Щодо екстрадиції до РФ громадянина Олега Кузнєцова
07/30/2008 | Майдан-ІНФОРМ
30.07.2008
Щодо екстрадиції до Російської Федерації громадянина Олега Кузнєцова
До Генеральної прокуратури України надходять численні звернення від журналістів та представників засобів масової інформації у зв’язку із заявою Української Гельсінської групи щодо екстрадиції до Російської Федерації громадянина Олега Кузнєцова.
Прес-служба Генеральної прокуратури України з цього приводу уповноважена поінформувати про наступне:
Кузнєцов Олег Геннадійович був затриманий працівниками УБОЗ м. Києва 19.07.2007 у зв'язку з міжнародним розшуком за обвинуваченням у розкраданні у великих розмірах, вчиненому шляхом шахрайства, та замах на розкрадання шляхом шахрайства в особливо великому розмірі (ч.3 ст.159, ст.30 та ч.4 ст.159 Кримінального кодексу Російської Федерації).
О.Кузнєцов утримувався під вартою на підставі рішень Шевченківського районного суду м. Києва від 20.07.2007 та 27.08.2007, законність і обґрунтованість яких була перевірена та підтверджена апеляційним судом м. Києва.
О.Кузнєцов звернувся із заявою про надання йому статусу біженця 16.08.2007 вже після його затримання та арешту з метою екстрадиції, хоча проживав у Києві з грудня 2006 року і мав достатньо часу та можливостей для такого звернення за наявності обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань з боку властей Російської Федерації.
Більше того, у рамках проведення екстрадиційної перевірки О.Кузнєцов заявляв, що він перебував у Києві через конфлікти зі своїми партнерами по бізнесу, а не у зв'язку з переслідуваннями з боку державних органів Росії.
Тривалий час органи міграційної служби та Державного комітету України у справах національностей та релігій перевіряли заяву О.Кузнєцова і в результаті 05.03.2008 вказаним Державним комітетом прийнято рішення про надання йому статусу біженця. При цьому жодного обґрунтування надання такого статусу О.Кузнєцову вказане рішення не містить.
Більше того, вказане рішення прямо суперечить статті 10 Закону України «Про біженців», яка встановлює категоричну заборону надавати статус біженця особі, що вчинила тяжкий злочин неполітичного характеру за межами України до прибуття в Україну з метою набуття статусу біженця, якщо таке діяння віднесено Кримінальним кодексом України до тяжких злочинів.
Витяг із Закону України «Про біженців»
«…Стаття 10. Умови, за яких статус біженця не надається
Статус біженця не надається особі: …яка вчинила тяжкий злочин неполітичного характеру за межами України до прибуття в Україну з метою набуття статусу біженця, якщо таке діяння віднесено Кримінальним кодексом України до тяжких злочинів;…»
При цьому ні міжнародні договори, ні національне законодавство України не встановлюють вимоги щодо обов'язкового підтвердження обвинувальним вироком суду факту вчинення особою тяжкого злочину як підстави для відмови їй у наданні статусу біженця.
Інкриміновані Кузнєцову О.Г. за кримінальним законодавством Російської Федерації злочини, а саме шахрайство, вчинене у великих та особливо великих розмірах, відповідають злочинам, передбаченим ч.ч.3 та 4 ст.190 КК України, які відповідно до ст.12 КК України віднесено до категорії тяжких та особливо тяжких.
У зв'язку з очевидною незаконністю вказаного рішення Генеральна прокуратура України відповідно до статті 21 Закону України «Про прокуратуру» опротестувала зазначене рішення Держкомнацрелігій.
У подальшому з огляду на відхилення протесту Генеральна прокуратура України 20.05.2008 звернулася до окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування рішення Держкомнацрелігій №91-08 про надання статусу біженця О.Кузнєцову.
Закон України «Про прокуратуру» встановлює, що внесення прокурором протесту та його звернення до суду про визнання акта незаконним зупиняє дію правового акта.
Таким чином, після внесення Генеральною прокуратурою України протесту та звернення до суду з позовом були відсутні обставини, які б перешкоджали прийняттю рішення про видачу О.Кузнєцова до Росії.
Саме з урахуванням цих обставин 21.07.2008 Генеральна прокуратура України прийняла рішення про екстрадицію О.Кузнєцова до Російської Федерації.
Прес-служба Генеральної прокуратури України
http://www.gpu.gov.ua/ua/news.html?_m=publications&_c=view&_t=rec&id=17188
поставив Адвокат ...
Щодо екстрадиції до Російської Федерації громадянина Олега Кузнєцова
До Генеральної прокуратури України надходять численні звернення від журналістів та представників засобів масової інформації у зв’язку із заявою Української Гельсінської групи щодо екстрадиції до Російської Федерації громадянина Олега Кузнєцова.
Прес-служба Генеральної прокуратури України з цього приводу уповноважена поінформувати про наступне:
Кузнєцов Олег Геннадійович був затриманий працівниками УБОЗ м. Києва 19.07.2007 у зв'язку з міжнародним розшуком за обвинуваченням у розкраданні у великих розмірах, вчиненому шляхом шахрайства, та замах на розкрадання шляхом шахрайства в особливо великому розмірі (ч.3 ст.159, ст.30 та ч.4 ст.159 Кримінального кодексу Російської Федерації).
О.Кузнєцов утримувався під вартою на підставі рішень Шевченківського районного суду м. Києва від 20.07.2007 та 27.08.2007, законність і обґрунтованість яких була перевірена та підтверджена апеляційним судом м. Києва.
О.Кузнєцов звернувся із заявою про надання йому статусу біженця 16.08.2007 вже після його затримання та арешту з метою екстрадиції, хоча проживав у Києві з грудня 2006 року і мав достатньо часу та можливостей для такого звернення за наявності обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань з боку властей Російської Федерації.
Більше того, у рамках проведення екстрадиційної перевірки О.Кузнєцов заявляв, що він перебував у Києві через конфлікти зі своїми партнерами по бізнесу, а не у зв'язку з переслідуваннями з боку державних органів Росії.
Тривалий час органи міграційної служби та Державного комітету України у справах національностей та релігій перевіряли заяву О.Кузнєцова і в результаті 05.03.2008 вказаним Державним комітетом прийнято рішення про надання йому статусу біженця. При цьому жодного обґрунтування надання такого статусу О.Кузнєцову вказане рішення не містить.
Більше того, вказане рішення прямо суперечить статті 10 Закону України «Про біженців», яка встановлює категоричну заборону надавати статус біженця особі, що вчинила тяжкий злочин неполітичного характеру за межами України до прибуття в Україну з метою набуття статусу біженця, якщо таке діяння віднесено Кримінальним кодексом України до тяжких злочинів.
Витяг із Закону України «Про біженців»
«…Стаття 10. Умови, за яких статус біженця не надається
Статус біженця не надається особі: …яка вчинила тяжкий злочин неполітичного характеру за межами України до прибуття в Україну з метою набуття статусу біженця, якщо таке діяння віднесено Кримінальним кодексом України до тяжких злочинів;…»
При цьому ні міжнародні договори, ні національне законодавство України не встановлюють вимоги щодо обов'язкового підтвердження обвинувальним вироком суду факту вчинення особою тяжкого злочину як підстави для відмови їй у наданні статусу біженця.
Інкриміновані Кузнєцову О.Г. за кримінальним законодавством Російської Федерації злочини, а саме шахрайство, вчинене у великих та особливо великих розмірах, відповідають злочинам, передбаченим ч.ч.3 та 4 ст.190 КК України, які відповідно до ст.12 КК України віднесено до категорії тяжких та особливо тяжких.
У зв'язку з очевидною незаконністю вказаного рішення Генеральна прокуратура України відповідно до статті 21 Закону України «Про прокуратуру» опротестувала зазначене рішення Держкомнацрелігій.
У подальшому з огляду на відхилення протесту Генеральна прокуратура України 20.05.2008 звернулася до окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування рішення Держкомнацрелігій №91-08 про надання статусу біженця О.Кузнєцову.
Закон України «Про прокуратуру» встановлює, що внесення прокурором протесту та його звернення до суду про визнання акта незаконним зупиняє дію правового акта.
Таким чином, після внесення Генеральною прокуратурою України протесту та звернення до суду з позовом були відсутні обставини, які б перешкоджали прийняттю рішення про видачу О.Кузнєцова до Росії.
Саме з урахуванням цих обставин 21.07.2008 Генеральна прокуратура України прийняла рішення про екстрадицію О.Кузнєцова до Російської Федерації.
Прес-служба Генеральної прокуратури України
http://www.gpu.gov.ua/ua/news.html?_m=publications&_c=view&_t=rec&id=17188
поставив Адвокат ...
Відповіді
2008.07.30 | Патріот
Re: Щодо екстрадиції до РФ громадянина Олега Кузнєцова
Я щось не зрозумів: 21 липня було рішення суду про відмову прокуратурі у позові? У попередньому пості http://maidan.org.ua/static/news/2007/1217412639.html таке рішення згадане.2008.07.30 | Englishman
тобто,
для того, шоб екстрадіювати будь-якого біженця з України, достатньо
а) щоб держава, що що вимагає його видачі, висунула йому обвинувачення у будь-якому "важкому злочині неполітичного характеру"
та
б) ГПУ "внесла протест, та звернулася до суду"?
я правильно зарозумів? ніякі судові рішення тут не є обов'язковими?
2008.07.30 | Адвокат ...
Генеральний прокурор переміг національне і міжнародне право.
Що далі? - Відкрите звернення Української Гельсінкської cпілки з прав людини >> http://maidanua.org/static/news/2007/1217435451.html2008.07.30 | ОРИШКА
Вам слово, товарищи юристы!
2008.07.30 | Хвізик
я би радше дав слово товаришу маузеру
2008.07.31 | ruchey
Re: Щодо екстрадиції до РФ громадянина Олега Кузнєцова
Лишний раз ситуация убеждает, что любой закон, какой бы хороший он ни был, может быть направлен во зло. Здесь я не хочу судить Кузнецова (я не знаю, воровал он или нет), я говорю об отношении к закону. Если человек слушает свою совесть и, еще лучше, Бога, то закон, как оружие, используется во благо. Но если это не так, то законом можно убивать. Самый показательный пример можно найти в Библии, там где сатана искушал Иисуса в пустыне (Матфея4:3-10) . Дьявол говорил словами из Святого Писания, искушая Господа. Когда-то в глубокие советские времена в советской газете была напечатана статья "Подшитая котлета". Суть статьи была в следующем: чем больше разных инструкций и норм по жарке котлеты в условиях общепита, тем меньше мяса мы в этой котлете находим. То есть бессовестным людям на руку иметь много разных законов, потому что их легче использовать в своих целях. Поэтому обеспокоенность общественности по поводу действий прокуратуры в данной ситуации имеет основание. И речь здесь не о виновности или невиновности Кузнецова. Таким образом закон о беженцах вообще смысла не имеет, и эти люди совсем не защищены в нашей стране. А это уже не грустно, а страшно.