Відповіді

• 2008.12.16 | Ukrpatriot(patriot)

  Партія Регіонів

  A. Антикризисные стартовые меры
  
  Сегодня на повестке дня стоит осуществление неотложных антикризисных мер, которые должны оздоровить экономику и существенно смягчить остроту социальных последствий экономического кризиса, вызванного неквалифицированными действиями правительства. Основными направлениями предлагаемой нами антикризисной программы являются:
  
  * Качественное изменение кадровой политики при формировании исполнительной власти, опора на профессионалов, имеющих репутацию добросовестных служащих и положительный опыт управленческой работы.
  * Опережающий рост реальных доходов населения, измеряемый покупательной способностью граждан (она должна в перспективе вырасти в несколько раз), который обеспечит им достойный уровень и качество жизни. Снижение налоговых начислений на фонд оплаты труда; полная ликвидация задолженности по выплате заработной платы и недопущение ее возникновения в дальнейшем. Проведение активной государственной политики занятости. Внедрение регистрационного принципа открытия собственного бизнеса.
  * Разумное и эффективное использование государственных средств, сбалансированность Госбюджета, что позволит не сокращать социальные расходы и достичь существенной экономии ресурсов за счет ограничения немотивированных расходов.
  * Жесткая антикоррупционная политика государства. Внедрение специальных антикоррупционных критериев на всех стадиях принятия государственных решений: от законопроекта до распределения бюджетных средств и контроля над их использованием.
  * Устранение неоправданного вмешательства органов власти в деятельность хозяйствующих субъектов. Прекращение произвола налоговых органов, уменьшение фискального пресса на экономику и, в частности, на бизнес-структуры. Это позволит снизить долю теневого сектора, существенно расширить поле налогообложения.
  * Налоговая реформа - сокращение налогового бремени на субъекты экономики и доходы украинских граждан и предприятий. Крупное сокращение налогов, взимаемых с юридических лиц, и в перспективе - выравнивание ставок налогообложения доходов физических и юридических лиц. Общая доля взимаемых налогов не должна превышать 25% валового внутреннего продукта (сейчас эта доля превысила 30%), обеспечение гарантированной стабильности налогового законодательства и предсказуемость налоговой политики. Государство должно оставить за собой право в необходимых случаях прибегать к мягкому воздействию на рыночные механизмы ценообразования в отношении социально значимых товаров и продуктов первой необходимости.
  * Поощрение инвестиций в будущее Украины. Введение налоговых льгот на исследовательские и конструкторские проекты с тем, чтобы способствовать трансформации в экономику ХХI века. Отказ от ограничений в суммах, вычитаемых из налогов, связанных с оплатой образования. Чтобы стать страной с высокотехнологичной экономикой, Украина должна воспользоваться своими образовательными ресурсами и увеличить количество населения, обладающего знаниями и навыками, необходимыми для экономики XXI века. Должны получить импульс к развитию частные образовательные учреждения и бизнес-школы. Конкуренция между этими новыми предприятиями и существующими государственными образовательными программами улучшит качество образования в целом.
  * Защита прав собственности, формирование адекватной законодательной базы, стимулирующей инвестирование, финансовую активность отечественного и иностранного капитала. Решение спорных вопросов, связанных с приватизацией, исключительно в правовом поле. Реальное обеспечение защиты прав интеллектуальной собственности.
  * Модернизация и активизация патентной и лицензионной политики.
  * Принятие экстренных мер по предотвращению угрозы свертывания научно-технологического развития, особенно в сегментах высоких технологий.
  * Совершенствование специализированной финансовой структуры. Создание Банка развития, институтов ипотечного кредитования, страховых и пенсионных фондов, инновационного и стабилизационного фонда. Координированное использование получаемых от приватизации средств для смягчения перехода к экономике XXI века.
  * Реализация комплекса мер по созданию благоприятного инвестиционного климата: дерегуляция хозяйственной деятельности, активизация фондового рынка; обеспечение независимости судебной системы и т.д. Восстановление деятельности свободных экономических зон, технопарков и территорий приоритетного развития. Предотвращение неконтролируемого прилива в страну "горячих денег" (спекулятивного капитала), привлекаемых нынешней властью для "латания дыр" в бюджете.
  * Переориентирование существующей экспортно-импортной политики на защиту отечественного товаропроизводителя. Стимулирование экспорта продукции, а не сырья; обеспечение стабильно позитивного сальдо платежного баланса, поддержание соответствующего валютного курса. Поощрение импорта технологий, с целью модернизации отечественных предприятий.
  * Существенное снижение сборов на поставки энергоносителей в Украину, отмена НДС на нефть и газ. До тех пор, пока мы не снизим энергоемкость экономики, эта мера позволит существенно замедлить рост себестоимости во всех отраслях экономики - а, следовательно, значительно уменьшить рост цен.
  * Продолжение и активизация работы по формированию и укреплению Единого Экономического Пространства (ЕЭП) как кардинально важного направления для реализации национальных интересов и обеспечения национальной безопасности Украины. Должны быть подписаны и введены в действие уже согласованные заинтересованными сторонами документы первого этапа формирования ЕЭП (упрощенный порядок пересечения гражданами границ, определение правового статуса граждан, социальные гарантии для лиц, работающих в государствах ЕЭП и т.п.).
  http://www.partyofregions.org.ua/economic-development/#a
  
  Додатково можна також отримати інформацію з виступів
  http://okm.com.ua/ - сторінка опозиційного уряду

• 2008.12.16 | Ukrpatriot(patriot)

  Українська народна партія

  Проект програми антикризових дій
  
  Преамбула
  
  Україна вступила у період найбільш масштабної за останні роки економічної кризи, спричиненої не стільки зовнішніми факторами, як структурою української економіки загалом.
  
  Серед основних причин економічної кризи в Україні варто виділити наступні:
  
  Урядова політика протекціонізму щодо споживчого імпорту, що спричинила занепад виробництва в Україні, насамперед у промисловості, сільському господарстві.
  
  Неконтрольоване споживче кредитування, яке, за умови відсутності достатнього внутрішнього виробництва, призвело до спрямування на оплату товарів та послуг іноземних виробників значної частина кредитних коштів, виданих приватним особам. Така негативна тенденція підтверджується зростанням споживчого кредитування приватних осіб паралельно із збільшенням негативного зовнішньоторговельного сальдо. Це свідчить про те, що більшість простих українців витрачали кредитні кошти на дорогі імпортні товари або на товари зібрані з імпортних комплектуючих. Внаслідок цього від’ємне торговельне сальдо наблизилося до позначки у 20 млрд. доларів США, а зовнішній борг за результатами перших трьох кварталів 2008 року перевищив 100 млрд. доларів США. Таким чином, українська економіка і суспільство споживають набагато більше ніж виробляють, що в умовах системної економічної кризи може призвести до повного занепаду народного господарство і банкрутства української держави.
  
  Велика енергоємність української економіка, в результаті якої, за умов збільшення видатків на енергоносії, українські товари стали неконкурентними на світових ринках. Така економіка, зумовлена значною мірою, пануванням олігархічної системи управління в Україні, яка увібрала у себе більшість рудиментів радянської планової економіки із залученням окремих елементів ринкових механізмів, спрямованих переважно на збільшення доходів представників великого капіталу, власників більшості підприємств української металургії, хімічної промисловості. Як наслідок, українська важка промисловість опинилася в найглибшій кризовій ситуації з часів здобуття незалежності.
  
  Високий дисбаланс між структурою виробництва і запитами внутрішнього ринку, внаслідок чого українська виробнича сфера нездатна у повній мірі забезпечити потреби споживачів на внутрішньому ринку, через що утворився великий перелік товарів так званого «критичного імпорту», який немає відповідників в Україні. Із втратою позицій на зовнішніх ринках, без структурної реформи, таке виробництво поступово зупиняється.
  
  Внаслідок непродуманої популістської економічної політики уряду, внутрішні передумови загальної системної кризи української економіки каталізувала світова фінансова криза, що проявилася у втраті українською банківською системою можливості залучати дешеві зовнішні кредити. Розрив між короткостроковими пасивами та здебільшого довготерміновими активами, а також валютна невідповідність балансу, на загрози яких УНП завчасно звертала увагу, впродовж вересня-жовтня 2008 року перетворив вітчизняну фінансову систему на колос на глиняних ногах. Замість вчасного і ефективного реагування на зародження виробничої та фінансової кризи в Україні, уряд діяв непрофесійно, що призвело до посилення інфляційних процесів, скорочення експорту і наростання споживчого імпорту, розвитку стагнації у виробничій сфері української економіки.
  
  Враховуючи викладені причини кризи в Україні, можна спрогнозувати основні проблеми породжені цією системною кризою, такі як:
  
  Стагнація і поступовий занепад виробничої сфери української економіки, якщо не вжити швидких ефективних заходів щодо її порятунку і реформування.
  
  Суттєве зростання рівня безробіття внаслідок звільнення працівників виробничої сфери та обслуговуючої її галузей (інфраструктура, транспорт, постачання сировини, торгівля тощо).
  
  Загроза масового неповернення кредитних коштів, насамперед у сфері споживчого кредитування, через втрату позичальниками можливостей отримувати необхідний для цього дохід, внаслідок чого, українська економіка втратить значні ресурси, які могли б бути спрямованими у реальний сектор економіки.
  
  Велика ймовірність невиконання бюджетів, передусім, місцевих, у 2009 році може спричинити затримки із виплатою зарплат працівникам бюджетної сфери, дестабілізувати ситуацію із соціальними виплатами та звести нанівець фінансування захищених статей бюджету таких, як медикаменти, продукти харчування для лікарень та закладів соціальної опіки.
  
  Різке зростання недовіри населення до фінансових установ та державного апарату, що може мати наслідком поглиблення суспільної кризи аж до соціальних катаклізмів.
  
  Втрата економічної незалежності , коли здешевлені активи українських підприємств будуть за безцінь скуплені новими власниками, які в своїх бізнес-планах керуються не економічними, а політичними мотиваціями.
  Враховуючи причини та наслідки системної економічної кризи Українська народна партія ухвалила власну концепцію подолання кризових явищ в Україні.
  
  І. «Виробляй, купуй і споживай українське!»
  
  Аналіз світового досвіду країн під час криз вказує на те, що одним з основних засобів боротьби з стагнацією в економіці була стимуляція внутрішнього попиту і підтримка національного виробника.
  Під час Великої депресії 30-х років минулого століття американці закликали «Купуй американське!». Тим же принципом на початку минулого століття керувалися наші предки на Західній Україні, коли, в умовах тиску з боку польської державної адміністрації на українських виробників, закликали купувати саме товари українського виробництва – «Свій до свого, по-своє!».
  
  Враховуючи світовий досвід Українська народна партія пропонує:
  
  1.1.Проведення всесторонньої структурної реформи виробничої сфери української економіки
  Екстенсивний шлях розвитку економіки добіг завершення, принаймні, у середньостроковому часовому горизонті. Держави, що інвестуватимуть у інтенсивні науковомісткі енергозаошаджувальні технології, обійматимуть провідні позиції на світових ринках.
  З цією метою українській владі необхідно:
  1.1.1. Провести оцінку споживчого імпорту в Україну. За результатами такого дослідження стимулювати переорієнтацію українського виробництва на товари «критичного імпорту» таким чином, щоб повністю задовольнити споживача на внутрішньому ринку України.
  1.1.2. Запровадити державну програму інформаційної та податкової підтримки перепрофілювання підприємств різної форми власності на виробництво товарів та послуг, які сьогодні імпортуються.
  1.1.3. Запровадити програму навчання та перепідготовки для звільнених працівників виробничої сфери з метою спрямування вивільненої внаслідок кризи робочої сили у сферу виробництва товарів та послуг, які сьогодні імпортуються.
  1.1.4. Запровадити програму підтримки інноваційних продуктів, привабливих для зовнішніх ринків. Державна допомога науковим установам має бути спрямована на стимулювання прикладних розробок для потреб економіки.
  1.1.5. Створити систему інформаційного і кредитного забезпечення суб’єктів підприємницької діяльності, які прагнуть розпочати виробництво товарів та послуг, які досі імпортувалися.
  1.1.6. Сформувати пакет державного замовлення у сфері будівництва доріг, мостів, соціального житла, інших інфраструктурних об’єктів, насамперед в рамках підготовки до чемпіонату Європи з футболу Євро 2012, з метою стимулювання будівельної та інших галузей, залучених до підготовки інфраструктури з проведення чемпіонату.
  
  1.2. Стимулювання національного виробника за рахунок зміни структури споживання і правил проведення державних закупівель на час кризи
  У 2008 році на закупівлі для державних потреб було виділено понад 200 мільярдів гривень. Ці кошти повинні працювати на українську економіку.
  З метою більш ефективного використання державних коштів на стимулювання національного виробника пропонується:
  1.2.1. Доповнити Постанову Кабінету міністрів України «Про затвердження положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державний кошт»: визначенням «Вітчизняний виробник – суб'єкт підприємництва – резидент, який здійснює виробництво товарів, виконує роботи чи надає послуги на території України»; зобов’язати розпорядників державними коштами закуповувати лише товари та послуги, вироблені в Україні, окрім випадків, коли українська економіка не продукує аналогічних продуктів, або ж такий захід призведе до утворення штучних монополій, невідкладно розробити і прийняти Правила для дій у таких виняткових випадках; заборонити державним та комунальним підприємствам (у тому числі казенним підприємствам, установам та господарським товариствам, у статутному капіталі яких державна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків, їх дочірнім підприємствам, а також підприємствам і господарським товариствам, у статутному капіталі яких 50 та більше відсотків належать державним, у тому числі казенним підприємствам і господарським товариствам) купляти легкові автомобілі, які вироблені не в Україні.
  1.2.2. Встановити для державних підприємств (монополій) переробної промисловості (в т.ч. спиртової) ціни та квоти для закупівлі сільськогосподарської продукції виробленої в Україні.
  1.2.3. Розпочати практику закупівель за кошти Стабілізаційного фонду продукції виробленої в Україні за цінами на підставі розрахунку мінімальної рентабельності для сільгоспвиробників.
  1.2.4. Зобов’язати державні органи провести роз’яснювальну роботу щодо потреби купувати саме українські товари. Розпочати загальнодержавну промоційну кампанію щодо купівлі товарів українського виробництва.
  
  1.3. Перегляд експортно-імпортної політики уряду з метою підтримки національного виробника
  В сучасних умовах в світі існує зростаючий попит на продукцію сільського господарства. Це призводить до зростання цін та наявного дефіциту продукції. Маючи величезний потенціал, Україна має забезпечити умови для розвитку галузі, створивши належну інфраструктуру для переробки, зберігання, транспортування продукції сільського господарства а також створити умови для інвестування у сільське господарство.
  Українська держава повинна розпочати на практиці підтримку споживання вітчизняних товарів, обмеживши споживчий імпорт та створивши умови для підтримки експорту нових товарів на світові ринки, насамперед наукоємних товарів глибокої переробки та якісної, екологічно чистої продукції сільського господарства.
  З цією метою, Українська народна партія пропонує:
  1.3.1. Негайно розпочати переговори із Світовою організацією торгівлі щодо тимчасового підвищення ставки ввізного мита на продукцію сільського господарства, що виробляється в Україні. Такі обмеження допускаються під час кризи нормативними документами СОТ.
  1.3.2. Створити умови для імпорту інвестицій в Україну, насамперед у галузі автопрому та наукоємної продукції, замість імпорту готової продукції та комплектуючих.
  1.3.3. Розробити та впровадити програму кредитування експорту та дотування експорту продукції сільського господарства і наукоємної продукції глибокого циклу переробки.
  1.3.4. Посилити вимоги до якості товарів, що завозяться на територію України, покращити контроль за безпекою таких товарів.
  
  Прогнозовані наслідки впровадження у дію заходів з підтримки національного виробника:
  
  а) максимально можливе задоволення потреб внутрішнього ринку у якісних та недорогих товарах та послугах за рахунок внутрішнього виробництва та створення аналогів імпортованих товарів з метою їх подальшого розвитку;
  б) створення робочих місць у нових сферах виробництва з метою залучення вивільненої внаслідок кризи робочої сили;
  в) зниження ризику неповернення споживчих кредитів за рахунок надання можливості отримання доходу позичальниками, звільнених з інших виробничих сфер;
  г) перетворення України з імпортера споживчих товарів у експортера таких товарів;
  д) підвищення попиту на товари вітчизняного виробництва і, як наслідок, стимулювання внутрішнього попиту і реального сектору економіки;
  е) використання більшої частини бюджетних коштів виключно на розвиток національної економіки;
  є) наповнення бюджету передусім податками на споживання товарів, виготовлених в Україні, і меншою мірою – імпортованих;
  ж) зважаючи на високий врожай цього року та зниження собівартості виробництва м’яса в Україні, можна очікувати, що за рахунок вітчизняного виробництва буде повністю задоволено потреби внутрішнього ринку;
  з) створення нових робочих місць та залучення технологій в Україну через збільшення імпорту інвестицій.
  
  ІІ. «Залучення внутрішніх ресурсів та зовнішніх інвестицій!»
  
  Гроші – це кров економіки, без якої не зможе функціонувати жодна економічна система. Головними проблемами української фінансової системи в умовах кризи стали відтік капіталу і брак ресурсів у банківській системі для кредитування реального сектору економіки. Як наслідок, значна частина підприємств, що працювали на кредитних коштах, опинилися на межі виживання і постали перед проблемою значного скорочення персоналу або й повної зупинки. З метою подолання кризи у фінансовій сфері пропонуються наступні заходи:
  
  2.1. Розробити систему заходів із лібералізації банківської системи і збільшення кредитних можливостей банків
  2.1.1. Вжити заходів для залучення зовнішніх інвестицій шляхом прийняття відповідних змін до законодавства України, які б дозволили нерезидентам розміщувати необмежені кошти на депозитах українських банків без надання декларації про походження на умовах банківської таємниці під державні гарантії.
  2.1.2. Шляхом компенсації відсоткових ставок позик сприяти здешевлення кредитів для малого і середнього бізнесу, з метою сприяння поверненню кредитів позичальниками з середовища малого і середнього бізнесу.
  2.1.3. Поступово знижувати облікову ставку НБУ з метою мінімізації чи зменшення ставок у реальному секторі економіки для кредитування виробництва.
  2.1.4. Встановити реальний контроль НБУ над використанням коштів,направлених на рефінансування комерційних банків,забезпечивши їхнє використання виключно для компенсування відтоку депозитних коштів, кредитування реального сектору економки і недопущення виходу цих коштів на валютний ринок.
  2.1.5. Дозволити сплату валютних кредитів у гривні із паралельним законодавчим розподілом компенсації курсової різниці (між курсом гривні відносно долара США у червні 2008 року і курсом гривні відносно долара США у листопаді 2008) за діючими валютними кредитними договорами у рівних пропорціях між банками і отримувачами кредитів.
  2.1.6. Внести зміни до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» з метою стимулювання залучення коштів населення у реальний сектор економіки через недержавне довготривале страхування життя та недержавні пенсійні фонди. Залучені кошти, спрямовувати перш за все на інвестиції в інноваційний розвиток і структурну реформу економіки відповідно до п.1.1.
  2.1.6. Запровадити законодавчий механізм регулярного звітування фінансових установ перед своїми клієнтами щодо вкладення коштів і отримання прибутків, з метою відновлення довіри населення до фінансових установ.
  2.1.7. Заборонити фінансовим установам в односторонньому порядку змінювати кредитні ставки діючих договорів.
  2.1.8. Створити фонд гарантування вкладів учасників кредитних спілок.
  2.1.11. Скоротити нецільові соціальні програми такі, як житлові і транспортні субсидії, і розширити цільові соціальні програми, спрямовані на допомогу конкретним людям.
  2.1.12. В цілому погоджуючись із присутністю зарубіжних фінансових установ на українському банківському ринку, Українська народна партія тим не менше застерігає від можливої монополізації цього сектору тими чи іншими фінансовими групами. НБУ має вжити регуляторних заходів, щоби вітчизняна фінансова система не опинилася у сконцентрованій цілковитій залежності від економічного стану певної групи.
  
  2.2. Створити умови для позичальників, у яких виникли проблеми з поверненням кредиту внаслідок економічної кризи, для отримання доходу з метою повернення кредиту.
  2.2.1. Сформувати єдиний державний реєстр позичальників фізичних та юридичних осіб, які у добровільному порядку звернулися до держави за допомогою щодо відновлення платоспроможності за кредитними зобов’язаннями.
  2.2.2. Внести зміни до Закону України «Про іпотеку», якими відтермінувати застосування крайніх заходів до боржників, які втратили роботу або джерело доходів внаслідок економічної кризи, на період дії Закону України «Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» - до 1 січня 2011 року.
  2.2.3. Розробити та запровадити державну програму з перепрофілювання підприємств та надання можливості отримання доходу такими підприємствам у рамках структурної реформи економіки відповідно до п.1.1.
  2.2.4. Розробити та запровадити державну програму перенавчання та створення можливостей працевлаштування для найманих працівників у нових сферах виробництва з метою отримання доходу, частина якого піде на погашення кредитної заборгованості, у рамках структурної реформи економіки відповідно до п.1.1.
  
  Прогнозованими наслідками антикризових заходів у фінансовій сфері:
  
  а) збільшення обсягів зовнішніх та внутрішніх інвестицій в економіку України;
  б) легалізація українського капіталу,виведеного у попередні роки за межі України;
  в) відновлення довіри населення до фінансових установ;
  г) усунення ризику неповернення кредитів суб’єктами підприємницької діяльності та створення умов для відновлення платоспроможності позичальників-фізичних осіб;
  д) створення додаткових передумов для реформування пенсійної системи, зменшення навантаження на видаткову частину бюджету, стимулювання соціальної відповідальності громадян за власний соціальний захист;
  е) створення умов для запровадження інновацій і реформи виробничої сфери;
  є) створення нових робочих місць і як наслідок перерозподіл робочої сили із збиткових галузей у перспективні прибуткові;
  ж) стабілізація банківської системи, зниження спекулятивних настроїв на валютному ринку, відновлення кредитоспроможності української банківської системи;
  з) перерозподіл коштів на користь цільових соціальних програм дозволить зменшити соціальний удар, спровокований наслідками економічної кризи, для найменш захищених верств населення, спрямувавши на їхні потреби близько 0,7 % ВВП, та дозволить ефективніше використовувати бюджетні кошти виділені на соціальний захист;
  и) запровадження рівної компенсації курсової різниці за валютними кредитами дозволить одночасно зменшити втрати банківської системи, зберегти платоспроможність позичальників, сприятиме ліквідації дефіциту долара США на внутрішньому ринку України, сприятиме зниженню спекулятивного високого курсу долара США відносно гривні.
  
  ІІІ. «Від марнотратства до ефективності!»
  
  Українська економіка, насамперед металургія, хімічна промисловість, житлово-комунальне господарство є одними з найбільш енергоємних і затратних у світі. Україна зайняла одне з найперших місць у Європі за енергоємністю виробництва одиниці ВВП.
  Така ситуація склалася внаслідок того, що українська економічна система після розвалу СРСР не зазнала якісних змін. Виробничі потужності не модернізовувалися, а продукція українського виробництва конкурувала лише за рахунок низької собівартості праці найманих працівників та порівняно низьких цін на енергоносії та сировину. Така система стимулювала марнотратство і в умовах кризи вестиме до занепаду виробничої сфери народного-господарського комплексу України.
  У зв’язку з цим назріла реальна потреба швидких та глибоких реформ з акцентом на запровадженні інновацій, зменшення енергоємності виробленої продукції, переорієнтації виробника на потреби внутрішнього ринку.
  З метою подолання кризових явищ, перш за все у металургії та хімічні промисловості, Українська народна партія пропонує наступні заходи:
  
  3.1. Стимулювати попит на продукцію українського виробництва та впровадження ощадного використання імпортованих енергоносіїв
  3.1.1. При формуванні бюджету 2009 року спрямувати не менше 7 % ВВП на інфраструктурні проекти, передбачивши концентрацію капітальних витрат на формування державного замовлення, спрямованого на будівництво доріг, мостів, будівництво та ремонт залізниць, оновлення рухомого складу „ Укрзалізниці ”, реставрацію та реконструкцію аеропортів, будівництво соціального житла, фінансування аерокосмічної галузі, модернізації армії та впровадження енергозберігаючих технологій у сферах промислового виробництва і житлово-комунального господарства.
  3.1.2. З метою відновлення експортного потенціалу української металургійної галузі вжити заходів щодо покращення ефективності виробництва. Для цього передбачити надання державної допомоги підприємствам металургії у вигляді кредитів через систему державних банків тільки з метою модернізації, впровадження енергоощадних технологій під жорстким контролем щодо використання державних коштів. Основним гаслом політики у сфері промислового виробництва має стати „ Від проїдання – до ефективності!”
  3.1.3. Запровадити систему надання кредитів під державні гарантії тим підприємствам та підприємцям, що впроваджують енергозберігаючі технології.
  3.1.4. Активізувати практику надання податкового кредиту за умови. що вивільнені кошти спрямовуються підприємством-платником податку на енергоощадні заходи – з відповідним аудитом.
  3.1.5. Запровадити загальнодержавну програму енергозбереження, що передбачала б у короткі терміни скорочення непродуктивного використання природного газу у сфері житлово-комунального господарства через відсутність належного утеплення труб тепломереж та будівель.
  3.1.6. Ввести в дію державну програму сприяння використання енергозберігаючих технологій при будівництві та оновленні житлового фонду.
  
  3.2. Ефективно керувати державною власністю замість бездумного розпродажу і проїдання коштів отриманих від приватизації
  3.2.1. З цією метою розглянути можливість покращення ефективності управління рентабельними підприємствами з державною часткою власності та приватизації або закриття нерентабельних підприємств, передбачивши гарантії соціального захисту працівників, їхнього перенавчання і майбутнього працевлаштування.
  3.2.2. При плануванні збільшення соціальних витрат вжити заходів із розрахунку співмірності зростання економіки із зростанням таких витрат.
  3.2.3. За жодних умов не розглядати продаж землі та прибуткових підприємств державної форми власності як джерела наповнення Стабілізаційного фонду. Про запровадження ринку землі в Україні в умовах кризи не може бути і мови.
  3.2.4. З метою захисту від застосування щодо селян в умовах економічної та фінансової кризи шахрайських чи економічно-кабальних відносин у сфері землекористування з використанням такого правового інструменту як позбавлення селян права власності на землю шляхом укладення «вічного» Договору доручення (чи довіреності), слід внести до Цивільного кодексу України зміни, які б зробили обов’язковим нотаріальне посвідчення щодо довіреності на користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення (зміни до статті 245), обмежити строк дії такої довіреності терміном до 3 років (зміни до статті 247), строк дії договору доручення, предметом якого є вчинення юридичних дій щодо приватної земельної ділянки сільськогосподарського призначення, власником якої є одна чи декілька фізичних осіб, встановлюється у договорі доручення і не може перевищувати трьох років з моменту його укладення навіть за умови, коли такий строк не вказано прямо у договорі (зміни до статті 1001).
  
  3.3.Скорочення витрат державного апарату
  В Україні склалася ситуація, коли державний апарат неефективно використовує бюджетні кошти, штати роздуті, а державні органи та органи місцевого самоврядування не виконують покладених на них функцій з обслуговування населення. Зокрема лише у 2008 році на відрядження витрачено з консолідованого бюджету України майже мільярд гривень, що спів мірно із виплаченими студентам стипендіями.
  З метою скорочення витрат та покращення ефективності роботи органів місцевого самоуправління та державних органів пропонується:
  3.3.1. Перевірити державні органи та виконавчі органи місцевого самоврядування на предмет дублювання функцій і скоротити зайві державні органи, провести у короткі терміни адміністративну реформу, ліквідувавши дублюючі органи.
  3.3.2. Ліквідувати зайві посади у органах державної влади, місцевого самоврядування.
  3.3.3. Встановити жорсткий контроль та відповідальність органів державної влади та місцевого самоврядування за понаднормативну чисельність працівників та розміри заробітних плат, які перевищують найвищий в Україні посадовий оклад.
  3.3.4. Обмежити матеріальні витрати державних установ, ввести законодавчу заборону на закупівлю предметів розкоші.
  3.3.5. Встановити більш жорсткий контроль за використанням ресурсів державних установ з приватною метою.
  3.3.6. Ліквідувати відомчі пільги, особливо в системі МВС, прокуратури та судів. В тому числі, переглянути в бік зменшення суми виплат при виході на пенсію, розмір пенсій для працівників цих категорій, а також збільшити в МВС термін стажу для виходу на пенсію. Частину коштів спрямувати на підвищення рівня оплати праці діючих працівників органів МВС, СБУ, МНС та посилити відповідальність за корупцію у силових структурах.
  3.3.7. Пересадити державних службовців на автомобілі вітчизняного виробництва, а наявні автомобілі імпортного походження, що перебувають сьогодні на балансі державних органів та органів місцевого самоврядування, виставити на продаж за ринковими цінами через аукціон.
  3.3.8. Зобов’язати всіх державних службовців, як і народних депутатів, звітувати про кошти витрачені на відрядження, про мету таких відряджень, а також поставити на облік кошти витрачені на навчання, зміну професійної орієнтації та підвищення кваліфікації працівників державних органів, органів місцевого самоврядування та народних депутатів України.
  3.3.9. За жодних умов не розглядати можливості скорочення витрат на оборону.
  
  Наслідком запровадження цих пунктів програми має стати:
  
  а) підвищення ефективності виробництва у металургії, хімічній промисловості за рахунок структурних змін відповідно до п.1.1., здешевлення виробництва, освоєння нових продуктів;
  б) економія до 60 % природного газу, який використовується для обслуговування житлово-комунального господарства і пропорційне скорочення витрат на закупівлю імпортних енергоносіїв;
  в) підвищення конкурентоздатності української продукції на світових ринках;
  г) формування культури економного споживання ресурсів серед населення.
  д) регулярне наповнення бюджету за рахунок надходжень від рентабельних державних підприємств та підвищення ефективності їхньої роботи;
  е) уникнення ризиків втрати промислового потенціалу України через необдуману приватизаційну політику;
  є) зменшення явища «соціального популізму», коли владні органи не виконують соціальних зобов’язань через брак коштів;
  ж) зменшення витрат на утримання державного апарату з паралельним покращенням ефективності та якості послуг державних структур.
  
  IV. «Держава створює умови – громадянин працює на себе!»
  
  Основною метою державної політики в умовах кризи має стати створення сприятливих умов для підприємницької ініціативи людей, що опинилися у скрутній ситуації. Українська Народна Партія вважає, що криза – це найкращий час відновити повагу держави до тих, хто її утримує, тобто до підприємця – господарника.
  Українська Народна Партія пропонує наступні заходи із стимулювання підприємницької ініціативи громадян:
  
  4.1.Зменшення адміністративних бар’єрів та корупції
  4.1.1. Максимальне скорочення та впорядкування перевірок підприємств з боку санепідемстанції, установ міністерства з надзвичайних ситуацій (пожежні інспекції), захисту справ споживачів та інших, при твердій регламентації перевірок. Частину інспекцій з дублюючими функціями треба ліквідувати, або звести усі інспекції до єдиного контролюючого органу.
  4.1.2. Спрощення реєстрації угод з нерухомістю та земельними ділянками, скорочення строків реєстрації і зменшення причин для відмови в реєстрації.
  4.1.3.Скорочення числа узгоджень та спрощення їх при оформленні земельної документації, отримання дозволів на будівництво, реконструкцію та перепланування приміщень, отримання ліцензій та інших документів для відкриття та ведення власної справи. У короткі терміни сформувати єдиний кадастр наявних земельних ділянок.
  4.1.4.Спрощення правил оренди та викупу державних та муніципальних приміщень.
  4.1.5.Стабілізація законодавства. Збереження на термін до 5 років норм раніше діючого законодавства для вже існуючих компаній у випадку прийняття нових законів, які погіршують чи обмежують умови ведення бізнесу (наприклад, правила торгівлі алкоголем чи тютюном, ювелірними виробами тощо).
  4.1.6. Реалізація у взаємовідносинах чиновника і підприємця принципу презумпції невинності підприємця. Всі протиріччя законодавчого чи нормативного акту повинні трактуватися на користь підприємця.
  4.1.7. Збільшення прозорості фінансового і майнового положення чиновників та членів їх сімей, введення обов’язкового декларування ними не лише доходів, а й видатків.
  
  4.2. Збільшення державної підтримки малого та середнього підприємництва
  4.2.1.Спрощення доступу до держзамовлень для малих та середніх підприємців, відкритість конкурсів, виділення окремих квот з держзамовлень, які мають розігруватися саме серед представників малого та середнього бізнесу.
  4.2.2.Збільшення доступності і здешевлення оренди та викупу державних та муніципальних приміщень:
  - за рахунок, надання в оренду державних і муніципальних приміщень на пільгових умовах;
  - дозвіл оплати купівлі державного і муніципального майна чи його оренду поетапно і частинами;
  - збільшення доступності до конкурсних торгів щодо оренди та продажу приміщень, спрощення доступу до інформації про них;
  4.2.3. Збільшення доступності до інвестиційних та кредитних ресурсів через:
  - активізацію практики субсидування процентних ставок по кредитах комерційних банків;
  - сприяти розвитку інститутів мікрокредитування;
  - розширення діяльності державних фондів підтримки малого та середнього бізнесу, особливо активізація їх діяльності для інноваційної діяльності;
  - розширення надання фінансових гарантій кредиторам та інвесторам, в тому числі й для іноземних партнерів малих та середніх підприємств;
  - покращення законодавства про заставу, з метою спрощення отримання кредитів малими та середніми підприємствами;
  - зниження вимог до комерційних банків щодо створення резервів на ризики знецінення заборгованості при кредитуванні малих та середніх підприємств.
  4.2.4. Сприяння малому та середньому бізнесу для виходу на закордонні ринки, включаючи фінансову підтримку експорту, сприяння у патентуванні, представництво інтересів за кордоном через торгові представництва.
  4.2.5. Покращення захищеності права власності, активізації боротьби та недопущення рейдерства, незаконними захопленнями підприємств, їх поглинання великими компаніями.
  4.2.6. Розширення консультаційної та інформаційної підтримки малого підприємництва, в тому числі надання на пільгових умовах юридичних послуг, враховуючи захист їх інтересів у судах та правоохоронних органах.
  
  4.3. Зменшення податкового тягаря для малого та середнього бізнесу
  4.3.1. Зменшення загального оподаткування фонду заробітної плати до 20-25%, що дасть змогу вивести більшу частину зарплат з тіні. Введення єдиного податку на заробітню платню, що сприятиме полегшенню адміністрування, виходу зарплати „з тіні ”, збільшенню легальних робочих місць, і в свою чергу вестиме до вирішення проблеми безробіття.
  4.3.2.Зменшення ПДВ до 15 %, що сприятиме зниженню цін, стимулюватиме виробництво.
  4.3.3.Звільнення малих підприємців від податків строком на 6 місяців при заснуванні нового бізнесу.
  4.3.4. Спрощення процедури повернення ПДВ при експорті.
  4.3.5. Максимальне наближення бухгалтерського і податкового обліку.
  
  4.4. Відміна необґрунтованого продовження термінів податкових перевірок.
  4.4.1. Відміна порядку беззаперечного порядку стягнення штрафів, пені при будь-яких заборгованостях, як такого, що не відповідає конституційним нормам, про можливість стягнення власності лише через суд.
  
  4.5. Взаємовідносини мало та середнього бізнесу з великим бізнесом.
  4.5.1. Проведення активної антимонопольної політки і захисту конкуренції з метою недопущення монополізації ринку великими компаніями, особливо за участю влади.
  4.5.2. Сприяння державі в залучені великими компаніями малого та середнього бізнесу для виконання робіт та послуг, постачання, в тому й числі, шляхом встановлення спеціальних квот для малого та середнього бізнесу в рамках державних замовлень, які надаються великим компаніям
  
  4.6. Наймана праці, працівники і роботодавці
  4.6.1. Робота повинна відповідно оцінюватись. Той, хто працює повинен мати більше ніж той, хто не працює. Ми хочемо стимулювати бажання людей реалізувати свої шанси і хист, а не безробіття через субвенції і виплати. Допомога по безробіттю – це засіб для надання людині можливості отримати нову професію, кваліфікацію, яка підвищить її шанси ринку праці, а не самоціль.
  4.6.2. Переглянути адміністративні видатки Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття – впродовж останніх років вони зростають непропорційно фінансуванню основної місії Фонду – допомоги по безробіттю та адаптації до нового працевлаштування.
  4.6.3. Відродити реальний профспілковий рух. Федерація професійних спілок України має перестати бути чиновницькою надбудовою над мільйонами робітників. Реформа ФПСУ має бути проведена знизу-догори. Через сито громадських виборів мають пройти всі керівники низових профспілкових організацій.
  4.6.4. Розробити цілісну державну програму підтримки заробітчан, які повертаються в Україну (програма першого бізнесу, податкові преференції, професійна перепідготовка тощо).
  4.6.5. Реформувати систему Центрів зайнятості, які в основному проїдають величезні державні гроші, у реальні державні біржі праці.
  
  Прогнозовані наслідки запровадження заходів із підтримки підприємництва:
  
  а) пришвидшення переходу української економіки від радянської системи панування державних монополій до моделі ринкової економіки, де 60-70 % ВВП формується за рахунок сектору малого і середнього підприємництва;
  б) створення нових робочих місць і відповідне зменшення соціального навантаження на бюджет;
  в) у перспективі зростання надходжень у бюджет за рахунок зростання кількості суб’єктів підприємницької діяльності;
  г) сприяння формуванню сильного середнього класу в Україні;
  д) створення реальної системи захисту інтересів власників бізнесу і найманого працівника.
  
  V. «Прозорий бюджет – прозорий уряд!»
  
  Бюджет – це не лише кошторис держави чи органу місцевого самоврядування, але й звітування чиновників про те, як вони розпоряджаються коштами, сплаченими платниками податків. Із сухих прес-релізів Міністерства фінансів неможливо довідатися, що ж насправді відбувається з бюджетом – цифри подаються так, як це вигідно можновладцям. Українська народна партія вимагає повноцінної прозорості на етапі формування бюджету, його виконання та його звітності – це стосується і держави, і місцевих бюджетів.
  З метою забезпечення прозорості формування бюджету пропонуються наступні заходи:
  5.1. Забезпечити відкритість звітної інформації, що стосується бюджету. Всі звіти про виконання бюджету – помісячні, поквартальні, річні, за всіма видами класифікації – мають бути у відкритому доступі на сайті Державного казначейства. Так само мають бути доступними для громадськості і звіти про виконання кошторисів всіх соціальних фондів.
  5.2. Місцеві ради мають вимагати, а їх виконавчі органи – безумовно оприлюднювати звіти про виконання місцевих бюджетів.
  5.3. Бюджетні слухання за активної участі громади мають бути невід’ємною частиною бюджетного процесу на місцевому рівні.
  5.4. Всі звіти про результати перевірки органами контрольно-ревізійного управління (КРУ) мають бути надбанням громадськості.
  
  Підсумовуючі положення
  
  Будь-яка криза – це найкращий час для проведення глибокого реформування. Українська Народна Партія переконана, що держава та українське суспільство повинні використати економічну кризу для проведення всебічного реформування економіки у напрямку стимулювання підприємницької ініціативи громадян, запровадження ефективних механізмів управління та виробництва, обмеження державного впливу необхідним мінімумом, зменшення енергоємності і підвищення конкурентності української продукції.
  
  Усвідомлюючи те, що з кризи Україна повинна вийти оновленою, позбавленою рудиментів радянської бюрократичної економічної системи – роздутого штату державного апарату, неефективного виробництва та надмірного втручання держави у справи підприємництва, що наші дії задля подолання кризи повинні змінити українське суспільство та відновити повагу до підприємця-господаря, який своєю працею примножує добробут своєї сім’ї, громади, країни, Українська народна партія готова взяти на себе реалізацію запропонованої антикризової програми та нести відповідальність за її результати.
  
  http://www.unp.ua/ua/bodydeclarations/10214.htm
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2008.12.16 | Ukrpatriot(patriot)

    Іпотека, кредити на житло

    Низку заходів, реалізація яких здатна зберегти платоспроможність позичальника і фінансову безпеку кредитора рекомендує вжити Українська народна партія. Відповідну заяву, що містить сім кроків подолання іпотечного лиха, прийняли сьогодні члени Центрального Проводу партії. Зокрема, УНП рекомендує:
    
    1. Надати право позичальникам, які втратили роботу і стали на облік до Центру зайнятості, відтермінувати час повернення відсотків по кредиту до відновлення стійкого джерела доходу. До цього часу пропонується сплачувати банку помірну «орендну плату», що зараховується до сплати основної суми боргу. При цьому банк зобов’язується утриматися від виселення, а позичальник – вчасно сплачувати орендну плату.
    2. Зменшити суму обов’язкових виплат позичальникам, яким зменшено заробітну плату і які не в змозі сплачувати борг та відсотки у докризових розмірах.
    3. Дозволити банку надавати пільгові умови погашення кредиту позичальникам в разі якщо боржник продовжує здійснювати хоча б мінімальні, але щомісячні виплати.
    4. Визнати, що факт розтермінування боргу – якщо по ньому здійснюються мінімальні помісячні проплати (в т. ч у вигляді оренди) - не повинен призвести до його декласифікації за нормативами НБУ і, таким чином, не повинен збільшити обсяг резервування коштів відповідним банком.
    5. Внести законодавчі зміни до закону про оподаткування прибутку підприємств, щоб нараховані, однак несплачені відсотки, штучно не збільшували базу оподаткування.
    6. Надати право позичальнику здійснювати безготівкові розрахунки за споживчим кредитом за умови, що він має депозит у будь-якому банку за рахунок цього депозиту.
    7. Заохочувати сумлінних позичальників зниженням ставки, ліквідацією комісійних, сплатою банком за власний кошт щорічної вартості страхування предмета іпотеки чи власне позичальника».
    
    На переконання членів Центрального Проводу УНП, «зазначені заходи мають діяти протягом дії Закону України №639-УІ «Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
    http://www.unp.ua/ua/bodynews/10218.htm

  • 2008.12.16 | Ukrpatriot(patriot)

    Проект закону про гарантування вкладів кредитних спілок

    Закон України "Про Фонд гарантування вкладів" (проект)
    
    Вноситься народним депутатом України-членом Комітету зпитань фінансів та банківської діяльності Клименко О.І.
    
    Цим Законом встановлюються засади функціонування Фонду гарантування вкладів членів кредитних спілок, порядок відшкодування вкладів членів кредитних спілок учасників (тимчасових учасників) Фонду, а також регулюються відносини між Фондом, Кабінетом Міністрів України та Уповноваженим органом з регулювання ринків фінансових послуг (далі – Уповноваженим органом).
    
    http://unp-ua.com.ua/ua/bodywork/10191/200/197.htm

  • 2008.12.16 | Ukrpatriot(patriot)

    Про державні закупівлі в умовах кризи "Купуй Українське"

    Закон України «Про державні закупівлі в умовах фінансової кризи» (проект)
    
    Вноситься народними депутатами України Костенком Ю.І., Давиденком А.А., Джоджиком Я.І.
    
    Цей Закон встановлює загальні правові та економічні засади здійснення процедур державних закупівель, а також встановлює тимчасові заходи захисту вітчизняного виробника в разі закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти в умовах фінансової кризи.
    
    Метою цього Закону є створення конкурентного середовища у сфері державних закупівель, недопущення корупції у цій сфері, забезпечення прозорості процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти та досягнення оптимального і раціонального їх використання.
    http://unp-ua.com.ua/ua/bodywork/995/200/197.htm

• 2008.12.16 | Ukrpatriot(patriot)

  Коаліція БЮТ - НУНС- БЛ (проект)

  Проект коаліційної угоди БЮТ, Блоку Литвина та НУНС
  16.12.2008___ УП
  
  У вівторок "Наша Україна" нарешті нашкребла в себе 37 голосів для того, щоб підтримати коаліцію з Тимошенко і Литвином. Лідери фракції В’ячеслав Кириленко та Роман Зварич, які не змогли зупинити цей процес та захистити волю президента, подали у відставку. Натомість Борис Тарасюк пообіцяв, що фракція вже у вівторок підпише коаліційну угоду.
  
  В розпорядження "Української правди" потрапив проект коаліційної угоди, узгодженої БЮТ, Блоком Литвина та частиною "Нашої України-Народної самооборони" , яка підтримала створення коаліції трьох.
  
  Очікується, що саме цей документ і буде підписано уповноваженими представниками фракцій у вівторок опівдні.
  
  Угода про створеннякоаліції «Національного розвитку, СТАБІЛЬНОСТІ ТА ПОРЯДКУ»
  
  Ми, представники фракцій "Блоку Юлії Тимошенко", Блоку "Наша Україна – Народна Самооборона", "Блоку Литвина":
  
  визнаючи політичну відповідальність за долю Українського народу й держави в умовах глибокої світової фінансово-економічної кризи, необхідність невідкладного впровадження принципово нових гармонійних, збалансованих, справедливих суспільних відносин задля всебічного розвитку кожного громадянина, зміцнення громадянського суспільства й утвердження ефективної і відповідальної влади на всіх рівнях, побудови конкурентоспроможної національної економіки;
  
  розуміючи необхідність подальшого розвитку демократії з метою створення ефективної, прозорої та стабільної системи влади, яка забезпечить дієвий розподіл повноважень між гілками влади, зафіксує механізм стримувань і противаг як гарантію від узурпації влади та від управлінського хаосу в державі;
  
  виходячи з мети ефективного проходження всіх етапів європейської та євроатлантичної інтеграції України, утвердження добросусідських відносин з Російською Федерацією та іншими державами світу;
  
  спираючись на підтримку громадянами ідеї консолідації різних політичних сил заради подолання негативного впливу світової економічної кризи на Україну;
  
  дотримуючисьпринципу верховенства прав та свобод людини, унеможливлення корупції, забезпечення доступності та справедливості судової гілки влади, демонополізації діяльності силових структур;
  
  вирішили:
  
  Створити у Верховній Раді України VI скликання Коаліцію національного розвитку, стабільності та порядку.
  
  ПРІОРИТЕТНІ ЗАВДАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ КОАЛІЦІЇ
  
  У СФЕРІ ЕКОНОМІКИ
  
  1. Запровадження термінових соціально-економічних заходів з метою подолання негативного впливу світової економічної кризи на Україну.
  
  Сторони Коаліції усвідомлюють необхідність негайного запровадження рішучих та ефективних заходів, спрямованих на подолання наслідків світової фінансової та економічної кризи, розуміючи, при цьому, потребу захистити найвразливіші верстви населення. Сторони Коаліції зобов’язуються запровадити Програму виходу із кризи, основними напрямками якої будуть:
  
  * Створення Стабілізаційного фонду. Передбачити у державному бюджеті його наповнення надходженнями від приватизації об’єктів державної власності та за рахунок коштів, залучених від розміщення облігацій внутрішніх державних позик;
  * Запровадження виваженої бюджетної політики. Спрямувати значну частину бюджетних асигнувань на розвиток економіки, збільшивши, зокрема, частку бюджетних видатків інвестиційного спрямування, із одночасним збереженням реального рівня соціальних стандартів;
  * Запровадження прозорих та регулярних валютних аукціонів з метою підтримки курсу національної валюти;
  * Закріплення виключно аукціонного принципу набуття права власності або права володіння та користування несільськогосподарською землею, усіма типами та видами державних ліцензій і дозволів, іншими об’єктами, що перебувають у державній або комунальній власності;
  * Закріплення виключно аукціонного порядку при залученні інвесторів для участі в приватизації державної власності, утворенні спільних підприємств, концесій, наданні права виконувати державні програми тощо;
  * Врегулювання системи державних закупівель, шляхом прийняття відповідного закону, що ґрунтується на прозорості, конкурентності та передбачає право закуповувати товари та послуги на тендерних засадах виключно у товаровиробників;
  * Використання коштів, отриманих в кредит від міжнародних фінансових установ, для рефінансування та рекредитування окремих секторів української економіки, для посилення кредитних ресурсів українських банків, зокрема:
  
  у сфері будівництва, в першу чергу, будівництва доступного житла;
  
  на інфраструктурні проекти у сфері енергетики, транспорту, зв’язку, а також пов’язаних із проведенням фінальної частини Чемпіонату Європи з футболу 2012 року;
  
  * Пролонгація кредитів інвестиційних проектів в агропромисловому, металургійному, машинобудівному та енергетичному комплексах;
  * Відкриття програми інвестиційного кредитування окремих видів підприємництва цільовими кредитами, виділеними для цього Національним Банком України комерційним банкам;
  * З метою врегулювання платіжного балансу, запровадження тимчасових обмежень імпорту, відповідно до правил ГАТТ/СОТ;
  * Запровадження системи повноцінного іпотечного кредитування аграрного сектору економіки, забезпечивши для цього необхідну законодавчу базу;
  * Забезпечення реального гарантування вкладів українських громадян;
  * Запровадження мораторію на підвищення цін на товари та послуги суб’єктів природних монополій;
  * Відмова від збільшення податкового навантаження на українські підприємства на період до стабілізації фінансово-економічної ситуації в державі.
  
  2. Сприяння процесам становлення національної економіки як основи національної макроекономічної стабільності та конкурентоспроможності держави. Усебічна підтримка підприємництва та створення сприятливих умов для його розвитку.
  
  Сторони Коаліції домовились розвивати національну економіку шляхом:
  
  – суттєвого підвищення конкурентоспроможності національної економіки;
  
  – розвитку внутрішнього ринку за рахунок сприяння розширенню споживання товарів, робіт і послуг українського виробництва;
  
  – гарантування державою недоторканності прав власності та зміцнення інституту власності як основи ринкової системи господарювання;
  
  – всебічної підтримки малого та середнього підприємництва;
  
  – детінізації економіки та легалізації капіталів;
  
  – забезпечення стабільно низького рівня інфляції;
  
  – перетворення бюджетної політики на дієвий інструмент соціально-економічного розвитку;
  
  – невідкладної реформи податкової системи, прийняття Податкового кодексу, спрямованого на недопущення фіскального тиску на юридичних та фізичних осіб та одночасне посилення відповідальності за несплату податків;
  
  – поліпшення інвестиційного клімату, забезпечення надійного інституційного захисту прав інвесторів, заохочення інвестиційного спрямування коштів підприємств та населення;
  
  – суттєвого зменшення кількості документів дозвільного характеру та запровадження заявочної системи із застосуванням принципу «одного вікна». Скорочення кількості контрольних перевірок суб’єктів малого та середнього підприємництва, впорядкування порядку проведення перевірок податковими органами у відповідності до закону про засади державного контролю;
  
  – запровадження механізму погашення частки відсотку по кредитах для малого підприємництва;
  
  – прийняття закону про єдиний соціальний внесок з урахуванням зменшення ставки такого внеску;
  
  – створення умов для запровадження пільгових ставок на оренду державного та комунального майна для суб’єктів малого підприємництва, проведення переоцінки об’єктів оренди;
  
  – проведення прозорої приватизації державного майна, спрямування коштів, отриманих від приватизації, на задоволення потреб розвитку економіки;
  
  – закріплення виключно аукціонного принципу набуття права власності на землю несільськогосподарського призначення та об'єкти державної власності, що підлягають приватизації;
  
  – запровадження повноцінного ринку землі після прийняття законів про земельний кадастр та оцінку ринкової вартості землі. Активний розвиток інституту оренди землі;
  
  – запровадження розгалуженої системи іпотечного кредитування;
  
  – поліпшення стану зовнішнього платіжного балансу;
  
  – диверсифікація джерел енергопостачання. Забезпечення функціонування нафтопроводу «Одеса-Броди» в аверсному напрямку при наявності відповідних контрактів на постачання каспійської нафти.
  
  3. Пріоритетними завданнями Коаліції у сфері банківської діяльності, фінансового та фондового ринків є:
  
  · Забезпечення стабільності грошової одиниці;
  
  · Зниження рівня доларизації української економіки;
  
  · Поступове вирівнювання умов кредитування у національній та іноземній валютах;
  
  · Забезпечення умов розвитку фондового ринку;
  
  · Проведення єдиної та ефективної державної політики у сфері фінансових послуг;
  
  · Розбудова конкурентоспроможного фінансового ринку, здатного мобілізувати, перерозподіляти та залучати інвестиційні ресурси в реальний сектор економіки;
  
  · Посилення незалежності Національного Банку України.
  
  У СОЦІАЛЬНІЙ СФЕРІ
  
  Сторони Коаліції усвідомлюють, що прогресуюча криза вдарила по інтересах найбільш незахищених громадян та окремих секторах української економіки. Ми готові стати на захист тих наших співвітчизників, котрим така допомога потрібна найбільше.
  
  Із запровадженням комплексної програми виходу із кризи буде передбачено:
  
  · Захист наших громадян похилого віку, пенсії яких з’їдаються інфляцією. Неухильно будуть виконуватись закони України щодо підвищення пенсій відповідно до індексації ставок з урахуванням щомісячних показників інфляції. Проведення пенсійної реформи, зокрема, із поетапним запровадженням накопичувальної системи пенсійного забезпечення;
  
  · Захист людей, які втратили роботу, збільшення бюджетних асигнувань для реального забезпечення зайнятості через громадські роботи;
  
  · Захист українських учителів та медиків шляхом недопущення зменшення реальної заробітної плати для них;
  
  · Захист українських фермерів та селян. Запровадження окремої урядової програми підтримки аграрного сектора та державної підтримки належного рівня соціальної інфраструктури села ;
  
  · Збереження робочих місць шляхом зменшення податків для підприємців через ефективне адміністрування податкового процесу;
  
  · Захист українських громадян, які втратили свою роботу за кордоном та повертаються в Україну, шляхом розробки та запровадження окремої програми адаптації цих громадян до сучасних економічних реалій в Україні, враховуючи набутий ними за кордоном досвід;
  
  · Створення умов для здорового способу життя та стимулювання на законодавчому рівні розвитку і модернізації спортивно-масової інфраструктури. Забезпечення належного рівня підготовки України до проведення фінальної частини Чемпіонату Європи з футболу 2012 року;
  
  · Забезпечення рівного доступу до якісної середньої та вищої освіти. Вдосконалення системи вступу до вузів за результатами проведення зовнішнього незалежного оцінювання знань абітурієнтів;
  
  · Реформування системи охорони здоров’я шляхом пріоритетного розвитку закладів медичної допомоги, діагностики захворювань, упровадження обов’язкового профілактичного медичного огляду громадян, створення єдиного переліку безкоштовних і доступних медичних послуг, провадження в Україні загальнообов‘язкового державного медичного соціального страхування;
  
  · Поліпшення соціального захисту дітей, подолання демографічної кризи, досягнення сталого демографічного розвитку, утвердження духовно і фізично здорової, матеріально забезпеченої та соціально благополучної сім’ї;
  
  · Завершення повернення втрачених заощаджень громадян України.
  
  У СФЕРІ ПРАВА НА БЕЗПЕЧНЕ ДОВКІЛЛЯ
  
  Забезпечення конституційних прав громадян на безпечне довкілля, вдосконалення національної екологічної політики, стимулювання розвитку екологічно безпечних технологій, посилення просвітницької діяльності населення щодо вимог екологічних норм і стандартів. Перехід до стратегії талого (екологічного збалансованого) розвитку.
  
  У СФЕРІ ЗАХИСТУ ПРАВ І СВОБОД ГРОМАДЯН
  
  1. Для забезпечення повноцінного розвитку людини, Сторони Коаліції визначають наступні завдання:
  
  · Утвердження повноцінного громадянського суспільства;
  
  · Забезпечення свободи слова та совісті;
  
  · Утворення максимально диференційованого ринку праці;
  
  · Відродження духовних цінностей українського народу та забезпечення цілісності мовно-культурного простору України, державний захист національної культурної індустрії (книговидання, кінематографія, мистецтво).
  
  2. З метою відновлення історичної справедливості Сторони Коаліції зобов’язуються ухвалити закон України щодо визнання учасників національно-визвольних змагань борцями за незалежність України.
  
  3. Усвідомлюючи потребу удосконалення виборчої системи України, Сторони Коаліції забезпечать пропорційну систему виборів народних депутатів України із застосуванням відкритих виборчих списків з персоніфікованим обранням депутатів виборцями.
  
  4. Створення суспільного телебачення і радіомовлення, неухильне дотримання свободи слова та вільної діяльності засобів масової інформації з обов’язковим та гарантованим доступом до них опозиції.
  
  5. Законодавче врегулювання діяльності парламентської опозиції.
  
  У СФЕРІ ПРАВОСУДДЯ ТА ПРАВООХОРОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
  
  1. Проведення повномасштабної реформи системи правосуддя, забезпечення конкурентного порядку підбору суддів і підвищення їхньої відповідальності за ухвалення незаконних рішень. Державна гарантія безкоштовної правової допомоги соціально вразливим категоріям громадян.
  
  2. Системна реформа органів прокуратури та визначення їхнього завдання виключно у сфері підтримки звинувачення у суді із передачею функції досудового розслідування іншим відповідним органам державної влади.
  
  3. Запровадження децентралізованої та доступної для людини системи судочинства, побудованої на засадах неупередженості та незалежності із посиленими елементами суддівського самоврядування.
  
  4. Перетворення органів внутрішніх справ із «силового» на цивільно-правове відомство.
  
  У СФЕРІ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
  
  Утвердження повноцінної системи місцевого самоврядування з метою надання територіальним громадам усіх можливостей для вирішення своїх місцевих проблем шляхом децентралізації бюджетної системи держави.
  
  У СФЕРІ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ
  
  1. Здійснення ефективної і скоординованої політики протидії корупції, що передбачає активну участь інститутів громадянського суспільства та відображає принципи законності, належного управління державними справами й державним майном, чесності й непідкупності, прозорості й відповідальності.
  
  2. Запровадження дієвого контролю і посилення відповідальності державних службовців за порушення Конституції і законів, а також за корупційні дії.
  
  У СФЕРІ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ
  
  1. З метою зміцнення національної безпеки України Сторони Коаліції зобов’язуються:
  
  · посилити обороноздатність української держави, покращити фінансування армії на рівні не меншому 2.0% від ВВП), виділити належні кошти на озброєння війська та перехід на стандарти НАТО;
  
  · посилити відповідальність за прояви сепаратизму;
  
  · посилити інформаційну безпеку України;
  
  · посилити економічну безпеку України, подолати залежність української економіки від зовнішнього енергетичного монополізму;
  
  · посилити захист української національної та духовної ідентичності та національної пам’яті.
  
  2. З метою захисту національних інтересів України та виконання міжнародних зобов’язань України, Сторони Коаліції зобов’язуються розробити відповідні нормативно-правові акти щодо визначення юридичного статусу перебування Чорноморського флоту Російської Федерації у Севастополі, вироблення порядку його перебування на суверенній території України до 2017 року, порядку перетину державного кордону України кораблями, військовою технікою та особами військового складу російського Чорноморського флоту.
  
  У СФЕРІ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ
  
  1. Визначення на законодавчому рівні засад зовнішньої політики, виходячи із стратегічного курсу України, що базується на чинних нормативно-правових актах.
  
  2. Визнаючи курс на європейську та євроатлантичну інтеграцію пріоритетним та визначальним для держави вектором зовнішньої політики України, Сторони Коаліції погодили забезпечити неухильне виконання програми адаптації національного законодавства до acquis communautaire Європейського Союзу.
  
  3. Сторони Коаліції визначають потребу забезпечення дипломатичними та іншими засобами і методами, передбаченими міжнародним правом, захисту суверенітету і безпеки, територіальної цілісності та непорушності державних кордонів України, її політичних, торговельно-економічних, науково-технічних, культурних та інших інтересів, а також законних прав громадян України та її юридичних осіб за кордоном.
  
  4. Усвідомлюючи необхідність закріплення державної незалежності України та враховуючи визначені Законом України «Про основи національної безпеки України» пріоритетні завдання держави, Сторони Коаліції погодились розробити програму заходів, спрямовану на інтеграцію України в систему колективної безпеки Організації Північно-Атлантичного Договору.
  
  ***
  
  Усвідомлюючи необхідність гармонійного функціонування демократичних інститутів держави, Сторони Коаліції відмовляються від внесення системних змін до Конституції України (зокрема, в частині міжінституційних відносин).
  
  В зв‘язку зі створенням Коаліції та з метою забезпечення політичної стабільності, Сторони вважають, що відсутні підстави для проведення дострокових парламентських виборів та домовились не підтримувати голосами фракцій, що увійшли до Коаліції будь-яких рішень (законів, постанов Верховної Ради України), які забезпечують проведення дострокових парламентських виборів.
  
  Програма діяльності Кабінету Міністрів України, що відображає програмні засади Коаліції буде внесена до Верховної Ради України відповідно до вимог Конституції та Закону «Про Кабінет Міністрів України» після узгодження шляхом консенсусу на Раді Коаліції. Фракції, що входять до Коаліції, беруть на себе зобов‘язання підтримати схвалення узгодженої програми дій Уряду.
  
  РЕГЛАМЕНТ ДІЯЛЬНОСТІ КОАЛІЦІЇ
  
  I. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ УТВОРЕННЯ ТА ДІЯЛЬНОСТІ КОАЛІЦІЇ
  
  1.1. Коаліція – це добровільне об’єднання депутатських фракцій, яке формується у Верховній Раді України за результатами виборів і на основі узгодження політичних позицій.
  
  1.2. Основними завданнями Коаліції в сфері законодавчої діяльності є:
  
  1.2.1. Ініціювання та розробка на основі Програми Коаліції проектів законів, постанов, звернень та їх внесення до порядку денного пленарних засідань Верховної Ради України, її комітетів, інших робочих органів.
  
  Коаліція підтримує тільки ті законопроекти та постанови, які пройшли узгодження консенсусом в Раді Коаліції і відповідають змісту Угоди про створення Коаліції.
  
  Незгода фракції – учасника Коаліції підтримати законопроект, або інший проект рішення Верховної Ради України є фактичним застосуванням права вето. Такий законопроект або рішення Верховної Ради України не включаються Головою Верховної Ради до порядку денного.
  
  1.2.2. Формування та проведення узгодженої кадрової політики, контроль за ефективністю роботи призначених посадових осіб та забезпечення їх відповідальності перед Коаліцією.
  
  1.2.3. Експертиза законопроектів, що розглядаються у Верховній Раді України, ініціювання розробки та внесення зауважень та пропозицій до законопроектів, що подані на друге (третє) читання.
  
  1.2.4. Прийняття та поширення серед народних депутатів України, у Верховній Раді України, у засобах масової інформації заяв, звернень, інших документів, прийнятих Коаліцією.
  
  1.3. Народний депутат України, член фракції, що входить до складу Коаліції має права, визначені Конституцією України, Законом України "Про статус народного депутата України", Регламентом Верховної Ради України, цією Угодою, іншими нормативними актами.
  
  1.4. Для забезпечення діяльності Коаліції можуть бути утворені необхідні фахово-експертні, робочі та інші групи (із залученням фахівців у відповідних галузях), положення про які затверджуються Радою Коаліції.
  
  II. КЕРІВНІ ОРГАНИ КОАЛІЦІЇ.
  
  2.1. Органами координації та взаємодії в Коаліції є:
  
  2.1.1. Загальні збори Коаліції.
  
  2.1.2. Рада Коаліції.
  
  2.2. Загальні збори Коаліції.
  
  2.2.1. Загальні збори Коаліції складаються з народних депутатів України – членів фракцій, що входять до Коаліції.
  
  2.2.2. Загальні збори Коаліції збираються не рідше, ніж раз на одну парламентську сесію та за необхідністю.
  
  2.2.3. Загальні збори Коаліції розглядають проекти рішень після узгодження позицій депутатськими фракціями - учасниками Коаліції на Раді Коаліції.
  
  2.2.4. До виключних повноважень Загальних зборів Коаліції належить питання прийняття рішень щодо розбіжностей, спорів, що виникли між учасниками Коаліції, якщо їх розв’язання неможливе Радою Коаліції.
  
  2.2.4.3. Припинення діяльності Коаліції.
  
  2.2.4.4. Загальні збори Коаліції мають право вирішувати і будь-які інші питання, пов’язані з діяльністю Коаліції в порядку, визначеному цією Угодою.
  
  2.2.5. Загальні збори Коаліції є правомочними, якщо в них беруть участь не менше половини народних депутатів України кожної фракції – учасника Коаліції. Загальні збори Коаліції скликаються позачергово на вимогу Координатора Коаліції, Ради Коаліції, не менш як 1/3 від чисельного складу кожної депутатської фракції – учасника Коаліції.
  
  2.2.6. Рішення Загальних зборів Коаліції приймаються виключно на їх засіданнях. Рішення Загальних зборів Коаліції вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної чисельності кожної фракції, що є учасником Коаліції.
  
  2.2.7. На Загальних зборах Коаліції, засіданнях Ради Коаліції обов’язково ведуться протоколи, які підписуються головами депутатських фракцій, або уповноваженими ними особами, що входять до Коаліції. Протоколи оформлюються у триденний строк з дня завершення Загальних зборів.
  
  2.3. Координатор Коаліції.
  
  2.3.1. Обов'язки Координатора Коаліції почергово, на кожній сесії Верховної Ради України, виконують керівники депутатських фракцій, що входять до складу Коаліції.
  
  На період відсутності Координатора його повноваження виконує керівник фракції, який має бути Координатором на наступній сесії Верховної Ради України. Черговість виконання повноважень Координатора Коаліції визначається на весь термін повноважень Верховної Ради України VІ скликання за домовленістю керівників депутатських фракцій, що входять до складу Коаліції.
  
  2.3.2. Функції та обов’язки Координатора Коаліції:
  
  2.3.2.1. Організовує діяльність Коаліції.
  
  2.3.2.2. Головує на засіданнях Загальних зборів Коаліції, Ради Коаліції.
  
  2.3.2.3. Скликає позачергові і проводить чергові (позачергові) засідання Коаліції.
  
  2.3.2.4. Повідомляє Голову Верховної Ради України, керівні органи Верховної Ради України про прийняті рішення тощо.
  
  2.3.2.5. Робить погоджені заяви від імені Коаліції.
  
  2.3.2.6. Координує роботу Секретаріату Коаліції.
  
  2.3.2.7. Вносить подання про призначення на посаду та звільнення з посади Керівника та працівників Секретаріату Коаліції за погодженням з Радою Коаліції.
  
  2.3.2.8. Здійснює контроль за виконанням рішень Коаліції, Ради Коаліції.
  
  2.4. Рада Коаліції.
  
  2.4.1. Рада Коаліції складається з голів депутатських фракцій – учасників Коаліції та п’яти представників від кожної фракції – учасника Коаліції.
  
  2.4.2. Формою роботи Ради Коаліції є засідання.
  
  2.4.3. На засіданнях Ради Коаліції головує Координатор Коаліції.
  
  2.4.4. Організовує роботу Ради Коаліції Координатор Коаліції шляхом проведення регулярних засідань, нарад, систематичних консультацій та узгоджень.
  
  2.4.5. Засідання Ради Коаліції можуть відбуватися за участю Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України, членів Кабінету Міністрів України та інших спеціально запрошених осіб.
  
  2.4.6. При розгляді проектів рішень Верховної Ради України, на засіданнях Ради Коаліції доповідають відповідні голови чи заступники голів відповідних комітетів - члени Коаліції.
  
  2.4.7. Рішення Ради Коаліції приймаються консенсусом.
  
  2.4.8. Засідання Ради Коаліції відбуваються за потребою, але не рідше одного разу на тиждень напередодні сесійного засідання Верховної Ради України та чергових засідань Кабінету Міністрів України.
  
  2.4.9. Рада Коаліції:
  
  2.4.9.1. Здійснює оперативне координування діяльності Коаліції.
  
  2.4.9.2. Виробляє спільну позицію Коаліції щодо законотворчої діяльності у Верховній Раді України або інших питань порядку денного.
  
  2.4.9.3. Приймає рішення про узгодження кандидатур на посади Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України, членів Кабінету Міністрів України, інших посадових осіб, які призначаються чи згода на призначення яких надається Верховною Радою України, для остаточного схвалення цих рішень загальними зборами Коаліції.
  
  2.4.9.4. Щомісяця розглядає діяльність Кабінету Міністрів України на предмет виконання цієї Угоди, оцінює соціально-економічну ситуацію в країні.
  
  2.4.9.5. Узгоджує кандидатури на посади голів комітетів Верховної Ради України.
  
  2.5.9.6. Затверджує перспективні та поточні плани роботи Коаліції.
  
  2.4.9.7. Приймає попереднє рішення щодо включення або виключення із Коаліції її членів, яке виноситься на затвердження Загальних зборів Коаліції.
  
  2.4.9.8. Приймає попереднє рішення про реорганізацію Коаліції, яке виноситься на затвердження Загальних зборів Коаліції
  
  2.4.9.9. Виконує інші функції, які надаються Раді Коаліції за рішенням Загальних Зборів Коаліції.
  
  2.4.10. Виходячи з програмних та організаційних принципів Коаліції, Рада Коаліції може самостійно приймати заяви, звернення, поширювати інформаційні, аналітичні та інші матеріали.
  
  III. РОЗГЛЯД КОАЛІЦІЄЮ КАДРОВИХ ПИТАНЬ
  
  3.1. Розгляд питання про внесення пропозиції щодо кандидатури до складу Кабінету Міністрів України попередньо здійснюється у фракціях – учасниках Коаліції.
  
  3.2. Члени Коаліції підтримують голосуванням кадрові пропозиції, визначені в межах попередньо узгоджених квот.
  
  ІV. ЕТИКА ПОВЕДІНКИ В КОАЛІЦІЇ
  
  4.1. Прем’єр-міністр, Голова Верховної Ради та його заступники, міністри, посадовці, народні депутати України – члени фракцій, що входять до складу Коаліції, у своїх діях, пов’язаних з виконанням повноважень, на засіданнях Верховної Ради України, в процесі роботи в Комітетах і комісіях, на посадах, при виступах в засобах масової інформації керуються програмними принципами та рішеннями керівних органів Коаліції, прийнятими в установленому порядку. Не допускається публічна дискредитація офіційних рішень органів Коаліції, Верховної Ради, Кабінету Міністрів та посадових осіб, які призначені Коаліцією.
  
  4.2. Після прийняття офіційного рішення керівними органами Коаліції, Верховної Ради України чи Коаліційного Уряду посадові особи, які призначені Коаліцією, зобов’язані їх виконувати або залишити відповідні посади за власним бажанням у зв’язку з неприйняттям політичного курсу Коаліції.
  
  Будь-який посадовець, який порушив цей принцип, мусить бути замінений в обов’язковому порядку протягом двох тижнів з моменту прийняття рішення про це Загальних зборів Коаліції без порушення кадрових квот фракцій – учасників Коаліції. Відповідне рішення ухвалюється Радою Коаліції консенсусом після відповідного обговорення у фракціях.
  
  4.3. Фракції – учасники Коаліції своїм рішенням можуть ініціювати відкликання будь-якої посадової особи, делегованої на цю посаду від учасника Коаліції, з займаної посади та запропонувати нову кандидатуру.
  
  V. СЕКРЕТАРІАТ КОАЛІЦІЇ
  
  5.1. Організаційно-технічне та інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності Коаліції покладається на Секретаріат Коаліції. Діяльність Секретаріату регламентується законодавством України, Регламентом Верховної Ради України, Положенням про Секретаріат Коаліції, яке затверджується Радою Коаліції.
  
  5.2. Секретаріат Коаліції забезпечує координацію з секретаріатами фракцій, що входять до Коаліції шляхом обміну інформацією, аналітичними матеріалами, консультаціями тощо. Секретаріат Коаліції обов’язково надсилає фракціям, що входять до Коаліції, прийняті Загальними зборами Коаліції та Радою Коаліції рішення не пізніш як через 48 годин після їх прийняття.
  
  VІ. ПРИПИНЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ КОАЛІЦІЇ
  
  6.1. Діяльність Коаліції припиняється у разі:
  
  6.1.1. Припинення повноважень Верховної Ради України відповідного скликання.
  
  6.1.2. Виходу фракції зі складу Коаліції.
  
  6.1.3. Прийняття Коаліцією рішення про припинення своєї діяльності.
  
  Підписи керівників фракцій
  http://www.pravda.com.ua/news_print/2008/12/16/86167.htm