08/24/2008 | Михайло Депяк

«Росія встає з колін!». Це гасло прозвучало в час недавньої російсько-грузинської війни. Дивне гасло, бо щось важко пригадати Росію на колінах.

Можливо, причина в імперських комплексах і «бути на колінах» для Росії означає бути рівною серед рівних. А під «вставанням з колін» росіяни розуміють досягнення такої фінансової потуги, що дозволяє поновити змагання гонки озброєнь і сваритися зі всім цивілізованим світом. Щоб навіть зовсім злиденному і упослідженому мешканцю неозорих просторів було цілком досить для щастя самого факту приналежності до великої нації.

Це тривожить, бо Росія провокує велику небезпеку сама для себе. Неймовірно горда і пихата, cп’яніла від тактичних успіхів вона ризикує розвалитися внаслідок гуманітарної катастрофи.

Здається, що в країні все гаразд і все під контролем. Олігархи приборкані до стану службових собак, адміноргани працюють по сценарію спецслужб і «на всіх язиках все мовчить, бо благоденствує».

Хоча насправді до нормального людського благоденствія щораз то далі.

Добре відомо про серйозні проблеми країни. Недавно з’явилася інформація, що Росія вже пройшла «точку неповернення» у своїй демографічній кризі. Це означає, що населення Росії вже не буде здатне зростати за рахунок власного відтворення. Відтепер для росту населення необхідно заселяти іммігрантів.

Суміжна проблема – якість населення Росії. Значний відсоток неграмотних. Тотальне пияцтво, традиційне лінивство і самодурство. Аморальність плюс епідемії відповідних хворіб. Критична маса бездомних, сиріт, злочинців, величезна кількість деградованих особистостей.

На обширних просторах Сибіру, де власне і розташовані основні джерела російського багатства проживає мізерна кількість людей. Там скоро не буде кому працювати. І про всю цю територію мріє Китай. Густина населення сусідніх китайських районів Приамур’я майже у 100 разів більша. Жоден кордон такої «різниці тиску» не може витримати, китайці щораз активніше просочуються на російські терени. Допомагають вирішувати проблему нестачі робочих рук і помаленьку окуповують неозорі простори, забезпечуючи також і «тіньовий» приріст населення.

Ці та багато інших проблем розростаються як пухлина і підточують Росію зсередини, хоча ззовні вона ще виглядає сильною і грізною.

В останні роки Господь подарував Росії додаткові гроші від газу і нафти, неймовірно багато грошей. Однак ці гроші для неї можуть стати як спасінням, так і прокляттям.

Якби Росія спрямувала свої багатства на розвиток інфраструктури, освіти, соціальне забезпечення, зростаня якості життя населення то була би надія на поступове і стабільне покращення ситуації. Однак така стратегія є дуже далекою від ментальності «силовиків», котрі монопольно керують країною. Влада тратить гроші на себе і на свої інтереси – мілітарну потугу, утвердження власної монополії та ідеологічне забезпечення.

По всьому периметру російських кордонів щедро фінансуються злочинні маріонеткові режими, політичні партії, підпорядковані громадські організації та ЗМІ. В Україні ми особливо гостро відчуваємо цей наглий і деструктивний російський вплив. Можливо, Росія в значній мірі вирішила би свої проблеми якби здобула повний контроль над Україною. Але покращення ситуації за чужий рахунок в кінцевому результаті ще більше розлінивить росіян, поглибить їхню ментальну кризу і лише прискорить розвал країни.

Грузинська війна повністю відповідала «чаянням русского народа» в розумінні російських політиків. Армія «розім’ялася» після періоду бездіяльності, старші «відморозки» в погонах навчили молодих вбивати, гвалтувати і грабувати всіх без розбору. Держава використала війну для чергової мобілізації народу на великі подвиги і щоб забути насущні проблеми. Народ Росії відчув новий приплив сил та ентузіазму, ще більше зріс авторитет керівництва.

Подібне відчуває наркоман післа отримання давно очікуваної «дози». Росія «сидить на голці» своєї агресивної ідеології, вона мусить воювати, загарбувати, «умиротворювати». І аналогічно до хворого організму наркомана в Росії незабаром після війни також настане апатія та загострення внутрішніх проблем. Адже цією війною вона знову вчинила великий колективний гріх проти Господа, додала черговий запис до кривавої книги злочинів свого народу.

Брудна війна в Афганістані, знищення Чечні та геноцид її населення. Вбивства неугодних журналістів, ліквідація опонентів влади в країні та за кордоном. Наруга над свободою слова. Інтервенція і жахливі злочини в Грузії. Повсюдна зневага до людського життя включаючи власних громадян. Здається, що керівники Росії вже давно не зважають на Бога.

Завдяки «газо-нафтодоларам» можна було би кардинально поправити стан справ. Однак для цього російська еліта має усвідомити, що наявна гуманітарна катастрофа є прямим наслідком національної гордині, базованої на агресивній і брехливій пропаганді, а також наслідком злочинів проти людства – давніх і сучасних, не усвідомлених і не покаяних.

Політика, базована на агресивній риториці поступово знищує вітальну силу російського народу. Брутальна імперська ментальність домінує в Росії вже багато століть. При тривалому застосуванні такі вартості руйнують людей позаяк не відповідають основним Божим Заповідям. Таке довготривале утримування населення в полі антигуманної ідеології власне і спричиняє його апатію та поступову моральну деградацію. Люди духовно стають слабкими, втрачають смак до життя і бажання прожити його достойно.

Прогнози щодо краху Росії в даний час можуть виглядати дивними. Але так само дивно у 1940 році виглядав можливий крах Третього Рейху. Важливо побачити тривожні процеси і усвідомити їхні можливі наслідки. А час розв’язки залежить від багатьох факторів, насамперед – від волі Провидіння.

Внутрішніх здорових сил у Росії майже немає, всяке «інакомисліє» загнано в підпілля.

На Церкву надії мало – релігія там завжди була підпорядкована керівництву держави.

При такій ситуації величезні доходи Росії скоро можуть перетворитися на інструмент Божого покарання. Легко отримані гроші розслабляють. Деморалізована і лінива нація розпаскудиться ще більше, гуманітарна криза Росії поглибиться і прискорить крах імперії.

Гроші можуть бути і благом, і карою – залежно від того, хто і як ними розпоряджається. Морально слабких людей велике багатство знищує бо воно затьмарює їм розум.

Росія ще дуже потужна. Це справжній колос, але його ноги стають щораз більше «глиняними». Незабаром він може почати розвалюватися - варто від нього відсунутися на безпечну відстань.


Михайло Депяк.


Для скептиків – інформація у журналі «Ї»:

http://www.ji-magazine.lviv.ua/inform/info-ukr/stat-ru.htm