07/08/2008 | Якуб Логінов

Через декілька років Рава-Руська, що на Львівщині, може знову стати великим залізничним вузлом, а поблизу кордону може виникнути технопарк з іноземними інвестиціями в “чисте” промислове виробництво.

Такі очікування пов'язують з новою угодою про співпрацю, яку мають підписати представники Львівської обласної ради та Сейміку Вармінсько-Мазурського воєводства, котрі у цих днях перебувають з ознайомчим візитом у Львові. Ця співпраця, якої ініціатором виступив українець за походженням, депутат польського Сейму Мирон Сич – це логічний наслідок розвитку програми “Балтійська Україна”, яку активно підтримує влада двох регіонів. І хоча головна ціль “Балтійської України”, тобто створення українського балтійського порту в Ельбльонзі, може здаватися читачам дещо абстрактною, то супровідні інвестиції будуть уже помітними для кожного мешканця області. – Український термінал не може існувати без зручного залізничного сполучення з Львівщиною та Волиню. Підкреслюю: саме залізничного, а не дорожнього, оскільки ми робимо ставку на транспорт контейнерів, а цей вантаж найзручніше перевозити залізницею. І для того потрібні нові інвестиції, оскільки існуюча інфраструктура – незадовільна – тлумачить Юліан Колтонський, начальник морського порту Ельбльонг та один із ініціаторів налагодження співпраці України з Балтійським регіоном.

Наразі пропускна спроможність залізничних пунктів пропуску на Львівщині не відповідає тому потенціалу, який має торгівля України з Західною Європою. До того ж, транскордонні залізничні сполучення як на Львівщині, так і на Волині побудовані під потреби горизонтального напрямку торгівлі, тоді як бракує вертикальних сполучень зі Львова у напрямку Варшави та далі до Ельбльонга, Трійміста і Скандинавії. Це послаблює інвестиційну привабливість області, яку наші вармінсько-мазурські партнери хочуть розпіарити як місце, де скандинавам та німцям варто вкладати гроші у виробництво призначене на експорт на привабливі ринки Балтійської Європи.

- Львівщина має шанс зайняти місце Калінінградській області, яка зараз позиціонує себе як “низькокоштова фабрика для Балтійського регіону”. Якщо будемо розглядати Львівщину в “балтійському” контексті, а саме такий погляд намагаємося защеплювати у наших партнерів по Балтійському регіону, раптом стане очевидно, що ви можете запропонувати інвесторам набагато кращі умови, ніж росіяни. Тим паче, що у вас нижчі кошти праці, землі та сировини. Однак усе це збудеться за однієї умови – що буде знято проблему черг на кордоні та налагоджено безпосереднє транспортне сполучення Львівщини з балтійським портом, тобто не через Перемишль, але через Раву-Руську і Люблін – вважає Томаш Вичулковський з люблінського відділу організації el-Baltic, тобто експертській групи, яка допомагає в координації програми “Балтійської України”.

Таке безпосереднє залізничне сполучення Львова з Любліном уже існує. Щоправда, воно деградоване і давно вже втратило свої транзитні функції. Відновлення залізничного шляху Львів – Рава-Руська – Замостя – Люблін, встановлення на кордоні перестановчого пункту SUW-2000 для двосистемних вагонів (які можуть їздити як по українській, так і по вужчій європейській колії) та пристосування цього маршруту для потреб інтенсивного залізничного руху – це одні з головних завдань, які потрібно виконати в рамках програми “Балтійської України”. І саме про це мають розмовляти представники Львівської області та Вармінсько-Мазурського воєводства, котрі вирішили налагодити офіційну співпрацю цих двох регіонів.

Щоправда, усе це не відбудеться швидко. Сам український порт у Ельбльонзі має запрацювати після 2013 року та орієнтовно цю дату згадують як можливий час реалізації супровідних інвестицій. Причому все залежить від здійснення затвердженої попереднім польським урядом стратегічної інвестиції – будівництва пароплавного каналу через Косу Вісли, який уможливить українському порту вихід на Балтику. – Ми розглядаємо будівництво каналу, українського термінала та інвестицій навколо порту, на залізницях та в Раві-Руській, як одне ціле, як інтегральні елементи єдиної логістичної системи. Тож варто координувати ці всі інвестиції. Однак це вже виходить поза компетенції управління порту, це повноваження органів державної та регіональної влади, насамперед маршалківського відомства в Ольштині, яке нас дуже активно підтримує – тлумачить пан Колтонський.

Передбачається, що на відновленні залізничного вузла в Раві-Руській справа не закінчиться. Поблизу Рави, там де ще доходить вузька польська колія, могла б виникнути інвестиційна зона, з якій можна б зручно вивести товар у контейнерах до Ельбльонга, а звідти суднами – на ринки Північної Європи. Адже виробництво у Раві, навіть якщо додати до того витрати на транспорт та логістику – набагато дешевше, ніж у Скандинавії та навіть у Польщі, тож воно мало б буте привабливе для інвесторів. До того, як у Раві, так і у Ельбльонзі мали би створити вільні митні зони, завдяки чому товар не гаяв би часу на кордоні, але швидко проїхав у запломбованих контейнерах до місця призначення.

А звідки взяти гроші на інвестиції у залізничну інфраструктуру? Ось і співпрацю поміж Львівщиною та Вармією-Мазурами налагоджують між іншим для того, щоб врегулювати це питання та інші деталі описаної вище концепції. Якщо буде підписаний відповідний інтенційний лист, у якому всі вищеназвані інвестиції будуть перелічені та названі як елементи однієї логістичної системи Україна-Балтика, можна буде пошукати фінансування з європейських та балтійських фондів. У цьому могло б допомогти долучення Львівської області та Вармінсько-Мазурського воєводства до Конференції периферійних морських регіонів Європи (CPMR), в якій працює балтійська секція. – Це добрий засіб для лобіювання проектів, важливих для менш розвинутих регіонів, таких як наші. Ми перевірили - Львівська область може долучитися до цієї організації, немає перешкод. Наше воєводство готове допомогти вам і Волині у цьому, тим паче, що ми разом з Вармією-Мазурами, Львівщиною та Волинню могли б створити цілком дієву групу, яка захищала б наші спільні інтереси на міжнародній арені – декларує Магдалена Лижніцька-Санченко, начальник відділу міжнародного співробітництва Підляського воєводства Польщі.

В усякому разі, годі очікувати, що всі ці питання будуть врегульовані під час першого візиту представників Вармії-Мазурів у Львові. Спочатку місцевим політикам треба взагалі познайомитися та укласти загальне порозуміння про співпрацю, а також проконсультувати всі вищеназвані питання. В майбутньому потрібне буде також розширення співпраці двох регіонів також на Люблінське воєводство, оскільки територією Люблінщини проходить значна частина залізничної лінії, яку необхідно модернізувати (відтінок Рейовєц – Гребінне). Більш детальна розмова по всіх цих питаннях пройде під час ревізиту представників Львівської області до Ольштина та Ельбльонга, де можна буде вже перетворити накреслену вище концепцію на мову конкретних юридичних актів та проектів.

Якуб Логінов, Ольштин-Ельбльонг