому Святошинською РДА порядку отримав місце на автостоянці КП „Екологія” ? Мабуть зайве нагадувати, що подвір’я всіх навколишніх багатоповерхівок вже і так завалені автомобілями, адже їхні власники також не мають місць на автостоянках. Кожного разу замість відповіді на конкретне запитання, мені надходить одна й та ж відписка, яка підтверджує, що рішенням Київради від 07.12.2006 р. земля передана ЗАТ МЖК „Академмістечко” і воно буде вирішувати „інші питання майнових відносин”. Виявляється, що проблема понад 300 автовласників, яку автоматично породило це рішення, міську владу абсолютно не цікавить.
Після оголошення позачергових виборів до Київради, я вирішив письмово звернутися з цією проблемою до лідерів найбільш опозиційних фракцій Київради – блоку Кличка та блоку БЮТ. Від Віталія Кличка не отримав жодної відповіді, хоч повідомлення про вручення йому листа мені прийшло ще березні і він був зобов’язаний надати відповідь протягом місяця. Лідер фракції БЮТ Т. Меліхова мене спочатку обнадіяла відписавши, що її фракція цим питанням займеться. Проте нещодавно я отримав від неї листа, з якого випливає, що і фракцію БЮТ проблема понад 300 автовласників також не цікавить. Справді, п. Меліхова мені надіслала копію листа з Головного управління земельних ресурсів КМДА, який слово в слово повторює лист, який це ж Управління надіслало мені ще 9 лютого 2008. Ситуація виходить абсурдною: в тому управлінні сидить чиновник О.Пшеничний, який має заготовлений файл, в якому нема відповіді на проблему понад 300 автовласників, але на кожен запит він його роздруковує, несе на підпис одному з заступників начальника Ю.Кулаковському або Ю. Мосійчуку та направляє мені. При цьому бюрократична машина працює так, що ніхто, починаючи від згаданого вище чиновника до лідера найбільшої фракції в Київраді, не зацікавлений розібратися в суті проблеми.
...А сусід-пенсіонер по дачі сказав, що останню пенсію отримав на 100 гривень вищу—Л. Черновецький доплатив (ясно, що не зі своєї кишені !) і не сумніваюся, що цим купив його голос. І справді—це ж набагато простіше роздати з міського бюджету по 100 гривень тим, для кого це все ще гроші, ніж вирішувати проблеми тих, кого за 100 гривень не купиш.
Роман Черніга, мешканець Києва з 1973 р.
20.05. 2008.
В долученому файлі наведені копії документів, на яких грунтується ця стаття.
Проте є один момент в передвиборчій агітації, який вперше так яскраво проявився цього року в усіх потенційних лідерів перегонів. І БЮТ, і Блок Кличка, і Блок Катеринчука зрозуміли, що перемогти команду Л.Черновецького можна лише його ж технологією, яку він першим успішно імпортував з Москви та реалізував. Суть технології дуже проста – треба здійснювати регулярні доплати до пенсій і зарплат найбіднішим соціальним прошаркам населення (в Москві пан Лужков вже давно так робить). Всі потенційні лідери перегонів прямим текстом говорять, що вони будуть щомісяця доплачувати пенсіонерам з низькими пенсіями, учителям, лікарям та іншим бюджетникам. Разом ці соціальні прошарки становлять половину виборців Києва (лише бідних пенсіонерів команда Л. Черновецького нарахувала 600 тисяч, а ще ж є багато тисяч вчителів, лікарів та членів їх сімей) і саме вони найкраще ходять на вибори та визначають результат цих виборів. Саме таким чином, всі вони хочуть реалізувати головну ідею соціалістів та комуністів в окремо взятому місті - зібрати податки з одної частини мешканців (тобто трохи заможніших, бо багаті рідко платять податки) та поділити їх серед біднішої частини мешканців, але за це отримати право ділити золоту київську землю та багатомільярдний міський бюджет. На мою думку, це є аморально і безвідповідально перед майбутнім багатомільйонного міста.
Всю цю армію претендентів „на папаху” практично не цікавлять проблеми інших прошарків, зокрема, середнього класу, представників якого в Києві таки чимало. Ці проблеми пов’язані з майбутнім міста і якщо їх не розв’язувати тепер, то в майбутньому Київ зіштовхнеться з їх катастрофічними наслідками. Однією з них є транспортна інфраструктура міста зі щоденною масою аварій, найгіршими дорогами серед усіх європейських столиць, з тисячами маршруток замість традиційного міського транспорту, повною відсутністю підземних паркінґів в центрі міста тощо. Як людина, яка побувала на Заході не як кількаденний турист, а мала щасливу нагоду провести по декілька місяців в Франції, Англії, Німеччині, хотів би поставити одне конкретне запитання кандидатам на пост мера столиці, які люблять погаласувати про європейськість Києва. В якій ще європейській столиці в 21 столітті продовжується масове будівництво багатоквартирних житлових будинків на 20—30 поверхів? Відповідь добре відома – такого будівництва в країнах Західної Європи нема вже понад 30 років, країни колишнього радянського табору його припинили 15-20 років тому. Одна з причин цього – таке будівництво неминуче призводить до нерозв’язних проблем з паркуванням автомобілів при традиційно щільній забудові великих міст. На разі, в Києві ця проблема вже набула чітких обрисів, але претенденти на керівництво міста не бажають її бачити. Автор цих рядків з нею вже зіштовхнувся в притик. З 1997 р. біля мого будинку діяла автостоянка КП „Екологія”, підпорядкованого Святошинській РДА Києва, яка 10 років забезпечувала місцями для автомобілів понад 300 сімей мешканців прилеглих будинків. Оскільки процес поділу київську землі є безперервним, то в грудні 2006 році настала черга і шматка землі під нашою автостоянкою, яку Київрада своїм рішенням передала під забудову приватній фірмі МЖК „Академмістечко”. В жовтні 2007 р. рахунки автостоянки було заблоковано і вона юридично припинила своє існування, хоч де-факто поки що існує.
З осені 2007 р. автор цих рядків веде листування з чиновниками КМДА щодо проблеми, яка виникла. А саме: куди тепер повинні ставити свою приватну власність понад 300 власників автомобілів, кожен з яких в установленому Святошинською РДА порядку отримав місце на автостоянці КП „Екологія” ? Мабуть зайве нагадувати, що подвір’я всіх навколишніх багатоповерхівок вже і так завалені автомобілями, адже їхні власники також не мають місць на автостоянках. Кожного разу замість відповіді на конкретне запитання, мені надходить одна й та ж відписка, яка підтверджує, що рішенням Київради від 07.12.2006 р. земля передана ЗАТ МЖК „Академмістечко” і воно буде вирішувати „інші питання майнових відносин”. Виявляється, що проблема понад 300 автовласників, яку автоматично породило це рішення, міську владу абсолютно не цікавить.
Після оголошення позачергових виборів до Київради, я вирішив письмово звернутися з цією проблемою до лідерів найбільш опозиційних фракцій Київради – блоку Кличка та блоку БЮТ. Від Віталія Кличка не отримав жодної відповіді, хоч повідомлення про вручення йому листа мені прийшло ще березні і він був зобов’язаний надати відповідь протягом місяця. Лідер фракції БЮТ Т. Меліхова мене спочатку обнадіяла відписавши, що її фракція цим питанням займеться. Проте нещодавно я отримав від неї листа, з якого випливає, що і фракцію БЮТ проблема понад 300 автовласників також не цікавить. Справді, п. Меліхова мені надіслала копію листа з Головного управління земельних ресурсів КМДА, який слово в слово повторює лист, який це ж Управління надіслало мені ще 9 лютого 2008. Ситуація виходить абсурдною: в тому управлінні сидить чиновник О.Пшеничний, який має заготовлений файл, в якому нема відповіді на проблему понад 300 автовласників, але на кожен запит він його роздруковує, несе на підпис одному з заступників начальника Ю.Кулаковському або Ю. Мосійчуку та направляє мені. При цьому бюрократична машина працює так, що ніхто, починаючи від згаданого вище чиновника до лідера найбільшої фракції в Київраді, не зацікавлений розібратися в суті проблеми.
...А сусід-пенсіонер по дачі сказав, що останню пенсію отримав на 100 гривень вищу—Л. Черновецький доплатив (ясно, що не зі своєї кишені !) і не сумніваюся, що цим купив його голос. І справді—це ж набагато простіше роздати з міського бюджету по 100 гривень тим, для кого це все ще гроші, ніж вирішувати проблеми тих, кого за 100 гривень не купиш.
Роман Черніга, мешканець Києва з 1973 р.
20.05. 2008.
В долученому файлі наведені копії документів, на яких грунтується ця стаття.
Відповіді
2008.05.21 | сябр(справжній)
Re: Вибори до Київради - це вершина популізму та аморальності
на метро катайся, буржуй!2008.05.21 | Майдан
Актуальна тема
Навіть дуже - такого не бачили у Києві з 2002 року.