10/18/2008 | Меркурій

Героями не народжуються

Соціал-національна революція - майбутнє України та світу. Зрозуміло, що творити нове життя можуть лише люди нового типу мислення та дії, не обважені тягарем минулого, не зламані пресом нинішньої окупації та не перелякані відповідальністю за прийдешнє. Завдання боротьби за новий світ та відповідальність за побудову кращого життя для українців бере на себе новий тип людини та громадянина ХХІ століття - український революційний соціал-націоналіст.

Соціал-націоналіст проводить стільки ж часу в тренажерному залі, на біговій доріжці чи на свіжому повітрі в лісі, скільки й в бібліотеці, за комп’ютером чи з газетою вдома.


Революційний соціал-націоналіст культивує побратимство. Побратим - це більше, ніж звичайний друг. Друзі бувають в цивільному житті, побратими - тільки в революційному підпіллі, легальному радикальному активізмі та на фронті визвольної війни. На побратимів не ображаються, але побратимам і не пробачають. Не пробачають безвідповідальності, нерішучості, слабкості, відсутності віри в перемогу та відступу від світлих ідей соціального націоналізму. Пообіцяти й не зробити, сказати й не прийти, підняти руку і не вдарити, прочитати й не повірити, загорітись і не спалахнути - побратим не може за означенням.

Від решти людей, які перебувають в сфері навколополітичної тусівки, революційний соціал-націоналіст відрізняється, насамперед, психотипом, естетичним сприйняттям та способом постановки запитань.

Середньостатистичний революційний соціал-націоналіст - це симпатичний, простий та невибагливий молодий чоловік, який ретельно й пристрасно вивчає довколишній світ та не боїться ставити складні запитання. Розуміючи, що його чіткі та зрозумілі погляди потребують постійного вдосконалення, він займається перманентною синкретичною самоосвітою. Він вивчає історію, для того, аби почати творити її самому одного дня. Сьогодні він опановує риторику переконання кількох своїх друзів і сусідів, аби гриміти на стотисячних мітингах через десять років. Соціал-націоналіст не цурається ніякої праці, коли йдеться про роботу над собою.

Соціал-націоналіст проводить стільки ж часу в тренажерному залі, на біговій доріжці чи на свіжому повітрі в лісі, скільки й в бібліотеці, за комп’ютером чи з газетою вдома. Чи готовий ти до революції фізично - не важко перевірити. Якщо можеш відтиснутися на кулаках від землі принаймні 50-70 разів, при власній вазі 70 кілограмів штовхнути штангу вагою 100 кілограмів - то готовий. Соціал-націоналіст не палить, не споживає алкоголь у надмірних кількостях, не марнує час у порожніх розвагах і не псує собі сумління нездоровими стосунками з протилежною статтю. Основа, на якій ?рунтуються прийдешні перемоги соціал-націоналізму - це твердий кулак, світлий розум і незламна воля соціал-націоналіста.

Соціал-націоналіст завжди чесний, скромний і щирий, дотримується слова та дбає за справу і своїх побратимів більше, аніж за себе. Він дотримується поміркованості та аскетизму в зовнішньому вигляді, одягаючись скромно, проте зі смаком, культивуючи соціал-націоналістичний стиль - зібраний, суворий та підкреслено невибагливий. Соціал-націоналіст не терпить брехні, захланності, нещирості та інших проявів морального розкладу.

Подруга соціал-націоналіста - розумна, красива, скромна та вихована дівчина, дивлячись на яку з новим піднесенням хочеться творити прекрасне та захищати світ від політкоректної чуми світового демолібералізму. Як відомо, краса за відсутності ідеї перетворюється на гівно, відтак соціал-націоналіст тримається подалі від таких, які нічого не вміють, окрім як красиво знімати труси та бюстгальтер. Гламурні наштукатурені завсідниці нічних клубів так само далекі для нас, як і петеушні шанувальниці російського серіального мила чи адепти натуралізованих в Китаї брендів “Дольче-Габбана” та “Луї Віттон”.

Соціал-націоналіст бере шлюб тільки в разі серйозних намірів створити міцну родину, об’єднану коханням, спільною боротьбою та ненавистю до ворогів. Його подруга не боїться піти зі своєю половинкою удвох проти всього світу, заперечивши легітимність окупаційної системи влади та моральні норми і цінності звироднілого планктону, що цю владу підтримує. Вона готова у всьому підтримати соціал-націоналіста, зрікаючись фальшивих буржуазних умовностей і забобонів. Почуття соціал-націоналіста та соціал-націоналістки один до одного повинні бути сильнішими за танкову атаку на світанку, рукопашний бій стінка-на-стінку, ракетно-артилерійський удар по густонаселеному мікрорайону і килимове термоядерне бомбардування разом узяті.

Соціал-націоналіст ні перед ким не намагається здаватися кращим, ніж він ж насправді, проте не дозволяє нікому дивитися на себе згори до низу. Він постійно підтримує товаришів по боротьбі, демонструючи стійкість і доводячи власним прикладом абсолютну моральну перевагу соціал-націоналізму над іншими політичними феноменами.

Героями не народжуються. Героями стають в процесі революційної боротьби. Або не стають. Тут кому як пощастить. Бояться абсолютно всі нормальні люди, не бояться нічого лише абсолютні придурки, яким нема чого втрачати. Але соціал-націоналіст бореться зі своїм страхом протягом усього життя та перемагає його щодня, а всі решта рано чи пізно капітулюють - хтось одразу, хтось поступово.

Соціал-націоналіст - переконаний і послідовний ідеаліст, що не ставить матеріальний добробут основним пріоритетом життя. Накопичення багатства шляхом нетрудових доходів чи визискування співвітчизників українців соціал-націоналіст вважає злочином проти Нації. Хизування дорогими автомобілями, поїздками на екзотичні острови з гламурними подругами та напихання елітним комбікормом у фешенебельних ресторанах в ситуації, коли більшість українців живе від зарплати до зарплати є елементарним свинством. Через це соціал-націоналісти не люблять бариг. Через це, а не тому, що заздрять їм, як гадають бариги. Хід думок людей, мозок яких знаходиться в шлунку, або в іншому неправильному місці, революційного соціал-націоналіста не цікавить.