Правда про мобілізацію 1944 року
10/28/2008 | Hadjibei
Чи шановне товариство не знає, чи були якісь книги чи спогади видані в Україні про сумнозвісну мобілізацію в Україні навесні 1944 року?
Це коли всіх чоловіків без розбору забирали до армії-асвабідітєльніци і кидали на німецькі танки голіруч під прикриттям заградотрядов.
Бо жодні мемуари скурвих совєцьких "полководців" про це не пишуть.
Це коли всіх чоловіків без розбору забирали до армії-асвабідітєльніци і кидали на німецькі танки голіруч під прикриттям заградотрядов.
Бо жодні мемуари скурвих совєцьких "полководців" про це не пишуть.
Відповіді
2008.10.28 | Мірко
Мобілізація? Це ж було продовження ґеноциду іншим способом
Не треба було українців голодом морити. Досить кинути на фронт десятьох озброєних одною ґвинтівкою. Руками німців московську імперію відновлювали.(як знаєте, пісьля успішного ґеноциду книжок мало...)
Хоч цього тиждня тут на Майдані хтось якраз про таке розповідав.
2008.10.28 | Hadjibei
Re: Мобілізація? Це ж було продовження ґеноциду іншим способом
Валерій Семиволос з Харкова писав про це на сайті УП.Мій дід загинув на Дністрі у квітні 1944. З дядьків Роздільнянського району Одеської області тоді за тиждень сколотили стрілецьку бригаду і кинули на німців під Кошницею за 10 км від Дубосар. Поклати майже всіх. Бригаду розформували після того бою, бо від неї залишилося кілька сот чоловік живих і поранених. А на тих, хто вижив в тій м"ясорубці (як моєї бабусі два рідні брати, наприклад) - похоронки понаписували.
Мене просто цікавить, чи не з"явилося якихось історичних публікацій на цю тему в Україні. Бо ті, хто те пережив, мемуарів не написали і ту правду забрали із собою. А всі ті "полководці" і "вєтєрани" від політвідділів - то суцільні брехуни щонайменше.
2008.10.28 | Микола
Re: Мобілізація? Це ж було продовження ґеноциду іншим способом
А останні 17 років в Україні геноцид твориться через нелюдські умови життя створені нащадками комунобандитів сьогодні. Скільки нас2008.10.28 | Хвізик
покійний Алістер Кук (був такий ведучий на ВВС), нехай йому земл
замля пухом буде, десь у 96 році переказував історію, яку він почув від американського ґенерала Двайта Ейзенгавера.Коли Ейзенгавер з Жуковим, добряче випивши, ділилися досвідом долання мінних полів, то Жуков йому прямо сказав, тіпа, що ми просто пускаємо вперед новобранців, все ‘дно вояки з них ніякі. Ейзенгавер був шокований такою одвертістю - американці в подібних випадках використовували собак.
такоє от
2008.10.28 | Koala
Про собак - вперше чую. Американці використовували ось такі
перероблені Шермани, були й інші варіанти:2008.10.28 | Володимир I
Re: покійний Алістер Кук (був такий ведучий на ВВС), нехай йому земл
Алістер Кук - царЬ! Його "Letters from America" - маленькі шедеври.Це так, до слова сказати.
А якщо по темі, то про це є дещо у спогадах А. Довженка (кінорежисера), тільки попорпатися треба, бо не пам'ятаю, де саме.
З мого селища , коли німці вчергове взимку 1943 року взяли Харків, совки похапали хлопців і кинули їх, ледь озброєних, на німецький прорив під Богодуховом. Потім матері на санчатах возили трупи синів додому ховати. Старі люди розповідали.
Сука, блядь, якби на уроках історії розповідали про ЦЕ, а не верзли прокацапську хуйню, то, гадаю, від мазохістичної любові до північного сусєда в головах моїх припєздєних землячків мало б що лишилося.
Господи, ну чого вони такі йобнуті!
У нас у селі два роки жили гамериканці - добровольці Корпусу миру. Після спілкування зі мною та завдяки своїй здатності адекватно сприймати реалії,вони залишають (у грудні) Україну запеклими українськими націоналістами, хоча приїхали сюди з типовими західними "політкоректними" поглядами.
А нашим педерастичним східнячкам - як об стінку горохом. Фундаментальний брак власної гідності, прямо генетична вада якась.
2008.10.28 | Сахаров
Новобранці під заградотрядами
На Дніпропетровщині є таке село - Військове. Там стоїть меморіал на пам'ять про форсування Дніпра. Щороку там відбуваються урочистості на пам'ять героїв Дніпра, а у Дніпропетровському історичному музеї є діорама "Форсування Дніпра біля Військового".Насправді то була операція з відволікання німецьких військ. На лівобережжі з сіл зібрали пацанів, обмундирували і кинули на правий беріг під прикриттям важкої артилерії, яка після переправи одразу була перекинута на місця справжнього форсування - до Аулів і біля Запоріжжя. Ту пацанву залишили без артилерійського прикриття, озброєні вони були погано, ненавчені і всі там погинули. Чи те фальшиве форсування щось змінило у дислокації військ - важко сказати. Але то була пряма аналогія використання новобранців на минних полях
2008.10.28 | rais
Re: покійний Алістер Кук (був такий ведучий на ВВС), нехай йому земл
Думаю не стільки східнячкам скільки нашим поводирям слюнява толерантність затмарює мозок. Знівечена злочинною ідеологією підсвідомість нашої псевдоеліти сьогодні грає не на користь України.2008.10.28 | один_козак
УВМОД і автора! Ну, дуже багато матюків.
2008.10.28 | Сергій Кабуд
маємо самі це розповідати іншим, писати, ходити до шкіл
кароче діяти требабо це вже початок оборони України
2008.10.28 | Чучхе
Зверніться до Музею ВОВ (під бабою)
там, здається, випускалась методичка з цього приводу2008.10.28 | Сахаров
Це під кльопаною матір'ю?
2008.10.28 | один_козак
Мій дід у це потрапив.
Один з дідів. Але до танків не дійшло. Комисований і помер у тому ж таки 1944. Я, правда, не впевнений, що та його мобілізація була у 1944, а не 1943. То була мобілізація у Черкаській області у зв'язку з помилкою, через яку радянські вибили багато своїх. А дід був серйозно хворий на легені ще з часу довоєнної строкової служби в ЧА.2008.10.28 | один_козак
А другий дід у 1941 потрапив у таке саме.
На Київщині. 1 рушниця на сімох бійців. Вижив, викуплений односельцями "за млеко і яйки" у німців, воював далі, загинув у 1944 в Румунії.2008.10.28 | Хвізик
Re: А другий дід у 1941 потрапив у таке саме.
один_козак пише:> На Київщині. 1 рушниця на сімох бійців. Вижив, викуплений односельцями "за млеко і яйки" у німців, воював далі, загинув у 1944 в Румунії.
чув, що у 41му німці часто відпускали полонених додому, допоки не пойняли у яку халепу вскочили
2008.10.28 | Володимир I
Re: А другий дід у 1941 потрапив у таке саме.
Здається, про це йдеться у Солженіцина в "Архіпелазі". Точно не пам'ятаю.2008.10.28 | dntsk
Re: Правда про мобілізацію 1944 року
Моя мати після донецького університету працювала в дніпропетровському селі, там їй треба було робити краєзнавчий музей.Ну і намагалась щось розпитати - нічого нормального не знайшла.
Почула історію, як закинули парашутистів радянських, місцеві мешканки знайшли шовк, не поділили його і одна на одну заявила в місцеву поліцію, потім місцеві хлопці прочесали чагарники, знайшли парашутистів і відправили в район.
Потім ходила по хатам питала хто що пам'ятає, - тільки одна бабка сказала
- от був мовлял у мене син, німці відпустили з табору, під час визволення
- "наші убили"
- Як наші?
- Ну прийшли зібрали всіх хлопців і чоловіків - і відправили в бій - в той день всі і загинули.
Потім хтось їй сказав що син тієї жінки був поліцаєм.
Так вона і не зробила краєзнавчий музей щодо ВВ2
2008.10.28 | Panzernik
Взагалі, це явище в Україні назвали "ЧЕРНОПИДЖАЧНИКИ"
Это врезалось в память народу, потому что пропаганда ЗАБИВАЛА ОБЫВАТЕЛЮ В ГОЛОВУ БАЙКИ О СУПЕР-ПУПЕР ПРОФЕССИОНАЛИЗМЕ ПРОЛЕТАРСКОЙ КРАСНОЙ АРМИИ. ну а действительность была полностью противоположной. Ведь даже обуви у РККА не было, ноги были замотаны в тряпку и завязаны веревочкой.А народ ведь помнил настоящие армии Царскую, Кайзеровскую.
Я представляю, как бы народ ужаснулся увидев советский десант образца 1942 года, в 1943 корабли слава богу кончились.
Это когда не умеющие плавать кавказские территориальные дивизии десятками тысяч в море топили.
там даже немцы были ненужны.
Да и никаких ветеранских частей в РККА не было. кроме дивизий НКВД и то с натягом.
Танкист ехал до первой немецкой пушки или танка.
Пехотинец шел до встречи с первым немецким пулеметом
Летчик летел до встречи с первым немецким самолетом.
Счастье шо у Гитлера было мало оружия.
В Берлине погибали последние мобилизационные ресурсы СССР, плоскостопы и колченогие, с глухотой различной степени.
Но если комисовали по ранению, то железно. второй раз уже не призывали.
2008.10.28 | Soft
Если бы не Восточный Фронт 1943 то СССР бы не было в 1945.
Просто людей бы не хватило, все бы 50 млн мужского населения и полегли. Беречь солдат при Сталине было не принято.Так что косвенно в том что СССР так долго просуществовал - виновата Европа и США, они просто не позволили Гитлеру добить это марксистское уродство.
2008.10.29 | один_козак
Хто може підтвердити чи спростувати, що то був Ватутін?
Чи командував Ватутін радянськими військами на Черкащині в період "коли німця гнали"? А саме - знаходячись у містечку Звенигородка або у (тепер) Ватутіно?2008.10.29 | Hadjibei
Re: Хто може підтвердити чи спростувати, що то був Ватутін?
З Вікіпедії:В марте 1943 В. вновь возглавил Воронежский фронт. Летом 1943 в период сражения на Курской дуге войска фронта отразили мощные удары немцев, а в ходе контрнаступления успешно решили задачу прорыва глубоко эшелонированной обороны.
Под руководством Ватутина войска Воронежского (с октября 1-го Украинского) фронта участвовали в битве за Днепр, освобождении Киева (6 ноября 1943), а также в последующих операциях по изгнанию врага с Правобережной Украины.
Во взаимодействии со 2-м Украинским фронтом войска 1-го Украинского фронта в январе—феврале 1944 окружили крупную группировку противника в районе Корсунь-Шевченковского.
Умер от ран, полученных в бою с УПА 29 февраля 1944 года во время выезда в войска. Согласно одних свидетельств, генерал и около десяти человек охраны попали в засаду. Согласно воспоминаний некоторых членов УПА,[источник?] это была случайная перестрелка, а не преднамеренная операция. В ходе этой перестрелки Ватутин был ранен и позже умер от большой потери крови."
До речі, куля потрапила йому прямо в гузно, тому й не вдалося успішно прооперувати.
Цілком можливо, що він безпосередньо командував забоєм українських новобранців.