Моральний Голодомор. Коли зупинимо?
06/10/2008 | Ірина Магдиш
Усі пам’ятаємо, з яким патріотизмом і запалом наш президент і чимала кількість українських політиків і державних діячів обстоювала думку про визнання Голодомору 30-х років минулого століття актом Геноциду проти українського народу. Без сумніву, вони діяли за покликом серця і історичної правди. Без сумніву, це варто і необхідно робити. Однак, інколи спадають на думку певні паралелі. Набагато страшнішим є свідомий чи несвідомий Моральний Голодомор. Страшнішим він є тому, що діється зараз, на наших очах, за ініціативою, посередництвом чи мовчазною згодою переважної більшості політиків і державних діячів незалежної уже України.
Я, громадянка України, оскаржую Вас, пане Президенте, як гаранта, і вас панове депутати і політики усіх рівнів, як псевдо-репрезентантів моїх інтересів, у кількарічному постпомаранчевому Моральному Голодоморові українського народу.
1.Корупція, боротьбу з якою ви усі виносите на чільні виборчі гасла, стала єдинокровним елементом економічного і політичного життя українського суспільства. Ви говорите одне, а робите зовсім інше. Вам здається, що цього ніхто не бачить, або ви самі себе осліпили і не бачите цього. Бо вам так зручно вирішувати свої справи, залагоджувати свої інтереси. Насправді ж ви чините Моральний Голодомор, винищуючи поняття чесності в наступних поколіннях українців.
2.Діючий тепер закон про вибори позбавив нас можливості впливати на те, кого ми обираємо. Записані у списках репрезентують винятково рівень своєї лояльності до керівництва партії. Це ви поміж себе вибираєте, хто наступні чотири, а то й більше років, буде пильнувати ваші ж, а заразом і свої приватні, інтереси. Цим ви нищите усякі паростки віри у демократичну виборчу систему там, де вона тільки-но зароджувалася (Схід, південь, Центр України), і там, де вона мала історичні корені (Захід України).Ви чините Моральний Голодомор.
3.Ваша неспроможність об’єднатися довкола загальнонаціональних інтересів, яких ви навіть не спроможні більш-менш зрозуміло виробити і сформулювати, привела країну на межу абсурду, за яким крок в крок йде економічна стагнація і втрата економічної незалежності. Ходити у вишиванці і співати гімн з рукою на серці вам ніхто забороняти не буде, тільки от співати ви будете ( і ми разом з вами) уже під чужу дудку. Ви сієте зневіру у майбутньому країни, а це і є Моральний Голодомор. Він призведе, та й уже призвів, до масової еміграції – як трудової, так і внутрішньої, властивої здебільшого вразливим представникам інтелігенції.
4. Така ніби статусна, як нагородна система у державі, викликала хвилю величезного Морального Голодомору. Роздаючи державні нагороди і відзнаки нашим і зарубіжним громадянам з більш ніж сумнівною патріотичною і професійною репутацією, Ви, пане Президенте, спрофанували усю систему цінностей у сфері науки, мистецтва, державної служби і под. Наситивши амбіції і гаманці псевдо-друзів, Ви посадили на голодний моральний пайок усю решту чесних і порядних людей. Ще не дійшло до відмов приймати ці нагороди, але Моральний Голодомор призведе до такого результату. Чи буде тоді соромно? Навряд чи. Поняття сорому також щезло, перетворившись на поняття піару.
Це дуже приблизний перелік обвинувачень у Моральному Голодоморові. Він, на жаль, може бути, і є, набагато більшим, і кожен з нас може його доповнити.
У час Морального Голодомору ми втрачаємо найкращих людей і відновити цю втрату буде дуже непросто. Фізичний голод можна заспокоїти. Натомість моральний і духовний стає навіть гострішим після заспокоєння фізичного.
У час Помаранчевої революції ми отримали уроки великої демократичної культури, але тепер ми не можемо заспокоїти її потреб. Це призводить до збочень, які тією чи іншою мірою загрожують суспільству.
Голодомори Моральні набагато більш небезпечні, аніж Голодомори фізичні. Ми тримаємося з останніх сил. Визнати їх набагато важче, відродитися після них вимагає титанічних зусиль. Коли ми це зупинимо і чи не буде запізно?
Я, громадянка України, оскаржую Вас, пане Президенте, як гаранта, і вас панове депутати і політики усіх рівнів, як псевдо-репрезентантів моїх інтересів, у кількарічному постпомаранчевому Моральному Голодоморові українського народу.
1.Корупція, боротьбу з якою ви усі виносите на чільні виборчі гасла, стала єдинокровним елементом економічного і політичного життя українського суспільства. Ви говорите одне, а робите зовсім інше. Вам здається, що цього ніхто не бачить, або ви самі себе осліпили і не бачите цього. Бо вам так зручно вирішувати свої справи, залагоджувати свої інтереси. Насправді ж ви чините Моральний Голодомор, винищуючи поняття чесності в наступних поколіннях українців.
2.Діючий тепер закон про вибори позбавив нас можливості впливати на те, кого ми обираємо. Записані у списках репрезентують винятково рівень своєї лояльності до керівництва партії. Це ви поміж себе вибираєте, хто наступні чотири, а то й більше років, буде пильнувати ваші ж, а заразом і свої приватні, інтереси. Цим ви нищите усякі паростки віри у демократичну виборчу систему там, де вона тільки-но зароджувалася (Схід, південь, Центр України), і там, де вона мала історичні корені (Захід України).Ви чините Моральний Голодомор.
3.Ваша неспроможність об’єднатися довкола загальнонаціональних інтересів, яких ви навіть не спроможні більш-менш зрозуміло виробити і сформулювати, привела країну на межу абсурду, за яким крок в крок йде економічна стагнація і втрата економічної незалежності. Ходити у вишиванці і співати гімн з рукою на серці вам ніхто забороняти не буде, тільки от співати ви будете ( і ми разом з вами) уже під чужу дудку. Ви сієте зневіру у майбутньому країни, а це і є Моральний Голодомор. Він призведе, та й уже призвів, до масової еміграції – як трудової, так і внутрішньої, властивої здебільшого вразливим представникам інтелігенції.
4. Така ніби статусна, як нагородна система у державі, викликала хвилю величезного Морального Голодомору. Роздаючи державні нагороди і відзнаки нашим і зарубіжним громадянам з більш ніж сумнівною патріотичною і професійною репутацією, Ви, пане Президенте, спрофанували усю систему цінностей у сфері науки, мистецтва, державної служби і под. Наситивши амбіції і гаманці псевдо-друзів, Ви посадили на голодний моральний пайок усю решту чесних і порядних людей. Ще не дійшло до відмов приймати ці нагороди, але Моральний Голодомор призведе до такого результату. Чи буде тоді соромно? Навряд чи. Поняття сорому також щезло, перетворившись на поняття піару.
Це дуже приблизний перелік обвинувачень у Моральному Голодоморові. Він, на жаль, може бути, і є, набагато більшим, і кожен з нас може його доповнити.
У час Морального Голодомору ми втрачаємо найкращих людей і відновити цю втрату буде дуже непросто. Фізичний голод можна заспокоїти. Натомість моральний і духовний стає навіть гострішим після заспокоєння фізичного.
У час Помаранчевої революції ми отримали уроки великої демократичної культури, але тепер ми не можемо заспокоїти її потреб. Це призводить до збочень, які тією чи іншою мірою загрожують суспільству.
Голодомори Моральні набагато більш небезпечні, аніж Голодомори фізичні. Ми тримаємося з останніх сил. Визнати їх набагато важче, відродитися після них вимагає титанічних зусиль. Коли ми це зупинимо і чи не буде запізно?
Відповіді
2008.06.10 | Адвокат ...
Не зле б було властиву усим "не певним часам" ерозію моралі
не називати патосно.Що ж до самого тексту,-- доволі чітко. Як би ще й більш спокійно та розважливо,-- було б краще.
2008.06.10 | Наталка
Треба було ще окрім Юща оту всю братію від ЮВТ і ВФЯ згадати
Конкретніше...2008.06.10 | Адвокат ...
І так, і не так.
Мі ліньки розписувати ретельно, але хвішка в слові "Голодомор".Як би автурка не гнала сь би за "красним словцом",-- дістало сь би геть усим. А у рамцях спеціяльного дискурсу,-- тіко Ющу.
2008.06.10 | Мартинюк
Ірусю - ти записалася в убютки ?
На тебе чекає "Велика Україна"2008.06.10 | Tatarchuk
конструктивна критика
Мартинюк пише:> На тебе чекає "Велика Україна"
я аж опупів! Дійсно, аргумент вражає своєю адекватністю.
2008.06.11 | Юрко
Re: Моральний Голодомор. Коли зупинимо?
Пані редактор! Не розкидайте словами2008.06.11 | ziggy_freud
історія повторюється. Цього разу у вигляді фарсу
практично те саме нацдеми закидали "фарбованому лису" Кравчуку, а потім "неукраїнському президенту" Кучмі. Тепер настала черга колишнього (в їх же розумінні) "народного президента". Чи варто всю відповідальність перекладати на одну людину, що не є окремою від системи?Принаймні, на відміну від часів пізнього Кучми не перекривають кисень часопису "Ї", і не закривають єдиний у Львові нормальний клуб. В умовах, що суттєво відрізняються від бандерівського підпілля чи дисидентства в УРСР, панове інтелектуали і самі можуть дещо зробити в окресленому напрямку.
крім того, погоджусь з п.Адвокатом, має місце зловживання словом "Голодомор". Згадайте Бритву Окама, п.Магдиш...
2008.06.11 | Зиновій Антонюк
Re: Моральний Голодомор. Коли зупинимо?
Спасибі велике Вам за гранично чітке формулювання суті наших проблем, бо вони перважно все ще у моральній сфері. Суспільство спромоглося на моральнісне самосмислення МАЙДАНОМ. Наш політикум і помайданний сподівається обійтися без такого моральнісного осмислення.Не даймо йому шансів!
Зиновій Антонюк, Товариство політв'язнів і репресованих.
2008.06.11 | abc
Re: Моральний Голодомор. Коли зупинимо?
Schyliausia do dumky, szo avtorka pafosnoho zvertannia mae na meti deszo inshe. I prekrasno, szo komentatory ce vidchuly. Bo ochevydno, szo prymenshuet'sia masshtab Holodomoru i obpliovuet'sia zi vsich politykiv personal'no Yuszenko yakyj EDYNYJ pro toj Holodomor nahadue svitovi. Oj, pani, chto zamovyv ciu patetyku??? A komu vyznannia Holodomoru henocydom ukrajinciv stojit’ poperek horla my vsi dobre znaemo.2008.06.11 | Cтепан
Фізичний Геноцид і Моральний Голодомор. Поступове прозріння?
Так хрен з ними 6 мільйонами, знищеними фізично кроками кучмівської національної економики - моральний Голодомор страшніше.2008.06.13 | Зиновій Антонюк
Re: Моральний Голодомор. Коли зупинимо?
Якщо основна частина суспільства повернеться у стан СКОТОФЕРМИ, то усякий інтерес до Голодомору сам собою розвіється, бо жителів скотоферми аж ніяк не можуть цікавити будь-які скотомогильники!Це - я з приводу того діалектичного зв'язку, що існує між фізичним Голодомором і моральним МОРОМ.
З повагою,Зиновій.
2008.06.13 | miner
Не зходячи з котурнів, породжено [\\\///]
А по-моєму це переспів відомої хітяри про «духовний чорнобиль»…2008.06.13 | Читач
КГ: ще одна Вытренчиха
Та, пам"ятається, теж кричала, що "зараз теж Голодомор". Чіста комуняцький крєатіффЗразу видно, що в самої аффтарки в Голодомор ніхто не погиб. А на гробах чужих предків, якшо шо, то й мурку можна збацать. Маладєс дівка. Вітренчиху вже забули, а тут, дивись і зміна підросла. Пора в парламент балотувацця. Главне діло - Ющу на голову нас..ти, а якийсь там Голодомор, шмодомор... хзним!
І ці люди будуть нам говорити про мораль?
2008.06.15 | Євген Захаров
Re: КГ: ще одна Вытренчиха
Читач пише:> Та, пам"ятається, теж кричала, що "зараз теж Голодомор". Чіста комуняцький крєатіфф
>
> Зразу видно, що в самої аффтарки в Голодомор ніхто не погиб. А на гробах чужих предків, якшо шо, то й мурку можна збацать. Маладєс дівка. Вітренчиху вже забули, а тут, дивись і зміна підросла. Пора в парламент балотувацця. Главне діло - Ющу на голову нас..ти, а якийсь там Голодомор, шмодомор... хзним!
>
> І ці люди будуть нам говорити про мораль?
Як на мене, Ви несправедливі щодо авторки. Стаття щира і чесна. Порівнювати її з Вітренко просто неможливо.
2008.06.16 | Читач
"Что это, глупость или предательство?" (с)
Євген Захаров пише:> Стаття щира і чесна. Порівнювати її з Вітренко просто неможливо.
Зробіть експеримент. Поставте заміть "Голодоиор" - "Голокост". Вам це теж здасться "щирим і чесним"? Чи тільки дурним?
Фішка в тому, що "Голодомор" в свідомості українців ще не зайняв того самого місця, що Голокост в свідомості ізраїльтян. І вся інформаціна контратака Москви спрямована на те, щоб і не зайняв. А для цього треба девальвувати поняття. Найпростіше - серією "коротких ударів" вивести Голодоиор з ряду "злочинів проти людства" і опустити в розряд "страніц отєчєствєнной історії". Звідси політтехнологічний прийом вітрянок-сімонєнок _ "а вот сєйчас развє нє то же самоє"_ Мета - під приводом критики чинної влади (яка всіх дістала) "збити планку" Голодомору. Зробити так, щоб порівняння з "сейчас" не звучало як кощунство.
Ця мадамочка використала той самий прийом. А чи вона це зробила за гроші, чи з дурного розуму, різниці не робить. Об"єктивно шкоди від таких "чесних статей" не менше, ніж від проплачених.
2008.06.15 | Галя Койнаш
Re: Моральний Голодомор. Коли зупинимо?
http://khpg.org/index.php?id=1213553618Моральна відповідальність
Про що ми тільки не співаємо – про любов чи ненависть, про скорботу чи радість, про помсту, злочини … Не співаємо, щоправда, про Голокост, про Голодомор, про Чорнобиль. Список, якщо подумати, теж довгий. Причина одна, й гадаю, не треба пояснювати.
Не співаємо, але дедалі частіше порівнюємо та використаємо як метафори. Автор статті «Моральний Голодомор. Коли зупинимо? звинувачує Президента й українських політиків в тому, що вона називає «Моральним Голодомором українського народу», на її думку набагато страшнішим, аніж фізичний. Що вся критика нинішніх політиків виправдана, анітрохи не заперечую, та й багато могла би сама додати. Не наважилась би виражати свої міркування щодо метафори, якби ця паралель не викликала у мене не менше сумнівів.
75 років тому злочинний та кровожерливий режим прирік на голодну смерть мільйони дорослих і дітей. Жертвам не давали урятувати себе та своїх близьких.
Звинувачення в згаданій статті пред’явлені політикам, які не виправдали наших очікувань. Проблема в тому, що вони їх ніколи не виправдовують. Чи українські політики гірші ніж інші? Ганебна поведінка багатьох із них останніми роками може наштовхнути читача на думку, що вони є якісь жахливі мутанти, і за кордоном все виглядає інакше. Втім, радила би пригадати собі розбещених дітей (в будь-якій країні!), які довідались, що можуть поводитися по-хамськи без жодних наслідків. Може, краще поміркувати щодо наслідків, перш ніж вжити суворих засобів від мутантів?
Неминуче спадає на думку байка Андерсена: король дійсно виявився голим, та й разом з ним усе його оточення. Образ не тільки гротескний, але й тривожний, втім не завадило би внести одне істотне уточнення. Мова не йде про короля, ні про доброго (чи злого) царя-батюшку, а про обраних політиків.
Система без жодних сумнівів недосконала и потребує змін. Тим не менш, Майдан переконав світ у однозначному вибору України. Вибрала вона демократію. Не варто забувати, що вибори з того часу не змінили цієї оцінки.
Важче, із зрозумілих причин, переконати світ (переконатися теж не просто), що українські політики засвоїли свої уроки з демократії.
А може пора нам їх навчити?
Безумовно, правильно закликати політиків до совісті, але це анітрохи не виключає пошук інших важелів. Політики прагнуть залишитися при владі й занадто часто готові майже все робити, аби цього досягти.
За винятком дотримання своїх обіцянок, утім тут Україна не може претендувати на оригінальність. Вражає, щоправда, легкість з якої це сходить їм з рук. Чи не хочемо бути безтактними, чи як? В ідеальному світі діти самі усвідомлять, що ображати інших дітей негарно, и політики – що вони не вправі переслідувати виключно свої власні інтереси. В нашому грішному доводиться їм нагадувати.
Соціалісти зіткнулися на минулих виборах з основною засадою демократії, точніше з тим, що краще її не ігнорувати. Підозрюю, що рани довго не заживуть, але знову таки, судячи з чуток про переговори в парламенті, є ще бажаючі наступати на ті самі граблі. Деякі шлюби незалежно з якого розрахунку для багатьох виборців були й є неприпустимими. Вражає те, що деякі політики тим не менш обговорюють такі варіанти..
Якщо політики переконані в тому, що можуть вийти сухими та чистими з будь-якого болота, то ми щось не так робимо.
Наразі політики обіцяють, що зроблять одне, друге та трете. Нічого не роблять, ми їх лаємо, а згодом затихаємо. Після десятого випадку (а стільки разів треба тільки для виняткових тугодумів), все переконує не більше, ніж декларація любові на телевізійній «мильній опері».
Слушно критикувати політиків за «неспроможність об’єднатися довкола загальнонаціональних інтересів». Але хто наразі демонструє таку спроможність? Можливе, було би менш даремно втрачених голосів (за маргінальні партії, проти всіх), якщо ми могли відкласти розчарування та фрустрацію, й узгодити певні основні вимоги, що повинні бути дотримані.
Відкриті списки кандидатів вкрай важливі й небажання погодитися на них виглядає підозріло для будь-якої фракції. Воно має викликати ті ж самі підозри та обґрунтовані питання, щодня, щотижня, допоки не відмовляться від такої ганьби. Деякі питання неминуче викликають затяті дискусії та розбіжності. Але невже не можемо знайти згоди щодо основних моментів, які ставлять під загрозу саму природу демократії? Маю на увазі непрозорість списків кандидатів, надмірний ступінь депутатської недоторканності й відсутність упевненості, що партія, за яку даєш голос, не змінить радикально свою позицію.
А що можна робити, коли нібито в змові вони всі виявляться неспроможними навчитися? По-перше, Дарвін аж так круто не міг помилитися й так радше не буває. По-друге, є й інші важелі. В 2004-му році Кучма відвідав Путіна на буквально кілька годин перед одним із турів голосування (чи порадитися, чи відзвітувати перед «старшим братом», невідомо). В 2006 та 2007 роках, всі політичні фракції змагалися за увагу європейських політичних діячів, кому вони неодмінно упевняли в своїй відданості демократії та верховенству права.
Якщо вони не шкодували зусиль, можна припускати, що дитяче питання щодо деякої відсутності одягу, могло би їм, так би мовити, зіпсувати свято. Під час частих відряджень Уповноваженого з прав людини, не завадило би Ніну Іванівну спитати, чому вона знаходить час і (немалі) кошти на такі поїздки, а вже кілька років порушує законодавство й не випускає звіти про свою діяльність. Публічне запитання під час зустрічі за кордоном про те, чому в її Секретаріаті регулярно пересилають скарги від в’язнів на незаконні дії персоналу Департаменту з питань виконання покарань у той же Департамент навяд чи пані Карпачову справить приємність, а справі прав людини в Україні зовсім не завадить.
Було б доцільно ставити питання Президенту про надвичайно потрібні реформи судової системи, концепцію яких він сам затвердив два роки тому. Якщо він тепер вважає їх недоцільними, нехай він пояснить нам, чому. Публічно, перед своїми громадянами та Європою.
Це є сфера, де ЗМІ можуть грати величезну роль. Зрозуміло, що їм легше просто передавати якісь гарні слова про плани політиків та посадових осіб на майбутнє. Часом читаєш заголовки новин, і складається враження, що проблеми всі вирішені. Одне міністерство найближчим часом впорається зі зростом ксенофобії, друге з безробіттям. Всі без винятку представники влади знають, хто несе відповідальність за жахливий стан шахт й все обов’язково змінять, допоки новини не застаріють і ЗМІ затихнуть.
Але ж не треба ЗМІ багато часу тратити на підготовку потрібних запитань. Достатньо заглянути на деякі повідомлення на правозахисних порталах, аби зрозуміти, чого варті такі запевнення й де альтернативна думка може якраз придатися.
Якщо Дарвін не помилився, то політики самі збагнуть, що неспроможність нести відповідальність призводить не тільки до моральної катастрофи, але до прикрих політичних наслідків. За нашою допомогою зрозуміють.
2008.06.16 | Предсказамус
Страшно далеки мы от народа, Галя.
Интереснейший киевский эксперимент под названием "Долой Лёню-Космоса" показал: чем выше степень обобщения проблемы, тем менее она интересна существенной части наших сограждан. А ввиду того, что они по совместительству избиратели, маємо те, що маємо - люди больше не ведутся на разговоры о реформах (в том числе судебной), на призывы "давайте что-то сделаем (не дадим украсть исторический центр/городской бюджет/родину и продать ее москалям и т.п.). Можно, конечно, их за это осудить, но ведь именно мы их этому научили. Не знаю, как Вы, а я убеждал-уговаривал-доказывал в 2004-м, что придут правильные люди, сделают правильные реформы и все будет, как у долбанных буржуинов, тех, что на условно дальнем Западе.Что получилось - в топовой статье правильно написано, добавить нечего. Вот и понял гражданин, что лучше 200 грн. в кулаке, чем украинский рай на горизонте. Поэтому не будет толку от пинания Карпачовой, Ющенки или Тимошенки, коли пинать будем мы и такие, как мы.
А чтоб был толк, нужно, наверное, определиться - правозащита не начинается за воротами СИЗО, или приемника-распределителя, в котором сидят незаконные мигранты. Сегодня наши с Вами сограждане, к примеру, по решениям судов, о которых они и не слышали, отдают половину своей сумасшедше огромной пенсии в погашения якобы долга перед коммунальщиками за предыдущие 10 лет. Давайте спасем их от этой напасти, и тогда мы будем им дороже любого Лёни-Космоса с его вшивыми 200 грн. А если вместо этого будем рассказывать о судебной реформе, Космосы нас попросту затопчут, под аплодисменты сограждан.
И поделом.
2008.06.16 | halya
Re: Страшно далеки мы от народа, Галя.
«Но ты не захотел лишить человека свободы и отверг предложение, ибо какая же свобода, рассудил ты, если послушание куплено хлебами? Ты возразил, что человек жив не единым хлебом, но знаешь ли, что во имя этого самого хлеба земного и восстанет на тебя дух земли и сразится с тобою и победит тебя, и все пойдут за ним, восклицая: "Кто подобен зверю сему, он далнам огонь с небеси!"
Занята другим бесполезным делом, поэтому не стала всё перечитывать – наверняка есть и цитаты поближе. Всё так, а что?
Помните Розу Паркс? Возможно, это всё мифы, но я читала, что она ничего не планировала, просто наступил такой момент, усталость от всего, и больше унижаться она не захотела.
Не знаю, как Вы, но я лично изначально была «далека от народа», настолько, что не очень понимаю, что это за овощ, прошу прощения. (С определением «правильных людей» у меня проблемы тоже - знаю, пожалуй, только, какие уж никак таковыми не назовёшь)
Если имеете в виду большинство людей, ну что ж, согласна – полностью, на сто процентов, и ни на секунду не надеялась на толпы возмущённых граждан, задающих неудобные вопросы.
Что толку нет от таких вопросов, от такого подхода, здесь, извините, не могу согласиться. Пробовала, знаю, что эффект есть. Скромненький, да, но есть – и если помогаешь человеку, ну … лучше, чем плюнуть ему в лицо, вроде бы
2008.06.16 | Предсказамус
Галя, обратите внимание, я написал "мы", а не "вы".
Просто дело в том, что в последнее время меня одолевают сомнения в осмысленности того, что я временами делаю. Да, бывает так, что побеждаю и выручаю кого-то, кто без меня бы не справился. Но на месте одной головы тут же вырастает даже не две, а три.Вот и думаю - наверное, все-же это не то.
2008.06.16 | halya
Обратила внимание, конечно
И сомнения знаю и очень хорошо.Но когда дохожу именно до этого момента, когда всё «не то», моментально теряюсь. Можете сказать, что «то»? Я знаю, что однозначно не то, знаю, что почти точно не то, а дальше уже сложнее …Плохо, наверняка – ориентируюсь всё время по негативным таким параметрам. За кого голосовать, собственно, не знаю, против кого знаю. Но не уверена, что это такой уж плохой ориентир в данной ситуации (раз приходится в темноте)
2008.06.16 | Предсказамус
Re: Обратила внимание, конечно
halya пише:> За кого голосовать, собственно, не знаю, против кого знаю. Но знаете, это всё-таки не такой уж плохой ориентир в данной ситуации (раз приходится в темноте)
Ну, это не главное, наверное. Есть потребители политической и/или гражданской активности, а есть ее производители. Если посмотреть с этой стороны, то проще разобраться с тем, чем имеет смысл заниматься, а чем можно и погодить. Чем больше произведенной активности потребили, тем она эффективнее.
Именно это я имел в виду, когда приводил пример с коммунальщиками, судами и пенсионерами, сравнивая с пинанием нашего омбудсмена. В первом случае активность потребят гораздо больше народу, чем во втором. И когда такая эффективность станет не исключением, а правилом, Карпачевой хватит одного пинка, если она не конченная дура, конечно...
2008.06.16 | halya
Re: Обратила внимание, конечно
Предсказамус пише:> halya пише:
> > За кого голосовать, собственно, не знаю, против кого знаю. Но знаете, это всё-таки не такой уж плохой ориентир в данной ситуации (раз приходится в темноте)
> Ну, это не главное, наверное. Есть потребители политической и/или гражданской активности, а есть ее производители. Если посмотреть с этой стороны, то проще разобраться с тем, чем имеет смысл заниматься, а чем можно и погодить. Чем больше произведенной активности потребили, тем она эффективнее.
> Именно это я имел в виду, когда приводил пример с коммунальщиками, судами и пенсионерами, сравнивая с пинанием нашего омбудсмена. В первом случае активность потребят гораздо больше народу, чем во втором. И когда такая эффективность станет не исключением, а правилом, Карпачевой хватит одного пинка, если она не конченная дура, конечно...
Каюсь, сразу вспомнила Достоевского, и бросилась его искать (!),. Согласна, конечно, что всё это важно, но честно говоря, просто не представляю, с чего начать. Упомянула в том тексте о шахтёрах, так как безумно обидно, что опять забудут, пока снова не погибнут. Но сами шахтёры умоляют не закрывать шахты. Не на что будет жить.
Насчёт производителей / потребителей, скорее не согласна, но это возможно потому, что лично для меня это нереально. Для ГО, возможно, но опять же, всё зависит от поддержки. Да, поддержат те, кому пообещают какие-то льготы или же конкретную помощь. Но для этого нужны ресурсы, которых нет, и нужны механизмы против коррупции, которых фактически тоже нет.
А что имеем? - опять же планы на будущее или дешёвые обещания политиков. Если я ошибаюсь, и Вы знаете конкретно, как всё это осуществить, пожалуйста, скажите – не отбрасываю, просто сама не понимаю, как
А все уверены, что ничего от них не зависит.
А вопрос Ющенко по поводу тех реформ мог бы помочь преодолеть давление на него. Вопрос, скажем, в Канаде, где его восторженно встречали.
Вопрос любой задаст, то, что Вы предлагаете, сделают единицы. Вопрос любой задаст, и, увидев эффект, что-нибудь другое попробует – тоже не такая уж мелочь
А все остальные будут друг друга уверять, что всё без толку. «Чего вы ожидали?», «чего вы хотите?» и так далее и тому подобнее.
2008.06.16 | harnack
Навчімо отих голодоморників розуму!Голодомор =духовний оператор!
2008.06.16 | саша_нічна варта
Ні, Ющ не Голодомор. Він просто любить друзів :)