Грузія. Яким боком воно мені особисто?
08/31/2008 | Boroda__
Перші емоції вже затихнули – як в політиці, так і в пресі, і в головах обивателів. Наступила черга більш-менш тверезих думок із цього приводу. Російсько-грузинський конфлікт носить настільки загальний, усесвітній характер, що примушує задуматися про майбутнє і китайця, і турка, і англійця – в-общем будь-кого. Щось відразу змінилося в світовому устрої, щось таке, що не дозволяє залишатися байдужим нікому – хіба що за винятком пінгвінів Антарктиди.
Чому мене, як мешканця України, хвилює грузино-российская війна? Спробую зібратися з думками і відповісти на це питання. Маю бажання поговорити сам з собою: питання – відповідь.
Мені якось все одно – хто має рацію або хто винен в цьому конфлікті. Мене навіть особливо не хвилюють страждання і позбавлення людей в Грузії і Південній Осетії. Як би це не звучало цинічно, але свої проблеми нам рідніше і ближче. Яка різниця для мене – хто перший почав стрілянину, у кого більше втрат і хто більше випустив снарядів, бомб, вистрілив патронів. Так – я поспівчую постралим, але мене значно більше хвилює сьогодення і майбутнє моїх близьких, мого оточення, мого міста і країни.
Так от – грузинські події можуть дуже сильно погіршити життя моє, моїх дітей і України в цілому. А це мені вже небайдуже.
1. Вперше за багато років велика країна по своєму односторонньому бажанню вторгається на територію незрівнянно меншого сусіда. Останній раз це було в кінці 70-х років при введенні радянських військ до Афганістану. А до цього дозволяли собі таке тільки диктаторські режими Гітлера і Сталіна. Незалежно від визнання або невизнанні світом дій кремлівської верхівки ми, українці, отримали собі сусідом країну, яка може у будь-який момент почати бомбардування порту Керч, артобстріл химзавода в Харківській області або ракетний обстріл аеропорту Бориспіль. Привід при цьому знаходиться дуже швидко. Пригадаємо хоча б Тузлу.
2. Мені страшно, що кавказький конфлікт зіштовхне світову спільноту і Росію у військове протистояння. Це може стати початком третьої світової війни.
3. З'явився прецедент того, як держава здійснила агресію по якомусь дивному приводу захисту одного із сторін внутрішнього міжнаціонального конфлікту. Особливістю є також те, що сам агресор багато років підгодовує цей конфлікт, підливає вогонь в масло міжнаціональних розбратів. З'явився найнебезпечніший прецедент, який у нас, в Україні, може перерости в аналогічний кримський конфлікт. Ніхто не гарантує, що кримські татари, пішовши по дорозі осетин або абхазів, не викличуть таким чином військову агресію Туреччини і Ірану до України.
4. Новий виток холодної війни між західним світом і Росією небезпечний для нас навіть тим, що на передньому фронті цієї війни буде Україна – куди б вона не обернулася лицем – що до Заходу, що до Росії. Крім того, такий розвиток подій передбачає нові колосальні витрати на озброєння, на оборону і так далі А у мене немає зайвих грошей.
А із загальних вражень – я, чесно кажучи, не представляю себе в ролі російського офіцера, вихованого у дусі інтернаціоналізму, у дусі дружби з братськими народами, що окуповує грузинські міста і села, що несе смерть і руйнування в будинки грузин.
Шашкін В.
Чому мене, як мешканця України, хвилює грузино-российская війна? Спробую зібратися з думками і відповісти на це питання. Маю бажання поговорити сам з собою: питання – відповідь.
Мені якось все одно – хто має рацію або хто винен в цьому конфлікті. Мене навіть особливо не хвилюють страждання і позбавлення людей в Грузії і Південній Осетії. Як би це не звучало цинічно, але свої проблеми нам рідніше і ближче. Яка різниця для мене – хто перший почав стрілянину, у кого більше втрат і хто більше випустив снарядів, бомб, вистрілив патронів. Так – я поспівчую постралим, але мене значно більше хвилює сьогодення і майбутнє моїх близьких, мого оточення, мого міста і країни.
Так от – грузинські події можуть дуже сильно погіршити життя моє, моїх дітей і України в цілому. А це мені вже небайдуже.
1. Вперше за багато років велика країна по своєму односторонньому бажанню вторгається на територію незрівнянно меншого сусіда. Останній раз це було в кінці 70-х років при введенні радянських військ до Афганістану. А до цього дозволяли собі таке тільки диктаторські режими Гітлера і Сталіна. Незалежно від визнання або невизнанні світом дій кремлівської верхівки ми, українці, отримали собі сусідом країну, яка може у будь-який момент почати бомбардування порту Керч, артобстріл химзавода в Харківській області або ракетний обстріл аеропорту Бориспіль. Привід при цьому знаходиться дуже швидко. Пригадаємо хоча б Тузлу.
2. Мені страшно, що кавказький конфлікт зіштовхне світову спільноту і Росію у військове протистояння. Це може стати початком третьої світової війни.
3. З'явився прецедент того, як держава здійснила агресію по якомусь дивному приводу захисту одного із сторін внутрішнього міжнаціонального конфлікту. Особливістю є також те, що сам агресор багато років підгодовує цей конфлікт, підливає вогонь в масло міжнаціональних розбратів. З'явився найнебезпечніший прецедент, який у нас, в Україні, може перерости в аналогічний кримський конфлікт. Ніхто не гарантує, що кримські татари, пішовши по дорозі осетин або абхазів, не викличуть таким чином військову агресію Туреччини і Ірану до України.
4. Новий виток холодної війни між західним світом і Росією небезпечний для нас навіть тим, що на передньому фронті цієї війни буде Україна – куди б вона не обернулася лицем – що до Заходу, що до Росії. Крім того, такий розвиток подій передбачає нові колосальні витрати на озброєння, на оборону і так далі А у мене немає зайвих грошей.
А із загальних вражень – я, чесно кажучи, не представляю себе в ролі російського офіцера, вихованого у дусі інтернаціоналізму, у дусі дружби з братськими народами, що окуповує грузинські міста і села, що несе смерть і руйнування в будинки грузин.
Шашкін В.
Відповіді
2008.08.31 | Пан Коцький
"Інтернаціоналізм" був хіба що в лапках...
Boroda__ пише:> ...
> А із загальних вражень – я, чесно кажучи, не представляю себе в ролі російського офіцера, вихованого у дусі інтернаціоналізму, у дусі дружби з братськими народами, що окуповує грузинські міста і села, що несе смерть і руйнування в будинки грузин.
> Шашкін В.
А та дружба, як відомо, була насправді "вздрючьба". До того ж, по їхніх поняттях, різниця є дуже відносна між "душманамі", "хачікамі", "ґрізунамі" або "хахламі". А наостаннє, життя навіть їхніх власних хлопців ніколи насправді не були варті ніц, коли йдеться про втілення їхніх примарних понять та ідей про "вєлікую Рассєю", тощо, бо як відомо, "ми за ценой нє постоім"...
А загалом, Ви дуже добре висловилися, п. Шашкін, я згоден майже з усім...
2008.08.31 | Bayan
Фeee! - Мене не хвилюють страждання людей в Грузії і П. Осетії
Boroda__ пише:> Мені якось все одно – хто має рацію або хто винен в цьому конфлікті. Мене навіть особливо не хвилюють страждання і позбавлення людей в Грузії і Південній Осетії.
2008.08.31 | Володимир I
Re: Грузія. Яким боком воно мені особисто?
Не уявляете? Так ось же він, перед вами, кожного дня на ТВ та відеороликах в Інтернеті!2008.08.31 | Koala
Re: Грузія. Яким боком воно мені особисто?
Boroda__ пише:> 1. Вперше за багато років велика країна по своєму односторонньому бажанню вторгається на територію незрівнянно меншого сусіда. Останній раз це було в кінці 70-х років при введенні радянських військ до Афганістану.
В пана якась дивна інформація. Ірак що з Кувейтом робив? А що було між Ефіопією та Еретреєю і Сомалі? А Ізраїль і Ліван? Формулюйте точніше.
> А до цього дозволяли собі таке тільки диктаторські режими Гітлера і Сталіна.
Я мало прикладів з надновітньої історії навів? Ще треба?
> Незалежно від визнання або невизнанні світом дій кремлівської верхівки ми, українці, отримали собі сусідом країну, яка може у будь-який момент почати бомбардування порту Керч, артобстріл химзавода в Харківській області або ракетний обстріл аеропорту Бориспіль. Привід при цьому знаходиться дуже швидко. Пригадаємо хоча б Тузлу.
+1
> 2. Мені страшно, що кавказький конфлікт зіштовхне світову спільноту і Росію у військове протистояння. Це може стати початком третьої світової війни.
+5
> 3. З'явився прецедент того, як держава здійснила агресію по якомусь дивному приводу захисту одного із сторін внутрішнього міжнаціонального конфлікту. Особливістю є також те, що сам агресор багато років підгодовує цей конфлікт, підливає вогонь в масло міжнаціональних розбратів. З'явився найнебезпечніший прецедент, який у нас, в Україні, може перерости в аналогічний кримський конфлікт.
+5
> Ніхто не гарантує, що кримські татари, пішовши по дорозі осетин або абхазів, не викличуть таким чином військову агресію Туреччини і Ірану до України.
Ось тут ви не праві. Є 3 фактори, які не вкладаються в цю схему, а саме - кримські татари, Туреччина та Іран ))
> 4. Новий виток холодної війни між західним світом і Росією небезпечний для нас навіть тим, що на передньому фронті цієї війни буде Україна – куди б вона не обернулася лицем – що до Заходу, що до Росії. Крім того, такий розвиток подій передбачає нові колосальні витрати на озброєння, на оборону і так далі А у мене немає зайвих грошей.
Уточніть, що для нейтралітету треба ще більше грошей.
> А із загальних вражень – я, чесно кажучи, не представляю себе в ролі російського офіцера, вихованого у дусі інтернаціоналізму, у дусі дружби з братськими народами, що окуповує грузинські міста і села, що несе смерть і руйнування в будинки грузин.
А його ж в Афганістані уявляєте? Тьху...
Висновок: цей текст - агітка, яка використовує мислевіруси східної України. Може, там це дасть ефект. На цьому форумі - навряд.
2008.08.31 | Boroda__
Re: Грузія. Яким боком воно мені особісто?
А я і не просив даваті оцінку моім думанням. Я не школяр, який піше твір, а Ви не вчитель, який оцінює ций твір. Якщо не подобається - я не баришня, щоб подобатись Вамю2008.08.31 | Мірко
Re: Грузія. Яким боком воно мені особисто?
Співчуваю у ваших побоювань.Я додав би ще одне. Кожна одиниця із населення України, коли говорить по московськи дає привід для реалізації якраз найгірших ваших побоювань. А що гірше, вибравши московськомовний світ, така людина відключається від українського (а може й світового) інфопростору, і з часом перетворює себе на програмований робот імперії зла.
На скільки би українська держава вкладала в майбутьньому на відвойовання інфо-простору, вона ніколе не буде спроможна це робити в царині двох мов одночасно. Отже в найкращім разі відвоює може україномовний простір але ніколи не зможе конкурувати на такім рівні по московськомовнім.
Значить що з часом в українській державі будуть два цілковито ворожі один одному етноси. Будуть дві ворожі нації в одній державі. Навіть без фізичного вторгнення Мацкви, це не віщує на благо.
Щоби лише вижити, населення держави мусить або перейти на державну мову, - або піднести руки й здатися ворогу без бою. Бо якщо народ не поставив собі за мету вибороти особисту незалежність, втратиться і державна.
2008.08.31 | Дядя Вова
БНГ
Boroda__ пише:> 1. Вперше за багато років велика країна по своєму односторонньому бажанню вторгається на територію незрівнянно меншого сусіда.
Упс… А Ирак? А Фолкленды? А «свержение режима Самосы» американцами? …?
> 3. З'явився прецедент того, як держава здійснила агресію по якомусь дивному приводу захисту одного із сторін внутрішнього міжнаціонального конфлікту.
Упс… А Югославия? А Косово? А нынешний Афганистан? …?
А вообще, не нужно Украине лезть в российские дела (с кораблями, там и т.д.) - и никто нас не тронет НМД.
2008.08.31 | GreyWraith
Re: БНГ
Дядю Вово, знайшли час подумати не над конфліктом на іншому кінці світу 30 літ тому, а над можливим візитом до Вас особисто "Росмародерторгу" завтра?Дядя Вова пише:
> Упс… А Ирак?
Ірак напав на Кувейт. За що заслужено отримав по балді.
>А Фолкленды?
Аргентинстка хунта, куди паскудніша за режим Піночета, вздумала маленькою переможною війною відволікти населення від економічного краху.
>А «свержение режима Самосы» американцами? …?
Саме Сомосу американці обзивали "нашим сучим сином". Ви його ні з ким не плутаєте? Якщо ні, то доводиться визнати, що русофілія таки згубно діє на мислення...
> Упс… А Югославия?
Югославія, дядьку, точно так само ділилася, як свого часу СРСР чи Чехословаччина. Але, на відміну від двох останніх, у тодішнього керівництва Югославії у голові були таргани. От і були проблеми у Сербії.
>А Косово?
Десять літ безплідних переговорів і тимчасової адміністрації ООН. А чому туди Тіто масово заселив албанців, я не знаю...
>А нынешний Афганистан? …?
А Афганістані таліби дали притулок "Аль-Каїді", що влаштувала США величезний теракт. Так що там отримали по заслузі...
>А вообще, не нужно Украине лезть в российские дела (с кораблями, там >и т.д.) - и никто нас не тронет НМД.
Доти, доки ЧФ РФ квартирує в Україні, доти ці всі російські справи є українськими. І їх так чи інакше треба розрулювати. Наприклад, Грузія запросто може позичити у США щось велике і помститися за участь ЧФ в агресії проти неї, розбомбивши Севастополь.
2008.08.31 | Майстер
Ви що-небудь читаєте
крім реклами в метро?GreyWraith пише:
>>
> >А нынешний Афганистан? …?
> А Афганістані таліби дали притулок "Аль-Каїді", що влаштувала США величезний теракт. Так що там отримали по заслузі...
>
Ви й досі вірите в казочки про Аль-Каїду? Тоді Дід Мороз та Червона Шапочка - реальні історичні постаті.
2008.08.31 | Пан Коцький
Ви маєте якісь факти, що стверджують протилежне?
2008.08.31 | Киянка
Ще тверезі думки: грузинський урок українцям
Як важко довелося Грузії, яка була єдина у своїй патріотичній протидії російському агресору. А Україна давно накрита – в реальному людському вимірі – великим крилом Мордора. З Інтернет-дискусій, зокрема, ясно, що в Україні чимало потенційних помічників російським "миротворцям".Оскільки українці – наступні, то нам такий урок: заповнювати наш життєвий простір нашим (домінуючи картинки/звуки/події навколо нас, як правило, пріоритетно впливають і на свідомість, і на підсвідомість, особливо дитячі), не бути у хаті скраю, бо край біля прірви, куди нас тиснуть. Не попускати п'ятій колонні, не сподіватися утопічно, що помітну кількість з неї вдасться переконати. Хто хотів розібратися – той давно вже мав можливість це зробити. Та й взагалі, працювати більш-менш ефективно можливо переважно лише з дітьми.
Люди! Інформвійна проти України – це й кожен російський телебойовик чи "бригада", кожне звідти політичне, гламурне, скандальне шоу, кожен вий російського шансону та підвивання будь-якої попси взагалі, це кожне проросійське чи "барбосизуюче" видання. Цей Мордор захоплює душі "простих обивателів", й вони несвідомо теж стають коліщатками його навального механізму, підсилюючи п'яту колону своїм манкуртством або й яничарством. Мордор продукує і в нас свій простір – будьте певні, відповідне тло повсякденних життєвих картинок вкарбовується у підсвідомість підростаючих як звичайна норма.
Цьому треба протистояти, докладаючи зусиль.
Зокрема:
1. дбаймо за аудіо- та відеополя вдома, в маршрутці, в дорозі, на відпочинку: пишімо, слухаємо, приохочуймо дітей, популяризуємо серед сусідів якісний український продукт; не терпімо вий шансонів, українські пісні – це далеко не все плачі; не полінуймося повідомити рекламуючим мордорські товари й послуги, що ніколи більше до них не звернемося;
2. читаймо, купуймо, передплачуймо непопсові українські видання: політичні, професійні, культурологічні, дитячі, молодіжні;
3. хто може, хай не лише читає, але й пише в такі друковані та Інтернет-ЗМІ: ділімося ефективним досвідом, шукаймо необхідне, розбудовуймо контакти;
4. віддаваймо дітей в (та популяризуймо) патріотичні українські організації;
5. берімо посильну участь у діяльності патріотичних українських організацій (партійних, громадських, культурологічних, тощо);
6. підтримуймо українських виробників, ігноруймо (по можливості) мордорських;
7. оприлюднюймо нашу позицію всім, хто чим може: українськими – мовою спілкування, одягом, символами.
Звісно, це не все – кожен сам може визначити посильні завдання.
Бути в такій діяльності наполегливими, креативними, рішучими – це питання нашого виживання.
2008.08.31 | Almodovar
А якби Президентом була Тимоха?
Представьте, зная нынешнюю реакцию Тимошенко, что она, не дай Бог, была бы нашим Президентом на момент грузинской войны. Как вам? Её беззубость и ссыкливая трусость. Как бы выглядела Украина тогда в глазах мира? Хуже Беларуси, как тряпка и последняя шавка.Нет-Тимошенко!