09/19/2008 | Дмитро Клець

МОЗОК – ДЛЯ ДУМАННЯ, В Т.Ч. І УКРАЇНСЬКИЙ
чи ПРАВДА В УКРОЧІ

Вступ
Зверніть увагу шановні, на таке укрявище: чим гостріші наші проблеми, тим більше про них балачок із мудрим виглядом. При цьому різко зростає і число самих балакунів.
Але вірне і зворотне твердження: чим більше у нас балачок про суспільні проблеми, тим вони стають гострішими та чисельнішими.
То постає питання, а що ж первинне – ці проблеми чи балачки про них?
Взагалі-то зараз модно говорити, що спочатку було слово. Тоді виходить, що наші проблеми своїми розмовами про них накликали наші ж балакуни. Як кажуть, накаркали.
Значить, для покращення справ треба про наші проблеми говорити якомога менше, або й взагалі їх замовчувати. Зрештою, так і робилося у нашому радянському минулому. Та не допомогло.
А це означає, що замовчування проблем аж ніяк не сприяє їхньому вирішенню. Тож обговорювати їх таки треба. Але інакше.

«У кожного свої проблеми!» - улюблене гасло придурків, брехунів та махінаторів
Всі ви вчили, що людина – істота колективна. А це означає, що стан суспільства (=якість нашого життя!) визначається спільною, колективною працею всіх. Тому ізольовано особистих проблем не існує взагалі. Всяка нібито індивідуальна проблема завжди в тій чи іншій мірі є одночасно і колективною, суспільною. Тож і ефективне, корисне вирішення навіть найінтимніших особистих проблем можливе завжди тільки колективними зусиллями.
Це також означає, що насправді чужих проблем не буває. Так що навіть при бажанні відгородитися від них неможливо - ні освітою, ні грошима, ні посадою, ні слугами, ні охороною. Причому зауважте, ці, у кращому разі, тимчасові бар’єри проникні для т.зв. індивідуальних проблем з обох боків. Для прикладу: якщо ти сам не п’єш, то це ще аж ніяк не убезпечує тебе від проявів алкоголізму як проблеми інших індивідуумів.
А все тому, що всяка індивідуальна проблема є наслідком цілком конкретних загальнолюдських причин. Таких причин, які в тій чи іншій мірі, але діють на кожного, хто живе на планеті Земля серед самозваних Homo sapiens. Тобто, буцімто індивідуальні людські проблеми насправді дошкуляють всьому живому.
То чому ж, спитаєте, це гасло у нас таке популярне?
А ось чому. Як розвалювався СРСР і українцям нав’язали незалежність, то що було панівним в укрголовах?
Правильно, «Моя хата скраю!» А звідси і дороговказ до покращення власного добробуту «Обдури ближнього першим!» І на цьому тлі вчорашні специ з побудови комунізму (професійні брехуни й махінатори, не забувайте) дружно проголосили анафему всім радянським духовним цінностям, як ідеологічно надуманим, так і загальнолюдським. Зрештою, ці агітпропівці і самі, мабуть, втомилися все життя говорити слова суспільнокорисні, а робити якраз навпаки – суспільні збитки. Тож вони вирішили і говорити те, що роблять. І проголосили: «Відтепер – кожен сам за себе!» Та відповідну настанову для покращення особистого добробуту додали: «Живи сам і не заважай іншим!»
А щоб пересічний громадянин навіть подумки не звертав уваги на нетрудове збагачення спритників, то всіляко прославили ідеологію тотального індивідуалізму та невтручання у справи ближнього. Тож українців і досі вчать, що негарно лічити чужі гроші та заглядати в чужу кишеню.
Ось так і освятили суспільношкідливі діяння. Та ще й додали їм ореолу суспільнокорисних(?!).
Тому гасло «У кожного свої проблеми» ситуативно, на певний час, дуже сприятливе для всіх брехунів та махінаторів.
Але навіщо ж воно придуркам (термін умовний, як знаєте, то підкажіть кращий), тобто, тим українцям, які свідомо не хочуть жити власним розумом?
Для цього нагадаю вам приказку, яку українці давненько придумали самі про себе: «Похопив гімно в зуби». Тобто, щосили вхопився за найгірше та найдурніше. Якраз тому навіть і добросовісні (але при цьому свідомо бездумні) українці щосили вхопилися за це гасло. «Бо отак їм сказали». Це, до речі, універсальний аргумент типового (бездумного!) українця при поясненні всіх своїх найбезглуздіших дій.
Через те і в повсякденному житті старанно вкорочують одне одному віку. Все тому ж, бо так їм сказали…

Від себе і в Інет не втечеш
Ви помітили, шановні власники дипломів, як часто вас тягне в мережу? Але чого ніби, що ви там забули?
Кажете, що іноді й самі цьому дивуєтеся? Тягне, і все…
Та тому, що таким чином ви підсвідомо намагаєтеся вирішити якісь власні проблеми. І якраз підсвідомо. Бо якби ви це робили свідомо, то діяли б інакше. Тим більше, бачачи, що цей шлях вам не допомагає.
Та тому тягне, що ви підсвідомо розумієте загальнолюдську природу цих ваших «незалежно особистих» проблем. Тому й вирішувати їх ви пробуєте (і теж підсвідомо!) за допомогою інших, колективно. На тлі, зауважте, офіційно священної для вас догми «У кожного – свої проблеми».
Але, повторюю (та й самі ви це бачите), таким чином ваші проблеми аж ніяк не вирішуються. І якраз не тому, що до вас всі ставляться згідно із гаслом «Це ваша проблема» - часом зустрінете і співчуття, і доброзичливість.
Насправді ж основне пояснення повсюдних невдач українців при вирішення «своїх особистих» проблем полягає у принциповому нерозумінні їхньої природи. У світоглядній безграмотності тобто, якщо відверто та називаючи речі своїми словами.
Що, не подобається, коли я називаю особисто Вас світоглядно безграмотним?
Скоріше всього, навіть ображаєтеся та обурюєтеся – знаю я вас, носіїв конкретно-емоційного мислення.
Що ж, тоді обізвіть мене всіляко і покиньте це читати. І залишайтеся на здоров’ячко зі своїм попереднім вмінням вирішувати «Свої проблеми».

Для вдумливих.
А коли ж хто хоче покращення власного життя, то читайте далі. І не думайте, що я Вас особисто ображаю – мені навіть заочні недруги не потрібні. До речі, і без жодних видимих причин, справді «за замовчуванням» типові українці одне до одного чортом.
Що ж до неадекватності Вашого світобачення – то це всього лишень констатація факту. І ще, щоб Вам полегшало – від правильного розуміння життя справи українські тільки кращали б. А коли вони гіршають, у мирний час і без жодних природних катаклізмів, то це однозначно свідчить про принципову світоглядну безграмотність цілого етносу (бачите, у якій Ви більшості).
За мізерними винятками типу мене. Та і я спочатку був таким як ви. Аж поки не взявся за цю проблему науково та не вирішив її доказово. І зараз, свідомо відкидаючи вашу святиню «У кожного – свої проблеми», хочу вам допомогти. Навіть знаючи, що більшість з вас відверто проти того, щоб якийсь там Невідомо Хто (чи й ще гірше, не соромтеся) нахабно ліз вправляти вам ваші абсолютно суверенні мізки.
І знову ж, щоб вас не тіпало. Ваші негативні емоції в даний момент породжені аж ніяк не нормальною людською гідністю, а пихою. З тієї простої причини, що повноцінна людська гідність формується лише в умовах розвинутого товарного виробництва. А в суспільстві антиринковому (нашому) людина просто не має об’єктивних орієнтирів – ринкових цін на все! - для порівняльної оцінки себе та інших. А без такої правдивої самооцінки людське «Я» автоматично (кожному ж хочеться бути кращим) завжди буде в тій чи іншій мірі пихато показушним. Тому українці й так носяться зі своїм «Я», вважаючи його незбагненним ні для кого. В тому числі і для психологів та психіатрів. Хоч навіть через дорогу видно, що це валом валять якраз пацієнти…
Тому, до речі, антиринкові люди цілком свідомо навіть уникають професійної психологічної підтримки.
Ага, про професіоналізм (професійність?). Ось якби хтось із знайомих комп’ютерників погодився за прийнятну ціну трохи підучити у цьому мене, то я був би тільки радий. То чому ж тоді українці не хочуть вчитися світоглядної грамотності, тобто, за власною ініціативою шукати доказово краще пояснення їхнього(!) життя у того, хто ці знання має?
Та все від тієї ж пихатості. Хоч при цьому по всьому світі навіть офіційно Українці Великі чіпляються до неукраїнців, щоб ті їх «вчили жити». Для прикладу ще згадайте, чиї пояснення суспільства сліпо вдовбують нашим студентам. І хоч ці пояснення вочевидь суперечать реаліям, але треба їх зубрити й надалі, бо ж ми у всьому гірші та дурніші.
Чи не так? То де ж тоді відповідні докази?...
Насправді ж сталося так, що наукове пояснення суспільства і світогляду створив поки що (і це «поки що» триває вже більше 20 років) тільки я, українець. Але не такий, як ви. Бо свідомо позбувся меншовартості. Вірніше, замінив її нормальною людською та етнічною гідністю. Тобто, одержане наукове пояснення насамперед перевірив на собі.
А що, не вірите? Ось посидьте з моє на печі, добряче вгрійтеся, то ще й не таке напишете.
Правда, жити мені серед щасливих власників меншовартості дуже непросто та збитково. Тому й шукаю хоча б трохи вдумливих. Чи хоча б партнерів, тобто, любителів просто заробити, для взаємовигідної реалізації моєї наукової новизни.
Тож, шановні активісти балачок «про життя», в т.ч. і в Інеті, від себе не втечете нікуди. Світоглядні проблеми можна і треба вирішувати в Україні, але тільки на основі наукового розуміння їхньої природи. А тому читайте про це наукове пояснення. Коли ж не знайдете його у авторів-неукраїнців, то можете почитати й моє – є трохи популярного в мережі.


18 вересня 2008р. Клець Дмитро Васильович.
Моб.т.: (096) 2336723. dmytro_kl@ukr.net