Шокова терапія для партій (/). Нмд розумно чоловік каже
06/18/2008 | Sean
Українська правда
Постійне посилання: http://www.pravda.com.ua/news/2008/6/18/77672.htm
Шокова терапія для партій
18.06.2008___ Юрій Старчевський, для УП
Те, що країна вкрай потребує зміни політичної еліти – зрозуміло всім. І не просто зміни, а появи принципово нової. Адже існуючу неможливо назвати елітою взагалі.
Ті образи, які формують для популяризації серед населення штатні політичні піарники та політ технологи, не відповідають дійсності. Ба більше, це є ні що інше, як банальні та неадекватні сучасним реаліям фальшивки.
Головне питання, яке є сьогодні викликом для всіх тверезомислячих представників влади та суспільства – це формування системи чи засад для швидкого та планованого входження нової генерації політичного менеджменту у систему влади.
Тільки нова генерація політиків зможе сконцентрувати політичну та загальносуспільну думку і дію на проблемах, здатних мобілізувати народ України для створення конкурентоспроможної держави в сучасному жорсткому геополітичному середовищі.
Автор раніше наголошував в статті "Обов'язок опозиції", що політична система, яка функціонує на даний період, повністю блокує появу нових облич у політичному середовищі. І ця хвороба притаманна не лише політичним гігантам БЮТ і ПР, але і іншим політичним організаціям.
Причини цього зрозумілі: присутність у владі надзвичайно приваблива і несе безліч унікальних можливостей, які перетворюють володаря депутатського посвідчення майже на "небожителя" на землі. Власне, депутатство – це вже певний стиль та спосіб життя.
Не аналізуючи зараз моральну складову цього явища, зосередимося тільки на тому, що нормальна та психічно здорова людина, яка вже дорвалася до цього угруповання найкрутіших хлопців та дівчат, добровільно нізащо не піде на відпочинок.
Нізащо не погодиться на зміну виборчої системи, навіть розуміючи необхідність реалізації політики принципово іншого рівня, на яку більшість існуючого депкорпусу неспроможна.
Отже країна застигла у своєму розвитку: верхи бажають лишень утримання чи повернення влади та консервації становища. Низам вже все байдуже, що і засвідчили перевибори у Києві.
Українські перспективи, у разі подальшої реалізації такого сценарію, – це сіре та безлике майбутнє сировинного придатку успішних та більш технологічно і суспільно розвинутих країн.
Якщо б ця ситуація складалася в Україні років 200 раніше – це було б нормальним шляхом розвитку інститутів влади європейського рівня.
Але не можна не розуміти, що сучасний світ, у якому розбудовується Україна, принципово змінився. Тож у країни немає тих декількох сотень років для поступової трансформації політичної системи. Є максимум декілька літ.
Власне, і ці політичні та економічні системи, які сімнадцять років будують в Україні, постійно знаходяться у процесі трансформації та змінення.
В епоху глобалізації сучасна світова політика все більше оперує надорганізаційними та надекономічними структурами. Це дає можливість керувати процесами ідейного, світоглядного та організаційного переформатування населення майже в усьому світі, що, у свою чергу, перепрограмовує як політичні, так і економічні процеси.
І тільки наявність сучасної та адекватної політичної контрвідповіді, яка все більше і більше реалізується шляхом ризикованої гри у сучасну світову політику – дає можливість утримувати інформаційні та економічні кордони країни у безпеці.
Сьогодні є очевидним, що у окремих, ідейно обумовлених випадках можна і не дотримуватися кордонів та договорів.
У сучасному світі більш ефективним стає той гравець, який раніше та ефективніше вийде за кордони існуючого порядку та права, і конкуренція у цьому контексті відбувається на рівні ідей, сенсів та категорій. А далі – організаційні, економічні та інші форми керування.
Зрозуміло, що світогляд теперішньої української політичної еліти зводиться до більш простих та не обтяжуючих розум речей.
Сенс їхнього життя концентрований на звичайному поглинанні ресурсів та самозбереженні за будь-яку ціну. Уся увага сконцентрована на боротьбі за вже другорядні важелі політичного впливу, якщо оцінювати їх політичну дію у контексті сучасних світових процесів.
Отже, незважаючи на те, що розуміння необхідності оновлення політичної української еліти є як у населення, так і у окремих експертів та політиків, необхідно зробити висновок що консолідованої волі та бажання до реалізації цього оновлення немає ні у перших, ні у других.
На перший погляд, це виглядає як правова безвихідь, коли населення, якому немає з кого обирати, обирає чи за матеріальну винагороду, чи взагалі ігнорує вибори. А вищий рівень політикуму продовжує бавитися у політичну гру, замість консолідованої та напруженої роботи над розвитком країни.
У цьому випадку тільки політичний шок та найжорсткіша політична конкуренція можуть призвести до визнання керівниками партій необхідності реалізації нової та ефективної політики, особливо на місцевих рівнях, що обумовить і ротацію кадрів.
Більшість політичних діячів, особливо місцевого рівня, – це звичайні бізнесмени, які просто купували місця у списках. І зрозуміло, що ефективна партійна робота – це не їх коник.
Розглядаючи у цьому контексті сучасну політичну кризу в Україні, варто подякувати розробникам політичної реформи 2004 року. Тільки зараз, коли пройшло чотири роки безплідної для країни "діяльності" різнобарвних політиків, стає зрозуміло, що закладена конкурентна модель, як це не парадоксально, попри всі суспільні негаразди, має окремі позитиви для країни.
Чи змагалися б зараз команди Віктора Ющенко, Юлії Тимошенко та Віктора Януковича за існування, коли б не було тої "клятої" політреформи?
Отже політикуму, чи окремій великій його частині, потрібні політичний шок, шокова терапія, велике потрясіння, аби змусити їх змінити правила гри заради збереження свого існування.
Що може бути таким шоком? Наприклад – загальнонаціональна поразка великої партії, яка має розкручений політичний бренд та концентрує у своїх лавах значний організаційно-матеріальний ресурс.
Менш обтяжливий та драматичний варіант для політикума – осмислення керівниками партій результатів дострокових перевиборів у Києві та корегування партійних стратегій.
Розглядаючи столичні дострокові перегони, варто відмітити тенденцію до занепаду великих персоніфікованих політичних брендів, таких як БЮТ та ПР на користь місцевому політику Черновецькому.
Це перший дзвінок! Звичайні люди втомилися від галасанини, обіцянок прориву у яскраве майбутнє. Вони не хочуть бачити великих політичних говорунів, а прагнуть отримати якийсь зиск. І це у більш-менш матеріально достатньому та політизованому Києві...
Загалом аналіз регіональної політики, що реалізується великими політичними гравцями, свідчить про низьку вірогідність її ефективності. Останні 2006 року місцеві вибори за закритими списками завели до місцевих рад принципово непублічних людей з обтяжливим комерційним минулим.
Робити нові публічні обличчя з діючих депутатів місцевих рад – це дуже кропітка та виснажлива робота. Запрошувати нових більш адекватних політиків до співпраці – теж проблематично. Що тоді робити з амбіціями існуючих депутатів?
Регіональний рівень політичних фаворитів БЮТ та ПР однаковий як дві краплі води, що унеможливлює на цей час використання регіональних площадок для зростання молодих та ефективних політиків.
Тож шоковою терапією для сучасного політикуму можуть стати або перевибори до ВРУ, що обернуться політичним шоком для БЮТу (внаслідок низького електорального результату блоку). Чи ефективне відновлення роботи існуючої коаліції, що, своєю чергою, шокуватиме регіоналів.
Найближчі події мають продемонструвати кого Секретаріат Ющенка обере на роль необхідної політичної жертви заради конструктивного розвитку політичного устрою України.
Зрештою, морально чи неморально обирати "політичних жертв"? Розуміючи, що таким чином страждатимуть прихильники цих партій?
Так, це абсолютно морально та обгруновано. Більшt того, всі розвинуті країни займаються конструюванням нових та більш ефективних політичних технологій, що включають і цілеспрямоване формування політикуму, як носія цих технологій.
У свій час, коли такі країни як Угорщина, Польща, Румунія, Болгарія, Прибалтійські країни вийшли з впливу вмираючого Радянського Союзу, перед ними постала проблема швидкого оновлення управлінського апарату для запуску механізмів швидкої інтеграції до Європейського співтовариства.
Тоді були запроваджені не зовсім демократичні правили заборони участі у політичних процесах людей, які мали у минулому тісні стосунки з "компетентними" органами чи комуністичною владою.
Не оцінюючи зараз моральність, чи чистоту тих таки технологій люстрації, у загальному вимірі вони принесли користь цим країнам.
Україна перебуває у дещо схожому становищі, коли загальнонаціональна політична псевдоеліта стає вкрай обтяжливим тягарем для країни на шляху до необхідного стрибка чи прориву у світову сучасність.
І треба чесно визнати, що єдиною можливістю зірвати цей нарост паразитуючого прошарку безпорадних та неефективних управлінців, яка б до того ж мала правову легітимність – є дуже жорстка політична модель, яка досягається проявом політичної волі тверезих українських гравців щодо недопущення абсолютного злиття політичних партій у гіпервелику коаліцію "порятунку" України.
Юрій Старчевський, для УП
Постійне посилання: http://www.pravda.com.ua/news/2008/6/18/77672.htm
Шокова терапія для партій
18.06.2008___ Юрій Старчевський, для УП
Те, що країна вкрай потребує зміни політичної еліти – зрозуміло всім. І не просто зміни, а появи принципово нової. Адже існуючу неможливо назвати елітою взагалі.
Ті образи, які формують для популяризації серед населення штатні політичні піарники та політ технологи, не відповідають дійсності. Ба більше, це є ні що інше, як банальні та неадекватні сучасним реаліям фальшивки.
Головне питання, яке є сьогодні викликом для всіх тверезомислячих представників влади та суспільства – це формування системи чи засад для швидкого та планованого входження нової генерації політичного менеджменту у систему влади.
Тільки нова генерація політиків зможе сконцентрувати політичну та загальносуспільну думку і дію на проблемах, здатних мобілізувати народ України для створення конкурентоспроможної держави в сучасному жорсткому геополітичному середовищі.
Автор раніше наголошував в статті "Обов'язок опозиції", що політична система, яка функціонує на даний період, повністю блокує появу нових облич у політичному середовищі. І ця хвороба притаманна не лише політичним гігантам БЮТ і ПР, але і іншим політичним організаціям.
Причини цього зрозумілі: присутність у владі надзвичайно приваблива і несе безліч унікальних можливостей, які перетворюють володаря депутатського посвідчення майже на "небожителя" на землі. Власне, депутатство – це вже певний стиль та спосіб життя.
Не аналізуючи зараз моральну складову цього явища, зосередимося тільки на тому, що нормальна та психічно здорова людина, яка вже дорвалася до цього угруповання найкрутіших хлопців та дівчат, добровільно нізащо не піде на відпочинок.
Нізащо не погодиться на зміну виборчої системи, навіть розуміючи необхідність реалізації політики принципово іншого рівня, на яку більшість існуючого депкорпусу неспроможна.
Отже країна застигла у своєму розвитку: верхи бажають лишень утримання чи повернення влади та консервації становища. Низам вже все байдуже, що і засвідчили перевибори у Києві.
Українські перспективи, у разі подальшої реалізації такого сценарію, – це сіре та безлике майбутнє сировинного придатку успішних та більш технологічно і суспільно розвинутих країн.
Якщо б ця ситуація складалася в Україні років 200 раніше – це було б нормальним шляхом розвитку інститутів влади європейського рівня.
Але не можна не розуміти, що сучасний світ, у якому розбудовується Україна, принципово змінився. Тож у країни немає тих декількох сотень років для поступової трансформації політичної системи. Є максимум декілька літ.
Власне, і ці політичні та економічні системи, які сімнадцять років будують в Україні, постійно знаходяться у процесі трансформації та змінення.
В епоху глобалізації сучасна світова політика все більше оперує надорганізаційними та надекономічними структурами. Це дає можливість керувати процесами ідейного, світоглядного та організаційного переформатування населення майже в усьому світі, що, у свою чергу, перепрограмовує як політичні, так і економічні процеси.
І тільки наявність сучасної та адекватної політичної контрвідповіді, яка все більше і більше реалізується шляхом ризикованої гри у сучасну світову політику – дає можливість утримувати інформаційні та економічні кордони країни у безпеці.
Сьогодні є очевидним, що у окремих, ідейно обумовлених випадках можна і не дотримуватися кордонів та договорів.
У сучасному світі більш ефективним стає той гравець, який раніше та ефективніше вийде за кордони існуючого порядку та права, і конкуренція у цьому контексті відбувається на рівні ідей, сенсів та категорій. А далі – організаційні, економічні та інші форми керування.
Зрозуміло, що світогляд теперішньої української політичної еліти зводиться до більш простих та не обтяжуючих розум речей.
Сенс їхнього життя концентрований на звичайному поглинанні ресурсів та самозбереженні за будь-яку ціну. Уся увага сконцентрована на боротьбі за вже другорядні важелі політичного впливу, якщо оцінювати їх політичну дію у контексті сучасних світових процесів.
Отже, незважаючи на те, що розуміння необхідності оновлення політичної української еліти є як у населення, так і у окремих експертів та політиків, необхідно зробити висновок що консолідованої волі та бажання до реалізації цього оновлення немає ні у перших, ні у других.
На перший погляд, це виглядає як правова безвихідь, коли населення, якому немає з кого обирати, обирає чи за матеріальну винагороду, чи взагалі ігнорує вибори. А вищий рівень політикуму продовжує бавитися у політичну гру, замість консолідованої та напруженої роботи над розвитком країни.
У цьому випадку тільки політичний шок та найжорсткіша політична конкуренція можуть призвести до визнання керівниками партій необхідності реалізації нової та ефективної політики, особливо на місцевих рівнях, що обумовить і ротацію кадрів.
Більшість політичних діячів, особливо місцевого рівня, – це звичайні бізнесмени, які просто купували місця у списках. І зрозуміло, що ефективна партійна робота – це не їх коник.
Розглядаючи у цьому контексті сучасну політичну кризу в Україні, варто подякувати розробникам політичної реформи 2004 року. Тільки зараз, коли пройшло чотири роки безплідної для країни "діяльності" різнобарвних політиків, стає зрозуміло, що закладена конкурентна модель, як це не парадоксально, попри всі суспільні негаразди, має окремі позитиви для країни.
Чи змагалися б зараз команди Віктора Ющенко, Юлії Тимошенко та Віктора Януковича за існування, коли б не було тої "клятої" політреформи?
Отже політикуму, чи окремій великій його частині, потрібні політичний шок, шокова терапія, велике потрясіння, аби змусити їх змінити правила гри заради збереження свого існування.
Що може бути таким шоком? Наприклад – загальнонаціональна поразка великої партії, яка має розкручений політичний бренд та концентрує у своїх лавах значний організаційно-матеріальний ресурс.
Менш обтяжливий та драматичний варіант для політикума – осмислення керівниками партій результатів дострокових перевиборів у Києві та корегування партійних стратегій.
Розглядаючи столичні дострокові перегони, варто відмітити тенденцію до занепаду великих персоніфікованих політичних брендів, таких як БЮТ та ПР на користь місцевому політику Черновецькому.
Це перший дзвінок! Звичайні люди втомилися від галасанини, обіцянок прориву у яскраве майбутнє. Вони не хочуть бачити великих політичних говорунів, а прагнуть отримати якийсь зиск. І це у більш-менш матеріально достатньому та політизованому Києві...
Загалом аналіз регіональної політики, що реалізується великими політичними гравцями, свідчить про низьку вірогідність її ефективності. Останні 2006 року місцеві вибори за закритими списками завели до місцевих рад принципово непублічних людей з обтяжливим комерційним минулим.
Робити нові публічні обличчя з діючих депутатів місцевих рад – це дуже кропітка та виснажлива робота. Запрошувати нових більш адекватних політиків до співпраці – теж проблематично. Що тоді робити з амбіціями існуючих депутатів?
Регіональний рівень політичних фаворитів БЮТ та ПР однаковий як дві краплі води, що унеможливлює на цей час використання регіональних площадок для зростання молодих та ефективних політиків.
Тож шоковою терапією для сучасного політикуму можуть стати або перевибори до ВРУ, що обернуться політичним шоком для БЮТу (внаслідок низького електорального результату блоку). Чи ефективне відновлення роботи існуючої коаліції, що, своєю чергою, шокуватиме регіоналів.
Найближчі події мають продемонструвати кого Секретаріат Ющенка обере на роль необхідної політичної жертви заради конструктивного розвитку політичного устрою України.
Зрештою, морально чи неморально обирати "політичних жертв"? Розуміючи, що таким чином страждатимуть прихильники цих партій?
Так, це абсолютно морально та обгруновано. Більшt того, всі розвинуті країни займаються конструюванням нових та більш ефективних політичних технологій, що включають і цілеспрямоване формування політикуму, як носія цих технологій.
У свій час, коли такі країни як Угорщина, Польща, Румунія, Болгарія, Прибалтійські країни вийшли з впливу вмираючого Радянського Союзу, перед ними постала проблема швидкого оновлення управлінського апарату для запуску механізмів швидкої інтеграції до Європейського співтовариства.
Тоді були запроваджені не зовсім демократичні правили заборони участі у політичних процесах людей, які мали у минулому тісні стосунки з "компетентними" органами чи комуністичною владою.
Не оцінюючи зараз моральність, чи чистоту тих таки технологій люстрації, у загальному вимірі вони принесли користь цим країнам.
Україна перебуває у дещо схожому становищі, коли загальнонаціональна політична псевдоеліта стає вкрай обтяжливим тягарем для країни на шляху до необхідного стрибка чи прориву у світову сучасність.
І треба чесно визнати, що єдиною можливістю зірвати цей нарост паразитуючого прошарку безпорадних та неефективних управлінців, яка б до того ж мала правову легітимність – є дуже жорстка політична модель, яка досягається проявом політичної волі тверезих українських гравців щодо недопущення абсолютного злиття політичних партій у гіпервелику коаліцію "порятунку" України.
Юрій Старчевський, для УП
Відповіді
2008.06.18 | DADDY
Каже він може й розумно, але ніц не буде
поки дійсно не відбудеться шоку. Але шокова поразка наприклад одного з великих гравців може призвести до значного скорочення його матеріально-фінансової бази за рахунок відтоку бізнес-складової, яка буде шукати собі більш безпечний клімат у таборі переможців. Таким чином ресурсів для залучення нових активістів, з яких можна комплектувати нову політичну команду, може не вистачити для організації їхньої нормальної роботи та стимулювання (тобто з/п, соціальний пакет тощо). До жертовної роботи на "рідну" політичну силу більша частина активу та членства не готова.Тим більше, що певна жертовність передбачає наявність політичної ідеї-програми заради якої і відбувається ця жертовність.Якщо подивитися на приклад НСНУ, то низка поразок практично не призвела до оновлення кадрового складу партійного керівництва, керівників партії на місцевому рівні, не спричинила налагодження зворотнього зв"язку між членством та керівництвом.
Відносна поразка БЮТ на Київських виборах також поки що (маємо надію, що не остаточно) не призвела до видимих з зовні змін а ні в кадровому складі, а ні в методах дії партії.
Стан справ у ПР аналізувати достатньо складно через закритість партії та специфічний "бригадний" стиль внутрішньопартійного життя. Але слід відмітити, що наразі відбувається масоване навчання молодої частини активу на різноманітних демократичних курсах та семінарах, які проводяться в Україні різними фондами підтримки та розповсюдження демократії. Таким чином можна констатувати високий рівень розуміння певною частиною керівництва ПР необхідності наполегливої, щоденної кадрової роботи.
Ось така фігня виходить, малята.
2008.06.18 | Sean
Свята правда
DADDY пише:> Таким чином можна констатувати високий рівень розуміння певною частиною керівництва ПР необхідності наполегливої, щоденної кадрової роботи.
Сабж. Вони вміють добре вчитися - як не самі очільники, то консультантів, радників, другий ешелон тощо.
> Ось така фігня виходить, малята.
і це правда
2008.06.18 | Sean
p.s. нмд
регіони теж відбули свою "революцію свідомости" у 2004. Пацанам дали зрозуміти свою власну дурість і вони (чого раніше з пацанами не траплялося) - її зрозуміли і взяли до уваги. Відтоді пацанська стратегія залишилася (що вдієш, гени), а оперативними діями стали керувати розумні фахові персонажі.Взагалі це мабутьдуже цікава тема і для психологічних і для, кхм, янучарознавчих досліджень.
2008.06.18 | Предсказамус
Нашлась таки конструктивная сила...
> Найближчі події мають продемонструвати кого Секретаріат Ющенка обере на роль необхідної політичної жертви заради конструктивного розвитку політичного устрою України.И нужно ото было столько слов в кучу насобирать, чтоб внутри кучи спрятать такой бриллиант? А чтоб было понятно, что это именно бриллиант, а не
такое же дерьмотакой же набор спорных суждений, как и все остальное в этой статье, вот оправа для бриллианта:> У сучасному світі більш ефективним стає той гравець, який раніше та ефективніше вийде за кордони існуючого порядку та права
Это хорошо, что автор понимает - действия "конструктивщиков" не могут не быть противоправными, плохо только, что он ищет этому оправдание в "смене элиты", срывании "нароста паразитирующего слоя беспомощных и неэффективных управленцев" и прочих очень правильных вещах.
Я настоятельно советую всем прочесть статью Юрия Старчевского из Политтехнологической группы "Южный Центр Политического Консультирования", центра обеспечения организационной, аналитической и информационной поддержки политической деятельности в южном регионе Украины ( http://www.scpc.org.ua/facilities.html )
2008.06.18 | DADDY
?..
Предсказамус пише:>
> Я настоятельно советую всем прочесть статью Юрия Старчевского из Политтехнологической группы "Южный Центр Политического Консультирования", центра обеспечения организационной, аналитической и информационной поддержки политической деятельности в южном регионе Украины ( http://www.scpc.org.ua/facilities.html )
По цьому лінку потрапляєш на сторінку з описом їхніх тренінгів і взагалі послуг, а не на статтю:
"Политтехнологическая группа "Южный Центр Политического Консультирования" - центр обеспечения организационной, аналитической и информационной поддержки политической деятельности в южном регионе Украины проводит деятельность следующих направлений:
* Политический PR
* Психологические политические исследования
* Социально-экономические исследования
* Организационный конфликтменеджмент
* Менеджмент избирательной кампании (организационное консультирование)
* Политические тренинги (социально-экономический, психологический, культурно-исторический, политологический)"
2008.06.18 | Предсказамус
И?
Линк для того, чтоб не возникало вопросов о профессии автора статьи.2008.06.18 | DADDY
Ги :-) Так ні в кого і не виникало :-) Але його причетність
до рИггіАналів не робить всі його твердження автоматично нерозумними і недоречними.Якісна заміна "дівчаток" в нашому політичному "бардаку" дійсно є необхідною.
2008.06.18 | Предсказамус
Как раз региональность автора не очевидна
DADDY пише:> Ги
Бесспорно. Но место работы может объяснить мотивации автора статьи.
> Якісна заміна "дівчаток" в нашому політичному "бардаку" дійсно є необхідною.
Однозначно, вопрос только как. Именно к "как" и относятся мои претензии, если Вы заметили. Механизм запуска "смены элит", который предлагает Старчевский, практически однозначно ведет к масштабному кризису с непредсказуемыми последствиями. Думаете, он это по глупости написал?
2008.06.18 | DADDY
Шоковий шлях зміни еліт
Предсказамус пише:>
> Однозначно, вопрос только как. Именно к "как" и относятся мои претензии, если Вы заметили. Механизм запуска "смены элит", который предлагает Старчевский, практически однозначно ведет к масштабному кризису с непредсказуемыми последствиями. Думаете, он это по глупости написал?
Ні він написав це абсолютно свідомо, в тому числі і аби залякати деяких політичних діячів (а я вважаю, що їх багато саме в пропрезидентському таборі), для яких шоковий шлях абсолютно неприйнятний.
З іншого боку "еволюційний" шлях, який запропонувала НС, яка привела шляхом такого самого залякування СП та НСНУ, у ВР абсолютно неприйнятних особисто для мене діячів - теж є для мене абсолютно неприйнятним.
Я вважаю, що автоматична заміна лідера партії та всієї його команди в результаті провалу чергових виборів - це є безпечний і демократичний шлях заміни "дівчаток". Одночасно мені дуже подобається шлях вишколу молодого членства на міжнародних семінарах. Це, до речі, цікавий шлях для міжнародних організацій по пропаганді євроатлантичної інтеграції.
Але кому це нахер потрібно, якщо ми шельф та трубу ділимо?
2008.06.18 | Предсказамус
Вопрос только, кто или что будет объектом шокового воздействия?
Я сам был не против провала БЮТ на киевских выборах именно потому, что это давало блоку шанс осознать политические реалии. Но этот провал произошел в результате событий, так или иначе укладывавшихся в правовое поле. А Старчевский уговаривает нас устроить "элите" шок тем или иным неправовым способом (примеры см. мой первый постинг в ветке), что, повторяю, может повлечь непредсказуемые последствия, причем не для "элиты", а для страны.Кстати, именно из-за этих уговоров я не стал бы считать Старчевского голубцом - он гораздо больше смахивает на северного мыслителя Павловского.
2008.06.18 | DADDY
Має бути не шоковий вплив, а результат з шокуючим ефектом
Якщо ж провал тієї чи іншої політичної сили буде результатом "підходу гравця до межі правового поля", то прикінцевий результат може стати шокуючим для самого гравця-маніпулятора.
Предсказамус пише:
> Я сам был не против провала БЮТ на киевских выборах именно потому, что это давало блоку шанс осознать политические реалии. Но этот провал произошел в результате событий, так или иначе укладывавшихся в правовое поле. А Старчевский уговаривает нас устроить "элите" шок тем или иным неправовым способом (примеры см. мой первый постинг в ветке), что, повторяю, может повлечь непредсказуемые последствия, причем не для "элиты", а для страны.
Ну, результати київських виборів особисто мені важко назвати правовими чи об"єктивними.
> Кстати, именно из-за этих уговоров я не стал бы считать Старчевского голубцом - он гораздо больше смахивает на северного мыслителя Павловского.
Не бачу суттєвої різниці між південним рИггіАналом та північним Павловським
2008.06.18 | Предсказамус
Именно. Но развал системы госуправления - это шок, а не эффект
DADDY пише:> Якщо ж провал тієї чи іншої політичної сили буде результатом "підходу гравця до межі правового поля", то прикінцевий результат може стати шокуючим для самого гравця-маніпулятора.
Вопрос в цене такого провала. Если он будет достигнут, к примеру, противоправным роспуском ВР, то цена будет чрезмерной.
> Ну, результати київських виборів особисто мені важко назвати правовими чи об"єктивними.
Обоснуйте.
>> Кстати, именно из-за этих уговоров я не стал бы считать Старчевского голубцом - он гораздо больше смахивает на северного мыслителя Павловского.
> Не бачу суттєвої різниці між південним рИггіАналом та північним Павловським
И напрасно. Голубцам Украина нужнее, чем Павловскому.
2008.06.18 | DADDY
Re: Именно. Но развал системы госуправления - это шок, а не эффе
Предсказамус пише:> DADDY пише:
> > Якщо ж провал тієї чи іншої політичної сили буде результатом "підходу гравця до межі правового поля", то прикінцевий результат може стати шокуючим для самого гравця-маніпулятора.
> Вопрос в цене такого провала. Если он будет достигнут, к примеру, противоправным роспуском ВР, то цена будет чрезмерной.
>
Я ж про це і кажу - якщо "на краю правового поля", то це вже буде шокуюче зловживання, а не ефект
> > Ну, результати київських виборів особисто мені важко назвати правовими чи об"єктивними.
> Обоснуйте.
>
Довго писати. Ну, як мінімум підкуп виборців.
> >> Кстати, именно из-за этих уговоров я не стал бы считать Старчевского голубцом - он гораздо больше смахивает на северного мыслителя Павловского.
> > Не бачу суттєвої різниці між південним рИггіАналом та північним Павловським
> И напрасно. Голубцам Украина нужнее, чем Павловскому.
Голубцям (частині, що "за" Януковича) потрібна не Україна, а малоросійська губернія, де можна спокійно володорювати, а відповідальність перекладати на Москву.
А московітам відповідно потрібна просто Малоросійська губернія.
2008.06.18 | Предсказамус
Re: Именно. Но развал системы госуправления - это шок, а не эффе
DADDY пише:> Предсказамус пише:
>> DADDY пише:
>>> Якщо ж провал тієї чи іншої політичної сили буде результатом "підходу гравця до межі правового поля", то прикінцевий результат може стати шокуючим для самого гравця-маніпулятора.
>> Вопрос в цене такого провала. Если он будет достигнут, к примеру, противоправным роспуском ВР, то цена будет чрезмерной.
> Я ж про це і кажу - якщо "на краю правового поля", то це вже буде шокуюче зловживання, а не ефект
Правильно, но шок будет не только и даже не столько для игрока-манипулятора, сколько для страны, получившей фактически нелегитимную власть.
>>> Ну, результати київських виборів особисто мені важко назвати правовими чи об"єктивними.
>> Обоснуйте.
> Довго писати. Ну, як мінімум підкуп виборців.
Это было на всех выборах, включая выборы ВР 2006 и 2007 года. Поэтому я употребил термин "более-менее".
> Голубцям (частині, що "за" Януковича) потрібна не Україна, а малоросійська губернія, де можна спокійно володорювати, а відповідальність перекладати на Москву. А московітам відповідно потрібна просто Малоросійська губернія.
Голубцам нахер не нужна "малоросійська губернія", т.к. любого из них завтра переназначат. Их пророссийскость - на 99% риторика для своего электората.
2008.06.18 | Горицвіт
Re: Шокова терапія для партій (/). Нмд розумно чоловік каже
Шок (поразка) - необхідна, але не достатня умова для оновлення партій. Як уже відзначив DADDY, це показує досвід того ж НСНУ (ніяких нових рухів після різкого падіння результатів) або БЮТ (після поразки в Києві ніяких рухів - принаймні досі не чути).Оновлення менедженту - мені здається, має включати (як головний елемент) оновлення механізму формування менеджменту. Тоді не буде плутанини, коли всяких аферистів, молодших якогось віку, вважають помилково "новим поколінням політиків". Без цих нових механізмів нічого не буде. І знаком початку оновлення партій буде визнання цього і рухи в цьому напрямку. Разом з іншими знаками: визнання змістовних державних задач, крім боротьби за владу.
2008.06.18 | Franko
Re: Шокова терапія для партій (/). Нмд розумно чоловік каже
> Що може бути таким шоком? Наприклад – загальнонаціональна поразка великої партії, яка має розкручений політичний бренд та концентрує у своїх лавах значний організаційно-матеріальний ресурс.Це, можливо, й буде психологічним шоком, який призведе до якогось перегрупування в політикумі - шляхом сезонної міграції щурів між більш чи менш потопаючими кораблями, чи створення щурами нових кораблів з уламків попередніх. Однак, на появу нових облич і нових осіб це ніяк не вплине.
2008.06.18 | Тестер
Збрехав, вкрав, обианув - вища міра. І це буде справедливо!
2008.06.18 | jz99
І хто це робитиме?
Вашу формулу треба починати з кінця, зі справедливості. Якщо хтось був би здатен беззсторонньо визначати чию б то не було провину і забезпечувати невідворотність покарання, то перша частина Вашої формули (вища міра) насправді була б зайвою. Тобто, справедливість не можна отримати як наслідок покарання, її треба закладати на початку і дотримуватися до кінця. Це різні вісі координат. То хто ж на це здатен, яка сила? Вона має бути однаково вимогливою до всіх, і до себе найбільше.2008.06.18 | пан Roller
КГ /А нормальна та психічно здорова людина
Sean пише:> Українська правда
> Постійне посилання: http://www.pravda.com.ua/news/2008/6/18/77672.htm
>
> Шокова терапія для партій
> 18.06.2008___ Юрій Старчевський, для УП
>
> Не аналізуючи зараз моральну складову цього явища, зосередимося тільки на тому, що нормальна та психічно здорова людина, яка вже дорвалася до цього угруповання найкрутіших хлопців та дівчат, добровільно нізащо не піде на відпочинок.
>
>що нормальна та психічно здорова людина
(Понятие нормальна та.) И вообще слизь.
2008.06.18 | ОРИШКА
Я хочу видеть, как потолстеет кишка у СП сделать
Рината-свет-Линидыча "політичною жертвою". В это кто-нибудь верит?Так весь этот "шоковый самоучитель" для идеологического фона в процессе выталкивания БЮТ за игровое поле.
2008.06.18 | Дядя Вова
Давайте спустимся с небес на землю?
Самые модные темы по телеку и в укрнете сейчас НМД это: «эх, если бы нам развалить нахрен всю нынешнюю Конституцию (очередную!) и принять новую» или «эх, если бы нам разогнать нахрен всю нынешнюю элиту (вариант: милицию) и пригласить новую».Для меня эти разговоры потихоньку начинают превышать критическую массу. Типа как забавное логическое упражнение - то да, но как реальный, нефантастический выход для страны - то нет.
Никому же не придёт в голову про своего ребёнка: «эх, прогнать бы этого говнюка на улицу и родить нового, а то с этим уж как-то не сложилось».
Может оттого, что мы сами себя убеждаем во ВРЕМЕННОСТИ этих элит (вариант: конституции), мы и относимся к ним так нетребовательно?
Вообще, у нас есть в стране после Кучмы что-то святое, на что можно опереться? Гимн? Ну-у, разве что.
Нет не «идеальное», а просто «святое», как Президент в США, например. Да, тот - бабник, а этот - дурак косноязычный, но - святое.
Послушал сегодня в Раде и тех, и тех. Смотрите, двумя строчками выше добрый
А знаете, меня тоже уже потянуло на рукоприкладство: если депутат обозвал своего оппонента в стенах ВР или на ТВ, или даже просто повысил на него голос - сразу по губам!
Мне кажется, что нам именно это поможет на нынешнем этапе, а не смена элит.