07/14/2008 | Федя Крюгер

Проте відкрито не можуть про це сказати — через загрозу втрати роботи чи ліцензії. Важкі побічні наслідки вакцинації приховують.

Чиновники Міністерства охорони здоров’я в колективному зверненні закликали продовжити масову позапланову вакцинацію 9 млн молодих українців незареєстрованою індійською вакциною. На проведеному на початку липня круглому столі було заявлено, що ”на сьогодні у світі немає надійнішого захисту від інфекційних хвороб, ніж вакцинація”.

Нещодавно я розпитав про неї знайомих лікарів. Виявилося, вони знають про шкідливість вакцинації, тому не роблять щеплення своїм дітям і відраджують знайомих. Проте відкрито не можуть про це сказати — через загрозу втрати роботи чи ліцензії. По суті практикуючі українські медики є рабами системи. Важкі побічні наслідки вакцинації приховують.

А поширені вони не лише в нас. 1996 року конгресом США навіть створено систему інформування про побічні ефекти щеплень. Щорічно вона отримує майже 11 тис. повідомлень про серйозні наслідки. Федеральний уряд виплачує мільярди доларів батькам дітей, які загинули чи стали інвалідами після щеплень.

Представники медичної влади стверджують, що щеплення стали причиною зменшення захворюваності, і пропагують їх ефективність та безпеку. Проте ця пропаганда суперечить медичній статистиці, повідомленням державних контролюючих служб, а також дослідженням авторитетних учених, констатує американець Алан Філліпс у дослідженні ”Суперечності між медичною наукою і політикою вакцинації”. Виявляється, спад інфекційних захворювань розпочався задовго до введення щеплень, щеплене населення страждає від епідемій, а програми масових вакцинацій спричинюють безліч хронічних імунних і нервових хвороб.

Зокрема численні дослідження засвідчили прямий зв’язок між щепленнями та синдромом раптової дитячої смерті. Коли в середині 1970-х Японія збільшила вік проведення щеплень із двох місяців до двох років, то частота синдрому різко знизилася. Після цього Японія одразу ж досягла найнижчого у світі рівня смертності серед немовлят.

Інший приклад: в Англії в середині 1970-х кількість щеплень від кашлюку знизилася із 80% до 30% й автоматично зменшилася смертність від цієї хвороби. Таку ж закономірність виявили в Уельсі та Західній Німеччині. Тобто чим масовіша вакцинація, тим вищий рівень смертності. На Філіппінах на початку 1900-х сталася найважча в історії країни епідемія віспи після того, як 8 млн людей, тобто 95% населення, отримали 24,5 млн доз вакцини. Смертність від віспи зросла тоді в чотири рази.

Чиновники від медицини тиснуть на лікарів, щоб вони не пов’язували щеплення з ускладненнями. Тому реальна статистика смертей та інвалідності від вакцинації в десятки разів перевищує офіційну.

Зважаючи на це, вакцина може бути на два порядки смертельнішою за хворобу. Найкраще з реальною ситуацією знайомі страхові компанії, тому відмовляються компенсувати побічні реакції від щеплень, пише Алан Філліпс.

Нині також активно поширюють міф про те, що дитячі інфекційні хвороби вкрай небезпечні. Насправді майже завжди вони минаються самі. Крім того, приводять до вироблення довічного імунітету, тоді як прищепний імунітет — тимчасовий. Тож вакцинація від дитячих хвороб відсуває вразливість дитини на дорослий вік, коли смертність від них є вищою.

А що робити, коли людина захворіла на небезпечну інфекцію? Методи сучасної інформаційної медицини, зокрема біорезонансної терапії, дозволяють лікуватися без жодних медикаментів. Наприклад, три роки тому знайомий лікар вилікував мене від грипу за 1,5 год. за допомогою компактного приладу на базі персонального комп’ютера. На позбавлення інших хвороб може потребуватися більше часу. Наприклад, вітряна віспа виліковується за три-чотири сеанси по одній годині.

В Україні поступово розвивається альтернативна медицина. Її ефективність на кілька порядків вища за офіційну. Вона проста, доступна, не призводить до жодних побічних реакцій чи ускладнень. Це медицина майбутнього. Її повна перемога — питання часу.