09/08/2008 | Анатоль

Захотіла Росія Керченську протоку.
Просто віддати на вимогу Росії для Кучми якось не патріотично виглядає.
Політали з Путіним на вертольоті біля Тузли, домовились, план розробили.
Росія греблю до Тузли насипає, Україна за Тузлу бореться.
Напруження росте, страсті нагнітаються, керівники сідають за стіл переговорів.
Ура! Тузлу відстояли! Кучмі слава!
(а що протоку віддали, чого власне й добивалась Росія, так то така дрібниця на фоні всіх цих страстей)

Не сподобалось Росії, що Україні ПДЧ можуть дати. А там (в Україні) ситуація важка - і президент, і премєр, і голова ВР підписались за ПДЧ.
Уломали Меркель відтягнути вступ, поки з Україною не розберуться.
Просто відкликати свій підпис Юлі незручно, та й не вирішує це проблеми, підписи президента і голови ВР лишаються.
Тут потрібна масштабна операція. Мінімум на мільярд.

Розробляється Сардинська операція. З 2 вересня увага всіх прикута до "коаліційних розборок". Результатом яких повинно бути:
Президент ослаблений
Голова ВР - Янукович.
В новій коаліції зовнішня політика за ПРУ.

Проблема з ПДЧ вирішена успішно. Для Росії.
Але кому до такої дрібниці на фоні таких страстей.