07/05/2008 | Літвіченко

Сонячний спекотний день. Внизу біля дороги, під деревами, дві лавки. Невелика тінь є ще на сходинках під навісом, там же є поручні, на які можна обпертися. У списку бажаючих отримати закордонний паспорт більш ніж 50 людей. Черга і список тих, що прийшли вже за паспортом , окремі. Люди організовано записуються в чергу до списку, який веде молодий активіст. О 9 годині двері установи відкриває чоловік років за 40, такий собі «український швейцар». Швейцар «руководит парадом» - дозволяє зайти першим трьом. На початок 11 перший «щасливець» виходить. -Почему так долго? -Да мы почти до 10 сидели там и ждали… З'являється швейцар, але нікого із черги не впускає. -Уйдите с крыльца, спуститесь , я сказал. Я ничего не знаю. Скажут и я впущу. Досить жвавий потік людей не із черги входить і виходить. Черга намагається їх не пропускати. -Мы идём на 4 этаж. Мы не делаем паспорт. Швейцар визиває людей по прізвищу. Якісь підпільні блатні. «Отмороженные лица», совок, що присутній у кожній державній установі. Відчуття рабства і приниження - найсильніші почуття, які об'єднують людей із черги. Бажання помсти. Періодично виходить швейцар або чоловік у міліцейській формі, «зіштовхує» людей зі сходинок під навісом вниз. Курить. 11:20 - зайшов 18. Один із черги, що прийшов ще о шостій, виявляє у списку «мертвые души» Люди під опікою горе –активіста проходили не під своїми прізвищами. У активіста список забирають. Голосно зачитують прізвища, викреслюють мертві душі і тих, хто відійшов. Активіст далеко в стороні комусь телефонує. Пізніше непомітно зникає. Телефон довіри МВС 8044-254-96-66 не відповідає. Після цього більше ніж годину нікого із черги не пропускають, «не запрошують». У чоловіка, що вийшов люди дізнаються інформацію «с передовой»: - документи не приймають, у них якесь «совещание». На 13 годину (п'ятниця, центр приймає з 9-13) по списку зайшли 29 разом з мертвими душами. Першим покидає чергу молодий чоловік, що прийшов о 6. Іду і я