Україна у четвертій світовій війні
Україна у четвертій світовій війні
Коли інформаційний простір захлеснула злива повідомлень про те, що російські танки вдерлися на територію Грузії, а військові літаки та артилерія бомбардують Горі, якось мимоволі пригадалися слова із відомої радянської пісні воєнних років: «22 июня, ровно в 4 часа Киев бомбили, нам объявили, что началась война».
Тоді, як і цього літа, все було налаштовано на відпочинок - і природа і люди. Здавалося, ніщо не може змінити розмірений плин нашого буття. Але дуже швидко усі ілюзії і фантазії про мирне і спокійне життя розвіялися як ранковий туман. Війна увірвалася у наш дім.
І сьогодні повідомлення про війну бентежать нас, проте так хочеться вірити, що кроволиття десь там, далеко, і до українських осель ані кулі, ані снаряди ніколи не долетять.
І ми зможемо все демократичніше і демократичніше проводити чергові позачергові вибори.
І моторошно стає від однієї думки про зруйнований Київ, паніку, сум’яття і страх, які пануватимуть навколо.
Тепер, коли від тих подій минув певний час, вщухли емоції, протверезішав розум, стає очевидним, що війна на Кавказі слугує лише передвістям грандіознішою драми.
У світі все більше відгонить порохом. І все гострішим стає тривожне відчуття наближуваної небезпеки. Вогонь війни, масштаби, тривалість та наслідки якої ніхто зараз уявити ще не може, вже по-зрадницькому тліє.
Контури світового розколу
Ми сьогодні стали свідками кінця епохи тріумфальної ходи глобалізації разом з ліберальною демократією, і відновлення геополітичних конфліктів у класичному вигляді.
Ідея нового світового порядку, в якому розрізнені нації з’єднаються воєдино, спонукувані спільною метою досягнення миру і безпеки, свободи і справедливого закону, зазнала цілковитого краху.
Існуюча система міжнародних відносин руйнується на наших очах. ЇЇ інституційна основа геть розпадається. ООН, Світовий Банк, МВФ, інші міжнародні організації перетворюються у другорядних гравців на світовій арені.
Косовський та осетино-абхазький експерименти, війна в Іраку остаточно демонтували «ялтинсько-потсдамські пережитки», що передбачали колективність міжнародної волі, повагу до суверенітету, територіальної цілісності і непорушності кордонів національних держав. Випустивши на волю примару перекроювання кордонів, людство наразилось на небезпеку зірвати світ із будь-яких завіс, функцію яких до цього часу виконували норми міжнародного правопорядку.
Наближення епохи військових конфліктів виявляється у гарячкових спробах створити міжнародні правові інститути, які визначатимуть параметри застосування збройного насильства за межами національної території. Наприклад, політики та експерти активно обговорюють відмінності між упередженням, превентивною війною і війною на припинення. Ведеться інтенсивний пошук основоположного зв’язку між інтервенцією на гуманітарній основі, інтервенцією заради попередження розробки ядерної зброї і інтервенцією для зриву планів терористів. Як наслідок, намагання легітимізувати насильницькі дії підриває стабільність міжнародних відносин і прямо підштовхує до військово-політичної агресії.
Сучасний перерозподіл багатства у глобальній економіці докорінно трансформує геополітичну ситуацію. Архітектура світової системи змінюється у бік мультиполярності, а отже глобальної дезінтегрованості та нестабільності, в основі яких ціннісне, геополітичне та цивілізаційне протистояння між багатьма полюсами сили.
Реанімуються силова політика великих держав, ситуативні альянси, боротьба за природні ресурси, сфери впливу та ринки збуту. Звичною стає практика застосування військової сили для досягнення геополітичних цілей.
На тлі втрати Сполученими Штатами визначальної ролі на світовій арені, власну «велику гру» за перерозподіл зон впливу розпачали інші потужні актори – ЄС, Китай та Росія. Ці країни пішли шляхом створення неоімперій, тобто державних організацій, що базуються на державно-корпоративному імперіалізмі – симбіозі модернового державного імперіалізму з імперіалізмом транснаціональних корпорацій та міжнародних організацій, об’єднуючих великі регіони в єдину систему.
Конфронтаційність стосунків між зазначеними центрами сили визначатиме надалі ситуацію у світі. Інші ж країни вимушені зрештою обрати, до якого табору пристати, аби не бути розчавленими у боротьбі „голіафів” сучасної геополітики.
Після нетривалої передишки у міжнародні відносини повертаються конфлікти на грунті ідей та ідеологій. На світовій політичній карті пролягли нові розділювальні лінії між ліберально-демократичними та авторитарними державами. Наростання напруги між країнами, які впроваджують альтернативні моделі розвитку, постійно загрожуватиме переростанням у „гарячу” конфронтацію.
Знову взялися за зброю міжнародні терористи, які уособлюють радикальний ісламізм.
І все це відбувається на тлі глобальної економічної кризи, що супроводжується банкрутством фінансових інститутів, потрясіннями на фондових ринках, уповільненням темпів економічного зростання, і свідчить про початок кардинальної перебудови світового господарства. Чимдалі загострюватимуться суперечності глобального капіталізму, тим більше у ключових суб’єктів геоекономіки і геополітики зростатиме спокуса застосувати силові методи, аби видряпатися із глибокого провалля, в яке потрапила міжнародна економіка.
Споконвіку перехід до радикально нової структурної «геометрії» соціального простору відбувається через горнило військових конфліктів різної інтенсивності. Мир готує потенціал для змін, війна ж його реалізує.
Продовження і граничне загострення тих тенденцій світового розвитку, які унаочнились останнім часом, обов’язково призведе до розкручування «спіралі ворожнечі». Світ крок за кроком скочуватиметься у трясовину некерованої ескалації протистояння, що неминуче виллється у збройні сутички.
Чи буде війна? На жаль, треба визнати – буде. Щобільше – вона вже розпочалася. Твердження, на перший погляд, неочевидне , але об`єктивне.
Перша війна у четвертій світовій – російсько-грузинський конфлікт.
Четверта світова війна матиме декілька якісних відмінностей від попередніх.
По-перше, боротьба розгортатиметься між багатьма полюсами сил.
По-друге, збройні регіональні та локальні конфлікти низької і середньої інтенсивності, особливо в світлі нестабільної ситуації на Кавказі, Близькому Сході, в Східній Європі, Афганістані, Індії та Пакистані, намірів США завдати удару по Ірану, носитимуть перманентний характер. А в умовах глобального взаємозв’язку та взаємозалежності, так чи інакше, всі війни ставатимуть світовими і загрожуватимуть переростанням у конфлікт високої інтенсивності.
І нарешті, це буде апокаліптичне явище – війна всіх проти всіх – із використанням принципово нової тактики, несиметричних відповідей, надсучасної зброї, кіберпростору, а також, цілком ймовірно, ядерної зброї.
Відчуття можливості розвитку подій за сценарієм найжорстокіших голлівудських бойовиків особливо загострюється, коли спостерігаєш за тим, як прискорюються процеси загальносвітової мобілізації та мілітаризації. За даними експертів, останнім часом фінансові вливання у програми модернізації та переоснащення збройних сил перевершили витрати часів холодної війни.
Так чи так, новий виток гонитви озброєнь, боротьби за ядерну перевагу та розповзання світом зброї масового знищення має дійти до свого логічного завершення. Якщо на стіні висить рушниця – вона обов’язково вистрілить.
Треба зважати й на те, що у період світсистемного хаосу, відносини між озброєними до зубів „важковаговиками” світової політики у першій-ліпший момент можуть набути непередбаченого характеру. Всім зрозуміло, будь-який різкий рух – і запускається ланцюгова реакція, яка країну за країною втягуватиме у вир протистояння з непоправними наслідками.
І не варто тішити себе ілюзіями, що світова війна нині у принципі не можлива. Мовляв, розпалювання збройної колотнечі удається занадто великим та неприйнятним ризиком з огляду на інтереси світового капіталу. А наявність ядерної зброї загалом робить перемогу у війні неможливою, тим самим позбавляючи її будь-якого сенсу.
Якщо згадати історію, стане зрозуміло, що конфлікти між великими державами частіше виникають на грунті геополітики, через зіткнення амбіцій, і рідше – під тиском економічних чинників. Як довела війна на Кавказі, економічна логіка глобальних ринків не може угамувати політичні пристрасті, а отже слугувати надійною гарантією від війни.
Тож на наших очах формуються зловісні контури прийдешньої епохи, реальним змістом якої буде тотальна світова війна.
Росія провокує війну
Сьогодні основним джерелом військової агресії у світі служить міцніючий російський неоімперіалізм. Нині наш північний сусід, що володіє зброєю масового знищення та значною частиною загальносвітових запасів нафти і газу, відчуває себе впевнено як ніколи, і облаштовує своє місце у глобальному домі на фундаменті страху та насилля.
У концепції зовнішньої політики, яку висунула та провадить кремлівська кліка, присутня гримуча суміш великодержавного шовінізму, енергетичного імперіалізму, месіанського інтервенціонізму, рясно приправлена антиамериканською риторикою. І немає жодного сумніву, що для досягнення власних цілей вони готові застосувати будь-які засоби, тим самим ставлячи знак рівності між реставрацією євразійської імперії і війною.
Кричущий приклад – війна на Кавказі. Лицемірно засуджуючи злочини американських імперіалістів на Балканах та в Іраці, Росія вчинила ще більш злочинні дії в Грузії, звичайно ж в «ім’я захисту прав людини і миру в усьому мирі».
Збулися найгірші побоювання: на світовій арені таки зявився суб’єкт, здатний кинути виклик спокою та безпеці на планеті. Заходившись рятувати світ від «неоліберального фашизму в демократичній обгортці”, Росія під орудою кремлівсько-газпромівської олігархії нагадує поведінкою мавпу з атомною бомбою, яка і себе зпопілить, і навкруги каменя на камені не залишить.
У цьому зв’язку важливо усвідомлювати, що активація імперської сверблячки свідчить скоріше про загострення внутрішніх протиріч, ніж про зростання сили та впевненості Білокам’яної.
Незважаючи на пожвавлення в економіці, пов’язане із зростанням цін на енергоносії, Росія перебуває на порозі великих внутрішніх потрясінь.
Зупинимося на одній з її численних проблем. Загроза демографічної катастрофи ставить під сумнів сенс існування Російської Федерації в нинішніх неосяжних кордонах. І це в той час, коли «китайський тигр», відчуваючи справжній голод щодо сировини для своєї зростаючої економіки та життєвого простору для свого незліченного населення, поволі наповзає на Далекий Схід. Росія фактично втрачає контроль у цьому регіоні. Чи залишиться вона у недалекій перспективі єдиною країною – велике питання.
Сучасній Росії, щоб вижити і розвиватися, і при цьому не розкроїтися на десятки окремих політико-територіальних клаптиків, вкрай потрібне домінування на пострадянському просторі. Адже сенс будь-якої імперії полягає в її розростанні. У той момент, коли процес територіальної експансії зупиняється, імперія розтрощується зсередини.
Тому Кремль робить все можливе і неможливе для розширення власного геополітичного впливу. В цьому полягає його національна стратегія. На цьому базуватиметься й військова доктрина.
Узявши на озброєння ідеологію євразійського експансіонізму, Росія доклала максимум зусиль, аби ввести мобілізаційну компоненту у внутрішню політику. І на сьогодні країна фактично готова до народожерної війни. І мілітаризоване суспільство, і «хрещені» кров’ю збройні сили, і ручний бізнес – все налаштоване для задоволення неоімперських амбіцій Путіна та його поплічників.
Першою пробною кулею у великій геополітичній битві, яку розпачала Росія, націлившись на пострадянській простір, послужила Грузія. З її допомогою Москва прощупала реакцію на свій експансіонізм з боку потенційних супротивників.
І Росія отримала потрібний їй сигнал. Нечітка та егоїстично боязка позиція західних країн породила у кремлівських верховодів небезпечну переконість у тому, що в них розв’язані руки, і тепер вони можуть діяти як заманеться і на світовій арені, і на власних геополітичних задвірках.
А найціннішим призом для російських імперіалістів у цих небезпечних змаганнях безумовно залишається Україна.
Отож маємо, нарешті, второпати, що Росія ніколи не відмовиться від планів придушити самостійність України. Методи і тактика загарбницьких дій змінювались, і будуть змінюватись, однак головна мета російської політики залишатиметься незмінною – Україна має право на існування лише як частина «великої та неподільної» Російської імперії.
На кону Україна
Від дня проголошення незалежності, Україна ще ніколи не була у більш загрозливому становищі, ніж сьогодні, оскільки відродження російського гегемонізму співпало у часі із світовою фінансовою кризою та внутрішніми політичними катаклізмами.
Зрозуміло, що продовження кризи в нашій країні грає на руку кремлівським вождям. Адже нестабільність та невизначеність ситуації відніматиме левину частку політичної енергії, позбавляючи і владу, і народ можливості адекватно реагувати на сучасні виклики і загрози.
Російська ж сторона, не гаячи часу, цілеспрямовано та послідовно розігрує свою партію в українському політичному преферансі.
Залежно від обстановки Кремль застосовуватиме широкий набір інструментів «жорсткого» і «м’якого» впливу на поведінку своєї сусідки – від скуповування гуртом та у роздріб політичної верхівки до прямого військового вторгнення з метою розчленування України шляхом приєднання регіонів з проросійські налаштованим населенням до складу Російської Федерації або створення та підтримки на цих територіях квазідержав-клієнтів на кшталт Південної Осетії чи Абхазії.
У таких небезпечних умовах відповідальна влада мала б невідкладно запропонувати ефективну стратегію внутрішньої та зовнішньої політики з чіткою відповіддю на питання, як вписатися з найменшими втратами у новий світовий порядок, баланс сил в якому змінюється не на користь України, а її шанси на збереження незалежності та територіальної цілісності суттєво знижуються.
А що ж ми бачимо у дійсності?!
Людині при здоровому глузді важко збагнути логіку поведінки фігурантів того блазнівського дійства, яке чомусь видається за цивілізований внутрішньополітичний процес. Коли в український дім нагло ломиться озвірілий горлоріз, його мешканці, замість того, щоб гуртом дати йому рішучу відсіч, учепившись один одному у горлянку, запекло з’ясовують хто, кому, з ким і скільки разів зраджував.
Український політичний «паноптикум» – і влада, і опозиція – нагадує клуб самогубців, чільники якого, зійшовшись у нещадній сутичці на взаємне знищення заради абсолютної влади, своїми діями розчищають шлях московському поневоленню.
І чекати приходу на наші землі «обмеженого контингенту» окупаційних військ залишилось недовго.
Взаємовідносини України та Росії досягнуть своєї критичної фази між 2010 (вибори Президента України) та 2017 (завершення дії договору про перебування ЧФ Російської Федерації в Криму) роками.
Саме у цей короткий період Кремль муситиме остаточно вирішити українську проблему. Затягати з розв’язанням найневідкладнішого геополітичного завдання не в інтересах Москви, тому за 3-4 роки настане момент істини, який виявить, чи життєздатна незалежна соборна Українська держава, та чи стане наша країна місцем кривавого геополітичного бенкету, в який неминуче будуть утягнуті усі провідні держави світу.
Таким чином, в результаті глобального потрясіння світопорядку Україна опинилася на передньому краї четвертої світової війни.
Російський імперіалізм готується до вирішального кидка.
І зупинити його зможе лише єдина нація та сильна влада.
Ігор Радзієвський,
кандидат наук з державного управління
Відповіді
2008.11.09 | Микола
А тепер проаналізуйте всі дії Кравчуковської та Кучмівської адмі
страції. На протязі всіх 17 років головним завданням вихованців старої системи були послаблення економіки та обороноздатності України.Сучасний небезпесний стан України формувався кропітливою роботою колишніх комуністичних номенклатурників. Безпокараність цих злочинців єголовною загрозою системних змін в Україні.
2008.11.09 | rais
Хто привів Україну до безпорадності у питанні захисту нацбезпеки
Помірковані та недолугі, або толерантні та коварні?Холуї чі патриіоти?
Лист до поміркованого із минулого.
" Шановний пане, поміркований і толерантний. Власне, якщо для тебе головна проблема в формі і термінах, а не в суті, то ти й далі можеш вправлятися в своїх "аналізах". Якщо слова "цілувати сраку" тебе так сильно ображають, то поставимо питання термінологічно інакше. Що тебе стримує подати нам ту правду про твоїх письменників, знання якої тебе так вивищує над іншими? Не хочеш шокувати? А ти не думав, часом, що наших людей уже нічим шокувати не можна?
Нещастя наше в тому, що все те зло, котре чинилося проти українців ніколи не було покаране насамперед самими українцями. Вони ж бо про це не думали, а думали як би-то мову відродити, чи наприкінці ХХ століття "Просвіту" зорганізувати. Або ще вони ходили і підписи збирали, щоб ім школи українські відкрити, а потім ті підписи передавли тим, хто ті школи нищив. Чому б тобі, такому поміркованому аналітикові і збирачеві підписів не почати збирати підписи за притягнення до карної відповідальності тих, хто доносив, катував і розстрілював українців протягом останніх 80 років? Не будеш ти цього робити і пояснення твоє просте, мовляв це вже давно минуле, або це призведе то внурішнього конфлікту в Україні. Але причина для відмови інша - це до певної міри ризиковано. А розумним людям ризикувати не варто. Бачте, який той Гонгадзе, нерозумний - доризикувався. От підписи зібрати для "Просвіти" - це чудова річ.
Одного разу я був роз"юшив пику такому собі ветеранові, котрий вже дуже не любив західних українців і посилався при тому на власний досвід спілкування з ними в"первые послевоенные годы". То не дуже приємна справа - дати в рило старому мерзотникові, і я себе спочатку себе за то картав. Але потім якось подумав, що зробив те, що мав зробити, але не встиг, хтось із тих молодих "бандерівців", і докори сумління миттєво зникли. На початку 90-х багато хто говорив про необхідність суду над тими, хто відповідальний за нищення нації, але розумники перші висловилися проти. Логіка життя проста - якщо зло не буде покаране, то воно буде існувати і далі. Саме таке становище в Україні сьогодні.
Можливо тому, що багато підписів збираємо, але не на ту справу.
Так що нічого ти не напишеш про тих авторів-лизоблюдів. Ясно ж чому - "не хочеш шокувати" дорогих братів з прайду. Якщо ти так шануєш українську мову, то міг би використовувати слово "плем"я", бо "pride" - то стосується передовсім тварин. З повагою до твоєї вишуканої інтелігентності (до речі, поняття зовсім не українське)."
2008.11.09 | Володимир I
Re: Хто привів Україну до безпорадності у питанні захисту нацбезпеки
100%2008.11.10 | keymaster
"І зупинити його зможе лише єдина нація та сильна влада"
В чому проблема цієї статті? Що автор показав, як влада гризеться між собою напередодні неминучої війни? Чи в словах, якими він закінчив статтю?Де підстави звинувачувати автора в тому, в чому Ви його звинувачуєте? В чому він конкретно винен?
2008.11.09 | Роксанна
Re: Україна у четвертій світовій війні
rais,а ви хоч дочитали до кінця?
-"Російський імперіалізм готується до вирішального кидка.
І зупинити його зможе лише єдина нація та сильна влада.-"
-------
Все що ви написали, перекреслить закінчення-
Україна стане на захист своєї НЕЗАЛЕЖНОСТІ лиш маючи ЄДИНУ НАЦІЮ та СИЛЬНИ ВЛАДУ. Що в цьому неправильно?
2008.11.09 | Volodymir
Краще бути здоровим та могутнім
Роксанна пише:>
> Україна стане на захист своєї НЕЗАЛЕЖНОСТІ лиш маючи ЄДИНУ НАЦІЮ та СИЛЬНИ ВЛАДУ. Що в цьому неправильно?
Якщо можна, що таке:
- СИЛЬНА ВЛАДА - хоча б за функціями та складу,
і
- якщо зараз НАЦІЯ НЕ ЄДИНА, що для того треба зробити?
Бо мене цікавлять не трюізми, а речі, які ціми трюїзми будуть виправдовуватися.
От я навіть пропоную не люстрацію, а просто: публікацію архивів осіб, що причетні до злочинів комуністичного режиму. Але то, мабуть, складніше за створення єдиної Нації? І що в результаті то дасть, зважаючи на пам'ятники леніну та косіору, про участь яких у злочинах більшовизму взагалі-то відомо. Що далі?
2008.11.09 | Роксанна
Re: Краще бути здоровим та могутнім
Пане Володимире,Я цілком згідна з вашим підходом до відродження нації і України як держави.
-"От я навіть пропоную не люстрацію, а просто: публікацію архивів осіб, що причетні до злочинів комуністичного режиму. Але то, мабуть, складніше за створення єдиної Нації? І що в результаті то дасть, зважаючи на пам'ятники леніну та косіору, про участь яких у злочинах більшовизму взагалі-то відомо. Що далі?-"
Хочай мушу додати, що "творення нації" не може відбутися без покарання злочинців, які спричинилися до знищення цієї нації. Поки людина буде носити на собі тавро раба, доки і не може бути вільного народу, а з ним і НАЦІЇ.
Треба мати терпіння і чекати на нове покоління, яке вже народжується у нашій Незалежній Україні. В між часі, не переставати доносити правду , чому ж ми такі і "Що ж ми за народ такий"? Гарна книжечка Яворівського. Варто її читати всім.
2008.11.09 | Volodymir
Це того Яворівського (БЮТ), що наклепи до КПСС на українців писа
2008.11.09 | rais
Роксані про причини 4 світової.
А хто ж послабив нашу Україну, Роксана? Чі не ті, з ким ви закликаєте поєднати зусилля перед майбутньою загрозою? Шановна, а ви не задумалися над тим, що подібні "бойові" твори з'являються саме у кризові моменти? Листи Євгена Марчука, гасла Майдану, аналітика академіка Горбуліна, заяви інститутів стратегічних досліджень...А до цього часу це панство всі 17 років захоплено крутило системне колесо, яке розчавило життя 6 мільйонів українців.
Не можна одягти чисту сорочку на грязне тіло. Старе смердить через вишиванку, за символікою незалежної України виблискує крива посмішка комуністичного минулого. Очищення та оновлення зачекалася Україна. Не співами і шароварами з казацькою бутафорією здобувається воля і незалежність. Не пробаченням катів твого народу, не закликами легалізувати тіньові капітали, ні дозволами панувати на твоїй землі ворожому війську та ворожим спецслужбам.
Але все це стало похідним від безпокараності злочинів комунобандитів та їх подальше панування спадкоємців на всіх стратегічних посадах в Україні. Безпокараність породжує рецедив. Злочин триває. Цей злочин має назву - бездіяльність, або толерантність до ворога. За цей злочин повинні відповідати ті, хто мав всі 17 років забезпечувати безпеку національним інтересам незалежній Україні. Замість цього стара парт номенклатура трансформувалася у кучмівську еліту і через гіперкорупцію довела Україну до межі соціального вибуху. Послаблена таким чином країна безумовно викликає зацікавленість ворога.
А щодо гасел про війну, то будьте впевнені - діти марчука, табачника, азарова, кучми, кравчука, горбуліна, кінаха, пороршенко, терьохіна, тимошенко та їм подібним у бойових діях на боці України приймати не будуть. Нащадки та холуї комуністичної системи з нею боротися не будуть.
Тож спочатку треба всередені країни навести лад і вилами вигрести оті комуністичні стайні. Крім нас в хаті сміття прибирати нікому.
2008.11.09 | Volodymir
Чи можна побороти щось, не уподобившись?
І як розірвати замкнуте коло.Імхо, дуже просто - талановитим застосуванням правди, бо дуже вже схильний до программування носій російського імперіалізма, так йому мозки вправлено, така проста семіотика. Подвиги проти нацизму, оточення ворогів (Китай не рахується, йому квадратні кілометри відповідно до договору 19-го сторіччя віддано), для внутрішнього споживання - восторги власними дураками та удаллю на дорогах: "Почитав звіт про руську комуністичну радіопропаганду. Ці хлопці зададуть нам великого клопоту. Руські передачі не такі тупі, як британські" - Й. Геббельс, щоденник, 21.06.41 р.
Треба тільки не пропагандою займатися серед своїх, а самим буди першокласними: незалежність це тільки першокласний засіб для того, хто має волю.
Бо націоналістична пропаганда іноді навіть своїх відштовхує, а українець - всеж таки не дурніший за москаля.
2008.11.09 | Роксанна
Re: Чи можна побороти щось, не уподобившись?
-Бо націоналістична пропаганда іноді навіть своїх відштовхує, а українець - всеж таки не дурніший за москаля.-На все треба мати міру. "Вбивати" тих, які народилися в "тюрмі народів" не відповідає "відродженню нації", бо тоді треба було б убити майже усіх. Тількі правдива історія нашого народу може принести плоди.
2008.11.09 | Volodymir
Плоди скоріше принесе правдива історія
донесена до народа-агресора, але талановито донесена до цільової аудиторії.2008.11.09 | rais
Тільки зброя, не слова - дадуть нації права!
Українці повинні відкинути будь які сумління щодо опору ворогу, як зовнішньому так і всередені України.Природне право людини захищати своє життя, свою землю, свою родину у будь який спосіб.
П'ята колона і стара комноменклатура закомуфльована у різноманітних партійках є відвертими ворогами незалежної України.
Будь які заклики толерантно дочекатися наслідків чергової еволюції призведуть до фізичного знищення ще мільйонів українців.
2008.11.09 | Volodymir
родину чи Батьківщину, чи я знову щось пропустив?
2008.11.09 | rais
Родину, Володимире. Родину із батьками, дітьми, онуками... Нашу
українську родину.2008.11.09 | Volodymir
А, такби мовити, незалежність родини від сусіди
2008.11.09 | Ratibor
голодающим украинцам образ врага, вместо хлеба и достойной жизни
а вообще "неоимпериалисты" не воюют на ржавых танках, только разве в том случае, когда руководство страны заинтересовано в том, чтобы подставить нацию. настоящие империалисты модернизируют и увеличивают армию (как США например и Китай)..в России же армию лишь сокращают, и если посылают в бой, то воевать приходится на технике 70-х годов..2008.11.09 | rais
Українцям треба давати робочі місця в ВПК та підвищувати
обороноздатність України через держ замовлення в галузях енергозбереження, будівництва шляхів, розбудови регіонів.І головне націоналізувати всі стратегічні галузі. Капітали працюючі проти національних інтересів держави не повинні збагачувати їх володарів за рахунок України.
2008.11.09 | Volodymir
А націоналізовувати будемо в інтересах Сбербанку
чи Свободи з її російськими бізнесменами ?2008.11.09 | Volodymir
В Росии делают выводы, на старые мотивы
Два месяца стягивали войска, ЧФ вышел аж за неделю до конфликта, хотя ходу двое суток: и так обосрались со штабной колонной, боевым применением Искандеров и управлением.Потому сделаны выводы: будут формироваться корпуса или типа того (привет поклонникам Жукова в ГШ с мехгруппировками, Гудериан и Паулюс так ничему не научили), увеличивается количество частей с приемлемой боеготовностью и боеспособностью (это не сокращение, а вычистка всякого дерьма а армии с игрой в статистику - теперь обслуга будет без доплат), Искандеры оказались не очень - не беда, послужат целям идеологической войны с западом хоть в качестве виртуальных объектов.
А танков в смазке даже после Грозного - до хрена.
Т.е. все как при Советском союзе: мы мирные люди, танки у нас ржавые, не готовы мы к войне, во всем виноваты олигархи. А то что принуждаем к миру свой народ и до кого руки дотянутся - то святое дело, исконники.
Так что правильно совершенно оценили британские журналюги: воевать с европейской даже небольшой страной фигли, или там китайцам острова отдать, не попросив Порт-Артур взад, но вот принудить к миру Украину или там Казахов - на то танков не надо, мародеров вполне достаточно.
Потому и волнуются у вас там так, чтобы Украина в ЕС не спрыгнула, без спросу и оглядки - тогда мародерами не повоюешь.
2008.11.10 | Ratibor
марсианину
Volodymir пише:> Два месяца стягивали войска, ЧФ вышел аж за неделю до конфликта, хотя ходу двое суток: и так обосрались со штабной колонной, боевым применением Искандеров и управлением.
> Потому сделаны выводы: будут формироваться корпуса или типа того (привет поклонникам Жукова в ГШ с мехгруппировками, Гудериан и Паулюс так ничему не научили), увеличивается количество частей с приемлемой боеготовностью и боеспособностью (это не сокращение, а вычистка всякого дерьма а армии с игрой в статистику - теперь обслуга будет без доплат), Искандеры оказались не очень - не беда, послужат целям идеологической войны с западом хоть в качестве виртуальных объектов.
> А танков в смазке даже после Грозного - до хрена.
> Т.е. все как при Советском союзе: мы мирные люди, танки у нас ржавые, не готовы мы к войне, во всем виноваты олигархи. А то что принуждаем к миру свой народ и до кого руки дотянутся - то святое дело, исконники.
> Так что правильно совершенно оценили британские журналюги: воевать с европейской даже небольшой страной фигли, или там китайцам острова отдать, не попросив Порт-Артур взад, но вот принудить к миру Украину или там Казахов - на то танков не надо, мародеров вполне достаточно.
> Потому и волнуются у вас там так, чтобы Украина в ЕС не спрыгнула, без спросу и оглядки - тогда мародерами не повоюешь.
Ваши воззрения на реальную политику Российского истеблишмента продиктованы либо злым умыслом (нагнетание истерии), либо банальным непониманием ситуации. Отмечу лишь, что те, кто держит свои капиталлы, и, что важнее, семьи в Великобритании, США и Израиле не заинтересованы в реальной конфронтации с Западом в целом и с НАТО в частности. А все что вы наблюдаете, это цирк Шапито, срежисированный и согласованный всеми, или, по крайней мере большинством, субъектов мировой политики. Не дайте себя обмануть.
А на ваши реплики на счет "разгрома штабной колонны", "искандеров" и всего прочего, отмечу лишь, что даже в таком полуразложившемся состоянии, армия укомплектованная русскими парнями разгромит в пух и прах любую армию сшитую по НАТОвским стандартам, если воевать в ней будут грузины или "свидомые западенцы". Качество человеческого материала в данном случае выступает определяющим фактором.. Поэтому если НАТОвцы и будут когда-нибудь "зачищать" Россию, то основную работу придется выполнять все-таки "янки", "томми" и "гансам".. остальные же (мусор) годятся лишь для укомплектования зондер команд..
2008.11.10 | xobbit
бежали робкие грузиньі (с) 19 сторіччя...
Удар Грузии по сепаратистам настолько не отвечал єлементарной тактики, что даже на уровне Путина єто в інтервью отметили.А вот Бандеру помнят уже пол-столетия...
Не дождутся москали.
(Усім) Загалом, краще добра війна, ніж "холодна дружба", навіть з людських стосунків: від кохання до ненависти -- лише крок, а от індиферентність -- смерть стосунків.
Для самоперевірки перевірте сучасних стратегічних партнерів: США-Британія, Росія - Німці та Італія і т.д.
Вочевидь пам'ять про взяття козаками Москви або Конотопську поразку проходить -- час поновити!
2008.11.11 | Ratibor
конотопская "битва"
Это не та ли великая победа "свидомого" казачества о которой уже пол мира говорит последние лет 300? И не после той ли победоносной битвы, "победитель" гетман сбежал к ляхам, которые его и повесили через пару лет за ненадобностью... хороша победа..ничего не скажешь..чего еще придумаешь, свидомый? Казаки, говоришь, "Маскву" брали..- здорово! А Париж, Берлин, Прагу тоже "козачки" взяли? Или это УПА с наскока Европу на колени поставила2008.11.12 | один_козак
"После" не значит "в следствие". Бежали москали.
Московское стадообразное войско было под Конотопом разбито в пух и прах.Поговаривают, уцелевшие московиты, получив недюжинное ускорение, рекордными темпами добрались до столицы вашей родины и стали готовить оборонные сооружения уже у самой Москвы.
Проблемы у Выговского после этого начались из-за казацкой междоусобицы, а не в следствие неуспеха в битве под Конотопом. Был бы там Ратибор - не писал бы "битва" в кавычках. Если только не хотел бы сказать, что сам считает эту битву не битвой, а избиением малопригодных к войне москалей XVII века.
Не буду Вам говорить "не лгите". Буду говорить: ЧИТАЙТЕ ИСТОРИЮ не совдеповской редакции.
2008.11.13 | Ratibor
следствие
один_козак пише:> Московское стадообразное войско было под Конотопом разбито в пух и прах.
> Поговаривают, уцелевшие московиты, получив недюжинное ускорение, рекордными темпами добрались до столицы вашей родины и стали готовить оборонные сооружения уже у самой Москвы.
>
> Проблемы у Выговского после этого начались из-за казацкой междоусобицы, а не в следствие неуспеха в битве под Конотопом. Был бы там Ратибор - не писал бы "битва" в кавычках. Если только не хотел бы сказать, что сам считает эту битву не битвой, а избиением малопригодных к войне москалей XVII века.
>
> Не буду Вам говорить "не лгите". Буду говорить: ЧИТАЙТЕ ИСТОРИЮ не совдеповской редакции.
"Малопригодные к войне москали" в отличии от супер-боевых "козакив" покорили и утихомирили практически всех своих потенциальных врагов того времени. За какие-то сто-двести лет подмяли под себя и татар и "хохлов-хэнкоков" (с нормальными просто договорились), подвинули турок, шведов, намяли бока немцам, поделили по братски речь посполитую и двинули на восток до находки, аляски и даже калифорнии..и кто вы по сравнению с нами в масштабах истории? - никто. Поэтому вам и остается только смаковать конотопские "битвы" и "вольнянские котлы"..
2008.11.14 | один_козак
Съезд с темы не получился.
Во-перавх, я писал о москалях XVII века.Во-вторых, ваша Раша 350 лет воюет нашей кровью,а победы приписывает то коронованой шлюхе, то мертвым, живым и нерожденным "русским".
Вот тут есть наша проблема. Потеряли единство с собой. Да, вот такой недостаток у нас есть. Но не неспособность к войне. У вас до сих пор там какой процент хахлоф российские офицерские и прапорские погоны носит?
2008.11.12 | один_козак
На скільки пам'ятаю, взяття Москви не було.
Сагайдачний відмовився брати Москву.Чи я чогось не знаю?
2008.11.10 | yes
Re: Читаю і з іронією згадую навалу монголів
Можна себе захистити від навали китайської чи російської?Для цього є кілька варіантів, головні серед них:
1. Населення України повинно бути поза 100 мільйонів
2. політика Данила Галицького - сьогодні кажемо "так", щоб завтра сказати - "ні".
2008.11.10 | Ratibor
з іронією
yes пише:> Можна себе захистити від навали китайської чи російської?
>
> Для цього є кілька варіантів, головні серед них:
>
> 1. Населення України повинно бути поза 100 мільйонів
> 2. політика Данила Галицького - сьогодні кажемо "так", щоб завтра сказати - "ні".
Германия с 70млн населением поставила на колени практически всю континентальную Европу, а Украина с 50млн на коленях умоляет НАТО взять себя под покровительство в страхе перед "русским медведем" с населением всего в 140млн (т.е. с превосходством менее чем в 3 раза). У вас хоть чуть-чуть гордости осталось? С такой позицией вы всегда в холопах будите ходить (у ляхов, австрияков, турок, венгров и прочих)..
2008.11.11 | yes
Re: Порівнювати потрібно грамотно
Ratibor пише:> Германия с 70млн населением поставила на колени практически всю континентальную Европу, а Украина с 50млн на коленях умоляет НАТО взять себя под покровительство в страхе перед "русским медведем" с населением всего в 140млн (т.е. с превосходством менее чем в 3 раза). У вас хоть чуть-чуть гордости осталось? С такой позицией вы всегда в холопах будите ходить (у ляхов, австрияков, турок, венгров и прочих)..
Німеччина пройшла до тієї війни через добрий вишкіл у двох попередніх
Громадянська війна за об"єднання і перша світова війна. Після першої світової вони вже стали сильною нацією.
Та сама трансформація відбулася у Польщі, яка після 1918 року отримала додаткові території населення яких було або байдуже або вороже до польської державності і як результат міцною нацією Польща вже стала після другої світової війни.
Україна теж стане справжньою нацією після війни. На все свій час. А якщо серйозно, то напад сучасної Росії на Україну буде не сприйнятий навіть самим російським народом. Росія може анексувати чи напасти на Україну тільки у випадку світової війни, під загальний шумок.
Ту політику, яку проводить Ющенко на збільшення народжуваності, патріотичне виховання, відновлення історичної пам"ять та інтеграцію у Європу несе у собі дуже потужний запас міцності для української нації у будь-яких військових умовах.
Головне виховання сили духу нації, а зброя та вишкіл є другорядним, бо одне та інше можна дуже швидко набути.
2008.11.12 | Сергій Кабуд
якшо кремль прорахує шо може зайняти Україну- займе
це ще дуже важливо зрозуміти чому кремль не взяв Тбілісібез цього розуміння думаю ми не захищені
схоже що загальна вартість довготривалого штурму тбілісі раптом після втручання США і розгортання шаленої антиросійськоі компанії
і реакції України, Польші, тощо-
раптом їм стала коштовною
Але інша річ світова війна чи щось інше і масштабне і так само під шумок
З іншого боку Українці навіть у найгіршому роскладі не змиряться
Це знає кремль
Отже буде знищувати українців міліонами, може і зброєю масового знищення
Тому укріплення духу може статися що й не спрацює
Потрібні конкретні і потужні механізми втримування
найкращім було б розташувати Першінги але несподівано і не лише в Україні
Також є стратегічні заходи наприклад як постійне патрулювання стратегічною авіацією яка СЛУЧІСь ШО:
просто ібане з повітря по москві, пітербургу, тощо
2008.11.12 | yes
Re: Зараз -ні, а тільки під загальний "шумок", коли США та НАТО+
матимуть інші військові клопоти чи геокатастрофічні клопоти, тобто будуть вирішувати нагальні власні справи і, наприклад, прислати до Грузії флот буде просто неможливо, бо всі кораблі вже задіяні у інших військових операціях, а Росія зможе легко анексувати Грузію встановити там маріонетку і підписати договір про вічну дружбу на найближчих 500 років.Та сама ситуація може трапитися із Україною та Прибалтійськими державами. Бо якщо Росія замаскує на кордоні 300-500 тис. армію і нападе зненацька (а саме так воно буде), то захопить значну територію України за п"ять-шість годин.
Отже, дух відіграє велику роль, бо потрібно буде створювати системний опір в умовах окупації, а не впадати у депресію.
Першінги матиме Польща і того вже буде достатньо.
Дуже ефективна зброя є вакумні чи електромагнітні фугаси, бомби чи ракети, які повністю можуть вивести із ладу будь-яку військову техніку. Розміщені на мобільних установках із невеликим радіусом дії, типу 200-300 км, вони можуть надійно захисти кордони України від бліцвторгнення. Саме сюди потрібно вкладати кошти у науку і розробки, якщо йде мова про ефективний захист України.
2008.11.12 | Сергій Кабуд
має бути створена концепція захисту України
саме на випадок вторгнення к Ви пишетеелектромагнітний пульс- один з засобів його замутити це ядерний вибух над теріторією супротивника.
То дійсно серьозна зброя, яка вирубає електричні прилади і мережі
Вакуумні бомби: якраз кремль їх має і випробовував у вересні 2007
Деякі такі бомби сягають до 10 кілотон
Цікаво що НАНОТЕХНОЛОГІЇ використовуються для цих бомб.
Це і є російська НАУКА: як більше вбити людей)))
Щодо захисту Грузії-України з боку США:
сьогодні це є дуже сумнівним з різних причин в тому числі не є зрозумілим хто керує США і на шо він вартий
Потім є політичний процесс: не певен що конгрес США піде на захист України
Ну й головне те що Ви написали: вторгнення буде здійснено в стрьомний момент, може одночасно з атакою кремля по американских цілях де небудь
Кремль плануватиме чи саме бліцкріг під маскіровкою, сподіваючися на те що не буде спротиву. З початку вестиме пропагандистську війну для пояснення українському населенню кремлівської визвольної місії
Чи другий варіянт який може статися якщо вще буде в світі і так гаряче: зброя масового знищення. кремлядь намутить щось таке що має залякати українців.
Щодо плану військового вторгнення: вирогідно за все це буде розрізання України за лінією сталіна:
військо і танки встануіть на позиції які фактично відріжуть Україну від зовнішнього світу. Почнеться паніка, економіка обвалиться і владу можна буде замінити
Щоб цьому протидіяти необхідна масована компанія пояснення загрози і часткова перманентна мобілізація: кожен чоловік у віці від 16 і до 60 має регулярно відвідувати військові табори чи навчання і мати точні інструкції на випадок всіх варіянтів окупаці
Російська армія навіть в 500 тисяч не здатна буде просунутися не на міліметр в Україну де кількість захисників сягатиме вище 10 іліонів і де вони сидітимуть в кожній хаті та несподівано мочитимуть з гранатометів
Саме тому кремль може й піти на превентивне застосування зброї масового знищення чи скажімо жорстке бомбування Київу
2008.11.13 | Ratibor
Re: якшо кремль прорахує шо може зайняти Україну- займе
какая же у вас все-таки бабская психология..ни одного еще на майдане не видел "свидомого" который бы заявил что Украина может и должна защищать свои интересы самостоятельно.. С таким подходом вы всегда под кем-то лежать будете..под ляхами, венграми, румынами, австрияками, янки..кто вас еще не топтал? у вас вообще есть мужики? вас же под 50млн!!! Ну что за люди...2008.11.13 | Сергій Кабуд
шо ти гоніш?
воюють союзаминаш союзник США
2008.11.13 | Ratibor
гон, - это нац.политика современной Украины..
Сергій Кабуд пише:> воюють союзами
>
> наш союзник США
Это вы так думаете, что они ваш союзник.. а вы для них пушечное мясо, разменная монета.. йолопи
2008.11.13 | Сергій Кабуд
ти чи просто нерозумієш чи стучиш?
де ти живеш? шо робиш? навіщонти тут пишеш?в політиці тим більше у військовому плануванні ніфіга не розумієш
пишеш з методічки стукача
іди звідси
2008.11.14 | Ratibor
ти просто нерозумієш
Сергій Кабуд пише:> де ти живеш? шо робиш? навіщонти тут пишеш?
>
> в політиці тим більше у військовому плануванні ніфіга не розумієш
>
> пишеш з методічки стукача
>
> іди звідси
Кабуд, ты и тебе подобные настолько далеки от реальности, что невольно вспоминается "Матрица" братьев Вачовски.. вы все матричные, вы не понимаете ни кто управляет миром, ни каким образом все происходит, самое страшное не хотите этого понимать...вы же "амебы" от политики.. напряги свою тыковку хоть раз, посмотри фильм британски ZEITGEIST: THE MOVIE (Дух Времени). Сомневаюсь, что ты знаешь английский, но если вдруг..можешь в оригинале посмотреть http://www.zeitgeistmovie.com/
йолопи ...
2008.11.14 | 123
Прошу панів продовжувати на БП. Дякую.
2008.11.14 | один_козак
Нападеш - побачиш.
Ratibor пише:> у вас вообще есть мужики?
А вам нащо потрібно, щоб ми були без союзників?
2008.11.14 | Ratibor
не говори "гоп"....
один_козак пише:> Ratibor пише:
> > у вас вообще есть мужики?
>
> А вам нащо потрібно, щоб ми були без союзників?
Чтобы иметь хоть сколько-нибудь приличное будущее, украинцам необходимо сломать в себе стереотип "холопа", который выработался за века существования под властью других народов.. Вы сами должны стать властью, сами должны стать силой...Власть и сила, это нечто большее, чем с бритоголовой гопотой старушек по площади гонять. Возможно на это потребуется время.
2008.11.14 | один_козак
Повторяю вопрос:
А вам зачем нужно, чтобы у нас не было союзников?Ratibor пише:
> Власть и сила, это нечто большее, чем с бритоголовой гопотой старушек по площади гонять.
Старушек по площади - это Вы в Москве видели или имеете в виду нападение ваших "посланцев" вместе с вашими краснопузыми холопами в Украине на хор "Гомин" на Крещатике?
2008.11.14 | yes
Re: Вся надія на Єханурова, який може розпочати
захоплення Москви, хоч завтра. Росія взагалі не тримає жодної оборони на Українськиї кордонах.За п"ять-шість годин Кремль впаде.
2008.11.14 | Ratibor
один стратег уже "Цхинвали взял"
а вы так сразу на Москву нацелились..ну ну.. "чем больше сдадим, тем лучше" (Джентельмены удачи)2008.11.10 | Днепропетровец
Re: Україна у четвертій світовій війні
Четвертой мировой не будет, будет просто окупация Украины или неудачная оккупация в зависимости от действий самих украинцев.Еще раз повторю Украину спасет только опора на собственные ресурсы и вооруженные силы надежда на помощь извне САМООБМАН.
2008.11.10 | Мартинюк
Треба використовувати все - і своє і зовнішнє
У всякому разі більш менш успішні речі в Історії України ставалися саме тоді коли вміла військова політика поєднувалася з успішною дипломатією - Хмельницький, Виговський.2008.11.12 | один_козак
ОК. Тільки починаючи зі свого. Доречі, відмінність...
Між Хмельницьким і Виговським, а також і Мазепою.Хмельницький (з товариством) перед тим, як робити велике діло, здійснив вдалий піар, об'єднав практично цілий народ задля однієї мети. Ну, що ворог сам цьому сприяв - то теж, але мова не про цей фактор.
Виговського не зрозуміли запорожці і деякі полковники. Мазепу зрозуміли запорожці, проте не зрозуміли багато хто. Порівняйте результати. Можна аналізувати більше, але гадаю, що більшість з відвідувачів цього форуму такі речі вже обдумували й погодяться, що не можна робити великі подібні справи, ігноруючи настрої населення щодо влади і щодо зовнішніх сил.
2008.11.14 | Yaroslav
Re: ОК. Тільки починаючи зі свого. Доречі, відмінність...
один_козак пише:> Між Хмельницьким і Виговським, а також і Мазепою.
>
> Хмельницький (з товариством) перед тим, як робити велике діло, здійснив вдалий піар, об'єднав практично цілий народ задля однієї мети. Ну, що ворог сам цьому сприяв - то теж, але мова не про цей фактор.
> Виговського не зрозуміли запорожці і деякі полковники. Мазепу зрозуміли запорожці, проте не зрозуміли багато хто. Порівняйте результати. Можна аналізувати більше, але гадаю, що більшість з відвідувачів цього форуму такі речі вже обдумували й погодяться, що не можна робити великі подібні справи, ігноруючи настрої населення щодо влади і щодо зовнішніх сил.
2008.11.13 | Ratibor
речи не отрока, но мужа...
таких на "западенщине" нет...не водятся2008.11.10 | Black
Re: Україна у четвертій світовій війні
А хто просвітить невігласа? Третя світова коли була, хто з ким і хто переміг??2008.11.11 | keymaster
третя світова закінчилася розбором СССР. З цим всі згодилися вже
2008.11.11 | Black
Re: третя світова закінчилася розбором СССР. З цим всі згодилися вже
А дати, жертви і переможець уже встановлені?А "правонаступники" - це не СССР?
І який оптиміст це вирішив?
2008.11.14 | keymaster
Про дати, жертви і тд спитайте Путіна. Він чесно визнав
що це була найбільша геополітична катастрофа