07/06/2008 | Богдан Борович

Щодо соціалізму, то його ми уже відчули на власній шкірі і вдаватися у спогади чи трактування не варто. А говорячи про ліберал-капіталізм, спадає на думку розподіл майна державою через сертифікаційні центри, утворені ФДМУ. З відстані часу цю операцію можна оцінити, як обман громадян, а не здійснення справедливого розподілу між ними. Вочевидь, щоб розпочати приватне виробництво, потрібно мати стартовий капітал. Тому й завданням держави є забезпечення поступового накопичення капіталу підприємців за рахунок їхньої праці, розуму, активности в нових ринкових умовах. Проте в Україні з`явилися мільярдери-скоробагатьки, і, як правило, не українці. Свої надприбутки вони пояснюють інвестиційною діяльністю, а насправді йде пограбування державного майна різноманітними способами. Ми є очевидцями боротьби різних політичних сил у парламенті та уряді, які ось уже 17 років борються за перерозподіл залишків майна в Україні. Стає зрозумілою війна за керівництво Фондом державного майна України, за вплив на судочинство, прокуратуру і силові структури, які своєю чергою стають співучасниками розкрадання цього майна, і держава в цілому перетворюється на суцільну корупційну систему.

Зрештою, колись цей перерозподіл майна завершиться, і все державне багатство, сподіваємось, працюватиме на інтереси України та її економічний розвиток. Проте, на жаль, це важко стверджувати з огляду на існуючі обставини. Для прикладу, власник фірми "Приват" І. Коломойський, скупивши минулого року 5 заводів важкої металургії в Дніпропетровській області, уже цьогоріч перепродав їх підприємцям з Росії, які, поза сумнівом, платять найбільше (не без допомоги російського уряду). Адже Росія розвиває державний капіталізм через свої імперські амбіції.

А ось маємо інший варіант грабежу України у випадку, коли російська компанія "Лукойл" практично безплатно заволоділа майном "Оріани" через створення ЗАТ "Лукор", котре взяло на себе зобов'язання забезпечити нове виробництво з випуску поліетилену із дизельного пального обсягом 1 млн тонн щорічно, а також погасити борги "Оріани" перед Баварським об'єднаним банком у розмірі 171 млн євро. Для цього "Оріана" надала "Лукору" майно орієнтовною вартістю понад 1 млрд грн. у 2000-му році. За виконання вищевказаних умов "Оріана" занизила свою частку до 664 млн грн. і стала активом "Лукору".

Сьогодні "Лукор" демонструє свою неприбуткову діяльність, тому й не платить податку на додану вартість державі, а також відмовився від погашення боргу перед Баварським об'єднаним банком з цієї ж причини. "Лукор" має в Україні 4 підприємства, які отримують залишкові фракції з Калуша як сировину для виробництва. Зрозуміло, що відстежити таку віртуозну діяльність наші правоохоронні структури з огляду на певні обставини не можуть. Крім того, за сприянням господарських судів, правоохоронних органів було закрито очі на створення ТОВ "Карпатнафтохім", якому передано, як внесок у статутний фонд, всі майнові активи, що були внесені "Оріаною" у 2001 році в статутний фонд ЗАТ "Лукор". Отже, майновий комплекс, побудований за кошти українців, став надбанням російської компанії "Лукойл". Водночас з державної казни погашають борги німецькій стороні.

Тому фракція "Національний вибір" поставила вимогу перед обласною радою вивчити питання економічної безпеки Прикарпаття, а також прийняти звернення до Кабміну та РНБО щодо питання економічної безпеки України загалом. Голова обласної ради Ігор Олійник відмовився ставити це питання на голосування, мовляв, воно не належить до його компетенції. А коли вже після наполягань і вмотивованих переконань депутата Богдана Боровича голова вніс це питання до розгляду, то фракція "Батьківщина" не взяла участі в голосуванні, а точніше - зірвала прийняття рішення. Очевидно, що державницькі і патріотичні гасла "Батьківщини" є не більше, ніж декларацією, а шановні бютівці лукавлять. Адже коли гряде пряма загроза потрапляння всієї економічної потуги у руки вчорашнього колонізатора, послідовникам леді Ю. не вистачає сили духу винести розгляд такого важливого питання на державний рівень. То на що сподіватися усім громадянам держави, коли у радах всіх рівнів, КМУ, РНБО не захищатимуть наші національні інтереси?

Отож Ярослав Стецько вірно застерігав нас від зосередження власности в руках вузького кола олігархів. А своє бачення сутности демократії він виклав у статті "Націоналізм і демократія". В основі його концепції лежать ті принципи націоналізму, які вимагають від суспільної теорії і практики передусім етичних норм, якими повинні керуватися урядники держави; норм справедливости, а не хитрого підприємництва, коли перемагає спритніший; норм справжньої свободи, а не підкупу і корупції; норм героїки і жертовности, а не пристосуванства і корисливости, коли люди масово втрачають шляхетність і чесність, натомість їхні душі потрапляють в полон цинізму, байдужости, черствости й прагматизму.

Богдан Борович - голова Івано-Франківської ОО КУН, депутат обласної ради