В Нововолинську "процвітає" цензура
10/05/2008 | Нововолинськ
Точка замерзання.
Сталося в черговий раз! Міська адміністрація організувала з «Нововолинськтеплокомун-енерго» індульгенцію на підвищення цін за теплопостачання населенню. Це уже стало традицією - в Нововолинську не вперше, а й у Києві, напевно, перейняли досвід - то газовики, а то метрополітенівці вимагають підвищення цін.
10 вересня 2008 року масово до приміщення «Будинку школяра» усім наявним транспортом, а то й пішки прибули працівники комунальних підприємств для підтримання «комунальних слухань» про підняття тарифів на послуги «Нововолинськ-теплокомуненерго» . Інших споживачів послуг цієї організації було замало, тому, при обговоренні оголошеної проблеми, часу для саме їх виступів не надали.
Чому ж адміністрація міста не скликає на такі збори-«слухання» медиків, освітян - чи у них усе гаразд, нормальні зарплати, не протікають стріхи, не дорожчає обладнання, його на усе вистачає..?
Дивує, з яким ентузіазмом деякі комунальники «одобрямс» підтримували позицію міської адміністрації та керівників «Нововолинськтеплокомуненерго». Адже, багатьом, моїм знайомим працівникам з комунальних підприємств було незручно, коли їх використали як невільників цих організацій.
Але, як мені заявив у день прийому громадян заступник міського голови п. Єлєва - соціалізм уже закінчився. А, що, - повернулися у феодалізм?
Абсолютно очевидно, що не таку країну Україну ми збиралися побудувати. Що ж це - комерційні структури розпочали новий виток накручування цін, а ми самі ж це й підтримуємо?
Звичайно, тепловики самі є заручниками підняття цін на енергоносії, запчастини, комплектуючі, але ж є десь початок, коли ціну накрутили попередні ділки. Проте ціну на газ для них встановили значно вищу ніж вартість її видобування в Україні,-якщо це потрібно з метою прискорення модернізації енергоспоживання - то утримувати на плаву такі теплові монстри за рахунок населення безперспективно - уже надходить час, коли це стане неможливим.
Недаром сам директор «Нововолинськтеплокомуненерго» запрошував у недалекому майбутньому на такі ж збори. Голосу на зборах-«слуханнях» я, звичайно, не отримав - дуже «переживав» головуючий, що комунальникам після роботи дошкуляє голод.
Як і не отримав я відповіді на пропозиції міському голові під час прийому громадян включити в «Стратегічний план дій підприємства КП «Нововолинськтеплокомуненерго» на 2004 - 2009 роки» заходи для організаційного і технологічного сприяння переобладнанню систем опалення у моєму Південно-Східному районі, де переважають одноповерхові будинки. Тим більше, що попередження про від'єднання від теплопостачання спочатку у 2008, а потім у 2009 році отримали жителі цього району. Очевидно, є і у інших районах аналогічні питання, які потребують вирішення.
Взагалі, саме це підприємство є основним його руйнівником - технологічно забруднюючи тепломережу, як зсередини, так і ззовні. Наприклад, під час ремонту тепломережі в районі 3-го ЖЕКу 9-10 квітня поточного року було пошкоджено асфальтний бар'єр, внаслідок чого дощі ціле літо затоплювали наш відрізок тепломережі.
Позиція адміністрації «Нововолинськтеплокомуненерго» - нічого не сталося, просто просів грунт, а погіршення технологічних параметрів не сталося. Хоча, будь-хто, кому доводилося проводити тепловий розрахунок, розуміє, що тепло буде гріти землю, а тому хтось може будувати теплицю - будуть зимою огірки.
П.Єлева заявив, що цими справами міська влада займатися не збирається, а на те щоб поставити його на обговорення міських депутатів - отримав від нього негативну відповідь.
Не отримав я відповіді й на питання соціального характеру, з якими я звернувся в інтересах моєї старенької матері.
Службовці, котрі змушені були щось відповідати на папері, добре вивчили мову Езопа - тому гострі питання уникали. Не можу не відмітити поставу заступника міського голови, коли під час прийому громадян, ще півтори години до закінчення його, він відмовився прийняти мене –
повідомив, що «як повернеться?» - тоді. Напевно, у ту мить він мене за свій «електорат» не вважав. Коли ж доживемо до наступних виборів, знову заспівають соловейки, обіцянкам не буде міри, солодких мов - також.
Чи потрібні нам такі виразники наших інтересів? Чи ту країну Україну вони будують, що й ми, а чи для нас достатньо точки замерзання? Час повноліття країни настав - а нас ще не те що європейцями не усі признають, а й не розуміють що ми хочемо. Не хотілося б стверджувати - оптимізму стає усе менше від такої «демократії».
В. Головко.
Сталося в черговий раз! Міська адміністрація організувала з «Нововолинськтеплокомун-енерго» індульгенцію на підвищення цін за теплопостачання населенню. Це уже стало традицією - в Нововолинську не вперше, а й у Києві, напевно, перейняли досвід - то газовики, а то метрополітенівці вимагають підвищення цін.
10 вересня 2008 року масово до приміщення «Будинку школяра» усім наявним транспортом, а то й пішки прибули працівники комунальних підприємств для підтримання «комунальних слухань» про підняття тарифів на послуги «Нововолинськ-теплокомуненерго» . Інших споживачів послуг цієї організації було замало, тому, при обговоренні оголошеної проблеми, часу для саме їх виступів не надали.
Чому ж адміністрація міста не скликає на такі збори-«слухання» медиків, освітян - чи у них усе гаразд, нормальні зарплати, не протікають стріхи, не дорожчає обладнання, його на усе вистачає..?
Дивує, з яким ентузіазмом деякі комунальники «одобрямс» підтримували позицію міської адміністрації та керівників «Нововолинськтеплокомуненерго». Адже, багатьом, моїм знайомим працівникам з комунальних підприємств було незручно, коли їх використали як невільників цих організацій.
Але, як мені заявив у день прийому громадян заступник міського голови п. Єлєва - соціалізм уже закінчився. А, що, - повернулися у феодалізм?
Абсолютно очевидно, що не таку країну Україну ми збиралися побудувати. Що ж це - комерційні структури розпочали новий виток накручування цін, а ми самі ж це й підтримуємо?
Звичайно, тепловики самі є заручниками підняття цін на енергоносії, запчастини, комплектуючі, але ж є десь початок, коли ціну накрутили попередні ділки. Проте ціну на газ для них встановили значно вищу ніж вартість її видобування в Україні,-якщо це потрібно з метою прискорення модернізації енергоспоживання - то утримувати на плаву такі теплові монстри за рахунок населення безперспективно - уже надходить час, коли це стане неможливим.
Недаром сам директор «Нововолинськтеплокомуненерго» запрошував у недалекому майбутньому на такі ж збори. Голосу на зборах-«слуханнях» я, звичайно, не отримав - дуже «переживав» головуючий, що комунальникам після роботи дошкуляє голод.
Як і не отримав я відповіді на пропозиції міському голові під час прийому громадян включити в «Стратегічний план дій підприємства КП «Нововолинськтеплокомуненерго» на 2004 - 2009 роки» заходи для організаційного і технологічного сприяння переобладнанню систем опалення у моєму Південно-Східному районі, де переважають одноповерхові будинки. Тим більше, що попередження про від'єднання від теплопостачання спочатку у 2008, а потім у 2009 році отримали жителі цього району. Очевидно, є і у інших районах аналогічні питання, які потребують вирішення.
Взагалі, саме це підприємство є основним його руйнівником - технологічно забруднюючи тепломережу, як зсередини, так і ззовні. Наприклад, під час ремонту тепломережі в районі 3-го ЖЕКу 9-10 квітня поточного року було пошкоджено асфальтний бар'єр, внаслідок чого дощі ціле літо затоплювали наш відрізок тепломережі.
Позиція адміністрації «Нововолинськтеплокомуненерго» - нічого не сталося, просто просів грунт, а погіршення технологічних параметрів не сталося. Хоча, будь-хто, кому доводилося проводити тепловий розрахунок, розуміє, що тепло буде гріти землю, а тому хтось може будувати теплицю - будуть зимою огірки.
П.Єлева заявив, що цими справами міська влада займатися не збирається, а на те щоб поставити його на обговорення міських депутатів - отримав від нього негативну відповідь.
Не отримав я відповіді й на питання соціального характеру, з якими я звернувся в інтересах моєї старенької матері.
Службовці, котрі змушені були щось відповідати на папері, добре вивчили мову Езопа - тому гострі питання уникали. Не можу не відмітити поставу заступника міського голови, коли під час прийому громадян, ще півтори години до закінчення його, він відмовився прийняти мене –
повідомив, що «як повернеться?» - тоді. Напевно, у ту мить він мене за свій «електорат» не вважав. Коли ж доживемо до наступних виборів, знову заспівають соловейки, обіцянкам не буде міри, солодких мов - також.
Чи потрібні нам такі виразники наших інтересів? Чи ту країну Україну вони будують, що й ми, а чи для нас достатньо точки замерзання? Час повноліття країни настав - а нас ще не те що європейцями не усі признають, а й не розуміють що ми хочемо. Не хотілося б стверджувати - оптимізму стає усе менше від такої «демократії».
В. Головко.
Відповіді