08/12/2008 | LJUser instytutka

Отже, війна. Богу дякувати, не в нас (дай Боже, щоб не двелося сюди дописувати "поки що"). Війна десь там, на Кавказі. Нібито далеко. Не чутно бомб, не видно поранених. І все одно - страшно.
Така маленька і така горда Грузія. Запальна, як і всі кавказькі народи. Зі своїми досягненнями і своїми проблемами. ... і з північним сусідом, який у нас з ними спільний. Сусідом, який вносить розбрат у їхню маленьку країну, так ніби й без того сусіда проблем мало. В якусь мить повелися на провокацію, на добре сплановану, добре продуману і добре підготовану провокацію. Може (ми тут не можемо цього знати), може, вже просто не було сили не вестися, бо все нахабніше і нахабніше поводиться твій сусід, і скільки ти не волаєш: "люди, та подивіться, що ж тут робиться!" - всім байдуже. Можливо, й не байдуже, але в сусіда є нафта і газ, а "люди" мають економічні потреби. І ось з якимсь впертим відчаєм вони вирішують навести лад у власній країні. Попалися...
Так багато було сказано на тему Грузії від п"ятниці. Одні розказували, що захід Грузію захистить. Інші щодня вішають в жж пости про те, які геополітичні мінуси в результаті отримає Росія. Треті питають, яке нам до того діло, якщо у нас сало по 50 гривень. Деякі просто ігнорують тему. І кожен новий сеанс френд-стрічки розвінчує міфи і заставляє згадувати історію, все це разом - лякає.
Тепер уже всі розуміють, що ніякий Захід Грузію захищати не буде. Європа так довго відмовчувалась, вичікуючи, що буде далі, що дивно, як вона від того взагалі не оніміла. Втім, з Європою все стало ясно ще в суботу, коли щось там на тему Грузії "вякнула" Німеччина. "Вякнула" так, що відразу стало ясно: Грузія нам друг, але нафта дорожче. А нині московський чиновник на фоні триколора цинічно заявляє, що НАТО не має на Грузію юрисдикції і вони (їхня величність Росія) сподіваються, що так і залишиться. НАТО, звичайно, цю гірку пілюлю проковтне. Бо треба було прийняти Грузію тих кілька місяців тому в НАТО, але що вже тепер, тепер вже пізно. А США, хоч і не залежить від Російської нафти, попри сподівання багатьох і не тільки в Грузії, теж у цю веремію не полізе. Тому що далеко, тому що є свої моменти, і зрештою тому що страшно - Москва, то таки місто нарваних правителів.
Геополітичних мінусів Росії може й додасться, а може й ні. Хто сумнівався, що так буде? Скажіть часно: хтось мав сумніви в тому, що Росія втрутиться в цей не свій конфлікт? І їм абсолютно байдуже, що хтось скаже, що то імперія. Яка різниця, якщо ввести санкції ніхто не наважиться (ібо нафта і газ)? Яка різниця, якщо всі мовчатимуть? Грузія - це такий лакмусовий папірець: стане синім у зірочки - значить мус ще трохи потерпіти зі своїми імперськими планами, забарвиться у триколор - можна робити все, що схочеш. І досвід показує, що можна, світ буде терпіти. Нині проїхатися по Цхенвалі і Горі, а завтра заїхати в Севастополь і Донецьк, благо привід є, бо в Криму своїх русскіх теж немало.
При тому всьому частина люду, українського люду заявляє, що нема чого паритися Кавказикими розборками, коли у нас в самих інфляція і все подорожчало. Ковбасна ідеологія. Паскудний підхід до життя, за яким тобі треба тільки шмат м"яса, що би за нього не треба було віддати. Якби нині ви були там, а якась рум"янощока особа розказувала вам, що в нас самих інфляція, це при тому, що у вас же люди гинуть; якби так сталося, ЩО би ви подумали??? Від цього так тхне!!!
А найцинічніше з того, що крутиться в жж - це ствердження багатьох росіян: чого ви відмовляєте Осетії у праві на самовизначення, це їхнє право. Мені все хочеться запитати: а в чеченців було таке право? Хіба ви не розбомбили Чечню, не зрівняли із землею через їхнє бажання незалежності?
І останнє: хто буде в коментах до цього поста матюкатися - банити буду на місці!!!

"Майдан-Інформ" попереджає: Забанити то може і нє, а от потерти правила дозволяють, прохання бути взаємно ввічливими.