12/25/2008 | Майдан-ІНФОРМ

Асоціація українських банків констатує, що в Україні в листопаді поточного року порівняно з листопадом минулого року відбувся спад ВВП (14,4%) і промислового виробництва (15,2%). Має місце велике негативне сальдо зовнішньоекономічної діяльності (за жовтень 2008 року - 2 млрд. дол. США) і великий (більше 100 млрд. дол. США) зовнішній борг країни, що свідчить про входження країни в глибоку економічну кризу.
Падіння обсягів виробництва в металургії, хімії, будівництві, харчовій і легкій промисловості вже призвело до зменшення надходжень до бюджету і до зростання безробіття.

Тому, висновок керівника Уряду про те, що “в нашій країні світова криза вже вплинула більш ніж на 90% людей” невірний. Це, на жаль, вплив економічної кризи в Україні.
Не визнаючи того, що українська економіка в кризі, Уряд не здатний чесно говорити про її причини і, природно, нездатний запропонувати вихід з неї. Нездатний змістовно.
За таких умов Уряду треба шукати крайніх. І він знайшов – банківська система.

Асоціація українських банків висловлює свій протест проти дій Кабінету Міністрів України щодо дискредитації банківської системи і окремих банків та провокування і Прем'єр-міністром позичальників не обслуговувати свої борги перед банками.

Зокрема, було заявлено, що “ми наполягатимемо на забороні банкам на власний розсуд підвищувати відсотки по кредитах, взятих на купівлю квартир, на розвиток аграрного, малого та середнього бізнесу…
Це саме стосується і споживчих кредитів, які громадяни взяли для своїх домашніх потреб”.
І ще - “завтра як першочерговий буде розглядатися закон про заборону конфіскації банками квартир, які знаходяться у кредитній заставі в банках”.

З причин непрофесійного управління українською економікою Україна більше купує, ніж продає, більше споживає, ніж виробляє. Ось за 10 місяців закупила автомобілів на суму біля 9 млрд. дол. США. На закупку газу за цей час пішло помітно менше. Країна не могла без розкішних авто? Це хто таку політику вибрав і проводить в країні? Хіба не виконавча влада? Щось не чути було виступів урядовців проти споживацької політики, яка нав`язувалась країні. Чому в країні темпи зростання доходів населення у два рази були вищими за зростання продуктивності праці? Хіба не на ці гроші ми кредитували чужу економіку, імпортуючи їх товар - від автомобілів до мобілок, збільшуючи негативне сальдо зовнішньої торгівлі і підриваючи курс гривні?

Суть економічної політики Уряду – споживання в борг.
Ми розплачуємося тепер за цю бездумну політику споживання. Зовнішні чинники лише прискорили час настання кризи в Україні.
Економічна криза погіршила фінансовий стан наших клієнтів - і підприємств, і населення. Вони не в змозі належним чином обслуговувати свій борг. Уряд замість того, щоб запропонувати вихід з економічних проблем, популістськи звинувачує банки, чим ще більше дестабілізує їх роботу.

В Уряді не можуть не розуміти, що системна криза у банківському секторі економіки може дуже дорого обійтися суспільству і бюджету держави.
Хіба не відомо, що суспільство в Аргентині, наприклад, у 1965 році після банківської кризи витратило 40% ВВП країни для того, щоб відновити розрахунки між суб`єктами господарювання, відновити діяльність банківської системи.

Наслідки такого ходу подій – бартеризація розрахунків підприємств. Ненадходження коштів до бюджету. Це вже країна проходила. Потім це будемо довго викорінювати.
Сьогодні потрібно сконцентруватись не на пошуку винних та їх звинуваченні, а на спільному пошуку заходів, які б покращили стан не тільки банківської системи, а, в першу чергу, економіки в цілому.
Асоціація українських банків ще з кінця минулого року передбачала, що у банків будуть проблеми з кредитуванням населення і у межах своєї компетенції робила все, щоб знизити темпи зростання рітейлу. Уряд, на жаль, нам у цьому не допомагав.

Однак криза вимагає від Уряду відповіді на запитання, - а що банки мають кредитувати у реальному секторі економіки? Які сегменти економіки Уряд бачить як такі, що витягнуть за собою всю економіку і які він буде підтримувати?

Проте у проекті бюджету на 2009 рік, який виніс Уряд на розгляд парламенту, в основній масі ми їх не побачили. На нашу думку, в першу чергу фінанси, як держави, так і банків, потрібно направити на розвиток і підтримку малого і середнього бізнесу. По-перше, у цьому секторі швидше і більш ефективно використовуються гроші, ніж у гігантських проектах, яких уже у Києві зупинилось багато. Будемо сподіватись, що вони не стануть пам`ятниками безгосподарності нашої влади. По-друге, створення нових робочих місць у малому і середньому бізнесі зменшить соціальну напругу у суспільстві.

У сільському господарстві також необхідно посилити державне сприяння малим фермерським або колективним господарствам.
У розвитку суспільної інфраструктури важливо шукати для реалізації не тільки великі проекти, в реалізації яких маємо негативний досвід. Тут держава може направити кошти і до місцевих бюджетів для здешевлення відсотків за кредитами на завершення будівництва житла, на облаштування доріг місцевого значення і т.п.

Подолання кризи вимагає прагнення правди і чесної професійної роботи всіх державних органів і Уряду в першу чергу, а не вкрай деструктивного популізму.

О.Сугоняко,
президент Асоціації українських банків