Капіталізм, бідність та русифікація. Невивчений взаємозв’язок
Капіталізм, бідність та русифікація. Невивчений взаємозв’язок
Степан Величенко, Університет Торонто, Канада
Усім тим, хто слідкує за діяльністю українських олігархів, добре знайомі результати їх "бізнесових заходів", не останнє місце серед яких займає жахлива руйнація Києва, яку описала Оксана Забужко. http://blogs.pravda.com.ua/authors/zabuzhko/483c1a8676ead/. Уважно переглядаючи сайт Maidan.org.ua, можна також помітити, що в той час як українські політики зайняті ніби нескінченною конфронтацією, олігархи продовжують займатись далі своїми "бізнес-справами". Серед них, на жаль, цілеспрямоване знищення суспільного життя громадян та власності особливо публічної, починаючи з парків та дитячих майданчиків Києва, й закінчуючи знищенням в Чернігові собору 12 сторіччя, для того, щоб побудувати готельно-розважальний комплекс http://maidan.org.ua/static/news/2007/1214397626.html. Наступна руйнація чекає між іншим тепер Херсонська область http://maidan.org.ua/static/news/2007/1223250223.html.
Навіть президентські укази не стали перешкодою для псування колись прекрасного краєвиду та зведення величезного огидного хмарочосу безпосередньо неподалік від Маріїнського палацу для багатіїв на березі Дніпра – який, за оцінками експертів, й так колись впаде до ріки, бо тамтешній грунт не зможе втримати такого масиву. Оскільки лише дехто з олігархів платить податки, якщо взагалі хтось платить, відповідне зниження доходів держави відображається у недостатньому фінансуванні громадського сектору, що, у свою чергу, дискредитує уряд в очах громадян. Проте, що люди помічають – так це все більшу кількість "приватних" будинків і місця, які є не тільки чистими, але й "безпечними" завдяки численним "приватним охоронцям".
Така "приватизація безпеки" є індикатором того, що пересічні громадяни не бачать, – ре-феодалізації суспільства, яка відбувається під шаблоном "вільної ринкової економіки" чи "капіталізму"; у цій ситуації уряд не тримає монополію на насильство на підвладній території. Тепер цей контроль, як це було століття тому, є розділеним між ним та озброєними особами, що мають приватне командування; у минулі часи вони називалися найманцями, а в теперішній Україні – це "охорона". Більш того, заможні та впливові люди тепер ще й намагаються прийняти закон, який, як і у феодальні часи, дозволить їм виселяти і переселяти будь-яких мешканців з будинків, які планується знести й замінити велетенськими багатоповерховими будинками ("свічками") для заможних людей; такі "свічки" вже роками з’явились на карті Києва http://maidan.org.ua/static/mai/1206609260.html. Незважаючи на наполегливість і розповсюдженість такої кримінальної діяльності, цей процес не контролюється організацією, подібною до "корпоративного нагляду" http://www.corpwatch.org; в умовах вкрай поширеної корупції в органах державної влади немає й великих шансів для покарання винних.
Іншою сферою активності, у якій власники великих приватних корпорацій навряд чи діють в інтересах народу й допомагають йому позбутися своєї колоніальної спадщини, є дедалі більше домінування в громадському просторі російськомовних публікацій. Тут власники як закордонні, так і місцеві, здається, є більш зацікавленими у підтриманні російського впливу на Україну, аніж у допомозі її уряду у створенні національного громадського простору, який існує у кожній нормальній незалежній країні.
Кожен, хто бував в Україні, знає, що навіть у столиці майже неможливо знайти україномовну газету чи популярний глянцевий журнал. В країні, де менше ніж 17% населення є російськомовним і де всі росіяни, що народилися й були виховані тут, можуть читати українською, друкована література на 80% є російською. Особливо цікавим є той факт, що ця ситуація непов’язана із розглядом доходів. Три великі медіа-магнати (наприклад, базована у Голландії "Телеграф медіа-груп" та базовані у Києві "КП Медіа" та "Сегодня Мультимедіа") сумарно публікують 28 газет і журналів. З них лише дві є україномовними публікаціями. Серед цих продуктів є три масово-циркулюючі 4-сторінкові російськомовні щоденні газети, які розповсюджуються задарма у сотнях тисяч екземплярів щонайменше в 4 головних містах України. Чому в країні, де кожен може читати українською, компанії розповсюджують безкоштовні російськомовні публікації? Російськомовна продукція в Україні, просто за хоробрість бути російською, примушує знати й читати російською, і таким чином вона відстоює канал для російських політизованих медіа Путінського Кремля для впливу на громадську думку в Україні. Ясно, що російськомовні матеріали, вироблені в Україні, не повинні бути антиукраїнськими чи проросійськими й утихомирювати українські хвилювання (турботи). Можна було б емпірично таке доводити науковим способом через т. зв. контент-аналіз. Та досі, що є достатньо незрозумілим, за 17 років незалежності ніхто не провів такого аналізу, і що навіть гірше, ніхто навіть не зайнявся цим проектом.
Інша важлива недосліджена тема торкається українських олігархів. Не відомо скільки заможних людей України говорять українською; скільки створюють українських організацій або є виробниками україномовних продуктів для ринку, або ж спонсорують українську національну культуру. З одного боку, Рінат Ахметов, наразі підтримує Президента Ющенка, та, хіба, його ініціативи в національних справах приміром щодо голодомору. З іншого боку, Р. Ахметов не тільки не збирається фінансувати жодне україномовне видання, наскільки відомо, але й видає російськомовну газету "Сегодня", яка регулярно публікує українофобні статті російського екстреміста-націоналіста Олеся Бузини. Скільки "українських" олігархів можуть стояти поряд із кимсь на кшталт Віктора Пінчука, який надає грошову допомогу (гранти) та стипендії студентам в Україні та нещодавно створив багатомільйонний фонд, щоб надати можливість українським студентам навчатись в кращих європейських та північноамериканських університетах? Як багато "українських" олігархів засновують україномовні медіа-корпорації? Скільки з них використовують їх заможність та вплив задля підтримки європейських та американських партнерів у створенні україномовних продуктів? Якщо в реальності класу українських капіталістів не існує, то наслідки можуть бути дуже вагомими, адже це означає, що сьогодні, так само як і 100 років тому, поділ на заможних і бідних існує разом із поділом на україномовну бідноту та багатих людей неукраїнського походження. Якщо все дійсно так, то це означає, що, попри набуття незалежності Україною, національні та соціальні питання в країні є досі невирішеними.
У своєму світовому бестселері журналістка Наомі Кляйн (http://www.naomiklein.org/shock-doctrine) недавно проаналізувала процес, коли починаючи з семидесятих років двадцятого століття приватні корпорації по всьому світі, за згодою державних управлінців, використовували лиха для "звільнення" земельних ділянок від місцевого населення й перетворювали їхні "неприбуткові" домівки у "золотоносні" торговельні центри й готелі. Використовуючи первинний шок, який був викликаний політичними кризами чи природними катаклізмами, корпораційні агенти та їхні юристи зневажають закони, покликані захистити економіку, навколишнє середовище та стандарти охорони здоров’я; вони розкрадають державні кошти та скасовують соціальні програми, скорочують робочі місця та розпускають профспілки. Перерозподіл прибутків посилює поляризацію суспільства: кількість заможних людей збільшується, проте бідних стає набагато більше, а в цей час середній клас зменшується у кількості. Такий сценарій простежується і в Південній Осетії, де російські олігархи і їхня місцева "прислуга" є єдиною групою, яка має зиск від нещасть народу (http://www.rferl.org/content/Article/1189525.html).
"Капіталізм", який змальовує пані Кляйн, не притаманний Кейнсіанській змішаній економіці, яку українці сподівалися побудувати після 1991 р.; цей шлях розвитку мав принести людям робочі місця з високою кваліфікацію, високі заробітки, справедливе оподаткування бізнесу, соціальні послуги та широкі повноваження для профспілок. Навпаки, нині в Україну прийшов "новий" капіталізм, який з’явився у світі у 80-х та найчастіше асоціюється з Мілтоном Фрідманом та "нео-лібералізмом". Це повернення до дикого капіталізму початку епохи індустріальних революцій. Визначальною тут є напівкримінальна діяльність не обраних управлінців корпорацій, банкірів та брокерів, які вважають, що прийняті народними обранцями закони щодо захисту суспільного майна та інтересів, а також правила контролю на міжнародне переміщення капіталу, є обмеженням їхнього права отримувати прибуток. Отримані за такої економічної формації прибутки, оминаючи оподаткування, розподіляються згодом між групою великих акціонерів і осідають на банківських рахунках в офшорних зонах. В результаті такої діяльності залишаються такі країни, як Зімбабве, Заїр, і тепер США, керовані Дж. Бушем. (http://www.counterpunch.org/whitney08292008.html). В країнах, де такий тип капіталізму пристосовується та "пускає коріння", більшість робочих місць зорієнтована на людей, які працюють неповний робочий день, створюються роботи, що не потребують кваліфікації, з низьким рівнем зарплатні, не забезпечені додатковими виплатами, пенсіями та відрахуваннями на потреби охорони здоров’я, а також не захищені профспілками. Така економіка несе певну користь лише для дуже заможних людей.
Наразі Україна, оминувши жахи "кризового капіталізму", які описує Кляйн, отримує свою порцію проблем, зумовлених економікою Діккенс-Фрідманівського типу. Одним з людей, що були задіяні у "новому" старому капіталізмі, як стверджує Кляйн, був колишній посол США в Україні http://www.thenation.com/doc/20050502/klein. До речі, напівкримінальна корпорація Халлібертон, яка отримувала мільярдні прибутки від своєї корумпованої діяльності в Іраку http://www.sourcewatch.org/index.php?title=Halliburton_Company, http://www.corpwatch.org/article.php?id=12266, є членом Бізнес Ради США-Україна www.usubc.org. Іншим членом цієї важливої групи є Карджил Корпорейшн, яка, прагнучи монополії і надприбутків, протягом останніх десятиліть використовувала урядові субсидії, тобто гроші платників податків, щоб систематично позбавляти фермерів їх землі і знищувати довкілля вирощуванням монокультур. Загалом це також передбачало заміщення виробництва основних продуктів харчування вирощуванням дорогих культур на експорт. Останнім часом люди, які очолюють цю організацію, знищують бразильські тропічні ліси, створюючи плантації сої, на деяких з яких використовується де факто рабська праця http://www.corpwatch.org.
Тим не менше, українці й ті, хто переживають за долю України, ніби не стурбовані цією тенденцією й навіть не почали вивчати, яким чином неоліберальний Американський корпоративний капіталізм типу Фрідмана може пришвидшити темпи вступу України до ЄС, якщо він поляризує і розоряє українське населення. Чи буде українське суспільство, яке створюється цим "новим старим капіталізмом", нагадувати формою яйце чи грушу? У останньому випадку майбутнє України буде похмурим. Не можна забувати, що на даний момент Євросоюз, за винятком Великобританії, належить до тих щасливих частин світу, де неоліберальний "новий капіталізм" ще не повно розвинутий. Також ніхто не запитує, чому Бізнес Рада США-Україна не має, як виявляється, ніяких критеріїв для членства в цій організації. Чому, разом з Карджил та Халлібертон, вона включає компанії на кшталт Ванко, які, найвірогідніше, пов'язані з російською мафією http://www.jamestown.org/edm/article.php?article_id=2373367? Чому Бізнес Рада США-Україна не видала жодного офіційного звернення, в якому б засуджувала незаконне корпоративне рейдерство та знищення комунальної чи приватної власності в Україні? Чи може хтось думає, що ці величезні корпорації без законів, які ще існують в ЄС не будуть так саме діяти в Україні як десь в Африці чи Латинській Америці? Чому Бізнес Рада закриває очі на те, що її члени ведуть бізнес в Україні російською мовою?
Політичні вподобання в Україні не визначаються тим, якою мовою особа користується. Опитування за опитуванням підтверджують, що російськомовні росіяни – жителі міст, більшою мірою дотримуються проросійської, антиукраїнської та антиєвропейської політики, аніж україномовні українці, що проживають у сільській місцевості (ред. Дж. Бестерса-Ділгера, Мовна політика та мовна ситуація в Україні [Київ, 2008]). Але добре відомо, що російськомовне населення в Києві у значній своїй частині підтримувало національно-демократичну Помаранчеву революцію. Російськомовне населення належить до тієї більшості в українському суспільстві, яка підтримує Литвина, Ющенка, Тимошенко, Костенка і Луценка – тобто націонал-демократів у широкому значенні цього слова. Загалом російськомовне населення визнає незалежну Україну як свою власну державу http://www.mw.ua/1000/1550/62942/.
Варто також зазначити, що, незважаючи на добре організовані екстремістсько-націоналістичні російські групи, що прямо чи опосередковано підтримуються Кремлем в Україні, у країні немає відповідних впливових груп українських екстремістів-націоналістів. Така група існувала колись - УНА-УНСО - та згодом вона розпалась. Один із її лідерів – Дмитро Корчинський – сформував організацію – Братство, яку він і зараз очолює за сприяння Кремля та російських екстремістів під керівництвом Олександра Дугіна. http://www.ucipr.kiev.ua/modules.php?op=modload&name=News&file=article&sid=6032579&mode=thread&order=0&thold=0. Інша група, заснована у Харкові, що також використовує предмети української національної символіки та екстремістсько-націоналістичної риторики, de facto також є проросійською http://www.khpg.org/en/index.php?id=1220644493. Заснована прихильниками "жорсткої" фракції Партії регіонів, мабуть за участі харківського мера Добкіна - організація "Патріоти України" є Кремлівським оперативним проектом, що має своєю метою дискредитацію українських національних ідей та незалежності в ЄС[1]. Разом із цими двома вищезгаданими передовими проросійськими групами, є, звичайно, явні прокремлівські антипомаранчеві та антиукраїнські організації, тобто Комуністична партія, Українська Православна Церква російського патріархату, Російський блок та Блок Вітренко. Всі вони вважаються частиною російської "П’ятої колони". Найкращим прикладом їхньої роботи може слугувати ситуація у Криму (Ю. Тищенко та ін., Суспільно-політичні процеси в АР Крим (Київ, 2008) 54-74. Доступно на сайті: http://www.ucipr.kiev.ua/index.php?newlang=ukr).
У світлі цих припущень постає питання: яким чином незадоволення та злість, спричинені соціальною дезорганізацією, бідністю та поляризацією, що несе в Україну російськомовний неоліберальний капіталізм, зможе приготувати країну до вступу в Європейський Союз – де такий дикий капіталізм не існує і де міжнародна мова спілкування англійська? На жаль, це питання, здається, ще ніким не досліджено.
[1] Хоча Україна та Росія у 1992 році підписали угоду, що забороняє використання цивільних розвідувальних служб одна проти одної, ця угода не зачіпає російську військову розвідку (ГРУ), що продовжує діяти на територіях колишнього Радянського Союзу http://www.ut.net.ua/art/167/0/763/
Відповіді
2008.10.27 | Историк
Quiz!
Где учатся дети украинских дипломатов в Москве - в местной украинской школе (есть такая) или в российской элитной гимназии?Ответившим правильно будут предложены другие интересные вопросы!
2008.10.27 | Panzernik
Дякую, мені сподобалось.
Дуже цікава думка, що російсько - мовні ЗМІ (українські) є авангардом россійських телеканалів, які пропагують дебілізм та рабський а-соціальний спосіб життя.Таким чином маємо двохярусну систему.
1. Українські російськомовні ЗМІ - утримають споживача в росийськомовному середовищі.
2. Головний удар пропаганди скотського життя роблять московські телевізійні канали.
Вся ця операція має бездонний бюджет та повну свободу дії кацапської спецслужби на терріторії України.
Цікаві україномовні медійні проєкти просто нищаться фізично.
2008.10.27 | GreyWraith
Re: Дякую, мені сподобалось.
Panzernik пише:>Таким чином маємо двохярусну систему.
>1. Українські російськомовні ЗМІ - утримають споживача в >росийськомовному середовищі.
Чим утримує? Ланцюгом?
>2. Головний удар пропаганди скотського життя роблять московські >телевізійні канали.
І що ви такого страшного побачили у російських телеканалах?
>Вся ця операція має бездонний бюджет та повну свободу дії кацапської >спецслужби на терріторії України.
ЗМІ і спецслужби - це дві великі різниці.
> Цікаві україномовні медійні проєкти просто нищаться фізично.
Та ні, є деякі: деякі просто живі, деякі навіть розвиваються.
2008.10.28 | один_козак
То навчімо ще й інших
GreyWraith пише:> Panzernik пише:
> >1. Українські російськомовні ЗМІ - утримають споживача в >росийськомовному середовищі.
> Чим утримує? Ланцюгом?
Регулярним вживанням.
>
От навчіть ще кілька мільйонів співгромадян для повного щастя.
> І що ви такого страшного побачили у російських телеканалах?
То ви в якийсь приємний момент повернути до них край ока.
Вливання путінської гебельсової пропаганди поміж "Салдатами" та "Кадєтами" - це таки вплив.
2008.10.27 | ТУК
Re: Капіталізм, бідність та русифікація. Невивчений взаємозв’язок
А ДЕ СУСПЫЛЬНИ СТРУКТУРИ, ПАРТИИ? ДЕ ИХНИЙ ВПЛИВ? БЛОКИ - ТО МАХНОВЩИНА.2008.10.27 | Дядя Вова
Интересно: эта статья ЗА русификацию или ПРОТИВ?
По-моему, за последние сутки никто, кроме «Историк», «Panzernik» и «GreyWrait» её и не прочитал даже. Я тоже занятый человек, так и не вник.Вывод: ребята, умейте формулировать свои мысли в 5-6 коротких абзацев.
Это не поучение мономаха, а искренний совет человека, пообщавшегося в данном форуме.
2008.10.28 | Panzernik
Во 2МВ СССоциалистических Р. воевал с Итальянской Социалистиче
ской Республикой.Статья не против и не За, Статья объективно освещает сложивщееся положение на рынке СМИ.
2008.10.27 | Кравчук
Re: Капіталізм, бідність та русифікація. Невивчений взаємозв’язок
Глобальна імперія американська - з однієї сторони. Поряд - спроба молодих російських вовків відкусити кусманчик пирога.І ми, які в 2004 вірили , що змінимо це вектор розвитку держави з латиноамериканського , олігархічного типу на нову, справедливу, світлу побудову. Результат знаємо.
Національне питання важливе безперечно, але не менш важливе питання справедливості.Можна тільки вітати позицію президента повязану з Голодомором, але чому ніхто не говорить про те, що ціною життів мільйонів українців було збудовано могутню індустріальну імперію Українського Сходу? І ця імперія в бандитський період розкрадання стала власністю спритників, яких обходили питання моралі. А нащадки замордованих, на чиї кревні все будувалося як були в багнюці колгоспів, так ще більше їх занурили "нові українці" при "демократії".
Визнати Голодомор - це визнати і те, що українське село має право на СПРАВЕДЛИВЕ ВІДШКОДУВАННЯ моральних і матеріальних витрат, яке воно понесло під час індустріалізації. Визнати, що всі заводи побудовані на смерті мають належати не ахметовим,пінчукам та іншим , а українському народу.
Все інше це - пустопорожні розказні для прикриття суті питання : пограбували і знищили в 30, пограбували і поставили в позу в 90-2000. "Подобається" вивіска - "вільний ринок" під соусом якого людей перекріпачили з комуністичного ярма в капіталістичне. І слова не скажи проти - зразу знайдуть ярлик.
А що, коли крали заводи, то питали в людей, чи питали в народу , що саме така в нас буде держава? Ні. Тоді й не треба триндіти про справедливість і легітимність існуючих відносин. І рано чи пізно питання ще будуть.
ПС. В селі , дивлячись на руїни незавершеного будівництва школи, що було розпочате перед розпадом СРСР, спливають перед очима тисячі палаців хазяїв життя навколо Києва - оце ї є справедливість? Я не за таку.
2008.10.28 | harnack
Влучне слівце: перекріпачили й закріпачили!
2008.10.28 | 123
А за яку Ви справедливість?
Кравчук пише:> Визнати Голодомор - це визнати і те, що українське село має право на СПРАВЕДЛИВЕ ВІДШКОДУВАННЯ моральних і матеріальних витрат, яке воно понесло під час індустріалізації. Визнати, що всі заводи побудовані на смерті мають належати не ахметовим,пінчукам та іншим , а українському народу.
Вони за совка належали українському народу. І перші роки після совка - теж.
Практика показує - коли заводи належать народу, вони дуже погано працюють.
2008.10.28 | Кравчук
Re: А за яку Ви справедливість?
Яка практика? Ту , яку придумали для того , щоб розікрасти і увічнити накрадене. Вкрадені підприємства УСПІШНО працювали в роки СРСР,тільки надприбутки йшли в держбюджет. А всі викладки про "погане функціонування" - маніпуляційна брехня можновладців. Я не проти приватної власності, але - створіть своє підприємство - заплатіть податки і вперед. А не за безцінь вкрасти стратегічні підприємства загальнонародної власності і клепати, на незмінних з часів побудови фондах, мільярди. Чи Ви думаєте, що багато клепки треба мати, щоб на всьому зробленому отримувати надприбутки.А лохам через куплені ЗМІ і писак втокмачувати ідею про власну геніальність і справедливість стану речей.Але не в практичності річ - а в СПРАВЕДЛИВОСТІ. Ніби маємо патріотичного президента, уряд які ратують за визнання геноцидом Голодомору а далі ниц, вєто, розповіді про "ефективних власників","практичність" - все, тільки не головне - хто будував, на чиїх кістях, хто і як вкрав, і хто буде відповідати.
Не вірю я барзописцям в те, що українці такі тупі, що не зможуть поставити чесних управлінців і виробляти , продавати .
Недавно Ющ щось мурмотів про Пінчука, точно не памятаю що, але в нашу тему. Якщо привезення за пару сотень штук баксів голубих з піснями є справедливе відшкодування вкраденого - тоді я мовчу.
Для підтримки існуючого стану речей можете назвати мене як хочете -комунякою, шаріковим і т.п. і т.д. Але, перефразуючи Фіделя, я скажу - Ви хочете назвати справедливим світ, коли одні, вкравши в масси людей майно, мають мільярди і купаються в розкоші - а інші , в яких вкрали , не можуть нормально вчити своїх дітей, лікувати батьків, харчуватися? Особисто я - ні. І це не тільки тріпологія .
2008.10.30 | 123
В СРСР була ефективна економіка? Не знав
Чому ж вона загнулася?Кравчук пише:
> Яка практика? Ту , яку придумали для того , щоб розікрасти і увічнити накрадене. Вкрадені підприємства УСПІШНО працювали в роки СРСР,тільки надприбутки йшли в держбюджет.
Це Ви про танкові заводи, мабуть?
> А всі викладки про "погане функціонування" - маніпуляційна брехня
можновладців.
Тому в світі нема державних заводів з державними менеджерами, як правило.
> Я не проти приватної власності, але - створіть своє підприємство - заплатіть податки і вперед. А не за безцінь вкрасти стратегічні підприємства загальнонародної власності і клепати, на незмінних з часів побудови фондах, мільярди. Чи Ви думаєте, що багато клепки треба мати, щоб на всьому зробленому отримувати надприбутки.
Багато-небагато, але ж поки ці заводи не стали приватними - нічого вони не клепали. Ті, які клепали, продавали не так вже й за безцінь, як от Криворіжсталь.
> А лохам через куплені ЗМІ і писак втокмачувати ідею про власну геніальність і справедливість стану речей.
> Але не в практичності річ - а в СПРАВЕДЛИВОСТІ.
НМД справа перш за все в практичності. Система має бути ефективною перш за все. Нехай Білл Гейтс чи Ахмєтов заробляють мільярди - аби система в цілому при цьому працювала. А наскільки це справедливо - мені не дуже цікаво.
> Ніби маємо патріотичного президента, уряд які ратують за визнання геноцидом Голодомору а далі ниц, вєто, розповіді про "ефективних власників","практичність" - все, тільки не головне - хто будував, на чиїх кістях, хто і як вкрав, і хто буде відповідати.
Хтось з пенсіонерів будував, хтось ГУЛУГ вартував, а хтось цьому радів.
> Не вірю я барзописцям в те, що українці такі тупі, що не зможуть поставити чесних управлінців і виробляти , продавати .
Чому тупі. Просто ефективна економіка в світі працює інакше.
> Недавно Ющ щось мурмотів про Пінчука, точно не памятаю що, але в нашу тему. Якщо привезення за пару сотень штук баксів голубих з піснями є справедливе відшкодування вкраденого - тоді я мовчу.
Чому для Вас Елтон Джон - "голубий" перш за все? А може Тарас Петриненко взагалі мазохіст чи вуаєріст, звідки Ви знаєте?
> Для підтримки існуючого стану речей можете назвати мене як хочете -комунякою, шаріковим і т.п. і т.д. Але, перефразуючи Фіделя, я скажу - Ви хочете назвати справедливим світ, коли одні, вкравши в масси людей майно, мають мільярди і купаються в розкоші - а інші , в яких вкрали , не можуть нормально вчити своїх дітей, лікувати батьків, харчуватися? Особисто я - ні. І це не тільки тріпологія .
Вони платять за свої гріхі та гріхі своїх батьків, які будували та толерували ГУЛАГ. Ті, хто не толерував, загинули і тому тепер не платять - не вчать дітей, не лікують батьків тощо. Така от справедливість Вас влаштує?
2008.10.31 | Володимир I
Re: В СРСР була ефективна економіка? Не знав
Не треба агітувати нас за дикий капіталізм, якого вже в передових країнах давно немає. І не треба пересмикувати та з'їжджати з базару. Кравчук має рацію. Той же пінчук забурєл на спижженому, і ніякі Квіни та Елтони Джони не скасують цього факту. Швеція - країна трошечки багатша за нашу, а мільярдерів там немає. Цікавий хвакт, еге ж? І медицина на найвищому рівні. І смертність при народжуваності найменша. А пінчуків нема, слава Богу.Сучасні демократичні суспільства Заходу побудовані на моральності.І в цьому полягає фундаментальна різниця між ними та фактично феодальними суспільствами тіпа нашого та, скажімо, кацапського.
2008.11.05 | 123
Re: В СРСР була ефективна економіка? Не знав
Володимир I пише:> Не треба агітувати нас за дикий капіталізм, якого вже в передових країнах давно немає. І не треба пересмикувати та з'їжджати з базару. Кравчук має рацію.
Ви дуже переконливий, мущу відзначити
> Той же пінчук забурєл на спижженому, і ніякі Квіни та Елтони Джони не скасують цього факту.
Не скасують, хіба я заперечував?
> Швеція - країна трошечки багатша за нашу, а мільярдерів там немає. Цікавий хвакт, еге ж? І медицина на найвищому рівні. І смертність при народжуваності найменша. А пінчуків нема, слава Богу.
Хіба в Швеції були мільярдери, і в них забрали заводи і віддали народу?
> Сучасні демократичні суспільства Заходу побудовані на моральності.І в цьому полягає фундаментальна різниця між ними та фактично феодальними суспільствами тіпа нашого та, скажімо, кацапського.
Належність матеріальних ресурсів народу не означає моральності. СРСР навряд чи можна назвати побудованим на моральності.
2008.11.05 | Михайло Свистович
Re: А за яку Ви справедливість?
123 пише:>
> Практика показує - коли заводи належать народу, вони дуже погано працюють.
Не варто плутати підручники з практикою. Практика показала, що переважна більшість цих заводів стала працювати гірше після того як перейшла з рук народу до приватних рук. І досі ще не вийшли на рівень "народного" виробництва.
2008.11.05 | 123
Re: А за яку Ви справедливість?
Михайло Свистович пише:> 123 пише:
> >
> > Практика показує - коли заводи належать народу, вони дуже погано працюють.
>
> Не варто плутати підручники з практикою.
По-перше, я казав саме про практику, яку не путав.
По-друге, загалом підручники, як правило, не суперечать практиці.
> Практика показала, що переважна більшість цих заводів стала працювати гірше після того як перейшла з рук народу до приватних рук. І досі ще не вийшли на рівень "народного" виробництва.
Це не так. Перед тим як заводи були приватизовані, вони лежали або стояли, як кому подобається. Працювали вони раніше - у часи ще здорового СРСР, коли їхня робота була спланована Гепланом. Така система (централізоване планування економіки) теж довела свою неефективність на практиці. Після того як Генплан сконав разом з СРСР, державні заводи продемонстрували свою нездатність працювати у нових умовах, за відсутності Генплану.
2008.11.06 | Михайло Свистович
Re: А за яку Ви справедливість?
123 пише:>
> По-перше, я казав саме про практику, яку не путав
Але ж практика показала протилежне?
>
> По-друге, загалом підручники, як правило, не суперечать практиці
Щодо постсовка - дуже часто суперечать
>
> Це не так
Так
>
> Перед тим як заводи були приватизовані, вони лежали або стояли, як кому подобається
Дуже короткий час. Часто саме для того, щоб їх можна було прихватизувати за безцінь. А багато й не стояли.
>
> Працювали вони раніше - у часи ще здорового СРСР, коли їхня робота була спланована Гепланом. Така система (централізоване планування економіки) теж довела свою неефективність на практиці. Після того як Генплан сконав разом з СРСР, державні заводи продемонстрували свою нездатність працювати у нових умовах, за відсутності Генплану.
Є купа протилежних випадків. Так само як і з комунальними підприємствами, які зараз масово прихватизовуються та починають працювати гірше. Вони то точно не стоять і не лежать.
2008.10.28 | harnack
Знемовлення = знеукраїнення = матеріальна бідність та убогість!
2008.10.30 | harnack
Найкраще: "три 'з'": Знемовлення = Знеукраїнення = Злидні
2008.10.30 | harnack
Недорікам: 4з: Знемовлення = Знеукраїнення = Знедолення = Злидні
Ото-ж бо: Мова = доля! Недоріки = знедолені!ЗНЕДОЛЕННЯ, -я, с. 1. Стан за знач. знедолити. 2. рідко. Те саме, що недоля.
НЕДОЛЯ, -і, ж. Гірка, лиха доля; нещасливе, тяжке життя. // Нещастя, горе.
ЗНЕДОЛЮВАТИ, -юю, -юєш, недок., ЗНЕДОЛИТИ, -лю, -лиш, док., перех. Позбавляючи найнеобхіднішого, найдорожчого або кривдячи, робити кого-небудь нещасним.
Декілька додатніх "зне-":
ЗНЕОСОБЛЕННЯ, -я, с. Дія за знач. знеособити і стан за знач. знеособитися 1.
ЗНЕОСОБЛЮВАТИСЯ, -ююся, -юєшся, недок., ЗНЕОСОБИТИСЯ, -блюся, -бишся; мн. знеособляться; док. 1. Втрачати індивідуальні риси, ставати схожим на інших. // Втрачати самостійність, можливість виявляти свої здібності, покликання і т. ін. 2. тільки 3 ос. Ставати таким, за якого ніхто особисто не відповідає.
ЗНЕМОГА, -и, ж. 1. Безсилля, слабість від чого-небудь виснажливого (від утоми, мук, тяжкої праці і т. ін.). ** У (в) знемозі – знесилівши. 2. також зі сл. солодкий, приємний і т. ін. Стан розслаблення від повного задоволення, захоплення ким-, чим-небудь; млість, блаженство, насолода.
ЗНЕЦІНЕННЯ, -я, с. Дія за знач. знецінити і стан за знач. знецінитися. ** Знецінення акцій – падіння курсу акцій, обумовлене несприятливою кон'юнктурою ринку. Знецінення валюти – зниження валютного курсу іноземної валюти на валютних ринках у порівнянні з офіційно встановленим валютним курсом. Знецінення грошей – зниження купівельної спроможності грошей відносно товарів і послуг, а також золота та іноземних валют.
ітд
2008.10.30 | Panzernik
Поздоровляю,, мозговий штурм вдався. Серьозно. Мені сподобалось.
2008.11.01 | harnack
мозковий штурм - невмирущий й вулканічний...
2008.11.04 | Юрій Зарицький
Re: мозковий штурм - невмирущий й вулканічний...
Багато "цінностей" залишила нам комуністична доба,наприклад, "атапітєльний сєзон".І живе,міцно вкоренився у наше життя поруч з капіталістами Ахметовим,Пінчуком.Все змішалось в Україні - капіталізм і комунізм...