07/01/2008 | Майдан-ІНФОРМ

\\|// БАЙБАК \\|// Екологічна група "Печеніги" (# 327 від 01. 07. 08) ___________________________________________________________ КАМПАНІЯ ІЗ ПОРЯТУНКУ ДУНАЙСЬКОГО БІОСФЕРНОГО ЗАПОВІДНИКА (87) Громадські екологічні організації України звернулися до уряду щодо майбутнього судноплавства на Дунаї. Відкрите звернення КАНАЛ НА ГИРЛІ БИСТРОМУ – ГАНЬБА Й БЮДЖЕТНА ПРОРІХА УКРАЇНИ! Президенту України В. Ющенку Прем’єр-міністру України Ю. Тимошенко Міністру охорони навколишнього природного середовища Г. Філіпчуку Міністру транспорту та зв'язку України Й. Вінському За останні декілька років порушення Україною своїх міжнародних зобов’язань в сфері охорони навколишнього середовища стало традицією. Останнє в цьому ряді – недотримання Україною Орґуської конвенції, конвенції, що визначає права та участь громадськості в прийнятті рішень щодо охорони довкілля. Рішення про це (вже друге у відношенні до України!) прийняла 11-13 червня Нарада Сторін цієї конвенції. Не останньою причиною такого "визнання" України є тотальне ігнорування громадської думки при будівництві каналу Дунай – Чорне море по гирлу Бистре Дунайського біосферного заповідника. З 2001 р. цей проект лобіюється усіма українськими урядами – незалежно від їх політичного забарвлення. Вже за часів президентства В.Ющенка вищі посадовці країни неодноразово заявляли про його "політичність". Слід розуміти, що саме вона мала виправдати його екологічну шкідливість та економічну недоцільність. З часів Г.Кирпи кожний новий міністр транспорту заявляв про велику рентабельність каналу і обіцяв, що в найближчий час він запрацює на повну потужність та засипле український бюджет грішми. Проте такі мінтрансівські прогнози не збулися жодного разу, а в якості причин таких негараздів притягувалися недостатнє бюджетне фінансування (!), огріхи попередників, повінь тощо. Після чого давалися нові обіцянки економічного чуда, витрачалися бюджетні кошти – і так далі, по замкненому колу. Наприклад, минулого року міністр транспорту М.Рудьковскій обіцяв, що поглиблення каналу буде завершено до кінця року. Не було завершене. В січні новий міністр транспорту Й.Вінський пообіцяв завершити його вже в цьому році. З початку квітня на днопоглиблювальні роботи було витрачено 10,4 млн. грн. бюджетних коштів, але глибини на судновому ході зменшилися – з 5,5 до 4,5 метра. Враховуючи, що сильного паводку цього року не було, цікаво, кого або що в цей раз звинуватять в провалі каналу? Заслуговує уваги, наскільки вперто вища влада України ігнорує будь-яку критику даного проекту. Крім безлічі заяв української та міжнародної наукової й екологічної громадськості, висновків незалежних експертів, не були взяті до уваги й висновки державної установи – Рахункової Палати. Її Колегія Постановою від 21 липня 2006 р. "Про результати аудитів ефективності виконання заходів з охорони навколишнього природного середовища при будівництві та реконструкції водних і автомобільних шляхів України" дійшла щодо каналу на Бистрому, фактично, тих самих висновків, що і неурядові організації. Ні громадськість, ні Рахункову Палату ані Президент, ані кабінети міністрів не почули. Оскільки даний проект "збуджується" перед кожними виборами, на які Україна сьогодні дуже багата, складається враження, що для них він і потрібний. Бо скільки саме грошей було витрачено на днопоглиблення на узмор’ї, підрахувати неможливо... Чим же обернулася для України така "політичність" цього проекту? Її міжнародним іміджем. Тільки цього року завдяки каналу на Бистрому Україну тричі звинуватили в порушенні міжнародних зобов’язань: в березні – Євросоюз й Комітет з імплементації Конвенції Еспо, а тепер – й Нарада Сторін Орґуської конвенції. Враховуючи наведене вище, ми вважаємо повторити вимоги, які вже неодноразово заявляли Вам громадські організації: до Президента України 1. Скасувати Указ Президента України "Про розширення території Дунайського біосферного заповідника" від 2. 02. 04 N 117/2004 та Указ Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 6 червня 2003 року "Про стан виконання Указу Президента України від 10 серпня 1998 року N 861 "Про створення Дунайського біосферного заповідника" та перспективи будівництва судноплавного шляху Дунай – Чорне море" від 10 червня 2003 N 502/2003 як такі, що не відповідають міжнародним зобов'язанням України, та порушують національне законодавство. до Кабінету Міністрів України: 2. Доручити НАН України із залученням міжнародних експертів здійснити комплексну оцінку соціально-економічних аспектів існуючих варіантів спорудження суднового ходу Дунай – Чорне море українською частиною дельти, і на її підставі вибрати економічно, соціально та екологічно найбільш оптимальний варіант будівництва. 3. До здійснення цієї оцінки припинити будь-які дії, в тому числі, й фінансування з Державного бюджету України, по 2-й черзі ГСХ Дунай – Чорне море через гирло Бистре. 4. Доручити НАН України із залученням міжнародних експертів провести оцінку впливу на навколишнє природне середовище, в тому числі, і в транскордонному контексті, першої черги ГСХ Дунай – Чорне море через гирло Бистре. На її підставі обрахувати збитки природним комплексам Дунайського біосферного заповідника. до Міністерства охорони навколишнього природного середовища: 5. Переглянути свій попередній висновок екологічної експертизи N 345 проекту каналу на повний розвиток з врахуванням рішень комісії Еспо, Бернського комітету та позицій інших міжнародних організацій, інституцій та експертів та з залученням представників громадськості до цього процесу. до Міністерства транспорту та зв'язку України: 6. При подальшому вирішенні питання щодо спорудження каналу Дунай – Чорне море залучати громадськість та враховувати думку громадськості, у відповідності із вимогами Орґуської конвенції, передбачати альтернативні варіанти таких проектів. Владі України слід зрозуміти, що шлях до Європейського союзу – не пуста декларація, а відповідність європейським демократичним стандартам, верховенство права та дотримання всіх своїх міжнародних зобов’язань та національного законодавства. А в міжнародній критиці, яка виникла саме через порушення законодавства, не слід шукати підступи шпигунів та уявних зовнішніх й внутрішніх ворогів. Міжнародний імідж України створили ті, хто порушив її міжнародні зобов’язання, а не ті, хто наважився про це не мовчати. Настала пора визнавати свої помилки й шукати адекватні шляхи їх виправлення. Інакше наше прагнення до Європи так і лишиться на рівні прожектів! * КОЛЕГІЯ РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ УКРАЇНИ ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Колегії Рахункової палати України від 21 липня 2006 р. N 19-3 Про результати аудитів ефективності виконання заходів з охорони навколишнього природного середовища при будівництві та реконструкції водних і автомобільних шляхів України А. Про результати аудиту ефективності виконання заходів з охорони навколишнього природного середовища у 2004 – 2005 роках при створенні глибоководного суднового ходу Дунай – Чорне море на українській ділянці дельти Дунаю Висновки 1. Дії Міністерства транспорту та зв'язку і Міністерства охорони навколишнього природного середовища України щодо вирішення проблеми відновлення глибоководного судноплавного каналу Дунай – Чорне море носили непослідовний характер. При реалізації проекту створення глибоководного суднового ходу Дунай – Чорне море на українській ділянці дельти Дунаю ними не забезпечено реалізацію законодавства та контроль за додержанням вимог екологічної безпеки, проведення ефективних і комплексних заходів щодо охорони навколишнього природного середовища. 2. Міністерством транспорту та зв'язку України не забезпечено дотримання природоохоронного законодавства і ряду міжнародних конвенцій при проектуванні будівництва та розробки матеріалів оцінки впливу на навколишнє середовище в складі техніко-економічного обґрунтування інвестицій і робочих проектів "Створення глибоководного суднового ходу Дунай – Чорне море на українській ділянці дельти Дунаю" (перший етап та повний розвиток), яке проводилось за відсутності проекту організації території Дунайського біосферного заповідника, що унеможливило ще на стадії проектування визначити матеріалами оцінки впливу на навколишнє середовище ступінь впливу будівництва на навколишнє природне середовище та передбачити конкретний перелік природоохоронних заходів, який необхідно виконати на відповідних стадіях його створення. При здійсненні проектування та будівництва глибоководного суднового ходу Дунай – Чорне море, який проходить у зоні Дунайського біосферного заповідника, Міністерство транспорту та зв'язку не забезпечило належний контроль за виконанням визначених ним природоохоронних заходів. Природоохоронні заходи, передбачені Міністерством транспорту та зв'язку України у 2003 – 2004 роках при здійсненні будівництва глибоководного суднового ходу, не виконані, а саме: - не організовано постійно діючу моніторингову групу та не підготовлено і не надано до Мінприроди пропозицій до Програми спостереження за станом природних комплексів Дунайського біосферного заповідника у зоні впливу глибоководного суднового ходу; - не надано до Мінприроди пропозицій щодо запровадження системи додаткових заходів, спрямованих на компенсацію шкоди, завданої заповідним природним комплексам Дунайського біосферного заповідника внаслідок господарської діяльності на прилеглих територіях; - не створено станцію комплексного моніторингу із забезпеченням її плавзасобами і необхідним устаткуванням та висококваліфікованими фахівцями. 3. Міністерством транспорту та зв'язку України не вжито заходів щодо визначення обсягів коштів за джерелами фінансування будівництва та розподілення по об'єктах будівництва, що ускладнювало контроль руху коштів та створило умови для їх неефективного використання. Як наслідок, витрати на створення глибоководного суднового ходу "Дунай – Чорне море" державного підприємства "Дельта-Лоцман" склали 90,9 млн. грн., що на 12,3 млн. грн. більше від передбачених титулом будови. При цьому мети створення суднового ходу не досягнуто, втрачені глибини на баровій частині глибоководного суднового ходу "Дунай – Чорне море", судноплавство по глибоководному судновому ходу призупинено, а на дату вводу каналу: - не виконані заходи з охорони навколишнього природного середовища, що передбачені матеріалами оцінки впливу на навколишнє середовище в складі техніко-економічного обґрунтування інвестицій та робочого проекту "Створення глибоководного суднового ходу Дунай – Чорне море" на українській ділянці дельти Дунаю" (перший етап); - з передбачених проектом 1040 метрів огороджуючої дамби споруджено лише близько 400 метрів; - неефективно використані кошти в сумі 71 млн. гривень. 4. Державним підприємством "Дельта-Лоцман", в порушення ст. 51 Бюджетного кодексу, не забезпечено ефективного управління коштами державного бюджету. Як наслідок, за відсутності належного внутрішнього контролю за використанням коштів, бюджетні призначення в сумі 8 млн. грн., виділені підприємству у 2005 році, не використані і повернуті до Державного бюджету України. Не досягнуто техніко-економічних показників експлуатації суднового ходу. 5. Не забезпечено дотримання природоохоронного законодавства та ряду міжнародних конвенцій при проектуванні будівництва та розробці матеріалів оцінки впливу на навколишнє середовище у складі техніко-економічного обґрунтування інвестицій та робочих проектів "Створення глибоководного суднового ходу Дунай – Чорне море на українській ділянці дельти Дунаю" (перший етап та повний розвиток). 6. В порушення статей 51 – 54 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" Міністерством охорони навколишнього природного середовища не забезпечено дотримання процедури підготовки та подання клопотань про зміну меж (розширення) Дунайського біосферного заповідника та всупереч статті 7 Закону України "Про екологічну експертизу" не забезпечено організацію проведення державної та громадської екологічної експертизи проекту Указу Президента України від 02.04.2004 N 117 "Про розширення території Дунайського біосферного заповідника", що призвело до неврахування позиції Національної академії наук України та вплинуло на рівень довіри до України європейської і світової екологічної громадськості у зв'язку з недотриманням нею ряду міжнародних конвенцій щодо транскордонних водних об'єктів і збереження біологічного різноманіття. 7. Виконання заходів з охорони навколишнього середовища при створенні глибоководного суднового ходу по гирлу Бистре річки Дунай у 2004 – 2005 роках звелося виключно до сплати Державним підприємством "Дельта-Лоцман" компенсаційних коштів за втрати, завдані рибним запасам та забруднення водного середовища, в сумі 0,4 млн. грн., до Одеського обласного фонду охорони навколишнього природного середовища. Фактичне ж фінансування з цього фонду на відшкодування втрат у Дунайському біосферному заповіднику у 2004 – 2005 роках не здійснювалося. 8. Міністерством охорони навколишнього природного середовища не забезпечено комплексного екологічного моніторингу. Відсутня координація діяльності суб'єктів системи даного моніторингу. Низька ефективність функціонування системи моніторингу довкілля і контролю за дотриманням природоохоронного законодавства та неналежне забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських і міжнародних організацій обґрунтованою, об'єктивною і достовірною інформацією про стан навколишнього природного середовища призвели до прийняття неефективних управлінських рішень при створенні глибоководного суднового ходу Дунай – Чорне море на українській ділянці дельти Дунаю та негативної реакції міжнародної спільноти на це будівництво. * ____________________ КОНТАКТИ: Екологічна група "Печеніги" (Харків): Сергій Шапаренко; тел.: (066) 387-46-81, Підготовлено ЕкГ "Печеніги", членом Міжнародного соціально-екологічного Союзу.