Відповіді

• 2008.12.15 | Сергій Кабуд

  ще одна антиукраїнська провокація від аноніма media

  »Плюс - навіщо в умовах кризи витрачати аж 2% ВВП на армію?
  
  2% замало. Саакашвілі згадайте і ГОЛОДОМОР плюс розстріли сотен тисяч , висилки сотен тисяч, арешти міліонів українців тою сволоччю яка в Росії при владі
  
  влада в кремлі за період 1917-1960 знищила КОЖНОГО ДРУГОГО УКРАЇНЦЯ
  
  Підставою була наша НЕСКОРЕНІСТЬ
  
  ВЛАДА в кремлі не змінилася, але здобула зброю масового знищення
  
  і не для гри: для знищення народів які їм заважають
  
  грузини, українці, прибалти, поляки- по їх плану будуть знищені першими
  
  це все вчорашня історія і реальність сьогодення
  
  ракети вже направлені на Україну дивізії напоготові

• 2008.12.15 | Koala

  УНП - не радикали, вони, зазвичай, готові

  на компроміси.
  
  >У сфері внутрішньої та зовнішньої політики УНП вважає за необхідне зобов’язати уряд формувати «Програму дій» на основі економічних розрахунків, визначених термінів реалізації кожного з пунктів такої програми і відповідальні за реалізацію кожного з пунктів, а також передбачити відповідальність коаліційного уряду перед коаліцією і зобов’язати уряд піти у відставку у разі припинення діяльності коаліції;
  Це чудово, але трохи декларативно
  >запровадити систему виборів до Верховної Ради на основі відкритих регіональних виборчих списків, здійснити люстрацію, забезпечити дотримання вимог законодавства з функціонування української мови як державної; забезпечити фінансування армії на рівні не меншому 2% від ВВП;
  Повністю згідний. Для тих, хто сумнівається: в умовах кризи зазвичай люди починають шукати зовнішніх рішень внутрішніх проблем. От щоб не шукали, це і потрібно.
  >забезпечити аверсне використання нафтогону «Одеса-Броди»;
  Безумовно
  >створити відповідну законодавчу базу для переходу на ринкові відносини з Російською Федерацією у питаннях оренди території України Чорноморським флотом РФ вже з 2009 року; для визнання втрачених заощаджень українських громадян, які зберігалися в Ощадбанку СРСР, державним боргом Росії перед Україною, для визнання воїнів ОУН-УПА борцями за незалежність України та надати їм статусу учасників війни.
  Щодо заощаджень - вже визнали їх держ. боргом України, це не вийде.
  >У сфері державних закупівель та державного регулювання економіки УНП пропонує негайно схвалити зміни до порядку закупівлі товарів, робіт та послуг за бюджетні кошти для надання преференції товарам та послугам, виробленим українськими виробниками в Україні; при формуванні держбюджету на 2009 рік спрямувати не менше 7% ВВП на інфраструктурні проекти.
  Перше - обережно підтримаю; друге, як вже сказано, популізм.
  >У експортно-імпортній сфері Українська народна партія вважає за необхідне підвищити ставки ввізного мита на продукцію сільського господарства, що виробляється в Україні; розробити та впровадити програму експортного кредитування для всієї експортованої продукції та експортного дотування для продукції сільського господарства, наукоємної продукції глибокого циклу переробки; посилити вимоги до якості товарів, що завозяться на територію України, покращити контроль за безпекою таких товарів, спростити повернення ПДВ при експорті.
  Прийнятно
  >Також УНП пропонує збільшити суму загального річного обігу, яка оподатковується за спрощеною системою до 1,5 млн. грн., зменшити податковий тиск, зокрема при заснуванні нового бізнесу; надавати державну допомогу металургійній та хімічній галузі лише у вигляді кредитів на модернізацію та впровадження енергоощадних технологій; забезпечити реальний контроль над використанням коштів, направлених на рефінансування комерційних банків; зобов’язати державних службовців вищих рангів декларувати не тільки доходи, а й видатки.
  Все за. Тільки, як я розумію, головна проблема при заснуванні нового бізнесу - не податкова, а юридична, багато папірців.
  >Крім того, Українська народна партія пропонує включити до коаліційної угоди положення, що передбачає зобов’язати уряд встановити заборону фінансовим установам в односторонньому порядку змінювати умови кредитних договорів; дозволити сплату валютних кредитів у гривні із паралельним законодавчим розподілом компенсації курсової різниці за діючими валютними кредитними договорами у рівних пропорціях між банками і отримувачами кредитів.
  Перше - прийнятно, хоч як антикризовий захід; друге - перепрошую, головою думати треба, коли кредит береш. Щось при ревальвації я не помічав таких вимог від УНП.
  >У сфері управління державною власністю та земельними ресурсами - подовжити мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначання на час подолання кризи та заборонити продаж прибуткових державних підприємств під час кризи
  Не згідний.
  >Також УНП пропонує збільшити цільові соціальні виплати.
  За умови зменшення нецільових.
  
  В цілому - 60% за, 10% - проти. Так собі програмка.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2008.12.15 | Ukrpatriot(patriot)

    Re: УНП - не радикали, вони, зазвичай, готові

    Koala пише:
    > на компроміси.
    >
    > >У сфері внутрішньої та зовнішньої політики УНП вважає за необхідне зобов’язати уряд формувати «Програму дій» на основі економічних розрахунків, визначених термінів реалізації кожного з пунктів такої програми і відповідальні за реалізацію кожного з пунктів, а також передбачити відповідальність коаліційного уряду перед коаліцією і зобов’язати уряд піти у відставку у разі припинення діяльності коаліції;
    > Це чудово, але трохи декларативно
    
    Якщо буде прописано відставку, то це вже буде не зовсім декларативно. Бо сьогодні, програма дій уряду, це набір фраз - ми зробимо, подолаємо... ітд, без термінів, відповідальних. Якщо цікаво на сайті КМУ почитайте. А так будуть хоча б критерії.
    
    > >створити відповідну законодавчу базу для переходу на ринкові відносини з Російською Федерацією у питаннях оренди території України Чорноморським флотом РФ вже з 2009 року; для визнання втрачених заощаджень українських громадян, які зберігалися в Ощадбанку СРСР, державним боргом Росії перед Україною, для визнання воїнів ОУН-УПА борцями за незалежність України та надати їм статусу учасників війни.
    > Щодо заощаджень - вже визнали їх держ. боргом України, це не вийде.
    
    З точки зору МП може вийти, бо Україна не підписувала "нульового варіанту". Якщо ж буде такий закон, тоді можна пробувати судитися з РФ, як правонаступницею у міжнародних інстанціях.
    
    > >У сфері державних закупівель та державного регулювання економіки УНП пропонує негайно схвалити зміни до порядку закупівлі товарів, робіт та послуг за бюджетні кошти для надання преференції товарам та послугам, виробленим українськими виробниками в Україні; при формуванні держбюджету на 2009 рік спрямувати не менше 7% ВВП на інфраструктурні проекти.
    > Перше - обережно підтримаю; друге, як вже сказано, популізм.
    
    Перше не зовсім підтримую, якщо не буде паралельного запровадження якості. Оскільки окремі товари вироблені в Україні не зовсім якісні, а загалом правильний шлях. Думаю, що чиновник цілком може возити дупу на Ланосі і не обов"язково на мерсі.
    
    > >Також УНП пропонує збільшити суму загального річного обігу, яка оподатковується за спрощеною системою до 1,5 млн. грн., зменшити податковий тиск, зокрема при заснуванні нового бізнесу; надавати державну допомогу металургійній та хімічній галузі лише у вигляді кредитів на модернізацію та впровадження енергоощадних технологій; забезпечити реальний контроль над використанням коштів, направлених на рефінансування комерційних банків; зобов’язати державних службовців вищих рангів декларувати не тільки доходи, а й видатки.
    > Все за. Тільки, як я розумію, головна проблема при заснуванні нового бізнесу - не податкова, а юридична, багато папірців.
    
    Слушно. Особливо з ліцензіями. Але це у них передбачено у Програмі, на сайті УНП.
    
    > >Крім того, Українська народна партія пропонує включити до коаліційної угоди положення, що передбачає зобов’язати уряд встановити заборону фінансовим установам в односторонньому порядку змінювати умови кредитних договорів; дозволити сплату валютних кредитів у гривні із паралельним законодавчим розподілом компенсації курсової різниці за діючими валютними кредитними договорами у рівних пропорціях між банками і отримувачами кредитів.
    > Перше - прийнятно, хоч як антикризовий захід; друге - перепрошую, головою думати треба, коли кредит береш. Щось при ревальвації я не помічав таких вимог від УНП.
    
    Думаю, що слушно, з моєї особистої точки зору. Коли береш кредит треба думати. Але у теперішній ситуації, якщо більшість почне не платити кредити, бо з різних причин не матиме змоги, то банківська система недоотримає кошти, а отже їх не отримає реальна економіка. Врахуємо , що у нас видано 500 млрд. грн. кредитів, з них десь 50-40 % у ін. валюті. Якщо візьмемо, що в основному це був долар, то тільки курсова різниця між серпнем (5.05) і жовтнем (7.5) вийде десь 125 млрд. грн, або 17 млрд доларів. Якщо всю цю суму покласти на споживача, то він швидше за все її не потягне, якщо перекласти все на банки (як пропонував Пинзени), то ляже банківська система. Якщо взяти механізм запропонований УНП, то "кредитний долар" коштуватиме десь 6 грн. Відповідно зменшиться ажіотаж на ринку, бо нікому не буде потрібний долра по 8 гр., якщо сплачувати можна буде за курсом 6. Це позитивно вплине на всю валютну систему, а позичальники зможуть платити. це головне. Як на мене, не можна сплачувати кредити за рахунок держави, треба створити умови для позичальника, щоб він міг заробити ці кошти, але в умовах кризи йдеться про зменшення втрат, а не про заробітки.
    
    
    > >У сфері управління державною власністю та земельними ресурсами - подовжити мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначання на час подолання кризи та заборонити продаж прибуткових державних підприємств під час кризи
    > Не згідний.
    Про землю незгідний, щодо державних підприємств, я б підтримав, якщо б держпідприємства продавали виключно дрібним акціонерам. Досвід тієї ж Британії. Тоді менша ймовріність, що підприємство стратегічне купить хтось за безцінь

• 2008.12.15 | omela

  2% на армію це нормально

  особливо за нинішніх умов:
  1) підготовка до переведення війська на контракт
  2) відбувається передислокація до східного кордону
  3) не виключені воєнні конфлікти (див. Грузію)
  4) є річний план НАТО
  
  стосовно інфраструктури:
  загроза великого безробіття, треба зайняти населення, це нагода для внутрішніх інвестицій - зрештою рецепт стандартний. З другого боку, те що потрібні інвестиції в інфрастуруктру, заперечень не викликає, питання лише на якому рівні. Можливо, є рація в тому щоби вимагати 7%, з метою в підсумку отримати 3-5%.

• 2008.12.15 | Ukrpatriot(patriot)

  Тут повна програма виходу з кризи УНП

  http://www.unp.ua/ua/bodydeclarations/10214.htm
  До речі, щоб не плодити нові гілки, пропоную у цю гілку скинути всі "антикризові пропозиції" різних партій та органів влади, щоб можна було поріняти.
  
  Проект програми антикризових дій
  
  Преамбула
  
  Україна вступила у період найбільш масштабної за останні роки економічної кризи, спричиненої не стільки зовнішніми факторами, як структурою української економіки загалом.
  
  Серед основних причин економічної кризи в Україні варто виділити наступні:
  
  Урядова політика протекціонізму щодо споживчого імпорту, що спричинила занепад виробництва в Україні, насамперед у промисловості, сільському господарстві.
  
  Неконтрольоване споживче кредитування, яке, за умови відсутності достатнього внутрішнього виробництва, призвело до спрямування на оплату товарів та послуг іноземних виробників значної частина кредитних коштів, виданих приватним особам. Така негативна тенденція підтверджується зростанням споживчого кредитування приватних осіб паралельно із збільшенням негативного зовнішньоторговельного сальдо. Це свідчить про те, що більшість простих українців витрачали кредитні кошти на дорогі імпортні товари або на товари зібрані з імпортних комплектуючих. Внаслідок цього від’ємне торговельне сальдо наблизилося до позначки у 20 млрд. доларів США, а зовнішній борг за результатами перших трьох кварталів 2008 року перевищив 100 млрд. доларів США. Таким чином, українська економіка і суспільство споживають набагато більше ніж виробляють, що в умовах системної економічної кризи може призвести до повного занепаду народного господарство і банкрутства української держави.
  
  Велика енергоємність української економіка, в результаті якої, за умов збільшення видатків на енергоносії, українські товари стали неконкурентними на світових ринках. Така економіка, зумовлена значною мірою, пануванням олігархічної системи управління в Україні, яка увібрала у себе більшість рудиментів радянської планової економіки із залученням окремих елементів ринкових механізмів, спрямованих переважно на збільшення доходів представників великого капіталу, власників більшості підприємств української металургії, хімічної промисловості. Як наслідок, українська важка промисловість опинилася в найглибшій кризовій ситуації з часів здобуття незалежності.
  
  Високий дисбаланс між структурою виробництва і запитами внутрішнього ринку, внаслідок чого українська виробнича сфера нездатна у повній мірі забезпечити потреби споживачів на внутрішньому ринку, через що утворився великий перелік товарів так званого «критичного імпорту», який немає відповідників в Україні. Із втратою позицій на зовнішніх ринках, без структурної реформи, таке виробництво поступово зупиняється.
  
  Внаслідок непродуманої популістської економічної політики уряду, внутрішні передумови загальної системної кризи української економіки каталізувала світова фінансова криза, що проявилася у втраті українською банківською системою можливості залучати дешеві зовнішні кредити. Розрив між короткостроковими пасивами та здебільшого довготерміновими активами, а також валютна невідповідність балансу, на загрози яких УНП завчасно звертала увагу, впродовж вересня-жовтня 2008 року перетворив вітчизняну фінансову систему на колос на глиняних ногах. Замість вчасного і ефективного реагування на зародження виробничої та фінансової кризи в Україні, уряд діяв непрофесійно, що призвело до посилення інфляційних процесів, скорочення експорту і наростання споживчого імпорту, розвитку стагнації у виробничій сфері української економіки.
  
  Враховуючи викладені причини кризи в Україні, можна спрогнозувати основні проблеми породжені цією системною кризою, такі як:
  
  Стагнація і поступовий занепад виробничої сфери української економіки, якщо не вжити швидких ефективних заходів щодо її порятунку і реформування.
  
  Суттєве зростання рівня безробіття внаслідок звільнення працівників виробничої сфери та обслуговуючої її галузей (інфраструктура, транспорт, постачання сировини, торгівля тощо).
  
  Загроза масового неповернення кредитних коштів, насамперед у сфері споживчого кредитування, через втрату позичальниками можливостей отримувати необхідний для цього дохід, внаслідок чого, українська економіка втратить значні ресурси, які могли б бути спрямованими у реальний сектор економіки.
  
  Велика ймовірність невиконання бюджетів, передусім, місцевих, у 2009 році може спричинити затримки із виплатою зарплат працівникам бюджетної сфери, дестабілізувати ситуацію із соціальними виплатами та звести нанівець фінансування захищених статей бюджету таких, як медикаменти, продукти харчування для лікарень та закладів соціальної опіки.
  
  Різке зростання недовіри населення до фінансових установ та державного апарату, що може мати наслідком поглиблення суспільної кризи аж до соціальних катаклізмів.
  
  Втрата економічної незалежності , коли здешевлені активи українських підприємств будуть за безцінь скуплені новими власниками, які в своїх бізнес-планах керуються не економічними, а політичними мотиваціями.
  Враховуючи причини та наслідки системної економічної кризи Українська народна партія ухвалила власну концепцію подолання кризових явищ в Україні.
  
  І. «Виробляй, купуй і споживай українське!»
  
  Аналіз світового досвіду країн під час криз вказує на те, що одним з основних засобів боротьби з стагнацією в економіці була стимуляція внутрішнього попиту і підтримка національного виробника.
  Під час Великої депресії 30-х років минулого століття американці закликали «Купуй американське!». Тим же принципом на початку минулого століття керувалися наші предки на Західній Україні, коли, в умовах тиску з боку польської державної адміністрації на українських виробників, закликали купувати саме товари українського виробництва – «Свій до свого, по-своє!».
  
  Враховуючи світовий досвід Українська народна партія пропонує:
  
  1.1.Проведення всесторонньої структурної реформи виробничої сфери української економіки
  Екстенсивний шлях розвитку економіки добіг завершення, принаймні, у середньостроковому часовому горизонті. Держави, що інвестуватимуть у інтенсивні науковомісткі енергозаошаджувальні технології, обійматимуть провідні позиції на світових ринках.
  З цією метою українській владі необхідно:
  1.1.1. Провести оцінку споживчого імпорту в Україну. За результатами такого дослідження стимулювати переорієнтацію українського виробництва на товари «критичного імпорту» таким чином, щоб повністю задовольнити споживача на внутрішньому ринку України.
  1.1.2. Запровадити державну програму інформаційної та податкової підтримки перепрофілювання підприємств різної форми власності на виробництво товарів та послуг, які сьогодні імпортуються.
  1.1.3. Запровадити програму навчання та перепідготовки для звільнених працівників виробничої сфери з метою спрямування вивільненої внаслідок кризи робочої сили у сферу виробництва товарів та послуг, які сьогодні імпортуються.
  1.1.4. Запровадити програму підтримки інноваційних продуктів, привабливих для зовнішніх ринків. Державна допомога науковим установам має бути спрямована на стимулювання прикладних розробок для потреб економіки.
  1.1.5. Створити систему інформаційного і кредитного забезпечення суб’єктів підприємницької діяльності, які прагнуть розпочати виробництво товарів та послуг, які досі імпортувалися.
  1.1.6. Сформувати пакет державного замовлення у сфері будівництва доріг, мостів, соціального житла, інших інфраструктурних об’єктів, насамперед в рамках підготовки до чемпіонату Європи з футболу Євро 2012, з метою стимулювання будівельної та інших галузей, залучених до підготовки інфраструктури з проведення чемпіонату.
  
  1.2. Стимулювання національного виробника за рахунок зміни структури споживання і правил проведення державних закупівель на час кризи
  У 2008 році на закупівлі для державних потреб було виділено понад 200 мільярдів гривень. Ці кошти повинні працювати на українську економіку.
  З метою більш ефективного використання державних коштів на стимулювання національного виробника пропонується:
  1.2.1. Доповнити Постанову Кабінету міністрів України «Про затвердження положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державний кошт»: визначенням «Вітчизняний виробник – суб'єкт підприємництва – резидент, який здійснює виробництво товарів, виконує роботи чи надає послуги на території України»; зобов’язати розпорядників державними коштами закуповувати лише товари та послуги, вироблені в Україні, окрім випадків, коли українська економіка не продукує аналогічних продуктів, або ж такий захід призведе до утворення штучних монополій, невідкладно розробити і прийняти Правила для дій у таких виняткових випадках; заборонити державним та комунальним підприємствам (у тому числі казенним підприємствам, установам та господарським товариствам, у статутному капіталі яких державна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків, їх дочірнім підприємствам, а також підприємствам і господарським товариствам, у статутному капіталі яких 50 та більше відсотків належать державним, у тому числі казенним підприємствам і господарським товариствам) купляти легкові автомобілі, які вироблені не в Україні.
  1.2.2. Встановити для державних підприємств (монополій) переробної промисловості (в т.ч. спиртової) ціни та квоти для закупівлі сільськогосподарської продукції виробленої в Україні.
  1.2.3. Розпочати практику закупівель за кошти Стабілізаційного фонду продукції виробленої в Україні за цінами на підставі розрахунку мінімальної рентабельності для сільгоспвиробників.
  1.2.4. Зобов’язати державні органи провести роз’яснювальну роботу щодо потреби купувати саме українські товари. Розпочати загальнодержавну промоційну кампанію щодо купівлі товарів українського виробництва.
  
  1.3. Перегляд експортно-імпортної політики уряду з метою підтримки національного виробника
  В сучасних умовах в світі існує зростаючий попит на продукцію сільського господарства. Це призводить до зростання цін та наявного дефіциту продукції. Маючи величезний потенціал, Україна має забезпечити умови для розвитку галузі, створивши належну інфраструктуру для переробки, зберігання, транспортування продукції сільського господарства а також створити умови для інвестування у сільське господарство.
  Українська держава повинна розпочати на практиці підтримку споживання вітчизняних товарів, обмеживши споживчий імпорт та створивши умови для підтримки експорту нових товарів на світові ринки, насамперед наукоємних товарів глибокої переробки та якісної, екологічно чистої продукції сільського господарства.
  З цією метою, Українська народна партія пропонує:
  1.3.1. Негайно розпочати переговори із Світовою організацією торгівлі щодо тимчасового підвищення ставки ввізного мита на продукцію сільського господарства, що виробляється в Україні. Такі обмеження допускаються під час кризи нормативними документами СОТ.
  1.3.2. Створити умови для імпорту інвестицій в Україну, насамперед у галузі автопрому та наукоємної продукції, замість імпорту готової продукції та комплектуючих.
  1.3.3. Розробити та впровадити програму кредитування експорту та дотування експорту продукції сільського господарства і наукоємної продукції глибокого циклу переробки.
  1.3.4. Посилити вимоги до якості товарів, що завозяться на територію України, покращити контроль за безпекою таких товарів.
  
  Прогнозовані наслідки впровадження у дію заходів з підтримки національного виробника:
  
  а) максимально можливе задоволення потреб внутрішнього ринку у якісних та недорогих товарах та послугах за рахунок внутрішнього виробництва та створення аналогів імпортованих товарів з метою їх подальшого розвитку;
  б) створення робочих місць у нових сферах виробництва з метою залучення вивільненої внаслідок кризи робочої сили;
  в) зниження ризику неповернення споживчих кредитів за рахунок надання можливості отримання доходу позичальниками, звільнених з інших виробничих сфер;
  г) перетворення України з імпортера споживчих товарів у експортера таких товарів;
  д) підвищення попиту на товари вітчизняного виробництва і, як наслідок, стимулювання внутрішнього попиту і реального сектору економіки;
  е) використання більшої частини бюджетних коштів виключно на розвиток національної економіки;
  є) наповнення бюджету передусім податками на споживання товарів, виготовлених в Україні, і меншою мірою – імпортованих;
  ж) зважаючи на високий врожай цього року та зниження собівартості виробництва м’яса в Україні, можна очікувати, що за рахунок вітчизняного виробництва буде повністю задоволено потреби внутрішнього ринку;
  з) створення нових робочих місць та залучення технологій в Україну через збільшення імпорту інвестицій.
  
  ІІ. «Залучення внутрішніх ресурсів та зовнішніх інвестицій!»
  
  Гроші – це кров економіки, без якої не зможе функціонувати жодна економічна система. Головними проблемами української фінансової системи в умовах кризи стали відтік капіталу і брак ресурсів у банківській системі для кредитування реального сектору економіки. Як наслідок, значна частина підприємств, що працювали на кредитних коштах, опинилися на межі виживання і постали перед проблемою значного скорочення персоналу або й повної зупинки. З метою подолання кризи у фінансовій сфері пропонуються наступні заходи:
  
  2.1. Розробити систему заходів із лібералізації банківської системи і збільшення кредитних можливостей банків
  2.1.1. Вжити заходів для залучення зовнішніх інвестицій шляхом прийняття відповідних змін до законодавства України, які б дозволили нерезидентам розміщувати необмежені кошти на депозитах українських банків без надання декларації про походження на умовах банківської таємниці під державні гарантії.
  2.1.2. Шляхом компенсації відсоткових ставок позик сприяти здешевлення кредитів для малого і середнього бізнесу, з метою сприяння поверненню кредитів позичальниками з середовища малого і середнього бізнесу.
  2.1.3. Поступово знижувати облікову ставку НБУ з метою мінімізації чи зменшення ставок у реальному секторі економіки для кредитування виробництва.
  2.1.4. Встановити реальний контроль НБУ над використанням коштів,направлених на рефінансування комерційних банків,забезпечивши їхнє використання виключно для компенсування відтоку депозитних коштів, кредитування реального сектору економки і недопущення виходу цих коштів на валютний ринок.
  2.1.5. Дозволити сплату валютних кредитів у гривні із паралельним законодавчим розподілом компенсації курсової різниці (між курсом гривні відносно долара США у червні 2008 року і курсом гривні відносно долара США у листопаді 2008) за діючими валютними кредитними договорами у рівних пропорціях між банками і отримувачами кредитів.
  2.1.6. Внести зміни до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» з метою стимулювання залучення коштів населення у реальний сектор економіки через недержавне довготривале страхування життя та недержавні пенсійні фонди. Залучені кошти, спрямовувати перш за все на інвестиції в інноваційний розвиток і структурну реформу економіки відповідно до п.1.1.
  2.1.6. Запровадити законодавчий механізм регулярного звітування фінансових установ перед своїми клієнтами щодо вкладення коштів і отримання прибутків, з метою відновлення довіри населення до фінансових установ.
  2.1.7. Заборонити фінансовим установам в односторонньому порядку змінювати кредитні ставки діючих договорів.
  2.1.8. Створити фонд гарантування вкладів учасників кредитних спілок.
  2.1.11. Скоротити нецільові соціальні програми такі, як житлові і транспортні субсидії, і розширити цільові соціальні програми, спрямовані на допомогу конкретним людям.
  2.1.12. В цілому погоджуючись із присутністю зарубіжних фінансових установ на українському банківському ринку, Українська народна партія тим не менше застерігає від можливої монополізації цього сектору тими чи іншими фінансовими групами. НБУ має вжити регуляторних заходів, щоби вітчизняна фінансова система не опинилася у сконцентрованій цілковитій залежності від економічного стану певної групи.
  
  2.2. Створити умови для позичальників, у яких виникли проблеми з поверненням кредиту внаслідок економічної кризи, для отримання доходу з метою повернення кредиту.
  2.2.1. Сформувати єдиний державний реєстр позичальників фізичних та юридичних осіб, які у добровільному порядку звернулися до держави за допомогою щодо відновлення платоспроможності за кредитними зобов’язаннями.
  2.2.2. Внести зміни до Закону України «Про іпотеку», якими відтермінувати застосування крайніх заходів до боржників, які втратили роботу або джерело доходів внаслідок економічної кризи, на період дії Закону України «Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» - до 1 січня 2011 року.
  2.2.3. Розробити та запровадити державну програму з перепрофілювання підприємств та надання можливості отримання доходу такими підприємствам у рамках структурної реформи економіки відповідно до п.1.1.
  2.2.4. Розробити та запровадити державну програму перенавчання та створення можливостей працевлаштування для найманих працівників у нових сферах виробництва з метою отримання доходу, частина якого піде на погашення кредитної заборгованості, у рамках структурної реформи економіки відповідно до п.1.1.
  
  Прогнозованими наслідками антикризових заходів у фінансовій сфері:
  
  а) збільшення обсягів зовнішніх та внутрішніх інвестицій в економіку України;
  б) легалізація українського капіталу,виведеного у попередні роки за межі України;
  в) відновлення довіри населення до фінансових установ;
  г) усунення ризику неповернення кредитів суб’єктами підприємницької діяльності та створення умов для відновлення платоспроможності позичальників-фізичних осіб;
  д) створення додаткових передумов для реформування пенсійної системи, зменшення навантаження на видаткову частину бюджету, стимулювання соціальної відповідальності громадян за власний соціальний захист;
  е) створення умов для запровадження інновацій і реформи виробничої сфери;
  є) створення нових робочих місць і як наслідок перерозподіл робочої сили із збиткових галузей у перспективні прибуткові;
  ж) стабілізація банківської системи, зниження спекулятивних настроїв на валютному ринку, відновлення кредитоспроможності української банківської системи;
  з) перерозподіл коштів на користь цільових соціальних програм дозволить зменшити соціальний удар, спровокований наслідками економічної кризи, для найменш захищених верств населення, спрямувавши на їхні потреби близько 0,7 % ВВП, та дозволить ефективніше використовувати бюджетні кошти виділені на соціальний захист;
  и) запровадження рівної компенсації курсової різниці за валютними кредитами дозволить одночасно зменшити втрати банківської системи, зберегти платоспроможність позичальників, сприятиме ліквідації дефіциту долара США на внутрішньому ринку України, сприятиме зниженню спекулятивного високого курсу долара США відносно гривні.
  
  ІІІ. «Від марнотратства до ефективності!»
  
  Українська економіка, насамперед металургія, хімічна промисловість, житлово-комунальне господарство є одними з найбільш енергоємних і затратних у світі. Україна зайняла одне з найперших місць у Європі за енергоємністю виробництва одиниці ВВП.
  Така ситуація склалася внаслідок того, що українська економічна система після розвалу СРСР не зазнала якісних змін. Виробничі потужності не модернізовувалися, а продукція українського виробництва конкурувала лише за рахунок низької собівартості праці найманих працівників та порівняно низьких цін на енергоносії та сировину. Така система стимулювала марнотратство і в умовах кризи вестиме до занепаду виробничої сфери народного-господарського комплексу України.
  У зв’язку з цим назріла реальна потреба швидких та глибоких реформ з акцентом на запровадженні інновацій, зменшення енергоємності виробленої продукції, переорієнтації виробника на потреби внутрішнього ринку.
  З метою подолання кризових явищ, перш за все у металургії та хімічні промисловості, Українська народна партія пропонує наступні заходи:
  
  3.1. Стимулювати попит на продукцію українського виробництва та впровадження ощадного використання імпортованих енергоносіїв
  3.1.1. При формуванні бюджету 2009 року спрямувати не менше 7 % ВВП на інфраструктурні проекти, передбачивши концентрацію капітальних витрат на формування державного замовлення, спрямованого на будівництво доріг, мостів, будівництво та ремонт залізниць, оновлення рухомого складу „ Укрзалізниці ”, реставрацію та реконструкцію аеропортів, будівництво соціального житла, фінансування аерокосмічної галузі, модернізації армії та впровадження енергозберігаючих технологій у сферах промислового виробництва і житлово-комунального господарства.
  3.1.2. З метою відновлення експортного потенціалу української металургійної галузі вжити заходів щодо покращення ефективності виробництва. Для цього передбачити надання державної допомоги підприємствам металургії у вигляді кредитів через систему державних банків тільки з метою модернізації, впровадження енергоощадних технологій під жорстким контролем щодо використання державних коштів. Основним гаслом політики у сфері промислового виробництва має стати „ Від проїдання – до ефективності!”
  3.1.3. Запровадити систему надання кредитів під державні гарантії тим підприємствам та підприємцям, що впроваджують енергозберігаючі технології.
  3.1.4. Активізувати практику надання податкового кредиту за умови. що вивільнені кошти спрямовуються підприємством-платником податку на енергоощадні заходи – з відповідним аудитом.
  3.1.5. Запровадити загальнодержавну програму енергозбереження, що передбачала б у короткі терміни скорочення непродуктивного використання природного газу у сфері житлово-комунального господарства через відсутність належного утеплення труб тепломереж та будівель.
  3.1.6. Ввести в дію державну програму сприяння використання енергозберігаючих технологій при будівництві та оновленні житлового фонду.
  
  3.2. Ефективно керувати державною власністю замість бездумного розпродажу і проїдання коштів отриманих від приватизації
  3.2.1. З цією метою розглянути можливість покращення ефективності управління рентабельними підприємствами з державною часткою власності та приватизації або закриття нерентабельних підприємств, передбачивши гарантії соціального захисту працівників, їхнього перенавчання і майбутнього працевлаштування.
  3.2.2. При плануванні збільшення соціальних витрат вжити заходів із розрахунку співмірності зростання економіки із зростанням таких витрат.
  3.2.3. За жодних умов не розглядати продаж землі та прибуткових підприємств державної форми власності як джерела наповнення Стабілізаційного фонду. Про запровадження ринку землі в Україні в умовах кризи не може бути і мови.
  3.2.4. З метою захисту від застосування щодо селян в умовах економічної та фінансової кризи шахрайських чи економічно-кабальних відносин у сфері землекористування з використанням такого правового інструменту як позбавлення селян права власності на землю шляхом укладення «вічного» Договору доручення (чи довіреності), слід внести до Цивільного кодексу України зміни, які б зробили обов’язковим нотаріальне посвідчення щодо довіреності на користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення (зміни до статті 245), обмежити строк дії такої довіреності терміном до 3 років (зміни до статті 247), строк дії договору доручення, предметом якого є вчинення юридичних дій щодо приватної земельної ділянки сільськогосподарського призначення, власником якої є одна чи декілька фізичних осіб, встановлюється у договорі доручення і не може перевищувати трьох років з моменту його укладення навіть за умови, коли такий строк не вказано прямо у договорі (зміни до статті 1001).
  
  3.3.Скорочення витрат державного апарату
  В Україні склалася ситуація, коли державний апарат неефективно використовує бюджетні кошти, штати роздуті, а державні органи та органи місцевого самоврядування не виконують покладених на них функцій з обслуговування населення. Зокрема лише у 2008 році на відрядження витрачено з консолідованого бюджету України майже мільярд гривень, що спів мірно із виплаченими студентам стипендіями.
  З метою скорочення витрат та покращення ефективності роботи органів місцевого самоуправління та державних органів пропонується:
  3.3.1. Перевірити державні органи та виконавчі органи місцевого самоврядування на предмет дублювання функцій і скоротити зайві державні органи, провести у короткі терміни адміністративну реформу, ліквідувавши дублюючі органи.
  3.3.2. Ліквідувати зайві посади у органах державної влади, місцевого самоврядування.
  3.3.3. Встановити жорсткий контроль та відповідальність органів державної влади та місцевого самоврядування за понаднормативну чисельність працівників та розміри заробітних плат, які перевищують найвищий в Україні посадовий оклад.
  3.3.4. Обмежити матеріальні витрати державних установ, ввести законодавчу заборону на закупівлю предметів розкоші.
  3.3.5. Встановити більш жорсткий контроль за використанням ресурсів державних установ з приватною метою.
  3.3.6. Ліквідувати відомчі пільги, особливо в системі МВС, прокуратури та судів. В тому числі, переглянути в бік зменшення суми виплат при виході на пенсію, розмір пенсій для працівників цих категорій, а також збільшити в МВС термін стажу для виходу на пенсію. Частину коштів спрямувати на підвищення рівня оплати праці діючих працівників органів МВС, СБУ, МНС та посилити відповідальність за корупцію у силових структурах.
  3.3.7. Пересадити державних службовців на автомобілі вітчизняного виробництва, а наявні автомобілі імпортного походження, що перебувають сьогодні на балансі державних органів та органів місцевого самоврядування, виставити на продаж за ринковими цінами через аукціон.
  3.3.8. Зобов’язати всіх державних службовців, як і народних депутатів, звітувати про кошти витрачені на відрядження, про мету таких відряджень, а також поставити на облік кошти витрачені на навчання, зміну професійної орієнтації та підвищення кваліфікації працівників державних органів, органів місцевого самоврядування та народних депутатів України.
  3.3.9. За жодних умов не розглядати можливості скорочення витрат на оборону.
  
  Наслідком запровадження цих пунктів програми має стати:
  
  а) підвищення ефективності виробництва у металургії, хімічній промисловості за рахунок структурних змін відповідно до п.1.1., здешевлення виробництва, освоєння нових продуктів;
  б) економія до 60 % природного газу, який використовується для обслуговування житлово-комунального господарства і пропорційне скорочення витрат на закупівлю імпортних енергоносіїв;
  в) підвищення конкурентоздатності української продукції на світових ринках;
  г) формування культури економного споживання ресурсів серед населення.
  д) регулярне наповнення бюджету за рахунок надходжень від рентабельних державних підприємств та підвищення ефективності їхньої роботи;
  е) уникнення ризиків втрати промислового потенціалу України через необдуману приватизаційну політику;
  є) зменшення явища «соціального популізму», коли владні органи не виконують соціальних зобов’язань через брак коштів;
  ж) зменшення витрат на утримання державного апарату з паралельним покращенням ефективності та якості послуг державних структур.
  
  IV. «Держава створює умови – громадянин працює на себе!»
  
  Основною метою державної політики в умовах кризи має стати створення сприятливих умов для підприємницької ініціативи людей, що опинилися у скрутній ситуації. Українська Народна Партія вважає, що криза – це найкращий час відновити повагу держави до тих, хто її утримує, тобто до підприємця – господарника.
  Українська Народна Партія пропонує наступні заходи із стимулювання підприємницької ініціативи громадян:
  
  4.1.Зменшення адміністративних бар’єрів та корупції
  4.1.1. Максимальне скорочення та впорядкування перевірок підприємств з боку санепідемстанції, установ міністерства з надзвичайних ситуацій (пожежні інспекції), захисту справ споживачів та інших, при твердій регламентації перевірок. Частину інспекцій з дублюючими функціями треба ліквідувати, або звести усі інспекції до єдиного контролюючого органу.
  4.1.2. Спрощення реєстрації угод з нерухомістю та земельними ділянками, скорочення строків реєстрації і зменшення причин для відмови в реєстрації.
  4.1.3.Скорочення числа узгоджень та спрощення їх при оформленні земельної документації, отримання дозволів на будівництво, реконструкцію та перепланування приміщень, отримання ліцензій та інших документів для відкриття та ведення власної справи. У короткі терміни сформувати єдиний кадастр наявних земельних ділянок.
  4.1.4.Спрощення правил оренди та викупу державних та муніципальних приміщень.
  4.1.5.Стабілізація законодавства. Збереження на термін до 5 років норм раніше діючого законодавства для вже існуючих компаній у випадку прийняття нових законів, які погіршують чи обмежують умови ведення бізнесу (наприклад, правила торгівлі алкоголем чи тютюном, ювелірними виробами тощо).
  4.1.6. Реалізація у взаємовідносинах чиновника і підприємця принципу презумпції невинності підприємця. Всі протиріччя законодавчого чи нормативного акту повинні трактуватися на користь підприємця.
  4.1.7. Збільшення прозорості фінансового і майнового положення чиновників та членів їх сімей, введення обов’язкового декларування ними не лише доходів, а й видатків.
  
  4.2. Збільшення державної підтримки малого та середнього підприємництва
  4.2.1.Спрощення доступу до держзамовлень для малих та середніх підприємців, відкритість конкурсів, виділення окремих квот з держзамовлень, які мають розігруватися саме серед представників малого та середнього бізнесу.
  4.2.2.Збільшення доступності і здешевлення оренди та викупу державних та муніципальних приміщень:
  - за рахунок, надання в оренду державних і муніципальних приміщень на пільгових умовах;
  - дозвіл оплати купівлі державного і муніципального майна чи його оренду поетапно і частинами;
  - збільшення доступності до конкурсних торгів щодо оренди та продажу приміщень, спрощення доступу до інформації про них;
  4.2.3. Збільшення доступності до інвестиційних та кредитних ресурсів через:
  - активізацію практики субсидування процентних ставок по кредитах комерційних банків;
  - сприяти розвитку інститутів мікрокредитування;
  - розширення діяльності державних фондів підтримки малого та середнього бізнесу, особливо активізація їх діяльності для інноваційної діяльності;
  - розширення надання фінансових гарантій кредиторам та інвесторам, в тому числі й для іноземних партнерів малих та середніх підприємств;
  - покращення законодавства про заставу, з метою спрощення отримання кредитів малими та середніми підприємствами;
  - зниження вимог до комерційних банків щодо створення резервів на ризики знецінення заборгованості при кредитуванні малих та середніх підприємств.
  4.2.4. Сприяння малому та середньому бізнесу для виходу на закордонні ринки, включаючи фінансову підтримку експорту, сприяння у патентуванні, представництво інтересів за кордоном через торгові представництва.
  4.2.5. Покращення захищеності права власності, активізації боротьби та недопущення рейдерства, незаконними захопленнями підприємств, їх поглинання великими компаніями.
  4.2.6. Розширення консультаційної та інформаційної підтримки малого підприємництва, в тому числі надання на пільгових умовах юридичних послуг, враховуючи захист їх інтересів у судах та правоохоронних органах.
  
  4.3. Зменшення податкового тягаря для малого та середнього бізнесу
  4.3.1. Зменшення загального оподаткування фонду заробітної плати до 20-25%, що дасть змогу вивести більшу частину зарплат з тіні. Введення єдиного податку на заробітню платню, що сприятиме полегшенню адміністрування, виходу зарплати „з тіні ”, збільшенню легальних робочих місць, і в свою чергу вестиме до вирішення проблеми безробіття.
  4.3.2.Зменшення ПДВ до 15 %, що сприятиме зниженню цін, стимулюватиме виробництво.
  4.3.3.Звільнення малих підприємців від податків строком на 6 місяців при заснуванні нового бізнесу.
  4.3.4. Спрощення процедури повернення ПДВ при експорті.
  4.3.5. Максимальне наближення бухгалтерського і податкового обліку.
  
  4.4. Відміна необґрунтованого продовження термінів податкових перевірок.
  4.4.1. Відміна порядку беззаперечного порядку стягнення штрафів, пені при будь-яких заборгованостях, як такого, що не відповідає конституційним нормам, про можливість стягнення власності лише через суд.
  
  4.5. Взаємовідносини мало та середнього бізнесу з великим бізнесом.
  4.5.1. Проведення активної антимонопольної політки і захисту конкуренції з метою недопущення монополізації ринку великими компаніями, особливо за участю влади.
  4.5.2. Сприяння державі в залучені великими компаніями малого та середнього бізнесу для виконання робіт та послуг, постачання, в тому й числі, шляхом встановлення спеціальних квот для малого та середнього бізнесу в рамках державних замовлень, які надаються великим компаніям
  
  4.6. Наймана праці, працівники і роботодавці
  4.6.1. Робота повинна відповідно оцінюватись. Той, хто працює повинен мати більше ніж той, хто не працює. Ми хочемо стимулювати бажання людей реалізувати свої шанси і хист, а не безробіття через субвенції і виплати. Допомога по безробіттю – це засіб для надання людині можливості отримати нову професію, кваліфікацію, яка підвищить її шанси ринку праці, а не самоціль.
  4.6.2. Переглянути адміністративні видатки Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття – впродовж останніх років вони зростають непропорційно фінансуванню основної місії Фонду – допомоги по безробіттю та адаптації до нового працевлаштування.
  4.6.3. Відродити реальний профспілковий рух. Федерація професійних спілок України має перестати бути чиновницькою надбудовою над мільйонами робітників. Реформа ФПСУ має бути проведена знизу-догори. Через сито громадських виборів мають пройти всі керівники низових профспілкових організацій.
  4.6.4. Розробити цілісну державну програму підтримки заробітчан, які повертаються в Україну (програма першого бізнесу, податкові преференції, професійна перепідготовка тощо).
  4.6.5. Реформувати систему Центрів зайнятості, які в основному проїдають величезні державні гроші, у реальні державні біржі праці.
  
  Прогнозовані наслідки запровадження заходів із підтримки підприємництва:
  
  а) пришвидшення переходу української економіки від радянської системи панування державних монополій до моделі ринкової економіки, де 60-70 % ВВП формується за рахунок сектору малого і середнього підприємництва;
  б) створення нових робочих місць і відповідне зменшення соціального навантаження на бюджет;
  в) у перспективі зростання надходжень у бюджет за рахунок зростання кількості суб’єктів підприємницької діяльності;
  г) сприяння формуванню сильного середнього класу в Україні;
  д) створення реальної системи захисту інтересів власників бізнесу і найманого працівника.
  
  V. «Прозорий бюджет – прозорий уряд!»
  
  Бюджет – це не лише кошторис держави чи органу місцевого самоврядування, але й звітування чиновників про те, як вони розпоряджаються коштами, сплаченими платниками податків. Із сухих прес-релізів Міністерства фінансів неможливо довідатися, що ж насправді відбувається з бюджетом – цифри подаються так, як це вигідно можновладцям. Українська народна партія вимагає повноцінної прозорості на етапі формування бюджету, його виконання та його звітності – це стосується і держави, і місцевих бюджетів.
  З метою забезпечення прозорості формування бюджету пропонуються наступні заходи:
  5.1. Забезпечити відкритість звітної інформації, що стосується бюджету. Всі звіти про виконання бюджету – помісячні, поквартальні, річні, за всіма видами класифікації – мають бути у відкритому доступі на сайті Державного казначейства. Так само мають бути доступними для громадськості і звіти про виконання кошторисів всіх соціальних фондів.
  5.2. Місцеві ради мають вимагати, а їх виконавчі органи – безумовно оприлюднювати звіти про виконання місцевих бюджетів.
  5.3. Бюджетні слухання за активної участі громади мають бути невід’ємною частиною бюджетного процесу на місцевому рівні.
  5.4. Всі звіти про результати перевірки органами контрольно-ревізійного управління (КРУ) мають бути надбанням громадськості.
  
  Підсумовуючі положення
  
  Будь-яка криза – це найкращий час для проведення глибокого реформування. Українська Народна Партія переконана, що держава та українське суспільство повинні використати економічну кризу для проведення всебічного реформування економіки у напрямку стимулювання підприємницької ініціативи громадян, запровадження ефективних механізмів управління та виробництва, обмеження державного впливу необхідним мінімумом, зменшення енергоємності і підвищення конкурентності української продукції.
  
  Усвідомлюючи те, що з кризи Україна повинна вийти оновленою, позбавленою рудиментів радянської бюрократичної економічної системи – роздутого штату державного апарату, неефективного виробництва та надмірного втручання держави у справи підприємництва, що наші дії задля подолання кризи повинні змінити українське суспільство та відновити повагу до підприємця-господаря, який своєю працею примножує добробут своєї сім’ї, громади, країни, Українська народна партія готова взяти на себе реалізацію запропонованої антикризової програми та нести відповідальність за її результати.

• 2008.12.15 | Ukrpatriot(patriot)

  По моєму, більшість вимог цілком слушні

  media пише:
  > Так просто ця партія в "коаліції трьох" не збирається.
  Думаю тому, що така коаліція вже була і без правил гри, вона ні до чого доброго не приведе.
  
  > Перша вимога - О.Слободян на посаді міністра економіки. Вимога, до речі, не така й погана.
  Теж так думаю. Він ніби непоганий менеджер, власне антикризовий і практик на відміну від урядової команди.
  
  > Наприклад, "7% ВВП на інфраструктурні проекти". Якщо 2009го ВВП України, з урахуванням рецесії, буде орієнтовно таким же, як і 2007го (згрубша 500 млд. гривень), то виходить, що на інфраструктуру треба буде витратити не багато, не мало - 50 мільярдів (!!!) гривень! Яким чином їх можна буде освоїти?
  
  Взятися за все те, до чого раніше "руки не доходили". Як на мене, достатньо буде робіт з підготовки до Євро 2012 + реформа ЖКГ, щоб у нас не тікало купу тепла просто в повітря.
  
  > І потім, 7% ВВП, за умови розподілу через бюджет третини ВВП - це більше 20% бюджетних видатків. А з чого платити пенсії і зарплати?
  А з чого вони платитимуться, якщо вивільниться біля 1 млн робітників, які сьогодні зайняті у промисловості і не матимуть роботи і не сплачуватимуть у ПФ. Інфраструктурні проекти якраз і дадуть робочі місця.
  
  > От вам і популізм.
  Один з розумних виходів.
  
  > Плюс - навіщо в умовах кризи витрачати аж 2% ВВП на армію? Це що, продуктивні витрати? А, ну звісно ж якщо хто спить і бачить, що "завтра война" - тоді так.
  Якщо під боком є сусід, що готовий "примусити до миру". До речі навіть така країна, як Велика Британія економила за Тетчер на всьому, крім оборони. Як на мене, рішення розумне.

• 2008.12.15 | Abbot

  Переважно - дуже розумні речі.

  А фінансування армії треба збільшувати, не заощаджуючи...Краще звільнити 50 тисяч держслужбовців, і їхні гроші віддати військовим, аніж потім годувати окупантів з північного сходу...