09/01/2008 | did

Апофігей Феміді: апеляційний суд Полтавської області захищає рейдерів?

Тисячі полтавців та гостей міста користуючись послугами магазину “Вікторія”, що розташований в Полтаві по вул. Новий Базар, 30 навіть не здогадуються, які пристрасті розгорнулися навколо приміщення магазину та земельної ділянки на якій він розташований. Лакомі приміщення магазину та земельної ділянки стали предметом рейдерської атаки.

Завтра, себто 2 вересня 2008 року апеляційний суд Полтавської області розгляне апеляційну скаргу Юлії Чуфістової на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 28 червня 2008 року про забезпечення позову. Ю.Чуфістова звертається до апеляційної інстанції на предмет зняття арешту з майна застосованого судом першої інстанції відносно майна ТОВ “Вікторія ЛТД”. Банальність справи полягає в тому, що пані Чуфістова діє за дорученням осіб, які ще з грудня 2007 року не мають жодного відношення до ТОВ, оскільки своє майно та корпоративні права з власної волі продали іншим особам. Але, незважаючи на таку істотну обставину, суд чомусь приймає до свого провадження апеляційну скаргу неналежної сторони. Чому? Спробуємо в цьому розібратися...

У свій час Тетяна Суптеля, Віра Приходько та Надія Ковбаса приватизувавши магазин об’єднання “Промтовари” створили ТОВ “Вікторія ЛТД”. Співзасновниці радіючи життю працювали, наживали статків. У 2002 році через відсутність обігових коштів магазин майже припинив своє існування. За згодою учасників магазин ТОВ “Вікторія ЛТД” було передано в оренду приватному підприємцю Н. Ковбасі.

Бізнес-ідилія тривала недовго – два роки, після чого співвласники товариства провели збори учасників, звісно без Н.Ковбаси. За рішенням зборів учасників вона була усунута з директорського поста, а замість неї призначена Лариса Пальок. Отже, у 2004 році між співзасновниками пробігла “чорна кішка”, і, раніше доходний бізнес, через звичайний корпоративний конфлікт, став успішно розвалюватись.

У 2006 році Надія Ковбаса, не бачачи перспективи подальшої співпраці зі своїми партнерками по бізнесу, вирішила цивілізовано, написавши нотаріально посвідчену заяву про вихід з учасників ТОВ, їх залишити. Разом із виходом із товариства Н.Ковбаса зажадала отримати компенсацію: внесок в статутний фонд підприємства, третину вартості магазину та борг товариства за реконструкцію магазину, який вона провела за власний кошт. Наразі колишні компаньйонки, не бажаючи розрахуватись зі своєю співзасновницею, звернулись до суду з позовами в яких висунули свої претензії Н.Ковбасі.

Коли судова карусель закрутила всіх учасників, а підприємство можна було брати вже “голими” руками, у Тетяни Суптелі, Віри Приходько та Лариси Пальок з’явилися доброзичливі радники, а насправді відомі полтавські фахівці з рейдерських атак Юлія Чуфістова та Руслан Гриценко.

Незважаючи на те, що ряд цивільних позовів знаходилося в суді, а на майно судом накладено арешт, Т.Суптеля та В.Приходько, не повідомивши Н.Ковбасу, ініціювали і провели збори учасників ТОВ “Вікторія ЛТД”, які, відповідно до протоколу зборів, відбулися буцімто за її участі. Цю “липу”, з грубим порушенням порядку вчинення нотаріальних дій, без перевірки посвідчив приватний нотаріус Олег Полежаєв.

Наслідком підроблення протоколу зборів учасників стало незаконне виключення Н.Ковбаси зі складу учасників та нанесення їй матеріальних збитків у півмільйона гривень. Також відбулася ротація й інших учасників ТОВ “Вікторія ЛТД”: Т.Суптеля та В.Приходько вийшли з її учасників, а з рейдерської команди Чуфістової та Гриценка до складу учасників ввійшли Оксана Лемешко та Анатолій Бондаренко.

Далі події розвивалися по неодноразово застосованому плану. Р.Гриценко та Ю.Чуфістова, маючи обширні зв’язки в Головному управлінні юстиції у Полтавській області, Держреєстратора, Державній виконавчій службі, нотаріусів, прокуратурі, міліції, судах, взялися за справу.

Незаконно призначену директорку ТОВ “Вікторія ЛТД” Л. Пальок без печатки, Статуту товариства, які знаходились в Н.Ковбаси, “солодка парочка” направляє з протоколом зборів учасників, завіреним нотаріусом О.Полежаєвим, до приватного нотаріуса Наталії Карнарук. Незважаючи на те, що ряд справ перебували на розгляді в господарському суді Полтавської області та Октябрському районному суді м.Полтави, нотаріус Н. Карнарук, не перевіривши повноваження Л.Пальок, 27 квітня 2007 року посвідчила її доручення, яким вона уповноважила Ю.Чуфістову на вчинення всіх дій від імені товариства. На підставі нотаріально посвідченого приватним нотаріусом Н.Карнарук доручення 19 жовтня 2007 року до Державного реєстру були внесені зміни, а також видане Свідоцтво уже з двома засновниками: В.Приходько та Т. Суптелею.

Місяцем пізніше Ю.Чуфістова, через державного реєстратора Ірину Качалу, яка чудово знала про конфліктну ситуацію в колективі ТОВ “Вікторія ЛТД,” перереєстровує товариство на О.Лемешко та А. Бондаренка, при цьому мільйонний актив товариства перейшов у власність інших осіб без сплати податків.

Згодом Ю.Чуфістова, як фізична особа по угоді з ТОВ “Вікторія ЛТД”, без відповідного нотаріального забезпечення та державної реєстрації, але із залученням та за рішенням постійно діючого “кишенькового” третейського суду отримує у власність приміщення магазину та земельну ділянку ТОВ “Вікторія ЛТД”. Щоб третейський суд здійснив цю об оборудку, полтавські держвиконавці лише на день зняли арешт на майно та земельну ділянку ТОВ “Вікторія ЛТД”. Цього Ю. Чуфістовій було достатньо. До речі, господарським судом Полтавської області дії ДВС визнані протиправними.

Наступним кроком у цій багатоходовій рейдерській комбінації стає цивільний позов Р. Гриценка до Ю.Чуфістової з вимогою повернення боргу. Справу розглянув суддя (кум позивача) Ленінського районного суду м.Полтави Сергій Редько – один із фундаторів узаконення рейдерських захватів в Україні. Кум-суддя постановив ухвалу про мирову угоду, якою Ю.Чуфістова відступає своєму співмешканцю Р.Гриценку нібито належне їй майно “Вікторії ЛТД”. Діючи від імені України, але на шкоду Україні кум-суддя С. Редько узаконив рейдерську операцію по захопленню кумом-рейдером майна та землі ТОВ “Вікторія ЛТД”. Тим часом мирова угода затверджується, справа закривається, а надто принципові працівники Полтавського БТІ на чолі з А. Кошером, які ведуть державний реєстр прав нерухомості, незважаючи на ту обставину, що за Ю. Чуфістовою майно не зареєстроване, реєструють його за Р. Гриценком.

Слід зазначити, що сьогодні полтавські суди завалені аналогічними заявами “солодкої парочки”. Одна із них поступила в апеляційний суд Полтавської області. Рейдерка Ю.Чуфістова, маючи на руках доручення від В.Приходько та Т.Суптелі, які з грудня 2007 року не мають жодного відношення до ТОВ, від їх імені звертається в апеляційний суд зі скаргою щодо зняття арешту з майна ТОВ “Вікторія ЛТД” застосованого Октябрським районним судом м. Полтави за заявою Н. Ковбаси, яке вона перекупила у нових власників та переуступила Р.Гриценку – спільнику по життю та рейдерській діяльності. Отже, пані Ю. представляє осіб, які на сьогодні ніякого відношення до ТОВ “Вікторія ЛТД” не мають і просить зняти арешт з майна, яке сама вже давно продала.

Виникає слушне питання: чим керувався апеляційний суд Полтавської області беручи до свого провадження таку скаргу? Через які очки дивляться доповідач та головуючий у справі? Коли люди з вулиці “водять” їх за ніс? А якщо водять, то, можливо, вони не з вулиці?

P.S.
Ось так, за допомогою вміння тасувати закони та отримувати правильні рішення суду і домовлятися із державними органами, можна відібрати будь-яке підприємство, завод, фабрику, магазин.

Ось і виникає така ситуація в чинному законодавстві, за допомогою якої законні власники втрачають свою власність, а її складовими є корупція, хабарництво, судове та міліцейське свавілля, прогалини у корпоративному законодавстві.
Чим все це скінчиться ми проінформуємо читачів у наступних публікаціях.