07/18/2008 | Майдан-ІНФОРМ

Про те, що Росія небезпечна для незалежності нашої держави, вже багато говорилося й писалося. Інша справа - чим ця теза (якими конкретними фактами) підтверджується. Особисто я в цьому переконаний, як то кажуть, на всі сто.
Але мені здається, що ставлення нашого СБУ до небезпеки Української держави (і правоохоронців взагалі – до захисту прав українців) має більш руйнівний характер, ніж всі «витівки» управлінців та політтехнологів Росії.
В цьому мене переконали як реакція (майже ніяка) неурядових організацій на звернення до них СБУ щодо співпраці в питанні боротьби з корупцією (попри навіть те, що 3 липня відбувся круглий стіл), так і реальний стан речей (той, що відомий особисто мені) із реагуванням правоохоронців на публікації у відкритій пресі, не кажучи вже про звернення громадян та про інформаційні запити.

Так, бо, наприклад, залізничну колію, яка з’єднує на Дніпропетровщині село Нива Трудова з Апостоловим (за документами вона належить державі) місцева організація «Шляхпостачу» незабаром розбере до останнього гвинтика за мовчазного невтручання міліції, прокуратури і СБУ. І це при тому, що публікації (і не тільки мої) були в газеті та в нтернетвиданнях, були також і телепередачі (навіть на Першому національному телеканалі). Хіба ж правоохоронці всього цього не бачать і не знають, що відбувається ?

У нашій газеті ще у травні (до речі, я про це вже писав) було оприлюднено відкритий лист нещодавно звільненого з посади заступника директора Криворізького міського театру драми та музичної комедії Миколи ЗЯБРЕВА до Президента України, прем’єр-міністра і голови Верховної Ради. В ньому, зокрема, наводилися такі факти: «На допиті Н.Ю.ЧИРКА (директор театру – С.З.) повністю визнав свою провину. Міліція передала справу до прокуратури Центрально-міського району м. Кривого Рогу (слідчий ПЕТРОВ), який закрив цю справу під тиском начальника управління культури В.М.БЕРЛІН. Крім того, вона здійснювала тиск на працівників міліції, які розкрили цю справу. Мене (за те, що я звернувся до правоохоронних органів) почали переслідувати, а коли не змогли знайти законних підстав для звільнення, - скоротили мою посаду. Те ж саме відбулося і з механіком театру О.І.КОТОЛУПОМ, якого незаконно звільнили за те, що він теж написав заяву в правоохоронні органи, вказавши на факти розкрадання державного майна, нецільове використання бюджетних коштів, фальсифікацію та підроблення службових документів, використання службового транспорту в особистих цілях та пропажу службового автобусу, який теж міг бути зданим на металобрухт…» Людина, що зверталася (керівник організованої в театрі незалежної профспілки працівників науки, виробництва та фінансів) вимагала одного: «прошу дати розпорядження на проведення перевірки фінансово-господарської діяльності Криворізького міського театру драми та музичної комедії імені Тараса ШЕВЧЕНКА та в міському театрі ляльок і перевірити всі зібрані матеріали у Центрально-міському та Саксаганському районах та прийняти засоби реагування». Верховна Рада скинула це звернення в обласну прокуратуру, обласна – далі… І зараз районна прокуратура… сама себе перевіряє. Неначе КРУ та його підрозділів в Україні не існує.

БУДЬ ЛАСКА, ПРОШУ ВИБАЧЕННЯ ЗА ТЕ, ЩО ЦИТУЮ ТАК ПОШИРЕНО. Але я пишу не для того, щоб попіаритися. Я хочу, щоб користь була для моєї Батьківщини. Дуже цього хочу. Тому з важким серцем прочитав учора розміщену на сайті maidan.org.ua наступну інформацію:
__________________________________________________________________

«ФАШИЗМ В УКРАЇНІ: У Полтаві повністю знищена дитяча бібліотека Схоже, що громадянин Ющенко став Президентом рейдерської України, в якій надалі пануватиме фашизм.

Сьогодні вночі приміщення Полтавської обласної бібліотеки для дітей ім. Панаса Мирного, яке учора було захоплене бізнесменами, майже повністю зруйноване.

Троє полтавських бізнесменів поставили на коліна цілу державу, президентом якої громадянин Віктор Андрійович Ющенко обраний помилково».
__________________________________________________________________


Дуже сумно мені стало після прочитання цієї інформації. Але результат я вбачаю не тільки у невтручанні Президента, а й в тому, як дбають про нашу державу і про права українців ( у тому числі – дітей) наші правоохоронці.

До того ж, немає ще жодної реакції з боку правоохоронців на оприлюднені страшні за своїм змістом факти про катування людей з прес-конференції, яку провело 26 червня Криворізьке міське об’єднання ВУТ «Просвіта» імені Тараса ШЕВЧЕНКА під головуванням Миколи КОРОБКА, керівника об’єднання і члена правління Української Гельсінської спілки з прав людини.

Ці та багато інших фактів свідчать, що не можна сьогодні вірити в те, що СБУ та інші правоохоронці захистять нас, коли (не дай, Боже!) буде реальна загроза суверенітету нашої держави.

Та й після того, як 16 травня цього року я оголошував голодування навпроти приміщення Дніпропетровської облдержадміністрації з приводу нереагування «губернатора» Віктора БОНДАРЯ на інформаційний запит, я дізнався, як правоохоронці реально (а не у своїх брехливих звітах) турбуються про захист наших прав.
А справа в тому, що приблизно за годину від початку голодування вдома, в Кривому Розі, моїх сусідів та родичів правоохоронці питали про мене, що він за один і чого вирішив голодувати. Це при тому, що мою заяву для ЗМІ було широко оприлюднено й там було про все написано недвозначно.

А тому я й не довіряю правоохоронцям. Особливо після того, як двох моїх колег цими днями у Києві раптово після їхніх публікацій допитували замість того, щоб діяти в руслі закону й не тягнути кота за хвіст у тій справі, яка вже всім набридла.

І тому, виходячи з викладеного й інших відомих мені фактів, я цілком можу припустити, що СБУ, звертаючись до неурядових організацій про співпрацю в боротьбі проти корупції, хоче виявити найбільш активних діячів українського громадянського суспільства, аби за ліпшої першої нагоди або ж дискредитувати їх, або ж (як це робиться в Росії) змусити замовчати чи запроторити за грати. Я хочу, щоб правоохоронці своїми діями переконали мене у зворотньому. Бо мені не все одно, що буде з Україною і українцями.

Сергій Зінченко, редактор часопису «Промінь Просвіти».