Ганьба двох РУХів.
12/16/2008 | Володимир Мартинюк
Те що звершилося 17 грудня у вівторок у Верховній Раді України викликає у мене багато різних емоцій, відчуттів та передчуттів.
Скажу зразу що найгострішим є дежавю німецького 1933 року - тоді також були всілякі інтриги у тамтешній „бундес-верховній раді”, довго не могли обрати тамтешнього канцлера, тоді так само як зараз вирішальним виявилися інтриги Москви, з якої дали "сталінську" відмашку тамтешнім комуністам зробити "морду Симоненком" і пропустити до влади тоді ще добряче маргінальних і не надто популярних націонал-соціалістів. Коротше обрали тоді не канцлера а відразу фюрера.
Так само зараз в Україні на грунті зовнішнього тиску та внутрішньої бидлячості створилася ілюзія фальшивої безвихідності - оскільки Тимошенко та її оточення відчайдушно трималися за крісла в уряді та Верховній Раді то для простолюду було спущено піар-картинку "То вже краще хоч який-небудь уряд" . При цьому увагу людей відверталося від простого та очевидного факту - проблема полягала не відсутності уряду, а якраз у присутності при владі катастрофічно провальної урядової команди, яка провалила все, окрім двох речей, з якими ця публіка справлялася і справляється дійсно віртуозно - набивання власних кишень і перекладення відповідальності на інших.
Бо наша буре-горе вісниця , так би мовити "піар-міністр" України продемонструвала просто таки дивовижну здатність притягувати до України різні біди та нещастя - від проблем з постачанням російського газу, дострокового початку навесні банківської кризи , до максимального загострення восени в Україні проявів світової кризи і повернення МВФівської "шокової терапії" зразку 1993 року.
Цей уряд, і в першу чергу його очільника потрібно було міняти, і це до речі раніше не раз повторювали навіть теперішні новонавернені "любі мої" Юлії Тимошенко. Колись це казав Тарасюк, зовсім ще не давно Литвин, а як же ж красномовно і аргументовано говорив про це "еталонний", не то ліберал, не то націонал-демократ, Костенко.
Дійсно - навряд чи можна було чекати чогось іншого від Мартиненка і Жванії - уранових постачальників "двору їх величності" Путіна та Медведева, які цього року вже вирішили для себе хто є наймилішим їхньому серцю в Україні.
Трохи чудернацькою, але цілком прогнозованою виявилася політична траєкторія їхніх фінансових васалів-депутатів з приватизованої Жванією "Народної самооборони" та частини Нашої України. Хіба що жалісно було протягом цілого року споглядати на дресирування Юлією Тимошенко Юрка Луценка. Але що зробиш, коли весь бюджет "Народної Самооборони" в залізному кулаці "друга" Жванії?
Найдивнішими і найдикішими виявилися кульбіти очільників двох залишків колись могутнього Народного Руху України - власне НРУ Тарасюка і УНП Костенка.
Але ж коли пригадати , то вони щось таке робили вже не один раз . Чого вартий лишень "принциповий розкол" Народного Руху, який підтримувався навіть тоді коли обидві ці сили цілих шість років перебували у складі проющенківської коаліції "Наша Україна" . Костенко вже взимку 2005 року демонстративно проігнорував заклик президента і свої власні обіцянки щодо створення єдиної великої національно-демократичної політичної партії. Пам’ятаю помпезний "великобюджетний" з’їзд УНП у палаці Україна , який відбувся незабаром після завершення "помаранчевих" подій . Всім іншим помаранчистам та "майданівцям" ніби казалося - ви тут зайві, головні це ми. Однак у цьому УНП не змогло конкурувати з БЮТом - не наважилися без жодного розбору приймати до себе тих хто ще вчора воював проти "оранжевих", зокрема членів СДПУ(о) та ще й цілим організаціями. Що ж тепер їм таки доведеться "дружити" з Губським та Портновим.
У свій час не зовсім розумів чому Ющенко оминає чільних членів обидвох РУХів у призначенні на ті чи інші посади, чому в новій коаліції 2007 року не запропонував знову на посаду міністра закордонних справ Тарасюка . А тепер все зрозуміло - ці політики, так само як і "ображений" військовий міністр Гриценко продемонстрували свій "калібр" більш ніж очевидно.
Спочатку я думав що Тимошенко якось згубно діє на тих хто попадає у сферу її тяжіння - взяти хоча б "потішних націоналістів" з фракції БЮТу, які у вересні слухняненько проголосували за обов’язковість російської мови для чиновників. Але потім зрозумів що Тимошенко є лише своєрідним лакмусовим папірцем, який показує рівень деградації того чи іншого політика, здатність його йти на компроміси із власною совістю і рештками політичних ідеалів.
А це врешті не так погано - давайте признаймося собі - ми всі вже багато років розуміємо, що ці карликові лідери пережили себе. Їх час минув, їм потрібно іти геть, не відвертати увагу народу від молодших і адекватніших, не принижувати ідеї, якими вони жонглюють з трибун та екранів телевізорів. А мовчали, тому що ці лідери ховалися за спинами інших і часто дуже хороших та адекватних членів цих партій, яких аж ніяк не хотілося принизити чи образити.
І погодьтеся - треба все ж подякувати Юлії Володимирівні за той талант , який вона проявляє у збиранні і підгрібанні під себе українського політичного хламу і непотребу. Подивуватися як вправно вона вичавлює з них рештки гідності та совісті . І нехай мене простять нормальні і хороші членів всіх цих партій ( в тому числі і БЮТ) які там безперечно є, але Юлія Тимошенко все ж зробила велику справу - зібрала в одному місці багатьох з тих, кого давно було варто усунути з української політики - чи на почесну пенсію, чи на смітник, не грає ролі. Не знаю коли оці ці всі персони врешті попадуть на заслужений ним смітник - маю надію що німецька трагедія 1933 року, як заведено в історії, в Україні все ж обмежиться лише фарсом 2009 .
Але в будь якому разі , на цьому політичному смітнику треба буде для майбутніх справжніх політичних лідерів та державних діячів поставити велику таблицю - "Не підбирати!"
Скажу зразу що найгострішим є дежавю німецького 1933 року - тоді також були всілякі інтриги у тамтешній „бундес-верховній раді”, довго не могли обрати тамтешнього канцлера, тоді так само як зараз вирішальним виявилися інтриги Москви, з якої дали "сталінську" відмашку тамтешнім комуністам зробити "морду Симоненком" і пропустити до влади тоді ще добряче маргінальних і не надто популярних націонал-соціалістів. Коротше обрали тоді не канцлера а відразу фюрера.
Так само зараз в Україні на грунті зовнішнього тиску та внутрішньої бидлячості створилася ілюзія фальшивої безвихідності - оскільки Тимошенко та її оточення відчайдушно трималися за крісла в уряді та Верховній Раді то для простолюду було спущено піар-картинку "То вже краще хоч який-небудь уряд" . При цьому увагу людей відверталося від простого та очевидного факту - проблема полягала не відсутності уряду, а якраз у присутності при владі катастрофічно провальної урядової команди, яка провалила все, окрім двох речей, з якими ця публіка справлялася і справляється дійсно віртуозно - набивання власних кишень і перекладення відповідальності на інших.
Бо наша буре-горе вісниця , так би мовити "піар-міністр" України продемонструвала просто таки дивовижну здатність притягувати до України різні біди та нещастя - від проблем з постачанням російського газу, дострокового початку навесні банківської кризи , до максимального загострення восени в Україні проявів світової кризи і повернення МВФівської "шокової терапії" зразку 1993 року.
Цей уряд, і в першу чергу його очільника потрібно було міняти, і це до речі раніше не раз повторювали навіть теперішні новонавернені "любі мої" Юлії Тимошенко. Колись це казав Тарасюк, зовсім ще не давно Литвин, а як же ж красномовно і аргументовано говорив про це "еталонний", не то ліберал, не то націонал-демократ, Костенко.
Дійсно - навряд чи можна було чекати чогось іншого від Мартиненка і Жванії - уранових постачальників "двору їх величності" Путіна та Медведева, які цього року вже вирішили для себе хто є наймилішим їхньому серцю в Україні.
Трохи чудернацькою, але цілком прогнозованою виявилася політична траєкторія їхніх фінансових васалів-депутатів з приватизованої Жванією "Народної самооборони" та частини Нашої України. Хіба що жалісно було протягом цілого року споглядати на дресирування Юлією Тимошенко Юрка Луценка. Але що зробиш, коли весь бюджет "Народної Самооборони" в залізному кулаці "друга" Жванії?
Найдивнішими і найдикішими виявилися кульбіти очільників двох залишків колись могутнього Народного Руху України - власне НРУ Тарасюка і УНП Костенка.
Але ж коли пригадати , то вони щось таке робили вже не один раз . Чого вартий лишень "принциповий розкол" Народного Руху, який підтримувався навіть тоді коли обидві ці сили цілих шість років перебували у складі проющенківської коаліції "Наша Україна" . Костенко вже взимку 2005 року демонстративно проігнорував заклик президента і свої власні обіцянки щодо створення єдиної великої національно-демократичної політичної партії. Пам’ятаю помпезний "великобюджетний" з’їзд УНП у палаці Україна , який відбувся незабаром після завершення "помаранчевих" подій . Всім іншим помаранчистам та "майданівцям" ніби казалося - ви тут зайві, головні це ми. Однак у цьому УНП не змогло конкурувати з БЮТом - не наважилися без жодного розбору приймати до себе тих хто ще вчора воював проти "оранжевих", зокрема членів СДПУ(о) та ще й цілим організаціями. Що ж тепер їм таки доведеться "дружити" з Губським та Портновим.
У свій час не зовсім розумів чому Ющенко оминає чільних членів обидвох РУХів у призначенні на ті чи інші посади, чому в новій коаліції 2007 року не запропонував знову на посаду міністра закордонних справ Тарасюка . А тепер все зрозуміло - ці політики, так само як і "ображений" військовий міністр Гриценко продемонстрували свій "калібр" більш ніж очевидно.
Спочатку я думав що Тимошенко якось згубно діє на тих хто попадає у сферу її тяжіння - взяти хоча б "потішних націоналістів" з фракції БЮТу, які у вересні слухняненько проголосували за обов’язковість російської мови для чиновників. Але потім зрозумів що Тимошенко є лише своєрідним лакмусовим папірцем, який показує рівень деградації того чи іншого політика, здатність його йти на компроміси із власною совістю і рештками політичних ідеалів.
А це врешті не так погано - давайте признаймося собі - ми всі вже багато років розуміємо, що ці карликові лідери пережили себе. Їх час минув, їм потрібно іти геть, не відвертати увагу народу від молодших і адекватніших, не принижувати ідеї, якими вони жонглюють з трибун та екранів телевізорів. А мовчали, тому що ці лідери ховалися за спинами інших і часто дуже хороших та адекватних членів цих партій, яких аж ніяк не хотілося принизити чи образити.
І погодьтеся - треба все ж подякувати Юлії Володимирівні за той талант , який вона проявляє у збиранні і підгрібанні під себе українського політичного хламу і непотребу. Подивуватися як вправно вона вичавлює з них рештки гідності та совісті . І нехай мене простять нормальні і хороші членів всіх цих партій ( в тому числі і БЮТ) які там безперечно є, але Юлія Тимошенко все ж зробила велику справу - зібрала в одному місці багатьох з тих, кого давно було варто усунути з української політики - чи на почесну пенсію, чи на смітник, не грає ролі. Не знаю коли оці ці всі персони врешті попадуть на заслужений ним смітник - маю надію що німецька трагедія 1933 року, як заведено в історії, в Україні все ж обмежиться лише фарсом 2009 .
Але в будь якому разі , на цьому політичному смітнику треба буде для майбутніх справжніх політичних лідерів та державних діячів поставити велику таблицю - "Не підбирати!"
Відповіді
2008.12.17 | karpo
Re: Ганьба двох РУХів.
Абсолютно погоджуюсь з початком статті і абсолютна необізнаність автора з ставленням до утворення коаліції в УНП2008.12.17 | Адвокат ...
Пропоную Вам вислови ти сь отутки: (л)
http://www2.maidanua.org/news/view.php3?bn=maidan_free&key=1229455776&first=1229466676&last=12294418132008.12.17 | omela
То поясніть
про ставлення до утворення коаліції в УНП.(на сайті щось не видно такого, натомість є інтерв'ю "героя" Джоджика)
karpo пише:
> Абсолютно погоджуюсь з початком статті і абсолютна необізнаність автора з ставленням до утворення коаліції в УНП
2008.12.17 | karpo
Re: То поясніть
далі продовжимо там де запропонував Адвокат2008.12.17 | samopal
Ганьба усіх РУХів? Чи є ще якийсь "Третій Рух"?
2008.12.17 | samopal
То скільки ж там тих Рухів? Чи тої "ганьби"... (/)
http://www2.maidan.org.ua/news/view.php3?bn=maidan_free&trs=-1&key=1229455776&first=1229508498&last=12294972242008.12.17 | Ярослав Трофімов
Re: Ганьба двох РУХів.
"Уряд потрібно було міняти" - на водку? на бензин? на Єханурова та Балогу? Ви що, шановні райтери, взагалі не розумієте, що таке змінити уряд під час кризи? Хіхіхі... Якщо, звісно, ви знаєте як умовити уряд америки чи франції попрацювати в нас, тоді давайте, змінимо... А якщо на наших спеціалістів, то може згадаємо, що в нас будь-який уряд перші пів-року тільки вчиться, т.я. кваліфікації не вистачає... Хочете щоб на вас зараз хтось повчився?І щодо Юлії Володимирівни та політичного непотребу. Політичний непотреб - це вся єліта Росії, Белорусії та України. І ми нічого не вдіємо з цим. А молоді політики в уряді це взагалі смішно. Пане райтер! Уряд, це не 20 чоловік, в 2 000. З яких двадцятку, яка майже нічого не вирішує, ми всі бачимо по ящику, а інших навіть по іменах не знаємо. І там забагато молодих і старих і будь-яких.
Менеджери нічого в нашій країні не змінять. В нас ВСЯ монетарна система побудована на корупції наскрізь. Тому в нас найбільш девальвована валюта У СВІТІ зараз, під час кризи.
Ось чому всі, хто попадає у владу (не до Юлі, чи до Віктора) ПОВИННІ вчитися робити справи в умовах 100% коррупції та 100% нереальної, тіньової економіки.
2008.12.17 | Pianist
Re: Ганьба двох РУХів.
На сьогодні в українській політиці є одна проблема - шалена Юля. Малограмотна, малокультурна. З базару - у прем'єри. А ці хлопчики, що туляться до неї, то просто нікчеми. Щодо прем'єрства то є багато фахівців, але політична шушваль відсунула їх на маргінеси. Сьогоднішня Україна - заручниця кримінального бізнесу, і найвагомішим його захисником є Юля.2008.12.18 | GreyWraith
"Don't shot the pianist, he's doing best"
Pianist пише:>На сьогодні в українській політиці є одна проблема - шалена Юля.
Ой...
>Малограмотна, малокультурна.
Грамотніших і культурніших - в студію!
>А ці хлопчики, що туляться до неї, то просто нікчеми.
"Жалкие, ничтожные люди..."
>Щодо прем'єрства то є багато фахівців, але політична шушваль відсунула >їх на маргінеси.
Список можете навести цих невідомих героїв?
2009.01.02 | Pianist
Re: "Don't shot the pianist, he's doing best"
Прем'єр-міністр має виконувати технічні функції й не заважати Президентові у його міжнародній політиці - це перше. Друге - що хотіла Юля. Для того, щоб сподобатися людям, вона хотіла залатати наші соціальні проблеми. Але яким чином. Продати Припортовий завод (якщо Ви вивчили питання, не станете заперечувати, що це частина України), їй потрібна газотранспортна труба - її теж можна добре продати, але й це частина України, ну, а ФДМ то таки лакомий кусочок, не говорячи про НБУ. За те, що Ви підтримуєте Ющенка, хвалю, але не можу збагнути, як розумна людина може вважати діяльність Юлі позитивною.2008.12.20 | Мартинюк
Уряд це якраз 20 чоловік а не 2000 клерків
Включно з прибиральницями.При зміні цих 20 звісно ще поміняєть сотня друга помічників, заступників та секретарш. Але інші зостануться.
А далів вже залежить від новго складу уряду - залишати серд своїх підвладних тих хто добре працює, чи тих хто підносить відкати.
2008.12.17 | Петро
На захист справедливості
Пане дописувачу!Не знаю істинної мети Вашого опусу.
Але у будь-якому випадку він мав би бути не таким зашореним і безграмотним.
Розуміючи, що усі при владі - одинакові мушу констатувати наступне:
- проблеми з газом - однозначна заслуга Ющенка, у 2006 році підписали шкідливі для держави домовленості, у його сімї є інтереси в РосУкрЕнерго;
- падіння гривні - робота Ющенка, Стельмах робить все, що скаже гарант, мета - чим гірше, тим краще, аби бути президентом на другий термін;
- щоб запобігти кризі, тре було починати утворювати Стабфонд ще років 4-5 тому, Ющенко, що вважає себе економістом, не міг цього не знати;
- коли можна було щось продати за достойну ціну, Ющенко беріг інтереси сімї, викаблучувався, тепер візьмуть все за безцінь.
Все це, абсолютно розуміючи, що ТЮлька не краще.
2008.12.18 | Д-р Юрій
Re: На захист справедливості
Доречні зауваження, але, думаю, пану Матвієнку вони не цікаві. Йому ясно все: президент - то пан і бог, всі, кому він не до вподоби - зрадники, їх треба до буцегарні, Єханурова (чи, може, одразу Балогу) - в прем'єри (нехай ще якісь газові угоди попідписує та нове Росукренерго створить) - ото будемо жити!2008.12.18 | omela
А хто такий пан Матвієнко?
Д-р Юрій пише:> Доречні зауваження, але, думаю, пану Матвієнку вони не цікаві.
2008.12.20 | Д-р Юрій
Re: А хто такий пан Матвієнко?
Вибачаюсь, переплутав прізвище. Треба читати: "пану Мартинюку"2008.12.20 | Sean
То що, брехливий д-р, вибачатися будете? (л)
http://www2.maidan.org.ua/news/view.php3?bn=maidan_free&trs=-1&key=1229762601&first=1229770729&last=12297627412008.12.20 | Сергій Кабуд
воно доктор стука від ґестапо
2008.12.21 | Sean
не знаю чи гестапо, але він - брехло, не гідне поваги
2008.12.21 | Д-р Юрій
Звичайно, поваги гідні лише стукачі-Кабуди та плагіатори-seanи
2008.12.21 | Sean
Ви - трусливе брехло
котре оббрехало новинарів Майдану і боїться відповісти за свої слова2008.12.21 | Д-р Юрій
Конкретно, пане плагіаторе, кого саме я оббрехав? Ім'я?
2008.12.21 | Sean
я все сказав
не встигли прочитати - почитаєте на БП2008.12.21 | Д-р Юрій
Я теж, пане плагіаторе. Та імені автора я так і не дізнався.
А що таке БП, не знаю.2008.12.21 | Д-р Юрій
Перед ким, пане плагіаторе? Ім'я автора, будь ласка!
Щодо плагіатора, то як зветься прередрук на Майдані без посилання на першоджерело повідомлення УНІАН (порівняйте http://www.unian.net/ukr/news/news-291201.html та http://maidan.org.ua/static/news/2007/1229772553.html і подивіться на час їх появи). До речі, статтю на Майдані поставлено без лінку "Обговорити на форумі", мабуть для того, щоб плагіат важче було викрити перед її читачами. Не кажу вже про те, що стаття явно провокаційна, бо з заголовку можні зрозуміти, що йдеться про медведчуківську СДПУ(о), коли насправді - про УСДП, яка завжди була й залишається принциповим противником "обрізаних" і давно входить до БЮТ. Хіба про це пан sean не знав? Чи провокації - його стихія? Отакі "дрібнички" й викликають підозри: чого б це він, такий "моральний", підбрехував?2008.12.17 | Надія
Re: Ганьба двох РУХів.
Мій респект автору. Стаття просто супер!!!!!!!!!!!