01/12/2009 | Сергій Кабуд

Найцікавіше виділено жирним внизу. дуже цікаве.

Надія Банчик: Що таке Росукренерго і хто стоїть за його спиною

додано: 11-05-2007 http://maidan.org.ua/static/mai/1178866273.html


Для Майдану • Світ • Кримінал •

Схема виведення прибутків за кордон
«РосУкрЕнерго» (РУЕ) - багатопрофільна міжнародна структура, нібито створена спільно Росією та Україною для регулювання газових поставок ще за часів президентства Кучми, 26 липня 2004. Проте...


РУЕ зареєстроване як Rosukrenergo Aktiengesellschaft – у швейцарському кантоні Цуг ((Zug). Компанії, що реєструються у цьому кантоні, за місцевим законодавством, платять податок не залежно від прибутку, а... за домовленістю з місцевою владою у момент створення. Якщо домовляться платити, скажімо, 30 франків, так і платитимуть, хочби й отримували мільярдні прибутки.


Засновники РУЕ: банківська компанія Raiffeisen Investment, зареєстрована у... Австрії (Tegetthoff-strasse, 1, 1015 Wien), та громадяни Австрії Вольфганг Путчек та Йорг Віндбіхлер.
Було видано 1000 акцій. По одній – Путчеку та Віндбіхтеру, решта – у «Raiffeisen Investment». Він передав їх двом австрійським холдингам: Centragas («Центрагаз») и Arosgas («Аросгаз»). Обидва холдинги зареєстровані за тією ж адресою, що й «Raiffeisen Investment», а саме: Tegetthoffstrasse, 1, 1015 Wien.


За австрійським законодавством, холдинг, який зареєстрований в Австрії, але не займається бізнесом на її території, податку не сплачує.
«Акціонерами РУЕ стають не просто два австрійські холдинги, а компанії, що утворюють ці холдинги. Саме вони є одержувачами прибутку, який добуває РУЕ. Обидва холдинги утворені численними офшорними компаніями і, можливо, й приватними особами. Переліку офшорних компаній, документально підтвердженого, редакція «Дзеркала тижня” не має. Утім, назви будь-яких „Систем ЛТД”, зареєстрованих на Віргінських островах, Антигуа, Кіпрі тощо не скажуть нам нічого, проте, саме за цими назвами стоять реальні власники і реальні одержувачі прибутку „РосУкрЕнерго”», імена їх відомі лише реєстраторові (Юлія Мостова. Про бутони, квіточки та ягідки. Дзеркало тижня, 2006, № 2, 21 – 27 січ.). Ю.Мостова підкреслює, що при цьому формально законодавство жодної з країн не було порушене, і водночас створено схему, «спрямовану на виведення серйозних грошей за кордон. Ми бачимо результати продуманого ланцюгу tax-free. Численні офшорки... податків не складають, утворені ними два холдинги в Австрії комерційної діяльності не ведуть, бо Туркменістан, Узбекистан, Казахстан, Росія, Україна і низка країн Європи, яким РУЕ постачає газ, до «Австроугорської імперії» РУЕ не входять. А у швейцарському кантоні податок не залежить від прибутку... Прибутки РУЕ складають мільярди доларів США, - відповідно сотні мільйонів недоотримують бюджети ресурсних країн, які живлять РУЕ чи своїми сировинними, чи транзитними потужностями. Україна і Росія – лідери у цьому ряду....


...Як знаряддя «Газпрому» (а «Газпром» - знаряддя Кремля), цей оператор газопостачання вирішує відразу кілька завдань. Блокує вільний доступ до газотранспортної інфраструктури Центральної та Середньої Азії. Викуповує середньоазійський газ та продає його як російський, не випускаючи конкурентів «Газпрому» на ринок Європи. Блокує доступ до азійських джерел газу Україні – останній країні, газотранспортною системою якої на території колишнього СРСР «Газпром» ще не заволодів. Будучи монопольними постачальниками, «Газпром» та «РУЕ» зможуть диктувати й ціни. А це вже – безпосередній вплив на економіку країн...


Згідно директив ЄС, його члени не можуть допускати, щоб з одного джерела до одної держави постачалося понад 30% енергоносіїв. А вже у минулому (2005 – Н.Б.) році російська квота становила 29% поставок газу в ЄС. Використовуючи РУЕ, «Газпром» намагається штучно збільшити свою присутність на Євроринку. За нашими даними, цьому посереднику «Газпром» вже перепоступився квотою на експорт газу до Угорщини, збільшивши, отже, свою власну квоту» (там же.)


Росія, не ратифікувавши Енергохартію Європи, всіляко обмежує доступ інших країн до своїх газоресурсів. А після підписання угоди між РУЕ та «Нафтогазом України» знято навіть колишнє зобов'язання «Газпрому” гарантувати Україні транзит туркменського газу. Сім „секретних протоколів” до цієї угоди забезпечують цілковите панування РУЕ на газорозподільному ринку України та штучне банкрутство „Нафтогазу”. А звідси – півкроку до втрати Україною економічної незалежності (Ю. Мостова. „Совершите вы массу открытий, иногда не желая того”. ДТ, 2006, № 6).

Хто збагачується на РУЕ
Згідно протоколу зборів акціонерів РУЕ, що потрапив до редакції «ДТ», «холдинг 'Центрагаз' репрезентують Юрій Бойко, Ігор Воронін, В.Путчек та такий собі пан Шелтер-Джонс)» («ДТ», 2006, №2). Бойко, наголошує стаття, тоді був головою державної компанії «Нафтогаз України» і першим заступником міністра палива й енергетики, отже, він «не мав права репрезентувати інтереси жодної комерційної компанії. З цим фактом вже давно треба було розібратися на підставі Закону про корупцію. Тим більше, що... в архівах НАК цілком відсутній будь-який документ, який би уповноважував пана Бойка на входження у координаційний комітет РУЕ... Компанію «Аросгаз» репрезентують заступники голови правління РАТ «Газпром» Алєксєя Міллера: Комаров, Акімов, Рязанов та керівник газпромівської 'дочки' Алєксандр Мєдвєдєв. Ось такий 'австрійський' холдинг. Уповноважені представники обох холдингів утворюють такий собі законодавчий орган. Особи, що символізують виконавчу владу, уповноважені, зокрема, ставити підписи під угодами... Виконавчими директорами РУЕ є Чуйченко та Пальчиков. Вони поставили підписи під газовою угодою в Москві 4 січня (2006). Чуйченко тісними узами, за даними російської 'Независимой газеты’, пов‘язаний з ФСБ. А Пальчиков – ще більш славна постать. І у даній ситуації йдеться не лише про його яскраву біографію, де ім‘я Могилевича трапляється через речення, а про те, що Пальчиков був виконавчим директором компанії EuralTRansGaz (ЕТГ)... За фактом прихованої контрабанди газу ще в 2005 СБУ порушила карну справу проти цієї компанії... Отже, РУЕ – наступниця ЕТГ і працює приблизно за цією ж схемою, тільки масштабніше» («ДТ», 2006, № 2).


Російська опозиційна «Новая газета» дослідила особи директорів РУЕ ще детальніше. Згідно неї, Олег Пальчиков працював у московському представництві офшорної кіпрської компанії «Елмстад».
«Компанія ця вела свого роду програму 'газ в обмін на харчі'. Туркменістан постачав газ в Україну, одержуючи за це харчі й деякі товари. До кіпрської офшорки... додавалося десь з 20 московських і підмосковних торгових фірм... Одна з них мала бізнес з холдингом, який був утворений адвокатом Семена Могілевича (у цій же ст., раніше, його ім'я: Зеєв Авербух-Гордон. Н.Б.)... Холдинг багатопрофільний. А від нього пряма дорога веде до організації «Юніон Джінс Мейкерс», яка, крім текстильного комбінату в Туркменістані, володіє ще й клірінговою товарною компанією «Нафтогаз-Україна» спільно з державним «Нафтогазом України». Та й сам холдинг теж пов'язаний з «Нафтогазом”. Їх об’єднує підприємство, що торгує, знову ж таки, бавовною, газом та електроенергією...


Від ЕТГ, утвореної адвокатом Могілевича, РУЕ дістався не тільки Пальчиков”, а й угорець Андраш Кноп, який працював раніше в угорському представництві „Газпрому”, та „такий собі швейцарець Ларс Хауссманн”, - зазначає далі „Новая” і описує епопею спроб вияснення, кого являє цей швейцарець, що так легко погодився дати своє ім’я під очевидно шахрайське “підприємство”, тому що реєстрація фірми у Швейцарії неможлива без хоча б одного швейцарця.


Він є директором 14 фірм, деякі пов’язані з Росією. Директором одної з фірм був, разом з ним, дехто Алєксандр Ємєлін з Москви.
Кореспондент «Новой» Роман Шлейнов додзвонився до Ємєліна. Той спочатку спілкувався нормально, підтвердив, що знає Хауссманна, але після того, як кореспондент назвав «Новую», відразу відрубав спілкування.
«Ми знову зателефонували до Ємєліна і попросили пригадати: чи не рекомендував він пана Хауссманна, з яким працював у «Хронос Ім-Екс», кому-небудь з «Газпрому»?
- Але ж ви й питання задаєте, - відреагував Ємєлін і попросив передзвонити йому увечері. Увечері він рішуче заявив нам, що ми помилилися: з Ларсом Хауссманном він ніколи не перетинався, а спочатку стверджував, бо тоді був на важливому засіданні й не второпав, про що питаємо.


Як нам вдалося з'ясувати, Алєксандр Ємєлін має досить значний досвід, що включає курування постачання для МВС, МНС та ФСБ... зараз займається енергетикою, зокрема, веде газпромівські проекти».


У швейцарській компанії «Хронос Ім-Екс» «пригадали» Ємєліна лише після того, як Р.Шлєйнов показав їм торговий реєстр... але через деякий час секретар заявив кореспондентові, що він «помилився»; «так начебто сказав сам Ємєлін, якому передали наш лист».


„Директор РУЕ Константин Чуйченко (з українського боку! Н.Б.) - член правління «Газпрому», начальник юридичного департаменту. Колишній працвіник КДБ з Санкт-Петербурга («Украина и Россия заключили барачный контракт». «Новая газета», февр. 2006).

Помаранчевий слід
«Близько 20 аналітичних записок, у яких містилося як прогнозування газової кризи, так і докладний опис діяльності РУЕ, протягом 10 місяців 2005 р. СБУ направила главі держави». Але президент Ющенко блокував розслідування. Один з засновників РУЕ, Дмитро Фірташ, дав на кампанію Ющенка кілька мільйонів...
(«ДТ», 2006, №2).


«З Фірташем, якого багато видань світу називають мозковим центром посередницької газової схеми, зустрічалася Юлія Тимошенко невдовзі після призначення прем'єром (у 2005). Відносини з Тимошенко не склалися. Юлія Володимирівна, виходячи з міркувань, які вона позиціонує як боротьбу проти тіньових схем у країні, почала війну з РУЕ... Слідчі докопалися до багатьох моментів, від окремих крадіжок до системних зловживань. Вони були вже близькі до пред'явлення персональних обвинувачень Юрієві Бойку та Ігореві Вороніну... Півтора місяці Олександр Турчинов (тоді голова СБУ – Н.Б.) намагався доповісти президентові про стан розслідування у справі РУЕ. Нарешті, отримавши аудієнцію у президента у серпні 2005, він був зустрінутий у дверях приймальної і у присутності кількох свідків одержав дві цінних вказівки: 'Припини стежити за моїми хлопцями' та 'Припини сварити мене з Путіним' («ДТ», 2006, № 2).


9 вересня 2005 уряд Тимошенко був відправлений у відставку...
Після «газового галасу» у Новоріччя-2006 та підписання кабальної для України угоди, діяльністю РУЕ «зацікавилися» на міжнародному рівні. Слідство розпочали англійські, американські та німецькі слідчі...

Таємнича тінь Могилевича і Майдан-2
Наприкінці січня 2007, відразу після того, як Юлії Тимошенко вдалося наполягти на ухвалі Верховною Радою закону, що забороняє будь-які маніпуляції щодо газотранспппортної мережі, «структури, афілійовані з ‘Газпромбанком’, заходилися збирати по всьому світу і переказувати на себе боргові зобов'язання НАК 'Нафтогаз' з метою одночасного пред'явлення вимоги сплати боргу і, внаслідок оголошення НАКу банкротом претендувати на українську газотранспортну трубу» („Ще раз про дешевий сир”, ДТ, 2007, 10 -16 лютого).


Крім того, Путін намагався схилити Ющенка до підписання «Декларації президента Російської Федерації та президента України про російсько-українське стратегічне партнерство у паливно-енергетичній сфері».


«Путін планував заїхати до Києва, повертаючись з Мюнхена (з конференції з безпеки, де він виголосив свою 'мюнхенську промову'), для урочистої церемонії скріплення підписами декларації, яка відкрила б дорогу до реалізації російської експансії у трьох енергетичних сферах... газ, нафта, електроенергія... І в кожній з сфер пропонується все переплести так міцно, щоб у прийдешніх поколінь
і гадки не з’явилося про якесь право самовизначення українців у цих напрямах.
У деяких пропозиціях, напрацьованих з російською стороною вітчизняною переговорною групою, є раціональні зернини і корисні для економіки України пропозиції... якщо задумане б реалізовувалося на підставі прозорих схем і підриємств, а не контор і ‘суб’єктів, які господарюють’, найвідомішими з яких займаються всі спецслужби цівілізованих країн” („ДТ”, 2007, 10 – 16 лют.).


Наприклад, нові апологети від електроенергії домагаються підписання контракту на експорт електроенергії від ‘Укрінтеренерго’ в Угорщину до... EuralTransGaz Подібні контракти на сотні мільйонів мегаватт підписані з компаніями, які експортують газ до Словаччини й Румунії. Таким чином, держава Україна втратила прибутки від експорту електроенергії і може втратити саму можливість самостійно експортувати свою електроенергію... (там же).
Ющенко поїхав на ту саму конференцію, у Мюнхен, - зробити „розвідку боєм” про наміри Путіна. Розвідка була точною. „Тріумф” у Києві не відбувся.


«За даними «ДТ», 8 лютого в Мюнхені президент України вельми широко обговорював енергетичні відносини у трикутнику Росія – Україна – Європа з канцлером ФРН Ангелою Меркель. Політично неповоротке тільце Об'єднаної Європи, яке не оцінило ролі України як транзитної держави, відреагувало на промову Путіна. У принципі, Ющенко міг привезти до Німеччини рецепт 'фактора стримування'газпромовської Москви, що все більше лякає Європу.
...Ющенко вважає українську трубу потенційною частиною системи енергетичної безпеки Європи. А щодо cуб'єктів, що хазяйнують, він висловився однозначно на зустрічі з лідерами антикризисної коаліції: 'Я не маю наміру лобіювати міфічні українські компанії', - маючи на увазі, ймовірно, РУЕ та ‘Укргазенерго’ (там же).


У березні БЮТ запропонував 17 вимог до «антикризисної коаліції», серед них – вимогу розірвати контракт з РУЕ. Цей фактор теж зіграв неабияку роль у вибуху «Майдану-2».
Початок «другої революції» збігся в часі з закінченням розслідування ФБР зв'язків РУЕ з Семеном Могилевичем. Можливо, й цей фактор зіграв роль, адже Юлія відвідала на початку березня США...


Що ж за тінь, невловима й принадна для спецслужб Заходу? Тінь Семена Могилевича, уродженця Києва, випускника Львівського політехнічного інституту, який виїхав 1991 до Ізраїлю й має громадянство України, Росії, Ізраїля та Угорщини?


New York Times, July 25, 1999: У 90-х роках спецслужби Англії й ФБР визначали його як одного з наймогутніших злочинців світу, який володіє 100 млн. Вони нажиті «широкомасштабним рекетом, контрабандою наркотиків і торгівлею зброєю» та відмиті у Лондонському банку. «Британці закрили операції Могилевича в 1995, однак він перебрався у США й заснував на околиці Філадельфії компанію YBM Magnex, яка вкинула свої акції на канадську біржу, завищивши ринкову ціну інших акцій”.


Однак, Могилевича підозрюють у значно серйозніших злочинах. Експерт з російської політики Jeffrey R. Nyquist в ст. The Russian Mafiya and Al Qaeda" 31 березня 2004 (інтернет мені її видав, коли набрала у пошуковій системі ім'я Могилевича. Н.Б.), аналізує «злочинний синдикат Могилевича» і, поряд з іншими джерелами, посилається на статтю 'Черный сентябрь' в російській газеті «Совершенно секретно» у жовтні 2001, «пов'язаної з джерелами з російської ФСБ... ватажок найпотужнішого й небезпечного російського кримінального синдикату Семен Могилевич („Brainy Don» - Кмітливий Дон) зустрічався зі спільниками бін-Ладена в Марбеллі (Іспанія)».


Якщо врахувати, як спритно скористалися російські спецслужби трагедію 11 Вересня – а зв'язок їх з організованою злочинністю сумнівів не викликає!, - ймовірно, вартувало б досить докладно перевірити ці гіпотези. Припускаю, що «джерела в ФСБ» скоріше за все, розпускають навмисне пущені чутки. Проте, «Совершенно секретно» в ті часи ще була гостро опозиційною Кремлеві газетою (її гол. ред., Артем Боровик, був політично вбитий у березні 2000 влаштованою авіакатастрофою, бо намагався наблизитися до таємниці участі ФСБ у підготовці вибухів московських будинків восени 1999).


Jeffrey R. Nyquist докладно описує діяльність «Дона», посилаючися на багато джерел, серед них – на книгу Robert Friеdman, The Red Mafia (1999): «Сотні сторінок секретних документів ФБР, британської та ізраїльської розвідок показують його як злочинця, який являє собою величезну небезпеку для Ізраїля, Східної Європи та Північної Америки. У Могилевича у штатних працівниках є люди з вченими ступенями, він проник у безліч банків, володіє підприємствами у військовій сфері, контролює потоки контрабанди у аеропорту Шереметьєво та пов'язаний з 'колишніми' комуністичними структурами за кордоном. Він створив мережу зв'язків з високопосадовцями служб безпеки, фінанситстами та політиками».


Nyquist доходить висновку, що така широка діяльність «синдикату» не стала б можливою без мовчазної згоди російського керівництва і що «присутність у синдикаті спеціалістів з розвідки, військової сфери і т.п.” вказує, що це – не просто організована злочинність, а „нова форма екс-радянських підривних організацій”, що діяли по всьому світу під час радянської влади. У роки Горбачова та Єльцина вони трохи вщухли, а з Путіним відновилися.
Але Захід, наголошує Nyquist, недооцінює небезпеку, що йде від російської мафії.


Ба, більше! Російські мафіозі підкуповують американських політиків і лоббістів.
Екс-директор ФБР Уїльям Сешенс, який ще нещодавно переслідував Могилевича, тепер... мало не репрезентує його (How Lobbyists Are Helping Ex-Citizens of Ex-USSR to Conquere Washington/Glenn Simpson, Mary Jaccoby. Wall Street Journal, 17апреля 2007, пер. на рос. Inopressa.ru; описується також відмивання «іміджу» Януковича та російського мафіозі-бізнесмена Олега Дерипаски, які довший час були в «чорному списку» небажаних до в'їзду до США, але після певних клопотань підкуплених лоббістів їх з списку виключено):
«Нещодавно Сешенс зв'яязався з колишніми колегами з міністерства юстиції США і зробив їм незвичайну пропозицію: Могилевич повідомить американських офіційних осіб про таємну діяльність ісламських терористів, якщо слідчі почнуть з ним переговори щодо претензій до нього з боку правоохоронних органів США. Слідчі мінмстерства відхилили цю пропозицію.

Перемовинами з Могилевичем займався відомий вашингтонський експерт з безпеки Ніл К.Лівінгстон». Невже ця «пропозиція» нікого не збентежила??? Чому Могилевича не відправили мерщій на Гуантанамо??? Не допитали навіть???

Лівінгстон – засновник і до останнього часу виконавчий директор вашингтонської фірми GlobalOptions, яка займається «корпоративною розвідкою та безпекою». В її консультативну раду входить Сешенс; більшість її клієнтів – «підприємці в Росії та Карібському басейні».
«В 2004 лобісти звели представників GlobalOptions з фірмою Highrock Holdings, що належить Фірташу й розташована на Кіпрі; серед найбільших акціонерів фірми колись була дружина Могилевича... За словами Лівінгстона, у 2004 Highrock підписала контракт з GlobalOptions, щоб вона допомогла їй отримати федеральні ссертифікати безпеки на пасажирські авіалайнери, які Фірташ сподівався експортувати до Центральної Азії. Однак нещодавно GlobalOptions подала на Highrock до суду за звинуваченням у несплаті рахунків, висуваючи підставу, мовляв, Фірташ найняв її для проведення якоїсь „особливої операції” (характер її не уточнюється)в інтересах якогось українського державного службовця. Суд, що відбувся у федеральному окрузі Колумбія, завершився після сплати рахунку, однак позов не відкликаний досі».


Що є правдою, а що – гіпотези, припущення та дезінформація щодо Могилевича, Фірташа, Бойка, Вороніна, Чуйченка, Пальчикова та інших сумнівних осіб, ми, напевне, уповні дізнаємося ще не скоро: до кінця „багатосерійного детективу” ще вельми далеко.

Одне ясно: силою-силенною свідчень підтверджується наявність складних зв’язків між „Газпромом” і бізнес-оргзлочинністю, у яку переродилися радянські карально-розвідувально-підривні органи.

Ця злочинність, як магнітом, притягнула до себе деяких сумнівних діячів США та Європи, втягнувши їх до співучасті у Великому Пограбуванні Росії та колишнього СРСР.

РУЕ, без сумніву, одна з таких структур.

І нинішній „Майдан-2” тісно пов’язаний з черговою спробою деяких українських діячів, передусім, Юлії Тимошенко, звільнитися з-під його тіні. „Помаранчева леді” виглядає останньою надією України.


„Якщо РУЕ зійде з газової арени, в України з’явиться невеликий шанс. Піднявши домовленості з Узбекистаном та Казахстаном на транзит і озброївшися Європейською Енергетичною Хартією, заключити прямі контракти на постачання газу. Якщо ж ні, то, можливо, пам'ятаючи про ексклюзивність української транзитної труби, можна спробувати взяти участь у створенні нового посередника... керуючися не приватними, а державними інтересами» («Газова фірташка». ДТ, 2006, 29 квітня – 6 травня).