О русинском языке
11/14/2008 | Kohoutek
Сравните образцы русинского языка отца Димитрия Сидора: http://rusin.forum24.ru/?1-9-0-00000002-000-0-0-1215066820
Позад принятія 15 декабря 2007 года «Деклараціи Сойма Подкарпатськых Русинов» в Сваляві и 5 апреля 2008 года «ДЕКЛАРАЦІИ ФОРУМА РУСИНСЬКОЙ ОБЩЕСТВЕННОСТИ» В МУКАЧЕВІ», из стороны ряда украйинськых політиков, занимающых в т.ч., руководящі должностя в правительстві Украйины, зазвучали оскорбительні заявленія в адрес русинського народа и ёго представителюв. В СМИ розвязана антирусинська істерія, репресивні органы позволяют собі робити одкрыті предупрежденія русинам од СБУ «за сомненія».
Собравшієся на 1-ый Європейськый Конгрес Подкарпатськых Русинов делегаты и гості, представителі русинського народа, убіждені, же подобна поведінка недопустима для політиков страны, што стремится носити званіє цивилізованой демократіи. Считаєме необходимым самым жестким образом одповісти на подобну риторику и практичні дійствія.
На референдумі 1991 года жителям Закарпаття, в большинстві своёму подкарпатськым русинам, наряду из правом на самоопределеніє, была предоставлена возможность легітимно опреділити свуй політичный статус. Но, уже на протяженіи 17 літ політичні кругы Кієва ставлят под сомненіє волю народа, выражену на референдумі тым бульше, же другых, юридично значимых, документов включати Подкарпатсь-ку Русь в состав государственной територіи Украйины не существує (никайте правові обоснованія ид Деклараційи од 15.12.2007 года).
В сложившуйся ситуаціи, 7 юіня 2008 года делегаты од СОЙМА Подкарпатськых Русинов и од НРРЗ, и делегаты зарубіжных русинськых делегацій, авторитетным голосом Первого Європейського Конгреса Подкарпатськых Русинов, приняли сей Меморандум и рішеніє обратитися ид правительствам и парламентам ЄС, Чеськой Республікы и РФ, обы донести вóлю русинського народа.
и настоящего русина из Сербии: http://www.pisni.org.ua/songs/224952.html
Я Руснак-Українац зоз Сербиї и пишем вам по руски. Жиєм у Шиду, у Войводини, дзе жиє коло 1500 Руснакох-Русинох-Українцох. Зоз України зме пришли у 18. вику. Греко-католїки зме и отримуєме вязи зоз Україну бо то наша матка. Я секретар у Културно-уметнїцким дружтве '' Дюра Киш '' у Шиду, а тото Дружтво отримує културу Русинох-Українцох у Войводини и жадаме цо вецей контакти зоз брацами у України, постоїме од 1920. року. Любел бим кед би сце ми на мейл послали Полюшко полє у українскей вариянти як бим могол тоту писню download-овати. Пробовал сом ю зняц зоз интернету, алє сом по тераз нє нашол безплатну и цалу писню. Ми барз заинтересовани танцовац цо вецей українски танци, зоз шицких часцох України, а окреме би нам були интересантни танци и писнї Черкеских козакох, алє маме мало нагоди бо чежко до вас дойсц, так же би зме барз любели кед би сце нам послали даяки ЦД зоз танцами и писнями. У Шиду ше находзи и прекрасни будинок Лєтнєй владическей резиденциї, у Сербиї познатши як Руски двор, єден од замкох у Войводини, коло нашей церкви св. Преображения, хторе славиме як кирбай 19. августа.
Адреса нашого Дружтва 22240 Шид, Войводина, Сербия, улица Цара Лазара 105.
Тел./факс 99-385-22-715-963
Любели би зме кед би зме отримовали контакт з вами.
No comments
Позад принятія 15 декабря 2007 года «Деклараціи Сойма Подкарпатськых Русинов» в Сваляві и 5 апреля 2008 года «ДЕКЛАРАЦІИ ФОРУМА РУСИНСЬКОЙ ОБЩЕСТВЕННОСТИ» В МУКАЧЕВІ», из стороны ряда украйинськых політиков, занимающых в т.ч., руководящі должностя в правительстві Украйины, зазвучали оскорбительні заявленія в адрес русинського народа и ёго представителюв. В СМИ розвязана антирусинська істерія, репресивні органы позволяют собі робити одкрыті предупрежденія русинам од СБУ «за сомненія».
Собравшієся на 1-ый Європейськый Конгрес Подкарпатськых Русинов делегаты и гості, представителі русинського народа, убіждені, же подобна поведінка недопустима для політиков страны, што стремится носити званіє цивилізованой демократіи. Считаєме необходимым самым жестким образом одповісти на подобну риторику и практичні дійствія.
На референдумі 1991 года жителям Закарпаття, в большинстві своёму подкарпатськым русинам, наряду из правом на самоопределеніє, была предоставлена возможность легітимно опреділити свуй політичный статус. Но, уже на протяженіи 17 літ політичні кругы Кієва ставлят под сомненіє волю народа, выражену на референдумі тым бульше, же другых, юридично значимых, документов включати Подкарпатсь-ку Русь в состав государственной територіи Украйины не существує (никайте правові обоснованія ид Деклараційи од 15.12.2007 года).
В сложившуйся ситуаціи, 7 юіня 2008 года делегаты од СОЙМА Подкарпатськых Русинов и од НРРЗ, и делегаты зарубіжных русинськых делегацій, авторитетным голосом Первого Європейського Конгреса Подкарпатськых Русинов, приняли сей Меморандум и рішеніє обратитися ид правительствам и парламентам ЄС, Чеськой Республікы и РФ, обы донести вóлю русинського народа.
и настоящего русина из Сербии: http://www.pisni.org.ua/songs/224952.html
Я Руснак-Українац зоз Сербиї и пишем вам по руски. Жиєм у Шиду, у Войводини, дзе жиє коло 1500 Руснакох-Русинох-Українцох. Зоз України зме пришли у 18. вику. Греко-католїки зме и отримуєме вязи зоз Україну бо то наша матка. Я секретар у Културно-уметнїцким дружтве '' Дюра Киш '' у Шиду, а тото Дружтво отримує културу Русинох-Українцох у Войводини и жадаме цо вецей контакти зоз брацами у України, постоїме од 1920. року. Любел бим кед би сце ми на мейл послали Полюшко полє у українскей вариянти як бим могол тоту писню download-овати. Пробовал сом ю зняц зоз интернету, алє сом по тераз нє нашол безплатну и цалу писню. Ми барз заинтересовани танцовац цо вецей українски танци, зоз шицких часцох України, а окреме би нам були интересантни танци и писнї Черкеских козакох, алє маме мало нагоди бо чежко до вас дойсц, так же би зме барз любели кед би сце нам послали даяки ЦД зоз танцами и писнями. У Шиду ше находзи и прекрасни будинок Лєтнєй владическей резиденциї, у Сербиї познатши як Руски двор, єден од замкох у Войводини, коло нашей церкви св. Преображения, хторе славиме як кирбай 19. августа.
Адреса нашого Дружтва 22240 Шид, Войводина, Сербия, улица Цара Лазара 105.
Тел./факс 99-385-22-715-963
Любели би зме кед би зме отримовали контакт з вами.
No comments
Відповіді
2008.11.14 | один_козак
гм...
2008.11.14 | GreyWraith
Здається, "русинську мову" із першого зразка...
... винайшли точно там же, де й "Луцьку область" із сусідної гілки.2008.11.14 | Ярослав Сватко
Язичіє, яким пише отец Сидор, давно відоме. Його насаджувало у
у Галичині общество им. Качковского, фінансоване з Санкт-Петербурга ще 150 років тому, і по ньому дуже класно не раз проїжджався Іван Франко.Потім в 1916 році до Львова прийшла царська армія, почалися перші вивози на Сибір (большевики запізнилися на 23 роки), і ця мова десь пропала - як і не було. Разом з обшєством.
Так що це гальванізація трупа, відомо якого, і навіть відомо, хто гальванізує.
Не розуміють люди небезпеки: якщо забагато займатися некромантією, то можна й самим у потойбічний світ відійти
Як общєство Качковского
2008.11.14 | Pavlo
Не переймайтесь. О.Сидор (нє користі раді) читає проповіді на чи
Не переймайтесь. О.Сидор (нє користі раді) читає проповіді на чистій український мові, "русинський" текст тупо розрахований на РФ-ФСБ, чи як вони там.Єдиної закарпатської мови не існує ні в розмові, ні в кодифікованому вигляді. Є вісім говірок, які розпадаються на мікроговірки, що дозволяє зпозиціонувати носія з точністю до окремого села. Це вам не степова східна Україна, гори нарізують Закарпаття на вузькі долини, в кожній долині сформувалась своя говірка. В різних районах у нас кажуть "кінь", "конь", "кюнь", "кунь" і т.д.
Те саме робиться з кодифікацією, любітєлі етого дєла (не користі раді) індивідуально формують русинський алфавіт з довільною кількістю літер і пишуть якісь твори з довільною орфографією. Якась система у цій справі відсутня.
P.S. Але, до курви мами, якщо кияни нарешті не почнуть говорити українською, вони втратять не тільки Закарпаття, вони втратять пів-України.
2008.11.14 | Panzernik
Я киевлянин, только в СА узнал что я - українець.
2008.11.15 | Shooter
кінь, конь, кунь, кюнь - це здорово
...проте русинська мова/діалект як така вже є кодифікована в тій же Словаччині.Як Ви думаєте - чи має якісь перспективи саме ця кодифікація в Закарпатті?
Доречі, подібний приклад - люксембурзька мова. В принципі, це сильний діалект німецької. Що цікаво - фактично, майже виключно ця мова зберігається як "говірна традиція". В школах починають вчитися на німецькій, кілька років пізніше з'являється французька.
В момент повноліття люксембурзці, практично, вільно володіють розмовною люксембурзькою та літературними німецькою, французькою та англійською. Нам би так
2008.11.15 | Pavlo
В Словаччині русинська мова кодифікована фактично як діалект сл
Shooter пише:> ...проте русинська мова/діалект як така вже є кодифікована в тій же Словаччині.
>
В Словаччині русинська мова кодифікована фактично як діалект словацької, що значно полегшило практично повну асиміляцію русинів. Принаймі, я великої різниці не бачу, і мене самого словаки приймають за "віходно-словенскего хлопа", коли я намагаюсь говорити словацькою.
Я колись виписував пряшівський часопис на русинський мові:
http://rusyn.presov.sk/pdf/pdf-2005/rusin_3_2005.pdf
Можете переконатись, попри кодифікацію, мова статей в одному часописі гуляє від словацької на кирилиці до умовно української.
> Як Ви думаєте - чи має якісь перспективи саме ця кодифікація в Закарпатті?
Якщо припиняться навколополітичні спекуляції, то буде мати.
2008.11.15 | Shooter
Ні, Ви не праві
Хоча би з точки зору граматики, наприклад - в руснаків кирилиця з и, і та ы (якщо не помиляюсяТа й, все-таки, русначтіна, з одного боку, не так вже й далека від шаріштіни, наприклад, але однозначно ближча до українських діалектів Закарпаття.
Pavlo пише:
> Shooter пише:
> > ...проте русинська мова/діалект як така вже є кодифікована в тій же Словаччині.
> >
> В Словаччині русинська мова кодифікована фактично як діалект словацької, що значно полегшило практично повну асиміляцію русинів. Принаймі, я великої різниці не бачу, і мене самого словаки приймають за "віходно-словенскего хлопа", коли я намагаюсь говорити словацькою.
>
> Я колись виписував пряшівський часопис на русинський мові:
> http://rusyn.presov.sk/pdf/pdf-2005/rusin_3_2005.pdf
> Можете переконатись, попри кодифікацію, мова статей в одному часописі гуляє від словацької на кирилиці до умовно української.
Гм...саме cловацької я там не побачив.
Хоча, знову ж таки, ще за часів Чехословаччини мав'їм руснацькі казки східної Словаччини, написані кирилицею на "руснацькій мові" (некодифікованій). Яку я, ще навіть як дитина, сприймав як діалект української літературної.
> > Як Ви думаєте - чи має якісь перспективи саме ця кодифікація в Закарпатті?
>
> Якщо припиняться навколополітичні спекуляції, то буде мати.
Отож. Я також погоджуюся, що сьогодні "русинство" в Закарпатті - на 1/10 те, що би мало бути - етнографія, етс, і на 9/10 - "шуфрічі да ратушнякі (особливо останній - "настаящій русінЪ") в натурє", так би мовити.
Себто, центральна влада би мала діяти розумно та виважено. І провести, наприклад, місцеві опитування у всіх селах - хочете мати в селі українську школу чи русинську (з відповідною інформаційною підтримкою), натомість, як "кусочок пряника" запропонувати факультативний предемт "русинська говірка" (саме подіною ситуація є в Словаччині - русинська мова в русинських школах вивчається як факультатив). Етс.
Подібним чином, доречі, діяли всі не-моноетнічні держави: спочатку асимілювали та маргіналізували "неголовні мови", а вже коли ті ставали виключно предметом історії, етнології та, можливо, реальних національних меншин - починали їх "захишати": шведська у Фінляндії, валлійська, ірландська та шотландський гаелік в ЮК, бретонська у Франції...
2008.11.15 | Сергій Вакуленко
Re: Ні, Ви не праві
Shooter пише:> Подібним чином, доречі, діяли всі не-моноетнічні держави: спочатку асимілювали та маргіналізували "неголовні мови", а вже коли ті ставали виключно предметом історії, етнології та, можливо, реальних національних меншин - починали їх "захишати": шведська у Фінляндії, валлійська, ірландська та шотландський гаелік в ЮК, бретонська у Франції...
У Фінляндії справи йшли трохи не так. Шведи там завжди були панівною верствою. За російської доби саме вони були головними рушіями фінського культурно-національного відродження. Коли з'явилася нагода від'єднатися від Росії, шведи з фінами діяли разом, з огляду на що конституція незалежної держави врівноправила обидва ці народи. Дотепер шведи належать до найзаможніших у Фінляндії, хоча часи, коли в Гелсінки шведська звучала частіше за фінську давно минули. Тепер шведи фактично мають своє власне, в якому можуть жити (за бажання), як-от, приміром, шведськомовний університет в Обу. Однак більшість із них інтеґрована у фінське суспільство (хоча зберігають шведську національну свідомість).
2008.11.15 | Shooter
Re: Ні, Ви не праві
Сергій Вакуленко пише:> Shooter пише:
>
> > Подібним чином, доречі, діяли всі не-моноетнічні держави: спочатку асимілювали та маргіналізували "неголовні мови", а вже коли ті ставали виключно предметом історії, етнології та, можливо, реальних національних меншин - починали їх "захишати": шведська у Фінляндії, валлійська, ірландська та шотландський гаелік в ЮК, бретонська у Франції...
>
> У Фінляндії справи йшли трохи не так. Шведи там завжди були панівною верствою. За російської доби саме вони були головними рушіями фінського культурно-національного відродження. Коли з'явилася нагода від'єднатися від Росії, шведи з фінами діяли разом, з огляду на що конституція незалежної держави врівноправила обидва ці народи. Дотепер шведи належать до найзаможніших у Фінляндії, хоча часи, коли в Гелсінки шведська звучала частіше за фінську давно минули. Тепер шведи фактично мають своє власне, в якому можуть жити (за бажання), як-от, приміром, шведськомовний університет в Обу. Однак більшість із них інтеґрована у фінське суспільство (хоча зберігають шведську національну свідомість).
Ну чому ж не так. Саме це я, в принципі, і мав на увазі. Поки фінляндська мова не стала пануючою в містах, до тих пір шведська мова не мала статусу державної. Як тільки, скажімо, мовна картина почала відповідати етнографічній - обидві мови отримали статус державної.
В принципі, відмінність між щведами у Фінляндії та бретонцями у Франції таки є, але, як на мене, в загальному ситуація розвивалася подібним чином.
2008.11.15 | Сергій Вакуленко
Re: Ні, Ви не праві
Shooter пише:> Ну чому ж не так. Саме це я, в принципі, і мав на увазі. Поки фінляндська мова не стала пануючою в містах, до тих пір шведська мова не мала статусу державної. Як тільки, скажімо, мовна картина почала відповідати етнографічній - обидві мови отримали статус державної.
Зовсім не так. Шведська мова була de facto офіційною на місцевому рівні ще за царів. Коли постала незалежна Фінляндія, обидві мови: фінська та шведська, — одразу дістали статус офіційних (до речі, Маннергейм до кінця життя так і не навчився до пуття говорити фінською — як і Горті угорською).
Тепер шведська меншина потроху маліє, але не через утиски, а природним трибом речей. Практично всі шведи там двомовні, а фіни — переважно — шведську знають дуже приблизно (хоча в школі мусять вивчати).
Однак шведських книжок у найбільшій (т. зв. "академічній") книгарні в Гелсінкі й дотепер більше, ніж українських у найбільшій книгарні Харкова.
2008.11.15 | Shooter
Маєте правду
Я чомусь думав інакше.Визнаю - помилявся.
Лише невелика корекція: фінська також була отримала статус офіційної мови ще за Російської імперії.
2008.11.15 | Shooter
Доречі, в наведеному Вами документі непогано описана ситуація з
...русинами-українцями в 90-х в Словаччині.Викладу цей опис тут.
Трансформація в політічній области ся зачала зрушінём статі в Уставі ЧСР о ведучій ролі Комуністічной партії Чеськословеньска. Ай кедь протікомуністічны налады, остра крітіка комуністічных політіків і тиск масмедій на Словеньску здалека не досяговали інтензівность такого тренду в Чехах, КПС евідентно ай ту стратила свої позіції. З другого боку, період найвекшого господарьского розвоя северовыходного Словеньска і росту жывотной і културной уровни там жыючіх Русинів і Українців была бесспорно звязана якраз з часом соціалізму.
Тот факт є, якбач, главнов причінов релатівно доброго приїманя еры соціалізму, главно з боку україньскых, але часточно і з боку русиньскых респондентів, што указав ай соціолоґічный выскум у році 2000. В Русинів даный факт є парадоксный о то веце, же якраз в часі соціалізму было зліквідоване русинство, а то як в подобі самостатной народности, так і офіціалной народной ідеолоґії. Выскум заєдно указав, же чутя кривды з українізації меншины зачатком 50-ых років доднесь ся указує у цілой ґенерації Русинів як найстабілніша позіція.
Не мож не видіти факт, же Русины і Українці на Словеньску ся вызначовали великов орґанізованостёв в КПЧ, причім тоты, котры явно акцептовали україньску народну ідентічность, мали у веджіню комуністічной партії вызначный вплив. З їх рядів тыж было много партійных функціонарів у центрі, но главно в реґіонах. Якраз через орґаны КПС у Братіславі, в краї і в окресах ся приїмали і реалізовали крокы на індустріалізацію северовыходного Словеньска і знижованя господарьской і сполоченьско-културной одсталости краю.
Зато роспад партійных штруктур по 1989 року значів выразне зменшіня впливу репрезентації україньской меншины і страту можности пополітічній лінії реалізовати єй інтересы. Сітуація ся іщі веце скомпліковала, кедь уж зачатком 1990 року дішло спонтанно ку розділіню міноріты. Русины, котры не прияли україньску народну ідентіту, вытворили властну орґанізацію – Русиньску оброду на Словеньску. Але хыбили їм політічны скусености і впливніша сила.
Союз Русинів-Українців Словеньской републікы, котрый взникнув на базі „Культурного союзу українських трудящих“ (КСУТ), зістав на україньскій платформі. Быв але персонално, але і формами і методами роботы барз звязаный із бывшым режімом, хоць регабілітовав і прияв до своїх рядів ай україньскых дісідентів (М. Мушинка, Ю. Бача), котры ёго роботу выразно ожывили.
Наслідна атомізація політічной сцены на Словеньску внесла знач-ный хаос до веджіня меншины, котре на то не было приправенеі не знало ся вчас зорєнтовати в заплутаній сітуації. Міноріта так на час зістала без своёй політічной репрезентації. Пробы дакотрых представителів русиньской і україньской меншины уяти ся в політіці анґажованостёв в партії Сполужытя, а докінця ай в Словеньскій народній партії коротко перед вольбами в 1990 і в 1992 році, ся барз скоро указали як неефектівны. В Сполужытю доміновали інтересы мадярькой міноріты, а Словеньска народна партія ся профіловала в націоналістічнім дусі.
Поновембровый розвой у політічній сфері характерізовала офіціална снага децентралізовати леґіслатівну і екзекутівну міць, хоць все мала ай впливных опонентів. Досправды їх успіхом было зрушіня крайскых штруктур, што іщі веце підрядило окресны штруктуры центру. Веце надії принесла Русинам і Українцям адміністратівна реформа в 1996 році. Сформованя 8 країв і меншых окресів веце решпектовало владны інтересы Руху за демократічне Словеньско як декларованы децентралізачны цілі.
В рамках нового адміністратівного діліня Словеньска взникло 36 новых окресів, з того 6 в обновленім Пряшівскім краю. Меджі нима были докінця і три окресы з релатівно векшов кількостёв Русинів і Українців (Меджілабірці, Снина, Стропків). З другого боку, в штирёх новых окресах Пряшівского края (Левоча, Меджілабірці, Сабінов, Снина) в середнім на єдно село не припадало ани 500 душ, а у двох остатніх (Кежмарок, Стропків) не было веце як 999 жытелів.
У многых барз малых селах і окресах у звязи із взником реґіоналной самосправы і сучасным переходом компетенцій на містны самосправы взникало од зачатку много проблемів фінанчного і орґанізачного характеру при реалізації здобытых правомочностей. Нове адміністратівне розділіня Словеньской републікы з 1996 року так лем потвердило історічну скусеность, же дотеперь векшина із реалізованых адміністратівных змін на Словеньску не принесла хосен Русинам ани Українцям.
Трансформація сполочности барз засягла і сферу народностной културы і школства русиньской і україньской меншины. В часі соціалізму політічна міць ідеолоґічно лімітовала розвой русиньской і україньской културы, а то так, же овладала і контролёвала КСУТ. З другого боку, дана орґанізація діставала богаты дотації на многы културны акції, на выдаваня новинок і часописів, на едічну і внутрісоюзну роботу. Од револуції, главно од взнику Словеньской републікы в 1993 році, штатны орґаны ся не мішали до културных діл Русинів і Українців, але од 1995 року їх выразно позначують рештрікчнов дотачнов політіков.
Знижованя субвенцій про народностну културу в роках 1995 – 1998, окрем фінанчной сітуації обусловлёвав ай вплив Словеньской народной партії і Матіці словеньской, котры ся на вшыткы меншиновы актівности позерали з яковсь недовіров. Проблемы в тій области по 1998 році суть выкликаны снагов знижыти выдавкы штату, але часто і непружностёв і недостаточнов комунікаціёв меджі компетентныма орґанами. Веце недостатків было і є у формі і способі приділёваня фінанцій на окремы културны актівности меншин, в їх членстві і компетенціях в порадных орґанах і в транспарентности цілого того процецу вообще.
Переход од дотованя подля кількости особ, якы ся при списованю приголосили к даній народности, на дотованя конкретных културных акцій ся здає быти ефектівншым, в реалности ся фінанцованя підряджує вонкашнім сітуаціям, хытрости окремых лідрів а нераз і бесцільным актівностям. Так ся могло стати, же в 2003 році дістала мадярьска народность 71 корун на єдну особу, Русины 141 Ск, Українці 277 Ск, Німці 463 Ск, а Жыды докінця 2 100 Ск. Треба вірити, же новый сістем, котрый ся в сучасности готовить, буде справедливішый і ужыточнішый про меншынову културу на Словеньску.
Далшым важным проблемом русиньской і україньской народностной културы є департіція меншины. Хоць внаслідку розділіня міноріты на Русинів і Українців двараз наросла кількость културных акцій, періодік і неперіодічных публікацій, фестівалів і под., але обєм фінанцій зістав тот самый. Репрезентації обидвох комуніт взаємно не комунікують, а то значіть, же тяжко можуть сполупрацовати. То бы быв єден із способів, як ся дістати ку ефектнішому выужытю приділеных грошей і людьской роботы, а уж не говорю о ліпшім ефекті з буряня взаємных барьєр.
До тяжкой сітуації в часі трансформації словеньской сполочности ся дістало русиньске і україньске школство, котре боює з єднакыма проблемами, як і іншы школы на Словеньску, але має ай даякы шпеціфічны тяжкости. Якраз в тій области ся соціалістічный сістем утримав найдовше. Як знаме, фінанції хыблять всягды: не суть ани на режію, ани на модернізацію школ, ани платы учітелів, ани на соціалны службы про штудентів. Народностны школы в тім припаді суть на тім іщі гірше.
Вызнамнішу сістемову зміну в области школства принесла реформа штатной справы і фішкална децентралізація. В єй рамках перешли середні школы до компетенції высшых теріторіалных цілків і основ-ны школы ся дістали під справу містной самосправы. Іде о лоґічны крокы, затоже тоты орґаны докажуть ліпше оцінити потребы і можнос-ти школ, ліпше знають условія в даных реґіонах. Тыкать ся то тыж народностных школ.
Фінанчны можности сел, міст і высшых теріторіалных цілків суть малы, зато не мож чекати, же будуть способны зрядити, окрем уж екзістуючіх школ, ай школы народностны. Як правило, є тенденція зменшыти чісло школ, котре є потребне утримати. То є причіна пропозіції зрушити Ґімназію з навчалным україньскым языком в Пряшові. Помогло бы в тім припаді, абы выдавкы сел ці міст были рефундованы з фонду Міністерства школства СР.
Цалком успішным кроком в рамках реформы школства ся видить способ фінанцованя школ подля кількости школярів. Неєднакы кліматічны условія в розлічных реґіонах Словеньска вырівнують окремы квоцієнты. З другого боку, тот сістем діскрімінує народностны школы, окреме на селах, котры мають менше школярів, зато в порівнаню з маёрітныма школами дістають ай менше грошей.
Думаме собі, же в такых припадах бы ся мали робити выняткы, наприклад, становлінём высшой квоты на єдного школяря ці іншым адекватным способом. Штат бы мав у максімалній мірі решпектовати право меншин на освіту у своїм материньскім языку, хоць з тым суть повязаны і матеріалны выдавкы. То ся тыкать главно школ з навчалным україньскым языком, бо русиньскый язык і култура ся затля учіть лем як неповинный предмет.
Кількость україньскых школ на Словеньску і надале падать, а то і наперек сназі україньской інтеліґенції україньске школство утримати холем в лімітованій подобі. Перспектіва не є оптімістічна, бо подля посліднёго списованя людей з чісла 10 814 Українців на Словеньску было лем 837 дітей до 15 років, т. є. 7, 73 процента жытельства. Русиньска меншина є на тім лем о дашто ліпше. З цілковой кількости 24 201 Русинів было дітей до 15 років 2 462, т. є. 10, 17 процента русиньского жытельства. Цілословеньске середнє чісло дітей тогды представляло 20, 07 процента.
Треба повісти, же трансформачный процес на Словеньску має перед собов довгу і тяжку путь. Хоць ся реалізує в інтересі будучіх ґенерацій, не є то закон природы, котрый не мож коріґовати. Трансформація є лік, котрый сполочности помагать, лем го треба помалы давковати. Даколи треба ай почекати, абы сьме виділи ёго вплив, або може ай змінили терапію. Правда, кедь нам не іде о експерімент, але о каждого хворого.
2008.11.14 | Арій.
Респект! Отжиг повний!
2008.11.14 | Майстер
Воскресєнка - оддєльне русинське государство!
У нас тут на Воскресєнці точно так разговарюють, как русини пишуть. У самом дєлє ето означає, шо Воскресєнка - русинський анклав! Даже свої закарпацькыє циганє у нас імеюцьця! Ми согласныї на Закрапутсько-Воскресєнськую конхвєдірацыю!2008.11.15 | Майстер
Циганська мова
У сусідньому будинку вахтовим методом живуть закарпатські цигани. Якось роздобули квартиру, заїжджають душ по сорок, промишляють. Ще два табори стоять на дачних ділянках за озером. З якого конкретно міста/місця Закарпаття, сказати важко, бо міняються. У розмові з киянами користуються наріччям, яке вони вважають російським. Часто прислухаюсь, як вони говорять між собою. Це практично чистісінька українська мова, навіть з правильними наголосами (чого годі сподіватися від тих же галичан). Так, є характерне циганське завивання, та все одно це нормальна українська мова. Не віриться, що ці люди навчалися в школі, тому їх сміливо можна вважати носіями мови. Від жодного не чув русЫнського діялекту.Так само в містечку Звенигородці найчистіша й найгарніша українська - в циган. Навіть зустрінуті років 10 тому донбасівські цигани старшого віку розмовляли ледь чи не літературною українською. Бо до школи не ходили.
2008.11.14 | Сахаров
В МОсквє говОрять по руські і ми говоримЕ по руські.
2008.11.15 | Yaroslav
Цікаво: що сама руська мова вказує, що вона є чужинською...
В руській мові є прийнятою словоформа "расговаривать по-русски", яка за тлумачним словником Ожегова вказує на подібність до чогось. Хоча розмовна мова наслідувачів руськів зберегла словоформу з давньоукраїнської мови "говорю тебе русским..."2008.11.16 | Габелок
Re: Не плутайте російську з руською
Українська мова теж є руською мовою. В Росії ж говорять російською мовою або "по-русскі".2008.11.17 | Yaroslav
Шо в лоб, шо по лбу - один художник...
Габелок пише:> Українська мова теж є руською мовою. В Росії ж говорять російською мовою або "по-русскі".
Це те ж саме - що віднести українську мову до романо-генманської групи мов
2008.11.15 | Koala
+1000
2008.11.15 | Pavlo
Re: +1000
Швидше 99%. Бо бачвансько-русинська мова дуже сильно відрізняється від материнської закарпатської, її носії виїхали на Воєнну Україну (Воєводину) ще в 17ст. і з того часу знаходились під впливом споріднених сербо-хорватських діалектів.Тобто перший взірець тексту написаний на штучнім язичії, а другий - на бачвансько-русинській мікромові. Насправді, говорять у нас по-третьому.
2008.11.15 | Мартинюк
Місце цієї теми - на форумі "Мова"
2008.11.15 | Pavlo
Зараз це на 100% політична, а не мовна проблема.
2008.11.15 | Koala
Саме ця гілка, дійсно, політична, хоч тема й мовна
Втім, політичної проблеми в тому, що хтось платить десятку придурків за написання творів на цьому язичиї, я не бачу.2008.11.15 | Kulish
Re: О русинском языке
У Закарпатті в одному селі кажуть: "конь", у сусідньому - "кунь". Або на картоплю кажуть "кромпля" чи "крумпля". І таких прикладів безліч. Взагалі русинська мова - релікт справжньої староруської мови, яка збереглась завдяки горам (не плутати з т.зв. "церковнослов`янською" мовою, яку нам попи нав`язують!). І самі закарпатські русини - споріднена з нами русьська народність. Все-таки, питання самоїдентифікації - це їх справа.Хоча в даному випадку, про який зараз усюди йде мова, явно тхне провокацією, інспірованою відомим "старшим братом".
2008.11.16 | Pavlo
Увага: не "їх", а "його".
Kulish пише:> І самі закарпатські русини - споріднена з нами русьська народність. Все-таки, питання самоїдентифікації - це їх справа.
Не "їх", а "його", в однині. Є один єдиний "вебрусин" , який вже декілька років генерує 95% інформації про "русинське підпілля".
Спитайте у чергового ніка, який пише про боротьбу русинів в мережі, чи він часом не Петро Гецко. Не помилитесь.
2008.11.16 | Сергій Вакуленко
Зразок Маґочієвої мови
Маґочій П. Р. Языковый вопрос // Русиньскый язык / Red. nauk. P. R. Magocsi. — Opole: Uniwersytet Opolski – Instytut Filologii Polskiej, 2004. — C. 112.2008.11.16 | Pavlo
Це кодифікація словацьких руснаків, в Закарпатті так не говорять
2008.11.17 | harnack
Ото варварятко Маґочі - заслужив персона нонґрата в Україні (л)
http://www.pravda.com.ua/news_comments/2008/11/12/84349.htm2008.11.17 | Kulish
Re: Ото варварятко Маґочі - заслужив персона нонґрата в Україні (л)
Цікаво, що прізвище його дійсно з мадярським коренем.Взагалі, не маю нічого проти мадяр, тим більше закарпатських. Але подумав: чи не є все це провокацією подовженої дії. Хто знає Закарпаття - не дасть збрехати.
Мадяри - друга по-кількості народність Закарпаття і набагато більше "самоідентефікована" та організована (якщо можна так сказати), ніж ті ж русини. Сама ідея бути під владою русинів їм дуже не сподобається. А тут поряд - рідна країна. Яка до сих пір вела себе дуже коректно, але не стане терпіти будь-яку зміну статуту Закарпаття, особливо Береговського, Мукачівського, Виноградівського та Чопського районів.
І тоді проти України реально відкриється "другий фронт". Про "перший" ви знаєте...
2008.11.17 | Pavlo
До Вашого відома, більшість корінних закарпатців мають прізвища
Kulish пише:> Цікаво, що прізвище його дійсно з мадярським коренем.
До Вашого відома, більшість корінних закарпатців (і я теж) мають прізвища з мадярським коренем або записані через мадярську транскрипцію.
На -енко та на -чук виключно приїжджі, з Наддніпрянщини та Галичини відповідно. Воно інакше й не могло бути.
2008.11.17 | Shooter
Re: До Вашого відома, більшість корінних закарпатців мають прізв
Pavlo пише:> Kulish пише:
> > Цікаво, що прізвище його дійсно з мадярським коренем.
> До Вашого відома, більшість корінних закарпатців (і я теж) мають прізвища з мадярським коренем або записані через мадярську транскрипцію.
> На -енко та на -чук виключно приїжджі, з Наддніпрянщини та Галичини відповідно. Воно інакше й не могло бути.
а -шин?
2008.11.17 | Pavlo
Re: До Вашого відома, більшість корінних закарпатців мають прізв
Shooter пише:> > На -енко та на -чук виключно приїжджі, з Наддніпрянщини та Галичини відповідно. Воно інакше й не могло бути.
>
> а -шин?
2008.11.17 | Shooter
Re: До Вашого відома, більшість корінних закарпатців мають прізв
Pavlo пише:> Shooter пише:
> > > На -енко та на -чук виключно приїжджі, з Наддніпрянщини та Галичини відповідно. Воно інакше й не могло бути.
> >
> > а -шин?
>
>
Ше їм не був у Нотаря. Тре буде колись завітати - попробувати, чи добру горівку наливают в УжгорОді
2008.11.17 | Kulish
Re: До Вашого відома, більшість корінних закарпатців мають прізв
Повірте, я зовсім нічого не маю ні до мадярів, ні до мадярських прізвищ. Особисто я дуже полюбляю Закарпаття, в мене там багато друзів.Головна ж думка мого посту про те, щоби ця метушня не призвела до напруження відносин з мадярами, яких дуже багато живе в Закарпатті. І я підозрюю, що це й є головною метою усілякіх попів гапонів, вибачте, сидорів.
2008.11.17 | Микола Рудь
Перший та другий фронт? А гудрони - то не фронт?
Було б дуже цікаво мати від когось доладну розповідь про те яким чином на територію України з Угорщини були завезені радіоактивні гудрони у велетенській кількості та захоронені неналежним чином?Який стан речей нині - що з цього приводу думають українці, угорці та русини?
Чи не це Ви, шановний, мали на увазі, коли згадали про фронт?
Така дія проти України - то вже не якийсь міфічний фронт,
а масштабна ЕКОЛОГІЧНА КАТАСТРОФА.
Ну, то поговоримо про гудрони - що й хто знає з урахуванням сучасного стану?
І якою з того приводу є русинська мова?
Чи не сказав що з того приводу отець Сидір?
З повагою,