07/31/2008 | omela

Звернення «Народної самооборони» до правозахисних організацій України

15:51 30.07.2008

Громадянський рух «Народна самооборона» схвильований заявою Української Гельсінської групи з прав людини щодо порушення прав громадян Росії, Узбекистану та Шрі-Ланки в Україні, що стосується видачі біженців в країни, де їх розшукують за скоєння кримінальних злочинів.

Однак для «НС» є незрозумілим, чому Українська Гельсінська група з прав людини та інші правозахисні організації не звертають свою увагу, коли порушуються права громадян України.

2 липня 2008 року Апеляційним судом м. Києва прийнято рішення про скасування рішення Радянського районного суду м. Києва від 30 вересня 1999 року у справі Д. Жванії і направлено на повторний розгляд до Святошинського районного суду м. Києва.

4 липня 2008 року представник Д. Жванії народний депутат України Г. Москаль подав касаційну скаргу до Верховного Суду України на ухвалу Апеляційного суду м. Києва. В наведених аргументах він звертає увагу Верховного Суду України на поновлення термінів апеляційного оскарження Генеральній прокуратурі України після того, як минуло 9 років. Це перший прецедент в історії України з 1917 року, таких аналогів не знали навіть суди за часів Царської Росії та Австро-Угорської імперії.

Європейський Суд з прав людини у справі «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року засудив прийняте рішення судом України продовжити термін апеляційного оскарження на 2 роки, як таке, що порушує права людини в Україні.

Для відкриття касаційного провадження у Верховному Суді України, потрібно надати завірену копію рішення Радянського районного суду м. Києва від 30 вересня 1999 року. Суддею Апеляційного суду м. Києва Побірченко Т. було відмовлено у наданні завіреної копії рішення суду та направленні матеріалів справи до Святошинського районного суду м. Києва на повторний розгляд.

На прохання заступника Глави Секретаріату Президента України І.Пукшина Генеральною прокуратурою України та Апеляційним судом м. Києва відбувається затягування направлення матеріалів справи на повторний розгляд з надуманих і безпідставних причин.

15 липня 2008 року Генеральною прокуратурою України внесено заяву щодо рівномірного розподілу між сторонами судового процесу судових витрат у розмірі 4 гривні державного мита.

Суддя Т. Побірченко, отримавши заяву призначає слухання справи аж на 30 липня 2008 року. Однак як і було розроблено за сценарієм, представник Генеральної прокуратури України 30 липня без поважних причин не прибув на судове засідання.

Суддя Т. Побірченко посилаючись на відсутність представника Генеральної прокуратури України, відкладає слухання справи на невизначений термін.

2 вересня 2008 року закінчується відведений ЦПК України термін для касаційного оскарження у Верховному Суді України. Таким чином, Секретаріат Президента України, Генеральна Прокуратура України та Апеляційний суд м. Києва намагається позбавити Д. Жванію, передбачених ст. 55 Конституції України конституційних прав, де сказано: „Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових службових осіб”.

22 травня 2008 року Генеральна прокуратура України порушує кримінальну справу за ст. 358 КК України (підробка документів), де вказує, що Жванія Д.В. у 1998 році в заяві на отримання посвідки на постійне проживання в Україні, вказавши невірні дані про час постійного проживання в Україні. Хоча і Генеральній прокуратурі України даний факт було доведено і в Подільському районному суді м. Києва, що Д. Жванія дану заяву не заповнював, а заповнював його адвокат, який зробив чисто механічну помилку.

Незважаючи на те, що у 1998 році предметом складу злочину – підробка документів – було тільки посвідчення, яке видається держаним органом або громадською організацією і заява, на яку схиляється Генеральна Прокуратура України, не відноситься до документів, які видаються державною установою, і механічні помилки з необережності, вчинені адвокатом Д.Жванії, не складають складу злочину.

Не зважаючи на те, що ст. 58 Конституції України говорить: „Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення”, суд зайняв сторону Генеральної прокуратури України під тиском Секретаріату Президента України та Служби безпеки України.

Це безпрецедентні факти, коли судочинство здійснюється за вказівкою Секретаріату Президента України, а залякування суддів йде з боку Служби безпеки України.

Ст. 24 Коснтитуції України говорить: „Громадяни мають рівні конституційні права і свободи і є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками”.

З цієї причини „Народна самооборона” звертається до правозахисних організацій України, разом з турботою про дотримання прав громадян Шрі-Ланки, звернути увагу на кричущі факти порушення прав в Україні громадянина України Д.Жванії.

Джерело: "Народна самооборона"

http://www.nso.org.ua/ua/press/2487