Роздуми про УПА та тактику їх дій
10/15/2008 | keymaster
Я пишаюся тим, що незламний український дух, патріотизм і віра в перемогу воїнів УПА вражав і чужинців: "Яка армія може похвалитися тим, що ще протягом десяти років по закінченні другої світової війни могла вести бойові дії без підтримки ззовні? Четники Михайловича в Югославії склали зброю через рік після приходу до влади Тіто. «Зелені брати» у Прибалтиці трималися два роки. Армія Крайова у Польщі – також два роки. УПА виявилася найстійкішою" / Че Гевара, команданте Кубинської революції, 1959 р.
В сучасних розвідках не достатньо уваги приділяється тактиці бойових дій УПА. Спробуємо в цьому короткому огляді висвітлити окремі тактичні прийоми підрозділів УПА, а також проаналізувати типову роботу командирів щодо врахування у плануванні та веденні бойових дій природних факторів і обставин.
Комплектування, устрій та умови боротьби УПА
Комплектування загонів здійснювалося на добровільних засадах, хоча були випадки, насамперед при становленні УПА, і часткової мобілізації – явна ознака регулярної армії. Для поповнення старшинських кадрів організовувалися вишкільні курси: відома старшинська школа «Дружинники» мала шестимісячну програму.
Спершу в УПА існували лише функціональні ступені: курінний, сотенний, чотовий, ройовий. Пізніше ухвалою УГВР введено підстаршинські ступені: старший стрілець, вістун, булавний, старший булавний, і старшинські: хорунжий, поручник, сотник, майор, полковник, генерал.
Тактичною одиницею УПА був загін — сотня або курінь. Бойовий склад сотні становив 150—200 вояків на першому етапі бойових дій і 80…100 вояків — під окупацією СРСР. Останнє було зумовлене потребою збільшити маневровість й полегшити забезпечення провізією. УПА складала піхота, лише на початку бойових дій були кінні та артилерійські частини. Загони озброювалися легкою піхотною зброєю: важкими скорострілами, гранатометами, протитанковими рушницями, малими гарматами. У сотнях, як правило, були два машинні скоростріли і 8—10 автоматичних рушниць, звичайні рушниці та автоматичні пістолі. Зброя була німецького, радянського, угорського, польського, чеського і румунського виробництва. Зброю та однострої УПА здобувала від ворога або купувала на чорному ринку....
Повний текст статті читайте тут:
URL: http://maidan.org.ua/static/lvivmai/1224064900.html
В сучасних розвідках не достатньо уваги приділяється тактиці бойових дій УПА. Спробуємо в цьому короткому огляді висвітлити окремі тактичні прийоми підрозділів УПА, а також проаналізувати типову роботу командирів щодо врахування у плануванні та веденні бойових дій природних факторів і обставин.
Комплектування, устрій та умови боротьби УПА
Комплектування загонів здійснювалося на добровільних засадах, хоча були випадки, насамперед при становленні УПА, і часткової мобілізації – явна ознака регулярної армії. Для поповнення старшинських кадрів організовувалися вишкільні курси: відома старшинська школа «Дружинники» мала шестимісячну програму.
Спершу в УПА існували лише функціональні ступені: курінний, сотенний, чотовий, ройовий. Пізніше ухвалою УГВР введено підстаршинські ступені: старший стрілець, вістун, булавний, старший булавний, і старшинські: хорунжий, поручник, сотник, майор, полковник, генерал.
Тактичною одиницею УПА був загін — сотня або курінь. Бойовий склад сотні становив 150—200 вояків на першому етапі бойових дій і 80…100 вояків — під окупацією СРСР. Останнє було зумовлене потребою збільшити маневровість й полегшити забезпечення провізією. УПА складала піхота, лише на початку бойових дій були кінні та артилерійські частини. Загони озброювалися легкою піхотною зброєю: важкими скорострілами, гранатометами, протитанковими рушницями, малими гарматами. У сотнях, як правило, були два машинні скоростріли і 8—10 автоматичних рушниць, звичайні рушниці та автоматичні пістолі. Зброя була німецького, радянського, угорського, польського, чеського і румунського виробництва. Зброю та однострої УПА здобувала від ворога або купувала на чорному ринку....
Повний текст статті читайте тут:
URL: http://maidan.org.ua/static/lvivmai/1224064900.html