12/02/2008 | nbd

Від "епохального" виступу нашого Президента та великого економіста Ющенка на каналі ICTV залишились якісь непевні враження саме в економічній частині: або він цинічний брехун, або він ще з більш дальнього космосу, ніж Черновецький. Не дарма вони досить часто знаходять спільну мову. Користуючись тим, що в опоненти йому Куликов призначив підлітків, провину за усі українські негаразди Президент, як то кажуть, нічтоже сумняшися, поклав на отой самий народ. І владу цей народ не ту обирає, і банки він розорив, створивши найбільшу кризу в Україні. Добре, що ще не зобовязав народ утворювати фонд допоги власникам київських ресторанів, які не платять податки, бо їм на хабарі не вистачає. У владі крім, звісно, Тимошенко, винних Віктор Андрійович не знайшов. А на адресу прем'єра він повторив зажовані Азаровим та іншими "проффесорами" партії регіонів звинувачення у популізмі. Мовляв, те що в карман олигархам, то на розвиток, а те що людям, то на "проїдання". Як відомо, український народ "проїдає" найзлиденніші у Європі доходи на душу населення, а наші олігархи та високопосадовці хизуються своїми статками перед усім світом. Якби вони своєчасно збагнули сучасні виклики, як називає Ющенко те, коли смажений півень кудись клює, та дійсно займалися розвитком економіки, то може зараз заводи не зупинялись би. Якби влада вчасно звернула увагу на велику "доларизацію" України, на яку зараз киває Юшенко, то може не було б і зловживань на курсі гривні. Та ніж боротися з валютною кризою фаховими методами, простіше залізти людям у кишеню "заморозивши" депозити. За жадібність та дурість панів, як завжди відповідає "заївшийся" народ. Та й то сказати. Он у Африці є місця, де одному негру аж $20 на рік перепадає. Оце мабуть і є той "рівень життя" народу, який влаштував би наших олігархів та віддану їм владу. Як розповів Віктор Андрійович, взірцем українського громадянина для нього є людина, яка не турбує владу якимись своїми питаннями, тільки вчасно приносить їй податки і з вдячністю потискає руку чиновника, яка їх отримує. Стосовно руки тут Віктор Андрійович трохи перебрав: ніякої руки ніхто звісно громадянину не дасть. Але можна вклонятись і задкувати, задкувати і вклонятись. Демократична влада вона теж від бога - бога наживи.
"Популізму" Тимошенко Ющенко протиставляє свою, не інакше як "суперкосмічну" ідею адресної допомоги найбіднішим громадянам. Покладати на тотально корумповане чиновництво розподіл ще якоїсь "допомоги" це вже верх усякого цинізму. Хіба що цього вимагає президентська система балансів: даїшникам хабарі збільшили, а інші бюрократи як же? Треба щоб допомогу ділили!
Намагання Ющенка переконати аудиторію, що криза існує тільки в головах українців, просто непристойні. Невідомо де криза у Президента, та чи існує вона для нього взагалі, але усі прості люди вже добре відчувають її, як кажуть, на своїй шкірі. І чим далі, тим більше. Людині, яка отримує 600-700 грн. пенсії на місяць, важко зрівнятися в оптимізмі з Президентом щодо нашої демократії. Тому картини усіх українських досягненнь, які 3 годині малював Президент сприймалися лише як казка, або демагогия. А на пряме запитання ведучого, чи здатен він узяти на себе ліквідацію економічних негараздів, Ющенко так і не відповів. Казки розповідати легше!