"Інформаційна безпека" на практиці: РНБО бездіяльне
06/12/2008 | Майдан-ІНФОРМ
Вежа телерадіотрансляції в Сімферополі, яка відповідає за український ефір в Криму, повалена рейдерами. Зараз вони захоплюють ділянку з абрикосовим садом навкруги, щоб зробити котеджи. Серед рейдерів переважно чиновники Сімферополя.
По це йдеться в сьогоднішньому числі "Республіки Крим".
Наприкінці 2004 року керівництво РТПЦ (радіо-ТБ-передавацького центру) "революційно" змінилося, а за день до того невідомі, в яких легко вгадується попереднє керівництво РТПЦ, повалили багатометрову вежу, що передавала передачи УР-1, УР-2 ("Промінь") та УР-3 ("Культура") на Крим.
Місцеві шерлоки холмси вже чотири роки "не можуть встановити" причетних до цього, а тим часом сама ділянка впала в око держслужбовцям від рівня Сімферопольского виконкому і вище. Навкруги вежи РТПЦ було розташовано абрикосовий сад приблизно 50-річного віку. Саме тут чиновники вирішили поставити собі котеджі.
Щоб виманіти ділянку, Сімферопольска міськрада пообіцяла побудувати на цьому місці "дитячий центр", пресі та керівництву РТПЦ було повідомлено про мистичного "крупного німецького інвестора". Але варто було тільки підмахнути папірець зі згодою на забудову 5 гектар "дитячим центром" та передачу землі на баланс Сімферополя, як наступного ж дня з'явилися заяви від депутатів, чиновників та членів їх семей про гостру потребу в ділянках для приватних котеджів.
І Сімферопольска міськрада не змогла відмовіти самій собі ж, фактично, і радо втілила конституційне право на землю для громадянина (особливо коли він є депутатом або держслужбовцем).
Зараз абрикосовий сад, що виявився зайвим, вирубають. Вежу не поновлено. Протягом 2005-2008 років РНБО очолювало кілька поважних осіб, кожна з них щонайменше раз встигала отримати прохання розглянути на засіданні з питань Криму або інформаційної безпеки пункт про поновлення радіотрансляції українських каналів на півострів.
Чи здивуються наши читачі, якщо ми повідомимо: жодна з вказаних персон навіть вухом не повела. Хоча вирішення чи принаймні реагування на цю проблему входить до їхнього прямого службового обов'язку.
Інформаційна безпека в нас рівно такої якості, якої якості люди, що нею, так би мовити, займаються.
По це йдеться в сьогоднішньому числі "Республіки Крим".
Наприкінці 2004 року керівництво РТПЦ (радіо-ТБ-передавацького центру) "революційно" змінилося, а за день до того невідомі, в яких легко вгадується попереднє керівництво РТПЦ, повалили багатометрову вежу, що передавала передачи УР-1, УР-2 ("Промінь") та УР-3 ("Культура") на Крим.
Місцеві шерлоки холмси вже чотири роки "не можуть встановити" причетних до цього, а тим часом сама ділянка впала в око держслужбовцям від рівня Сімферопольского виконкому і вище. Навкруги вежи РТПЦ було розташовано абрикосовий сад приблизно 50-річного віку. Саме тут чиновники вирішили поставити собі котеджі.
Щоб виманіти ділянку, Сімферопольска міськрада пообіцяла побудувати на цьому місці "дитячий центр", пресі та керівництву РТПЦ було повідомлено про мистичного "крупного німецького інвестора". Але варто було тільки підмахнути папірець зі згодою на забудову 5 гектар "дитячим центром" та передачу землі на баланс Сімферополя, як наступного ж дня з'явилися заяви від депутатів, чиновників та членів їх семей про гостру потребу в ділянках для приватних котеджів.
І Сімферопольска міськрада не змогла відмовіти самій собі ж, фактично, і радо втілила конституційне право на землю для громадянина (особливо коли він є депутатом або держслужбовцем).
Зараз абрикосовий сад, що виявився зайвим, вирубають. Вежу не поновлено. Протягом 2005-2008 років РНБО очолювало кілька поважних осіб, кожна з них щонайменше раз встигала отримати прохання розглянути на засіданні з питань Криму або інформаційної безпеки пункт про поновлення радіотрансляції українських каналів на півострів.
Чи здивуються наши читачі, якщо ми повідомимо: жодна з вказаних персон навіть вухом не повела. Хоча вирішення чи принаймні реагування на цю проблему входить до їхнього прямого службового обов'язку.
Інформаційна безпека в нас рівно такої якості, якої якості люди, що нею, так би мовити, займаються.