01/03/2009 | Майдан-ІНФОРМ

Про проблеми на газовому ринку між російським "Газпромом" та газовими країнами Центральної Азії повідомляє низка медіа регіону та навколишніх спостерігачів. Нагадаємо, що зараз кінцевим покупцем туркменського газу є Україна, з якою Газпром зараз "має неприємності".

Алєксєй Ґрівач з "Время новостей" пише, що "дії Росії і "Газпрому" (поки ще монопольного покупця туркменського газу) виглядають блідо. Зміни у відношенні Ашхабада до гостей з Москви були зайвий раз продемонстровані вчора, коли традиційний для кінця року візит голови правління "Газпрому" Алєксєя Міллера обійшовся без аудієнції у першої особи держави". З огляду на те, що питання про умови поставок газу вирішуються в Середній Азії тільки на вищому рівні, можна зробити висновок: за 6 днів до закінчення чинного контракту сторони були досить далекі від досягнення домовленостей про нові поставки.

Навесні "Газпром" погодився перейти на закупівлю газу у середньоазіатських партнерів за європейськими цінами. А в липні Алєксєй Міллер підписав з Гурбангули Бердимухамедовим угоду про принципи ціноутворення. З 1 січня 2009 року повинна була запрацювати формула, прив'язана до вартості газу в Європі із вирахуваннями витрат на транзит, маркетинг (включаючи сезонне зберігання) і норми прибутку самого "Газпрому". Однак відповідні контракти до сих пір не готові.
Зараз російський концерн купує туркменський газ по 150 дол за тисячу кубометрів. Якщо методом net back (за вирахуванням витрат) порахувати ціну туркменського газу за ціною в Європі в першому кварталі на рівні 400-450 дол, то закупівельна ціна на кордоні Туркменії цілком може злетіти до 280-320 дол за тисячу кубометрів. Проте потім європейські ціни почнуть стрімко падати.
"Сам "Газпром" закладає у свій бюджет в середньому близько 260 дол за тисячу кубометрів при постачанні в далеке зарубіжжя. А за такої ціни в середньому по року резерву для збільшення закупівельної ціни у російського концерну майже немає. Не кажучи вже про падіння попиту з-за кризи (що змушує обмежувати власну видобуток) і проблем з Україною, що є кінцевим покупцем туркменського газу", - пише Алєксєй Ґрівач.

Туркменський оглядач Аркадій Дубнов пише, що офіційний Ашхабад готує маневр у обхід Росії, при чому в буквальному значенні. Йдеться про проект надання газу окремим газопроводом повз територію Росії, якого вперше було висунуто наразі опальним Борисом Шихмурадовим. "Тоді й виникла ідея перетворити трубопровід в якусь екстеріторіальну структуру, яка б не дозволяла одній країні використати її проти іншої в якості інструменту політичного шантажу", стверджує аналітик.

До останнього часу туркменський офіціоз уникав згадувати лоббійованого США та Євросоюзом проекту будівництва Транскаспійського газопроводу, що проходить повз російської території. Але прийняття ООНівської резолюції, як видно з вчорашніх газетних "фанфар", дозволило Ашхабаду говорити про це цілком відкрито. (Про резолюцію, прийняту наприкінці грудня Генасамблеєю ООН, більш детально тут )
І, як того домагався в кінці минулого століття Борис Шіхмурадов, тепер на черзі створення міжнародної конвенції, підписання якої дозволить забезпечити гарантії безпеки доставки вуглеводнів на світові ринки.
Нинішній туркменський лідер може всерйоз розраховувати, що буде схвалено його пропозицію вже 2009 року провести в Ашхабаді міжнародну конференцію для обговорення, а можливо, і прийняття цього документу. Він дасть Ашхабаду додатковий карт-бланш на вихід з-під ковпаку російського "Газпрому", дозволивши легітимізувати прокладку нових газопроводів, що йдуть повз Росії до Європи.

А тиждень тому Туркменістан погодився продати Болгарії два мільярди кубометрів природного газу, повідомляє Reuters з посиланням на болгарського президента Георгі Пирванова, який наприкінці 2008 року знаходився з візитом в Ашхабаді.
Г. Пирванов не назвав терміну контракту і ціну, але згадав проект "Набукко", що його ЄС розглядає в якості альтернативи Газпрому, які розробляють тим часом конкурірующій маршрут по березі Каспію.
На даний момент єдиним способом доставки туркменського газу в Європу є російські трубопроводи, що ведуть через Україну, підкреслює "Рейтерз".

"Набукко" - нереалізований поки що проект газопроводу з Туреччини до Австрії, що його Євросоюз рекламує Туркменії, Азербайджану і Казахстану як варіант для доставки каспійського газу європейським споживачам, залежним від імпорту з Росії.

Тим часом Іран і Туркменістан домовилися про ціну, яку Ісламська республіка буде платити за природний газ, імпортований із сусідньої держави, в наступні півроку. Інформація про це з'явилася у ЗМІ з посиланнями на слова чільників обох держав. Попри старанні намагання агенції "Рейтерз" з'ясувати нову ціну, вона залишається таємницею. Агенції вдалося дійзнатися лише, що імпорт газу за новими цінами відновиться у квітні 2009. "Іранові належать другі після Росії найбільші запаси газу у світі, однак він не поспішає розробляти їх, і в минулу зиму зіткнувся з нестачею газу, коли Туркменія призупинила поставки, пославшись на технічні проблеми", нагадує Рейтерз.

Що стосується "Газпрому", то ще в березні 2008 року газові компанії Казахстану, Узбекистану та Туркменії заявили, що з 2009 року продаватимуть йому газ за європейськими цінами. У липні голова "Газпрому" Алєксєй Міллер заявляв, що російський газовий холдинг в 2009 році очікує зростання ціни закупівлі газу в Середній і Центральній Азії в 2009 році вдвічі у порівнянні з 2008 роком.

Експортна ціна узбецького газу в Росію також ще не визначена, "Були переговори, але до суми ще не дійшли", заявила прес-секретар Національної холдингової компанії "Узбекнефтегаз" Олена Кім. "Я не знаю, звідки взялася експортна ціна газу в 305 доларів", - сказала прес-секретар "Узбекнефтегаза", коментуючи інформацію що з'явилася в ЗМІ про збільшення з 2009 року ціни узбецького газу для РФ до 305 доларів. Чиновниця натякає, що ціна інша. До цього ціна на узбецький газ становила 100 доларів за тисячу кубометрів.
Для порівняння: Узбекистан встановив Киргизстану ціну на природний газ у $250 за одну тисячу кубометрів, хоча в ході переговорів у Ташкенті офіційні представники Узбекистану спочатку озвучували цифру в 300 доларів за одну тисячу кубів "блакитного палива" для Киргизстану на 2009 рік.