Деинтеллектуализация власти
11/18/2008 | bu
На примере Национального института стратегических исследований
Дмитрий ГАЛИНСКИЙ,
Бюро журналистских расследований
Нынешняя украинская власть с каким то мазохистским наслаждением целенаправленно подрывает свою интеллектуальную опору. Речь идет не только о том, что должности в правительстве и Секретариате Президента получают по вотчиному принципу, и их распределение давно напоминает своеобразный бизнес. При таком подходе работает классический подход: «хитрый и быстрый выйдешь в министры». При этом, как вы сами понимаете, интеллектуальные способности, научная степень в расчет не берутся. Но деинтеллектуализация это не линейный процесс. Она как ржавчина, разъедающая общество. Сначала убрать интеллектуалов из власти, а потом вообще ликвидировать науку как класс, тем более такую науку, которая призвана влиять на государственные решения.
Примером такого «харакири» может служить уже заслуживший всеобщее порицание Указ Президента Украины № 997/2008. Кроме пунктов ампутирующих на две трети штат государственных аналитических структур и ликвидации Национального института проблем международной безопасности при СНБОУ, есть в Указе пункт о сокращении на 100 человек президентского Национального института стратегических исследований (с 317 до 217 сотрудников). Под нож попадут неудобные кадры (в первую очередь остепененные ученые: доктора и кандидаты наук) и сотрудники региональных филиалов НИСИ.
Будь во главе НИСИ достойный человек, он бы отстаивал каждого сотрудника, боролся за сохранение целостности такой аналитической структуры как Институт. Но стратегам явно не повезло с руководством. По мнению директора НИСИ Ю. Рубана, «наибольшей угрозой национальной безопасности государства сейчас является дефицит государственного бюджета», и «при грамотном выполнении Указа Президента научный потенциал можно сохранить и развивать в дальнейшем». Вот так… У него ликвидируют почти все региональные филиалы и сокращают сотрудников, а он под козырек и «чего изволите». Отличный образчик истинного «солдата президента»… Любую глупость «рад стараться исполнить».
Вот в одном с г-ном Рубаном можно согласиться - «НИСИ конкурентоспособен». Просто конкурировать уже, не скем. После ликвидации НИПМБ, сокращений в Центре европейской и евроатлантической интеграции и др. конкуренции нет, как и самой науки о национальной безопасности. Теперь не нужно доказывать свою нужность Банковой, где какой то умник мог бы случайно сравнить «интеллектуальный продукт» рубановского НИСИ с документами «конкурентов»… Сравнение явно было бы не в пользу стратегов.
Но так было не всегда. Раньше НИСИ был ведущим аналитическим центром государства. В нем работали выдающиеся ученые, экономисты, культурологи, политологи, специалисты по военной безопасности и др. Среди наиболее известных имен: доктора наук Варналий, Розумный, Надтока, Крысаченко, Власюк и многие другие. Все они вынуждены были уйти из НИСИ из-за специфики администрирования г-на Рубана. В результате Институт лишился специализированного ученого совета для защиты диссертаций по целому ряду специальностей. У НИСИ просто не хватает для кворума нужного количества докторов наук.
Из института вынуждены были уволиться доктора и кандидаты наук. Деятельность НИСИ, начала сводиться к планам и отчетам, тогда как действительно фундаментальные исследования и концептуальная работа по созданию качественного аналитического продукта было отведено второстепенное значение.
В НИСИ и сейчас ощущается колоссальный дефицит научных кадров. Ведь восполнить потерю докторов в Институте так и не удалось. Исходя из статуса и роли НИСИ - это очень опасная тенденция, ведь люди которые способны давать рекомендации для Президента Украины не могут быть студентами, или пусть даже аспирантами. Искусственно созданный «кадровый голод» нельзя восполнить «варягами» или неопытными сотрудниками, пусть даже очень умными молодыми специалистами. Тут нужна школа профессионального анализа политики. А НИСИ ее уже безвозвратно потерял.
Если проанализировать Послание Президента, начиная с момента прихода Рубана в НИСИ, то их качество неуклонно падало. Можно сказать, что Послания с фундаментального и экспертно выверенного документа превратился в «набор эклектики» и перестали играть роль стратегически выверенного документа – ориентира для Украины.
Как отметил один из бывших советников Президента (уволенный по статье «умник»), «в материалах НИСИ пропала прогностичность, глубоко продуманные системные предложения и рекомендации и стратегическое видение развития государства на перспективу». В связи с этим, благодаря деятельности Рубана «НИСИ, фактически, перестал играть роль научно – экспертного консультационного органа». Мы намеренно не называем имени этого политика, хотя он, наверное, и не отказался бы от своих слов… просто не хотим вводить дополнительной интриги в данный материал.
Господин Ю.Рубан, будучи кандидатом технических наук, имея отдаленное отношение к научно-аналитической среде (заместитель и 1-й заместитель Министра Министерства охраны окружающей среды Украины (1992 –1995 г.), 1-й заместитель начальника Государственного комитета Украины по стандартизации, метрологии и сертификации. (1996 по 2000 г.), 1-й заместитель Министра Министерства экологии и природных ресурсов Украины (2000 – 2001 г.), развернул с 2005 г. почти «подрывную деятельность» в Институте стратегов. Вместо того, чтобы собрать интеллектуальную элиту под государственной «крышей», г-н Рубан занялся противоположной деятельностью – выживанием всех, кто мало-мальски мог быть его конкурентом. При этом, подтягивая в Институт таких же «византийцев» как он сам (чего стоит такой «стратег» как его первый зам – Грицак и т.п. «шариковых»).
Некоторые бывшие стратеги сравнивают ситуацию в своем бывшем институте как «атмосферу репрессий 1937-38 гг.». Нельзя сказать, что научный состав НИСИ не сопротивляется. Например, под письмом к Президенту в защиту НИПМБ, несмотря на строжайший запрет директора стратегов, оказались подписи почти всех руководителей региональных филиалов НИСИ. Но это сопротивление пассивно и, боюсь, что скоро уже и некому это будет делать.
В условиях системного кризиса власти, усиления внутренних и внешних вызовов, власть, Президент, вместо того, чтобы обратиться за помощью к ученым мужам делает совершенно не логичное действие – уничтожает научную поддержку выработки и принятия государственных решений. Может вся проблема в «горе от ума»? Если убрать объективность и фундаментальную науку, а оставить «глянцевую аналитику» «говорящих голов» и одобрямс «люмпенов от науки», может власти станет комфортней. Именно в таком формате и преподносят действительность Виктору Ющенко рубановские стратеги из НИСИ. Остается только высказать надежду, что деинтеллектуализация окажется не стратегическим курсом государства и ситуация поправима…
Дмитрий ГАЛИНСКИЙ,
Бюро журналистских расследований
Нынешняя украинская власть с каким то мазохистским наслаждением целенаправленно подрывает свою интеллектуальную опору. Речь идет не только о том, что должности в правительстве и Секретариате Президента получают по вотчиному принципу, и их распределение давно напоминает своеобразный бизнес. При таком подходе работает классический подход: «хитрый и быстрый выйдешь в министры». При этом, как вы сами понимаете, интеллектуальные способности, научная степень в расчет не берутся. Но деинтеллектуализация это не линейный процесс. Она как ржавчина, разъедающая общество. Сначала убрать интеллектуалов из власти, а потом вообще ликвидировать науку как класс, тем более такую науку, которая призвана влиять на государственные решения.
Примером такого «харакири» может служить уже заслуживший всеобщее порицание Указ Президента Украины № 997/2008. Кроме пунктов ампутирующих на две трети штат государственных аналитических структур и ликвидации Национального института проблем международной безопасности при СНБОУ, есть в Указе пункт о сокращении на 100 человек президентского Национального института стратегических исследований (с 317 до 217 сотрудников). Под нож попадут неудобные кадры (в первую очередь остепененные ученые: доктора и кандидаты наук) и сотрудники региональных филиалов НИСИ.
Будь во главе НИСИ достойный человек, он бы отстаивал каждого сотрудника, боролся за сохранение целостности такой аналитической структуры как Институт. Но стратегам явно не повезло с руководством. По мнению директора НИСИ Ю. Рубана, «наибольшей угрозой национальной безопасности государства сейчас является дефицит государственного бюджета», и «при грамотном выполнении Указа Президента научный потенциал можно сохранить и развивать в дальнейшем». Вот так… У него ликвидируют почти все региональные филиалы и сокращают сотрудников, а он под козырек и «чего изволите». Отличный образчик истинного «солдата президента»… Любую глупость «рад стараться исполнить».
Вот в одном с г-ном Рубаном можно согласиться - «НИСИ конкурентоспособен». Просто конкурировать уже, не скем. После ликвидации НИПМБ, сокращений в Центре европейской и евроатлантической интеграции и др. конкуренции нет, как и самой науки о национальной безопасности. Теперь не нужно доказывать свою нужность Банковой, где какой то умник мог бы случайно сравнить «интеллектуальный продукт» рубановского НИСИ с документами «конкурентов»… Сравнение явно было бы не в пользу стратегов.
Но так было не всегда. Раньше НИСИ был ведущим аналитическим центром государства. В нем работали выдающиеся ученые, экономисты, культурологи, политологи, специалисты по военной безопасности и др. Среди наиболее известных имен: доктора наук Варналий, Розумный, Надтока, Крысаченко, Власюк и многие другие. Все они вынуждены были уйти из НИСИ из-за специфики администрирования г-на Рубана. В результате Институт лишился специализированного ученого совета для защиты диссертаций по целому ряду специальностей. У НИСИ просто не хватает для кворума нужного количества докторов наук.
Из института вынуждены были уволиться доктора и кандидаты наук. Деятельность НИСИ, начала сводиться к планам и отчетам, тогда как действительно фундаментальные исследования и концептуальная работа по созданию качественного аналитического продукта было отведено второстепенное значение.
В НИСИ и сейчас ощущается колоссальный дефицит научных кадров. Ведь восполнить потерю докторов в Институте так и не удалось. Исходя из статуса и роли НИСИ - это очень опасная тенденция, ведь люди которые способны давать рекомендации для Президента Украины не могут быть студентами, или пусть даже аспирантами. Искусственно созданный «кадровый голод» нельзя восполнить «варягами» или неопытными сотрудниками, пусть даже очень умными молодыми специалистами. Тут нужна школа профессионального анализа политики. А НИСИ ее уже безвозвратно потерял.
Если проанализировать Послание Президента, начиная с момента прихода Рубана в НИСИ, то их качество неуклонно падало. Можно сказать, что Послания с фундаментального и экспертно выверенного документа превратился в «набор эклектики» и перестали играть роль стратегически выверенного документа – ориентира для Украины.
Как отметил один из бывших советников Президента (уволенный по статье «умник»), «в материалах НИСИ пропала прогностичность, глубоко продуманные системные предложения и рекомендации и стратегическое видение развития государства на перспективу». В связи с этим, благодаря деятельности Рубана «НИСИ, фактически, перестал играть роль научно – экспертного консультационного органа». Мы намеренно не называем имени этого политика, хотя он, наверное, и не отказался бы от своих слов… просто не хотим вводить дополнительной интриги в данный материал.
Господин Ю.Рубан, будучи кандидатом технических наук, имея отдаленное отношение к научно-аналитической среде (заместитель и 1-й заместитель Министра Министерства охраны окружающей среды Украины (1992 –1995 г.), 1-й заместитель начальника Государственного комитета Украины по стандартизации, метрологии и сертификации. (1996 по 2000 г.), 1-й заместитель Министра Министерства экологии и природных ресурсов Украины (2000 – 2001 г.), развернул с 2005 г. почти «подрывную деятельность» в Институте стратегов. Вместо того, чтобы собрать интеллектуальную элиту под государственной «крышей», г-н Рубан занялся противоположной деятельностью – выживанием всех, кто мало-мальски мог быть его конкурентом. При этом, подтягивая в Институт таких же «византийцев» как он сам (чего стоит такой «стратег» как его первый зам – Грицак и т.п. «шариковых»).
Некоторые бывшие стратеги сравнивают ситуацию в своем бывшем институте как «атмосферу репрессий 1937-38 гг.». Нельзя сказать, что научный состав НИСИ не сопротивляется. Например, под письмом к Президенту в защиту НИПМБ, несмотря на строжайший запрет директора стратегов, оказались подписи почти всех руководителей региональных филиалов НИСИ. Но это сопротивление пассивно и, боюсь, что скоро уже и некому это будет делать.
В условиях системного кризиса власти, усиления внутренних и внешних вызовов, власть, Президент, вместо того, чтобы обратиться за помощью к ученым мужам делает совершенно не логичное действие – уничтожает научную поддержку выработки и принятия государственных решений. Может вся проблема в «горе от ума»? Если убрать объективность и фундаментальную науку, а оставить «глянцевую аналитику» «говорящих голов» и одобрямс «люмпенов от науки», может власти станет комфортней. Именно в таком формате и преподносят действительность Виктору Ющенко рубановские стратеги из НИСИ. Остается только высказать надежду, что деинтеллектуализация окажется не стратегическим курсом государства и ситуация поправима…
Відповіді
2008.11.18 | 123
Не розумію-чому за наявності цих видатних вчених, стратегів тощо
які інтелектуально наповняли українську владу до жовтня 2008 р. (чи коли їх вирішили скорочувати), нічого стратегічного чи видатного українська влада за весь час свого існування не створила?2008.11.18 | bu
тому що! :))))
Томущо такі стратегі, виродилися. а тепер і їх прикривають, владі не потрібна наука. А 123 - раджу тут тролінг не розводити, вже не раз тебе мокали в некомпетентність2008.11.18 | 123
А коли були "ті" стратеги? В якому році стратегічні досягнення
були в української влади?bu пише:
> Томущо такі стратегі, виродилися. а тепер і їх прикривають, владі не потрібна наука.
Сабж.
> А 123 - раджу тут тролінг не розводити, вже не раз тебе мокали в некомпетентність
По-перше, може Ви забули - це вільний форум, на ньому дозволено все, що не заборонено Правилами.
По-друге, був би вдячний, якби Ви мені не тикали.
По-третє, просив би мою скромну особу не обговорювати - бо це заборонено Правилами. Я не видатний вчоний, не стратег, отже до тему обговорення (як і до тематики форуму взагалі) стосунку не маю
2008.11.18 | bu
ню-ню
з вами, нешановний не цікаво дискутувати, рівень компетентності за низький:)))2008.11.18 | OlalaZhm
Згодна з 123. І не ню-ню!!!
наших стратегів в першу чергу треба гнати - може, хоч якийсь свіжий голос десь стане чути.2008.11.18 | bu
2 аспекта
в форматі рубановщини, так треба розганяти, тут з Вами погоджуюсь, НІСД себе повністю дискредитував, в 2007 р Послання Президента навіть не змогли нормально підготувати.але в цілому проблеми це не вирішить. Владі не потрібна аналітика, їй треба одобрямс та "шарікови".
2008.11.18 | OlalaZhm
І... згодна. А їх і нема. ТО хоч народні гроші хай не розтриньку
2008.11.18 | bu
про триньки та гроші
Аналітика, яка супроводжує прийняття державні рішення має враховувати різні сценарії і не бути кон"юктурною, це має бути об"єктивний аналіз та прпопозиції варіантів рішень тих чи інших питань. Раніше подібний продукт давав НІПМБ при РНБОУ. Не вина експертів, що після 2004 року влада з кожним роком все менше до них прислухалася. А тепер НІПМБ вже не існує. НІСД звів свою роботу до кон"юктурного обслуговування Ющенка та його оточення, про об"єктивність забули. Ось Рубан і влаштовує чистки в Інституті.ПС. Наголошую, що я не є автором статті, вона мені прийшла по розсилці. Але я трохи знаю ситуацію в НІСД і цілком автора підтримую.
2008.11.18 | BIO
ТО хоч народні гроші хай не розтринькуя(л)
Або рецепт порятунку країни з вічних кіл «реформ» і «криз».1. Політичні сили, представлені у Верховній Раді України VI скликання, отже, наділені реальною владою в країні, не можуть, не мають права приймати участь у виборах; Члени парламентських партій і блоків не мають права приймати участь у процесі державного управління, займати будь-які державні посади і балотуватися на будь-яких виборах до будь-яких органів влади. Заборона довічна.
2. Посадові особи, які відповідали за функціонування і розвиток державних інститутів, галузей народного господарства, культурний та суспільний розвиток у період 1991-2008 років (Президенти України, прем’єр-міністри України, міністри профільних міністерств, голови відповідних державних комітетів, комісій і фондів, директори державних підприємств та інші представники державної влади) повинні відшкодувати шкоду Українській державі, а, отже, громадянам України. Розмір шкоди визначається у грошовому виразі, як різниця між показником ВВП Польщі та України за 2008 рік. Польща, як еталонна країна для порівняння з Україною, обрана з огляду на чисельність її населення (38,5 млн. чол.), географічного розташування та схожих вихідних умов для відродження, становлення та розвитку сучасної держави. Питання «еталонної» країни є відкритим і може бути змінено у зв’язку з підбором більш схожої до України держави з подібними вихідними умовами для побудови держави.
3. Розмір відшкодування заподіяної шкоди конкретним чиновником визначається як % від встановленої її суми (див п.2), пропорційно до питомої ваги конкретного чиновника у системі державного управління. Пропонується до відшкодування: 30% - президенти України; 30% - прем’єр-міністри України, міністри та керівники Державних комісій та комітетів ; 30% - депутати Верховної Ради України VI скликання та депутати, які були обрані в Раду більше 1-го разу. 10% - сума розділена порівну між головами місцевих адміністрацій та Рад.
4. У випадку не сплати відшкодування у розмірі встановленому у попередніх пунктах, вищеперелічені особи підлягають суду за статтями Кримінального кодексу України:
Стаття 192 ч.2 – «Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою вчинені за попередньою змовою групою осіб, або такі, що заподіяли майнову шкоду у великих розмірах»,
П р и м і т к а. Матеріальна шкода, яка заподіяна фізичним особам, вважається великою, якщо вона у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а матеріальна шкода, яка заподіяна державі або юридичним особам, вважається великою, якщо вона у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Стаття 209. ч2. «Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом».
Стаття 210. ч2. «Порушення законодавства про бюджетну систему України»,
Стаття 211. «Видання нормативно-правових або розпорядчих актів, які змінюють доходи і видатки бюджету всупереч встановленому законом порядку;
Стаття 219. «Доведення до банкрутства»;
Стаття 220. «Приховування стійкої фінансової неспроможності»;
Стаття 228. «Примушування до антиконкурентних узгоджених дій»;
Стаття 364. Зловживання владою або службовим становищем;
Стаття 367. Службова недбалість
5. У випадку, якщо сума сплаченого відшкодування перевищує суму, вказану у податкових деклараціях чиновників за період 1991 – 2008 роки, таким чиновникам інкримінується Стаття 368.ч3. «Одержання хабара в особливо великому розмірі або службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище».
http://durdom.in.ua/site/bulletin/id/453.phtml
2008.11.18 | GreyWraith
Не здивуюся, якщо це питання нарешті задають...
123 пише:>які інтелектуально наповняли українську владу до жовтня 2008 р. (чи >коли їх вирішили скорочувати), нічого стратегічного чи видатного >українська влада за весь час свого існування не створила?
Не переживайте за них - для себе вони вже явно понастворювали ого-го!
2008.11.18 | Олена Весел
Питання яке вже задавали в іншій гілці
гідє та ситна годівниця, яку перестали заповнювати? Ви серйозно вважаєте, що працювати за 500 баксів на місяць, означає висмоктувати останні соки з держави? ну дісітєльно ненажери!2008.11.19 | GreyWraith
Начальство тієї контори явно більше $500 в місяць мало
Та й питання пана 123 про реальний вплив цієї організації на органи державного управління теж нікуди не ділося.Чиновники не дослухалися? Чому ж не заявили, що оскільки їхніх порад не слухають, то нехай шукають собі інших радників?
2008.11.19 | 123
Відповідь від опонентів на моє питання я отримав
GreyWraith пише:> Та й питання пана 123 про реальний вплив цієї організації на органи державного управління теж нікуди не ділося.
Якщо відкинути особисті наїзди на мене та образи, то ця відповідь - "не знаю". Але нашим близьким до науки дописувачам таке вимовити чомусь неиожливо, тому вони формулюють це у вітієватиє фрази про нікчемність моєї персони
> Чиновники не дослухалися? Чому ж не заявили, що оскільки їхніх порад не слухають, то нехай шукають собі інших радників?
2008.11.18 | Iryna_
на форумі Освіта давно пишемо
що в нормальній країні функції науки (крім нового знання) - 1) навчання нових кадрів 2) підтримання та систематизация наявного знання 3) єкспертні функціїв нашій країні функції науки: 1) ступені чиновникам та діточкам; 2) підтримання ілюзії для зовнішнього світу "і у нас є"; 3) псевдоекспертна легітимізація бажань влади
так що все в порядку
2008.11.18 | 123
Забули ще 4ту функцію "вчоних" - "надування щок"
2008.11.18 | bu
про щоки
що тут скажеш... 123 - інакше не визначиш:)))) "імя нарицательное"2008.11.18 | 123
Ще раз прошу не порушувати Правил
2008.11.18 | Адвокат ...
"Ти, Зін`,-- на ґрубость нариваєшся..."
Себто, наперід кажу, що "карантину" Вам менш, ніж 7-м діб не буде.2008.11.18 | bat
Re: про щоки
Цю субстанцію вже питали, чи вона не робот... Судячи з усього таким і є, ще й завислим по повній програмі. Оскільки всі спроби пере інсталювати шляхом вказування на джерела, де можна ознайомитись з реальними напрацьовками того ж НІПМБ, завершувались вимогами роз’яснити тут і тепер користь від них (це про інститут з 10-літньою історією). Проте навіть спроби окремих ентузіастів зробити це зустрічали відповідь: “Моя твоя не понімай”.2008.11.18 | 123
Просто заради цікавості, якщо не секрет
Ви особисто - вчений? Маєте науковий ступінь, працюєте "за фахом"?Якщо не хочете казати - не проблема, звісно
2008.11.18 | bat
Re: Просто заради цікавості, якщо не секрет
кандидат філософських наукзараз не працюю, а сиджу на форумі
2008.11.18 | 123
Дякую
2008.11.19 | bat
Re: Дякую
Просто дякую?..Дайте у відповідь хоча б аналогічну інформаціію про себе.
2008.11.19 | 123
Re: Дякую
bat пише:> Просто дякую?..
> Дайте у відповідь хоча б аналогічну інформаціію про себе.
Не маю вчених ступенів.
2008.11.18 | bu
пропоную ігнор
не треба розкидати бісер самі знаєте перед ким:)))) просто в ігнор його!2008.11.18 | Олена Весел
Хтось мені нагадував, що обговорювати особистість
дописувачів некоректно і є порушенням правил, тому звертаю увагу панів модераторів у гілці на порушення правил щодо Ірини_2008.11.18 | Сергій Кабуд
Олено зацініть це
http://www.financialsense.com/stormwatch/geo/pastanalysis/2008/1114.htmlи перший подкаст тут
http://jrnyquist.com/
Jan Lamprecht Interview 1
by Greg Nyquist
Thu, 13 November 2008 15:00:00 GMT
Jeff Nyquist talks to Jan Lamprecht about recent developments in South African politics. Please press the triangular play button to hear the interview:
---------------------
Лампрехт росказує як ХИТРО доводиться вести політику в за-МАРКС-ованій Південні Африці
Багато спільного з Україною, лише все ефективніше в африканців
----------------------------------------------
текст статті наведеної першою на всяк випадок
Russia's Response to the Economic Crisis
by J. R. Nyquist
Weekly Column Published: 11.14.2008
Print
The United States of America is headed for a “crisis of its existence.” These were the words of a Soviet diplomat, speaking anonymously to Pravda in late July. A few days prior to this statement, at a meeting of Russian ambassadors convened by President Dmitry Medvedev, Moscow launched a new diplomatic offensive to push the United States out of Europe. A war between Russia and Georgia would provide the catalyst. Europe’s attention would be galvanized. Special negotiations between Moscow and Berlin, Moscow and Paris, Moscow and Rome, could move forward, and new security arrangements announced for the whole of Europe. The United States would be depicted as an irritant in otherwise good relations between Russia and Berlin. In the process, Washington would be gradually isolated.
In his November 5 address to the Federal Assembly, President Medvedev spoke of “long-term economic” plans, including the modernization of Russia’s armed forces. “Events of great significance for each one of us in this country, I am sure, have taken place,” he underscored, “events that have also been a serious test for all of Russia.” He was referring to Russia’s military incursion into Georgia, prepared over a period of many months. Russia’s disinformation campaign has now succeeded in obscuring the fact that Russia planned to invade Georgia for many months. Russian agents in South Ossetia goaded a Georgian over-reaction that would justify a Russian “counter-reaction.”
The purpose of the Russian incursion, in grand strategic terms, was not to overrun Georgia. The purpose was to shake loose the rotten European timbers. The fighting in Georgia would form the backdrop to a new chapter in Russian diplomacy as well as naval deployments to the Mediterranean and Caribbean. The Russian strategy seeks to justify a return to Cold War military moves. Aggressive maneuvers must be portrayed as defensive reactions. Consider the words of the Russian president: “The conflict in the Caucasus was used as a pretext for NATO vessels to enter the Black Sea and then to speed up the imposition of an American missile defense system in Europe,” He said. “This situation forces Russia to take measures in response (which I will talk about today). Tbilisi’s adventure in its own backyard has had repercussions that go far beyond the region, have increased tension across Europe and throughout the whole world, cast doubts on the effectiveness of the international security institutions and destabilized the foundations of the world order.”
This last sentence is the key phrase in Medvedev’s Address to the Russian Federal Assembly. The destabilization of the foundations of the world order is Moscow’s objective. It is not the result of the war in Georgia, but the reason for initiating it. Since the Kremlin planned the war months in advance, since it was not a spontaneous reaction to Tbilisi’s “aggression,” since the South Ossetians were the ones who provoked the Georgians into action for the sake of justifying a Russian “reaction,” the destabilization of the world order was in view from the outset. Such is the Russian strategic plan. Destabilization opens a pathway to a Russian-dominated world, where American power is neutralized once and for all. Listen carefully to the words of the Russian president: “The global financial crisis also began as a ‘local crisis’ on the U.S. domestic market. As the biggest developed economy, tightly linked to the markets in all the developed countries, when the U.S. economy began to slide it pulled financial markets all around the globe with it in its fall. This crisis has now become global in scale.”
The crisis of capitalism brings about a global revolution. In this revolution America will fall and Russia will rise. According to the Russian president, “we need to put in place mechanisms that can block the mistaken, selfish and at times simply dangerous decisions made by some members of the international community [i.e., the U.S.]. It makes no sense to hide the fact that the tragedy of Tskhinvali [South Ossetia] was made possible in part by the conceit of an America administration that closed it ears to criticism and preferred the road of unilateral decisions.” President Medvedev does not describe the Russian invasion of Georgia as a “unilateral decision,” but blames the Americans. Medvedev also says that U.S. domestic policies were “unilateral.” American domestic policy, he alleges, should be decided in consultation with Moscow and other U.S. “partners.”
How could the domestic policy of a democratic country, where a system of checks and balances prevents the president from having a final decision, accommodate the policy preferences of foreign governments? President Medvedev would have us believe that such a mitigation of U.S. sovereignty is perfectly reasonable. In fact, U.S. sovereignty is what he laments. The Americans have the largest economy in the world. When America sneezes, the world catches cold. This situation is intolerable and must be changed. Fortuitously, the destabilization of the foundations of global order makes change possible. Hinting at this, Medvedev noted that “every cloud has a silver lining. The mistakes and crises of 2008 are a lesson to all responsible nations that it is time for action. We need to radically reform the political and economic systems. Russia, at any event, will insist on this.”
The most intriguing element in Medvedev’s speech was his elaboration of unique Russian “values,” which supposedly include “honest courts” and regard for “freedom.” Seeming to criticize the secret police dictatorship fronted by Vladimir Putin, President Medvedev advocates liberty and justice as the keys to national success. An open return to Marxism-Leninism isn’t going work in Russia, Medvedev is saying. The bureaucracy created in Soviet times was stultifying. The country’s long-term prospects were damaged, and people became too passive. But how does Mevedev hope to revitalize a sick nation after decades of socialism? Surely, he cannot stand up to Putin. Or does he have powerful backing from the General Staff?
Note Medvedev’s words: “The bureaucracy from time to time casts fear over the business world, pressuring it to keep in line and not take what they consider wrong action, [it] takes control of this or that media outlet, trying to stop it from saying what they consider the wrong thing, meddles in the electoral process, preventing the election of what they consider the wrong person, and puts pressure on the courts, stopping them from handing down what they consider the wrong verdict.” The significance of this statement should not be misunderstood. Criticism of the previous ruler has long been normalized in Russian politics. One must remember that Khrushchev criticized Stalin, Brezhnev criticized Khrushchev, and Gorbachev outdid them all. But Vladimir Putin is not dead. He is prime minister and is supposedly more powerful than his president. What are we to make of this?
In Russia, national strategy trumps everything. Even Stalin was compelled to reverse himself at times. There is every reason to believe that the Kremlin, ambitious to fulfill its declared international mission, recognizes its own mistakes, and seeks to improve the efficiency of the country. “The result [of our policy],” admitted Medvedev, “is that the state bureaucracy is the biggest employer, the most active publisher, best producer, and is its own court, own political party, and ultimately its own people. This is a completely ineffective system and leads only to corruption. It gives rise to legal nihilism on a mass scale, goes counter to the Constitution, and hinders the development of innovative economic and democratic institutions.”
These are true words, and a breath of fresh air. But we cannot take them at face value. The analyst must look back to Khrushchev’s denunciation of Stalin. What do such denunciations signify in the end? They give the Kremlin a breathing space. They give a deceptive government a lease on credibility. The exorcism pronounced against Stalinism or against Soviet style bureaucracy is more style than substance. Medvedev’s words are meant to draw Western Europe into closer collaboration with Moscow. Perhaps he would make an honest attempt at reform, though it makes no difference. The system follows its own logic, and no man can change what has long been established. The Russian president is groping toward two objectives. A new partnership with Europe calls for another round of reforms inside Russia. The Europeans will never join with Russia while corruption and non-transparency remains an affliction so pronounced, and Russia will never become a great power if it fails to liberate the energies of the Russian people. This can be done, for a short while, with the semblance of reform – if it is announced with apparent conviction by the Russian president. Russia must take another stab at “democratization.” It is one more Potemkin village among many, to be sure, but Medvedev is obligated to say the right words. He must try something, however contradictory it appears, for the sake of Russia’s relationship with Germany, for the sake of the Russian voter, for the sake of Russia’s economy, and for the sake of military renewal.
We have seen all this before, with Boris Yeltsin. And Boris Yeltsin proved faithful to the KGB in the end. The Yeltsin years were deceptive, and Yeltsin himself was deceptive. The Russian politician who talks of democracy and liberty gains tremendous advantages at home and abroad. But what is the outcome, ever and always? The “state within the state,” the KGB and its secret structures, always remain on top. And so, inevitably, Medvedev’s Address to the Federal Assembly reverts to international strategic objectives: “In practice,” he explained, “a qualitatively new geopolitical situation has been created. The August crisis simply forced a so-called moment of truth upon us.”
And what is that truth? According to Medvedev, “Our Armed Forces have been restored to combat potential to a considerable degree.” Furthermore, Russia faces “the construction of a global missile defense system, the installation of military bases around Russia, the unbridled expansion of NATO and other similar ‘presents’ for Russia….” The strength of Russia, he explained, is being tested. Therefore, Russia must take specific measures in response: Three Russians missile regiments will not be disbanded, as previously decided; the Iskander missile system will be deployed to Kaliningrad in order to “neutralize” NATO’s ABM deployment in Poland; electronic jamming of the ABM bases will be undertaken. In explaining these moves the Russian president said: “I would stress that we have no issue with the American people, we do not have inherent anti-Americanism. And we hope that our partners, the new administration of the United States of America, will make a choice in favor of full-fledged relations with Russia.”
What the Kremlin wants is a “new global security regime.” What does this mean, in essence? It means that America will be detached from Europe, and Russia will supply America’s place – as Europe’s protector and dedicated energy supplier. According to Medvedev, “the creation of a polycentric international system is more relevant than ever.” American global leadership is over. The economic crisis and the Russian incursion into Georgia suggest nothing less. The foundations of the global order have been called into question, and the questioning has only just begun. “The world cannot be run from one capital,” says Medvedev. “Those who refuse to understand this will only create new problems for themselves and others.” The Russian policy is, first and last, to isolate the United States and weaken its position as the defender of Europe. In addition, Medvedev wants “a new economic architecture” for the world.
The Russian strategists are feeling their way. They are groping toward their objectives, inch by inch. On Saturday, Nov. 15, we will hear more about Medvedev’s new “architecture” as the G-20 summit unfolds. Stay tuned.
2008.11.18 | 123
Дотепно
Олена Весел пише:> дописувачів некоректно і є порушенням правил, тому звертаю увагу панів модераторів у гілці на порушення правил щодо Ірини_
А згадування такої функції наших вчоних як присвоювання наукових ступенів своїм діточкам - це не порушення правил щодо Ірини_?
2008.11.19 | Олена Весел
Ага... Чи у нас правила для пана поміняли?
2008.11.19 | 123
Ага - тобто пані Ірина порушила правила сама проти себе?
2008.11.19 | Олена Весел
Ні, пані Ірина переповідала те, що написано на форумі
Це не є її власна думка. А шановний пан 123 сформулював свою думку так, що вона порушила правила стосовно пані Ірини. ну і крім всього іншого вона послалась на форум, а пан 123 ні.2008.11.19 | 123
І що це змінює?
Олена Весел пише:> Це не є її власна думка. А шановний пан 123 сформулював свою думку так, що вона порушила правила стосовно пані Ірини. ну і крім всього іншого вона послалась на форум, а пан 123 ні.
Напишіть на пана 123 скаргу до адміністрації - від імені пані Ірини, як це у пані Олена Весел добре виходить.
На цьому пропоную завершити офтопити і подальше обговорення вести на БП. Заздалегідь дякую.
2008.11.19 | Олена Весел
змінює
пан 123 на джерело мудрості не послався і порушив правила. я вважаю що на цьому місці має бути увмод. пан 123 вважає, що це офтоп і тема має бути знесена на БП? його право - переносьте, я не проти. щоправда, я б його перенесла по пункту обговорення дій модераторів, які справді мають здійснюватись на БП - але це справа технічна.2008.11.19 | 123
Ця гілка дуже ілюстративна
Тож вона висітиме тут - може ще не всі побачили. Вибачайте вже.Олена Весел пише:
> пан 123 на джерело мудрості не послався і порушив правила.
пан 123 не читає форум, який Ви називаєте джерелом. Якщо там вже писали про вчоних-щокодувів, то це не дивно - бо ж очевидно.
> я вважаю що на цьому місці має бути увмод.
То поставили б.
> пан 123 вважає, що це офтоп і тема має бути знесена на БП? його право - переносьте, я не проти. щоправда, я б його перенесла по пункту обговорення дій модераторів, які справді мають здійснюватись на БП - але це справа технічна.
То припиніть офтопити
2008.11.19 | Олена Весел
Re: Ця гілка дуже ілюстративна
123 пише:> Тож вона висітиме тут - може ще не всі побачили. Вибачайте вже.
Саме так - після останньої дискусії з паном 123 на форумі, який він не читає у мене ще тиждень у науковому плані "крокоділ не ловілся і не рос кокос", тому я вчора і порадила учоним в особистому спілкуванні менше звертати увагу на прохання пана 123 поговорити про себе, ну хоча б тому, що вони новенькі і не знають, що це є порушенням правил.
А що на БП страшно, да?
>
> Олена Весел пише:
> > пан 123 на джерело мудрості не послався і порушив правила.
>
> пан 123 не читає форум, який Ви називаєте джерелом. Якщо там вже писали про вчоних-щокодувів, то це не дивно - бо ж очевидно.
Назвіть будь-ласка імена, прізвища вчених і час коли Ви бачили, як вчені при Вас надували щоки. Сподіваюсь це конкретне питання, яке стосується піднятої Вами теми, Ви офтопом вважати не будете?
>
> > я вважаю що на цьому місці має бути увмод.
>
> То поставили б.
тож поставила.
>
> > пан 123 вважає, що це офтоп і тема має бути знесена на БП? його право - переносьте, я не проти. щоправда, я б його перенесла по пункту обговорення дій модераторів, які справді мають здійснюватись на БП - але це справа технічна.
>
> То припиніть офтопити
Я не офтоплю, я звернула увагу модераторів на порушення правил. Крім того, тут ще одне порушення - обговорення дій модераторів. Гілка згідно з правилами має бути знесена на БП, чи правила у нас не для всіх?
2008.11.19 | Iryna_
це моя власна думка, висловлена н разів на форумі Освіта
2008.11.19 | Олена Весел
угу, ну в такому випадку пан 123 не вказав джерело
цієї думки і так сказать її сплагіатив... нікарашо з його боку...2008.11.19 | Iryna_
Re: Дотепно
123 пише: > Олена Весел пише: > > дописувачів некоректно і є порушенням правил, тому звертаю увагу панів модераторів у гілці на порушення правил щодо Ірини_ > > А згадування такої функції наших вчоних як присвоювання наукових ступенів своїм діточкам - це не порушення правил щодо Ірини_?своїм, це додатковий продукт
функція - це присвоювання ступенів можновладцям і їхнім діточкам
типу орден святого станіслава
2008.11.19 | Iryna_
"надування щок" входить в комплект функції 2
2008.11.19 | 123
Звісно, це я і мав на увазі. Але ж
Олена все одно робитиме вигляд, що в цій гілці правила порушую я (щодо Вас - разом з Вами, гиги), а не дехто інший2008.11.20 | Олена Весел
Пан хоче поговорити особисто про себе?
Чи особисто про мене? Якщо про мене - то це порушення правил, якщо про себе, то теж не вийде, бо я думаю вже всі зрозуміли, що буває після того, як поведешься на подібний допис. Не вийде. Ще раз прочитайте будь-ласка свій допис. І мої дописи. Я десь звинувачую пані Ірину_ у тому що вона порушує правила? Пані Ірина_ може говорити, що хоче в даному випадку тому що вона судить зі своєї наукової дзвінниці. Оскільки пан 123 не вказав, що цитує пані Ірину_ у тому дописі, то виходить, що він розказав про те, що пані Ірина_ надуває щоки. Чи може пан 123 чимось підтвердити факт надування щок пані Іриною_ ? Сумніваюсь. Тоді чому пан 123 дозволяє собі говорити про пані Ірину_ те, чого він підтвердити не може? Я вже не кажу про те, що пан 123 тут каже, що мав на увазі саме те, що висловлювала пані Ірина_ у своїх дописах на форумі Освіта, а в іншому місці стверджує, що він дописи на форумі Освіта не читає. Більше того, пані Ірина_ теж стверджує, що говорила вона це саме на форумі Освіта, щоправда вона не стверджує, що саме там пан 123 почерпнув свої знання по щоконадувательству вчоних, однак вона стовбить авторське право на думку за собою. Більше того, особисто я там свого часу дискутувала з паном 123 і як не дивно якраз про науковців, якщо пан забув, то це була його геніальна ідея пропустити всіх власників наукових ступенів через тест на АйКью, щоправда пан одразу рєтіровався коли йому запропонували оплатити це його задоволення. То де все таки істина? Ай ем вері соррі, все-таки читає чи не читає? Якщо питання надування щок не є офтопіком, то чому на нього досі немає відповіді і зрештою скільки порушень правил може собі дозволити по відношенню до новеньких старенький дописувач форуму, чудово знаючи, що вони ще не досить добре орієнтуючись у правилах таки поведуться на його провокації і він може таким чином спричинити бан новенького дописувача. Вам не здається, що це як мінімум несправедливо?P.S. Я не маю на увазі Ірину_ як новенького дописувача - пані Ірина_ правила знає. Я про інших.
P.P.S. Я теж вмію читати, в тому числі правила, і теж вмію їх трактувати. І більше того якщо пан спробує сказати, що мав на увазі абстрактних вчених одразу попереджаю про те, що у Майдана у принципах є пункт про толерантність і заборону будь-яких видів дискримінації (тобто в тому числі за наявністю (чи відсутністю) вченого ступеня та за професією, видом діяльності тощо).
P.P.P.S. Сподіваюсь я була не дуже агресивною? Достатньо лагідно? Достатньо показово? Достатньо доказово? Готова продовжувати з паном дискусію, де б не був цей допис - хоч на ВФ, хоч на БП, щоправда виключно в рамках правил. Якщо пан вважає, що основною темою цього матеріалу є щоки вчених то так і буде, будем говорити про щоки. Щоправда я одразу попереджаю пана, що про його щоки я говорити категорично відмовляюсь, оскільки це буде порушенням правил і більше того - таки справжнім офтопіком. Якщо адміни вирішать мене забанити - теж сперечатись теж не буду. Власне і можливості такої у мене теж не буде
2008.11.18 | Torr
"Деинтеллектуализация власти" - це шо, комплімент?
я ж 17-й рік спостерігаю цю владу і навіть натяку на інтелект не помітив. Інтелект - це така субстанція що висить між вухами, але це не у кожного, а тіки у носіїв інтелекту. Таких носіїв серед українських політиків я теж не помітив. То може політика і інтелект - речі несумісні?