06/18/2008 | Тарас Собко

Часи змінилися, війни стали дорого обходитись. Зброя, як і ковбаса, подорожчала і вороги зробили винахід. Територію противника треба завоювати так, щоб там не були знищені основні матеріальні цінності і місцеве населення зустріло окупанта як визволителя. І зробити це дуже просто! На чільні посади у владі треба непомітно поставити місцевих дурнів і вони все зроблять самі. Дурень змінив статус. Зараз дурень - це страшна, руйнівна зброя у тихій війні проти моєї України. Для ворогів, ніж запустити сотню крилатих ракет, по мільйону доларів кожна, набагато дешевше через агентуру своїх спецслужб хабарно протягнути на керівництво областю, районом, управлінням чи якимсь департаментом місцевого дурня. А частина сама пролізе, бо цей зміїний рід дуже влізливий. Дурні у владі своєю дурістю завалять систему управління будь-якої держави, а це значить знищити державу. У справі руйнування дурень у кріслі набагато ефективніший від будь якої ядерної бомби. Ви хочете знищити стратегічний завод? Поставте директором дурня і чекайте. І ніяких бомбардувальників!

Як і при ядерному вибуху дурні породжують ланцюгову реакцію - начальник-дурень не терпить при собі розумних. Це знали ще древні: „Asinus asinum fricat”, тобто, осел треться об осла. Дурень розумних заїдає та виїдає з трудових колективів, а на їх місце ставить дурнів, але щоб дурніших за себе, тобто знищує найцінніше, що є в державі - інтелектуальний потенціал.

Якщо у Вас начальник дурень, то якомога пильніше придивляйтеся до новеньких у своєму колективі! Коли новенький єхидно задає Вам питання "Якщо ти такий вже розумний, то чому ж не багатий?" – близько не підходьте, можна заразитися дуровірусом! Дуровірус – це новий український вірус, який провокує у мозку українця невідворотні зміни і нормальний чоловік дуріє. І якщо після цього контакту з дурнем у Вас раптом з’явилася нав’язлива мрія купити собі мешти за 700 баксів – знайте, Ви вже заразилися і стали дурнем. Якщо Ви патріот України, - стріляйтеся! Бо кожен дурень – це зброя проти України! На тому світі постріл собі в голову Вам не зарахують як гріховне самогубство, а як акт очищення Батьківщини і цивілізації взагалі, тобто, одним дурнем менше стало. Отже, щоб не заразитися, обходьте стороною збіговиська дурнів, а особливо у столиці. Там вони збираються навіть по 450 чоловік в одному приміщенні!

Дурень-керівник "злизує" дурнуваті ідеї підлеглих йому дурнів, видає за свої та втілює їх у життя, правда не у своє. У наше. І за державний кошт. Дурень ніколи не усвідомить, що він тимчасовий на цій землі, тому він краде, грабує, підгрібає ратицями під себе, щоб запастися на 500 років. Дурень щиро закоханий в хабарі. А чому їх бере? Бо інші дурні йому дають! Дуже небезпечним є начальник-дурень з підвішеним язиком. На трибуні він здатний годину говорити ні про що і створювати враження розумного. Якщо Ви любите свого собаку, то не дозволяйте йому дивитись телевізор, коли там говорить дурень. У пса менш стійка нервова система і він може зосміху померти. Дивно як, зараз ходиш по будь-якому адміністративному будинку, як по мінному полю - головне на дурня не нарватися.

Споконвік світова культура умлівала від страху перед сараною дурнів. А українська культура вже й не умліває і не тріпоче, лиш ноженятами здригнула. Дурні окупували царину культури і як хробаки вже її роз’їли. А чого варта абсолютна більшість ЗМІ? Суцільний тобі „світський катрусин кінозал”! Не телебачення, а якась дуроіндустрія зорієнтована на вишкіл дурнів.

Дурні купують звання, ордени, нагороди, відзнаки і думають, що за орденом дурень стає непомітний. Дурень безвідмовно і на задніх лапках виконує найдурніші накази дурного начальства. От скажуть спалити цирк, чи церкву - спалить! Дурні страшенно заздрять багатим дурням і часто помирають від тої заздрості. На могилі у дурня трава не росте, тому і ставлять величезні обеліски, щоб народ не здогадався. Споконвік дурні при владі не цінували живих геніїв, бо ж треба привселюдно визнати, що в порівнянні з генієм - ти дурень. А ось промова на могилі у геніального небіжчика - вивищує. У всіх дурнів однакове флористичне хоббі – садити золоті верби, а улюблена тваринка – баран круторогий. Для українського владного дурня найбільшою насолодою, а заодно і обов’язком, є поставити розумного українця на коліна, бо це і є одне з його бойових завдань.

Багаті дурні створюють клани і ті дуроклани увесь час між собою ведуть війни і чогось воюють на території України. Не розумію, їм що, на планеті пустель мало? Дурні воюють, а чуби масово тріщать у народу. Але народ захоплено спостерігає за полем битви і поводить себе як веселий та дурнуватий вболівальник на футболі. Він в запалі не помічає, що його козацький чуб від того тріску вже „зійшов на пси” і трансформувався на космополітичну лисину.

На динаміку дурості дурня не впливає вік. Чи молодий, чи старий – обоє небезпечні для українського суспільста, як граната без чеки, бо віра в силу грошей витіснила з маленької тваринної душі мораль і знання. Та і взагалі, дурень – це такий вічно-кайфовий стан, ніби ти щогодини вживаєш по 100 грам, тому дурні завжди щасливі. Сучасний український дурень у владі став дуже сильний і небезпечний. Його виплекали місцеві хруні і леліють вороги України. Вороги завжди шанують свою зброю!

На початках цивілізації дурнів людьми не вважали – ними просто харчувалися. А яка з нього користь в племені? Ні полювати не вміє, ні сіяти, ні тобі наскельного малюнку, ні букву придумати яку, чи пісню. Ну, така собі самохідна їда. Ти собі кочуєш, а їжа ходить за тобою. Найтяжчим гріхом у давні часи було принесення дурня у жертву богам. Боги за це мстили землетрусами, повенями і блискавками. І як тільки раптом землетрус який, то дикуси одразу влаштовували службове розслідування по релігійній лінії. Ага, хто це, хто це таку неякісну жертву приніс нашим богам!? До дурнів його! У казан!

Ось так. Дурнів їли і їх кількість швидко зменшувалась. Це яскраво позначилось на загальному рості інтелекту популяції дикусів і як результат - на прогресивному розвитку цивілізації взагалі.

Але сталася катастрофа планетарного масштабу: розумні придумали демократію і толерантність та й перестали їсти дурнів – результат трагічний! Дурень підняв голову, обтрусився, опірився, голосно заплакав про дискримінацію, одягнув краватку і пішов у владу - демократія! Недарма ще Платон вважав демократичну республіку кораблем дурнів, де всі дурні хочуть плисти в різні боки, а розумного капітана тримають за дурня і з часом взагалі викидають за борт. Корабель же, у відкритому морі, починають демократично розпилювати на частини, за кількістю партій. А Ви думаєте, чому сучасні акули такі ліниві і товсті як свині? Видно кораблів таких багато і всі під українським прапором.

Отже, дурні у владі – це зброя, чомусь не відзначена у списках забороненої зброї ні Женевської, ні Гаагської конвенцій. Ця нелюдська зброя, спрямована у серце моєї Батьківщини, має дуже широкий асортимент і класифікується на такі підвиди: бовдур, анальфабет, недалекий, пришиблений, придурок, придурок з трьома освітами, тупий, дуже тупий, мале щеня, дурко на мерседесі, дурень з ініціативою, недороблений, красавчик, крутий, легонький, дебіл, дебіл абсолютний, дебіл-мільйонер, пришелепкуватий, заслинений, селюк звичайний, місько зи села при краватці і з портфельом. Але ця зброя має ще модифікацію крупного калібру – це суміш западенського хруня з класичним дурнем. Це вже термоядерна гримуча суміш, рівних якій у руйнуванні держави нема. У них щодня беруть інтерв’ю і ми їх дуже часто бачимо по телевізору. Але це ще не все! Вершиною зброярського мистецтва є хрунедурень у кріслі, котрий "косить" під патріота України. Але ж дурень не може бути патріотом апріорі, бо патріотизм відноситься до високодуховних людських почуттів. А дурень - не людина. Наука каже, що найпершіщий на планеті дурень з’явився на світ явно не від високого кохання людей, а від якогось збочення, бо в основі дурня лежить дуже стійкий і захищений древній генетичний код від недорозвинутого неандертальця-гея і дикого кабана напідпитку. (Бачите, і серед Амурів також дурні бувають, а може просто Амур необачно приземлився на конопляне поле?) Це і є причиною того, що дуже багаті владні дурні дичіють і повільно мутують у лісових кабанів. Їх підсвідомо тягне до лісу, природа бере своє. Ну хоч на полювання, але щоб у рідну стихію. А там вони крадькома, щоб ніхто не бачив, з насолодою рийкою порпають землю і доводять себе цим до оргазму. Не вірите? Походіть по лісі і побачите борозни розритої землі зі слідами людських рук. З цієї причини вони скуповують ліс і там будують свої шикарні вілли.

Дуже смішно, коли владний дурень дає начальницьку оцінку. Абсолютно оцінити він може все: і будову, і живопис, і процесор комп'ютера, і хірурга, і поезію, і Сонце... Ну, такий собі універсальний оцінювач всього на світі. В народі це називається "на хлопський розум". Та біда в тому, що та дурнувата оцінка є вироком, який зашугане суспільство сприймає як аксіому. Якщо начальник похвалив, то це значить дуже-дуже-дуже добре і правильно!

Як лавина пішли українські дурні у владу. Прайдами, стадами, генераціями, поколіннями! Не забувайте! Дурні – це дуже небезпечна ворожа зброя! Вона може вистрілити безпричинно, просто так і ніякої відповідальності! Ви себе питаєте, а чого ж ми так зле живемо? Відповідь проста – кількість дурнів у владі перевалила за критичну масу, як у ядерному заряді, і ось-ось вибухне. А все чого? Бо колись давно дурнів престали їсти! Зараз хоч би валашили, чи що, бо розмножуються як крілики, а від дурня може народитися тільки дурень. Добре, що хоч ввели незалежне тестування у школах, щоб відсепаровувати їхніх тупих діток.

Дурень не міняється тисячоліттями. Колись, дуже-дуже давно дурні впустили до Трої великого дерев'яного коня на колесах. Просто так впустили, з цікавості, кінь же на колесах! І чим скінчилося? Ця хрестоматійна історія нічому не навчила українців. Українці голосували за блоки і партії, тобто за троянських коней, нафаршированих злодійкуватими дурнями.Тих коників позатягали у міністерства, управління, ОДА, ради і т.д. І тихою нічкою, при світлі повного місяця з тих коней виповзають дурні і сідають у начальницькі крісла, намащені вічним клеєм... В ці моменти вовки не виють, вампіри плачуть, а у відьом навіть мітли не стартують. Ось так-то, шановні, цікавитися начинкою троянського коня (партійним списком) треба перед виборами, а не тоді, коли ваші зуби вже на клинку. Не можна сказати, що в екіпажах тих троянських коней зовсім не було розумних, але поки там сиділи в тісноті, то дурні і барани розумних затоптали і їхні холодні трупики час-од-часу бачимо на смітниках української політики.

А Ви собі думаєте-гадаєте чогож нас не беруть в Європу?! З такою кількістю дурнів у владі нас навіть в Антарктиду не візьмуть, бо пацифісти пінгвіни точно збунтуються, адже Антарктида – демілітаризована зона, а дурень – це нищівна зброя. Ех, взяли би нас в Африку, на деякий час, щоб місцеві пацани хоч трошки українського дурня виїли... Ич, як воно в життю буває, деколи і каннібалізм – річ корисна!