МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Акціонери країни У

06/28/2008 | Юрко Колючка
Ключовою проблемою України є низький авторитет влади серед населення. Численні соціологічні опитування фіксують невисокі рейтинги всіх гілок влади. А який успіх можуть мати реформи, в тому числі прийняття нової Конституції, якщо немає довіри до реформаторів? Адже провести зміни силою, „сталінськими” методами зараз неможливо.

Серед головних причин недовіри - закритість влади, те, що люди не можуть реально контролювати владу та впливати на неї. Закритість влади створює комфортні умови для хвороби, що зветься „корупція”, адже кожний чиновний „Іван Іванович” підконтрольний тільки своєму „шефу”. Він може не зважати на думку народу, висловлену один раз у 4 - 5 років на виборах (ще й по закритим спискам). Людей не задовольняє сама система влади, механізм вибору влади. Хто дасть гарантію, що коли для створення або затвердження нової Конституції виберуть „нових” людей (Конституційну Асамблею чи Установчі збори), то вони не захворіють на ту ж саму хворобу? Вибори проведуть по наїждженим рекламним та партійним схемам, а навкруги вірус корупції...

Може варто звернутись БЕЗПОСЕРЕДНЬО до народу? Не для того щоб обрати когось на високий пост, а для вибору напрямку руху країни. Людина – найскладніше творіння господа. Чому ж народу довірили вибрати одного Віктора з двох, Ющенка або Януковича, хоча ми навіть не знали їх особисто? В той же час, скажімо, достоїнства президентського або парламентського правління давно відомі, тому мабуть і не довіряють нам вибрати спосіб правління...

Нехай люди самі, а не через представників, висловлюють свої думки відносно базових принципів, наприклад: „Чи потрібне затвердження системи влади народом (референдум, Установчі збори)?”, „Всенародний президент чи парламентський прем’єр?”, „Чи потрібен регулярний контроль суспільства за владою? Як приклад, проведення опитувань, щоб дати оцінку владі, відкликати мера, депутата або міліціонера, затвердити важливі для всіх рішення ”.

Основні заперечення проти застосування прямої демократії (референдумів):

а) „люди недостатньо розуміють ці питання ” („куховарка не може керувати державою ”).
Однак, жителі України достатньо освічені (подібно жителям Німеччини чи Швейцарії, де кожний рік проходять десятки референдумів). Крім того, спочатку можна вирішувати на референдумах нескладні питання, місцеві проблеми - куховарка не гірше депутата розбереться, чи варто будувати елітний дім на дитячому майданчику. З іншого боку, депутати приймають закони відносно ядерної енергетики, сільського господарства чи банківської справи, теж не будучи фахівцями в цих питаннях.

б) „регулярно проводити референдуми неможливо. Це вимагає багато часу та коштів, можливі фальсифікації ”.
Все це характерно для традиційного проведення голосування. Однак, при голосуванні із самоконтролем (дивись далі) фальсифікації неможливі, тому можна без остраху застосувати комп’ютери для підрахунку голосів, а поєднання самоконтролю та комп’ютера створює якісно нові можливості для прямої демократії – референдумів, опитувань, відкликання депутатів та чиновників.

При традиційному голосуванні всі бюлетені однакові (щоб забезпечити таємність голосування). Після вкидання їх в скриньку для голосування виборець не може розрізнити "свій" та "чужий" бюлетень. Тому бюлетені можна підмінити, "виправити" і т.ін. без відома виборця, змінивши результати виборів. Трохи ускладнивши процедуру, можна кардинально підняти якість голосування.

МЕХАНІЗМ ГОЛОСУВАННЯ ІЗ САМОКОНТРОЛЕМ.

1. Для того, щоб виборець міг відрізнити "свій" бюлетень від чужих, виборчі бюлетені попередньо НУМЕРУЮТЬСЯ. Бюлетень має відривну частину - КВИТАНЦІЮ (одну або декілька), яка залишається у виборця для контролю (всі частини бюлетеня нумерують і заповнюють однаково).

2. А як же таємниця голосування? Вона зберігається - перед голосуванням бюлетені у згорнутому виді (номери закриті ) перетасовують і виборці витягують їх довільно (ЯК У ЛОТЕРЕЇ), тому номер бюлетеня відомий тільки виборцю. Після заповнення бюлетеня виборець залишає квитанцію собі, бюлетень кидає в скриньку для голосування.

3. Після завершення підрахунку голосів у протоколі виборів записують РОЗШИРЕНІ РЕЗУЛЬТАТИ (РР) - список голосуючих, список бюлетенів, які використані у голосуванні та за кого віддано голос по кожному номеру бюлетеня.

4. Далі РР опубліковують (виборча дільниця, Інтернет...) Кожен може ПЕРЕВІРИТИ результат підрахунку свого голосу (№ бюлетеня, за кого віддано голос). Пред'явивши квитанцію, виборець може ВИПРАВИТИ невірний результат, тому фальсифікувати вибори немає сенсу.

5. Самоконтроль "стерилізує" вибори. Зростає довіра до їх результатів, голосувати можна протягом 1,2,3... днів, референдуми проводити по пошті... Головне - можна ЗАСТОСУВАТИ ТЕХНІКУ ( комп’ютери та сканери – подібні до зчитувачів штрих-коду в магазинах) для підрахунку, тим самим зменшити час підрахунку та численність лічильних комісій (адже виборець контролює КІНЦЕВИЙ результат!). "Не важно как голосуют, главное кто считает" (Й.Сталін).

А комп'ютеру однаково, мало чи багато інформації у бюлетені РР – можна зробити відкритими партійні списки, відкликати депутатів (причому їх будуть відкликати тільки ті виборці, які безпосередньо голосували за цих депутатів), застосувати більш досконалі системи виборів (з врахуванням рейтингу кількох кандидатів або типу IRV (instant-runoff voting)). Більш докладно в статті "Віртуальний Майдан", опублікованої 31.08.2007 на сайті "Майдан" за підписом Юрко Колючка http://maidan.org.ua/static/mai/1188572763.html

У нас чомусь не модно говорити про те, що методи прямої демократії широко застосовують в США, Німеччині, Швейцарії. Виняток Британія. Стабільність і достаток цієї країни з найдовшою в світі історією парламентаризму дозволяють їй обходитись без Конституції чи реформувати Палату Лордів поступово, на протязі багатьох десятків років. Ми ж не можемо стільки часу чекати милостині від Верховної Ради (а точніше - Палати Олігархів), спостерігаючи ритуальну боротьбу з депутатською недоторканністю та залишаючись одноразовим електоратом. Запровадження елементів контролю за владою перетворить нас на шанованих акціонерів країни Україна. Наші акції – це наші голоси на виборах (а точніше квитанції бюлетенів) та можливість раз у рік відкликати свої інвестиції у брехливого політика. Рівень технологій та суспільства в ХХI віці дозволяє кожному висловити свою оцінку Конституції, влади, висунути нових політиків та голосувати "за кращих", а не "проти гірших". Це одночасно найкращий засіб проти корупції, бо всіх не підкупити.

Для тиску на політиків потрібно створити "віртуальний Майдан" - зібрання результатів регулярних опитувань людей по важливим питанням. Результати розміщують в Інтернеті й частинами на місцевих виборчих пунктах. На відміну від соціологічних опитувань, ці результати можна легко й анонімно перевірити повторно (методами статистики), тому до них буде значно вищий рівень довіри.

Юрко Колючка
reg-park@yandex.ru

Відповіді

  • 2008.06.28 | Микола Дмитренко

    Re: Акціонери країни У

    Вважаю для того, щоб в подальшому не було проколів - потрібно робити висновки з помилок.
    Спочатку потрібно визначитись, який шлях ми обираємо.
    На це запитання дає відповідь чітко окреслена, зрозуміла Програма дій.
    Фактично, Ющенко нам нічого й не обіцав, задекларувавши - не словом, а ділом.
    По чесному - і словом(Програма дій) і ділом.
    При наявності Програми дій та механізму відповідальності за її виконання для нації, зявляється механізм контролю.
    Зникає небезпека для провідників нації бути знищеними лукавими.
    При такому розкладі Гетьман - виконавець Програми дій.

    Як влада "захищає" етнічних українців - див. інформацію реальності життя за адресою
    http://dsvitoch.blogspot.com/2008_01_27_archive.html
    Як Президент так і Премєр-міністр "безсилі" чим то допомогти в цій ситуації.
    У них "нещасних" бракує прав.

    З повагою, Громадянин Української Духовної Республіки,

    член Всесвітньої Ради УДР
    Микола Дмитренко конт.тел. 8 050 445 25 26


    Борімось поборемо - Нам Бог допомагає!.
  • 2008.06.29 | shiva

    не схвилювало

    Адже провести зміни силою, „сталінськими” методами зараз неможливо.

    - чому це? Що, будуть скиглити різні спостерігачі? То відправляться до шахт. Що, війною на нас підуть праволюбні держави? А як ми на хвіст наступимо бізнес-інтересам їхнім тут? А що, рахуночки закриють (ну, по-перше, не треба їх мати, а по-друге), а як правда про високошанованих педофілів та інших збоченців з терен праволюбних країн, які бісяться в Україні, у хвайликах та цифірках -- повилазить на широкий екран?

    Мабуть краще буде цим країнам мовчати у ганчірку.

    Решта статті взагалі г.


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".