Вшанування Героїв Другого зимового походу Армії УНР
11/07/2008 | Петро Йосифович
Відбулася зустріч Голови Житомирської обласної організації Народного Руху України Василя Кравчука з начальником обласного управління з питань внутрішньої політики та зв’язків із громадськістю Миколою Сюравчиком, на якій обговорювалось питання про вшанування 22 листопада 2008 року пам’яті жертв Голодомору 1932 - 1933 рр. та 29 листопада 2008 р. пам’яті Героїв Другого зимового походу Армії УНР , які були розстріляні 23 листопада 1921 року під селищем Базар Народицького району.
Для координації спільних дій Житомирської обласної держадміністрації та Житомирської обласної організації Народного Руху України для проведення вшанувальних заходів Василь Кравчук також зустрінеться з Головою Житомирської ОДА Юрієм Забелою. Під час зустрічі одним із питань стане внесення в Державний реєстр Базарського Меморіального комплексу.
У листопаді цього року виповнюється 87 років від Другого зимового походу Армії УНР, який став останньою відчайдушною спробою інтернованих формувань збройних сил УНР ввести в Україну свої військові частини, об'єднати всі партизанські загони, поширити збройне повстання на всю територію радянської України, і вимести звідти більшовицьку владу. Головна Волинська група цього походу під командуванням Ю.Тютюнника перейшовши кордон в ніч на 4 листопада 1921 р., 7 листопада здобула Коростень. Однак втримати місто не вдалося. Більшовицьке командування кинуло проти Волинської групи двотисячну дивізію Котовського. Під натиском переважаючих сил ворога група відступила на північ від Коростеня на Дідковичі з подальшим маневром на південь в район Радомишля, а потім на північний схід на Київщину. Набагато сильніший ворог скрізь чекав на них - на всіх маршрутах і у всіх важливих пунктах. Як свідчать учасники рейду, "не було дня, майже не було години, щоб не було бою. Якщо не більші маневрові бої з частинами Червоної армії, то дрібні сутички з окремими відділами чону, чека, міліції".
Втративши надію з'єднатися з Подільською групою Палія і не відшукавши загону Нельговського, Ю. Тютюнник, виключаючи можливість дальшого руху вглиб України, вирішив повернути назад до кордону. 17 листопада під селом Малі Міньки в районі містечка Базар група опинилася в оточенні. В запеклім бою, що став останнім боєм Повстанської армії, понад 400 вояків загинуло, понад 500 потрапили в полон, 359 із яких більшовики розстріляли. Вони були засуджені до страти Комісією Особливого відділу Київського військового органу 22-23 листопада 1921 року.
Першу спробу вшанування пам'яті героїв Базару здійснили житомирські рухівці ще 90-го року. Тоді збили дубового хреста, хотіли встановити його на братській могилі. Міліція заборонила. Василь Овсієнко згадує, що автомобілями перекрили тоді дорогу до села. Майор міліції злукавив: мовляв, захищатимуть від селян. Через бійку хрест не встановили. Рік він пролежав схованим в базарівських кущах. Хоча тодішній голова колгоспу дав розпорядження нагорнути могили. На них напередодні референдуму 91-го року з'явився хрест і табличка, на якій триста п'ятдесят дев'ять прізвищ. У списку страчених, що зберігся в архівах, є вояки з усіх центральних областей України, особливо багато - родом з нинішніх Вінницької (58), Хмельницької (50), Київської (34), Полтавської (32) та Черкаської (25) областей.
Страчених під Базаром за поданням СБУ реабілітовано Генеральною прокуратурою. 2000 року на цьому святому місці зусиллями українських патріотів Великобританії, особливо світлої пам'яті майора Святомира Фостуна та поручника Петра Кіщука зведений величний меморіальний монумент. З 2003 року діє Оргкомітет з підготовки та проведення заходів вшанування пам'яті українських героїв - повстанців, які загинули у селищі БАЗАР нині Житомирської області. Активну участь у цих заходах постійно бере Народний Рух України. 2007 року рішенням Політради НРУ, один із фундаторів та ініціаторів встановлення монументу загиблим, Петро Кіщук нагороджений відзнакою НРУ. Уже починаючи з 2005 року ці заходи проводяться за підтримки Міністерства оборони України, Житомирської та Рівненської обласних державних адміністрацій.
--
Петро
Для координації спільних дій Житомирської обласної держадміністрації та Житомирської обласної організації Народного Руху України для проведення вшанувальних заходів Василь Кравчук також зустрінеться з Головою Житомирської ОДА Юрієм Забелою. Під час зустрічі одним із питань стане внесення в Державний реєстр Базарського Меморіального комплексу.
У листопаді цього року виповнюється 87 років від Другого зимового походу Армії УНР, який став останньою відчайдушною спробою інтернованих формувань збройних сил УНР ввести в Україну свої військові частини, об'єднати всі партизанські загони, поширити збройне повстання на всю територію радянської України, і вимести звідти більшовицьку владу. Головна Волинська група цього походу під командуванням Ю.Тютюнника перейшовши кордон в ніч на 4 листопада 1921 р., 7 листопада здобула Коростень. Однак втримати місто не вдалося. Більшовицьке командування кинуло проти Волинської групи двотисячну дивізію Котовського. Під натиском переважаючих сил ворога група відступила на північ від Коростеня на Дідковичі з подальшим маневром на південь в район Радомишля, а потім на північний схід на Київщину. Набагато сильніший ворог скрізь чекав на них - на всіх маршрутах і у всіх важливих пунктах. Як свідчать учасники рейду, "не було дня, майже не було години, щоб не було бою. Якщо не більші маневрові бої з частинами Червоної армії, то дрібні сутички з окремими відділами чону, чека, міліції".
Втративши надію з'єднатися з Подільською групою Палія і не відшукавши загону Нельговського, Ю. Тютюнник, виключаючи можливість дальшого руху вглиб України, вирішив повернути назад до кордону. 17 листопада під селом Малі Міньки в районі містечка Базар група опинилася в оточенні. В запеклім бою, що став останнім боєм Повстанської армії, понад 400 вояків загинуло, понад 500 потрапили в полон, 359 із яких більшовики розстріляли. Вони були засуджені до страти Комісією Особливого відділу Київського військового органу 22-23 листопада 1921 року.
Першу спробу вшанування пам'яті героїв Базару здійснили житомирські рухівці ще 90-го року. Тоді збили дубового хреста, хотіли встановити його на братській могилі. Міліція заборонила. Василь Овсієнко згадує, що автомобілями перекрили тоді дорогу до села. Майор міліції злукавив: мовляв, захищатимуть від селян. Через бійку хрест не встановили. Рік він пролежав схованим в базарівських кущах. Хоча тодішній голова колгоспу дав розпорядження нагорнути могили. На них напередодні референдуму 91-го року з'явився хрест і табличка, на якій триста п'ятдесят дев'ять прізвищ. У списку страчених, що зберігся в архівах, є вояки з усіх центральних областей України, особливо багато - родом з нинішніх Вінницької (58), Хмельницької (50), Київської (34), Полтавської (32) та Черкаської (25) областей.
Страчених під Базаром за поданням СБУ реабілітовано Генеральною прокуратурою. 2000 року на цьому святому місці зусиллями українських патріотів Великобританії, особливо світлої пам'яті майора Святомира Фостуна та поручника Петра Кіщука зведений величний меморіальний монумент. З 2003 року діє Оргкомітет з підготовки та проведення заходів вшанування пам'яті українських героїв - повстанців, які загинули у селищі БАЗАР нині Житомирської області. Активну участь у цих заходах постійно бере Народний Рух України. 2007 року рішенням Політради НРУ, один із фундаторів та ініціаторів встановлення монументу загиблим, Петро Кіщук нагороджений відзнакою НРУ. Уже починаючи з 2005 року ці заходи проводяться за підтримки Міністерства оборони України, Житомирської та Рівненської обласних державних адміністрацій.
--
Петро
Відповіді
2008.11.11 | Sean
Є неточности
Петро Йосифович пише:> Головна Волинська група цього походу під командуванням Ю.Тютюнника перейшовши кордон в ніч на 4 листопада 1921 р., 7 листопада здобула Коростень.
Вони не здобули Коростень
>
> В запеклім бою, що став останнім боєм Повстанської армії, понад 400 вояків загинуло,
Не факт, є інші цифри. Полковник Сушко писав про "більше 150", Дмитро Герчанівський про 238 тощо.
Большевики, за їхніми джерелами, втратили 261