Прокурори і риба завзято мовчать
12/26/2008 | Київська міська організація Спілки Української Молоді
Правоохоронні органи відмовляються реагувати на «дерибан» земель «Київрибгоспу» групою Богдана Губського
Наприкінці минулого року, як ми пам’ятаємо, державними коридорами України прокотилася невеличка хвилька, спричинена черговою земельною аферою. На гарячому впіймали столичну мерію — за те, що незаконно відводила земельні ділянки у прибережній смузі Дніпра, скверах, інших охоронних зонах. Також столичні чиновники щедро подарували 18 земельних наділів нікому не відомим кооперативам під забудову: кожна з ділянок від 50 до 150 гектарів. Аби «дерибан» став реальністю, потрібно було отримати схвальну експертизу в Держземагентстві. І такий документ з’явився на світ — за підписом першого заступника голови агентства Олександра Черпіцького (запам’ятаймо це прізвище!). Після того як доповідна записка з повним переліком протизаконних рішень лягла на стіл тодішньому Прем’єр–міністрові Вікторові Януковичу, той грізно написав на ній власноруч: «В одноденний термін скасувати висновки експертизи і доповісти у дводенний термін!».
Але виступати у ролі героя–борця із земельним «дерибаном» довелося вже новому складу Кабінету Міністрів. І перший віце–прем’єр Олександр Турчинов гордо повідомив громадськість, що прокуратура міста Києва оскаржила у господарському суді 17 рішень Київради — на 1500 гектарів розданої своїм людям землі. «За дорученням уряду Мінприроди, МВС, Держкомзем (виділено нами. — Авт.) вживають дієвих заходів щодо скасування зазначених рішень», — заявив перший віце–прем’єр.
Найцікавішими у цій ситуації є два моменти: першим заступником голови Держкомзему, на який посилається пан Турчинов, є... той самий Олександр Черпіцький, який незадовго перед тим, займаючи іншу посаду, скріпив своїм підписом скандальний акт експертизи. І ще одне: серед низки рішень, які опротестувала прокуратура, перший віце–прем’єр чомусь забув назвати найцікавіше — за номером 431\3265: про передачу земель акціонерного товариства «Київрибгосп».
Шестилітня війна
Це підприємство зі скромною назвою, але такими ласими ділянками землі, намагалися прибрати до рук з 2002 року. Нинішнього року тривала «осада» «Київрибгоспу» нарешті завершилася — цілковитою вікторією для народних обранців, які вже давно поклали на нього око. Разом з двома дочірніми підприємствами — «Канівським нерестово–виросним рибним господарством» (Обухівський район) та «Толокунським рибгоспом» (Вишгородський район) акціонерне товариство має близько 1300 гектарів поверхні ставків: 888 гектарів на Вишгородщині, 344 — на Обухівщині, 50 — у Києві. Саме їх влада передала у постійне користування своїм людям. Кому саме і за допомогою яких схем, вдалося довідатися «Україні молодій».
Нинішнього року товариство «Плесо–2006» люб’язно отримало від Обухівської районної державної адміністрації дозволи на розробку проектів землеустрою для надання в оренду земельних ділянок загальною площею 343 гектари. Ці наділи, іншими словами 84 об’єкти гідротехнічних споруд — канали, ставки, дамби тощо, — розташовані у Києві та області, під час приватизації не було включено до статутного фонду «Київрибгоспу». На підставі високоповажних клопотань 12 об’єктів передали на баланс Національного аграрного університету України як навчальну базу для підготовки фахівців рибної промисловості. Інші 72 об’єкти на підставі спільного наказу МінАПК та Фонду держмайна ще 2003 року передали на баланс державного підприємства «Укрриба». 26 об’єктів із цього переліку нині на безоплатній основі використовує дочірнє підприємство «Київрибгоспу» — Канівське нерестово–виросне рибне господарство: без відповідних договорів оренди, на підставі договорів зберігання та користування.
Аби отримати контроль над інвестиційно привабливими 343 гектарами, товариство «Плесо–2006» легко й невимушено уклало з «Київрибгоспом» договір купівлі–продажу корпоративних прав. Із березня минулого року стало правонаступником Канівського господарства — отже, 26 об’єктів перейшли до «Плеса». Нині посадові особи цього товариства, не маючи прав власності на штучні ставки та інші гідроспоруди, намагаються оформити майно в довгострокове користування. Місцева влада, як не важко здогадатися, активно йде назустріч керівництву приватної структури. Так, Обухівська районна державна адміністрація ще торік видала два розпорядження, якими надала дозволи на виготовлення технічної документації для передачі «Плесу» земельних ділянок за рахунок земель державної власності: в межах Української міської ради — 78 гектарів, Красненської сільської ради — 24 гектари, Обухівської міської ради — 185 гектарів, Семенівської сільської ради — 24 гектари, Деремезнянської сільської ради — 10 гектарів, Перегонівської сільської ради — 21 гектару.
Державні чиновники старанно заплющили очі на «маленький» нюанс: обидва підприємства — і Канівське нерестово–виросне господарство, і Толокунський рибгосп — були перелічені в законі України як об’єкти, що не підлягають приватизації. Таким чином службові особи районного відділення Фонду держмайна в Київській області вчинили службові злочини.
І кінці у воду?
Після такої «приватизації» статутний капітал «Київрибгоспу» розподіляється так: по 25 відсотків акцій належать дочірнім підприємствам «Лідер 2000» та «Еталонінвест», а ще двадцять відсотків — кіпрській компанії «Луганус Холдінгс Лімітед». Але найцікавіше, що одним із засновників кожної компанії чи її керівником є одна й та сама особа: помічник народного депутата Ігоря Савченка Олег Байзан. Про активну діяльність Олега Івановича у справі «дерибану» земельних паїв через злочинні суддівські рішення «УМ» нещодавно писала. Так само, як і про справи його шефа, нардепа від БЮТ пана Савченка, одного з найближчих соратників чи не найодіознішої фігури у Блоці Юлії Тимошенко — Богдана Губського.
Коли основний матеріал для написання цієї статті вже було зібрано, нам вдалося з’ясувати, що «Київрибгосп» ще торік отримав у довгострокову оренду 64 гектари земель у прибережній смузі річки Дніпро — під будівництво та експлуатацію офісних розважальних комплексів. Технічну документацію затвердив той самий Олександр Черпіцький, якого також вважають людиною Губського.
Утім найдивовижніше в цій ситуації — цілковита пасивність прокуратури, органу, який має пильно стежити за дотриманням законності. Матеріали СБУ про незаконну приватизацію «Київрибгоспу» обласний прокурор отримав ще 22 квітня нинішнього року. І жодного рішення досі не ухвалив!
Народний депутат України Григорій Омельченко звернувся до Президента України з проханням поставити на засіданні РНБО кілька запитань керівникам правоохоронних органів. Чому прокуратура Київської області не внесла припис або протест на незаконні висновки Держкомзему України? Чому не порушено кримінальної справи за п. 2 статті 364 КК України за фактом зловживання владою або службовим становищем при заподіянні шкоди громадянам, державним чи громадським інтересам, якщо такі дії спричинили тяжкі наслідки? Чому прокуратура Києва не порушила кримінальної справи і не встановила осіб, причетних до створення житлових кооперативів, які рішенням сесії щедро роздавали земельні ділянки? Чому Генеральна прокуратура не порушила кримінальної справи за фактом незаконного виділення землі за направленими їм матеріалами Кабінету Міністрів? Чому Генпрокуратура не перевірила висновки Кабміну про незаконну приватизацію майна ВАТ «Київрибгосп» та не порушила стосовно цього кримінальної справи?
...Втім, звинувачувати правоохоронців у цілковитій апатії до земельної мафії було б неправдою. Так, резонансні документи про передачу земельних ділянок ... у повному обсязі вилучив оперуповноважений Київського ГУ МВС. Немає паперів — немає і проблеми.
ХТО Є ХУ?
Нинішній перший заступник керівника Держкомзему, близький до одного з лідерів БЮТу Богдана Губського Олександр Черпіцький, який ухвалював переважну більшість описаних тут протизаконних рішень, за даними правоохоронців, має давнє кримінальне минуле. Прізвисько у злочинному світі — «Чепчик». У 1988 та 1990 роках притягався до суду, в 1992 році відсидів за грабіжництво, здирництво, побиття. З 1993 року разом із братом Олегом (також близьким до БЮТ), — на обліку в УБОЗ. Озброєні вогнепальною та холодною зброєю «Чепчики» у похмурі 90–і господарювали на Житомирщині, Львівщині, Закарпатті та в Києві. У 1995 році Олександра Черпіцького заарештовано за грабіжництво в Чехії. Після повернення на рідні терени, за даними правоохоронців, разом із братом «збивали» гроші за безперешкодний проїзд трасою Київ—Чоп. У незгодних відбирали автомобілі.
З 1996 року Олександр та Олег Черпіцькі стають кримінальними авторитетами, починають займатися контрабандою у промислових масштабах. З 1999 року Олександр Черпіцький ховається у Словаччині через те, що вдарив ножем людину. У 2001 році обох братів звинувачують у шахрайстві, їх розшукують силами Інтерполу — за злочинну діяльність у Чехії. З 2002 року Олександр Черпіцький займається процедурами штучного банкрутства підприємств Житомирщини. Таким чином знищено, зокрема, Бердичівський шкірзавод. Вищу освіту (приватний «виш». — Авт.) здобув у 2005 році, а через два роки став кандидатом наук.
На високу посаду його призначив колишній Прем’єр–міністр Віктор Янукович за поданням міністра охорони навколишнього природного середовища Василя Джарти.
Газета "Україна молода", Олег ГАНСЬКИЙ
Номер 245 за 26.12.2008
http://umoloda.kiev.ua/number/1319/200/46580/
Наприкінці минулого року, як ми пам’ятаємо, державними коридорами України прокотилася невеличка хвилька, спричинена черговою земельною аферою. На гарячому впіймали столичну мерію — за те, що незаконно відводила земельні ділянки у прибережній смузі Дніпра, скверах, інших охоронних зонах. Також столичні чиновники щедро подарували 18 земельних наділів нікому не відомим кооперативам під забудову: кожна з ділянок від 50 до 150 гектарів. Аби «дерибан» став реальністю, потрібно було отримати схвальну експертизу в Держземагентстві. І такий документ з’явився на світ — за підписом першого заступника голови агентства Олександра Черпіцького (запам’ятаймо це прізвище!). Після того як доповідна записка з повним переліком протизаконних рішень лягла на стіл тодішньому Прем’єр–міністрові Вікторові Януковичу, той грізно написав на ній власноруч: «В одноденний термін скасувати висновки експертизи і доповісти у дводенний термін!».
Але виступати у ролі героя–борця із земельним «дерибаном» довелося вже новому складу Кабінету Міністрів. І перший віце–прем’єр Олександр Турчинов гордо повідомив громадськість, що прокуратура міста Києва оскаржила у господарському суді 17 рішень Київради — на 1500 гектарів розданої своїм людям землі. «За дорученням уряду Мінприроди, МВС, Держкомзем (виділено нами. — Авт.) вживають дієвих заходів щодо скасування зазначених рішень», — заявив перший віце–прем’єр.
Найцікавішими у цій ситуації є два моменти: першим заступником голови Держкомзему, на який посилається пан Турчинов, є... той самий Олександр Черпіцький, який незадовго перед тим, займаючи іншу посаду, скріпив своїм підписом скандальний акт експертизи. І ще одне: серед низки рішень, які опротестувала прокуратура, перший віце–прем’єр чомусь забув назвати найцікавіше — за номером 431\3265: про передачу земель акціонерного товариства «Київрибгосп».
Шестилітня війна
Це підприємство зі скромною назвою, але такими ласими ділянками землі, намагалися прибрати до рук з 2002 року. Нинішнього року тривала «осада» «Київрибгоспу» нарешті завершилася — цілковитою вікторією для народних обранців, які вже давно поклали на нього око. Разом з двома дочірніми підприємствами — «Канівським нерестово–виросним рибним господарством» (Обухівський район) та «Толокунським рибгоспом» (Вишгородський район) акціонерне товариство має близько 1300 гектарів поверхні ставків: 888 гектарів на Вишгородщині, 344 — на Обухівщині, 50 — у Києві. Саме їх влада передала у постійне користування своїм людям. Кому саме і за допомогою яких схем, вдалося довідатися «Україні молодій».
Нинішнього року товариство «Плесо–2006» люб’язно отримало від Обухівської районної державної адміністрації дозволи на розробку проектів землеустрою для надання в оренду земельних ділянок загальною площею 343 гектари. Ці наділи, іншими словами 84 об’єкти гідротехнічних споруд — канали, ставки, дамби тощо, — розташовані у Києві та області, під час приватизації не було включено до статутного фонду «Київрибгоспу». На підставі високоповажних клопотань 12 об’єктів передали на баланс Національного аграрного університету України як навчальну базу для підготовки фахівців рибної промисловості. Інші 72 об’єкти на підставі спільного наказу МінАПК та Фонду держмайна ще 2003 року передали на баланс державного підприємства «Укрриба». 26 об’єктів із цього переліку нині на безоплатній основі використовує дочірнє підприємство «Київрибгоспу» — Канівське нерестово–виросне рибне господарство: без відповідних договорів оренди, на підставі договорів зберігання та користування.
Аби отримати контроль над інвестиційно привабливими 343 гектарами, товариство «Плесо–2006» легко й невимушено уклало з «Київрибгоспом» договір купівлі–продажу корпоративних прав. Із березня минулого року стало правонаступником Канівського господарства — отже, 26 об’єктів перейшли до «Плеса». Нині посадові особи цього товариства, не маючи прав власності на штучні ставки та інші гідроспоруди, намагаються оформити майно в довгострокове користування. Місцева влада, як не важко здогадатися, активно йде назустріч керівництву приватної структури. Так, Обухівська районна державна адміністрація ще торік видала два розпорядження, якими надала дозволи на виготовлення технічної документації для передачі «Плесу» земельних ділянок за рахунок земель державної власності: в межах Української міської ради — 78 гектарів, Красненської сільської ради — 24 гектари, Обухівської міської ради — 185 гектарів, Семенівської сільської ради — 24 гектари, Деремезнянської сільської ради — 10 гектарів, Перегонівської сільської ради — 21 гектару.
Державні чиновники старанно заплющили очі на «маленький» нюанс: обидва підприємства — і Канівське нерестово–виросне господарство, і Толокунський рибгосп — були перелічені в законі України як об’єкти, що не підлягають приватизації. Таким чином службові особи районного відділення Фонду держмайна в Київській області вчинили службові злочини.
І кінці у воду?
Після такої «приватизації» статутний капітал «Київрибгоспу» розподіляється так: по 25 відсотків акцій належать дочірнім підприємствам «Лідер 2000» та «Еталонінвест», а ще двадцять відсотків — кіпрській компанії «Луганус Холдінгс Лімітед». Але найцікавіше, що одним із засновників кожної компанії чи її керівником є одна й та сама особа: помічник народного депутата Ігоря Савченка Олег Байзан. Про активну діяльність Олега Івановича у справі «дерибану» земельних паїв через злочинні суддівські рішення «УМ» нещодавно писала. Так само, як і про справи його шефа, нардепа від БЮТ пана Савченка, одного з найближчих соратників чи не найодіознішої фігури у Блоці Юлії Тимошенко — Богдана Губського.
Коли основний матеріал для написання цієї статті вже було зібрано, нам вдалося з’ясувати, що «Київрибгосп» ще торік отримав у довгострокову оренду 64 гектари земель у прибережній смузі річки Дніпро — під будівництво та експлуатацію офісних розважальних комплексів. Технічну документацію затвердив той самий Олександр Черпіцький, якого також вважають людиною Губського.
Утім найдивовижніше в цій ситуації — цілковита пасивність прокуратури, органу, який має пильно стежити за дотриманням законності. Матеріали СБУ про незаконну приватизацію «Київрибгоспу» обласний прокурор отримав ще 22 квітня нинішнього року. І жодного рішення досі не ухвалив!
Народний депутат України Григорій Омельченко звернувся до Президента України з проханням поставити на засіданні РНБО кілька запитань керівникам правоохоронних органів. Чому прокуратура Київської області не внесла припис або протест на незаконні висновки Держкомзему України? Чому не порушено кримінальної справи за п. 2 статті 364 КК України за фактом зловживання владою або службовим становищем при заподіянні шкоди громадянам, державним чи громадським інтересам, якщо такі дії спричинили тяжкі наслідки? Чому прокуратура Києва не порушила кримінальної справи і не встановила осіб, причетних до створення житлових кооперативів, які рішенням сесії щедро роздавали земельні ділянки? Чому Генеральна прокуратура не порушила кримінальної справи за фактом незаконного виділення землі за направленими їм матеріалами Кабінету Міністрів? Чому Генпрокуратура не перевірила висновки Кабміну про незаконну приватизацію майна ВАТ «Київрибгосп» та не порушила стосовно цього кримінальної справи?
...Втім, звинувачувати правоохоронців у цілковитій апатії до земельної мафії було б неправдою. Так, резонансні документи про передачу земельних ділянок ... у повному обсязі вилучив оперуповноважений Київського ГУ МВС. Немає паперів — немає і проблеми.
ХТО Є ХУ?
Нинішній перший заступник керівника Держкомзему, близький до одного з лідерів БЮТу Богдана Губського Олександр Черпіцький, який ухвалював переважну більшість описаних тут протизаконних рішень, за даними правоохоронців, має давнє кримінальне минуле. Прізвисько у злочинному світі — «Чепчик». У 1988 та 1990 роках притягався до суду, в 1992 році відсидів за грабіжництво, здирництво, побиття. З 1993 року разом із братом Олегом (також близьким до БЮТ), — на обліку в УБОЗ. Озброєні вогнепальною та холодною зброєю «Чепчики» у похмурі 90–і господарювали на Житомирщині, Львівщині, Закарпатті та в Києві. У 1995 році Олександра Черпіцького заарештовано за грабіжництво в Чехії. Після повернення на рідні терени, за даними правоохоронців, разом із братом «збивали» гроші за безперешкодний проїзд трасою Київ—Чоп. У незгодних відбирали автомобілі.
З 1996 року Олександр та Олег Черпіцькі стають кримінальними авторитетами, починають займатися контрабандою у промислових масштабах. З 1999 року Олександр Черпіцький ховається у Словаччині через те, що вдарив ножем людину. У 2001 році обох братів звинувачують у шахрайстві, їх розшукують силами Інтерполу — за злочинну діяльність у Чехії. З 2002 року Олександр Черпіцький займається процедурами штучного банкрутства підприємств Житомирщини. Таким чином знищено, зокрема, Бердичівський шкірзавод. Вищу освіту (приватний «виш». — Авт.) здобув у 2005 році, а через два роки став кандидатом наук.
На високу посаду його призначив колишній Прем’єр–міністр Віктор Янукович за поданням міністра охорони навколишнього природного середовища Василя Джарти.
Газета "Україна молода", Олег ГАНСЬКИЙ
Номер 245 за 26.12.2008
http://umoloda.kiev.ua/number/1319/200/46580/