07/19/2008 | Герой Білої Раси..

Це радикально зміцнить його владу і надасть їй ознак сакральності

Що більше владна верхівка розповідає про свої успіхи в державотворенні, то очевидніша деградація державних функцій. Допродуються останні стратегічні підприємства, влада втрачає здатність керувати економікою. Вона не контролює державні кордони, тому в нас навала нелегальних мігрантів. Вона не контролює якість харчових продуктів і медикаментів. Вона не забезпечує справедливість, судова система перетворилася на бізнес-структуру. Офіційний прожитковий мінімум гарантує не розвиток, а вимирання. Недавній скандал навколо масової примусової вакцинації виявив, що міністерство охорони здоров’я — це головна причина епідемій туберкульозу та СНІДу.

Найпростіше сказати, що нами керують паразити, некомпетентні начальники, злочинці та моральні виродки. А яким чином вони сконцентрувалися на вершині влади? Суспільство вже усвідомлює, що першопричина в відповідальності.

По-перше, право керувати має лише той, хто відповідає за результати свого керування.

По-друге, відповідальність буває лише персональна: де відповідає більше двох, там не відповідає ніхто.

По-третє, рівень відповідальності повинен відповідати рівню повноважень: керуєш матеріальними ресурсами — відповідай власним майном, керуєш свободою громадян — відповідай своєю свободою.

Це природний фундамент будь-якої організованої системи.

Розпад нинішньої системи державного управління викликаний тим, що вона протиприродна. У нас немає відповідального керівника держави, тому панує колективна безвідповідальність. Але якщо він з’явиться, так все невимушено стане на свої місця.

Уявіть собі, що на найближчих виборах українці замість безвідповідальних Президента і Верховної Ради вибрали Гетьмана. Гетьман — це відповідальний президент, який в рамках Конституції видає накази і персонально відповідає за їх виконання. Тобто несе відповідальність за результати свого правління власним майном і майном своєї родини, а також власною свободою.

У ході передвиборчої кампанії кандидат на гетьманську посаду сам пропонує показники державного розвитку, які має намір досягнути, і санкції за їх невиконання. Головний показник — індекс якості життя громадян за методикою ООН, що визначає добробут, рівень культури і національне здоров’я. Наприклад, виконаю на 100% — отримаю щедре довічне державне утримання і матиму право на переобрання, на 70% — конфіскація майна, на 50% — ув’язнення на визначений термін з конфіскацією, менше 30% — те ж саме плюс довічне ув’язнення. В останньому пункті серйозно налаштований кандидат запропонує для себе смертну кару — це значно посилить його авторитет і управлінську ефективність, надасть його владі ознак сакральності. І це відповідатиме українській традиції, коли невдалого Гетьмана могли «покарати на горло» відразу ж після закінчення терміну його повноважень.

Після обрання такого кандидата на посаду Гетьмана його передвиборча програма автоматично перетворюється на юридичний договір Гетьмана з народом — конституційний Закон, обов’язковий до виконання. Що сам запланував, те й отримаєш за плодами своєї діяльності. Все добровільно, прозоро і справедливо.

А тепер уявіть, що робитиме Гетьман, вставлений у таку систему реальної відповідальності.

По-перше, він оточить себе розумними людьми, спроможними готувати ефективні рішення. Автоматично виникає запит на вчених, організаторів і кваліфікованих виконавців. Всілякі підлабузники та імітатори будуть безжально усунені від механізму підготовки та виконання рішень.

По-друге, на найвищому рівні буде ліквідована корупція. Який сенс Гетьману за хабарі приймати шкідливі для держави рішення, якщо через це його можуть стратити. Ніяких «любих друзів», жодних «газових схем» і «прихватизацій»! Керувати будуть лише ті, що чесно працюють на мету держави — щоб українці були здорові, культурні та багаті, і щоб їх було багато.

По-третє, таку ж саму систему відповідальності Гетьман запровадить на всіх рівнях державного управління. Інакше він не зможе ефективно керувати.

По-четверте, він скасує все, що ослаблює і вбиває його народ: примусові щеплення, неякісні продукти харчування, пропаганду алкоголю, тютюну та наркотиків, брудний і брехливий інформаційний простір. Натомість він просуватиме масову фізкультуру, здоровий спосіб життя, профілактичну медицину, дитячу творчість, якісну безкоштовну освіту — все, що робить людину досконалішою духом і тілом.

По-п’яте, він зламає станові перегородки і відкриє простір для самореалізації талановитих людей, активує «соціальні ліфти» для підняття нагору розумніших і працьовитіших. Він просто змушений буде зробити таку соціальну революцію, інакше йому не буде на кого опертися для виконання свого Договору з народом. Вимушена міграція зникне як кошмарний сон — українські таланти зможуть працювати в Україні на Україну і отримувати за це гідну винагороду.

Реальна персональна відповідальність за розвиток держави стане потужним аргументом у зовнішній політиці Гетьмана. Ніяких дешевих розпродажів і «взаємовигідних відкатів»! «Чому?» — здивуються іноземні дяді й тьоті на переговорах з Гетьманом. «Тому що!» — і красномовний жест долонею по гетьманському горлу.

Хто зможе йому заперечити? Що йому запропонують ціннішого за життя?

Персональна відповідальність на всіх рівнях державної влади — ось ключ до розв’язання фундаментальних проблем України. Всі ж нинішні розмови про парламентські кризи, «каоліції» та опозиції — це лише імітація державницької роботи і ширма для паразитів.

«Хто персонально відповідає за справу?» — з цього запитання треба починати обговорення будь-яких пропозицій: в політиці, бізнесі, охороні здоров’я, культурі. Не отримуєте чіткої відповіді — розвертайтеся і не витрачайте час на черговий «лохотрон».

Незабаром Україну очікують дострокові вибори. Нас агітуватимуть обрати 450 «слуг народу». Тільки одне запитання:
— Вони персонально відповідатимуть за стан справ у державі?
— Ну, як вам сказати… Це ж колективний орган…
— До побачення!

Нас агітуватимуть обрати всенародного Президента, гаранта і все таке. Лише одне запитання:
— А він відповідатиме за результати свого правління своїм майном і своєю свободою? В чому його гарантії?
— Ну, розумієте… Моральна відповідальність…
— До побачення!

Вибори Президента мають сенс лише тоді, коли він буде персонально відповідальним Гетьманом. Вибори Верховної Ради мають сенс лише тоді, коли вона буде представницьким дорадчим органом при персонально відповідальному Гетьмані. Все інше — від лукавого.