10/28/2008 | Майдан-ІНФОРМ

Ця проблема мало відома широким українським верствам, а тому, користуючись тим, що народ не розбереться, а пригодовані ЗМІ та найняті піарники висвітлять все у потрібному плані, корупціонери за допомогою антикорупційного законодавства прибирають тих, хто заважає їм займатися корупцією.

На сьогодні в Україні склалася така ситуація, що чесна людина навіть перемігши на виборах, не втримається на посаді мера, якщо або сама не є кваліфікованим юристом та суперзнатоком українського законодавства, або не має під рукою відповідного фахівця. Знайти ж чесного фахівця чесному меру не так вже й просто. Бо грамотні чесні юристи не бажають працювати на малі зарплати в органах місцевого самоврядування. Українське ж законодавство таке, що часто, не бажаючи цього, мери видають розпорядження, які формально суперечать Закону. До того ж часто вони обмежені часовими рамками і, завалені роботою, не встигають самі ретельно вивчити питання. І тоді, як шакали, всі прокурори, міліціонери, пожежники, санітарні лікарі та інші контролюючі дотримання законодавства чіпляються за дрібничку аби зафіксувати порушення закону, що дає право депутатам місцевої ради відправити мера у відставку за порушення законів України. А якщо мер, намагаючись розібратися, не приймає рішення у відведений законодавством термін (часто він складає кілька днів), через суд визнають його бездіяльність, що також є формальною підставою для оголошення меру недовіри.

Як приклад можна навести село Завадівка віддаленого Володарського району Київської області, де ніби і земля не має такої цінності як у навколостоличних районах, і підприємці не стоять у черзі на отримання земельної ділянки, але все одно система робить усе, аби позбутися чесного мера, який намагається навести порядок з використанням майна громади.

Завадівський сільський голова Наталія Косовська хабарів не бере і навіть не має коштів для тривалих мобільних розмов та змушена економити гроші сільського бюджету на розмовах по робочому телефоні (особистих розмов з нього не веде і навіть по роботі не може телефонувати стільки, скільки потрібно, наприклад, для юридичних консультацій з районною радою), хоча за 9 місяців цього року виконання бюджету в селі – 106,1%, що муляє тим, хто бажає позбутися незговірливого голови (а їй у районній раді наполегливо радять написати заяву на звільнення).

Розбираючись із громадською власністю, Н. Косовська виявила, що 16,2 гектари землі колишнього збанкрутілого КСП використовує фірма «ДІАР», заснована з прибулим у 2000 році на Черкащину з Грузії Суреном Арашуняном. Причому ділянка у 7 гектарів, якою користується С. Арашунян, передана сільською радою в користуванні школи. Також новообраний сільський голова написала до прокуратури листа з проханням перевірити законність приватизації С. Арашуняном недобудованої медамбулаторії колишнього КСП, і чи не мало це приміщення, як об’єкт соціальної сфери, перейти у власність громади. Правда, на той час С. Арашунян вже встиг продати це приміщення своєму земляку Гнилу Саакяну. А з 2006 року припинив сплачувати орендну плату й за іншу ділянку – 9,2 га, але користуватися нею не припинив, хоча договір оренди закінчився. Намагаючись укласти новий договір, Сурен Арашунян проявив рідкісне жлобство, вважаючи, що державна оцінка землі є зависокою, і 150 гривень на рік оренди за гектар землі – це для нього забагато. Тому через білоцерківську фірму виготував технічну документацію з меншою ціною та вимагає від сільського голови затвердити її на сесії. Те саме зробив і Г. Саакян, який прагне викупити 10 соток під зробленою ним у приміщенні колишньої недобудованої медамбулаторії міні-пекарнею, але вважає, що 31 тисяча гривень – забагато, а от 18 тисяч – в самий раз.

Врешті решт через своїх депутатів, які є працівниками його підприємства, Сурен Арашунян домігся відставки незговірливого сільського голови, але та поновилася через суд. Тепер дириговані підприємцем депутати знову готуються зняти мера з посади та разом з суддями, прокуратурою, міліцією і районною радою створюють для цього підстави.

Наприклад, коли секретар сільської ради звільнилася, і сільський голова поклала на себе її обов’язки (в селах законодавство таке дозволяє), начальник юридичного управління Володарської райради Ніна Валінкевич, чий чоловік володіє ставками у селі та платить аж 132 грн. на рік оренди за гектар (і то тільки за землю, а не за водне дзеркало), двічі дала бухгалтеру сільради неправильну консультацію щодо надбавки, яку має право отримувати в такому разі голова. Вона потрактувала Постанову КМУ №268 від 9 березня 2006 р. «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» таким чином, що мер має право отримувати 50% надбавки від посадового окладу сільського голови, а не секретаря. А прокуратура негайно виявила «жахливу корупцію» у цій копійчаній перевитраті бюджетних коштів та склала протокол, який на руки «корупціонерці» не дала, хоча та тричі зверталася письмово, окрім усних звернень. В підсумку оскаржити протокол Наталія Косовська не змогла, а суддя Тетяна Єрмоленко, не зважаючи на те, що Н. Косовська повернула перевитрачені кошти до бюджету, зафіксувала «факт корупції» та ще й оштрафувала сільського голову на відчутну для неї суму – 850 грн. Але постанову на руки не видала.

Тут же до суду подав Сурен Арашунян, щоб зафіксувати «бездіяльність» сільського голови, яка нібито не скликає сесію, щоб затвердити йому технічну оцінку та оренду землі за його, а не державною ціною. Насправді сесію мер скликає, і депутати навіть на неї приходять, але сесії… не проводять, вештаючись коридорами сільради. А коли Н. Косовська спробувала заявити відвід судді, мотивуючи це упередженим ставленням до неї з боку Т. Ярмоленко, та викликала міліцію, яка склала протокол щодо неповаги до суду, і сьогодні мера оштрафували на 51 гривню.

Таким чином в Наталії Косовської набралася вже ціла низка «порушень законів», а в Законі «Про місцеве самоврядування в Україні» підставами дострокового припинення повноважень мера є порушення ним законів України, без зазначення яких саме законів і в якому обсязі.

Варто також зазначити, що куратором Володарського району по лінії Блоку Юлії Тимошенко, який тут при владі, є народний депутат України Дмитро Міщенко, хорошим знайомим якого є вже згадуваний Сурен Арашунян.

Більшості читачів здасться смішним і фантастичним, що нардепук (народний депутат Украхни) чи райрада цікавляться такими копійками і заради цього готові витрачати стільки зусиль, але, на жаль, це є правдою. І справа зовсім не у грошах. Система просто не може дозволити існування навіть у найвіддаленішому селі стосунків, як ґрунтуються виключно на законі і тому старанно зачищає навіть найменші не корумповані території, аби ця «зараз чесності» не розповзалась Україною й не заважала суцільному дерибану. І лише тоді, коли більшість заглядаючи у рота політикам та судячих по ним з трибунних слів та офіційних заяв українських громадян усвідомить реальність справжнього стану речей, в України з’явиться шанс щось змінити. Бо ті, хто сьогодні є при владі (незалежно від кольорів) нічого міняти не будуть, а, навпаки, консервуватимуть існуючі цинізм та свавілля.